Рішення № 138853954, 10.08.2026, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.2026 Справа № 917/430/26

Господарський суд Полтавської області у складі судді Ківшик О.В., розглянувши справу

за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна", вул. Січових Стрільців, 40, м.Київ, 04053

до відповідача Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра", вул.Колективна, 10, м.Полтава, Полтавська область, 36019

про стягнення 30 743,75 грн,

Секретар судового засідання Костандян О.В.

Без виклику учасників справи,

установив:

1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна" просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра" 30 743,75 грн страхового відшкодування.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що у відповідності до статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України до нього, як до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів, в межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, перейшло право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач надав наступні докази : копію Страхового акту № 26682/1; копію Довідки НПУ; копію листа Вигодонабувача; копію Заяви про настання випадку; копію Договору страхування № АМ. 11002437; копію Свідоцтва про реєстрацію ТЗ та посвідчення водія; копію Рахунку СТО№ 539 віл 23.03.2023 року; копію Ремонтної калькуляції; копію Акту огляду з фото; копію платіжної інструкції №00093310; копію постанови суду; копія Витягу з електронної бази даних МТСБУ; копію розрахунку страхового відшкодування Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра"; копію довідки Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна" про надходження коштів від ПрАТ "Страхова компанія "Саламандра".

Відповідач надав суду відзив вх. №6080 від 15.05.2023, за мотивами якого позовні вимоги заперечує. В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначає, що він правомірно здійснив розрахунок і виплату позивачу страхового відшкодування у розмірі 62 258,37 грн з урахуванням приписів ст. 29 Закону України № 1961-IV "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", умов договору страхування, а також з урахуванням коефіцієнту зносу транспортного засобу та франшизи, передбачених як законодавством, так і полісом відповідальності.

На підтвердження доводів викладених у відзиві на позов, відповідач надав суду : копію платіжної інструкції в національній валюті від 15.08.2023; копію полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності; копію розрахунку страхового відшкодування до Страхового акту № 0044650; копію Страхового акту № 0044650.03.23/1.

2. Процесуальні питання, вирішені судом.

19.03.2026 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" до відповідача Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра" про стягнення 30 743,75 грн шкоди в порядку суброгації.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.03.2026 року справу № 917/430/26 розподілено судді Ківшик О.В.

Суд ухвалою від 24.03.2026 прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов - 15 днів з дня вручення ухвали.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд також зазначає, що з урахуванням умов воєнного стану в Україні, загальної ситуації в Україні та особливого режиму роботи суду, спрямованого на необхідності збереження життя і здоров`я суддів, працівників апарату та відвідувачів суду, суд здійснює розгляд справи №917/430/26 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України). Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.

16.03.2023 року в м. Дніпро, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу "КІA SORENТО", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля "Land Rover Range Rover" державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "Land Rover Range Rover" державний реєстраційний номер НОМЕР_2 застрахована у Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" на підставі Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів №АМ.11002437 від 05.08.2022, який був чинним на дату скоєння дорожньо-транспортної пригоди - 16.03.2023 (копія договору наявна у матеріалах справи).

Вина водія ОСОБА_2 (водія транспортного засобу "КІA SORENТО", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ) у скоєнні ДТП була встановлена у судовому порядку, що підтверджується Постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська у справі №202/5709/23 від 05.04.2023.

Згідно Рахунку-фактури СТО № 539 від 23.03.2023 року ТОВ "АЕЛІТА ПРЕМІУМ", вартість ремонту застрахованого автомобіля становить 196462,76 грн, згідно Ремонтної калькуляції № 26682 від 07.04.2023 року вартість ремонту складає 199 978,21 грн.

У відповідності до особливих умов страхування (п. 6), позивач на підставі Страхового Акту № 26682/1 здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 94 302,12 грн на рахунок СТО, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією платіжної інструкції № 00093310 від 19.04.2023 року.

Позивач зазначає, що розрахунок виплаченого страхового відшкодування здійснювався наступним чином : вартість відновлювального ремонту 196 462,76 грн х коефіцієнт пропорційності 0,48 - франшиза 0грн = 94 302,12 грн.

Згідно Довідки НПУ та Централізованої бази МТСБУ, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у ПрАТ "СК "САЛАМАНДРА" за полісом АР/5800215 (страхова сума по майну 160000,00 грн, франшиза 1300,00 грн).

Позивач зазначає, що відповідач визнав означену подію страховим випадком, та частково виконав взяті зобов`язання в розмірі 62 258,37 грн. Даний факт визнається відповідачем.

За твердженням позивача залишок невідшкодованої суми складає 30 743,75 грн.

Вважаючи свої права порушеними, посилаючись на приписи ст. 1166, ст. 1172, ст. 1187, ст. 1192 ЦК України, позивач просить суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 30 743,75 грн.

4. Норми права, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення, та висновки господарського суду за результатами вирішення спору.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору (ч.1 ст.16 Закону України "Про страхування").

Дана норма кореспондується зі ст. 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до п. 3 ст. 20 ЗУ "Про страхування", страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 ЗУ "Про страхування" передбачено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Згідно статті 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

Згідно з положеннями статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

У разі виплати страховою компанією страхового відшкодування до неї у межах фактичних витрат від потерпілої особи переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки. В таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика (суброгація). Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора, а саме потерпілій (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за заподіяння шкоди.

Таким чином, за суброгацією відбувається лише зміна осіб у вже наявному зобов`язанні (зміна активного суб`єкта) зі збереженням самого зобов`язання. Це означає, що одна особа набуває прав і обов`язків іншої особи у конкретних правовідносинах. У процесуальному відношенні страхувальник передає свої права страховику на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав.

Отже, суброгація допускається тільки у договорах майнового страхування і правовою підставою її застосування є стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України "Про страхування".

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода" завдана майну Фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦКУ шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Матеріалами справи підтверджується, що Позивачем на виконання умов Договором добровільного страхування наземного транспорту №АМ.11002437 від 05.08.2022, було здійснено виплату потерпілій особі страхового відшкодування в розмірі 94 302,12 грн. Цей факт підтверджується наявною у матеріалах справи копією платіжного інструкції №00093310 від 19.04.2023 року.

Вина водія ОСОБА_2 (водія транспортного засобу "КІA SORENТО", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ) у скоєнні ДТП була встановлена у судовому порядку, що підтверджується Постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська у справі №202/5709/23 від 05.04.2023.

Відповідно до означеної вище Постанови, вищевказана дорожньо-транспортна пригода відбулася внаслідок порушення водієм ОСОБА_2 правил дорожнього руху.

Таким чином, оскільки позивач виплатив застрахованій ним потерпілій особі страхові платежі за договором майнового страхування, що підтверджується матеріалами справи, до нього перейшло право вимоги щодо стягнення зі власника транспортного засобу, який завдав збитки, вказаного страхового відшкодування в межах сум, зазначених у відповідному страховому полісі.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач здійснив виплату позивачу страхового відшкодування у розмірі 62 258,37 грн.

Тобто, різниця у виплаті становить 30 743,75 грн, яка є предметом спору у цій справі.

В обґрунтування правомірності здійснення виплати позивачу страхового відшкодування у розмірі 62 258,37 грн, відповідач посилається на те, що при розрахунку ним згідно приписів ст. 29 Закону України № 1961-IV "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" було враховано коефіцієнт зносу транспортного засобу (0,4107), застрахованого позивачем.

Суд не оцінює вказані посилання відповідача як правомірні, з огляду на таке.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи копій страхового акту (арк.с. 8) та Договору №АМ.11002437 (арк.с. 13-18) коефіцієнт фізичного зносу транспортного засобу "Land Rover Range Rover" державний реєстраційний номер НОМЕР_2 становить 0.

Відповідно до ст. 29 Закону України № 1961-IV "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися експерти або юридичні особи, у штаті яких є експерти.

Відповідно до Розрахунку відповідача коефіцієнт фізичного зносу транспортного засобу "Land Rover Range Rover" державний реєстраційний номер НОМЕР_2 складає 0,4107.

При цьому, відповідачем не надано жодних доказів на спростування розрахунку заявленої до стягнення суми страхової виплати, як і доказів, які б спростовували правомірність визначеного позивачем коєфіцієнту фізичного зносу транспортного засобу "Land Rover Range Rover".

Матеріали справи не містять доказів правомірності застосування коєфіцієнту фізичного зносу у розмірі 0,4107, доказів залучення відповідачем суб`єкта оціночної діяльності для оцінки коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу "Land Rover Range Rover" державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , висновку такого субєкта.

Отже, суд дійшов до висновку, що відповідачем не доведено тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти позову, оскільки останній не спростував наданих позивачем доказів на підтвердження розміру страхового відшкодування та його розрахунку, і не навів підстави звільнення його від доказування відповідних обставин.

Згідно із ч. 2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що у відповідача, в силу положень Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виник обов`язок щодо виплати позивачу страхового відшкодування в розмірі 30 743,75 грн.

Відповідно до ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При прийнятті цього рішення судом враховано правову позицію Верховного Суду викладену в Постанові від 10.07.2018 року по справі № 922/1436/17, в Постанові від 17.04.2019 року по справі № 500/3802/16-ц та Постанові від 02.04.2025 по справі № 369/15321/20. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить із наступного.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи при зверненні з позовом у цій справі позивачем надані докази сплати судового збору у розмірі 3 328,00 грн.

Зарахування вказаної суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджується відповідною випискою.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на задоволення позову у повному обсязі та враховуючи приписи ст. 129 ГПК України, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в сумі 3 328,00 грн.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 231-233, 237-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра", (вул.Колективна, 10, м.Полтава, Полтавська область, 36019, код ЄДРПОУ 21870998) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (вул. Січових Стрільців, 40, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 20782312) 30 743,75 грн страхового відшкодування та витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 328,00 грн.

Видати наказ із набранням рішенням законної сили.

3. Рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Рішення підписано 10.08.2026 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Суддя О.В.Ківшик