Ухвала суду № 138856360, 03.08.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кп/759/312/26

ун. № 759/15658/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року Святошинський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві в режимі відеоконференції клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №62023100120000416 від 26.05.2023 року відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України,

сторони кримінального провадження: ОСОБА_5 ,

представник потерпілих: ОСОБА_6 ,

захисник: ОСОБА_3 ,

обвинувачений: ОСОБА_4 ,

встановив:

У провадженні Святошинського районного суду м.Києва знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № № 62023100120000416 від 26.05.2023 року відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 08.07.2026 року обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, по 06.09.2026 року включно та визначено в порядку ч.3 ст.183 КПК України, заставу в розмірі 5 860 розмірів прожиткового мінімуму, для працездатних осіб (який станом на 08.07.2026 року становить 3 328 грн.), що становить 19 502 080 (дев"ятнадцять мільйонів п"ятсот дві тисячі вісімдесят) грн. 00 коп.

Під час розгляду вказаного кримінального провадження адвокат ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 подав клопотання про зміну запобіжного заходу та просить привести у відповідність до правової позиції Рішення Другого сенату Конституційного Суду України в межах справи №3-176/2025 (355/25) №9-р(ІІ)2026 від 21.07.2026 процесуальне рішення судді щодо встановлення альтернативної застави ОСОБА_4 з урахуванням відомостей щодо відсутності доходів у обвинуваченого та накладеного судом арешту на все майно обвинуваченого, також просить встановити обвинуваченому альтернативний розмір застави в межах, встановлених п.2 ч.5 ст.182 КПК України (від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) та навести належне обгрунтування та мотивацію встановленому розміру альтернативної застави, як запобіжного заходу, з урахуванням поданих відомостей щодо майнового стану обвинуваченого та рішень суду щодо арешту усього належного обвинуваченому майна.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 клопотання підтримав та зазначав, що судом при визначенні розміру застави, як альтернативи, не наведено будь-якого обгрунтування щодо "виключності" розміру застави, який перевищує встановлено законодавцем межу у 75 разів. Посилався на наявні в матеріалах кримінального провадження офіційні відомості про джерела та суми нарахованого ОСОБА_4 доходу у 2023 та 2024 роках, а також на те, що з серпня 2024 року ОСОБА_4 не отримує жодних доходів та нарахувань, крім того зазначав, що ухвалою суду від 20.12.2023 року судом арештоване все належне майно обвинуваченого. Новими обставинами, які не розглядалися судом при продовженні запобіжного заходу та визначенні розміру застави 08.07.2026 року адвокат вважав Рішення Другого сенату Конституційного Суду України в межах справи №3-176/2025 (355/25) №9-р(ІІ)2026 від 21.07.2026, в частині визначення відповідності Конституції України положень абзацу 5 ч.5 ст.182 КПК України, яким Конституційний Суд України, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, вважає, що для запобігання перетворенню застави на завуальований спосіб тримання під вартою особи, суд., визначаючи розмір застави в судовому рішенні, повинен обгрунтувати фінансову спроможність особи, оцінити її легальні доходи й активи, урахувати не лише розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а й інші обставини, визначені Кодексом, а також наявність осіб, які перебувають на утриманні цієї особи, водночас активи для сплати визначеного розміру застави мають бути доступними особі, яку підозрюють чи обвинувачують, зокрема має бути враховано обставину, що стала підставою для накладення арешту на майно особи в межах кримінального провадження.

Обвинувачений ОСОБА_4 клопотання захисника підтримав.

Прокурор проти клопотання заперечував, вказуючи, що всі обставини, зазначені адвокатом ОСОБА_3 у даному клопотанні вже розглядались судом при продовженні запобіжного заходу і оскільки з моменту винесення попередньої ухвали суду не минуло 30 днів, просив залишити дане клопотання без розгляду. Також зазначав, що Рішення Другого сенату Конституційного Суду України в межах справи №3-176/2025 (355/25) №9-р(ІІ)2026 від 21.07.2026, на підставі якого, на думку захисту, слід зменшити розмір визначеної судом застави, не є новою обставиною у даному кримінальному провадженні в розумінні процесуального закону, воно стосується методології обгрунтування судових рішень та оцінки фінансового стану особи загалом, воно не містить і не може містити жодних нових відомостей чи фактів про особу самого ОСОБА_4 , його майновий стан, поведінку чи зменшення кримінально - процесуальних ризиків. Вказував, що процесуальний статус обвинуваченого та його сплатоспроможність вже були предметом розгляду та були неодноразово дослідженні як Святошинським районним судом м.Києва, так і судом апеляційної інстанції, на виконання практики ЕСПЛ ОСОБА_4 вже було змінено запобіжний захід на тримання під вартою з альтернативою внесення застави, а саму суму застави судом було суттєво скореговано та зменшено у шість разів, а вказане рішення Консституційного Суду покладає на суд обов"язок більш грунотвно мотивувати свої рішення у майбутньому під час продовження або зміни запобіжного заходу, проте воно не скасовує вимогу ч.5 ст.201 КПК України

Представник потерпілих ОСОБА_6 підтримав думку прокурора, також вважав, що прийняте Рішення Другого сенату Конституційного Суду України в межах справи №3-176/2025 (355/25) №9-р(ІІ)2026 від 21.07.2026 не є новою обставиною у даній справі та не стосується обгрунтованості рішень визначення розміру застави, вважав, що клопотання слід залишити без розгляду, а у випадку розгляду поданого клопотання по суті, просив врахувати, що обвинувачений ОСОБА_4 є фігурантом у іншому кримінальному провадженні на даний час і сума завданої шкоди у іншому кримінальному провадженні складає 7,6 млн.грн. і все це відомо з відкритих джерел інформації, а захисник вказував, що на все майно обвинуваченого судом накладено арешт, однак захисник не вказав навмисно, що частина належного майна обвинуваченим була відчужена безпосередньо перед надходженням клопотання про арешт майна до суду, ДТП, що була скоєна обвинуваченим на елітному автомобілі, який належить члену його сім"ї, тому майновий стан обвинуваченого може оцінюватись не лише офіційними відомостями, а і іншими, які приховуються від офіційного декларування, крім того зазначав, що застава може бути внесена не лише самим обвинуваченим, а й застоводавцями, які будуть відповідати за дотримання обвинуваченим покладених на нього обов"язків.

Суд, вислухавши доводи адвоката ОСОБА_3 , думку учасників кримінального провадження, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст. 331 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу (ч.2 ст. 331 КПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Відповідно до ч. 5 ст.201 КПК України слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом.

Прийняте Рішення Другого сенату Конституційного Суду України в межах справи №3-176/2025 (355/25) №9-р(ІІ)2026 від 21.07.2026, на яке посилається адвокат ОСОБА_3 , не можне бути новою обставиною у даному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_4 .

Перевіривши клопотання, яке подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали суду про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на відповідність положенням ст. 201 КПК України, враховуючи що адвокатом ОСОБА_3 не наведено нових обставин, які не були перевірені судом під час вирішення питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та визначення розміру застави, суд вважає, що клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу слід залишити без розгляду.

Керуючись ч. 5 ст. 201, 392-393 КПК України, суд,

постановив:

Клопотання захсиника ОСОБА_3 , подане в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу - залишити без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено та оголошено 07.08.2026 року.

Суддя: ОСОБА_1