Ухвала суду № 138853918, 10.08.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

"10" серпня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/3251/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Желєзної С.П., розглянувши заяву заступника керівника Доброславської окружної прокуратури Одеської області (вх. №2-1572/26 від 07.08.2026) про забезпечення позову, пред`явленого в інтересах держави, до Визирської сільської ради, товариства з обмеженою відповідальністю «Морські гади» (вх. №2-1572/26 від 07.08.2026) про усунення перешкод у користуванні майном,

ВСТАНОВИВ:

07.08.2026 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява заступника керівника Доброславської окружної прокуратури Одеської області (далі прокурор), пред`явлена в інтересах держави, до Визирської сільської ради, товариства з обмеженою відповідальністю «Морські гади» (далі ТОВ «Морські гади»), відповідно до якої прокурор просить суд:

1) зобов`язати ТОВ «Морські гади» звільнити земельну ділянку площею 2,1204 га, кадастровий номер 5122782400:02:001:0212 шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва, а саме будівлі, розташованої за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Кордон, вулиця Набережна, 3, загальною площею 370 кв.м., РНОНМ 3000867751100;

2) визнати незаконним та скасувати рішення Визирської сільської ради від 05.06.2025 № 1970/LХХІV-VІІІ «Про передачу ТОВ «Морські гади» в оренду строком на 49 років земельну ділянку площею 2,1204 га, кадастровий номер 5122782400:02:001:0212, цільове призначення земельної ділянки згідно з КВЦПЗ 10.07 для рибогосподарських потреб із земель комунальної власності на території с. Кордон Визирської сільської ради Одеського району Одеської області»;

3) зобов`язати ТОВ «Морські гади» повернути Визирській територіальній громаді в особі Визирської сільської ради земельну ділянку площею 2,1204 га, кадастровий номер 5122782400:02:001:0212, що розташована на території с. Кордон Визирської сільської ради Одеського району Одеської області у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому товариство одержало її в оренду.

У поданій до суду позовній заяві прокурор зазначає, що з огляду на незаконність рішення органу місцевого самоврядування (Визирської сільської ради) щодо розпорядження земельною ділянкою територіальної громади, даний позов подається до суду прокурором як позивачем відповідно до положень ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та в порядку ст. 53 ГПК України.

В обґрунтування заявленого позову прокурор посилається на проведення ТОВ «Їстівна культура» нового будівництва на земельній ділянці комунальної власності з порушенням вимог закону, а також на подальше відчуження об`єкта нерухомого майна на користь відповідача з переоформленням права на землю.

Разом з позовною заявою прокурором було подано до суду заяву (вх. №2-1572/26 від 07.08.2026) про забезпечення позову, відповідно до якої прокурор просить суд:

1) накласти арешт на наступні об`єкти нерухомого майна:

- будівлю, загальною площею 370 кв.м. за адресою: Одеська обл., Одеський р., с. Кордон, вул.Набережна, 3, ідентифікатор об`єкта в ЄДЕССБ: 01.3110723.4683352.20240829.92.0000.51 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 3000867751100);

- земельну ділянку, площею 2,1204 га, кадастровий номер 5122782400:02:001:0212 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2701132851227);

2) заборонити суб`єктам державної реєстрації прав, проводити будь-які реєстраційні дії щодо наступних об`єктів нерухомого майна:

- будівлі, ідентифікатор об`єкта в ЄДЕССБ: 01.3110723.4683352.20240829.92.0000.51, загальною площею 370 кв.м. за адресою: Одеська обл., Одеський р., с. Кордон, вул. Набережна, 3 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 3000867751100);

- земельної ділянки площею 2,1204 га, кадастровий номер 5122782400:02:001:0212 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2701132851227).

3) заборонити Визирській сільській раді Одеського району Одеської області та її виконавчим органам приймати рішення у сфері земельних відносин щодо земельної ділянки, площею 2,1204 га, кадастровий номер 5122782400:02:001:0212 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2701132851227), до набрання законної сили рішенням суду у справі.

4) заборонити державним земельним кадастровим реєстраторам, органам Держгеокадастру, іншим уповноваженим особам вчиняти будь-які дії щодо внесення змін до відомостей Державного земельного кадастру стосовно земельної ділянки площею 2,1204 га, кадастровий номер 5122782400:02:001:0212, у тому числі щодо поділу, об`єднання, зміни площі, меж, цільового призначення, виду використання, складу угідь та інших характеристик земельної ділянки, до набрання законної сили рішенням суду у справі.

5) заборонити Державній інспекції архітектури та містобудування України та її територіальним органам здійснювати дозвільні та реєстраційні функції у будівництві (реєстрація повідомлень про початок виконання підготовчих робіт, повідомлень про початок виконання будівельних робіт, здійснення внесення змін до них, скасування права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, видача дозволу на виконання будівельних робіт, реєстрація повідомлення про внесення змін до них, прийняття в експлуатацію закінчені будівництвом об`єкти, реєстрація декларації про готовність об`єкта до експлуатації, внесення змін до них) щодо земельної ділянки, кадастровий номер 5122782400:02:001:0212 та об`єкта нерухомого майна - будівлі, ідентифікатор об`єкта в ЄДЕССБ: 01.3110723.4683352.20240829.92.0000.51, загальною площею 370 кв.м. за адресою: Одеська обл., Одеський р., с. Кордон, вул. Набережна, 3 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 3000867751100), до набрання законної сили рішенням суду у справі.

В обґрунтування поданої заяви прокурор, крім наведення обґрунтування правомірності заявлених позовних вимог, вказує, що позовні вимоги спрямовані на поновлення права Визирської територіальної громади Одеського району Одеської області на землю. На даний час об`єкт нерухомого майна належить на праві власності ТОВ «Морські гади», однак у товариства наявна реальна можливість вчинити будь-які дії з метою поділу чи об`єднання вказаного об`єкту нерухомості, здійснити реконструкцію, нове будівництво об`єкту або відчужити його третім особам, що у майбутньому, у разі задоволення позову прокурора, унеможливить виконання судового рішення, як такого, що не матиме правового сенсу. Наявність у прокурора сумнівів щодо добросовісності відповідачів та можливості відчуження товариством спірного об`єкта нерухомого майна на користь третіх осіб, а також прийняття радою рішення щодо поділу/об`єднання або передачі земельної ділянки на користь третіх осіб, дають достатньо обґрунтовані підстави для вжиття відповідних заходів забезпечення позову.

10.08.2026 до суду від ТОВ «Їстівна культура» надійшла заява про повернення заяви про забезпечення позову з підстав відсутності підпису на заяві, а також таких обов`язкових реквізитів як дата та реєстраційний номер.

Заступником керівника Доброславської окружної прокуратури Одеської області заява про забезпечення позову була подана як додаток до позовної заяви через підсистему «Електронний суд».

Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи затверджено рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (далі - Положення).

За визначеннями, наведеними у пп. 5.4 п. 5 розд. I Положення, електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, який містить обов`язкові реквізити документа, правовий статус якого засвідчено кваліфікованим електронним підписом автора.

Згідно з п. 24 розд. ІІІ Положення підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - це підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Положеннями п. 26 - 27 розд. ІІІ Положення передбачено, що електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС. До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.

У постановах від 25.12.2025 у справі № 380/1659/25 та від 06.03.2025 у справі № 240/24566/22 Верховний Суд відзначив, що усі документи, які надійшли до суду через сервіс «Електронний суд» вважаються такими, що подані з використанням власного електронного підпису. У цьому випадку апеляційна скарга учасника справи сформована у вигляді додатку до заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження становить з останньою єдиний документ, створений у підсистемі «Електронний суд», з використанням КЕП такого учасника, а тому вважається підписаною останнім. До схожого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 08.07.2026 у справі № 759/10092/25.

З урахуванням викладеного суд доходить висновку про наявність на поданій прокурором заяві про забезпечення позову, яка є додатком до поданого через підсистему «Електронний суд» позову, електронного підпису у зв`язку з чим підстави для повернення заяви відсутні. При цьому відсутність реєстраційного номера на заяві згідно з положеннями ГПК України не є підставою для повернення такої заяви.

Розглянувши заяву прокурора про забезпечення позову, господарський суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. ст. 136, 137 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому судових рішень і задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення

Згідно зі ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 17.01.2025 у справі № 903/497/24 дійшла висновку, що з системного тлумачення статей 136, 137, 138, 145 ГПК України вбачається, що: законодавець передбачив відповідний процесуальний порядок розгляду заяви про забезпечення позову та вирішення питання про відкриття провадження у справі за поданою позовною заявою у разі подання їх одночасно до суду; для розгляду заяви про забезпечення позову та вирішення питання про відкриття провадження у справі встановлені різні процесуальні строки: два та п`ять днів, відповідно; першочерговим при надходженні на розгляд суду заяви про забезпечення позову є надання оцінки щодо порядку звернення з нею до суду, за умови дотримання якого здійснюється її розгляд по суті; у випадку одночасного подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову розгляд заяви про забезпечення позову не залежить від вирішення питання про відкриття провадження у справі, у разі повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження у справі передбачений процесуальний механізм скасування заходів забезпечення позову.

Таким чином, розглядаючи заяву прокурора про забезпечення позову, суду слід оцінити наявність передбачених законом підстав для забезпечення позову з урахуванням наданих заявником доказів та наведених доводів.

У постанові від 24.04.2024 у справі №754/5683/22 Велика Палата Верховного Суду констатувала, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами. Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 914/2072/20.

Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Водночас, для встановлення наявності правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову та вжиття відповідних заходів має значення правильне визначення предмета спору.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Адекватність (співмірність) заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Під час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову необхідно враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, які не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Разом з цим, при дослідженні наявності або відсутності підстав для забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту. Суд зазначає, що відмова у задоволенні заяви про забезпечення позову за певних обставин може повністю нівелювати результати судового процесу. Позиція суду з даного питання відповідає висновкам, до яких дійшов Верховний Суд у постанові від 11.10.2023 по справі № 922/1533/23, постанові від 11.09.2023 по справі №910/7974/23.

Предметом заявленого прокурором в інтересах держави позову є вимоги до Визирської сільської ради, товариства з обмеженою відповідальністю «Морські гади» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою комунальної власності.

В обґрунтування заявленого позову прокурор посилається на проведення ТОВ «Їстівна культура» нового будівництва на земельній ділянці комунальної власності з порушенням вимог закону, а також на подальше відчуження об`єкта нерухомого майна на користь відповідача з переоформленням права на землю.

Суд зазначає, що згідно з відомостями з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №489401959 від 10.08.2026 власником будівлі, загальною площею 370 кв.м. за адресою: Одеська обл., Одеський р., с. Кордон, вул. Набережна, 3, ідентифікатор об`єкта в ЄДЕССБ: 01.3110723.4683352.20240829.92.0000.51 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 3000867751100), наразі є ТОВ «Морські гади».

У випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (пункти 21, 23 постанови Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22).

Заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Заборона відповідачеві, іншим особам вчиняти певні дії повинна узгоджуватись з предметом позову, тобто така заборона має стосуватися виключно предмета спору.

Розглянувши заяву прокурора в частині вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчинення реєстраційних дій, суд звертає увагу на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 11.06.2025 у справі № 907/82/25, відповідно до яких умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.

З викладених обставин господарський суд, враховуючи наявність у ТОВ «Морські гади» можливості в будь-який момент розпорядитися належним йому майном, що матиме наслідком неможливість захисту прав держави в межах одного даного судового провадження без нових звернень до суду, а також порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, доходить висновку про наявність передбачених ГПК України підстав для задоволення заяви прокурора шляхом накладення арешту на майно та заборони державним реєстраторам проводити будь-які реєстраційні дії щодо об`єкту нерухомого майна.

Прокурор у поданій до суду заяві про забезпечення позову також просить суд накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 5122782400:02:001:0212, власником якої є Визирська сільська рада Одеського району Одеської області, заборонити вчинення реєстраційних дій щодо ділянки, а також заборонити раді та її виконавчим органам приймати рішення у сфері земельних відносин щодо зазначеної земельної ділянки.

Власником земельної ділянки з кадастровим номером 5122782400:02:001:0212 згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №489402154 від 10.08.2026 є Визирська сільська рада Одеського району Одеської області.

Предметом заявленого прокурором позову в інтересах держави є вимоги про зобов`язання ТОВ «Морські гади» знести самовільно збудоване майно та повернути раді земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому товариство одержало її в оренду. При цьому в обґрунтування підстав заявленого позову прокурор не посилається на обставини, які можуть свідчити про виникнення спору щодо правомірності проведення державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку.

З урахуванням викладеного господарський суд доходить висновку, що накладення арешту на земельну ділянку, заборона вчинення реєстраційних дій, а також заборона раді та її виконавчим органам приймати рішення у сфері земельних відносин щодо зазначеної земельної ділянки не узгоджується з предметом та підставами даного спору. Господарський суд зазначає, що застосування обраних прокурором заходів забезпечення позову в цій частині з огляду на предмет та підстави заявленого позову матиме наслідком невиправдане втручання суду у право комунальної власності територіальної громади щодо володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою. Таким чином, у задоволенні заяви в цій частині вимог прокурору необхідно відмовити.

Розглядаючи заяву прокурора про забезпечення позову в частині вимог про заборону державним земельним кадастровим реєстраторам, органам Держгеокадастру, іншим уповноваженим особам вчиняти будь-які дії щодо внесення змін до відомостей Державного земельного кадастру стосовно земельної ділянки, а також заборону Державній інспекції архітектури та містобудування України та її територіальним органам здійснювати дозвільні та реєстраційні функції функцій у будівництві, суд виходить з наступного.

Вимоги прокурора у відповідній частині взагалі не були обґрунтовані, оскільки будь-яких доводів щодо правомірності застосування заходів в цій конкретній частині прокурором суду наведено не було. Застосування судом заходів забезпечення позову з огляду на обставини, на які прокурор посилається в обґрунтування заявленого позову, положеннями процесуального закону не передбачено, оскільки питання обґрунтованості заявленого позову під час розгляду заяви судом не досліджується. Наведене має наслідком відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову в цій частині вимог прокурора.

Положеннями ч. 6 ст. 140 ГПК України визначено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 141 ГПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснене шляхом: 1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову.

Враховуючи задоволення судом заяви прокурора шляхом накладення арешту на нерухоме майно та заборони вчинення реєстраційних дій, господарський суд не вбачає правових підстав для застосування заходів зустрічного забезпечення.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 141, 234 Господарського процесуального кодексу України , суд, -

У Х В А Л И В :

1. Заяву заступника керівника Доброславської окружної прокуратури Одеської області про забезпечення позову - задовольнити частково.

2. Накласти арешт на будівлю, загальною площею 370 кв.м. за адресою: Одеська обл., Одеський р., с. Кордон, вул. Набережна, 3, ідентифікатор об`єкта в ЄДЕССБ: 01.3110723.4683352.20240829.92.0000.51 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 3000867751100), власником якої є товариство з обмеженою відповідальністю «Морські гади» (67531, Україна, Одеська область, Одеський район, село Кордон, вулиця Набережна, будинок 3; ідентифікаційний код 45858804).

3. Заборонити державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно проводити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно будь-які реєстраційні дії щодо будівлі, загальною площею 370 кв.м. за адресою: Одеська обл., Одеський р., с. Кордон, вул. Набережна, 3, ідентифікатор об`єкта в ЄДЕССБ: 01.3110723.4683352.20240829.92.0000.51 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 3000867751100), власником якої є товариство з обмеженою відповідальністю «Морські гади» (67531, Україна, Одеська область, Одеський район, село Кордон, вулиця Набережна, будинок 3; ідентифікаційний код 45858804).

4. В іншій частині вимог заяви відмовити.

Стягувачем за ухвалою є Доброславська окружна прокуратура Одеської області (67500, Одеська область, Одеський район, смт Доброслав, вул. Центральна, 85; код ЄДРПОУ 03528552).

Боржником за ухвалою є товариство з обмеженою відповідальністю «Морські гади» (67531, Україна, Одеська область, Одеський район, село Кордон, вулиця Набережна, будинок 3; ідентифікаційний код 45858804).

Ухвала набрала законної сили 10.08.2026 та підлягає негайному виконанню.

Ухвала дійсна для пред`явлення у строк, передбачений ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції згідно із Законом №1404-VІІІ від 02.06.2016).

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.

Суддя Желєзна Світлана Петрівна