Рішення № 138853593, 29.06.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" червня 2026 р. м. Київ Справа № 911/752/26

Суддя О.В. Конюх, при секретарі судового засідання Антоненко В.С., розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «Промвпровадження», м. Київ,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія ВР», м. Буча Київської області

про стягнення 6 277 080,00 грн.

за участю представників:

від позивача: Файдюк С.М., адвокат, ордер серії АМ №1188616 від 25.02.2026;

від відповідача: Хорис А.О., адвокат, ордер серії СВ №1168506 від 17.04.2026;

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «Промвпровадження», м. Київ (далі по тексту ТОВ «НВО «Промвпровадження»), 17.03.2026 через систему «Електронний суд» звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія - ВР», м. Буча Київської області (далі по тексту ТОВ «Будівельна компанія ВР», в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по Договору оренди спецтехніки №13-О від 01.05.2024 в сумі 6 277 080,00 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, пов`язані з розглядом даної справи.

Позов обґрунтований тим, що позивач на виконання умов Договору оренди спецтехніки №13-О від 01.05.2024 передав відповідачу спецтехніку в оренду за Актом приймання-передачі №1 від 01.05.2024.

Всупереч Договору, відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання та не перерахував позивачу орендну плату на загальну суму 6 277 080,00 грн., розмір якої підтверджується Актами здачі-приймання робіт №152 від 31.05.2024, №166 від 30.06.2024, №206 від 31.07.2024, №244 від 31.08.2024, №283 від 30.09.2024, №339 від 31.10.2024. №378 від 31.11.2024. №437 від 31.12.2024, №151 від 30.04.2025, №192 від 31.05.2026, №237 від 30.06.2025, №304 від 31.07.2025, №359 від 31.08.2025, №418 від 30.09.2025, №465 від 31.10.2025, №502 від 30.11.2025, №570 від 31.12.2025.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.03.2026 відкрито провадження у справі №911/752/26 в порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 20.04.2026. Зобов`язано позивача подати до суду Акт здачі-приймання робіт №151 від 30.04.2025.

Цією ж ухвалою суд зобов`язав відповідача подати до суду у строк п`ятнадцять днів з дати отримання цієї ухвали докази сплати орендної плати відповідно до Актів №152 від 31.05.2024, №166 від 30.06.2024, №206 від 31.07.2024, №244 від 31.08.2024, №283 від 30.09.2024, №339 від 31.10.2024. №378 від 31.11.2024. №437 від 31.12.2024, №151 від 30.04.2025, №192 від 31.05.2026, №237 від 30.06.2025, №304 від 31.07.2025, №359 від 31.08.2025, №418 від 30.09.2025, №465 від 31.10.2025, №502 від 30.11.2025, №570 від 31.12.2025 (ч.2 ст. 74 ГПК України).

23.03.26 через систему «Електронний суд» представник позивача подав заяву на виконання вимог ухвали суду.

07.04.2026 через систему «Електронний суд» представник відповідача подав відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити ТОВ «НВО «Промвпровадження» у задоволенні позову у зв`язку з тим, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами ні факт надання послуг, ні факт визнання відповідачем будь-яких грошових зобов`язань. У відзиві вказано, що жодна спецтехніка не передавалася відповідачу у тимчасове володіння та користування, у зв`язку з чим надані Акти здачі-приймання робіт (наданих послуг) не відповідають фактичним обставинам справи. При цьому КЕП директора товариства з його володіння добровільно не вибував, а відтак будь-яке використання такого підпису без відома директора свідчить про відсутність належного підтвердження волі відповідача на підписання відповідних актів.

07.04.2026 через систему «Електронний суд» представник відповідача подав клопотання про витребування доказів, у якій просить суд витребувати у ТОВ «НВО «Промвпровадження» оригінали електронних доказів, паперові копії яких долучені до матеріалів справи.

09.04.2026 через систему «Електронний суд» представник позивача подав відповідь на відзив на позовну заяву, у якій просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Позивач твердить, що сам відповідач неодноразово самостійно надавав копії договору оренди спецтехніки №13-О від 01.05.2024 та акту приймання-передачі №1, а також копії свідоцтв про реєстрацію спецтехніки під час участі у тендерних публічних закупівлях в електронній системі «Прозорро».

Позивач твердить, що акти прийняття робіт підписані відповідно до положень Закону України «Про електронні довірчі послуги» та «Про електронні документи та електронний документообіг» з використанням електронних підписів, містять інформацію щодо господарських операцій, а також дозволяють в повній мірі ідентифікувати такі господарські операції, їх підписантів та учасників.

Додатково на підтвердження здійснення господарських операцій позивач надав складені та зареєстровані податкові накладні до спірних актів із роздруківками квитанцій про їх прийняття.

В підготовчому судовому засіданні представник позивача повідомив, що через систему «Електронний суд» подав повні файли (оригінали електронних доказів), про витребування яких просив відповідач у клопотанні від 07.04.2026, тобто клопотання відповідача від 07.04.2026 про витребування доказів виконано позивачем у добровільному порядку.

Ухвалою від 20.04.2026 у підготовчому судовому засіданні суд оголосив перерву до 18.05.2026, встановив відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив до 27.04.2026.

27.04.2026 відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, у яких просить суд в позові відмовити. Відповідач звертає увагу на суперечливу поведінку позивача, який, стверджуючи про існування заборгованості у розмірі понад 6 000 000,00 грн., не звертався до відповідача із претензіями щодо оплати, із повідомленнями про необхідність підписання актів. Також відповідач твердить про відсутність будь-якого листування у месенджерах чи існування доказів телефонних розмов.

27.04.2026 представник відповідача через систему «Електронний суд» подала клопотання про призначення у справі судової комп`ютерно-технічної експертизи, проведення якої просить доручити експертам Київського НДІ судових експертиз.

Клопотання про призначення експертизи обґрунтоване тим, що жодна спецтехніка відповідачу позивачем не передавалась, зі слів відповідача Акти не підписувались генеральним директором ні власноруч ні шляхом накладення КЕП. Генеральний директор, з його слів, жодних дій, спрямованих на підписання зазначених документів не вчиняв, КЕП використовувався виключно ним особисто та добровільно не вибував з його володіння.

Тобто надані позивачем Акти, які не підписувались уповноваженою особою відповідача, містять КЕП, накладені із використанням сертифікатів відкритих ключів генерального директора відповідача та електронної печатки, що свідчить як наслідок про відсутність волевиявлення відповідача на укладення відповідного правочину.

Представник відповідача вважає, що для вирішення спору суду необхідно встановити, чи були електронні підписи створені з використанням дійсних на момент підписання сертифікатів відкритих ключів, чи є ознаки компрометації сертифікатів або несанкціонованого доступу до особистих ключів, чи співпадає технічна інформація про підписання з обставинами, за яких генеральний директор відповідача міг реально фізично здійснити підписання.

29.04.2026 через систему «Електронний суд» представник позивача подав заперечення на клопотання про призначення експертизи, стверджуючи, що у самому клопотанні зазначено, що акти містять КЕП генерального директора та електронні печатки, а підпис нікому не передавався та не був втрачений.

Також, 29.04.2026 через систему «Електронний суд» представник позивача подав клопотання про витребування доказів, у якому просить суд, з метою підтвердження факту надання послуг та здійснення господарських операцій, витребувати від ГУ ДПС у Київській області інформацію:

чи відображались ТОВ «Будівельна компанія-ВР» в поданих податкових деклараціях з ПДВ податкові накладні, складені та зареєстровані в ЄРПН ТОВ «НВО «Промвпровадження», а саме податкові накладні №263 від 31.05.2024, №333 від 30.06.2024, №207 від 31.07.2024, №218 від 31.08.2024, №255 від 30.09.2024, №172 від 31.10.2024, №207 від 30.11.2024, №228 від 31.12.2024, №293 від 30.04.2025, №212 від 31.05.2025, №196 від 30.06.2025, №269 від 31.07.2025, №215 від 31.08.2025, №273 від 30.09.2025, №180 від 31.10.2025, №191 від 30.11.2025, №394 від 31.12.2025?;

чи формувався ТОВ «Будівельна компанія-ВР» податковий кредит з ПДВ по зазначеним вище податковим накладним, складеним та зареєстрованим в ЄРПН ТОВ «НВО «Промвпровадження»?

18.05.2025 від представника відповідача через систему «Електронний суд» надійшла заява від 15.05.2026 про призначення процедури врегулювання спору за участю судді у справі №911/752/26 та зупинення провадження. Представник відповідача вважає, що спір можливо вирішити мирним шляхом за умови взаємних поступок.

Ухвалою від 18.05.2026 клопотання представника відповідача ТОВ «Будівельна компанія-ВР» від 15.05.2026 про призначення процедури врегулювання спору за участю судді залишено без задоволення. Клопотання представника відповідача ТОВ «Будівельна компанія-ВР» від 27.04.2026 про призначення у справі судової комп`ютерно-технічної експертизи залишено без задоволення. Клопотання представника позивача ТОВ «НВО «Промвпровадження» від 29.04.2026 про витребування доказів залишено без задоволення. Підготовче провадження закрито, призначено справу №911/752/26 до судового розгляду по суті на 02.06.2026.

У судовому засіданні 02.06.2026 після встановлення наявності заяв та клопотань в порядку ст. 207 ГПК України суд вислухав виступи представників по суті позову та за їх участю дослідив докази. Протокольною ухвалою від 02.06.2026 суд призначив судові дебати на 09.06.2026. Судове засідання, призначене на 09.06.2026, не відбулося, у зв`язку з чим суд ухвалою від 10.06.2026 призначив судові дебати у справі №911/752/26 на 29.06.2026.

У судове засідання 29.06.2026 з`явились представники обох сторін.

Розглянувши позов ТОВ «НВО «Промвпровадження» до ТОВ «Будівельна компанія-ВР» про стягнення 6 277 080,00 грн., всебічно та повно вивчивши наявні у матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, господарський суд

УСТАНОВИВ:

відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України) й сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).

01.05.2024 між ТОВ «Будівельна компанія-ВР» (орендар) та ТОВ «НВО «Промвпровадження» (орендодавець) був укладений договір оренди спецтехніки №13-О (далі Договір), за умовами якого:

- орендодавець передає, а орендар бере в тимчасове володіння та користування спецтехніку

1) асфальтоукладач, марки «Vogele Super 1900-3», 2021 року випуску, заводський №08192448, реєстраційний номер НОМЕР_1 ;

2) асфальтоукладач, марки «Vogele Super 1900-3», 2021 року випуску, заводський № НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 ;

3) каток дорожній марки «HAAM» моделі «HD130», реєстраційний номер НОМЕР_4 (п.1.1);

- майно, що орендується, вважається переданим орендареві з моменту підписання акту приймання-передачі майна (п.2.4);

- розмір щомісячної орендної плати за цим договором становить:

асфальтоукладач, марки «Vogele Super 1900-3», 2021 року випуску, заводський №08192448, реєстраційний номер НОМЕР_1 174 000,00 грн. з ПДВ;

асфальтоукладач, марки «Vogele Super 1900-3», 2021 року випуску, заводський № НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 174 000,00 грн. з ПДВ;

каток дорожній марки «HAAM» моделі «HD130», реєстраційний номер НОМЕР_4 17 700,00 грн. з ПДВ (п.3.1);

- орендар повертає майно, що орендується, протягом трьох календарних днів з моменту закінчення строку даного договору (п.6.1);

- даний договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 30.04.2025, а в частині розрахунку до повного його проведення (п.8.1);

- якщо жодні із сторін в місячний строк до закінчення терміну дії договору, зазначеного в п.8.1, не заявить про намір його розірвати, даний договір автоматично пролонгується на кожен наступний рік (п.8.2);

- на виконання умов цього Договору Сторони можуть складати електроні документи у відповідності до Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 №851-IV та Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» від 05.10.2017 №2155-VIII (п.11.1).

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За актом приймання-передачі №1 від 01.05.2024 орендодавець, в особі генерального директора Савінова Олександра передав, а орендар, в особі директора Донченка Романа, прийняв в оренду спеціальну техніку. Вказаний акт підписаний власноручними підписами директорів та містить печатки підприємств.

На виконання умов договору, шляхом накладення електронних цифрових підписів директорів та накладення електронної печатки підприємств, сторони підписали акти здачі-приймання робіт (надання послуг) на загальну суму 6 277 080,00 грн., а саме

№152 від 31.05.2024 на суму 369 240,00 грн.

№166 від 30.06.2024 на суму 369 240,00 грн.

№206 від 31.07.2024 на суму 369 240,00 грн.

№244 від 31.08.2024 на суму 369 240,00 грн.

№283 від 30.09.2024 на суму 369 240,00 грн.

№339 від 31.10.2024 на суму 369 240,00 грн.

№378 від 30.11.2024 на суму 369 240,00 грн.

№437 від 31.12.2024 на суму 369 240,00 грн.

№151 від 30.04.2025 на суму 369 240,00 грн.

№192 від 31.05.2025 на суму 369 240,00 грн.

№237 від 30.06.2025 на суму 369 240,00 грн.

№304 від 31.07.2025 на суму 369 240,00 грн.

№359 від 31.08.2025 на суму 369 240,00 грн.

№418 від 30.09.2025 на суму 369 240,00 грн.

№465 від 31.10.2025 на суму 369 240,00 грн.

№502 від 30.11.2025 на суму 369 240,00 грн.

№570 від 31.12.2025 на суму 369 240,00 грн.

Вказані акти підписані електронними підписами уповноважених представників сторін та не містять жодних зауважень. Разом із тим, відповідач у відзиві заперечує підписання вказаних Акти здачі-приймання робіт безпосередньо директором та твердить, що жодна спецтехніка не передавалася відповідачу у тимчасове володіння та користування.

Суд визнає такі доводи неспроможними.

Суд зазначає, що добросовісність є однією з основоположних засад цивільного законодавства та імперативним принципом щодо дій усіх учасників цивільних правовідносин (пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України). Добросовісність це відповідність дій учасників цивільних правовідносин певному стандарту поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю, повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям та уявленням про честь і совість (такий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 910/16579/20, постанові КГС ВС від 15.02.2024 у справі №910/5282/23).

Принципи господарської діяльності засновані на юридичній рівності їх учасників перед законом і судом (ст. 6 ГК України) та свободі договору (627 ЦК України). Доктрина venire contra factum proprium (заборона суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони.

Спірну техніку в оренду відповідач отримав за актом приймання-передачі №1 від 01.05.2024, який підписаний власноручним підписом директора відповідача. Поряд з цим, відповідач заперечує факт отримання в оренду техніки.

Однак, стверджуючи у відзиві про те, що спірна техніка в оренду не надавалась, відповідач неодноразово самостійно надавав копії договору оренди спецтехніки №13-О від 01.05.2024 та акту приймання-передачі №1 від 01.05.2024, а також копії свідоцтв про реєстрацію спецтехніки (асфальтоукладачів та катка дорожнього) для підтвердження технічної спроможності виконання ним підрядних робіт під час участі в тендерних публічних закупівлях в електронній системі «Прозорро», зокрема закупівлі UA-2025-05-09-010486-a, UA-2025-06-05-013563-a, UA-2026-02-18-014210-a, UA-2025-06-20-011598-a, UA-2025-04-02-010546-a, UA-2024-11-06-003142-a та UA-2024-10-15-014126-a.

Тобто, у діях відповідача вбачається недобросовісна та суперечлива поведінка, оскільки, з одного боку, він укладає договір оренди, підписує акт приймання-передачі, приймає техніку в користування та використовує підписані документи для підтвердження наявності матеріально-технічної бази й відповідності кваліфікаційним критеріям під час участі у процедурах публічних закупівель, а з іншого заперечує сам факт передачі техніки в оренду. Така зміна правової позиції залежно від власної процесуальної вигоди свідчить про суперечливу поведінку відповідача, яка не відповідає принципам добросовісності.

Щодо накладення КЕП директора відповідача на спірні акти, то розділом 11 Договору сторони врегулювати відносини електронного документообігу, а саме домовилися про те, що про укладанні та виконанні правочинів між сторонами можуть використовуватися документи в електронній формі, а підписання таких документів для підтвердження описаних у них господарських операцій буде здійснюватися з використанням систем електронного документообігу. Кожна із сторін для електронного документообігу використовує власні технічні ресурси (пункт 11.2). Сторони визнають будь-які документи, складені та надані будь-якою стороною іншій в електронному вигляді з використанням «ЕП» як оригінали, що мають юридичну силу. Сторони визнають, що «ЕП» має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису (пункт 11.3).

Сторони домовилися, що електронний документ, який відправлений, підписаний ЕП, має повну юридичну силу, породжує права та обов`язки для сторін, може бути представлений до суду в якості належного доказу та визнається рівнозначним документу на паперовому носії. Підтвердження передачі документів (відправлення, отримання тощо) вважається легітимним підтвердженням фактичного прийому-передачі таких документів уповноваженими представниками сторін і не вимагає додаткового доказування. Електронний документ, підписаний стороною з використанням ЕП і внесений в систему вважатиметься в усіх випадках підписаним уповноваженим представником Сторони-відправника, в межах наданих повноважень, що не потребуватиме щоразу перевірки документів на представництво. Сторони підтверджують, що всі ЕП, які використовуються ними для підписання ЕД, належать їх уповноваженим представникам та неправомірне чи помилкове накладання ЕП на ЕД однією із сторін, не може бути підставою для невизнання/оспорювання/невиконання нею таких підписаних ЕД, що відправлені іншій стороні по системі. Всі ризики негативних наслідків неправомірного-помилкового накладення ЕП на ЕД однієї із сторін, покладаються на цю сторону (пункт 11.7).

Неодноразово Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у статті 13 ГПК України, втрачає сенс (постанови від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц, від 16.11.2021 у справі №904/2104/19, від 21.06.2023 у справі №16/3027/21).

Жодних доказів того, що КЕП директора був викрадений, вибув із володіння відповідача, був скомпрометований чи використаний сторонніми особами, або відбулось несанкціоноване втручання в роботу системи електронного документообігу, яке могло б спричинити підписання спірних актів без волевиявлення директора, матеріали справи не містять.

Навпаки, відповідач визнає, що КЕП директора товариства з його володіння не вибував, а тому твердження про відсутність волевиявлення відповідача на підписання спірних актів є безпідставними.

Крім того, реальність господарських операцій між позивачем та відповідачем додатково підтверджується зареєстрованими позивачем у ЄРПН податковими накладними, копії яких разом із роздруківками квитанцій про прийняття долучені до матеріалів справи.

Суд звертає увагу на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі №910/23097/17 відповідно до яких, податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, тобто спричиняють правові наслідки.

Підставою для виникнення в платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум податкового кредиту, врахованих платником податку на додану вартість при визначенні податкових зобов`язань, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце.

Тому податкова накладна, виписана однією стороною в договорі на постачання послуг на користь другої сторони, може бути доказом правочину з огляду на те, що така поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Тож факт виникнення правовідносин за договором оренди спецтехніки №13-О від 01.05.2024, фактична передача в оренду відповідачу спірної техніки та підписання спірних актів підтверджується матеріалами справи.

Стаття 599 Цивільного кодексу України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1, 5 ст.792 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 3.1 Договору визначено розмір щомісячної орендної плати за цим договором:

асфальтоукладач, марки «Vogele Super 1900-3», 2021 року випуску, заводський №08192448, реєстраційний номер НОМЕР_1 174 000,00 грн. з ПДВ;

асфальтоукладач, марки «Vogele Super 1900-3», 2021 року випуску, заводський № НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 174 000,00 грн. з ПДВ;

каток дорожній марки «HAAM» моделі «HD130», реєстраційний номер НОМЕР_4 17 700,00 грн. з ПДВ.

Проаналізувавши підписані між сторонами акти здачі-приймання робіт (надання послуг) суд встановив, що позивач помилково здійснив повторне нарахування ПДВ на вартість оренди дорожнього катка марки «HAAM» моделі «HD130», оскільки його вартість за договором уже визначена з урахуванням ПДВ у розмірі 17 000,00 грн. Таким чином, позивачем фактично допущено подвійне нарахування ПДВ на вартість оренди зазначеної техніки, що привело до неправильного розрахунку суми основного боргу.

Суд, керуючись погодженою у договорі вартістю оренди спецтехніки, виключивши подвійне нарахування ПДВ на вартість оренди дорожнього катка марки «HAAM» моделі «HD130», встановив, що загальна сума заборгованості відповідача, строк оплати якої настав, становить 6 216 900,00 грн.

Частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

ТОВ «Будівельна компанія-ВР» доказів сплати орендної плати за договором оренди спецтехніки №13-О від 01.05.2024, суду не подало, у тому числі на вимогу п. 4 ухвали від 20.03.2026 про відкриття провадження, яка набрала законної сили та є обов`язковою для виконання на всій території України.

Відтак, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача орендної плати є документально підтвердженою та обґрунтованою в частині суми 6 216 900,00 грн., у зв`язку з чим таку вимогу слід задовольнити частково.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, суд задовольняє позов ТОВ «НВО «Промвпровадження» частково та ухвалює рішення про стягнення з ТОВ «Будівельна-компанія-ВР» 6 216 900,00 грн. основного боргу.

У зв`язку частковим задоволенням позову суд, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору пропорційно задоволеним вимогам, а саме у сумі 74 602,80 грн.

Відповідач твердить, що в ході розгляду даної справи, поніс витрати на правничу допомогу в розмірі 30 000,00 грн. Щодо включення до судових витрат відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.

Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За приписами ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом частини другої статті 126 ГПК України до витрат на професійну правничу допомогу належать розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката.

23.02.2026 між Адвокатським об`єднанням «Еторум» та ТОВ «Будівельна компанія-ВР» (клієнт) був укладений договір №23/02/2026-1 про надання правничої (юридичної) допомоги, за умовами якого:

- адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання щодо забезпечення надання силами конкретного адвоката або групи адвокатів правничої допомоги клієнту (п.1);

- за надання правничої допомоги клієнт сплачує адвокату гонорар, що визначається або на основі фіксованої суми, або на основі фіксованої щомісячної оплати, або на основі погодинної оплати. Послуги адвоката визначається у розмірі зазначеного згідно з Додатком 1 (п.4);

- даний договір діє до 23.02.2027 (п.21);

20.03.2026 сторони погодили та уклали додаткову угоду №2, за якою

виконавець на замовлення клієнта зобов`язується надати останньому правничу допомогу, а саме забезпечити представництво інтересів клієнта в Господарському суді Київської області у справі №911/752/26 за позов ТОВ «НВО «Промвпровадження» про стягнення заборгованості за договором оренди майна (п.1);

сторони дійшли згоди, що вартість послуги адвокатського об`єднання правової допомоги, визначеної п.2 Додаткової угоди №2 є фіксованою та становить 30 000,00 грн. (п.3).

За результатами наданої правничої допомоги сторони підписали акт надання послуг №05/2026 від 05.06.2026, за яким адвокатське об`єднання надало, а клієнт прийняв такі роботи:

1) проведено первинний аналіз наданих документів та актуальної судової практики, за результатами яких розроблено правову позицію та визначено стратегію подальшого захисту інтересів клієнта;

2) написано та забезпечено подання відзиву на позову заяву до Господарського суду Київської області та інших учасників справи №911/752/26;

3) написано та забезпечено подання заперечення на відповідь на відзив;

4) написано та забезпечено подання клопотання про витребування доказів у ТОВ «НВО «Промвпровадження»;

5) написано та забезпечено подання клопотання про проведення судової комп`ютерно-технічної експертизи;

6) написано та забезпечено подання клопотання про врегулювання спору за участю судді;

7) забезпечено представництво інтересів клієнта у судових засіданнях, які відбулись 18.05.2026 та 02.06.2026;

8) здійснено підготовку заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на правничу допомогу;

9) здійснено підготовку для забезпечення представництва інтересів клієнта в судових дебатах.

Загальна вартість наданої правничої допомоги становить 30 000,00 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, суд включає до судових витрат по справі витрати відповідача на професійну правову допомогу в сумі 30 000,00 грн. та покладає на позивача відшкодування відповідачу вказаних витрат пропорційно розміру вимог, у задоволенні яких позивачу було відмовлено (60180,00 грн.), а саме у сумі 287,62 грн.

В іншій частині витрати відповідача на правову допомогу суд залишає за відповідачем.

Відповідно до ч.11 ст.129 ГПК України, при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. В такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково, суд, відповідно до ч.11 ст. 129 ГПК України, покладає на відповідача обов`язок сплатити позивачу 74 315,18 грн. судових витрат, що дорівнює різниці між судовим збором у сумі 74 602,80 грн., який підлягає стягненню з відповідача, та сумою судових витрат на правову допомогу 287,62 грн., які підлягають стягненню з позивача на користь відповідача.

Керуючись статтями 4, 12, 73-92, 126, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «Промвпровадження» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія - ВР» (08297, Київська обл., Бучанський район, м. Буча, вул. Гмирі Бориса, буд. 11/6, секція 1, офіс 1, ідентифікаційний код 38013854) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «Промвпровадження» (01015, м. Київ, вул. Князів Острозьких (раніше Московська), буд. 41/8, кв. 92, ідентифікаційний код 21697910)

6 216 900,00 грн. (шість мільйонів двісті шістнадцять тисяч дев`ятсот гривень нуль копійок) основного боргу,

74 315,18 грн. (сімдесят чотири тисячі шістсот дві гривні вісімдесят копійок) судових витрат.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В задоволенні решти позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 60180,00 грн. відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 10.08.2026.

Суддя О.В. Конюх