Рішення № 138853386, 13.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.07.2026Справа № 910/5890/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г, за участю секретаря судового засідання Літовки М.В., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/5890/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міська Будівельна Компанія"

до Київської міської ради

про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки

за участю представників:

від позивача Єрмоленко Є.В.

від відповідача Дем`янчук С.Р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Міська Будівельна Компанія" (далі - позивач, Товариство) до Київської міської ради (далі - відповідач, КМР) про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки від 04.12.2006.

Позовні вимоги мотивовані бездіяльністю відповідача, який, за твердженням позивача, не заперечив проти поновлення договору оренди, фактично висловив згоду на поновлення договору, проте додаткову угоду з позивачем не уклав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено проведення підготовчого засідання на 11.06.2026, а також встановлено учасникам справи строки для вчинення процесуальних дій.

03.06.2026 від КМР надійшов відзив на позовну заяву.

11.06.2026 від Товариства надійшло клопотання про долучення доказів.

У підготовчому засіданні 11.06.2026 було оголошено перерву до 26.06.2026.

19.06.2026 від позивача надійшла відповідь на відзив.

23.06.2026 від відповідача надійшли заперечення (на відповідь на відзив).

25.06.2026 від Товариства надійшла заява про зміну предмету позову.

25.06.2026 від КМР надійшло клопотання про долучення доказів.

Суд протокольною ухвалою від 26.06.2026 закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 13.07.2026.

У судовому засіданні 13.07.2026 суд, заслухавши вступне слово представників сторін, з`ясувавши обставини, дослідив в порядку статей 209-210 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) докази у справі.

Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.

У судовому засіданні 13.07.2026 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 ГПК України.

Судом, відповідно до вимог статей 222-223 ГПК України, здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, відповідь на відзив, заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

КМР було прийнято рішення від 28.09.2006 № 96/153 «Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "Міська будівельна компанія" земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з вбудованими та прибудованими торговельно- офісними приміщеннями та підземним паркінгом на вул. Анрі Барбюса (біля буд. 5-6) у Печерському районі м. Києва».

04.12.2006 КМР (Орендодавець) та Товариством (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (далі - Договір), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. за реєстровим № 4961 та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу КМР 08.12.2006 за № 82-6- 00390.

Відповідно до пункту 1.1 Договору Орендодавець, на підставі рішення Київської міської ради від 28.09.2006 № 96/153 за Актом приймання-передачі передає, а Орендар приймає в оренду (строкове платне користування Земельну ділянку (далі - об`єкт оренди або Земельна ділянка), визначену цим Договором.

Згідно з пунктом 2.1 Договору Об`єктом оренди відповідно до цього Договору є Земельна ділянка з такими характеристиками:

- місце розташування - вул. Анрі Барбюса (біля буд. 5-6) у Печерському районі м. Києва;

- розмір - 2164 (дві тисячі сто шістдесят чотири) кв. м.;

- цільове призначення для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з вбудованими та прибудованими торговельно-офісними приміщеннями та підземним паркінгом;

- кадастровий номер - 8000000000:79:009:0022.

Договір укладено до 10 серпня 2009 року (пункт 3.1 Договору).

Відповідно до 8.3 Договору Орендар має право після закінчення строку дії Договору при належному виконанні своїх обов`язків - переважне право на поновлення Договору.

Пунктом 11.7 Договору передбачено право Орендаря на поновлення строку Договору, а саме, після закінчення строку, на який було укладено Договір, Орендар за умови належного виконання обов`язків, має за інших рівних умов переважне право на поновлення Договору. У цьому разі Орендар повинен не пізніше, ніж за 3 (три) місяці до закінчення строку дії Договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію. У разі поновлення Договору на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

08.12.2006 на виконання умов Договору відповідачем передано, а позивачем прийнято у володіння та користування об`єкт оренди, що підтверджується підписаним сторонами 08.12.2006 актом приймання-передачі земельної ділянки.

З огляду на належне виконання Орендарем умов Договору сторонами 17.05.2010 був укладений Договір про поновлення договору оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. 04.12.2006 за реєстровим № 4961, за реєстровим № 380 та зареєстрований 18.05.2010 за № 82-6-00582, за умовами якого строк оренди було поновлено до 11 серпня 2015 року.

08.05.2015 Товариство у встановлені строки звернулося до КМР з клопотанням про поновлення Договору, втім відповідач не надав відповіді у встановлений законом місячний термін та не підписав додаткову угоду.

З огляду на викладене, Товариство в червні 2016 року звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до КМР про визнання договору поновленим, визнання додаткової угоди укладеною.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.07.2016 у справі № 910/11115/16 позов Товариства задоволено частково та визнано укладеною додаткову угоду про поновлення Договору оренди земельної ділянки від 04.12.2006 на 5 (п`ять) років, а саме до 11 серпня 2020 року.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2016 рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2016 справі № 910/11115/16 залишено без змін та набрало законної сили 11.10.2016.

На підставі вказаних судових рішень приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. 19.10.2016 здійснено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:79:009:0022, де Орендарем зазначено Товариство (запис №17000504, строк дії - 5 років).

14.04.2020 на виконання умов пункту 11.7 Договору Товариство звернулося до КМР з клопотанням (вих. № 14-04-20/2) про поновлення Договору оренди земельної ділянки від 04.12.2006 (кадастровий номер 8000000000:79:009:0022) на новий строк.

До клопотання додано повний пакет документів відповідно до вимог статті 33 Закону України «Про оренду землі» та Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності міста Києва, затвердженого рішенням КМР від 20.04.2017 № 241/2463, а саме: 1) Лист-повідомлення про поновлення договору оренди земельної ділянки; 2) Проект Додаткової угоди про поновлення Договору оренди строком на 5 (п`ять) років, підписаний та скріплений печаткою Орендаря; 3) Довідка ГУ ДПС у м. Києві про відсутність податкового боргу, недоїмки та іншої заборгованості з платежів; 4) Документи, що підтверджують необхідність поновлення оренди для завершення будівництва та інформація про сплату пайової участі; дозвіл на виконання будівельних робіт, повідомлення про зміну даних у дозволі, лист ДАБІ України від 20.03.2020, інформація про сплату пайової участі та платіжні доручення; 5) засвідчені печаткою та підписом керівника копії статуту, виписки з ЄДР та опису документів; 6) довіреність представника.

Разом з тим, у зв`язку з карантинними заходами на території України та у м. Києві зазначений пакет документів було надіслано Товариством поштовим відправленням, з проханням повідомити про отримання та номер реєстрації.

Листом Департаменту земельних ресурсів від 05.06.2020 № 05715-10079 повідомлено, що лист позивача «стосовно реєстрації клопотання про поновлення договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:009:0022» зареєстровано, реєстраційний номер 425050970 від 14.05.2020, та передано на опрацювання відповідно до Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності міста Києва, затверджениого рішенням КМР від 20.04.2017 № 241/2463.

Відповідно до статті 33 Закону України «Про оренду землі» орендодавець зобов`язаний у місячний термін розглянути надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди та або укласти її, або надати обґрунтовану відмову.

Втім, КМР у встановлений законом строк відповіді не надала, рішення про відмову у поновленні не прийняла та додаткову угоду не підписала.

Позивач вказує, що відповідач, порушуючи вимоги статті 33 Закону України «Про оренду землі» та принципи добросовісності і розумності, закріплені у статті 3 Цивільного кодексу України, безпідставно ухиляється від укладення додаткової угоди про поновлення Договору, чим порушує законні права позивача як добросовісного орендаря.

Товариство вказує, що належно виконує всі зобов`язання за Договором, а саме: орендна плата сплачується своєчасно та в повному обсязі, що підтверджується податковими деклараціями з плати за землю, платіжними інструкціями, а також Довідкою ГУ ДПС у м. Києві про відсутність заборгованості, копії яких долучені до матеріалів справи.

Крім того, земельна ділянка використовується позивачем за цільовим призначенням - для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з вбудованими та прибудованими торговельно-офісними приміщеннями та підземним паркінгом.

Позивач зазначає, що наявність діючого дозволу на виконання будівельних робіт підтверджує необхідність поновлення Договору для завершення будівництва об`єкта.

З огляду на бездіяльність відповідача, позивач звернувся до суду з позовною заявою, ураховуючи заяву про зміну предмету позову, та просить визнати з моменту набрання чинності судового рішення у даній справі укладеною Додаткову угоду про поновлення Договору оренди земельної ділянки до Договору оренди земельної ділянки від 04 грудня 2006 року (посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. за реєстровим № 4961, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів КМДА 08.12.2006 за № 82-6-00390) між КМР та Товариством у редакції запропонованій позивачем.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, вказуючи, зокрема, таке:

- позивачем обрано неналежний спосіб захисту прав орендаря, оскільки, на переконання КМР, належним способом є звернення з позовом про визнання укладеним на новий строк договору оренди земельної ділянки;

- Товариством не виконано пункт 8.4 Договору в частині завершення забудови земельної ділянки в строки, встановлені проєктною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку;

- поновлення договору оренди земельної ділянки можливе лише за наявності рішення відповідного органу місцевого самоврядування.

Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на таке.

Статтею 124 Земельного кодексу України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно з пунктом в частини першої статті 9 Земельного кодексу України до повноважень Київської міської ради у галузі земельних відносин на її території, належать зокрема, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Порядок та умови набуття права користування земельною ділянкою на умовах оренди встановлено Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі", статті 1 якого визначає, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі термінове платне володіння та користування земельною ділянкою, необхідною орендарю для ведення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про оренду землі» орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою (частина перша статті 5 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Визначення договору оренди землі містить і стаття 792 Цивільного кодексу України, відповідно до якої за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Згідно зі статтею 19 Закону України "Про оренду землі" строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. Дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладення. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права.

Відповідно до частин першої та другої статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на час укладення договору оренди) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

Слід зазначити, що спірні правовідносини виникли у зв`язку з укладеним в 2006 році Договором.

16.01.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", яким статтю 33 Закону України "Про оренду землі", яка регламентувала порядок поновлення договорів оренди, було викладено у новій редакції.

Розділ IX "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" доповнено абзацами третім і четвертим такого змісту:

«Договори оренди земельних ділянок приватної власності, а також земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, що перебувають у власності орендаря, укладені до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", у разі їх продовження (укладення на новий строк) мають містити умови, передбачені статтею 33 цього Закону та статтею 126-1 Земельного кодексу України.

Правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення».

Враховуючи викладене вище, поновлення спірного договору оренди землі має здійснюватися на умовах, визначених таким договором, за правилами, чинними на момент його укладення, а саме відповідно до положень статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на час укладення спірного договору).

Згідно з частинами першою - третьою статті 33 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 33 Закону України "Про оренду землі" при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист- повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що в разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Отже, статтею 33 Закону України "Про оренду землі" було визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та визначено певні правові запобіжники для захисту орендаря, як більш уразливої сторони в цих правовідносинах, від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря. При цьому законодавець ототожнив поняття "переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк" та "поновлення договору оренди землі", використовуючи конструкцію "поновлення договору оренди землі" як для підстави такого поновлення, передбаченої частинами першою - п`ятою, так і для підстави, передбаченої частиною шостою цієї статті, що свідчить про їх логічну послідовність.

Орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, він (орендар) зобов`язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені частиною другою статті 33 Закону України "Про оренду землі") повідомити про це орендаря та надіслати проект додаткової угоди. Мета такого повідомлення - запобігання укладенню орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв`язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини. При цьому таке завчасне повідомлення з надсиланням проекту додаткової угоди є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк). Орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проект додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов`язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення (частини перша - п`ята статті 33 Закону України "Про оренду землі").

У разі якщо орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві такого листа-повідомлення про наявність заперечень щодо поновлення договору, про яке йшлося вище, а орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після його закінчення, то такий договір вважатиметься поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, без можливості внесення змін до умов договору оренди (частина шоста статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Тобто виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини, до якого має бути додано проект додаткової угоди. Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі"). І саме у такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на поновлення договору та той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справах № 313/350/16-ц і №159/5756/18, про відсутність вагомих підстав для відступу від якого Велика Палата Верховного Суду зазначила у пункті 29 постанови від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19.

Велика Палата Верховного Суду в пункті 35 постанови від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 зауважила, що незалежно від того, чи бажають сторони змінити умови оренди на майбутнє, покладення на орендаря обов`язку з надсилання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проектом відповідної додаткової угоди до спливу строку цього договору є вигідним для обох сторін і не є надмірно обтяжливим для будь-кого із них. Якщо орендар розраховував на відсутність потенційних орендарів (про яких орендодавець не зобов`язаний повідомляти) та завчасно не надіслав орендодавцеві лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі, а просто продовжив користуватися земельною ділянкою після спливу строку цього договору, він втрачав право оренди та ризикував отримати відмову орендодавця в укладенні нового договору оренди землі.

Отже, алгоритм вирішення спорів щодо застосування статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, що застосовується до спірних правовідносин), ураховуючи вказану вище правову позицію, в контексті дій сторін договору є таким:

- якщо орендар у строки встановлені договором або, за відсутності інших строків встановлених договором, у строки встановлені законом не звернувся до орендодавця взагалі або звернувся з їх порушенням та/або не надав проект договору, то суди повинні відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання договору укладеним незалежно від подальших дій орендодавця, оскільки саме орендарем в цьому випадку не дотримано вимоги договору та закону;

- якщо орендар своєчасно, у строки встановлені законом або погоджені сторонами у договорі, звернувся до орендодавця щодо продовження дії договору та при цьому надав проект договору (незалежно від того чи цей проект містив змінені умови, чи передбачав поновлення договору на тих самих умовах та на той самий строк), а орендодавець у встановлений законом місячний термін розглянув надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, проаналізував його умови, у тому числі перевірив його на відповідність вимогам закону, однак не погодився з запропонованими умовами та заперечив щодо поновлення договору, то в цьому випадку він діє в рамках своїх повноважень, а отже суди повинні також відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання договору укладеним;

- якщо орендар своєчасно, у строки встановлені законом або погоджені сторонами у договорі, звернувся до орендодавця щодо продовження дії договору та при цьому надав проект договору (незалежно від того чи цей проект містив змінені умови, чи передбачав поновлення договору на тих самих умовах та на той самий строк), а орендодавець у встановлений законом місячний термін не заперечив проти поновлення договору оренди землі або відмовив з порушенням місячного терміну, однак при цьому протягом одного місяця після закінчення строку договору надіслав лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі, то суди повинні також відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання договору укладеним, оскільки таке право орендодавця прямо передбачено частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі";

- якщо орендар своєчасно, у строки встановлені законом або погоджені сторонами у договорі, звернувся до орендодавця щодо продовження дії договору після його закінчення, надав проект договору (незалежно від того чи цей проект містив змінені умови, чи передбачав поновлення договору на тих самих умовах та на той самий строк), а орендодавець у встановлений законом місячний термін не заперечив проти поновлення договору оренди землі, при цьому орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, а орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору не надіслав лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі, то суди повинні задовольнити позовні вимоги про визнання договору укладеним на той же самий строк та на тих же самих умовах.

При цьому, якщо орендодавець відмовляється укласти чи ухиляється від укладення додаткової угоди до договору оренди землі, обов`язковість якої визначена у частині восьмій статті 33 "Про оренду землі", то належним способом захисту порушеного права є визнання укладеною такої угоди з викладенням її змісту у резолютивній частині судового рішення.

Вказане вище повністю відповідає правовій позиції, сформульованій у пункті 42 постанови Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19, де зазначено, що, як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону № 161-XIV, необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує його обов`язки за цим договором; він повідомив орендодавця в установлені законом строки про намір поновити договірні відносини на новий строк; до листа-повідомлення додав проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі; продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець упродовж місяця після закінчення строку договору оренди землі письмово не повідомив орендаря про заперечення у поновленні цього договору (див. постанови від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц, від 22.09.2020 у справах № 313/350/16-ц та № 159/5756/18).

У такий спосіб, оскільки цивільні відносини засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, принципи свободи договору, судового захисту цивільного права та інтересу, справедливості, добросовісності та розумності належать до фундаментальних засад цивільного законодавства, а сторони у договорі оренди землі є однаково зобов`язаними виконувати як умови законодавства, так і цього договору, то визнання договору укладеним внаслідок того, що, не зважаючи на дотримання орендарем вимог закону та договору, орендодавець фактично маючи можливість двічі відмовитись від продовження орендних правовідносин (перший раз у місячний термін з моменту звернення орендаря, а другий протягом місяця після закінчення строку договору оренди) не здійснив жодних юридично значущих дій спрямованих на припинення відносин, то задоволення позову про визнання договору укладеним на той же самий строк та на тих же самих умовах є способом забезпечення прав більш вразливої (слабкої) сторони у правовідносинах, гарантією стабільності цивільних та господарських правовідносин між їх учасниками.

Судом встановлено, що позивач із дотриманням порядку, встановленого договором оренди та положеннями статті 33 Закону України "Про оренду землі", скористався переважним правом на поновлення договору оренди земельної ділянки та своєчасно, з дотриманням встановлених договором оренди строків, повідомив відповідача про свій намір скористатися таким правом на поновлення договору на новий строк шляхом направлення КМР, як орендодавцю, листа-повідомлення про поновлення договору оренди земельної ділянки. При цьому до свого листа-повідомлення позивач додав усі документи, перелік яких визначений статтею 33 Закону України «Про оренду землі» та Порядком набуття прав на землю із земель комунальної власності міста Києва, затвердженого Рішенням КМР від 20.04.2017 № 241/2463.

Втім, КМР, у порушення вимог статті 33 Закону України "Про оренду землі" щодо надання відповіді, на лист-повідомлення позивача про поновлення договору оренди земельної ділянки у визначений законом строк без поважних причин відповіді не надала та не повідомила Товариство про власне рішення або укласти відповідну додаткову угоду, або відмовити (заперечити) проти її укладення.

У низці постанов Верховного Суду, зокрема, від 20.05.2020 у справі № 905/650/19, від 15.05.2019 у справі № 912/1984/17, від 15.05.2019 у справі № 912/3810/16, від 02.11.2022 у справі № 912/1802/21, від 27.09.2022 у справі № 912/1803/21, від 18.05.2023 у справі № 910/10380/20 Верховним Судом було акцентовано увагу на необхідність врахування під час розгляду спорів у подібних правовідносинах презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних правовідносин.

Так, Верховний Суд у наведених постановах наголошував, що відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що, зокрема, підтверджується змістом частини третьої статті 509 цього Кодексу.

Законодавець, задекларувавши в нормах Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.

У межах розумної та добросовісної поведінки орган державної влади чи місцевого самоврядування як орендодавець, що представляє власника у спірних правовідносинах, може взагалі відмовити орендарю в укладенні договору, повідомивши його про наявність належних підстав для цього, зокрема, про рішення орендодавця як власника більш розумно розпорядитись землею (в тому числі виставити право оренди на торги), чи вказавши на неналежне виконання орендарем умов договору. Якщо ж власник такого рішення не прийняв, то за змістом статті 3 Цивільного кодексу України та статті 33 Закону України "Про оренду землі" орган державної влади чи місцевого самоврядування як власник зобов`язаний провести з орендарем добросовісні переговори, тобто добросовісно спробувати досягти домовленостей з орендарем: запропонувати, наприклад, конкретний розмір орендної плати, інший строк оренди тощо.

Орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має законодавчо передбачене переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин, а також право укласти договір оренди на новий строк. Якщо орган державної влади чи місцевого самоврядування знехтував обов`язком добросовісно провести переговори (наприклад, явно безпідставно відмовив в укладенні договору), то слід виходити з того, що такий орган зловживає своїм правом, порушуючи цим законні права орендаря.

Судовий захист в таких випадках передбачено лише для особи, яка належним чином виконувала свої обов`язки за договором та добросовісно використовувала належні їй права, тому орендодавець не може посилатися на свій захист на обставини, які свідчать про ухилення ним від проведення переговорів, та на власну недобросовісну поведінку, протиставляючи її легітимним прагненням та належній поведінці орендаря. Водночас і орендар, що належно діяв, не може бути позбавлений можливості реалізації свого права на продовження орендних відносин, передбаченого законом, в тому числі через судовий захист. Інакше передбачене частиною дев`ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" право орендаря оскаржити відмову, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі матиме лише декларативний характер та не призведе до відновлення порушеного права (аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23.11.2023 у справі № 906/1314/21, від 13.02.2024 у справі № 910/743/23).

Слід зазначати, що відповідачем протягом часу користування позивачем орендованою земельною ділянкою жодних претензій щодо порядку її використання не висловлювалося, вимоги щодо повернення земельної ділянки не заявлялись, будь-яких умов, застережень чи заборон щодо поновлення договору оренди комісією надано не було, навпаки відповідачем без жодних заперечень приймалась орендна плата, яка позивачем стабільно сплачувалась.

Щодо доводів КМР про невиконання Товариством пункту 8.4 Договору, слід зазначити таке.

У пункті 8.4 Договору вказано, що орендар зобов`язаний завершити забудову земельної ділянки в строки, встановлені проєктною документацією на будівництво.

Тобто КМР і Товариство не визначили конкретної дати завершення забудови, яку б позивач порушив.

Слід зазначити, що у позивача наявний чинний дозвіл на виконання будівельних робіт.

Суд вважає слушними доводи позивача про те, що відповідач не повідомляв Товариство про те, що, на переконання КМР, порушено умови пункту 8.4 Договору, що могло б стати підставою для відмови у поновленні Договору, втім, відповідач не надав позивачу відповідь на його звернення, у тому числі, із зазначенням того, що Товариство не виконало пункт 8.4 Договору.

Верховний Суд у постанові від 03.04.2024 у справі № 910/14933/22 зазначив, що факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі". І саме у такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Отже, бездіяльність відповідача щодо ненадання відповіді на лист-повідомлення позивача від 14.04.2020 та неукладення додаткової угоди до договору суперечить приписам статті 33 Закону України «Про оренду землі» та свідчить про порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Відповідно до частини восьмої статті 33 Закону України "Про оренду землі" додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (частина одинадцята статті 33 Закону України «Про оренду землі»).

З вказаної норми закону вбачається, що встановлений нею припис є імперативним, а тому має бути виконаний сторонами за умови дотримання порядку та строків направлення проєкту додаткової угоди орендарем.

Верховний Суд у постанові від 21.09.2022 у справі № 926/2720/21 виснував, що у випадку, коли орендар своєчасно, у строки, встановлені законом або погоджені сторонами у договорі, звернувся до орендодавця щодо продовження дії договору після його закінчення, надав проект договору (незалежно від того чи цей проект містив змінені умови, чи передбачав поновлення договору на тих самих умовах та на той самий строк), а орендодавець у встановлений законом місячний термін не заперечив проти поновлення договору оренди землі, при цьому орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, а орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору не надіслав лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі, то суди повинні задовольнити позовні вимоги про визнання договору укладеним на той же самий строк та на тих же самих умовах.

При цьому якщо орендодавець відмовляється укласти чи ухиляється від укладення додаткової угоди до договору оренди землі, обов`язковість якої визначена у частині восьмій статті 33 Закону України "Про оренду землі", то належним способом захисту порушеного права є визнання укладеною такої угоди з викладенням її змісту у резолютивній частині судового рішення.

Без укладення додаткової угоди до договору оренди землі завершення процедури поновлення такого договору було б неможливим. Така угода має ознаки не тільки зобов`язального, але й речового договору, оскільки засвідчує волю сторін на передання земельної ділянки у тимчасове володіння орендареві на новий строк. Тому зазначена додаткова угода згідно з пунктом 1 частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк. Саме з цією реєстрацією закон пов`язує виникнення права оренди (стаття 125 Земельного кодексу України). Тому не можна вважати, що поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", є "автоматичною" пролонгацією орендних правовідносин (постанова Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19).

Оскільки цивільні відносини засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, принципи свободи договору, судового захисту цивільного права та інтересу, справедливості, добросовісності та розумності належать до фундаментальних засад цивільного законодавства, а сторони у договорі оренди землі є однаково зобов`язаними виконувати як умови законодавства, так і цього договору, то визнання договору укладеним внаслідок того, що, незважаючи на дотримання орендарем вимог закону та договору, орендодавець, фактично маючи можливість двічі відмовитись від продовження орендних правовідносин (перший раз у місячний термін з моменту звернення орендаря, а другий протягом місяця після закінчення строку договору оренди), не здійснив жодних юридично значущих дій спрямованих на припинення відносин, то задоволення позову про визнання договору укладеним на той же самий строк та на тих же самих умовах є способом забезпечення прав більш вразливої (слабкої) сторони у правовідносинах, гарантією стабільності цивільних та господарських правовідносин між їх учасниками.

У разі якщо орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві такого листа-повідомлення про наявність заперечень щодо поновлення договору, про яке йшлося вище, а орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після його закінчення, то такий договір вважатиметься поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, без можливості внесення змін до умов договору оренди (частина шоста статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Слід зазначити, що у цьому випадку відповідач не повідомив орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення, чим не дотримався визначеного законом порядку.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд відзначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні ЄСПЛ «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункті 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, N303-A, п. 29).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

При цьому суд зазначає, що іншим доводам сторін оцінка судом не надається, адже вони не спростовують встановлених судом обставин та не впливають на результат прийнятого рішення.

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем не подано доказів в підтвердження заперечень проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, враховуючи подані учасниками справи докази, які оцінені судом у порядку статті 86 ГПК України, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

За приписами статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати з моменту набрання чинності судового рішення у даній справі укладеною Додаткову угоду про поновлення Договору оренди земельної ділянки до Договору оренди земельної ділянки від 04 грудня 2006 року (посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. за реєстровим № 4961, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів КМДА 08.12.2006 за № 82-6-00390) між Київською міською радою (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36; код ЄДРПОУ: 22883141) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Міська будівельна компанія» (01010, м. Київ, вул. Острозьких Князів, 8; код ЄДРПОУ 32162253) у наступній редакції:

ДОДАТКОВА УГОДА про поновлення Договору оренди земельної ділянки до Договору оренди земельної ділянки від 04 грудня 2006 року

1. Поновити строком на 5 (п`ять) років Договір оренди земельної ділянки, укладений між сторонами, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. 04.12.2006 за реєстровим № 4961 та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 08.12.2006 за № 82-6-00390, та поновлений договором про поновлення договору оренди земельної ділянки від 17.05.2010, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. 17.05.2010 за реєстровим № 380 та зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 18.05.2010 року за № 82-6-00582, та поновлений додатковою угодою про поновлення договору оренди земельної ділянки, яку визнано укладеною рішенням Господарського суду міста Києва від 06.07.2016 у справі № 910/11115/16, право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31960796 від 20.10.2016 16:12:07, приватний нотаріус Дем`яненко Т.М., Київський міський нотаріальний округ).

2. Об`єктом оренди є Земельна ділянка з наступними характеристиками: - місце розташування: на вул. Анрі Барбюса (Василя Тютюнника), біля будинку 5-6 (п`ять «б»), у Печерському районі м. Києва; - розмір: 2164 (дві тисячі сто шістдесят чотири) кв. м; - цільове призначення: для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з вбудованими та прибудованими торговельно-офісними приміщеннями та підземним паркінгом; - кадастровий номер: 8000000000:79:009:0022.

3. Земельна ділянка не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню.

4. Внести зміни до Договору оренди земельної ділянки шляхом викладення п. 8.4 ст. 8 «Права та обов`язки Сторін» Договору у наступній редакції:

« 8.4. Орендар зобов`язаний:

- приступати до використання Земельної ділянки в строк, встановлений цим Договором, та після підписання цього Договору і Акту приймання-передачі Земельної ділянки та державної реєстрації Договору;

- завершити забудову Земельної ділянки в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою у встановленому порядку;

- використовувати Земельну ділянку відповідно до її цільового призначення;

- своєчасно вносити орендну плату;

- при зміні функціонального використання об`єкта нерухомості, що розташований на земельній ділянці, у десятиденний термін в письмовій формі замовити у Головному управлінні земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) витяг з технічної документації про нову нормативну грошову оцінку земельної ділянки або її частини з урахуванням зазначених змін та після одержання витягу з технічної документації передати його до податкового органу за місцем розташування Земельної ділянки;

- письмово повідомити Орендодавця про відчуження об`єктів (їх частин), що розташовані на земельній ділянці і належать Орендарю, на протязі десяти днів з моменту вчинення відповідного правочину, а також повідомити про наміри подальшого використання земельної ділянки. У випадку, якщо Орендар має намір припинити право користування земельною ділянкою (її частиною), цей Договір розривається за згодою сторін або до цього Договору вносяться відповідні зміни з моменту укладання договору оренди земельної ділянки з новим власником об`єктів, які були відчужені;

- забезпечити вільний доступ до Земельної ділянки представнику контролюючих органів;

- повернути Земельну ділянку Орендодавцю у стані, придатному для її подальшого використання після припинення дії цього Договору;

- у строки, встановлені чинним законодавством, звітувати перед податковими органами району за місцем розташування Земельної ділянки про сплату орендної плати;

- виконати вимоги, викладені в листах Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 14.07.2005 № 19-5716, Київської міської санепідстанції від 21.07.2005 № 4801, управління охорони навколишнього природного середовища від 21.04.2005 № 071/04-4-19/1771, Головного управління культури, мистецтв та охорони культурної спадщини від 22.04.2005 № 001-09/2168, Державної служби охорони культурної спадщини від 05.08.2005 № 22-2598/35, Печерської районної у місті Києві державної адміністрації від 09.11.2005 № 6367/4;

- забезпечити вільний доступ для прокладання нових, ремонту та експлуатації існуючих інженерних мереж і споруд, що знаходяться в межах Земельної ділянки;

- питання відшкодування відновлюючої вартості зелених насаджень та інші питання майнових відносин вирішувати у встановленому порядку;

- у складі проекту будівництва виконати розрахунки щодо забезпеченості населення об`єктами соціальної сфери (дитячі дошкільні заклади, загальноосвітні школи, об`єкти охорони здоров`я тощо) і передбачити їх розміщення та будівництво одночасно із спорудженням житлового будинку;

- проектом будівництва житлового будинку передбачити місця постійного зберігання автотранспорту (крім відкритих автостоянок) у кількості, не меншій за одне машиномісце на кожну квартиру в цьому будинку;

- у п`ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди Земельної ділянки надати копію цього Договору до районного податкового органу за місцем розташування Земельної ділянки.».

5. Внести зміни до Договору оренди земельної ділянки шляхом викладення п. 11.7 ст. 11 Договору у наступній редакції: « 11.7. Після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом одного місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору.

При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно із статтею 122 Земельного кодексу України. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.»

6. Усі інші умови Договору оренди земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. 04.12.2006 за реєстровим № 4961 та зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 08.12.2006 за № 82-6-00390, поновленого договором оренди земельної ділянки від 17.05.2010, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. 17.05.2010 за реєстровим № 380 та зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 18.05.2010 за № 82-6-00582, та поновлений додатковою угодою про поновлення договору оренди земельної ділянки, яку визнано укладеною рішенням Господарського суду міста Києва від 06.07.2016 у справі № 910/11115/16, право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31960796 від 20.10.2016 16:12:07, приватний нотаріус Дем`яненко Т.М., Київський міський нотаріальний округ, залишаються без змін, і Сторони підтверджують по них свої зобов`язання.

7. Ця Додаткова угода набуває чинності з моменту її державної реєстрації.

3. Стягнути з Київської міської ради (м. Київ, вул. Хрещатик, 36; ідентифікаційний код 22883141) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Міська будівельна компанія" (01010, м. Київ, вул. Острозьких Князів, буд.8; ідентифікаційний код 32162253) судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 10.08.2026.

Суддя О.Г. Удалова