Ухвала суду № 138853356, 05.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

ПРО ЗАМІНУ СТОРОНИ ВИКОНАВЧОГО ПРОВАДЖЕННЯ

м. Київ

05.08.2026Справа № 910/6049/24

Господарський суд міста Києва у складі судді ДЖАРТИ В.В., за участю секретаря судового засідання Рєпкіної Ю.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву Комунального підприємства "ФАРМАЦІЯ" про заміну сторони виконавчого провадження

у справі № 910/6049/24

за позовом Комунального підприємства "ФАРМАЦІЯ"

до Комунального некомерційного підприємства "Київська міська дитяча клінічна інфекційна лікарня" Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про стягнення заборгованості у розмірі 382 775,50 грн,

Представники учасників процесу згідно з протоколом від 05.08.2026,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2024 року Комунальне підприємство "ФАРМАЦІЯ" (далі - позивач, Підприємство) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Комунального некомерційного підприємства "Київська міська дитяча клінічна інфекційна лікарня" Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач, Лікарня) про стягнення заборгованості за договором поставки нафтопродуктів № Тз-106 про закупівлю товару від 17.04.2024 у розмірі 382 775,50 грн, з яких 299 087,03 грн основного боргу, 8 106,43 грн інфляційних втрат, 8 914,31 грн три проценти річних та 66 667,73 грн пені.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням з боку відповідача обов`язку своєчасного внесення оплати за договором.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2024 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 910/6049/24 та ухвалено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначені строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

За наслідками розгляду судом 17.10.2024 було ухвалено рішення, яким позов Комунального підприємства "ФАРМАЦІЯ" про стягнення заборгованості у розмірі 382 775,50 грн задоволений частково, а саме стягнуто з Комунального некомерційного підприємства "Київська міська дитяча клінічна інфекційна лікарня" Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь Комунального підприємства "ФАРМАЦІЯ" 299 087 (двісті дев`яносто дев`ять тисяч вісімдесят сім) грн 03 коп. основного боргу, 8 106 (вісім тисяч сто шість) грн 43 коп. інфляційних втрат, 8 914 (вісім тисяч дев`ятсот чотирнадцять) грн 31 коп. трьох процентів річних, 4 741 (чотири тисячі сімсот сорок одну) грн 61 коп. витрат зі сплати судового збору. У частині стягнення 66 667,73 грн пені та 1 000,02 грн судового збору відмовлено.

На виконання рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2024, ухваленого в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) представників сторін, яке набрало законної сили 07.11.2024, Господарським судом міста Києва 18.11.2024 був виданий наказ.

16.07.2026 через систему "Електронний суд" Комунального підприємства "ФАРМАЦІЯ" до суду була подана заява про заміну боржника у виконавчих провадженнях його правонаступником.

Ухвалою суду від 27.07.2026 розгляд заяви Комунального підприємства "ФАРМАЦІЯ" був призначений на 05.08.2026.

Розглянувши заяву Комунального підприємства "ФАРМАЦІЯ" про заміну сторони виконавчого провадження в справі № 910/6049/24, суд дійшов висновку про її задоволення, з огляду на наступне.

21.03.2024 Київською міською радою прийнято рішення №29/7995 «Про реорганізацію Комунального некомерційного підприємства «Київська міська дитяча клінічна інфекційна лікарня» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 01993664) шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства «Київський міський центр репродуктивної та перинатальної медицини» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 02124976).

Пунктом 2.1. рішення Київської міської ради від 21.03.2024 № 29/7995 встановлено, що Комунальне некомерційне підприємство «Київський міський центр репродуктивної та перинатальної медицини» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є правонаступником усього майна, всіх прав та обов`язків Комунального некомерційного підприємства «Київська міська дитяча клінічна інфекційна лікарня» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Також відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 29.09.2024 до реєстру внесений запис про прийняте засновником рішення про припинення Комунального некомерційного підприємства «Київська міська дитяча клінічна інфекційна лікарня» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Відповідно до частини першої статті 104 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Згідно з частиною 5 статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

У частині 1 статті 106 Цивільного кодексу України визначено, що злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

Відповідно до частини 2 статті 107 Цивільного кодексу України після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами.

У ході тлумачення вказаних норм матеріального права можна дійти висновку про те, що у статтях 104 та 107 Цивільного кодексу України відсутнє чітке визначення моменту переходу прав та обов`язків від юридичної особи, яка припиняється шляхом приєднання. Формулювання частини 1 статті 104 Цивільного кодексу України, а саме «у разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників» не містить вказівки щодо взаємозв`язку моменту виникнення правонаступництва та моменту внесення відомостей до реєстру. Суд дійшов висновку, що відповідний момент не може бути пов`язаний із фактом внесення запису до реєстру про припинення юридичної особи шляхом приєднання.

У зв`язку із зазначеним датою переходу прав та обов`язків до правонаступника слід вважати дату видання рішення №29/7995 від 21.03.2024 Київської міської ради. Тобто в контексті реорганізації юридичної особи шляхом приєднання має значення саме перехід прав та обов`язків. Даний факт закріплюється у рішенні уповноваженого органу, на підставі якого складається передавальний акт, що безпосередньо регламентує порядок переходу прав та обов`язків до правонаступника та їх обсяг.

Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 264/5957/17 (провадження № 14-37цс20). У даній постанові зазначено, що відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань можуть підтверджувати факт правонаступництва юридичної особи у випадку її припинення шляхом реорганізації. Проте у випадках заміни сторони у зобов`язанні такі відомості не підтверджують правонаступництво прав та обов`язків юридичної особи, яку замінили. Іншими словами, інформація, відображена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо правонаступника юридичної особи (відомості, передбачені у пунктах 29 і 30 частини другої, пунктах 14 і 15 частини третьої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»), не охоплює всіх випадків правонаступництва прав і обов`язків юридичної особи, зокрема, у випадку заміни сторони у зобов`язанні, що відбулася до припинення юридичної особи шляхом її реорганізації чи ліквідації.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.06.2020 у справі № 910/5953/17 (провадження № 12-98гс19). У даній постанові зазначено, що при реорганізації юридичної особи відбувається універсальне правонаступництво. При універсальному правонаступництві все майно особи як сукупність прав та обов`язків, що їй належать, переходить до правонаступника чи правонаступників, при цьому в цій сукупності переходять усі окремі права та обов`язки, які належали на момент правонаступництва правопопереднику незалежно від їх виявлення на той момент.

Також у зазначеній постанові вказано, що відсутність в реєстрі запису про припинення Державного підприємства «Донецька залізниця» (далі - ДП «Донецька залізниця») свідчить не про те, що правонаступництво не відбулося. «Якщо припустити, що правонаступництво настає лише з моменту державної реєстрації припинення юридичної особи, то це призведе до можливостей порушення прав кредиторів, які протягом значного періоду часу не зможуть звернутися з вимогами до новоствореної юридичної особи, що отримає все майно правопопередника, але не буде нести відповідальність за його зобов`язаннями».

З постановами Великої Палати узгоджується також висновок об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14.09.2020 у справі № 296/443/16-ц (провадження 61-16634сво19), за яким датою виникнення універсального правонаступництва Житомирського державного технологічного університету щодо ДП «Житомирський державний центр науково-технічної інформації та інновацій», який припиняється шляхом приєднання, слід вважати дату видання наказу Міністерством освіти і науки України, що визначив Житомирський державний технологічний університет правонаступником всього майна, всіх прав та обов`язків, ДП «Житомирський державний центр науково-технічної інформації та інновацій».

Отже на основі зазначеного суд дійшов висновку про те, що моментом переходу до правонаступника прав та обов`язків юридичної особи, яка припиняється шляхом реорганізації у формі приєднання, є дата ухвалення рішення уповноваженого органу. Тобто у випадку реорганізації юридичної особи шляхом приєднання, факт настання правонаступництва слід пов`язувати з моментом передання відповідних прав та обов`язків, а не з моментом внесення відомостей до реєстру.

У даному випадку таким підзаконним нормативно-правовим актом є рішення №29/7995 від 21.03.2024 Київської міської ради, в якому чітко передбачено, що Комунальне некомерційне підприємство «Київський міський центр репродуктивної та перинатальної медицини» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є правонаступником усього майна, всіх прав та обов`язків Комунального некомерційного підприємства «Київська міська дитяча клінічна інфекційна лікарня» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Частиною 3 статті 13 та частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінка доказів - це розумова, пізнавальна діяльність суду, яка полягає у дослідженні якісних і кількісних ознак зібраних доказів у конкретній справі. Закон не регулює порядок роздумів судді. Проте норми права встановлюють зовнішні умови, гарантії, які забезпечують істинність логічних висновків суддів.

Суд зобов`язаний надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності та взаємного зв`язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 01.07.2021 у справі № 917/549/20.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У постанові Верховного Суду від 01.06.2023 у справі №914/596/22 наголошено на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.

Законність, обґрунтованість та вмотивованість судового рішення обумовлюється, зокрема, порядком оцінки доказів і визначенням відповідно до статті 86 ГПК України їх якості з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Отже суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що Комунальне некомерційне підприємство «Київський міський центр репродуктивної та перинатальної медицини» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є правонаступником Комунального некомерційного підприємства «Київська міська дитяча клінічна інфекційна лікарня» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Відповідно до частини 1 статті 334 Господарського процесуального кодексу України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина 5 статті 334 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом частини 5 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для заміни у виконавчому провадженні боржника його правонаступником - на Комунальне некомерційне підприємство «Київський міський центр репродуктивної та перинатальної медицини» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Враховуючи викладене та керуючись статтями 232-235, 334 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Комунального підприємства "ФАРМАЦІЯ" про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 910/6049/24 задовольнити.

2. Замінити боржника - Комунальне некомерційне підприємство «Київська міська дитяча клінічна інфекційна лікарня» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (04119, Україна, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок, 23; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 01993664) його правонаступником Комунальне некомерційне підприємство «Київський міський центр репродуктивної та перинатальної медицини» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (04210, Україна, місто Київ, проспект Івасюка Володимира, будинок 16; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 02124976).

3. Ухвала набирає законної сили 05.08.2026 та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повна ухвала складена 10.08.2026.

СУДДЯ ВІКТОРІЯ ДЖАРТИ