Ухвала суду № 138853574, 10.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

м. Київ

10.08.2026Справа № 910/8660/26Господарський суд міста Києва у складі судді Блажівської О.Є., розглянувши заяву Компанії Bayer Intellectual Property Gmbh(Байєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ) про забезпечення позову і додані до неї матеріали,

за позовом Компанії Bayer Intellectual Property Gmbh(Байєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ) (Альфред-Нобель-штрассе 50, 40789 Монгайм-ам-Райн, Німеччина (Alfred-Nobel-Str. 50, 40789 Monheim am Rhein, Germany)

до відповідача 1 Eґіс Фармасьютікалз ПЛС (Egis Pharmaceuticals PLC) (H-1106 Будапешт, Кересзтурі стріт 30-38, Угорщина (H-1106 Budapest, Kereszturi street 30-38, Hungary),

відповідача 2 Міністерства охорони здоров`я України (01601, м. Київ, вул. Грушевського, 7; код ЄДРПОУ: 00012925),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державне підприємство «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України» (03057, м. Київ, вул. Антона Цедіка, буд. 14; код ЄДРПОУ: 20015794)

про захист порушеного права інтелектуальної власності на винахід, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Компанія Bayer Intellectual Property Gmbh (далі - позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Eґіс Фармасьютікалз ПЛС (Egis Pharmaceuticals PLC) (далі - відповідач 1) та Міністерства охорони здоров`я України (далі - відповідач 2), в якому просить суд:

- Зобов`язати Eґіс Фармасьютікалз ПЛС (Egis Pharmaceuticals PLC) (адреса: H-1106 Будапешт, Кересзтурі стріт 30-38, Угорщина (H-1106 Budapest, Kereszturi street 30-38, Hungary)) відкликати заяву про державну реєстрацію лікарського засобу під торговою назвою «КСИЛТЕСС®» (діюча речовина «ривароксабан» («rivaroxaban») від 25.08.2025, форма випуску: таблетки, вкриті плівковою оболонкою по 15 мг по 14 таблеток у блістері, по 2, або по 3, або по 7 блістерів в картонній коробці; по 10 таблеток у блістері, по 10 блістерів в картонній коробці, шляхом подання до Державного підприємства «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України» та Міністерства охорони здоров`я України письмової заяви про зняття з розгляду відповідної заяви та реєстраційних матеріалів.

- Зобов`язати Eґіс Фармасьютікалз ПЛС (Egis Pharmaceuticals PLC) (адреса: H-1106 Будапешт, Кересзтурі стріт 30-38, Угорщина (H-1106 Budapest, Kereszturi street 30-38, Hungary)) відкликати заяву про державну реєстрацію лікарського засобу під торговою назвою «КСИЛТЕСС®» (діюча речовина «ривароксабан» («rivaroxaban») від 25.08.2025, форма випуску: таблетки, вкриті плівковою оболонкою по 2,5 мг по 14 таблеток у блістері, по 4 або по 7 блістерів в картонній коробці; по 10 таблеток у блістері, по 10 блістерів в картонній коробці, шляхом подання до Державного підприємства «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України» та Міністерства охорони здоров`я України письмової заяви про зняття з розгляду відповідної заяви та реєстраційних матеріалів.

- Зобов`язати Eґіс Фармасьютікалз ПЛС (Egis Pharmaceuticals PLC) (адреса: H-1106 Будапешт, Кересзтурі стріт 30-38, Угорщина (H-1106 Budapest, Kereszturi street 30-38, Hungary)) відкликати заяву про державну реєстрацію лікарського засобу під торговою назвою «КСИЛТЕСС®» (діюча речовина «ривароксабан» («rivaroxaban») від 25.08.2025, форма випуску: таблетки, вкриті плівковою оболонкою по 20 мг, по 14 таблеток у блістері, по 2 або по 7 блістерів в картонній коробці; по 10 таблеток у блістері, по 10 блістерів в картонній коробці, шляхом подання до Державного підприємства «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України» та Міністерства охорони здоров`я України письмової заяви про зняття з розгляду відповідної заяви та реєстраційних матеріалів.

- Заборонити Міністерству охорони здоров`я України (код ЄДРПОУ: 00012925, адреса: 01601, м. Київ, вул. Грушевського, 7) здійснювати державну реєстрацію лікарського засобу під торговою назвою «КСИЛТЕСС®» (діюча речовина «ривароксабан» («rivaroxaban»), на підставі заяви Eґіс Фармасьютікалз ПЛС (Egis Pharmaceuticals PLC) від 25.08.2025, форма випуску: таблетки, вкриті плівковою оболонкою по 15 мг по 14 таблеток у блістері, по 2, або по 3, або по 7 блістерів в картонній коробці; по 10 таблеток у блістері, по 10 блістерів в картонній коробці, та реєстраційних матеріалів, поданих за цією заявою.

- Заборонити Міністерству охорони здоров`я України (код ЄДРПОУ: 00012925, адреса: 01601, м. Київ, вул. Грушевського, 7) здійснювати державну реєстрацію лікарського засобу під торговою назвою «КСИЛТЕСС®» (діюча речовина «ривароксабан» («rivaroxaban»), на підставі заяви Eґіс Фармасьютікалз ПЛС (Egis Pharmaceuticals PLC) від 25.08.2025, форма випуску: таблетки, вкриті плівковою оболонкою по 2,5 мг по 14 таблеток у блістері, по 4 або по 7 блістерів в картонній коробці; по 10 таблеток у блістері, по 10 блістерів в картонній коробці, та реєстраційних матеріалів, поданих за цією заявою.

- Заборонити Міністерству охорони здоров`я України (код ЄДРПОУ: 00012925, адреса: 01601, м. Київ, вул. Грушевського, 7) здійснювати державну реєстрацію лікарського засобу під торговою назвою «КСИЛТЕСС®» (діюча речовина «ривароксабан» («rivaroxaban»), на підставі заяви Eґіс Фармасьютікалз ПЛС (Egis Pharmaceuticals PLC) від 25.08.2025, форма випуску: таблетки, вкриті плівковою оболонкою по 20 мг, по 14 таблеток у блістері, по 2 або по 7 блістерів в картонній коробці; по 10 таблеток у блістері, по 10 блістерів в картонній коробці, та реєстраційних матеріалів, поданих за цією заявою.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справа розглядатиметься за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 19.08.2025.

21.07.2026 через систему «Електорнний суд» від Компанії «Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх» (Bayer Intellectual Property Gmbh) надійшла заява про виправлення описки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2025 заяву Байєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ про виправлення описки та залучення третьої особи задоволено. Виправлено допущену у вступній частині ухвали Господарського суду міста Києва від 15.07.2026 у справі № 910/8660/26 описку, виключивши з переліку відповідачів Державне підприємство «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України» (код ЄДРПОУ 20015794). Залучено до участі у справі № 910/8660/26 третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державне підприємство «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України» (03057, м. Київ, вул. Антона Цедіка, буд. 14, код ЄДРПОУ 20015794).

Відповідно до службової записки від 27.07.2026, справу №910/8660/26 передано на повторний автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Розпорядженням від 29.07.2026, відповідно до пункту 2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/8660/26.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.07.2026, справа була передана для розгляду судді Блажівській О.Є.

30.07.2026 через систему «Електорнний суд» від Компанії «Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх» (Bayer Intellectual Property Gmbh) надійшла заява про долучення копії квитанції про відправку позовної заяви Третій особі.

31.07.2026 через систему «Електорнний суд» від Eґіс Фармасьютікалз ПЛС (Egis Pharmaceuticals PLC) надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду 03.08.2026 через систему «Електорнний суд» від Компанії «Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх» (Bayer Intellectual Property Gmbh) надійшла заява про забезпечення позову від 31.07.2026.

У заяві про забезпечення позову заявник (позивач) просить суд вжити заходи забезпечення позову, до набрання рішенням у справі №910/8660/26 законної сили, шляхом:

- Заборони Державному підприємству «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України» видавати вмотивовані висновки щодо ефективності, безпеки та якості лікарського засобу та рекомендації щодо державної реєстрації лікарського засобу «КСИЛТЕСС®» (діюча речовина «ривароксабан» («rivaroxaban»), форма випуску: таблетки, вкриті плівковою оболонкою по 15 мг по 14 таблеток у блістері, по 2, або по 3, або по 7 блістерів в картонній коробці; по 10 таблеток у блістері, по 10 блістерів в картонній коробці, поданого на реєстрацію 25.08.2025 Eґіс Фармасьютікалз ПЛС (Egis Pharmaceuticals PLC), включати дані про зазначений лікарський засіб до переліків лікарських засобів, що пропонуються до державної реєстрації, а також передавати реєстраційні матеріали та відповідні висновки та рекомендації щодо державної реєстрації зазначеного лікарського засобу до Міністерства охорони здоров`я України;

- Заборони Державному підприємству «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України» видавати вмотивовані висновки щодо ефективності, безпеки та якості лікарського засобу та рекомендації щодо державної реєстрації лікарського засобу «КСИЛТЕСС®» (діюча речовина «ривароксабан» («rivaroxaban»), форма випуску: таблетки, вкриті плівковою оболонкою по 2,5 мг по 14 таблеток у блістері, по 4 або по 7 блістерів в картонній коробці; по 10 таблеток у блістері, по 10 блістерів в картонній коробці, поданого на реєстрацію 25.08.2025 Eґіс Фармасьютікалз ПЛС (Egis Pharmaceuticals PLC), включати дані про зазначений лікарський засіб до переліків лікарських засобів, що пропонуються до державної реєстрації, а також передавати реєстраційні матеріали та відповідні висновки та рекомендації щодо державної реєстрації зазначеного лікарського засобу до Міністерства охорони здоров`я України;

- Заборони Державному підприємству «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України» видавати вмотивовані висновки щодо ефективності, безпеки та якості лікарського засобу та рекомендації щодо державної реєстрації лікарського засобу «КСИЛТЕСС®» (діюча речовина «ривароксабан» («rivaroxaban»), форма випуску: таблетки, вкриті плівковою оболонкою по 20 мг, по 14 таблеток у блістері, по 2 або по 7 блістерів в картонній коробці; по 10 таблеток у блістері, по 10 блістерів в картонній коробці, поданого на реєстрацію 25.08.2025 Eґіс Фармасьютікалз ПЛС (Egis Pharmaceuticals PLC), включати дані про зазначений лікарський засіб до переліків лікарських засобів, що пропонуються до державної реєстрації, а також передавати реєстраційні матеріали та відповідні висновки та рекомендації щодо державної реєстрації зазначеного лікарського засобу до Міністерства охорони здоров`я України;

- Заборони Державному підприємству «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України» на підставі заяви Eґіс Фармасьютікалз ПЛС (Egis Pharmaceuticals PLC) чи інших уповноважених осіб, вносити будь-які зміни до реєстраційних матеріалів лікарського засобу під торговою назвою «КСИЛТЕСС®» (діюча речовина «ривароксабан» («rivaroxaban»), форма випуску: таблетки, вкриті плівковою оболонкою по 15 мг по 14 таблеток у блістері, по 2, або по 3, або по 7 блістерів в картонній коробці; по 10 таблеток у блістері, по 10 блістерів в картонній коробці, поданого на реєстрацію 25.08.2025 Eґіс Фармасьютікалз ПЛС (Egis Pharmaceuticals PLC), в тому числі такі, що мають наслідком зміну назви лікарського засобу, зміну заявника або виробника, їх найменування тощо;

- Заборони Державному підприємству «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України» на підставі заяви Eґіс Фармасьютікалз ПЛС (Egis Pharmaceuticals PLC) чи інших уповноважених осіб, вносити будь-які зміни до реєстраційних матеріалів лікарського засобу під торговою назвою «КСИЛТЕСС®» (діюча речовина «ривароксабан» («rivaroxaban»), форма випуску: таблетки, вкриті плівковою оболонкою по 2,5 мг по 14 таблеток у блістері, по 4 або по 7 блістерів в картонній коробці; по 10 таблеток у блістері, по 10 блістерів в картонній коробці, поданого на реєстрацію 25.08.2025 Eґіс Фармасьютікалз ПЛС (Egis Pharmaceuticals PLC), в тому числі такі, що мають наслідком зміну назви лікарського засобу, зміну заявника або виробника, їх найменування тощо;

- Заборони Державному підприємству «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України» на підставі заяви Eґіс Фармасьютікалз ПЛС (Egis Pharmaceuticals PLC) чи інших уповноважених осіб, вносити будь-які зміни до реєстраційних матеріалів лікарського засобу під торговою назвою «КСИЛТЕСС®» (діюча речовина «ривароксабан» («rivaroxaban»), форма випуску: таблетки, вкриті плівковою оболонкою по 20 мг, по 14 таблеток у блістері, по 2 або по 7 блістерів в картонній коробці; по 10 таблеток у блістері, по 10 блістерів в картонній коробці, поданого на реєстрацію 25.08.2025 Eґіс Фармасьютікалз ПЛС (Egis Pharmaceuticals PLC), в тому числі такі, що мають наслідком зміну назви лікарського засобу, зміну заявника або виробника, їх найменування тощо.

На дату отримання судом заяви про забезпечення позову суддя Блажівська О.Є. перебувала у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2026 прийнято справу №910/8660/26 до свого провадження. Справа розглядатиметься за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 09.09.2026.

05.08.2026 через систему «Електорнний суд» від Eґіс Фармасьютікалз ПЛС (Egis Pharmaceuticals PLC) надійшов відзив на позовну заяву.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва 31.07.2026 через систему «Електронний суд» від Компанії «Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх» (Bayer Intellectual Property Gmbh) надійшла заява про забезпечення позову

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, заяву отримано та зареєстровано судом 03.08.2026, про що свідчить також відмітка на заяві, вхідний номер документа 07-10/12232/26 та дата отримання - 03.08.2026.

На дату отримання судом заяви про забезпечення позову суддя Блажівська О.Є. перебувала у відпустці.

Компанія «Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх» (Bayer Intellectual Property Gmbh) подала заяву про забезпечення позову, в якій просить суд забезпечити позов, до набрання рішенням у справі 910/8660/26 законної сили, шляхом:

Заборони Державному підприємству «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України» видавати вмотивовані висновки щодо ефективності, безпеки та якості лікарського засобу та рекомендації щодо державної реєстрації лікарського засобу «КСИЛТЕСС®» (діюча речовина «ривароксабан» («rivaroxaban»), форма випуску: таблетки, вкриті плівковою оболонкою по 15 мг по 14 таблеток у блістері, по 2, або по 3, або по 7 блістерів в картонній коробці; по 10 таблеток у блістері, по 10 блістерів в картонній коробці, поданого на реєстрацію 25.08.2025 Eґіс Фармасьютікалз ПЛС (Egis Pharmaceuticals PLC), включати дані про зазначений лікарський засіб до переліків лікарських засобів, що пропонуються до державної реєстрації, а також передавати реєстраційні матеріали та відповідні висновки та рекомендації щодо державної реєстрації зазначеного лікарського засобу до Міністерства охорони здоров`я України;

Заборони Державному підприємству «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України» видавати вмотивовані висновки щодо ефективності, безпеки та якості лікарського засобу та рекомендації щодо державної реєстрації лікарського засобу «КСИЛТЕСС®» (діюча речовина «ривароксабан» («rivaroxaban»), форма випуску: таблетки, вкриті плівковою оболонкою по 2,5 мг по 14 таблеток у блістері, по 4 або по 7 блістерів в картонній коробці; по 10 таблеток у блістері, по 10 блістерів в картонній коробці, поданого на реєстрацію 25.08.2025 Eґіс Фармасьютікалз ПЛС (Egis Pharmaceuticals PLC), включати дані про зазначений лікарський засіб до переліків лікарських засобів, що пропонуються до державної реєстрації, а також передавати реєстраційні матеріали та відповідні висновки та рекомендації щодо державної реєстрації зазначеного лікарського засобу до Міністерства охорони здоров`я України;

Заборони Державному підприємству «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України» видавати вмотивовані висновки щодо ефективності, безпеки та якості лікарського засобу та рекомендації щодо державної реєстрації лікарського засобу «КСИЛТЕСС®» (діюча речовина «ривароксабан» («rivaroxaban»), форма випуску: таблетки, вкриті плівковою оболонкою по 20 мг, по 14 таблеток у блістері, по 2 або по 7 блістерів в картонній коробці; по 10 таблеток у блістері, по 10 блістерів в картонній коробці, поданого на реєстрацію 25.08.2025 Eґіс Фармасьютікалз ПЛС (Egis Pharmaceuticals PLC), включати дані про зазначений лікарський засіб до переліків лікарських засобів, що пропонуються до державної реєстрації, а також передавати реєстраційні матеріали та відповідні висновки та рекомендації щодо державної реєстрації зазначеного лікарського засобу до Міністерства охорони здоров`я України;

Заборони Державному підприємству «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України» на підставі заяви Eґіс Фармасьютікалз ПЛС (Egis Pharmaceuticals PLC) чи інших уповноважених осіб, вносити будь-які зміни до реєстраційних матеріалів лікарського засобу під торговою назвою «КСИЛТЕСС®» (діюча речовина «ривароксабан» («rivaroxaban»), форма випуску: таблетки, вкриті плівковою оболонкою по 15 мг по 14 таблеток у блістері, по 2, або по 3, або по 7 блістерів в картонній коробці; по 10 таблеток у блістері, по 10 блістерів в картонній коробці, поданого на реєстрацію 25.08.2025 Eґіс Фармасьютікалз ПЛС (Egis Pharmaceuticals PLC), в тому числі такі, що мають наслідком зміну назви лікарського засобу, зміну заявника або виробника, їх найменування тощо;

Заборони Державному підприємству «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України» на підставі заяви Eґіс Фармасьютікалз ПЛС (Egis Pharmaceuticals PLC) чи інших уповноважених осіб, вносити будь-які зміни до реєстраційних матеріалів лікарського засобу під торговою назвою «КСИЛТЕСС®» (діюча речовина «ривароксабан» («rivaroxaban»), форма випуску: таблетки, вкриті плівковою оболонкою по 2,5 мг по 14 таблеток у блістері, по 4 або по 7 блістерів в картонній коробці; по 10 таблеток у блістері, по 10 блістерів в картонній коробці, поданого на реєстрацію 25.08.2025 Eґіс Фармасьютікалз ПЛС (Egis Pharmaceuticals PLC), в тому числі такі, що мають наслідком зміну назви лікарського засобу, зміну заявника або виробника, їх найменування тощо;

Заборони Державному підприємству «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України» на підставі заяви Eґіс Фармасьютікалз ПЛС (Egis Pharmaceuticals PLC) чи інших уповноважених осіб, вносити будь-які зміни до реєстраційних матеріалів лікарського засобу під торговою назвою «КСИЛТЕСС®» (діюча речовина «ривароксабан» («rivaroxaban»), форма випуску: таблетки, вкриті плівковою оболонкою по 20 мг, по 14 таблеток у блістері, по 2 або по 7 блістерів в картонній коробці; по 10 таблеток у блістері, по 10 блістерів в картонній коробці, поданого на реєстрацію 25.08.2025 Eґіс Фармасьютікалз ПЛС (Egis Pharmaceuticals PLC), в тому числі такі, що мають наслідком зміну назви лікарського засобу, зміну заявника або виробника, їх найменування тощо.

Заява обґрунтована тим, що позивач є власником патенту України № 73339 (далі - «Патент») на винахід «Заміщені оксазолідинони і їх застосування для запобігання згортанню крові» (далі - «Винахід»), що використовується у виробництві лікарського засобу «Ксарелто».

Формула Винаходу захищає, зокрема, сполуку «ривароксабан»/«rivaroxaban» та лікарський засіб з використанням сполуки «ривароксабан». Виключні майнові права Позивача на Винахід були чинні у період з 11.12.2000 по 11.12.2025. 25.08.2025

Відповідач-1 подав до ДЕЦ три заяви про державну реєстрацію Спірного лікарського засобу з діючою речовиною «rivaroxaban», що підтверджується Переліком реєстраційних форм, що були подані на державну реєстрацію в період з 25.08.2025 по 29.08.2025, який міститься у відкритому доступі на офіційному вебсайті ДЕЦ (також доданий до позовної заяви, Додаток № 11):

КСИЛТЕСС®, форма випуску: таблетки, вкриті плівковою оболонкою по 15 мг по 14 таблеток у блістері, по 2, або по 3, або по 7 блістерів в картонній коробці; по 10 таблеток у блістері, по 10 блістерів в картонній коробці. Заявник - EGIS Pharmaceuticals PLC , Hungary;

КСИЛТЕСС®, форма випуску: таблетки, вкриті плівковою оболонкою по 2,5 мг по 14 таблеток у блістері, по 4 або по 7 блістерів в картонній коробці; по 10 таблеток у блістері, по 10 блістерів в картонній коробці. Заявник - EGIS Pharmaceuticals PLC , Hungary;

КСИЛТЕСС®, форма випуску: таблетки, вкриті плівковою оболонкою по 20 мг, по 14 таблеток у блістері, по 2 або по 7 блістерів в картонній коробці; по 10 таблеток у блістері, по 10 блістерів в картонній коробці. Заявник - EGIS Pharmaceuticals PLC , Hungary.

Діюча речовина Спірних препаратів на момент подання Відповідачем-1 заяв про державну реєстрацію була захищена Патентом Позивача №73339.

Позивач у заяві про забезпечення позову зазначає, що у позовній заяві визначено та також зазначено, що позивач не надавав Відповідачу-1 дозволу на використання Винаходу та не отримував від нього передбаченого частиною сьомою статті 31 Закону про винаходи письмового повідомлення за 80 календарних днів до подання заяви про державну реєстрацію Спірного лікарського засобу.

Так, позивач вважає, що за таких обставин подання Відповідачем-1 відповідних заяв не підпадає під виняток, встановлений зазначеною нормою, та порушує належні Позивачу майнові права інтелектуальної власності на Винахід.

З огляду на предмет спору, в рамках розгляду справи має бути встановлено факт використання Відповідачем-1 належного Позивачеві Винаходу за патентом України №73339 у Спірному лікарському засобі.

З метою додаткового підтвердження факту використання Винаходу Позивача у Спірному лікарському засобі, Позивач вважає доцільним спочатку підтвердити, до обсягу правової охорони винаходу за патентом України №73339 входить саме сполука «ривароксабан», яке одночасно є діючою речовиною заявленого на реєстрацію лікарського засобу Відповідача-1.

Позивач звернувся до незалежного судового експерта Петренка Сергія Анатолійовича (свідоцтво №1231 від 04.04.2008, видане на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України) для замовлення висновку експерта у сфері інтелектуальної власності. Експерт має відповідну технічну, юридичну та спеціальну освіту у сфері інтелектуальної власності, а також багаторічний стаж роботи як патентного фахівця та судового експерта, що забезпечує його належну компетентність при вирішенні поставлених питань.

На підставі замовлення адвоката О. Т. Білошук від 16.07.2026 року за вих. № 105-IP23, експерту для дослідження було поставлене питання, що потребує спеціальних знань у сфері інтелектуальної власності (спеціалізація 13.3 «Дослідження пов`язані із винаходами і корисними моделями»): «Чи входить хімічна сполука за міжнародною непатентованою назвою (МНН) ривароксабан («rivaroxaban») до обсягу правової охорони винаходу за патентом України №73339?» За результатами проведеного дослідження експерт надав Висновок експерта № 313- 01 від 30.07.2026 (Додаток №1) (далі - «Висновок експерта»), в якому здійснив аналіз формули винаходу, опису патенту України № 73339, характеристик хімічної сполуки «ривароксабан», а також зіставлення структури вказаної речовини з обсягом охорони, визначеним у Патенті.

У ході проведення дослідження експерт також встановив, що хімічна сполука за міжнародною непатентованою назвою (МНН) ривароксабан («rivaroxaban») охоплюється формулою винаходу за патентом України на винахід № 73339 та є такою, яка реально отримана та досліджена. Експерт також встановив, що незалежний пункт 1 та підпорядкований йому залежний пункт 7 формули винаходу надає речовинам загальної формули (I), зокрема ривароксабану, прямий абсолютний захист.

Експерт при цьому пояснює, що «абсолютний захист нових хімічних сполук забезпечує виключні права власнику відповідного патенту, а також ставить у залежність усі наступні розробки третіми особами, пов`язані із запатентованою сполукою, включаючи її застосування, наприклад, створення композиції, до складу якої входить захищена відповідним патентом хімічна сполука, або використання її як фармацевтично прийнятної солі».

У заяві про забезпечення позову, заявником зазначено, що посилаючись на викладені результати дослідження, експерт у Висновку надав відповідь на поставлене перед ним питання та виснував: «Хімічна сполука за міжнародною непатентованою назвою (МНН) ривароксабан («rivaroxaban») входить до обсягу правової охорони винаходу за патентом України №73339».

Крім того, те, що формула Винаходу захищає, зокрема, сполуку «ривароксабан» / «rivaroxaban» та лікарський засіб з використанням сполуки «ривароксабан» підтверджується також документами, які наразі перебувають у Державній організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» (далі - «УКРНОІВІ») в матеріалах заявки №2002076161 від 11.12.2000 щодо Винаходу за патентом України № 73339.

А саме, звертаючись до Державного департаменту інтелектуальної власності 16.09.2009 із клопотанням (копія була додана до позовної заяви та подається з цією заявою, Додаток №2) про продовження строку дії цього Патенту на 5 років, пояснив, що сполука «ривароксабан» захищена пунктами 1, 7 формули винаходу, та додавав копію реєстраційного посвідчення №UA/9201/01/01 від 12.12.2008 про державну реєстрацію лікарського засобу «КСАРЕЛТО», що містить як активну діючу речовину «риварокcабан». За результатами розгляду відповідних документів уповноваженою установою було винесене позитивне рішення від 14.10.2009 про продовження строку дії Патенту, що підтверджує достовірність поданих заявником документів та фактів.

Позивач зазначає, що згідно рішення ЄСПЛ у справі «INMOBILIZADOS Y GESTIONES S.L. проти Іспанії», одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності. Конфліктні рішення у подібних справах, що випливають із того самого суду можуть порушити цей принцип і тим самим підірвати довіру громадськості до судової влади. У зв`язку з цим різні рішення національних судів у справах, заснованих на однакових фактах, можуть спричиняти порушення проти принципу правової визначеності і навіть можуть означати відмову у правосудді, а, отже, порушення п. 1 ст. 6 Конвенції.

А також, що згідно п. 6 розділу 4 Порядку проведення експертизи №426, лікарський засіб не може бути рекомендований до державної реєстрації, якщо набрало законної сили рішення суду, що внаслідок такої реєстрації будуть порушені захищені патентом України майнові права інтелектуальної власності, у тому числі при виробництві, використанні, продажу лікарських засобів. Таким чином, задля гарантування можливості реального застосування вказаної норми, яка спрямована на захист прав власника патенту на винахід, також є необхідним вжиття заходів забезпечення позову.

Додатково зазначає, що пропоновані заходи забезпечення позову не є тотожними заявленим позовним вимогам, а відтак, їх застосування не призведе до фактичного задоволення таких вимог до моменту прийняття рішення по суті спору, оскільки під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість самого позову не досліджується з огляду на те, що питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Позивач зазначає, щодо поняття «співмірності», що неодноразово розкривалося Верховним Судом під час перегляду судових рішень про забезпечення позову. Так Велика Палата Верховного Суду у своїй Постанові від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 зазначила, що «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії».

У разі невжиття заходів забезпечення позову для Позивача виникають такі негативні наслідки: Внесення змін до реєстраційних матеріалів, таких, як зміна найменування та/ або місцезнаходження заявника (власника реєстраційного посвідчення), виробника готового лікарського засобу або активних фармацевтичних інгредієнтів, зміни щодо якості, безпеки та ефективності Спірного лікарського засобу тощо. Це призведе до 1) затягування розгляду справи через необхідність зміни предмету позову, або 2) неможливості виконання судового рішення у випадку, якщо такі зміни будуть здійснені на стадії, коли Позивач вже позбавлений права змінювати предмет позову; Реєстрація Спірного лікарського засобу до моменту вирішення справи по суті спору, що призведе до 1) подальшого його введення в комерційний обіг, в тому числі, за участю невизначеної кількості третіх осіб, та 2) неможливості реального (а не формального) захисту порушених прав Позивача в рамках одного судового процесу та необхідність ініціювання нових процесів проти значно ширшого кола порушників; (3) неможливість виконання судового рішення, у разі задоволення позовних вимог.

В свою чергу, вжиття заходів забезпечення позову не матиме негативних наслідків для Відповідачів, оскільки: встановлення заборони видавати висновки та рекомендації щодо реєстрації Спірного лікарського засобу має тимчасовий характер; для ДЕЦ не виникає жодних негативних майнових наслідків внаслідок такої тимчасової заборони; встановлення тимчасової заборони видавати висновки та рекомендації не може вважатися обмеженням господарської діяльності ДЕЦ або втручанням в дискреційні повноваження (оскільки ДЕЦ такими не наділене, про що йтиметься нижче).

Також позивач звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 141 ГПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Згідно з ч. 3 ст. 141 ГПК України, розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

З системного аналізу наведених вище норм вбачається, що при вирішенні питання можливості застосування зустрічного забезпечення мають оцінюватися можливі збитки відповідача від вжиття заходів забезпечення позову.

Заявник зазначає, що застосування заходів забезпечення позову, які просить вжити Позивач, в жодному випадку не заподіє збитків Відповідачам та/або ДЕЦ, оскільки: призупинення надання висновків та рекомендацій не тягне за собою застосування до ДЕЦ чи МОЗ фінансових та будь-яких інших санкцій з боку третіх осіб; призупинення надання висновків та рекомендацій щодо реєстрації Спірного лікарського засобу не завдасть жодних збитків Відповідачеві-1, оскільки він не має права використовувати Спірні лікарські засоби в період до їх державної реєстрації.

Таким чином, заява позивача про забезпечення позову містить обов`язкові відомості (пропозицій щодо зустрічного забезпечення), а тому вона відповідає вимогам пункту 6 частини першої статті 139 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши заяву Компанії «Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх» (Bayer Intellectual Property Gmbh) про забезпечення позову, проаналізувавши норми господарського процесуального законодавства України, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно зі ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п. 4 і п.10 ч.1 ст.137 ГПК України, позов забезпечується: забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 4 ст.137 ГПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

Таким чином, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів наявні підстави вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Близьких за змістом висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 21.01.2019 у справі №902/483/18, від 28.08.2019 у справі № 910/4491/19, від 12.05.2020 у справі № 910/14149/19, від 13.01.2020 у справі № 922/2163/17.

Водночас, якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Близькі за змістом висновки викладені, зокрема, у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, а також у постановах Верховного Суду від 16.10.2019 у справі № 904/2285/19, від 16.03.2020 у справі № 916/3245/19, від 21.10.2021 у справі № 910/20007/20, від 30.06.2022 у справі № 911/3616/21(911/184/22.

Як зазначає позивач, Компанії "Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх» (Bayer Intellectual Property Gmbh) стало відомо, що 25.08.2025 Відповідач-1 подав до ДЕЦ три заяви про державну реєстрацію Спірного лікарського засобу - КСИЛТЕСС, з діючою речовиною «rivaroxaban», що підтверджується Переліком реєстраційних форм, що були подані на державну реєстрацію в період з 25.08.2025 по 29.08.2025, який міститься у відкритому доступі на офіційному веб-сайті ДЕЦ.

При цьому позивач вказує, що не надавав відповідачу 1 дозволу на використання винаходів за патентом України №73339 у вищевказаному лікарському засобі.

Частиною 5 статті 28 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» передбачено, що патент надає його володільцю виключне майнове право перешкоджати використанню винаходу (корисної моделі), у тому числі забороняти таке використання, крім випадків, якщо таке використання не визнається згідно з цим Законом порушенням прав, що випливають з державної реєстрації винаходу (корисної моделі).

Відповідно до абзацу 4 частини 2 статті 28 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», використанням винаходу (корисної моделі) визнається, зокрема, виготовлення продукту із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), застосування такого продукту, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого продукту в зазначених цілях.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України «Про лікарські засоби, лікарські засоби» допускаються до застосування в Україні після їх державної реєстрації, крім випадків, передбачених цим Законом.

За результатами розгляду зазначених матеріалів центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, у строк, що не перевищує десяти робочих днів, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації лікарського засобу.

Рішенням про державну реєстрацію затверджуються методи контролю якості лікарського засобу, а також лікарському засобу присвоюється реєстраційний номер, який вноситься до Державного реєстру лікарських засобів України.

До Державного реєстру лікарських засобів України вносяться такі відомості про лікарський засіб: назва лікарського засобу (торговельна назва, міжнародна непатентована назва); виробник (назва, місцезнаходження юридичної особи та її виробничих потужностей); дані щодо реєстрації лікарського засобу в Сполучених Штатах Америки, Швейцарської Конфедерації, Японії, Австралії, Канаді, а також державах - членах Європейського Союзу, якщо такий лікарський засіб пройшов державну реєстрацію як лікарський засіб, який зареєстрований компетентним органом Сполучених Штатів Америки, Швейцарської Конфедерації, Японії, Австралії, Канади, лікарський засіб, що за централізованою процедурою зареєстрований компетентним органом Європейського Союзу, для застосування на території цих країн чи держав - членів Європейського Союзу, у тому числі назви країни реєстрації, органу реєстрації та дата реєстрації; синоніми, хімічна назва, повний склад лікарського засобу; фармакологічна дія, фармакотерапевтична група лікарського засобу; показання, протипоказання, запобіжні заходи, взаємодія з іншими лікарськими засобами; способи застосування, доза діючої речовини в кожній одиниці та кількість одиниць в упаковці; побічна дія, форма випуску, умови зберігання, строк придатності, умови відпуску; інструкція для медичного застосування лікарського засобу; фармакопейна стаття або методи контролю якості лікарського засобу; дані щодо попередньої реєстрації, перереєстрації чи скасування реєстрації лікарського засобу.

Пунктами 1 та 3 Положення про Державний реєстр лікарських засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2004 року № 411 визначено, що Державний реєстр лікарських засобів (надалі - Реєстр) містить відомості про лікарські засоби, дозволені для виробництва і застосування в Україні. Веде Реєстр МОЗ України.

Відповідно до пункту 4 розділу 1 Порядку ведення Державного реєстру лікарських засобів України, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров`я України 08.05.2014 № 314, включення до Державного реєстру інформації про лікарський засіб здійснюється на підставі наказу МОЗ України про державну реєстрацію (перереєстрацію, поновлення в обігу тощо).

Згідно з абзацами 1-3 пункту 7 Порядку державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2005 року № 376, протягом строку дії реєстраційного посвідчення заявник несе відповідальність за ефективність, безпечність та якість зареєстрованого лікарського засобу, вживає заходів для підвищення науково-технічного рівня виробництва та гарантії якості зареєстрованого лікарського засобу, які встановлюються в Україні.

У разі виявлення фактів (обставин) щодо зареєстрованих лікарських засобів, які потребують внесення змін до реєстраційних матеріалів, заявник зобов`язаний подати МОЗ відповідну заяву, за результатами розгляду якої МОЗ надсилає до Центру лист-направлення разом із копією заяви для внесення відповідних змін. Після надходження до Центру листа-направлення заявник подає до Центру вичерпну інформацію про причини внесення таких змін та їх можливий вплив на ефективність, безпечність, якість лікарського засобу.

Експертиза пропозицій щодо внесення змін до реєстраційних матеріалів проводиться на підставі листа-направлення МОЗ України після оплати її вартості, встановленої договором між заявником та Центром, який надає рекомендації щодо внесення змін до реєстраційних матеріалів або нової реєстрації лікарського засобу у порядку, визначеному МОЗ України.

Пунктом 2.1 розділу VI Порядку проведення експертизи реєстраційних матеріалів на лікарські засоби, що подаються на державну реєстрацію (перереєстрацію), а також експертизи матеріалів про внесення змін до реєстраційних матеріалів протягом дії реєстраційного посвідчення, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України 26.08.2005 № 426 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров`я України 23.07.2015 № 460) передбачено, що за характером зміни класифікують на:

зміни типу IА - незначні зміни, що виявляють незначний вплив або не виявляють впливу на якість, безпеку та ефективність лікарського засобу та стосуються внесення поправок до змісту матеріалів реєстраційного досьє, поданих на момент прийняття рішення про реєстрацію лікарського засобу, і не потребують його нової реєстрації;

зміни типу ІБ - незначні зміни, які не можуть бути змінами типу ІА та типу ІІ і не потребують нової реєстрації;

зміни типу II - будь-які зміни до матеріалів реєстраційного досьє, що не потребують нової реєстрації лікарського засобу та можуть виявляти значний вплив на його якість, безпеку та ефективність, але не можуть розглядатися як зміни типу IА та ІБ.

При цьому, до змін типу ІА відносять, зокрема, зміни виключно адміністративного характеру: зміна найменування та/або місцезнаходження заявника (власника реєстраційного посвідчення); зміна найменування та/або місцезнаходження виробника готового лікарського засобу; зміна найменування та/або місцезнаходження виробника АФІ.

Відповідно до абзацу 1 пункту 2.3 розділу VI Порядку № 426, зміна заявника (власника реєстраційного посвідчення) належить до процедури передачі прав власності на зареєстрований лікарський засіб від затвердженого заявника (власника реєстраційного посвідчення) іншій юридичній/фізичній особі - новому заявнику (правонаступнику). Зміна найменування та/або місцезнаходження заявника не вважається зміною заявника, коли заявник залишається тією самою фізичною/юридичною особою. При зміні власника реєстраційного посвідчення видається вкладка до реєстраційного посвідчення без продовження строку його дії із зазначенням нового заявника.

Абзацами 1-4 пункту 17 розділу VI Порядку № 426 визначено, що за результатами експертизи Центр складає висновки щодо внесення змін до матеріалів реєстраційного досьє або змін, що потребують нової реєстрації лікарського засобу, враховуючи при цьому строк, зазначений заявником у реєстраційній формі, протягом якого заявлені зміни мають бути введені в дію (імплементаційний період). Результати проведених експертиз розглядаються під час засідань відповідного дорадчого органу Центру за участі експертів та співробітників відповідних підрозділів Центру. За результатами таких засідань надаються рекомендації щодо складання Центром для МОЗ України висновків про можливість внесення змін до реєстраційних матеріалів. Відповідна інформація вноситься до електронної бази даних.

Відповідно до вищевикладеного, з посилання на приписи статті 140 ГПК України, видача Центром висновку про рекомендацію до реєстрації лікарського засобу «РИВАРОКСІЯ» (діюча речовина «rivaroxaban») та висновку за результатами перевірки реєстраційних матеріалів лікарського засобу ««РИВАРОКСІЯ» (діюча речовина «rivaroxaban») на їх автентичність, призведе до необхідності залучення до участі у справі осіб, прав та інтересів яких стосується вирішення цього спору, неможливості виконання рішення суду у випадку задоволення позову в зв`язку із наявністю нового власника лікарського засобу; а також може зумовити необхідність звернення позивача з іншими позовами для захисту його порушених прав. Вказане свідчить про те, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Суд зазначає, що 05.06.2025 набрав чинності Закон України №4454-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо імплементації положення Болар» згідно якого:

- частину 5 і 6 статті 31 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» викласти в такій редакції:

"5. Не визнається порушенням прав, що випливають із державної реєстрації винаходу (корисної моделі), або прав володільця сертифіката додаткової охорони використання винаходу, у тому числі імпорт (ввезення), виготовлення, зберігання, переміщення продукту (товару), виготовленого з використанням винаходу (корисної моделі), для цілей та (або) в рамках досліджень (фізико-хімічних, доклінічних, клінічних та інших), що проводяться з метою підготовки та подання інформації, документів і матеріалів для державної реєстрації лікарського засобу.

6. Не визнається порушенням прав, що випливають із державної реєстрації винаходу (корисної моделі), вчинення протягом строку додаткової охорони дій, передбачених пунктом 1 та абзацом першим пункту 2 частини шостої статті 27-1 цього Закону, за умови дотримання вимог частини шостої статті 27-1 цього Закону";

- також статтю 31 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» доповнено частиною 7 такого змісту:

"7. Не визнається порушенням прав, що випливають із державної реєстрації винаходу (корисної моделі), або прав володільця сертифіката додаткової охорони подання та розгляд заяви про державну реєстрацію лікарського засобу, подання матеріалів для проведення експертизи реєстраційних матеріалів на лікарський засіб та їх розгляд, прийняття рішення про державну реєстрацію лікарського засобу, внесення відомостей про лікарський засіб до Державного реєстру лікарських засобів, видача або одержання реєстраційних документів щодо лікарського засобу, інші дії щодо реєстрації лікарського засобу у встановленому законом порядку.

При цьому не пізніше ніж за 80 календарних днів до дати подання інформації, документів та матеріалів для державної реєстрації лікарського засобу особа, яка має намір здійснити такі дії, надсилає кожному володільцю патенту та (або) сертифіката додаткової охорони письмове повідомлення про такий намір на адресу такого володільця, що міститься в Реєстрі";

- розділ IX "Перехідні положення" Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» доповнено пунктом 4 такого змісту:

"4. До патенту на винахід, об`єктом якого є лікарський засіб, активний фармацевтичний інгредієнт лікарського засобу, процес виготовлення або застосування лікарського засобу, засіб захисту тварин або засіб захисту рослин, строк дії якого продовжено відповідно до частини четвертої статті 6 цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформи патентного законодавства" від 21 липня 2020 року № 816-IX, застосовуються положення щодо додаткової охорони, передбачені статтями 27-1 та 31 цього Закону".

Суд зазначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності. Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування.

Згідно правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 19.02.2021 у справі № 910/14116/20 Верховний Суд дійшов висновку про те, що передбачена процесуальним законом заборона особі вчиняти певні дії не є втручанням у повноваження Підприємства, а виступає як обґрунтоване обмеження його дій виключно з метою забезпечення виконання судового рішення (в разі задоволення позовних вимог).

Близькі за змістом правові висновки викладено також у постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі №910/1915/18, від 09.07.2021 у справі №910/6825/20, від 16.07.2021 №910/19065/20.

Згідно правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.09.2023 у справі № 910/5814/23 Верховний Суд дійшов висновку про те, що необхідність у застосуванні певних способів захисту у сфері інтелектуальної власності, як і вжиття заходів забезпечення позову, пов`язується, насамперед, з недопущенням розповсюдження товарів, виготовлення або введення у цивільний оборот яких здійснюється з ймовірним порушенням права інтелектуальної власності.

Поряд з цим, у постанові від 03.11.2020 року у справі № 910/7716/20 Верховний Суд зазначив, що у справах, пов`язаних з визнанням охоронних документів недійсними, можливе застосування заходів до забезпечення позову у вигляді заборони відповідачеві - володільцеві спірного документа передавати будь-якій особі (особам) право власності на об`єкт інтелектуальної власності та/або надавати будь-якій особі (особам) дозвіл (видавати ліцензію) на використання об`єкта інтелектуальної власності. Такі заходи мають на меті, зокрема запобігти невиправданому розширенню кола осіб, прав та інтересів яких стосуватиметься судове рішення, а відтак - утрудненню чи неможливості виконання цього рішення.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що реальне та ефективне виконання судового рішення в контексті превенції потенційних труднощів стосовно предмету спору у майбутньому слід розуміти так, що сторона, на користь якої ухвалено судове рішення, повинна бути в тому числі захищена від необхідності подання наступних позовів, пов`язаних із предметом спору, підстави пред`явлення яких можуть виникнути через те, що в процесі розгляду спору мала місце зміна відповідних обставин.

Суд зазначає, що відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 2 вказаного нормативно-правового акту завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

До основних засад (принципів) господарського судочинства ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України відносить, в тому числі: верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, змагальність сторін, диспозитивність, пропорційність, обов`язковість судового рішення, розумність строків розгляду справи судом.

Частиною 3 статті 13 та частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Приписами ст. 42 ГПК України встановлено, що учасники справи мають право, зокрема, подавати докази, заяви, клопотання, надавати пояснення суду, свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду.

Відтак, для збереження принципів змагальності та рівності сторін у судовому процесі, зокрема задля повідомлення учасників справи та можливості збереження права особи на висловлення заперечень, пояснень щодо заяви про забезпечення позову від 03.08.2026 усіма сторонами (їх представниками), судом застосовано принцип розумності процесуальних строків, відповідно до ст. 114 ГПК України.

Судом перевірено та встановлено, що до картки справи, зокрема заяви про забезпечення позову від 03.08.2026, канцелярією суду додано представника відповідача 1 Eґіс Фармасьютікалз ПЛС (Egis Pharmaceuticals PLC) - 06.08.2026 о 16:41, також повторно перевірено та встановлено, що до картки справи канцелярією суду не додано третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державне підприємство «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України», що б позбавило боржника, згідно заяви про забезпечення позову, можливості реалізувати право на подання позиції до суду, відтак третю особу було додано до картки заяви про забезпечення позову 07.08.2026 о 15:29 та із застосуванням судом принципу розумності процесуальних строків (стаття 114 ГПК України) надано сторонам (їх представникам) час на подання до суду заперечень/заяв/пояснень.

ЄСПЛ наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції кожна держава - учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).

У справі «Беллет проти Франції» ЄСПЛ зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Право на доступ до суду передбачає право на отримання належного повідомлення про судові рішення (рішення ЄСПЛ у справі «Мікулова проти Словаччини» від 06 грудня 2005 року) (Таку ж правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №454/1883/22 від 10.04.2024 року).

Суд зазначає, що за змістом ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема розумні строки розгляду справи судом.

Наведені конституційні засади означають серед іншого неприпустимість таких дій суду щодо строку розгляду справи, що не мають об`єктивного та розумного обґрунтування.

Згідно ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави; суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі; розумність строків розгляду справи судом є одним з основних засад (принципів) господарського судочинства.

Відповідно до ст. 114 ГПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій; строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів. При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Враховуючи зазначене, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду заяви про забезпечення позову, забезпечення рівності прав та обов`язків всіх учасників процесу, суд дійшов висновку про розгляд заяви про забезпечення позову із застосуванням розумності процесуальних строків.

Суд звертає увагу на те, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом.

Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Верховний Суд зазначає, що згідно з практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, та як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.

Надмірний формалізм є порушенням права на справедливий судовий захист.

Європейським судом з прав людини зазначено, що "надмірний формалізм" може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах "Белеш та інші проти Чеської Республіки", "ЗУБАЦ ПРОТИ ХОРВАТІЇ" (ZUBAC v. CROATIA), (Beles and Others v. the Czech Republic), №47273/99, пп. 50-51 та 69, ЄСПЛ 2002 IX, та "Волчлі проти Франції" (Walchli v. France), №35787/03, п. 29, від 26 липня 2007 року).

При цьому, Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний ж формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення у справі "Кутіч проти Хорватії", заява №48778/99).

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Згідно з частиною 3 зазначеної статті судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

Так, заходи забезпечення позову спрямовані на забезпечення виконання судового рішення як такого правового стану, за якого позивачу гарантується отримання повного та ефективного відновлення порушених прав та відсутність необхідності повторного звернення до суду з метою захисту прав, порушення яких потенційно може мати місце протягом судового розгляду та до моменту виконання рішення суду та тим чи іншим чином спричиняти неможливість забезпечення судом повноти реалізації судового захисту як кінцевої мети звернення до суду.

Оскільки Компанії Bayer Intellectual Property Gmbh(Байєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ) звернулося до суду з позовними вимогами немайнового характеру у цьому випадку має бути застосовано та досліджено таку підставу вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а також чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Відповідно до частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з частинами 1, 2 статті 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Дорани проти Ірландії").

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (частина четверта статті 11 Господарського процесуального кодексу України).

Суд звертає увагу, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи з тим, щоб забезпечити позивачу реальний та ефективний захист або поновлення порушених його прав (інтересів), якщо рішення буде прийняте на його користь, в тому числі задля забезпечення можливості захисту порушених прав в межах одного судового провадження без нових звернень до суду.

Тобто метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Кюблер проти Німеччини").

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 910/18739/16, від 21.10.2021 у справі № 910/20007/20).

З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що обраний позивачем спосіб забезпечення позову є співмірним, відповідає критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності, забезпечення збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин, запобігання порушенню, у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних інтересів учасників процесу, та відповідає інституту забезпечення позову в господарському процесі, а тому заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Згідно ст. 141 Господарського процесуального кодексу України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

При цьому, згідно правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23 травня 2024 року у cправі № 908/1387/23 порядок застосування інституту зустрічного забезпечення врегульовано приписами статті 141 ГПК України, відповідно до якої суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову.

Виходячи із зазначених вимог господарського процесуального законодавства, застосування заходів зустрічного забезпечення позову за зверненням особи, якою подано заяву про забезпечення позову, є правом суду.

Враховуючи наведені вище положення закону та встановлені критерії щодо визначення способу зустрічного забезпечення, суд зазначає, що застосування зустрічного забезпечення не є доцільним у даному випадку.

Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Доцільність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

При цьому, господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

У даному випадку судом враховано співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та наслідків заборони Державному підприємству «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України» вчиняти певні дії.

Так, передбачена процесуальним законом заборона особі вчиняти певні дії не є втручанням у повноваження підприємства, а виступає як обґрунтоване обмеження його дій виключно з метою забезпечення виконання судового рішення (в разі задоволення майбутніх позовних вимог).

Крім того, необхідність у застосуванні певних способів захисту у сфері інтелектуальної власності, як і вжиття заходів забезпечення позову, пов`язується, насамперед, з недопущенням розповсюдження товарів, виготовлення або введення у цивільний оборот, імпорт чи експорт яких здійснюється з ймовірним порушенням права інтелектуальної власності.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 19.02.2021 у справі №910/14116/20.

Відтак, дослідивши матеріали справи, заяву Компанії Bayer Intellectual Property Gmbh (Байєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ) про забезпечення позову, суд дійшов висновку про задоволення заяви.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 13, 42, 74, 114, 136, 137, 138-140, 141 та ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Компанії Bayer Intellectual Property Gmbh (Байєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ) про забезпечення позову від 03.08.2026 - задовольнити.

2. До набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у даній справі:

- Заборони Державному підприємству «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України» видавати вмотивовані висновки щодо ефективності, безпеки та якості лікарського засобу та рекомендації щодо державної реєстрації лікарського засобу «КСИЛТЕСС®» (діюча речовина «ривароксабан» («rivaroxaban»), форма випуску: таблетки, вкриті плівковою оболонкою по 15 мг по 14 таблеток у блістері, по 2, або по 3, або по 7 блістерів в картонній коробці; по 10 таблеток у блістері, по 10 блістерів в картонній коробці, поданого на реєстрацію 25.08.2025 Eґіс Фармасьютікалз ПЛС (Egis Pharmaceuticals PLC), включати дані про зазначений лікарський засіб до переліків лікарських засобів, що пропонуються до державної реєстрації, а також передавати реєстраційні матеріали та відповідні висновки та рекомендації щодо державної реєстрації зазначеного лікарського засобу до Міністерства охорони здоров`я України;

- Заборони Державному підприємству «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України» видавати вмотивовані висновки щодо ефективності, безпеки та якості лікарського засобу та рекомендації щодо державної реєстрації лікарського засобу «КСИЛТЕСС®» (діюча речовина «ривароксабан» («rivaroxaban»), форма випуску: таблетки, вкриті плівковою оболонкою по 2,5 мг по 14 таблеток у блістері, по 4 або по 7 блістерів в картонній коробці; по 10 таблеток у блістері, по 10 блістерів в картонній коробці, поданого на реєстрацію 25.08.2025 Eґіс Фармасьютікалз ПЛС (Egis Pharmaceuticals PLC), включати дані про зазначений лікарський засіб до переліків лікарських засобів, що пропонуються до державної реєстрації, а також передавати реєстраційні матеріали та відповідні висновки та рекомендації щодо державної реєстрації зазначеного лікарського засобу до Міністерства охорони здоров`я України;

- Заборони Державному підприємству «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України» видавати вмотивовані висновки щодо ефективності, безпеки та якості лікарського засобу та рекомендації щодо державної реєстрації лікарського засобу «КСИЛТЕСС®» (діюча речовина «ривароксабан» («rivaroxaban»), форма випуску: таблетки, вкриті плівковою оболонкою по 20 мг, по 14 таблеток у блістері, по 2 або по 7 блістерів в картонній коробці; по 10 таблеток у блістері, по 10 блістерів в картонній коробці, поданого на реєстрацію 25.08.2025 Eґіс Фармасьютікалз ПЛС (Egis Pharmaceuticals PLC), включати дані про зазначений лікарський засіб до переліків лікарських засобів, що пропонуються до державної реєстрації, а також передавати реєстраційні матеріали та відповідні висновки та рекомендації щодо державної реєстрації зазначеного лікарського засобу до Міністерства охорони здоров`я України;

- Заборони Державному підприємству «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України» на підставі заяви Eґіс Фармасьютікалз ПЛС (Egis Pharmaceuticals PLC) чи інших уповноважених осіб, вносити будь-які зміни до реєстраційних матеріалів лікарського засобу під торговою назвою «КСИЛТЕСС®» (діюча речовина «ривароксабан» («rivaroxaban»), форма випуску: таблетки, вкриті плівковою оболонкою по 15 мг по 14 таблеток у блістері, по 2, або по 3, або по 7 блістерів в картонній коробці; по 10 таблеток у блістері, по 10 блістерів в картонній коробці, поданого на реєстрацію 25.08.2025 Eґіс Фармасьютікалз ПЛС (Egis Pharmaceuticals PLC), в тому числі такі, що мають наслідком зміну назви лікарського засобу, зміну заявника або виробника, їх найменування тощо;

- Заборони Державному підприємству «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України» на підставі заяви Eґіс Фармасьютікалз ПЛС (Egis Pharmaceuticals PLC) чи інших уповноважених осіб, вносити будь-які зміни до реєстраційних матеріалів лікарського засобу під торговою назвою «КСИЛТЕСС®» (діюча речовина «ривароксабан» («rivaroxaban»), форма випуску: таблетки, вкриті плівковою оболонкою по 2,5 мг по 14 таблеток у блістері, по 4 або по 7 блістерів в картонній коробці; по 10 таблеток у блістері, по 10 блістерів в картонній коробці, поданого на реєстрацію 25.08.2025 Eґіс Фармасьютікалз ПЛС (Egis Pharmaceuticals PLC), в тому числі такі, що мають наслідком зміну назви лікарського засобу, зміну заявника або виробника, їх найменування тощо;

- Заборони Державному підприємству «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України» на підставі заяви Eґіс Фармасьютікалз ПЛС (Egis Pharmaceuticals PLC) чи інших уповноважених осіб, вносити будь-які зміни до реєстраційних матеріалів лікарського засобу під торговою назвою «КСИЛТЕСС®» (діюча речовина «ривароксабан» («rivaroxaban»), форма випуску: таблетки, вкриті плівковою оболонкою по 20 мг, по 14 таблеток у блістері, по 2 або по 7 блістерів в картонній коробці; по 10 таблеток у блістері, по 10 блістерів в картонній коробці, поданого на реєстрацію 25.08.2025 Eґіс Фармасьютікалз ПЛС (Egis Pharmaceuticals PLC), в тому числі такі, що мають наслідком зміну назви лікарського засобу, зміну заявника або виробника, їх найменування тощо.

3. Дана ухвала має силу виконавчого документу відповідно до ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження».

4. Строк пред`явлення даної ухвали до виконання складає три роки з моменту її винесення, тобто до 06.08.2029.

Стягувачем за даною ухвалою є: Компанія Bayer Intellectual Property Gmbh (Байєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ) (Альфред-Нобель-штрассе 50, 40789 Монгайм-ам-Райн, Німеччина (Alfred-Nobel-Str. 50, 40789 Monheim am Rhein, Germany))

Боржником за даною ухвалою є: Державне підприємство «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України» (03057, м. Київ, вул. Антона Цедіка, буд. 14; код ЄДРПОУ: 20015794)

5. Зобов`язати Компанію Bayer Intellectual Property Gmbh (Байєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ) (вул. Альфреда-Нобеля 10, 40789 Монхайм, Німеччина) подати до суду належним чином (нотаріально) засвідчений переклад на угорську мову ухвали господарського суду міста Києва від 10.08.2026 про забезпечення позову, у двох примірниках в термін до 17.08.2026.

Ухвала набрала законної сили 10.08.2026 та може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту її підписання до Північного апеляційного господарського суду, відповідно до приписів статтей 253-259 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА