Рішення № 138853399, 20.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.07.2026Справа № 910/2043/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г, за участю секретаря судового засідання Літовки М.В., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/2043/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАНЕТА 2020"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БТ-ДІ"

про стягнення коштів, зобов`язання вчинити дії

та за зустрічним

позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БТ-ДІ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАНЕТА 2020"

про стягнення 35 340,46 грн

За участю представників:

позивач за первісним позовом/відповідач за зустрічним позовом Прокопишина К.В., Спасібухов Н.І.

відповідач за первісним позовом/позивач за зустрічним позовом Загорняк Н.Б.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Планета 2020" (далі - позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом, ТОВ "Планета 2020") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БТ-ДІ" (далі - відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом, ТОВ "БТ-ДІ"), в якому просило:

- звільнити ТОВ "ПЛАНЕТА 2020" від сплати суборендної плати за Договором суборенди об`єкту нерухомого майна № 2025-03-13, що є частиною майнового комплексу, розташованого за адресою: вул. Чистяківська, буд. 30 в м. Києві, а саме нежитлового приміщення № 308, загальною площею 48,30 кв. м, на третьому поверсі під літ А, укладеним 26.03.2025 між ТОВ "БТ-ДІ" та ТОВ "ПЛАНЕТА 2020", у зв`язку з неможливістю користування суборендованим нежитловим приміщенням з незалежних від суборендаря обставин за період з 31.10.2025 по 27.01.2026;

- стягнути з ТОВ "БТ-ДІ" на користь ТОВ "Планета 2020" суму попередньої оплати за суборенду нежитлового приміщення за листопад 2025 року в розмірі 10 586,40 грн;

- розірвати договір суборенди об`єкту нерухомого майна № 2025-03-13, що є частиною майнового комплексу, розташованого за адресою: вул. Чистяківська, буд. 30 в м. Києві, а саме нежитлового приміщення № 308, загальною площею 48,30 кв. м, на третьому поверсі під літ А, укладений 26.03.2025 між ТОВ "БТ-ДІ" та ТОВ "ПЛАНЕТА 2020", на підставі п. 4.2.9 розділу 4 Договору суборенди № 2025-03-13 від 26.03.2025;

- стягнути з ТОВ "БТ-ДІ" на користь ТОВ "Планета 2020" суму гарантованого платежу в розмірі 10 586,40 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2026 позовну заяву залишено без руху, а також встановлено позивачу строк для усунення недоліків шляхом подання суду доказів: реєстрації позивача (створення електронного кабінету) в підсистемі Електронний суд ЄСІТС; сплати судового збору у встановленому розмірі.

09.03.2026 позивач подав заяву про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2026 відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 16.04.2026.

27.03.2026 від ТОВ «Планета 2020» надійшла заява про зміну предмета позову, в якій позивач за первісним позовом просив:

- звільнити ТОВ "ПЛАНЕТА 2020" від сплати суборендної плати за Договором суборенди об`єкту нерухомого майна № 2025-03-13, що є частиною майнового комплексу, розташованого за адресою: вул. Чистяківська, буд. 30 в м. Києві, а саме нежитлового приміщення № 308, загальною площею 48,30 кв. м, на третьому поверсі під літ А, укладеним 26.03.2025 між ТОВ "БТ-ДІ" та ТОВ "ПЛАНЕТА 2020", у зв`язку з неможливістю користування суборендованим нежитловим приміщенням з незалежних від суборендаря обставин за період з 31.10.2025 по 27.01.2026;

- стягнути з ТОВ "БТ-ДІ" на користь ТОВ "Планета 2020" суму попередньої оплати за суборенду нежитлового приміщення за листопад 2025 року в розмірі 10 586,40 грн;

- стягнути з ТОВ "БТ-ДІ" на користь ТОВ "Планета 2020" суму гарантованого платежу в розмірі 10 586,40 грн.

31.03.2026 від ТОВ "БТ-ДІ" надійшли відзив на позовну заяву, а також зустрічна позовна заява про стягнення 21 172,80 грн боргу, 14 167,66 штрафу за договором № 2025-03-13 від 26.03.2025.

Ухвалою суду від 07.04.2026 постановлено здійснювати розгляд справи за первісним та зустрічним позовами в порядку загального позовного провадження, вимоги у справі № 910/2043/26 за зустрічним позовом об`єднати в одне провадження з первісним позовом.

09.04.2026 від ТОВ «Планета 2020» надійшла відповідь на відзив та 13.04.2026 відзив на зустрічну позовну заяву.

13.04.2026 від ТОВ «БТ-ДІ» надійшли заперечення (на відповідь на відзив на первісну позовну заяву).

У підготовчому засіданні 16.04.2026 оголошено перерву до 04.05.2026.

21.04.2026 від ТОВ «БТ-ДІ» надійшла відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву.

27.04.2026 від ТОВ «Планета 2020» надійшли заперечення на відповідь на відзив (на зустрічну позовну заяву).

28.04.2026 від ТОВ «БТ-ДІ» надійшло клопотання про долучення доказів.

04.05.2026 від ТОВ «БТ-ДІ» надійшли пояснення.

Ухвалою суду від 04.05.2026 відкладено підготовче засідання на 25.05.2026; клопотання ТОВ «ПЛАНЕТА 2020» про витребування доказів задоволено частково; витребувано у Святошинського Управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві - копію/сканкопію акту про пожежу та висновку про причини пожежі, яка відбулась 31.10.2025 в нежитловому приміщенні, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Чистяківська, 30; витребувано у Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації - інформацію, чи здійснювалась перевірка стану нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Чистяківська, 30, після пожежі, що відбулась 31.10.2025 за вказаною адресою; в іншій частині клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛАНЕТА 2020» про витребування документів відмовлено.

05.05.2026 від ТОВ «БТ-ДІ» надійшли пояснення.

19.05.2026 від ТОВ «Планета 2020» надійшли заперечення на письмові пояснення.

25.05.2026 від ТОВ «БТ-Ді» надійшла заява про те, що докази на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу будуть надані до закінчення судових дебатів.

У підготовчому засіданні 25.05.2026 оголошено перерву до 11.06.2026.

26.05.2026 від Святошинського Управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві надійшов висновок про виникнення пожежі № 15.

27.05.2026 від Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації надійшов лист, в якому суд повідомлено про те, що власник нежитлового приміщення за адресою: вул. Чистяківська, 30, із заявою про проведення обстеження після пожежі, що відбулася 31.10.2025, та здійснення фіксації пошкоджень до відділу муніципальної безпеки Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації не звертався.

10.06.2026 від ТОВ «БТ-ДІ» надійшли додаткові пояснення.

11.06.2026 від ТОВ «Планета 2020» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд протокольною ухвалою від 11.06.2026 закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 13.07.2026.

09.07.2026 від ТОВ «БТ-ДІ» надійшла заява, в якій повідомлено про те, що докази, які підтверджують понесення витрат на професійну правничу допомогу, будуть надані протягом п`яти днів з дня ухвалення рішення у справі.

У судовому засіданні 13.07.2026 було оголошено перерву до 20.07.2026.

У судових засіданнях суд, заслухавши вступне слово представників сторін, з`ясувавши обставини, дослідив в порядку статей 209-210 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) докази у справі.

Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.

У судовому засіданні 20.07.2026 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 ГПК України.

Судом, відповідно до вимог статей 222-223 ГПК України, здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується первісний та зустрічний позови, відзиви, відповіді на відзиви, заперечення, письмові пояснення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

26.03.2025 ТОВ «БТ-ДІ» (орендар) і ТОВ «ПЛАНЕТА 2020» (суборендар) укладено договір суборенди об`єкту нерухомого майна № 2025-03-13 (далі - Договір), що є частиною майнового комплексу, розташованого за адресою: вул. Чистяківська, буд. 30 в м. Києві, а саме нежитлового приміщення № 308, загальною площею 48,30 кв. м, на третьому поверсі під літ А.

Пунктом 3.4 розділу 3 Договору встановлено, що суборендар сплачує суборендну плату та вартість відшкодування експлуатаційних витрат щомісячно у вигляді 100 відсотків предоплати до 25 числа поточного місяця за наступний місяць на підставі Договору, або рахунку наданого Орендарем.

Згідно з підпунктом 3.4.2 Суборендар зобов`язаний перерахувати на поточний рахунок Орендаря гарантійний платіж на забезпечення належного виконання зобов`язань, що виникають з умов Договору (гарантійний платіж), розмір якого становить 10 586,00 грн.

Відповідно до підпункту 4.2.5 розділу 4 Договору Суборендар має право на пропорційне зменшення суборендної плати, якщо він не міг користуватися Об`єктом суборенди або його частиною з вини/ініціативи Орендаря/Орендодавця більш ніж 24 години поспіль.

Підпунктом 4.2.9 розділу 4 Договору суборенди передбачено право Суборендаря на ініціювання дострокового припинення Договору, за умови попереднього письмового повідомлення Орендаря за 30 (тридцять) календарних днів.

Позивач за первісним позовом вказує, що виконав умови Договору в повному обсязі та перерахував на рахунок Суборендодавця орендну плату, визначену умовами Договору та гарантійний платіж. Також Суборендар здійснював оплату за суборендоване приміщення на підставі рахунків, виставлених суборендодавцем, у вигляді 100 відсоткової предоплати до 25 числа поточного місяця за наступний місяць та оплачував компенсацію за експлуатацію електромереж, експлуатацію мереж водопроводу, фактично використану воду та вивезення твердих побутових відходів на підставі рахунків, виставлених Суборендодавцем.

Позивач за первісним позовом зазначає, що 31.10.2025 у майновому комплексі, розташованому в м. Київ, по вул. Чистяківська, буд. 30, виникла пожежа, внаслідок якої зазначеному майновому комплексу завдано значної шкоди, а ТОВ «ПЛАНЕА 2020» позбавлено можливості використовувати суборендоване приміщення з метою виконання своєї господарської діяльності, у зв`язку зі значним пошкодженням нежитлової будівлі.

ТОВ «Планета 2020» вказує, що у зв`язку із вказаним працівник ТОВ «БТ-ДІ» прийняв від позивача за первісним позовом зазначене суборендоване приміщення та ключі від нього, після того, як суборендар в його присутності вивіз з приміщення належне йому майно, оскільки приміщення було не придатне для зберігання майна, від підписання акта прийому-передачі вказана особа відмовилась.

07.11.2025 ТОВ «ПЛАНЕТА 2020» звернулось до суборендодавця щодо повернення коштів (гарантійного платежу) у зв`язку з неможливістю використання приміщення.

12.11.2025 бухгалтером ТОВ «Планета 2020» повідомлено суборендодавця, що його працівник отримав ключі від приміщення, у суборендаря фактично не має доступу до приміщення, у зв`язку із чим позивач за первісним позовом просить повернути предоплату, здійснену в жовтні 2025 року за суборенду зазначеного приміщення за листопад 2025 року, та гарантійний платіж, оскільки приміщення з незалежних від волі сторін обставин не придатне до його цільового використання.

12.11.2025 листом директора ТОВ «БТ-ДІ» за вихідним номером 456 відмовлено у поверненні коштів на підставі того, що Договір не розірвано.

24.11.2025 листом директора ТОВ «БТ-ДІ» за вихідним номером 476 ТОВ «ПЛАНЕТА» 2020» повідомлено, що:

- між ТОВ «ПЛАНЕТА 2020» та ТОВ «БТ-ДІ» укладено Договір, відповідно до пункту 7.1 якого строк суборенди діє до 25.03.2026, у підпункті 4.1.15, пунктах 6.1 та 5.13 Договору вказано, що Суборендар зобов`язаний ліквідувати за свій рахунок наслідок аварій, які виникли з його вини, нести відповідальність перед третіми особами за збитки та шкоду, заподіяну їх майну та/а бо майновим інтересам, у зв`язку з користуванням об`єкту суборенди, а в силу приписів підпункту 4.1.4 Договору Суборендар має дотримуватись вимог законодавства в сфері пожежної безпеки, забезпечити наявність первинних засобів пожежогасіння, що вимагаються чиним законодавством України;

- остаточні розрахунки за Договором будуть проведені окремо за результатами звірки розрахунків відповідно до Договору;

- заява ТОВ «ПЛАНЕТА 2020» від 12.11.2025 суперечить вимогам пункту 2.3 Договору, оскільки повернення приміщення енергетику не відповідає вимогам Договору суборенди.

Також вказаним листом суборендодвацем запропоновано ТОВ «ПЛАНЕТА 2020» надати суборендодавцю відомості про компанію (особу), що спричинила зазначену пожежу, а також відомості про особу, яка повідомила про пожежу, та підтвердження кожної особи, яка здійснила відеозапис про пожежу.

08.12.2025 ТОВ «ПЛАНЕТА 2020» надіслало до ТОВ «БТ-ДІ» лист за вихідним номером № 01 про дострокове припинення договору з 27.01.2026 на підставі підпункту 4.2.9 розділу 4 Договору у зв`язку із неможливістю використання приміщення, внаслідок пожежі, яка відбулась 31.10.2025 в майновому комплексі, розташованому в м. Київ, по вул. Чистяківська, буд. 30, та з проханням направити відповідальну особу для підписання акта прийому-передачі суборендованого майна, повернення гарантійного платежу й пропорційного зменшення орендної плати у зв`язку із неможливістю користуванням суборендованним приміщенням.

Зазначений лист відправлено на юридичну адресу ТОВ «БТ-ДІ» рекомендованим листом із описом та повідомленням про вручення, який повернуто за перебігом строку зберігання.

09.01.2026 надійшла відповідь Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві за № 71 03- 263/71 01.5, відповідно до якої підтверджено факт пожежі, яка сталась 31.10.2025 в нежитловому приміщення, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Чистяківська, 30.

Співробітниками Святошинського РУ ЦЗ та ПД ГУ ДСНС України у м. Києві за фактом вищезазначеної пожежі складено відповідні матеріали та передані слідчому Святошинського управління поліції ГУ НП у м. Києві. Також вказаним листом повідомлено, що суб`єкт господарювання ТОВ «БТ-ДІ» відноситься до високого ступеня ризику та відсутні порушення законодавства з питань пожежної безпеки з боку суборендаря «ПЛАНЕТА 2020».

Згідно з відповіддю на адвокатський запит Святошинського управління поліції ГУНП у місті Києві від за 15.01.2026 за № 1550-2026 у слідчому відділі Святошинського управління поліції ГУНП у місті Києві знаходиться кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12025100080003208 від 01.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 270 Кримінального кодексу України. Досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлені особи порушили встановлені законодавством вимоги пожежної безпеки, внаслідок чого 31.10.2025 близько 16 годин виникла пожежа за адресою: м. Київ, вул. Чистяківська, 30, в результаті якої заподіяно шкоду у великому розмірі. На даний час триває досудове розслідування, у зв`язку з чим відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України не допускається розголошення інших відомостей.

09.01.2026 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в м. Києві надіслано адвокатський запит щодо надання відомостей про стан нежитлового приміщення 30 по вул. Чистяківська в м. Києві, після пожежі, що сталась 31.10.2025

02.02.2026 надіслано повторний запит до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві щодо надання відомостей чи проводилась уповноваженими особами перевірка стану нежитлового приміщення 30 по вул. Чистяківська в м. Києві після пожежі, яка відбулась 31.10.2025.

Згідно з відповіддю Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві № 7101-1393/71 01 від 05.02.2026 перевірка стану нежитлового приміщення 30 по вул. Чистяківська в м. Києві після пожежі 31.01.2025 не проводилась.

Позивач за первісним позовом вказує, що йому не повідомлено, чи безпечне для життя і здоров`я людей перебування в приміщенні після пожежі, чи усунуті власником будівлі наслідки пожежі, оскільки знаходитись в приміщені після пожежі небезпечно для життя та здоров`я, оскільки після горіння в приміщенні залишаються залишки диму, токсичних речовин від горіння матеріалів, тощо. Повертатися можна лише після повного обстеження будівлі фахівцями, очищення та ремонту. Втім, після пожежі стан придатності приміщення до його цільового використання уповноваженими особами не перевірявся.

Відповідно до вимог розділу 4 Договору суборенди суборендар повинний дотримуватись правил протипожежної безпеки в суборендованому приміщенні, за власний рахунок і в максимально короткі строки усувати наслідки аварій та пошкоджень, які виникли в результаті його дій, його працівників та/або відповідальних осіб.

Орендар зобов`язаний вживати заходи до оперативного усунення пошкоджень, що виникли не з вини суборендаря. Здійснювати необхідне експлуатаційне забезпечення об`єкту суборенди, тощо.

Позивач за первісним позовом вказав, що пожежа виникла не в суборендованому приміщенні, а в самому майновому комплексі, відсутність вини суборендаря у незбереженні об`єкту суборенди підтверджуються відсутністю актів Орендаря та орендодавця щодо пошкодження майна, відсутністю відомостей в ЄДРДСР щодо порушення кримінальної справи відносно суборендаря, відсутністю будь-яких судових спорів з цього приводу тощо. Таким чином, неможливість використання об`єкту суборенди виникла не з вини суборендаря та не внаслідок порушення останнім умов договору суборенди чи/або правил пожежної безпеки.

Суборендодавець на надав (не надіслав) суборендатору актів обстеження приміщення після пожежі чи/або експертного висновку, які б підтверджували безпечність подальшого використання суборендованого приміщення після пожежі, відсутність у вказаному приміщенні наслідків горіння та токсичних речовин після горіння.

Згідно з Кодексом цивільного захисту України власник майнового комплексу зобов`язаний забезпечувати протипожежну безпеку і несе повну відповідальність за дотримання правил пожежної безпеки, встановлення протипожежного режиму, технічний стан будівель, а також за забезпечення, технічне обслуговування засобів пожежогасіння.

Позивач за первісним позовом вказує, що приміщення з 31.10.2025 не придатне для використання за його цільовим призначенням внаслідок пожежі, вести будь-яку господарську діяльність з січня місяця 2026 року у вказаному приміщенні неможливо після ракетно-дронової атаки країною агресором, внаслідок якої в м. Київ зникло електропостачання, водопостачання, та різкого погіршення погодних умов, приміщення після пожежі не має вікон, віконні отвори частково забиті фанерними листами.

Позивач за первісним позовом вказує, що відповідач за зустрічним позовом обізнаний про неможливість використання приміщення.

З огляду на викладене вище, на переконання позивача за первісним позовом, є підстави для стягнення з відповідача за первісним позовом попередньої оплати за суборенду нежитлового приміщення за листопад 2025 року в розмірі 10 586,40 грн і суми гарантованого платежу в розмірі 10 586,40 грн, а також звільнення ТОВ "ПЛАНЕТА 2020" від сплати суборендної плати за Договором, у зв`язку з неможливістю користування суборендованим нежитловим приміщенням з незалежних від суборендаря обставин за період з 31.10.2025 до 27.01.2026.

У свою чергу, ТОВ «БТ-ДІ» звернулося до суду з зустрічним позовом, в якому просить стягнути з ТОВ «Планета 2020» борг у розмірі 21 172,80 грн, а також штраф у розмірі 14 167,66 грн .

Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні первісного позову та часткове задоволення зустрічних позовних вимог, виходячи з такого.

Так, відповідно до підпункту 4.1.6 Договору на Суборендаря покладено обов`язок повернути Об`єкт суборенди Орендарю у стані, не гіршому ніж на момент отримання його в користування, з урахуванням нормального фізичного зносу, звільненим від всього майна, що належить Суборендарю та/або його працівникам чи відвідувачам; якщо Об`єкт суборенди не буде належним чином звільнений від майна Суборендаря, він вважається не повернутим та, відповідно, за користування Об`єктом суборенди продовжує нараховуватись суборендна плата, та інші платежі, визначені умовами Договору.

Згідно з пунктом 2.4 Договору обов`язок складання акта приймання-передачі або акта приймання-передачі (повернення) покладається на Сторону, яка передає/повертає Об`єкт суборенди іншій Стороні.

Відповідно до пунктів 2.3, 2.4, підпункту 4.1.6 Договору має нараховуватись суборендна плата до дати підписання Акта повернення, яким підтверджено факт повернення Об`єкту суборенди з суборендного користування, обов`язок повернення приміщення та складання акту приймання-передачі (повернення) покладається на позивача за первісним позовом-відповідача за зустрічним позовом як на Сторону, яка повертає Об`єкт суборенди іншій Стороні.

Позивач за зустрічним позовом вказує, що Об`єкт суборенди з суборендного користування не повернуто, Акт повернення на підпис не передавався, проект додаткової угоди про дострокове розірвання Договору не надсилався, водночас, з урахуванням приписів підпункту 4.2.9 Договору на виконання заяви ТОВ «Планета 2020» вих. № 17, зареєстрованої ТОВ «БТ-ДІ» за вх. № 529 07.11.2025, представники ТОВ «Планета 2020» для повернення Об`єкту суборенди із Актом повернення через 30 днів з дати отримання цього повідомлення ТОВ «БТ-ДІ», тобто 7 грудня 2025 , не з`явилися, жодних звернень ТОВ «БТ-ДІ» не надали.

Відповідно до частини першої статті 795 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) факт передання будівлі або іншої капітальної споруди в найм підтверджується відповідним документом (актом), підписаним сторонами договору.

Відповідно до ст. 795 ЦК України п. 2.3 Договору Акт приймання-передачі (повернення) Об`єкту суборенди є єдиним належним доказом у розумінні ст.ст. 76-77 ГПК України щодо припинення між сторонами Договору суборендних правовідносин, показання свідків до таких доказів віднести не можна.

ТОВ «БТ-ДІ» вказує, що через 30 днів після подання відповідачем за зустрічним позовом позивачу за зустрічним позовом заяви про дострокове розірвання Договору, передання (повернення) Об`єкту суборенди від відповідача за зустрічним позовом до позивача за зустрічним позовом не відбулося, Акт повернення не складався та не узгоджувався.

Водночас, наявним у матеріалах електронної справи та доданим до первісної позовної заяви Протоколом № 01 (одноособового рішення учасника ТОВ) від 08.12.2025 з власноручним підписом засновника ТОВ «ПЛАНЕТА 2020» підтверджено, що рішення припинити достроково Договір позивачем за первісним позовом було прийнято пізніше - 08 грудня 2025 року, відповідно доручено забезпечити виконання даного рішення директору Бондар Ользі Анатоліївні.

Таким чином, у силу приписів підпункту 4.1.6 Договору Орендарю ТОВ «БТ-ДІ» належало нараховувати ТОВ «Планета 2020» суборендну плату, відтак, нарахування суборендної плати було правомірно здійснено за листопад 2025 року, за грудень 2025 року, за січень 2026 року.

Слід зазначити, що ТОВ «Планета 2020» не було здійснено оплати суборендної плати відповідно до Договору за грудень 2025 року та січень 2026 року.

З огляду на те, що суду не надано доказів, які б підтверджували факт повернення приміщення ТОВ «БТ-ДІ» у період з листопада 2025 року до 27 січня 2026 року, то позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ «Планета 2020» заборгованості у розмірі 21 172,80 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а тому первісні позовні вимоги щодо звільнення ТОВ "ПЛАНЕТА 2020" від сплати суборендної плати за Договором, у зв`язку з неможливістю користування суборендованим нежитловим приміщенням з незалежних від суборендаря обставин за період з 31.10.2025 до 27.01.2026 та стягнення попередньої оплати за суборенду нежитлового приміщення за листопад 2025 року в розмірі 10 586,40 грн є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо первісної позовної вимоги про стягнення гарантованого платежу, то слід зазначити таке.

Підпунктом 3.4.2 Договору погоджено, що Гарантійний платіж не є об`єктом оподаткування ПДВ у розумінні пункту 185.1 Податкового кодексу України; Сторони розуміють, що Гарантійний платіж, у розумінні цього договору, не є суборендною платою чи платою за комунальні та/або експлуатаційні послуги; Гарантійний платіж може бути використаний Орендарем в рахунок сплати нарахованих штрафних санкцій; відшкодування збитків або їх частини, пов`язаних з недбалим та/або неналежним використанням Суборендарем Об`єкту суборенди та/або розміщених в ньому інженерних мереж та комунікацій, що призвело до їх пошкодження чи руйнування; після закінчення строку дії Договору або його дострокового припинення, Гарантійний платіж повертається Орендарем Суборендарю на банківський рахунок, зазначений в реквізитах Договору, протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати підписання акта приймання - передачі (повернення).

Оскільки відсутній підписаний Акт повернення Об`єкту суборенди, а також допущено позивачем за первісним позовом заборгованість із суборендної плати та компенсації вартості спожитих комунальних послуг, то за що Договором передбачено застосування штрафних санкцій із використання Гарантійного платежу в рахунок їх сплати.

Так, за допущення прострочення оплати платежів із суборендної плати та компенсації вартості спожитих комунальних послуг на 5 банківських днів пунктом 3.7 Договору передбачено застосування Орендарем обмеження користування суборендованим приміщенням, припинення надання комунальних послуг до повного погашення виниклої заборгованості.

У силу приписів пункту 5.2 за допущення прострочення оплати на 5 банківських днів нараховується штраф у розмірі 10% від суми заборгованості (підпункт 5.2.1), а за прострочення понад 15 календарних днів - штраф у розмірі 50% від суми заборгованості (підпункт 5.2.2).

З огляду на викладене, нараховано до сплати на користь ТОВ «БТ-ДІ» штраф у розмірі 1 463,98 грн за прострочення оплати відшкодування за спожиті комунальні послуги за жовтень 2025 року, оскільки оплату здійснено тільки 18 лютого 2026 року, що підтверджено банківською випискою.

ТОВ «БТ-ДІ» вказує, що ТОВ «Планета 2020» допущено грубе порушення положень пункту 3.4 Договору, адже допущено прострочення оплати суборендної плати за грудень 2025 року, за січень 2026 року.

Станом на 31 січня 2026 року прострочення зі сторони позивача за первісним позовом - відповідача за зустрічним позовом виконання обов`язку сплатити відшкодування вартості за спожиті у жовтні 2025 році комунальні послуги за Договору у розмірі 2 439,97 грн, суборендної плати за грудень 2025 року та за січень 2026 року у розмірі, визначеному Додатком № 1 до Договору, тривало понад 30 календарних днів, що зумовило право ТОВ «БТ-ДІ» (позивача за зустрічним позовом) розірвати Договір в односторонньому порядку відповідно до пункту 5.2.3 Договору.

Про розірвання 31.01.2026 Договору відповідач за первісним позовом-позивач за зустрічним позовом повідомив позивача за первісним позовом - відповідача за зустрічним позовом листом від 23.02.2026 вих. №151, який відповідач за зустрічним позовом отримав в електронній формі електронною поштою на адресу, вказану в Договорі, 02 березня 2026 року та прочитаний 02 березня 2026 року, а у паперовій формі лист від 23.02.2026 вих. №151 був відповідачем за зустрічним позовом отриманий 13 березня 2026 року, що підтверджено інформацією з поштової скриньки позивача за зустрічним позовом та з системи відстеження поштових відправлень Укрпошти.

Оскільки ТОВ «Планета 2020» до ТОВ «БТ-ДІ» з Актом повернення так і не звернулося, ТОВ «ПЛАНЕТА 2020» у цьому листі було повідомлено про оформлення Акта повернення станом на 31.01.2026, який надіслано у додатку. Жодних заперечень щодо вимог та щодо Акта повернення від позивача за первісним позовом-відповідача за зустрічним позовом до відповідача за первісним позовом-позивача за зустрічним позовом не надходило.

Згідно з пунктом 5.2.3 Договору Гарантійний платіж вважається штрафом за порушення умов Договору та не повертається Суборендарю, у такому випадку Суборендар протягом 3 (трьох) календарних днів повинен звільнити Об`єкт суборенди від власного майна та повернути його за актом приймання-передачі (повернення). Всі санкції, визначені пунктом 5.2 Договором, є окремою один від одного відповідальністю та можуть бути застосовані Орендарем сукупно.

Договір було підписано уповноваженим представником ТОВ «Планета 2020» без зауважень та заперечень.

За прострочення оплати суборендної плати за грудень 2025 року та за січень 2026 року відповідно до підпунктів 5.2.1 та 5.2.2 Договору відповідачем за первісним позовом-позивачу за зустрічним позовом позивачу за первісним позовом-відповідачу за зустрічним позовом було нараховано штраф у розмірі 12 703,68 грн сукупно (відповідно за прострочення понад 5 банківських днів та за прострочення понад 15 календарних днів):

Суд погоджується з доводами позивача за зустрічним позовом, що в силу приписів пункту 5.2 Договору застосувати підпункт 3.4.2 Договору та вирахувати суму штрафу з Гарантійного платежу не вбачається за можливе, в силу положень підпункту 5.2.3 Договору Гарантійний платіж не підлягає поверненню. Відтак, штраф має бути сплачений понад Гарантійний платіж.

Слід зазначити, що вимогу сплатити 35 340,46 грн як борг з суборендної плати та договірний штраф не пізніше 3 банківських днів з дати отримання цієї вимоги на банківський рахунок ТОВ «БТ-ДІ», вказаний в Договорі, було викладено у листі вих. № 151 від 23.02.3036 про розірвання Договору з 31.01.2026 у порядку підпункту 5.2.3, отриманому позивачем за первісним позовом-відповідачем за зустрічним позовом в електронній формі 02.03.2026, в паперовій формі - 13.03.2026, та залишеному без належного реагування.

З огляду на викладене вище, розірвання Договору у січні 2026 року в односторонньому порядку на підставі підпункту 5.2.3 Договору тягне безпідставність вимоги повернути Гарантійний платіж у сумі 10 586, грн, а тому у задоволенні первісного позову в цій частині слід відмовити.

Слід зазначити, що позивач за первісним позовом не звертався до відповідача за первісним позовом із вимогами звільнити його від суборендної плати за Договором у зв`язку із неможливістю користуватися майном. Приміщення площею 48,30 кв. м на 3 поверсі літери «А» по вул. Чистяківська, 30 у м. Києві від вогню не постраждало, доказів протилежного, а саме фотографій безпосередньо цього приміщення на 3 поверсі літера «А» по вул. Чистяківська, 30, м. Київ, як пошкодженого вогнем та непридатного до використання, до матеріалів справи не додано. Позивач за первісним позовом не склав дефектний акт, не запросив представників відповідача за первісним позовом для фіксації стану Об`єкту суборенди, не звертався з вимогами відновити стан Об`єкту суборенди, що перебував в його користуванні.

Так, відповідно до підпункту 4.2.5 Договору Суборендар має право на пропорційне зменшення суборендної плати, якщо він не міг користуватися Об`єктом суборенди або його частиною з вини або з ініціативи Орендаря (відповідача за первісним позовом-позивача за зустрічним позовом)/орендодавця більше ніж 24 години поспіль; умови даного пункту не застосовуються, якщо Орендарем вжиті оперативно-господарські санкції, відповідно до пункту 3.7 Договору.

Позивач за зустрічним позовом вказує, що в будівлі літера «А» по вул. Чистяківська, 30 у м. Києві продовжують працювати деякі суборендарі, будівля не знесена, будівля вогнем повністю не зруйнована. Належних та допустимих доказів повної непридатності, небезпечності при використанні чи заборони використовувати дану будівлю до матеріалів справи не надано.

Позивач за первісним позовом-відповідач за зустрічним позовом не отримав від відповідача за первісним позовом-позивача за зустрічним позовом жодної вимоги усунути в Об`єкті суборенди якісь конкретні недоліки, в тому числі, усунути будь-які недоліки, пов`язані з пожежею, що сталася 31.10.2025.

Стосовно зустрічної позовної вимоги про стягнення штрафу в розмірі 1 463,98 грн слід зазначити таке.

Відповідачем за зустрічним позовом визнано вказану вимогу та сплачено штраф у розмірі 1 463,98 грн 08.04.2026, що визнається позивачем за зустрічним позовом, а тому в силу приписів пункт 2 частини першої статті 213 ГПК України слід закрити провадження у справі в цій частині зустрічного позову за відсутністю предмету спору.

Стосовно стягнення штрафу в розмірі 12 703,68 грн, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення штрафу до 5 000,00 грн та часткове задоволення позовних вимог, виходячи з такого.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За змістом статей 546, 549 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення зобов`язання.

Втім, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (частина третя статті 551 ЦК України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.04.2023 у справі № 199/3152/20 зауважила, що після прийняття постанови у справі № 761/26293/16-ц вона вже конкретизувала критерій, на підставі якого суд застосовує частину третю статті 551 ЦК України, в постановах від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, від 28.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц.

Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини третьої статті 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було би передбачити [постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, провадження № 12-79гс19 (пункт 8.24) та від 28.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц, провадження № 14-623цс18 (пункт 85)].

Верховний Суд також неодноразово вказував, що застосування статті 551 ЦК України є правом суду та залежить виключно від встановлених судом конкретних обставин кожної справи за наслідками правової оцінки спірних правовідносин та поданих сторонами доказів, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень. Переоцінка обставин, що є предметом доказування, та стали підставою для висновку щодо можливості зменшення розміру штрафних санкцій за рішенням суду, не є компетенцією суду касаційної інстанції.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22 вказала на те, що в питаннях підстав для зменшення розміру неустойки правовідносини у кожному спорі про її стягнення є відмінними, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій, які водночас мають узгоджуватись з положенням частини третьої статті 551 ЦК України, а також досліджуватися та оцінюватися судом в порядку статей 86, 210, 237 ГПК України. Такий підхід є усталеним в судовій практиці.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 911/2269/22 зазначила, що враховуючи висновок про індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов`язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, що виключає формування єдиних (для вирішення спорів про стягнення неустойки) критеріїв та алгоритму визначення підстав для зменшення розміру неустойки та критеріїв для встановлення розміру.

Розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90%, 70% чи 50% тощо), у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень частини третьої статті 551 ЦК України, тобто у межах судового розсуду.

Індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов`язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, свідчить про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено. Наведене, у свою чергу, вимагає, щоб розмір неустойки відповідав принципам верховенства права.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.10.2024 у справі № 911/952/22 сформувала висновки щодо застосування означених норм права та у розділі "Висновки щодо застосування норм матеріального права", зокрема, в пунктах 213, 214, зазначила:

« 213. Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин (частина третя статті 551 ЦК України) господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

214. Індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов`язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, свідчать про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права».

Ураховуючи воєнний стан, ступінь, характер та правові наслідки правопорушення, співмірність між ними, та те, що таке порушення не завдало збитків позивачу за зустрічним позовом та/або іншим учасникам господарських відносин, наявні обставини, які в силу приписів частини третьої статті 551 ЦК України є достатніми підставами для зменшення розміру штрафу, які заявлені позивачем за зустрічним позовом до стягнення з відповідача за зустрічним позовом до 5 000,00 грн.

Суд відзначає, що при визначенні розміру штрафних санкцій суд керується своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, зустрічні позовні вимоги в частині стягнення штрафу (12 703,68 грн) підлягають частковому задоволенню, а саме 5 000,00 грн штрафу.

Суд відзначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні ЄСПЛ «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункті 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, N303-A, п. 29).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

При цьому суд зазначає, що іншим доводам сторін оцінка судом не надається, адже вони не спростовують встановлених судом обставин та не впливають на результат прийнятого рішення.

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, враховуючи подані учасниками справи докази, які оцінені судом у порядку статті 86 ГПК України, у задоволенні первісного позову слід відмовити повністю, зустрічний позов підлягає задоволенню частково, ураховуючи закриття провадження у справі в частині стягнення штрафу в розмірі 1 463,98 грн і зменшення штрафу до 5 000,00 грн.

За приписами статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на ТОВ «Планета 2020» у розмірі 2 662,40 грн.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволення первісного позову відмовити повністю.

2. Закрити провадження у справі за зустрічним позовом в частині стягнення штрафу в розмірі 1 463,98 грн.

3. В іншій частині зустрічний позов задовольнити частково.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАНЕТА 2020" (02081, м. Київ, вул. Анни Ахматової, 46 кв. 32, код 43653507) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БТ-ДІ" (01013, м. Київ, вул. Промислова, 3-Г, код 38506825) борг у розмірі 21 172 (двадцять одна тисяча сто сімдесят дві) грн 80 коп., 5 000 (п`ять тисяч) грн 00 коп. штрафу, 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. судового збору.

5. В іншій частині зустрічного позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 10.08.2026.

Суддя О.Г. Удалова