Рішення № 138856147, 27.07.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/12575/26-ц

пр. 2-7715/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року Печерський районний суд м. Києва у складі: головуючого - судді Остапчук Т.В. при секретарі - Погребняк В.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (виклику) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (код ЄДРПОУ 38548598, адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407; далі - ТОВ «Укр Кредит Фінанс», позивач) звернулося до Печерського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ; далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1479-6461 від 04.12.2024.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 04.12.2024 між позивачем та відповідачем в електронній формі за допомогою веб-сайту creditkasa.com.ua укладено договір про надання кредиту № 1479-6461, підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором, направленим на її телефонний номер. За умовами договору відповідачу надано кредит у розмірі 1 000,00 грн строком на 365 днів із базовим періодом 21 день, комісією за видачу кредиту в розмірі 15,00 % від суми кредиту та процентною ставкою за користування кредитом у розмірі 1,00 % за кожен день користування протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору і 0,75 % за кожен день користування починаючи із 181-го дня і до закінчення строку дії договору або фактичного повернення кредиту.

Позивач зазначає, що кредитні кошти в сумі 1 000,00 грн перераховано на банківську картку відповідача, проте свої зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів відповідач належним чином не виконала, унаслідок чого станом на 20.01.2026 утворилася заборгованість у загальному розмірі 6 883,31 грн, яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 1 463,40 грн; заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 4 519,91 грн; процентів за прострочення виконання грошового зобов`язання, нарахованих на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, у розмірі 900,00 грн.

Позивач просив суд стягнути з відповідача зазначену заборгованість у повному обсязі, а також судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн, розрахованого із застосуванням понижуючого коефіцієнта 0,8 у зв`язку з поданням позовної заяви в електронній формі через підсистему ЄСІТС «Електронний суд».

Відповідач позов не визнала в повному обсязі, подала до суду відзиви на позовну заяву та клопотання про зменшення розміру неустойки, у яких зазначила, зокрема, таке:

факт отримання кредитних коштів у розмірі 1 000,00 грн визнає;

проти решти заявленої суми заперечує як безпідставно завищеної, що не відповідає вимогам законодавства України;

позивачем не надано належного та детального розрахунку заборгованості із зазначенням періодів нарахування, розподілу сум між тілом кредиту, процентами та іншими платежами, методики нарахування, що унеможливлює перевірку правильності заявлених вимог;

умови договору щодо нарахування процентів і штрафних санкцій вважає несправедливими, такими, що порушують баланс прав та обов`язків сторін і мають ознаки кабальності;

посилається на встановлені у період дії воєнного стану обмеження щодо нарахування штрафних санкцій та пені за споживчими кредитами;

вважає, що заявлена до стягнення сума у декілька разів перевищує суму фактично отриманого кредиту, що, на її думку, свідчить про зловживання правом з боку позивача (стаття 13 Цивільного кодексу України);

посилається на своє складне матеріальне становище;

просить відмовити в задоволенні позовних вимог у частині нарахованих процентів, штрафів та пені, визнати обґрунтованою вимогу лише в частині фактично отриманих коштів, а в разі встановлення наявності заборгованості - зменшити її розмір до мінімального справедливого рівня; витребувати у позивача оригінал кредитного договору, повний розрахунок заборгованості та докази перерахування коштів; судові витрати розподілити пропорційно задоволеним вимогам.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статей 274, 279 Цивільного процесуального кодексу України, з огляду на малозначність спору (ціна позову - 6 883,31 грн).

Відповідач у встановлений судом строк подала відзиви на позовну заяву та клопотання, які долучено до матеріалів справи й враховано судом при ухваленні рішення. Оскільки справа розглядається в порядку письмового провадження, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до частини 2 статті 1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 цього Кодексу про позику, якщо інше не встановлено параграфом 2 цієї глави і не випливає із суті кредитного договору. За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (частина 1 статті 1046 Цивільного кодексу України). Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти в такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 Цивільного кодексу України), а в разі прострочення повернення позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних йому процентів (частина 2 статті 1050 Цивільного кодексу України).

Оскільки кредит наданий відповідачу як фізичній особі для задоволення особистих потреб, не пов`язаних із підприємницькою діяльністю, спірні правовідносини водночас регулюються спеціальним законодавством, зокрема Законом України «Про споживче кредитування». Відповідно до статті 1 цього Закону споживчий кредит - кошти, що надаються кредитодавцем (фінансовою установою) споживачеві на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю. Позивач, будучи фінансовою установою, є кредитодавцем у розумінні зазначеного Закону та Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», а відповідач - споживачем, права якого підлягають додатковому захисту. Договір про споживчий кредит згідно з частиною 1 статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» може укладатися у вигляді електронного документа з дотриманням вимог Закону України «Про електронну комерцію», що і мало місце у спірних правовідносинах.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) визначаються в кредитному договорі з урахуванням кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом та інших факторів (частина 4 статті 1056-1 Цивільного кодексу України). Відповідно до статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» процентна ставка та порядок її обчислення є істотними умовами договору про споживчий кредит, а згідно зі статтями 9 і 15 цього Закону кредитодавець зобов`язаний до укладення договору повідомити споживача про загальні умови кредитування, реальну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту. Наявні у матеріалах справи паспорт споживчого кредиту та таблиця обчислення загальної вартості кредиту і реальної річної процентної ставки підтверджують виконання позивачем зазначеного обов`язку та ознайомлення відповідача з цією інформацією до укладення договору.

Судом встановлено, що 04.12.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 в електронній формі за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи (веб-сайту creditkasa.com.ua) укладено договір про надання кредиту № 1479-6461.

Відповідно до частини 1 статті 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний правочин вважається підписаним стороною, якщо використано одноразовий ідентифікатор, надісланий такій стороні засобом зв`язку. Матеріалами справи підтверджується, що договір підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором, направленим на її телефонний номер.

Факт отримання кредитних коштів у розмірі 1 000,00 грн відповідач визнала у поданому відзиві, що відповідно до частини 1 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України звільняє позивача від обов`язку доказування цієї обставини. У цій частині спору між сторонами не існує.

Умовами кредитного договору передбачено сплату процентів за користування кредитом у розмірі 1,00 % за кожен день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору та 0,75 % за кожен день користування - починаючи з 181-го дня і до закінчення строку дії договору або фактичного повернення кредиту. Відповідно до частини 1 статті 1048, статті 1054, частини 4 статті 1056-1 Цивільного кодексу України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Умови договору, у тому числі щодо розміру процентної ставки, погоджені сторонами при укладенні договору на засадах свободи договору (статті 6, 627 Цивільного кодексу України), з чим відповідач була ознайомлена, що підтверджується наданими позивачем документами (паспортом споживчого кредиту, правилами надання коштів у кредит, графіком платежів). Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України), а зобов`язання за ним мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України (стаття 526 Цивільного кодексу України).

Доводи відповідача про несправедливість, кабальність та нікчемність умов договору суд відхиляє як недоведені. Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник, у цих правовідносинах - кредитодавець) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими; водночас установлення сторонами договірної процентної ставки, з якою споживач був ознайомлений до укладення договору та погодився, реалізувавши право на вільний вибір контрагента й умов договору, само по собі не свідчить про несправедливість таких умов. Відповідач не надала суду власного контррозрахунку заборгованості, висновку спеціаліста чи інших доказів, які б спростовували розмір нарахованих процентів або підтверджували їх невідповідність погодженим сторонами умовам договору чи вимогам Закону України «Про споживче кредитування». Загальні твердження про несправедливість договору без наведення конкретних розрахунків не є достатньою підставою для відмови у стягненні процентів, погоджених сторонами у письмовій формі.

Щодо доводів відповідача про незастосовність нарахування у період дії воєнного стану суд зазначає, що відповідно до статті 21 Закону України «Про споживче кредитування» та пункту 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону на період дії в Україні воєнного стану та протягом 90 днів після дня його припинення чи скасування зупиняється нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, стягнення яких пов`язане з простроченням виконання зобов`язань за договорами споживчого кредиту. Зазначені обмеження стосуються неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов`язань і не поширюються на проценти за користування кредитом, погоджені сторонами в межах строку дії договору (стаття 1048, частина 4 статті 1056-1 Цивільного кодексу України). Оскільки з наданого позивачем розрахунку вбачається, що сума 4 519,91 грн нарахована саме як проценти за користування кредитом у межах погодженої договором процентної ставки, а не як штраф або пеня за прострочення, підстав для застосування зазначеного мораторію в цій частині суд не встановлює.

За таких обставин вимоги про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 1 463,40 грн та заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 4 519,91 грн, а всього 5 983,31 грн, є обґрунтованими, підтвердженими наявними у справі доказами та підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути 900,00 грн як проценти за прострочення виконання грошового зобов`язання на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 12, 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, у тому числі надати суду розрахунок стягуваної грошової суми, який дозволяє його перевірити. У матеріалах справи відсутній деталізований розрахунок суми 900,00 грн: не зазначено період прострочення, суму, на яку нараховано проценти, застосований індекс інфляції та ставку, що не дає суду змоги перевірити правильність цього нарахування. Наведена сума є фіксованою (округленою), що додатково викликає обґрунтовані сумніви щодо її відповідності вимогам частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 900,00 грн процентів за статтею 625 Цивільного кодексу України не доведені належним чином, а тому в цій частині в задоволенні позову слід відмовити.

Посилання відповідача на складне матеріальне становище саме по собі не є підставою для звільнення від виконання договірних зобов`язань або зменшення розміру боргу, оскільки майновий стан боржника не припиняє та не змінює його цивільно-правових зобов`язань (стаття 599 Цивільного кодексу України); водночас відповідач не позбавлена права звернутися до суду з окремою заявою про розстрочення виконання рішення суду в порядку, передбаченому статтею 435 Цивільного процесуального кодексу України.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме - стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 1479-6461 від 04.12.2024 у розмірі 5 983,31 грн (з яких: 1 463,40 грн - заборгованість за кредитом; 4 519,91 грн - заборгованість за нарахованими процентами), та відмову в задоволенні позову в частині стягнення 900,00 грн процентів, нарахованих на підставі статті 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв`язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 76-83, 141, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України; статтями 6, 526, 599, 610, 611, 625, 627, 629, 630, 639, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055, 1056-1 Цивільного кодексу України; Закону України «Про споживче кредитування» , Закону України «Про захист прав споживачів»; статтями 3, 8, 9, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію»; Законом України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (код ЄДРПОУ 38548598, адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407) заборгованість за кредитним договором № 1479-6461 від 04.12.2024 у розмірі 5 983 (п`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят три) грн 31 коп., з яких: 1 463,40 грн - заборгованість за тілом кредиту; 4 519,91 грн - заборгованість за нарахованими процентами.

У задоволенні позову в іншій частині, а саме в частині стягнення 900,00 грн процентів, нарахованих на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому статтями 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс»:01133, місто Київ, БУЛЬВАР ЛЕСІ УКРАЇНКИ, будинок 26, офіс 407.

Відповідач:ОСОБА_1 : АДРЕСА_1

Суддя Т.В.Остапчук