Рішення № 138853777, 10.08.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.2026 Справа № 914/1399/26

Господарський суд Львівської області у складі судді Король М.Р., розглянувши справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут»

до відповідача: Комунального закладу Львівської обласної ради «Центр соціальної підтримки дітей та сімей»

про: стягнення 11 621,82 грн.,

без виклику учасників,

ВСТАНОВИВ

13.05.2026р. на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» до відповідача: Комунального закладу Львівської обласної ради «Центр соціальної підтримки дітей та сімей» про стягнення 11 621,82 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.05.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та встановлено сторонам строки для подання заяв по суті спору.

Дана ухвала суду була надіслана позивачу та відповідачу в їх електронні кабінети, про отримання котрих матеріали справи містять відповідні довідки, підписані відповідальним працівником.

Крім того, процесуальний документ щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднений у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходиться у вільному доступі.

Таким чином, судом було вчинено всіх можливі за даних обставин дій щодо належного повідомлення учасників справи про спір, що розглядається. Зважаючи на зазначене, учасники справи належним чином були повідомлені про відкриття судового провадження у даній справі.

У період з 13.07.2026р. по 31.07.2026р., суддя Король М.Р. перебувала у відпустці.

Суть спору та правова позиція учасників справи.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач у порушення умов договору про постачання електричної енергії споживачу №78083/25/1 від 28.11.2025р. оплати за спожиту електроенергію за грудень 2025р. згідно акту приймання-передачі фактичних обсягів спожитої електричної енергії за цей період в повному обсязі не провів (4 872 кВт/год), у зв`язку з чим за розрахунками позивача борг становить 11 621,82 грн.

Відповідач заперечив проти позовних вимог та зазначив про те, що позивач вимагає оплати обсягу, який на 84,9 кВт/год перевищує максимальний ліміт, встановлений договором на 2025 рік.

Зазначено про те, що борг залишився неврегульованим та неоплаченим виключно у зв`язку з невчиненням позивачем дій щодо своєчасного формування та надання відповідачу відповідних первинних документів (актів приймання-передачі та рахунків) до моменту закінчення 2025 бюджетного року.

Вказує на те, що відповідач, як бюджетна установа не має правових підстав здійснювати видаткові операції за товари, які поставлені поза межами погодженого договірного обсягу, вимоги позивача про стягнення плати за понаднормові обсяги є протиправними та не підлягають задоволенню.

У зв`язку з вищезазначеним, Комунальний заклад Львівської обласної ради «Центр соціальної підтримки дітей та сімей» не визнає нараховану заборгованість за електричну енергію та не погоджується із сумою, зазначеної у позовній заяві.

За результатами дослідження наданих доказів та матеріалів справи, суд встановив наступне:

28 листопада 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» (позивач, постачальник) та Комунальним закладом Львівської обласної ради «Центр соціальної підтримки дітей та сімей» (відповідач, споживач) укладено договір № 78083/25/1 про постачання/закупівлю електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Об`єктами електропостачання споживача є точка комерційного обліку, розташована за адресою: м.Львів, вул. Левандівська, буд. 17В (ЕІС-код: 62Z8179935255321).

Умови договору розроблені відповідно до положень Закону України «Про ринок електричної енергії», ПРРЕЕ та Закону України «Про публічні закупівлі».

За договором, постачальник продає електричну енергію ДК 021:2015 09310000-5 «Електрична енергія» (універсальна послуга) споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, визначених в додатку №2 до цього договору, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору (п. 2.1).

Відповідно до п. 5.9 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць (з першого по останнє число місяця).

Розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання постачальника. Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника (п. 5.10). Оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку та в договорі (п. 5.11). Відповідно до п. 5.15 договору, рахунки на оплату платежів, передбачених даним договором, виписуються постачальником та надаються споживачу у порядку, передбаченому договором. Дата оплати (здійснення розрахунку) визначається датою, на яку були зараховані кошти на спецрахунок постачальника.

Відповідно до п. 6.2.1 договору, споживач зобов`язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п. 7.1.1 договору, постачальник має право отримувати від споживача плату за поставлену електричну енергію та інші послуги згідно з умовами цього договору.

Пунктом 4.12 ПРРЕЕ встановлено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Факт споживання електричної енергії за відповідний період та її обсяги встановлені спеціально уповноваженим учасником ринку Оператором системи розподілу Приватним акціонерним товариством «Львівобленерго» (надалі ПрАТ «Львівобленерго») у спосіб та порядок, встановлений Правилами роздрібного ринку електричної енергії (надалі ПРРЕЕ) та Кодексом комерційного обліку електричної енергії.

Обсяг спожитої КЗ ЛОР «ЦСПДС» електричної енергії за період грудня 2025 року становить 4 872кВт/год, що підтверджується відповідним актом приймання передачі фактичних обсягів спожитої електричної енергії за підписом уповноважених представників ТзОВ «Львівенергозбут» та ПрАТ «Львівобленерго» (копія акта наявна в матеріалах справи).

Однак, як стверджує позивач, в порушення умов договору та вимог ПРРЕЕ, відповідачем не здійснено оплати за спожиту ним електричну енергію згідно отриманого рахунку, внаслідок чого заборгованість споживача перед постачальником становить 11 621, 82 грн.

Вказане стало підставою для звернення позивача до господарського суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» створене на виконання вимог Закону України «Про ринок електричної енергії» при здійсненні заходів з відокремлення з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам.

Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) №429 від 14.06.2018 ТзОВ «Львівенергозбут» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.

Згідно із частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суд зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують факт оплати відповідачем вартості електричної енергії, поставленої у період грудня 2025 року, на загальну суму 11 621,82 грн.

Разом з тим, беручи до уваги те, що у даній справі відповідач заперечує позовні вимоги у повному обсязі, суд зазначає наступне.

Обсяг спожитої КЗ ЛОР «ЦСПДС» електричної енергії за період грудня 2025 року становить 4 872кВт/год, що підтверджується відповідним актом приймання передачі фактичних обсягів спожитої електричної енергії за підписом уповноважених представників ТзОВ «Львівенергозбут» та ПрАТ «Львівобленерго» (копія акта наявна в матеріалах справи).

Відповідно до п. 5.9 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць (з першого по останнє число місяця).

Відповідно до пунктів 5.16, 5.17 договору, при здійсненні розрахунків за електричну енергію сторони погодили використання системи онлайн-розрахунків «Персональний кабінет» на веб-сайті постачальника (далі Персональний кабінет), зокрема, актів звірки розрахунків, отримання рахунків на оплату електричної енергії та ін. Також, сторони погодили, що акти, рахунки, повідомлення про припинення постачання електроенергії, акти звірки та інші документи, якими сторони здійснюють обмін у процесі виконання цього договору, надаються сторонами в електронному вигляді через Персональний кабінет. Сторони визнають такі електронні документи, як офіційні (пп. 5.18.1).

Споживач самостійно отримує рахунок на оплату електричної енергії не пізніше 8 календарного дня місяця наступного за розрахунковим періодом у Персональному кабінеті, який вважається таким, що наданий споживачу постачальником не пізніше 8 календарного дня місяця наступного за розрахунковим.У разі необхідності, рахунок в паперовому вигляді споживач може отримати у постачальника, звернувшись в центр обслуговування клієнтів постачальника (пп. 5.18.2). У разі відсутності можливості отримання/відправлення електронних документів через Персональний кабінет, споживач зобов`язаний подати/отримати документи в паперовому вигляді наручно у центрі обслуговування клієнтів постачальника не пізніше 8 календарного дня місяця наступного за розрахунковим (пп. 5.18.3).

Якщо рахунок за електроенергію не був отриманий споживачем ні через Персональний кабінет, ні у паперовому вигляді, у постачальника на 8 календарний день місяця наступного за розрахунковим він вважається таким, що вручений постачальником споживачу 8 календарного дня місяця наступного за розрахунковим та споживач вважається з ним ознайомлений. Строк оплати такого рахунку обчислюється з наступного робочого дня після його вручення (пп. 5.18.4).

Відповідно до пп. 6.1.5 договору, споживач має право звертатись до постачальника для вирішення будь-яких питань, пов`язаних з виконанням цього договору.

Відповідно до пп. 6.2.11 договору, споживач зобов`язується припинити споживання електричної енергії по цьому договору у випадку використання всіх коштів по договору. У випадку споживання споживачем електричної енергії після використання всіх коштів по договору вважається, що споживач споживає електричну енергію по цьому договору, а відтак, зобов`язується оплатити постачальнику вартість спожитої електричної енергії згідно умов цього Договору.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України слідує, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку, як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування «вірогідності доказів» на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020р.

В матеріалах справи наявний належний та допустимий доказ виконання позивачем взятих на себе зобов`язань в рамках договору, а саме рахунок за спожиту електричну енергію № 5300024967251219 за грудень 2025 року, який був розміщений в Персональному кабінеті споживача у встановленому договором порядку, доказів протилежного матеріали справи не містять.

В даній справі відсутні будь-які письмові докази щодо запитів відповідача про необхідність надання відповідних рахунків на оплату спожитої електричної енергії, станом саме на 31 грудня 2025 року, у зв`язку з здійсненням відповідних бюджетних асигнувань для відповідача.

Платіжні інструкції (долучені відповідачем до відзиву) на суму 2 474, 82грн. та 34 941,95 грн. були враховані позивачем при складені розрахунку боргу, а платіжна інструкція № 14 від 18 лютого 2026 року на суму 36 644,40грн. стосується виконання умов іншого договору №78083/26/1 від 05 січня 2026 року (про що зазначено у самій платіжній інструкції).

Також, суд не бере до уваги докази, долучені відповідачем до відзиву, а саме: акт № 530002496725111 про прийняття-передавання товарної продукції від 30 листопада 2025 року та акт № 532602496726011 про прийняття-передавання товарної продукції від 31 січня 2026 року, оскільки такі стосуються розрахункових періодів листопада 2025 року та січня 2026 року відповідно (про що зазначено у самих актах).

Відповідно до положень статті 617 Цивільного кодексу України, відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання.

Європейським судом з прав людини у рішенні від 18 жовтня 2005 року у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» та у рішенні від 30 листопада 2004 року у справі «Бакалов проти України» зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

На вказаному неодноразово наголошувалось і у судовій практиці, наприклад, в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 911/4249/16 від 17 квітня 2018 року, постановах Верховного Суду у справі № 916/1345/18 від 07 листопада 2019 року, у справі № 904/6252/17 від 23 березня 2018 року, у справі № 908/1076/17 від 03 квітня 2018 року.

Таким чином, відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою для звільнення відповідача від зобов`язань щодо необхідності виконання умов договору в частині здійснення оплати за фактично спожиту ним електричну енергію.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що наявними у справі достовірними та належними доказами підтверджується обставина порушення відповідачем прав позивача щодо отримання своєчасної плати за поставлену електричну енергію. Відповідач у свою чергу доказів на спростовування такої обставини не подав, доказів сплати заборгованості також не надав. Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню у заявленому та встановленому вище розмірі.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Сплачена позивачем сума судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжною інструкцією №388519 від 27.01.2026р. на суму 266,24 грн. та платіжною інструкцією №40510 від 15.05.2026р. на суму 2 396,16 грн., що разом складає 2 662,40 грн.

Згідно п. 2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги підлягають до задоволення, тому витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.13, 73-74, 76-79, 86, 129, 236, 238, 240-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Комунального закладу Львівської обласної ради «Центр соціальної підтримки дітей та сімей» (адреса: 79025, Україна, Львівська обл., місто Львів, вулиця Левандівська, будинок 17В; ідентифікаційний код 44453923) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» (адреса: 79016, Україна, Львівська обл., місто Львів, вулиця Шевченка, будинок 1; ідентифікаційний код 42092130) 11 621,82 грн. за спожиту електричну енергію та 2 662,40 грн. судового збору.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Суддя Король М.Р.