Рішення № 138855124, 05.08.2026, Казанківський районний суд Миколаївської області

Справа № 478/958/26 Провадження № 2/478/638/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2026 року. смт. Казанка

Казанківський районний суд Миколаївської області, в складі:

головуючого судді Іщенко Х.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Крюкової О.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду смт. Казанка цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» (далі - ТОВ «Споживчий центр», позивач) звернулося до суду з вказаним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 39800,00 грн. та судових витрат.

Позовна заява обгрунтована тим, що 31 жовтня 2025 року між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 31.10.2025-100001112, у формі електронного документу з використанням електронного електронного підпису позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора Е434, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 10000,00 грн., шляхом зарахування на його банківську карту № НОМЕР_1 , що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» про видачу коштів (переказ коштів) від 18 квітня 2026 року (12:40:41) на суму 10000,00 грн., проведену з використання Системи Bank ID (номер транзакції в системі iPay.ua - 906881205). Строк на який надавався кредит - 217 днів. Дата повернення кредиту - 04.06.2026 року з фіксованою незмінною процентною ставкою «Економ» 0,5 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього періоду, на який надається кредит, та сплатою комісії пов`язаної з наданням кредиту, в розмірі 9 % від суми кредиту, яка складає 900,00 грн., що нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту.

02.11.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем було укладено додатковий договір, зя яким Сторони домовились за взаємною згодою збільшити суму кредиту 12000,00 грн.

Позивач виконав свої зобов`язання за договором в повному обсязі, проте відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконував взятих на себе обов`язків за кредитним договором, не здійснював погашення кредиту та відсотків, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором.

Посилаючись на наведені обставини, позивач ТОВ «Споживчий Центр» просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором № 31.10.2025-100001112 від 31 жовтня 2025 року у розмірі 39800,00 грн., яка складається з: 12000,00 грн. заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту); 18560,00 грн. заборгованість за відсотками, 10800,00 грн. - сума заборгованості по комісії (за надання кредиту), 2160,00 грн. - сума заборгованості по додатковій комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) та 6000,00 грн - заборгованість за відсотками, нарахованих за ст. 625 ЦК України.

Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 24 липня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача ТОВ «Споживчий Центр» в судове засідання не з`явився, але від нього надійшла заява в якій він просить справу розглядати без його участі, заявлені вимоги підтримує, просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив. Відзиву чи письмових заперечень від відповідача до суду не надходило.

Оскільки учасники справи у судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог та доведених обставин, приходить до такого висновку.

Матеріалами справи встановлено, що 31 жовтня 2025 року між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір (Договір кредитної лінії) № 31.10.2025-100001112.

Відповідно до пунктів 2.1 та 2.2 Кредитного договору, він укладається Кредитодавцем та Позичальником у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію». Електронний кредитний договір складається з наступних електронних документів, які містять всі його істотні умови: Пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), розміщена на вебсайті Кредитодавця у загальному доступі, а також у особистому кабінеті позичальника на вебсайті Кредитодавця; Заявка, сформована на сайті Кредитодавця після ідентифікації Позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення Кредитодавцем; Відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформована на сайті Кредитодавця, та підписана Позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода), отриманого Позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті.

Так, згідно Заявки кредитного договору (кредитної дінії) № 31.10.2025-100001112 Позичальнику надається Кредит на наступних умовах: 1. Дата надання/видачі кредиту - 31.10.2025 року; 2. Сума Кредиту: 10000 грн. 00 коп.; 3. Строк, на який надається Кредит - 217 днів з дати його надання; 4. Дата повернення кредиту 04 червня 2026 року; 5. Продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування не передбачена. 6. Процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5 % за 1 (один) день користування Кредитом яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку;

8. Комісія, пов`язана з наданням Кредиту 9 % від суми Кредиту та дорівнює 900,00 грн. Комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту;

9. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості складає 900,00 грн. у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, яка нараховується в перший день кожного з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом та сплачується згідно графіку платежів. Комісія за обслуговування встановлюється за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону. В особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак надання яких забезпечено Кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які Кредитодавець зобов`язаний надавати Позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит.

12. Денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка та її розрахунок: 0,72 % (денна процентна ставка) = (15676,93 / 10000) / 217 х 100 %.

12. Сума Кредиту сплачується 7 платежами в розмірах, визначених графіком платежів: 1 платіж 30.11.2025 року, 2 платіж 31.12.2026 року, 3 платіж 31.01.2026 року, 4 платіж 03.03.2026 року, 5 платіж 03.04.2026 року, 6 платіж 04.05.2026 року та 7 платіж 04.06.2026 року.

17. Розмір процентів відповідно до ст. 625 ЦК України (3 % річних) України становить 170000 % річних, які нараховуються від простроченої позичальником суми.

Пунктом 3.1. Пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) (далі - Пропозиція) передбачено, що Кредитор зобов`язується надати Кредит Позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити Проценти, Комісію.

Згідно п. 3.2. Пропозиції, Кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

В силу п. 4.1. Пропозиції, Кредитодавець надає Позичальнику кредит на умовах його строковості, платності та поворотності. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, включаючі використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача - НОМЕР_1.

Пунктом 4.3. Пропозиції визначено, що днем надання Кредиту вважається день списання відповідної суми коштів з рахунку Кредитора, а днем погашення Кредиту - день зарахування коштів на поточний рахунок Кредитора, що підтверджується випискою з поточного рахунку Кредитора. У випадку перерахування коштів Позичальником на поточний рахунок Кредитора, Позичальник зобов`язаний забезпечити надходження коштів на останній день строку, на який надано Кредит.

Відповідно до п. 4.4. Пропозиції, сторони встановлюють, що Проценти нараховуються з дня надання Кредиту (включаючи безпосередньо день надання Кредиту) включно до дати його фактичного повернення. Проценти за користування нараховуються та обліковуються Кредитодавцем щоденно. Комісія нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту. У разі дострокового повного повернення Кредиту позичальник у день цього повернення сплачує Проценти за період фактичного користування Кредитом (включаючи безпосередньо день надання Кредиту). У разі дострокового часткового повернення Кредиту у день повернення позичальник сплачує Проценти за період фактичного користування всією сумою Кредиту, а на залишок суми Кредиту нараховуються Проценти у загальному порядку, передбаченому договором.

Заявка кредитного договору № 31.10.2025-100001112 від 31 жовтня 2025 року підписана відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом - одноразовим ідентифікатором «Е434», отриманого ним в смс-повідомленні на вказаний позичальником номер телефону НОМЕР_2 , Пропозиція про укладення кредитного договору (оферта) від 31 жовтня 2025 року підписана відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом - одноразовим ідентифікатором «Е434», отриманого ним в смс-повідомленні на вказаний позичальником номер телефону НОМЕР_2 , Додаток до анкети Позичальника від 31.10.2025 року та Паспорт споживчого кредиту від 31.10.2025 року підписано відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом - одноразовим ідентифікатором «Е434», отриманого ним в смс-повідомленні на вказаний позичальником номер телефону НОМЕР_2 . Крім того, зазначений вище номер телефону вказаний і в позовній заяві, як номер телефону відповідача ОСОБА_1 .

Отже, ОСОБА_1 здійснив дії, спрямовані на укладення кредитного договору, який є предметом позову, в установленому законом порядку вказаний договір недійсним не визнавався і є чинним.

02.11.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем було укладено додатковий договір, зя яким Сторони домовились за взаємною згодою збільшити суму кредиту 12000,00 грн. За вказаним додатковим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальнику додатковий (2-й Транш) в розмірі 2000,00 грн. шляхом перерахування на його платіжну картку НОМЕР_1 . Дата надання/видачі 2-го траншу - 02.11.2025 року. Плата за надання кредиту - 9 % від суми 2-го траншу, що дорівнює 180,00 грн. Додаткова угода підписана відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом - одноразовим ідентифікатором «К262», отриманого ним в смс-повідомленні на вказаний позичальником номер телефону НОМЕР_2 .

Відповідно до копії листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 18.04.2026 року № 1-1804 підтверджено успішність операції з перерахування коштів на платіжну картку клієнта: дата та час операції - 31.10.2025 року (12:40:41), на суму 10000,00 грн, номер платіжної картки - НОМЕР_1, проведену з використання Системи Bank ID (номер транзакції в системі iPay.ua - 906881205). Призначення платежу: - Видача за договором кредиту № 31.10.2025-100001112 від 31.10.2025 року.

Відповідно до копії листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 18.04.2026 року № 1-1804 підтверджено успішність операції з перерахування коштів на платіжну картку клієнта: дата та час операції - 02.11.2025 року (12:05:40), на суму 2000,00 грн, номер платіжної картки - НОМЕР_1, проведену з використання Системи Bank ID (номер транзакції в системі iPay.ua - 909084187). Призначення платежу: - Видача за договором кредиту № 31.10.2025-100001112 від 31.10.2025 року.

З довідки - розрахунку заборгованості за кредитним договором № 31.10.2025-100001112 від 31.10.2025 року вбачається, що заборгованість відповідача станом на 25.06.2026 року складає 39800,00 грн., з яких: 12000,00 грн - сума заборгованості по тілу кредиту; 18560,00 грн. - сума заборгованості за процентами; 1080,00 грн. - заборгованість по комісії за надання кредиту; 2160,00 грн. - додаткової комісії за обслуговування кредитної заборгованості; 6 000,00 грн - залишок відсотків нарахованих за ст. 625 ЦК України.

Доказів, які б доводили повне виконання кредитних зобов`язань за кредитним договором відповідачем суду не надано та матеріали справи не містять.

Встановивши вказані обставини, суд вважає, що зі сторони відповідачки порушені вимоги чинного законодавства, що регулює кредитні правовідносини.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України).

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Як свідчать матеріали справи, договір укладено сторонами в електронній формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначенимстаттею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з приписами ст. 12, ч. 1,5-7 ст. 81, ч. 1 ст. 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як встановлено матеріалами справи Кредитний договір № 31.10.2025-100001112 від 31 жовтня 2025 року укладено між сторонами в електронній формі, підписаний електронним підписом позичальника шляхом використання одноразового ідентифікатора (Е434) та відправлення товариству електронного повідомлення про прийняття пропозиції укласти Договір.

Установивши, що без здійснення вказаних дій відповідачем Договір не був би укладений сторонами, суд доходить висновку, що цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Таким чином, суд вважає доведеним, що між сторонами досягнуто згоду щодо всіх істотних умов договору позики, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису а також вважає доведеною обставину отримання відповідачем грошових коштів у порядку та на умовах, що визначені укладеним Договором.

У Договорі сторонами погоджено всі його істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, умови кредитування.

Доказів, які б спростовували надані позивачем розрахунки за кредитним договором № 31.10.2025-100001112 від 31 жовтня 2025 року та доводили б повне виконання боржником кредитних зобов`язань відповідачем суду не надано.

Таким чином, у даному випадку слід виходити з презумпції правомірності правочину (ст. 204 ЦК України), а також презумпції обов`язковості виконання договору (ст. 629 ЦК України). Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Суд вважає, що представник позивача надав належні та допустимі докази про факт невиконання відповідачем узятих на себе зобов`язань за кредитним договором № 31.10.2025-100001112 від 31 жовтня 2025 року щодо повернення фактично отриманої суми кредитних коштів та процентів, а тому порушене право позивача підлягає судовому захисту.

З довідки - розрахунку заборгованості, наданого позивачем вбачається, що відсотки за користування кредитними коштами нараховувались саме у визначеному сторонами розмірі. Крім того, відсотки нараховувались в межах погодженого сторонами строку кредитування.

Зважаючи на те, що позивачем доведено факт отримання позичальником кредитних коштів в розмірі 12000,00 грн, та правові підстави для нарахування відсотків у розмірі 18560,00 грн та комісії за надання кредиту в розмірі 1080,00 грн, що жодним чином не спростовано відповідачем, суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в цій частині.

В той же час, суд не може погодитись із обґрунтованістю на правомірністю нарахування відповідачу комісії за обслуговування кредиту в розмірі 2160,00 грн. з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

За висновками Об`єднаної палати Верховного Суду, викладених у постанові від 6 листопада 2023 року по справі № 204/224/21вбачається, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередика, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позичальнику та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Як вбачається з матеріалів справи, у кредитному договорі сторони визначили розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості, яка складає 720,00 грн у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, що сплачується згідно з графіком платежів двома платежами.

Проте, матеріали справи не містять будь-якої інформації щодо переліку наданих послуг відповідачу, які пов`язані із обслуговуванням кредитної заборгованості та не доведено наявності відповідних послуг взагалі.

Виходячи з цього, суд приходить до висновку щодо необґрунтованості заявленої позовної вимоги в частині стягнення з відповідача комісії за обслуговування кредитної заборгованості доказів наявності якої, переліку таких послуг, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту позивачем не доведено.

Щодо стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України, у розмірі 6000,00 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У постанові Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі № 910/8349/22 суд виснував щодо застосування п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що: на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія п. 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.

Тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 року у справі № 183/7850/22.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Відтак, суд відмовляє у задоволені позову ТОВ «Споживчий Центр» в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України, за Кредитним договором № 31.10.2025-100001112 від 31 жовтня 2025 року, у розмірі 6000,00 грн.

За таких обставин суд приходе висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню часткове та з відповідача ОСОБА_2 слід стягнути на користь ТОВ «Споживчий Центр» заборгованість за Кредитним договором № 31.10.2025-100001112 від 31 жовтня 2025 року у розмірі 31640,00 грн., яка складається з: 12000,00 грн. - прострочених платежів по тілу кредиту; 18560,00 грн. - прострочених платежів по процентах; 1080,00 грн. - прострочених платежів за комісією за надання кредиту.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат по справі, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки, позовна заява подана ТОВ «Споживчий Центр» до суду в електронному вигляді з використанням підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», тому у відповідності до вимог Закону України «Про судовий збір» застосовується понижуючий коефіцієнт для обчислення судового збору.

При звернені до суду ТОВ «Споживчий Центр» було сплачено 2662 грн. 40 коп. судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією № СЦ00120853 від 02 липня 2026 року.

Щодо стягнення з відповідача коштів в сумі 130 грн. 98 коп. на відправлення відповідачу копії позовної заяви з додатками, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 7 ст. 43 ЦПК України, у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.

Відтак позивачем ТОВ «Споживчий Центр» надано суду накладну № 2140772 від 02 липня 2026 року з описом вкладення про відправлення на адресу відповідача ОСОБА_1 копії позовної заяви з додатками, в якій зазначено загальну вартість 130 грн. 98 коп.

Пунктом 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Враховуючи те, що позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» задоволено на суму 31640,00 грн., що становить 79,49 % від ціни позову 39800,00 грн., у зв`язку із чим, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Споживчий центр» підлягає стягненню судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 2116,34 грн. та витрат на поштове відправлення в сумі 104 грн. 11 коп.

Керуючись ст. ст. 13, 259, 263-265, 279, 284, 289, 384-385 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» в рахунок відшкодування заборгованості за Кредитним договором (Договором кредитної лінії) № 31.10.2025-100001112 від 31 жовтня 2025 року у розмірі 31640 (тридцять одну тисячю шістсот сорок) грн.00 коп., яка складається із: заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 12000 грн. 00 коп., заборгованості за відсотками - 18560 грн. 00 коп. та 1080 грн. 00 коп. - прострочених платежів за комісією за надання кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» судові витрати, які складаються з витрат на поштове відправлення, у розмірі 104 грн. 11 коп. та витрат пов`язаних зі сплатою судового збору, у розмірі 2116 (дві тисячі сто шістнадцять) грн. 34 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовти

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Повний текст судового рішення складено 05.08.2026 року.

Відомості про сторони:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр», місце знаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. № 133-А, Код ЄДРПОУ 37356833.

відповідач - ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Суддя: Х.В. Іщенко