Ухвала суду № 138853911, 10.08.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

"10" серпня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/3317/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г.

при секретарі судового засідання Меленчук Т.М.

розглянувши у судовому засіданні заяву Державної казначейської служби України від 30.07.2026р. вх. №ГСОО 2-1511/26 у справі №916/3317/23

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Тальберт (65098, м. Одеса, вул. Привозна, буд. 1; код ЄДРПОУ 40867922)

До відповідачів: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (65048, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 15; код ЄДРПОУ 43015722), Державного підприємства Морський торговельний порт Чорноморськ (68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Правці, буд. 6; код ЄДРПОУ 01125672)

За участю у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Державної казначейської служби України (01601, м.Київ, вул. Бастіона, 6; код ЄДРПОУ 37567646), ТОВ Українська енергетична біржа (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 44; код ЄДРПОУ 37027819)

про визнання недійсним результату електронного аукціону, визнання недійсним договору оренди та стягнення 19878669,40 грн.

За участю:

Представники:

від позивача: Глиняна Г.В., ордер

від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях: не з`явився

від Державного підприємства Морський торговельний порт Чорноморськ: не з`явився

від Державної казначейської служби України (заявник): Недошовенко А.О., самопредставництво

від Товариства з обмеженою відповідальністю Українська енергетична біржа: не з`явився

Встановив: Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.03.2026р. апеляційні скарги Державного підприємства Морський торговельний порт Чорноморськ, Державної казначейської служби України та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях залишено без задоволення.

Викладено пункт перший резолютивної частини рішення Господарського суду Одеської області від 11.09.2024 у справі №916/3317/23 в наступній редакції: Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Тальберт задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Одеської області від 11.09.2024 у справі №916/3317/23 в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору оренди №209840912207 від 19.12.2022, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Тальберт, Державним підприємством Морський торговельний порт Чорноморськ та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях змінено з мотивів, викладених у даній постанові; пункт 3 резолютивної частини рішення щодо вказаної позовної вимоги залишено без змін.

Рішення Господарського суду Одеської області від 11.09.2024 у справі №916/3317/23 в частині позовної вимоги про стягнення з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Тальберт 19 878 669,40 грн змінено, виклавши пункт 4 резолютивної частини рішення у наступній редакції: Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Тальберт 19878669,40 коп.

В частині розподілу судових витрат рішення змінено, викладено пункти 5, 6 резолютивної частини рішення Господарського суду Одеської області від 11.09.2024 у справі №916/3317/23 у наступній редакції:

5.Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Тальберт судові витрати: по сплаті судового збору у розмірі 299522 грн 04 коп. та витрати за проведення експертного дослідження у справі у розмірі 25809 грн 84 коп.

Стягнути з Державного підприємства Морський торговельний порт Чорноморськ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Тальберт судові витрати: по сплаті судового збору у розмірі 1342 грн 00 коп. та витрати за проведення експертного дослідження у справі у розмірі 25809 грн 84 коп.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Тальберт на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях 1610 грн 40 коп. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Тальберт на користь Державного підприємства Морський торговельний порт Чорноморськ 1610 грн 40 коп. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги. Стягнуто з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Тальберт 479235 грн 26 коп. витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги. Стягнуто з Державного підприємства Морський торговельний порт Чорноморськ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Тальберт 2147 грн 20 коп. витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги.

Після повернення матеріалів справи №916/3317/23 з апеляційної інстанції до Господарського суду Одеської області, судом 08.04.2206р. було видано накази про примусове виконання постанови.

Постановою Верховного Суду від 03.06.2026р. касаційну скаргу Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" залишено без задоволення. Касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Тальберт" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.03.2026 у справі №916/3317/23 закрито. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.03.2026 у справі №916/3317/23 залишено без змін. Поновлено виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.03.2026 та рішення Господарського суду Одеської області від 11.09.2024 у справі №916/3317/23.

26.05.2025р. до суду від Державної казначейської служби України надійшла заява про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, відповідно до якої заявник просить суд визнати наказ Господарського суду Одеської області від 08.04.2026р. у справі №916/3317/23 таким, що не підлягає виконанню, в частині стягнення з Державного бюджету України 8400000,70 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.06.2026р. заяву Державної казначейської служби України від 26.05.2026р. вх. №ГСОО 2-1041/26 у справі №916/3317/23 задоволено повністю. Визнано таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду Одеської області від 08 квітня 2026р. по справі №916/3317/23, виданий на виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 18 березня 2026р., про стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Тальберт 19878669,40 грн., в частині стягнення 8400000,70 грн.

30.07.2026р. до суду від Державної казначейської служби України надійшла заява про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, відповідно до якої заявник просить суд визнати наказ Господарського суду Одеської області від 08.04.2026р. у справі № 916/3317/23 таким, що не підлягає виконанню, в частині стягнення з Державного бюджету України 6000000,50 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.08.2026р. прийнято заяву Державної казначейської служби України від 30.07.2026р. вх. №ГСОО 2-1511/26 у справі №916/3317/23 до розгляду. Розгляд заяви призначено на "10" серпня 2026 р. о 9:30. Повідомлено учасників справи про призначення судового засідання.

В обґрунтування подаваної заяви Державною казначейською службою України було зазначено суду, що 22.05.2026р. Головним управлінням на підставі наказу Господарського суду Одеської області від 08.04.2026р. у справі №916/3317/23, було здійснено стягнення з Державного бюджету України 5478668,25грн. гарантійного внеску на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тальберт», на рахунок вказаний у заяві від 09.04.2026 №3317/1/19.

Разом з цим, як зауважує заявник, частина авансового внеску у сумі 6000000,50 грн були перераховані Регіональним відділенням Фонду державного майна по Одеській та Миколаївській областях на рахунок сплати орендної плати балансоутримувачу, тобто на рахунок Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ», докази надавались в судовому засіданні (платіжне доручення від 06.02.2023 № 98 додається). Отже, вищевказана сума авансового внеску 6000000,50 грн не перераховувалась до Державного бюджету України, а перебуває на рахунку Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» та Товариству з обмеженою відповідальністю «Тальберт» не поверталась (лист ТОВ «Тальберт» від 15.05.2026 № 3317/19-3 додається).

Отже, як зазначає заявник, враховуючи що 6000000,50 грн. взагалі не надходили до Державного бюджету України, а знаходяться на рахунках балансоутримувача - Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ», наказ Господарського суду Одеської області від 08.04.2026 у справі №916/3317/23 в частині стягнення коштів з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Тальберт у розмірі 6000000,50 грн підлягає визнанню судом таким, що не підлягає виконанню, оскільки стягнення цих коштів призведе до економічно необґрунтованих збитків Державного бюджету України та нецільового використання бюджетних коштів, передбачених Законом України «Про Державний бюджет України» на поточний рік.

Надаючи заперечення, Товариством з обмеженою відповідальністю Тальберт було зазначено суду, що стягнення грошових коштів у розмірі 19878669,40 грн. повинно здійснюватися з Державного бюджету України та у постанові від 18.03.2026р. Південно-західний апеляційний господарський суд вказав порядок стягнення суми авансового внеску 6000000,50 грн, тому подана заявником заява є безпідставною.

За поясненнями позивача, у разі задоволення заяви він буде позбавлений виконавчого документа на 6000000,50 грн. та чинне рішення не містить припису про стягнення цієї суми безпосередньо з Державного підприємства Морський торговельний порт Чорноморськ. У результаті, остаточне судове рішення залишиться невиконаним у значній частині, а майновий тягар помилок у взаєморозрахунках державних органів та державного підприємства буде покладений на добросовісного стягувача. Такий наслідок суперечить суті права на судовий захист, яке охоплює не лише отримання остаточного рішення, а й його реальне та повне виконання.

У судовому засіданні від 10.08.2026 року оголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Повідомлено, що повну ухвалу буде складено 10.08.2026 року.

Розглянувши заяву Державної казначейської служби України від 30.07.2026р. вх. №ГСОО 2-1511/26 у справі №916/3317/23, суд дійшов такого висновку.

Положеннями ст. 328 ГПК України визначено, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, що підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної чи касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.

Про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом.

Ухвала суду за результатами розгляду заяви може бути оскаржена у порядку, встановленому цим Кодексом.

Аналіз вказаної норми закону дає підстави вважати, що є такі підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню: якщо такий наказ було видано помилково; якщо обов`язок боржника відсутній у зв`язку з припиненням; якщо обов`язок боржника відсутній у зв`язку з добровільним виконанням боржником чи іншою особою; з інших причин.

На суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові, зокрема, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання, та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання тощо.

Аналогічну правову позицію викладено у Постанові Верховного Суду від 02.09.2020 по справі №195/465/15-ц. При цьому, зазначений перелік є орієнтовним та приблизним, не містить виключного переліку підстав для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Як встановлено судом, 08.04.2026р., на виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 18 березня 2026р. по справі №916/3317/23, яка набрала законної сили 18 березня 2026р., було видано наказ про стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Тальберт 19878669,40 грн.

Як з`ясовано судом, відповідно до листа Товариства з обмеженою відповідальністю Тальберт вих. №3317/19-3 від 15.05.2026р., позивачем було повідомлено Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області, що 28.11.2024р. на рахунок позивача Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях повернуто 8400000,70 грн. та дана сума є частиною авансового внеску, у зв`язку з чим ухвалою суду визнано таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду Одеської області від 08 квітня 2026р. по справі №916/3317/23, виданий на виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 18 березня 2026р., про стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Тальберт 19878669,40 грн., в частині стягнення 8400000,70грн.

Також, судом встановлено, що 22.05.2026р. Головним управлінням на підставі наказу Господарського суду Одеської області від 08.04.2026р. у справі №916/3317/23, було здійснено стягнення з Державного бюджету України 5478668,25грн. гарантійного внеску на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тальберт», на рахунок вказаний у заяві від 09.04.2026 №3317/1/19.

Отже, невиконаним наразі залишається зобов`язання у розмірі 6000000,50 грн.

Суд зазначає, що постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.03.2026р. чітко визначено, що необхідно стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Тальберт відповідні грошові кошти, тому у суду відсутні правові підстави для задоволення заяви Державної казначейської служби України від 30.07.2026р. вх. №ГСОО 2-1511/26 у справі №916/3317/23.

З урахуванням викладеного, заява Державної казначейської служби України від 30.07.2026р. вх. №ГСОО 2-1511/26 у справі №916/3317/23 залишається судом без задоволення.

Керуючись ст.ст.233-235, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.У задоволенні заяви Державної казначейської служби України від 30.07.2026р. вх. №ГСОО 2-1511/26 у справі №916/3317/23- відмовити повністю.

Повну ухвалу складено 10 серпня 2026 року.

Ухвала набрала законної сили 10 серпня та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання.

Суддя Т.Г. Д`яченко