Ухвала суду № 138856489, 23.04.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52

e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

код ЄДРПОУ: 02896762

_________________

Провадження 2/760/15100/26

В справі 760/11041/26

У Х В А Л А

І.Вступна частина

23 квітня 2026 року суддя Солом`янського районного суду міста Києва Коробенко С.В. розглянув позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, про встановлення факту перебування неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на вихованні та утриманні його батька ОСОБА_1 .

ІІ. Описова частина

24 березня 2026 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, про встановлення факту перебування неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на вихованні та утриманні його батька ОСОБА_1 .

16 квітня 2026 року автоматизованим розподілом судової справи між суддями головуючим у справі визначено суддю Коробенка С.В.

ІІІ. Мотивувальна частина

Судом встановлено, що подана позовна заява не відповідає вимогам ЦПК України з таких підстав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні в порядку окремого провадження. Відповідно до ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи - залишає заяву без розгляду.

Позивач звернувся до суду не із заявою в порядку окремого провадження (де ОСОБА_2 мала б залучатися як заінтересована особа), а з позовною заявою до ОСОБА_2 як Відповідача, що процесуально притаманно позовному, а не окремому провадженню і за загальним правилом свідчить про наявність між сторонами спору про право.

Разом з тим, зі змісту позовної заяви не вбачається, у чому саме полягає спір про право між Позивачем і Відповідачем щодо факту перебування дитини на утриманні батька, а заявлена вимога (встановити факт) за своєю правовою природою відповідає предмету саме окремого, а не позовного провадження.

За таких обставин суд вважає за необхідне звернути увагу Позивача на необхідність визначитися з процесуальною формою звернення до суду та привести позовну заяву у відповідність до обраної форми, а саме:

?або уточнити позовну заяву, чітко зазначивши, у чому полягає спір про право між Позивачем і ОСОБА_2 , якщо такий спір дійсно існує;

?або звернутися до суду з відповідною заявою в порядку окремого провадження (ст.ст. 293, 315, 318 ЦПК України), в якій ОСОБА_2 підлягає залученню як заінтересована особа, а не як Відповідач.

Крім того, судом встановлено, що подана позовна заява не відповідає вимогам п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 318 ЦПК України, відповідно до яких у заяві повинно бути зазначено, який факт заявник просить встановити та з якою метою, а до заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» (яка залишається чинною та застосовується Верховним Судом у сучасній практиці), в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, і якщо заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документи, що посвідчують цей факт.

Із позовної заяви вбачається, що Позивач обґрунтовує мету встановлення факту низкою можливих у майбутньому потреб, зокрема: можливістю переміщення дитини без документального оформлення згоди матері, можливим зняттям дитини з реєстрації місця проживання та реєстрацією за новим місцем проживання, можливістю забезпечення дитині оздоровчого відпочинку за кордоном тощо.

Разом з тим, до позовної заяви не додано жодних доказів того, що встановлення зазначеного факту дійсно необхідне Позивачу для реалізації конкретних прав чи свобод, зокрема доказів того, що Позивач звертався до відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, установ чи інших юридичних або фізичних осіб з приводу реалізації конкретного права (наприклад, оформлення документів для виїзду дитини за кордон, зняття з реєстрації місця проживання тощо) і отримав відмову з посиланням саме на відсутність судового встановлення факту перебування дитини на вихованні та утриманні Позивача.

За відсутності таких доказів мета встановлення факту, викладена у позовній заяві, має гіпотетичний (можливий у майбутньому) характер, а не підтверджує наявність дійсної потреби у судовому захисті на момент звернення до суду.

За таких обставин суд вважає за необхідне звернути увагу Позивача на необхідність надання доказів того, що встановлення факту перебування дитини на вихованні та утриманні батька дійсно необхідне для реалізації певних прав та свобод Позивача, зокрема доказів відмови з боку відповідних юридичних чи фізичних осіб у реалізації таких прав з посиланням на відсутність встановленого судом факту.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Виходячи з вищевикладеного, суд з урахуванням вимог ЦПК України вважає за необхідне надати Позивачу строк для усунення виявлених недоліків позову.

ІV. Резолютивна частина

Керуючись ст.ст. 175-177, ч. 1 ст. 185, ч. 3 ст. 294, ст. 315, п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 318 ЦПК України, суд ухвалив:

1.Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, про встановлення факту перебування неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на вихованні та утриманні його батька ОСОБА_1 , залишити без руху та надати Позивачу строк на усунення недоліків терміном п`ять днів з моменту отримання копії ухвали.

2.Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: