Рішення № 138853337, 29.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.07.2026Справа № 910/1040/26

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді ДЖАРТИ В. В., за участю секретаря судового засідання Рєпкіної Ю. Є., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ "КОНТАДОР"

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ГРІНВІЛЬ ПАРК КИЇВ"

про зобов`язання вчинити дії (з урахуванням уточнень позовних вимог від 14.05.2026),

Представники учасників процесу згідно з протоколом від 29.07.2026,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ "КОНТАДОР" (далів - позивач, Товариство) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ГРІНВІЛЬ ПАРК КИЇВ" (далі - відповідач, ОСББ) про зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для зобов`язання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ГРІНВІЛЬ ПАРК КИЇВ" надати документи та інформацію відповідно до вимог Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" та положеннями Статуту ОСББ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2026 відкрито провадження у справі № 910/1040/26, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18.03.2026.

23.02.2026 через систему "Електронний суд" від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

09.03.2026 через систему "Електронний суд" від Позивача надійшло клопотання про об`єднання справ в одне провадження.

12.03.2026 через систему "Електронний суд" від Позивача надійшла відповідь на відзив.

12.03.2026 через систему "Електронний суд" від Позивача надійшла заява про врегулювання спору за участю судді.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2026 в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ "КОНТАДОР" про об`єднання в одне провадження справи №910/1040/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ "КОНТАДОР" до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ГРІНВІЛЬ ПАРК КИЇВ" про зобов`язання вчинити дії та справи №910/1049/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ "КОНТАДОР" до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ГРІНВІЛЬ ПАРК КИЇВ" про визнання дій неправомірними, зобов`язання усунути перешкоди та витребування звітів відмовлено.

18.03.2026 через систему "Електронний суд" від Відповідача надійшла заява про надання згоди на проведення врегулювання за участю судді.

У підготовчому судовому засіданні 18.03.2026 представник Позивача підтримав заяву про врегулювання спору за участю судді. Представник Відповідача не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету Відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2026 року призначено проведення процедури врегулювання спору у справі № 910/1040/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ "КОНТАДОР" до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ГРІНВІЛЬ ПАРК КИЇВ" про зобов`язання вчинити дії за участю судді. Провадження по справі № 910/1040/26 зупинено до припинення врегулювання спору за участю судді.

08.04.2026 та 22.04.2026 під час врегулювання спору за участю судді було проведено спільні наради з представниками сторін, на яких були розглянуті способи врегулювання спору мирним шляхом, проте мирного врегулювання спору між сторонами не відбулося.

Ухвалою суду від 23.04.2026 припинено врегулювання спору за участю судді у справі № 910/1040/26, поновлено провадження в справі та передано справу № 910/1040/26 на розгляд іншому судді, визначеному в порядку, встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до протоколу від 28.04.2026 повторного автоматизованого розподілу судової справи № 910/1040/26 передано на розгляд судді Джарти В. В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.05.2026 прийнято справу № 910/1040/26 до свого провадження, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовче провадження та призначити підготовче засідання на 27.05.2026.

14.05.2026 через систему "Електронний суд" представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог.

За наслідками підготовчого засідання 27.05.2026 судом було прийнято заяву позивача про уточнення позовних вимог, постановлено подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням прийнятої заяви, встановлено строк для подання письмових пояснень з урахуванням прийнятої судом заяви про уточнення позовних вимог від 14.05.2026 до 09.06.2026 та відкладено підготовче засідання у справі на 11.06.2026.

09.06.2026 через систему "Електронний суд" відповідачем подано додаткові пояснення у справі.

У підготовче засідання 11.06.2026 прибули представники сторін та надали пояснення, проти закриття підготовчого провадження не заперечили.

За наслідками підготовчого засідання 11.06.2026 судом була постановлена ухвала про закриття підготовчого провадження та призначений розгляд справи по суті в судовому засіданні 02.07.2026.

У судовому засіданні 02.07.2026 суд, заслухавши пояснення представників учасників справи по суті розглядуваного позову, оголосив перерву в судовому засіданні перед судовими дебатами до 29.07.2026.

Представник Товариства у судовому засіданні 29.07.2026 просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини та факти, викладені у позовній заяві, відповіді на відзив та заяві щодо уточнення позовних вимог.

У свою чергу відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, надавши пояснення, аналогічні тим, що викладені у відповіді на відзив та додаткових поясненнях.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «КУА «КОНТАДОР» з 12.11.2021 є власником квартир № 324 та № 325, що розташовані на 24 поверсі у багатоквартирному житловому будинку № 19 по вул. Миколи Пимоненка в м. Києві (далі - Будинок) та в розумінні Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» є співвласником в багатоквартирному будинку.

06.12.2021 у Будинку проведено Установчі збори об`єднання співвласників будинку (Протокол № 1 від 06.12.21) та створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ГРІНВІЛЬ ПАРК КИЇВ».

Відповідно до пунктів 1.1., 2.1. Статуту, ОСББ створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, що розташований за місцезнаходженням: 04050, місто Київ, вулиця Миколи Пимоненка, 19, відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», з метою забезпечення і захисту прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом.

24.12.2021 співвласниками Будинку проведено Загальні збори Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ГРІНВІЛЬ ПАРК КИЇВ» та прийнято рішення, оформлене протоколом № 2 від 24.12.2021, обрати управителем Будинку - ТОВ «ГРІНВІЛЬ СЕРВІС», з передачею всіх функцій з управління багатоквартирним будинком за адресою: 04050, м. Київ, вул. Миколи Пимоненка, 19 (питання № 6 порядку денного).

22.05.2023 на Загальних зборах ОСББ «Грінвіль Парк Київ» (протокол № 3 від 22.05.2023) було прийнято рішення про зміну складу правління ОСББ, до членів якого обрано ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 ; ОСОБА_9 .

22.05.2023 на засіданні правління ОСББ «Грінвіль Парк Київ» (протокол № 1 від 22.05.2023) було прийнято рішення про призначення на посаду Голови правління ОСББ - ОСОБА_1 , який виконує свої обов`язки на зазначеній посаді до теперішнього часу.

21.10.2024 на Загальних зборах ОСББ «Грінвіль Парк Київ» (протокол № 5 від 21.10.2024) було затверджено статут в новій редакції, кошторис, тариф на послуги з управління, в т.ч. для цілей ремонтного та резервного фонду та відкликано управителя будинку - ТОВ «Грінвіль Сервіс» з 25.12.2024.

З 22.05.2023 ОСББ здійснює свою діяльність у будинку у складі новообраного правління (діючий склад дотепер), а з 27.11.2024 ОСББ здійснює повне управління багатоквартирним будинком через власні органи управління, оскільки колишній управитель Будинку - ТОВ «Грінвіль Сервіс», на підставі прийнятої постанови Верховного Суду від 27.11.2024 у справі № 910/17027/23, припинив надання послуг з управління Будинком.

Згідно з пунктом 2.3. Статуту ОСББ визначено, що завданням та предметом діяльності ОСББ є: забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном; забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території; сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами; забезпечення виконання співвласниками своїх зобов`язань пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Пунктом 3.13. Статуту ОСББ передбачено, що виконавчим органом об`єднання є правління, яке обирається і підзвітне загальним зборам. Правління здійснює керівництво поточною діяльністю об`єднання та має право приймати рішення з питань діяльності об`єднання, визначених цим Статутом.

Відповідно до пункту 3.15. Статуту до компетенції правління належать, зокрема: підготовка кошторису, балансу та річного звіту; укладення від імені об`єднання договорів про виконання робіт, надання послуг, придбання товарів тощо та здійснення контролю за їх виконанням; ведення діловодства, бухгалтерського обліку та звітності про діяльність об`єднання.

Позивач стверджує, що після переходу ОСББ на самоуправління Будинком, а саме, за період з 27.11.2024 по теперішній час, відповідач, в порушення вимог закону та Статуту ОСББ не надає Товариству, як співвласнику, для ознайомлення документи, що містять інформацію про діяльність ОСББ.

01.10.2025, 17.11.2025, 28.01.2026 ТОВ «КУА «КОНТАДОР», з метою реалізації права співвласника на отримання інформації, на адресу ОСББ «ГРІНВІЛЬ ПАРК КИЇВ» було складено та направлено вимоги за вих. №№ 01/10-01; 17/11-01; 28/01-01 відповідно, з проханням надати інформацію з документальним підтвердженням щодо:

- фактичних залишків, станом з 22 травня 2023 року, обліковуваних на рахунках ОСББ «ГРІНВІЛЬ ПАРК КИЇВ» коштів та їх використання, з детальним зазначенням сум, мети та призначення використання (оплат);

- загальної суми нарахованих до сплати співвласниками внесків для цілей «Фонду утримання будинку», за період з 27.11.2024 по 31.12.2025 року;

- загальної суми нарахованих до сплати співвласниками внесків для цілей «Ремонтного фонду», за період з 27.11.2024 по 31.12.2025 року;

- загальної суми нарахованих до сплати співвласниками внесків для цілей «Резервного фонду», за період з 27.11.2024 по 31.12.2025 року;

- загальної суми понесених ОСББ «ГРІНВІЛЬ ПАРК КИЇВ» фактичних витрат по «Фонду утримання будинку» за період з 27.11.2024 по 31.12.2025 року, з повною деталізацією сум по кожному з пункту 1 по пункт 36 Кошторису «Витрати, з урахуванням податків і зборів»;

- загальної суми понесених ОСББ «ГРІНВІЛЬ ПАРК КИЇВ» фактичних витрат по «Ремонтному фонду» за період з 27.11.2024 по 31.12.2025 року;

- загальної суми понесених ОСББ «ГРІНВІЛЬ ПАРК КИЇВ» фактичних витрат по «Резервному фонду» за період з 27.11.2024 по 31.12.2025 року;

- безпосередньо наданих житлово-комунальних послуг (робіт), послуг (робіт) з утримання багатоквартирного будинку, що розташований за місцезнаходженням: 04050, місто Київ, вулиця Миколи Пимоненка, 19, та його прибудинкової території, виконаних/наданих ОСББ «ГРІНВІЛЬ ПАРК КИЇВ» за період з 27.11.2024 по 31.12.2025 року, з детальним зазначенням виду послуг (робіт), виконавців таких послуг (робіт), періоду виконання та вартості, якщо надавались сторонніми організаціями.

Товариство у своєму позові зазначає, що вимагало у відповідача надати наступні документи:

- рахунки/платіжні доручення (платіжні інструкції) на оплату електроенергії на освітлення місць загального користування будинку, щомісячно з листопада 2024 року по грудень 2025 року;

- протоколи Загальних зборів ОСББ «ГРІНВІЛЬ ПАРК КИЇВ» з травня 2023 року по грудень 2025 року, з листками опитуваннями та документами підтверджуючими повноваження представників співвласників, які приймали участь у зборах від їх імені (довіреності, договори, свідоцтва про шлюб тощо);

- протоколи Правління ОСББ «ГРІНВІЛЬ ПАРК КИЇВ» з травня 2023 року по вересень 2025 року;

- табеля виходу на роботу Голови Правління ОСББ «ГРІНВІЛЬ ПАРК КИЇВ» з травня 2023 року по грудень 2025 року та довідку про нарахування щомісячно заробітної плати та виплат Голові Правління ОСББ «ГРІНВІЛЬ ПАРК КИЇВ» з травня 2023 року по вересень 2025 року;

- банківські виписки по відкритих рахунках у банках, щодо сплати коштів ОСББ «ГРІНВІЛЬ ПАРК КИЇВ» в якості правничої, юридичної, адвокатської допомоги та оплачених судових зборів за період з травня 2023 року по грудень 2025 року;

- фінансові звіти (баланси (форма №1-мс) і звіти про фінансові результати (форма №2- мс) за 2023,2024, 2025 роки;

- документи що підтверджують отримання ОСББ «ГРІНВІЛЬ ПАРК КИЇВ» від органу місцевого самоврядування компенсацій сум коштів на придбання для потреб будинку № 19, по вулиці Миколи Пимоненка, що в м. Києві, дизельного генератора, рішення про придбання якого прийнято Загальними зборами ОСББ «ГРІНВІЛЬ ПАРК КИЇВ», що викладено в Протоколі № 4 від 11.09.2023, в тому числі і банківські виписки по відкритих рахунках у банках, що підтверджують надходження коштів.

Посилаючись на наведені вище обставини, а також на триваюче ігнорування ОСББ вимог Товариства, з метою відновлення порушених прав та інтересів співвласника, ТОВ «КУА «КОНТАДОР» звернувся із даним позовом до суду в межах якого, просило суд зобов`язати Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ГРІНВІЛЬ ПАРК КИЇВ» надати для ознайомлення та зняття з них копій наступні документи та інформацію:

1) детальне зазначення, коли і які саме суми ОСББ були повернуті співвласникам Будинку з коштів які станом на 26.11.2023 р. обліковувались на рахунку ОСББ в сумі 1 421 528 грн. 08 коп., та чи залишився на даний час на рахунку ОСББ залишок із зазначених коштів, якщо так то в якій сумі;

2) загальну суму нарахованих до сплати співвласникам внесків для цілей «Фонду утримання будинку», за період з 27.11.2024 по 31.12.2025 року;

3) загальну суму нарахованих до сплати співвласникам внесків для цілей «Ремонтного фонду», за період з 27.11.2024 по 31.12.2025 року;

4) загальну суму нарахованих до сплати співвласникам внесків для цілей «Резервного фонду», за період з 27.11.2024 по 31.12.2025 року;

5) детальне зазначення суми кожної із витрат, які входять до «Фонду утримання будинку» за період з 27.11.2024 по 31.12.2025 року та складають загальну суму 11 125 764 грн. 34 коп. із перев`язкою до пунктів 1-36 Кошторису «Витрати, з урахуванням податків і зборів»;

6) підстави переспрямування понесених ОСББ «ГРІНВІЛЬ ПАРК КИЇВ» фактичних витрат по «Резервному фонду» за період з 27.11.2024 по 31.12.2025 року на загальну суму 803 375 грн. 94 коп для цілей «Фонду утримання будинку»;

7) безпосередньо надані житлово-комунальні послуги (роботи), з утримання Будинку, та його прибудинкової території, виконаних/наданих ОСББ «ГРІНВІЛЬ ПАРК КИЇВ» за період з 27.11.2024 по 31.12.2025 року, з детальним зазначенням виду послуг (робіт), виконавців таких послуг (робіт), періоду виконання та вартості, які надавались на договірних засадах різними суб`єктами господарювання;

8) листки опитування до Протоколів Загальних зборів ОСББ «ГРІНВІЛЬ ПАРК КИЇВ» за № 3 від 22.05.2023; № 4 від 11.09.2023 та № 5 від 21.10.2024 та документи підтверджуючи повноваження представників співвласників, які приймали участь у зборах від їх імені (довіреності, договори, свідоцтва про шлюб тощо) з вилученням з них персональних даних фізичних осіб, як конфіденційної інформації;

9) банківські виписки по відкритих рахунках у банках, щодо сплати коштів ОСББ «ГРІНВІЛЬ ПАРК КИЇВ» в якості правничої, юридичної, адвокатської допомоги та оплачених судових зборів за період з травня 2023 року по грудень 2025 року.

У свою чергу ОСББ заперечувало проти задоволення позовних вимог та зазначало, що вимогу № 01/10-01 від 01.10.2025 ОСББ «Грінвіль Парк Київ» не була отримана, оскільки кур`єром такий лист до ОСББ не доставлявся, а перелік запитуваної Товариством інформації не корелює з тим переліком, що наведений у позовних вимогах. Відповідач також зазначав, що вимогу № 17/11-01 від 17.11.2025 з аналогічних причин не отримував, а також перелік запитуваної Товариством інформації не корелює з тим переліком, що наведений у позовних вимогах. Вимога № 28/01-01 від 28.01.2026 надіслана безпосередньо перед спрямуванням позову до суду, а позов у справі подано того самого дня, коли дана вимога тільки надійшла до відділення Укрпошти. Отже, позивач завідомо безпідставно обґрунтовує позов ігноруванням даного листа та звернувся до суду зловживаючи таким правом, оскільки навіть не надав відповідачу розумного строку для реагування на такий лист. ОСББ у своєму відзиві зазначило, що у сторін справи немає і не може бути жодного спору щодо забезпечення належного інформування співвласників про діяльність ОСББ «Грінвіль Парк Київ», такі дані є відкритими та своєчасно публікуються правлінням ОСББ в обраних співвласниками каналах зв`язку, зокрема, ОСББ «Грінвіль Парк Київ» систематично публікує в застосунку «Дах» всю без виключення документацію та інформацію ОСББ в електронній формі, а станом на день подання позову завантажено до системи понад 1 200 документів. Більш того, в системі також синхронізовано рух коштів ОСББ, з огляду на що, кожен співвласник в будь-який момент може отримати інформацію про актуальну суму коштів на рахунках, надходження коштів, витрати коштів, а також про заборгованості співвласників. Доступ до даного сервісу відкритий для кожного співвласника будинку, а посилання на приєднання до сервісу розміщенні правлінням ОСББ у відкритому доступі в кількох місцях: на інформаційному стенді при вході на - 1 поверсі будинку; на стійці адміністратора в холі багатоквартирного будинку за адресою м. Київ, вул. М. Пимоненка, 19; на -1 поверсі будинку. Додатково, інформація про діяльність ОСББ та щомісячні звіти щодо витрат і надходжень кошів публікуються у відкритому телеграм-каналі «INFO|ОСББ ГРІНВІЛЬ ПАРК КИЇВ», який налічує 263 користувача, не має обмежень щодо доступу та посилання на який аналогічно розміщено у відкритому доступі в холі будинку. З огляду на наведене, у співвласників, в тому числі власників квартир 324 та 325 відсутні будь-які перепони для отримання інформації про діяльність ОСББ, водночас бездіяльність співвласників, які з тих чи інших міркувань не вживають заходів на отримання такої відкрито розміщеної інформації в установленому порядку не є відповідальністю ОСББ.

Товариство зазначило, що на стадії врегулювання спору за участі судді, відповідач приєднав позивача до системи ДАХ і також позивач став користувачем телеграм-каналу ОСББ, в результаті чого отримав доступ до інформації та електронної документації ОСББ серед якої була частково наявна запитувана у позові інформація/документація, щодо діяльності ОСББ, що зумовило уточнення позовних вимог.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд дійшов висновку про наступне.

Згідно із частиною другою статті 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Відповідно до статті 385 Цивільного кодексу України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі -об`єднання) - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Як вказано судом вище, ТОВ «КУА «КОНТАДОР» є власником квартир № 324 та № 325 у багатоквартирному житловому будинку № 19 по вул. Миколи Пимоненка в м. Києві з 12.11.2021, що підтверджується інформацією відображеною в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. Наведене спростовує доводи відповідача щодо відсутності у відповідача повноважень на звернення із таким позовом до суду.

За адресою місто Київ, вулиця Миколи Пимоненка, 19 власниками квартир та нежитлових приміщень відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» було створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ГРІНВІЛЬ ПАРК КИЇВ».

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання: утворювати органи управління, визначати умови та розмір плати за їхню діяльність; приймати рішення про надходження та витрати коштів об`єднання; визначати порядок користування спільним майном відповідно до статуту об`єднання; укладати договори; виступати замовником робіт з капітального ремонту, реконструкції багатоквартирного будинку; встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; здійснювати для виконання статутних завдань господарче забезпечення діяльності об`єднання в порядку, визначеному законом; визначати підрядника, укладати договори про управління та експлуатацію, обслуговування, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення майна з будь-якою фізичною або юридичною особою; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів; захищати права, представляти інтереси співвласників у судах, органах державної влади і органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності; використовувати допоміжні приміщення у багатоквартирному будинку для потреб органів управління об`єднання; встановлювати сервітути, здавати в оренду допоміжні приміщення та інше спільне майно багатоквартирного будинку; набувати статусу активного споживача на умовах, визначених Законом України "Про ринок електричної енергії". (частина 1 статті 16 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

Згідно із частинами 1, 2, 5-7 статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» органами управління об`єднання є загальні збори об`єднання, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів об`єднання доводяться до відома співвласників ініціатором загальних зборів у порядку, визначеному частиною двадцять шостою статті 6 цього Закону, або в іншому порядку, визначеному загальними зборами об`єднання. Співвласники мають право знайомитися з рішеннями (протоколами) загальних зборів, затвердженими такими рішеннями документами та робити з них копії.

До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься: затвердження статуту об`єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об`єднання; питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує зазначену в статуті об`єднання, договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд; визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління; визначення обмежень на користування спільним майном; обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном багатоквартирного будинку повністю або частково асоціації; прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб або участь у товариствах (частина 9 статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

У частинах 1, 2 статті 14 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» зазначено, що співвласник має право: брати участь в управлінні об`єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об`єднання; обирати та бути обраним до складу статутних органів об`єднання; знайомитися з протоколами установчих та загальних зборів (крім конфіденційної інформації про фізичних осіб), власними листками опитування, зведеною інформацією про результати голосування кожного із співвласників (крім конфіденційної інформації про фізичних осіб), а також за власний рахунок робити з них виписки і копії та отримувати їх копії в електронній формі; одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об`єднання; вимагати від статутних органів захисту своїх прав та дотримання співвласниками правил добросусідства; одержувати в установленому статутом порядку інформацію про діяльність асоціації. Об`єднання на вимогу співвласника зобов`язане надати йому для ознайомлення всі свої фінансові звіти..

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників щодо його утримання та управління, визначені Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники мають право: 1) вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників; 2) брати участь в управлінні багатоквартирним будинком особисто або через представника; 3) одержувати інформацію про технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку, умови його утримання та експлуатації, витрати на утримання спільного майна багатоквартирного будинку та надходження, отримані від його використання; 4) безоплатно одержувати інформацію про суб`єктів права власності на всі квартири та нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку і площу таких квартир та приміщень у порядку і межах, визначених законом; 5) знайомитися з протоколами зборів співвласників (крім конфіденційної інформації про фізичних осіб), власними листками опитування, зведеною інформацією про результати голосування кожного із співвласників (крім конфіденційної інформації про фізичних осіб), а також за власний рахунок робити з них виписки і копії та отримувати їх копії в електронній формі; 6) на відшкодування винною особою збитків, завданих спільному майну багатоквартирного будинку, у розмірі, що відповідає частці кожного співвласника; 7) інші права, визначені законом.

Пунктом 5.1 Статуту ОСББ «ГРІНВІЛЬ ПАРК КИЇВ» передбачено, що співвласник має право: брати участь в управлінні об`єднання у порядку, визначеному Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» і Статутом об`єднання; обирати та бути обраним до складу статутних органів об`єднання; ознайомлюватись з протоколами установчих та загальних зборів (крім конфіденційної інформації про фізичних осіб), власними листками опитування, зведеною інформацією про результати голосування кожного із співвласників (крім конфіденційної інформації про фізичних осіб), а також за власний рахунок робити з них виписки і копії та отримувати їх копії в електронній формі; одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об`єднання; вимагати від статутних органів захисту своїх прав та дотримання співвласниками правил добросусідства; одержувати в установленому статутом порядку інформацію про діяльність асоціації.

Отже, права співвласників передбачені статтями 10, 14 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», статтею 6 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», кореспондуються із Статутом ОСББ.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено та сторонами не спростовано, що Товариство шляхом скерування вимог за вих. №№ 01/10-01; 17/11-01; 28/01-01 реалізовувало своє право, як співвласника на отримання інформації.

Щодо отримання інформації на запит (питання) №1-7 та № 9 суд відзначає наступне.

Законом України «Про інформацію» врегульовано відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації.

Згідно зі статтею 1 України «Про інформацію» інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді (абзац четвертий); документ - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі (абзац другий). Аналогічне визначення поняття «інформація» міститься у частині першій статті 200 Цивільного кодексу України.

Тобто документ містить у зафіксованому вигляді відповідну інформацію. Крім того, інформація може бути відображена в іншому вигляді шляхом фіксування відомостей та/або даних.

Звідси будь-які створені у процесі діяльності ОСББ документи можуть бути надані для ознайомлення співвласникам як такі, що містять інформацію про діяльність ОСББ.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено та сторонами не спростовано, що ОСББ «Грінвіль Парк Київ» зареєстровано, як користувач в мобільному сервісі для управління будинками та ОСББ «ДАХ», в якому систематично публікує всю без виключення документацію та інформацію ОСББ в електронній формі. У системі «Дах» також синхронізовано рух коштів ОСББ, з огляду на що, кожен співвласник в будь-який момент може отримати інформацію про актуальну суму коштів на рахунках, надходження коштів, витрати коштів, а також про заборгованості співвласників. Доступ до даного сервісу відкритий для кожного співвласника будинку.

Суд відзначає, що розділом 4 Правил користування системи «ДАХ» передбачено, що функціонал мобільного додатку «ДАХ» передбачає його використання на розсуд та відповідальність Користувача у наступних цілях:

Отримання та ознайомлення з Інформацією Об`єднання в електронному вигляді, що завантажується головою об`єднання та іншими Користувачами до мобільного додатку «ДАХ».

Ініціювання обговорення/опитування окремих питань діяльності відповідного Об`єднання, а також участь у їх обговоренні/опитуванні.

Ініціювання та участь у голосуваннях Об`єднання Ініціювання голосувань, а також участь у голосуванні з окремих питань відповідного Об`єднання та прийняття рішень Користувачем шляхом натискання клавіши "так" або "ні".

Електронна комунікація з іншими Користувачами мобільного додатку «ДАХ».

Внутрішній функціонал сервісу «ДАХ» надає інструменти для автоматичного нарахування за утримання будинку (об`єднання) та спожиті ресурси по колективним договорам, ведення взаєморозрахунків з помешканнями, відображення історії нарахувань та сплат.

Внутрішній функціонал сервісу «ДАХ» надає інструменти для сплати за утримання будинку (об`єднання), а також спожитих ресурсів по колективним договорам згідно лічильників, що сплачуються на користь об`єднання.

Результати обговорень/опитувань та голосувань в рамках відповідного Об`єднання, що отримані внаслідок користування мобільним додатком «ДАХ» мають інформативний характер.

У процесі користування функціоналом мобільним додатком «ДАХ» Користувач має дотримуватись цілей використання, встановлених у цьому розділі Правил.

Функціонал мобільного додатку «ДАХ» відповідного Користувача може бути обмежений головою об`єднання, або особою, що уповноважена головою об`єднання на здійснення таких функцій.

У випадку неправомірної та/або неналежної ідентифікації особи головою об`єднання, за зверненням заінтересованої особи Компанія має право надати / видалити доступ такої особи до профіля Користувача в рамках відповідного Об`єднання.

Матеріали справи не містять доказів будь-якого обмеження з боку ОСББ прав користувачів щодо ознайомлення та отримання інформації про діяльність ОСББ в мобільному застосунку «ДАХ».

Крім того, інформація про діяльність ОСББ та щомісячні звіти щодо витрат і надходжень кошів публікуються у відкритому телеграм-каналі «INFO|ОСББ ГРІНВІЛЬ ПАРК КИЇВ», не має обмежень щодо доступу та посилання на який аналогічно розміщено у відкритому доступі в будинку. Доказів зворотного матеріали справи не містять.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною другою статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 18-рп/2004 від 01.12.2004 під охоронюваними законом інтересами необхідно розуміти прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам. Отже, охоронюваний законом інтерес є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд України у постанові від 21.10.2015 у справі №3-649гс15.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено іншою особою та зазначає, які саме дії необхідні для відновлення порушеного права, в свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі, щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і, у разі встановлення порушеного права, з`ясувати чи буде воно відновлено у заявлений спосіб. Якщо в результаті розгляду справи виявиться, що порушення відсутнє чи обраний позивачем спосіб захисту не відповідає характеру порушеного права чи інтересу, суд має відмовити у позові.

Заінтересованість особи у вирішенні спору повинна мати правовий характер, який виявляється в тому, що рішення суду повинно мати правові наслідки для позивача (постанова Верховного Суду від 20.02.2019 у справі №522/3665/17).

Заінтересованість повинна мати об`єктивну основу. Юридична заінтересованість не випливає з факту звернення до суду, а повинна передувати йому. Тому для відкриття провадження у справі недостатньо лише твердження позивача, наведеного у позовній заяві, про порушення права, свободи або законного інтересу.

Ознаки, притаманні законному інтересу, визначені у рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 у справі № 1-10/2004. Поняття "охоронюваний законом інтерес" означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом.

Законний інтерес, який підлягає судовому захисту, має такі ознаки: (а) має правовий характер, тобто перебуває у сфері правового регулювання; (б) пов`язанний з конкретним матеріальним або нематеріальним благом; (в) є визначеним. Благо, на яке спрямоване прагнення, не може бути абстрактним або загальним. У позовній заяві особа повинна зазначити, який саме її інтерес порушено та в чому він полягає; (г) є персоналізованим (суб`єктивним). Тобто належить конкретній особі - позивачу (на це вказує слово "її"). Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного суду в справі № 522/3665/17, та в справі № 810/1110/18.

З системного аналізу наведеного слідує, що право Товариства, як співвласника в Будинку, на отримання інформації щодо діяльності ОСББ на запит (питання) №1-7 та № 9, яке не є обмеженим, як вказано судом вище, не може бути трансформовано в інтерес отримати інформацію саме в такому вигляді, як того потребує позивач та не є таким, що підлягає судовому захисту.

При цьому, судом взято до уваги той факт, який не спростований сторонами, що Товариство доєдналось до мобільного застосунку «ДАХ» лише у межах розгляду цієї справи.

Щодо отримання інформації, а саме: листки опитування до протоколів Загальних зборів ОСББ «ГРІНВІЛЬ ПАРК КИЇВ» за № 3 від 22.05.2023; № 4 від 11.09.2023 та № 5 від 21.10.2024 та документи підтверджуючи повноваження представників співвласників, які приймали участь у зборах від їх імені (довіреності, договори, свідоцтва про шлюб тощо) з вилученням з них персональних даних фізичних осіб, як конфіденційної інформації, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 5 Закону про інформацію кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Водночас право співвласника на одержання інформації не є необмеженим з огляду на таке.

Інформація про фізичну особу є видом інформації за її змістом (стаття 10 Закону про інформацію).

Інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована (частина перша статті 11 Закону про інформацію).

Закон про захист персональних даних регулює правові відносини, пов`язані із захистом і обробкою персональних даних, і спрямований на захист основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на невтручання в особисте життя, у зв`язку з обробкою персональних даних (стаття 1 цього Закону).

Положеннями статті 2 Закону про захист персональних даних передбачено, що персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована (абзац десятий). Розпорядник персональних даних - фізична чи юридична особа, якій володільцем персональних даних або законом надано право обробляти ці дані від імені володільця (абзац одинадцятий). Знеособлення персональних даних - вилучення відомостей, які дають змогу прямо чи опосередковано ідентифікувати особу (абзац шостий). Суб`єкт персональних даних - фізична особа, персональні дані якої обробляються (абзац дванадцятий).

Відповідно до частин першої, другої статті 5 Закону про захист персональних даних об`єктами захисту є персональні дані. Персональні дані можуть бути віднесені до конфіденційної інформації про особу законом або відповідною особою.

Інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація (частина перша статті 21 Закону про інформацію).

Відповідно до частини другої статті 21 Закону про інформацію конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом (абзац перший). Відносини, пов`язані з правовим режимом конфіденційної інформації, регулюються законом (абзац другий).

До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, а також адреса, дата і місце народження (частина друга статті 11 Закону про інформацію).

Відповідно до частини другої статті 11 Закону про інформацію кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законом. Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини.

Згідно із частиною другою статті 4 Закону про захист персональних даних володільцем чи розпорядником персональних даних можуть бути підприємства, установи і організації усіх форм власності, органи державної влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні особи - підприємці, які обробляють персональні дані відповідно до закону.

Частиною другою статті 14 Закону про захист персональних даних визначено, що поширення персональних даних без згоди суб`єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини та для проведення Всеукраїнського перепису населення.

Відповідно до частин п`ятої та шостої статті 6 Закону про захист персональних даних обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб`єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством. Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

За змістом частини шостої статті 6 Закону про захист персональних даних заборонено обробку даних про фізичну особу без її згоди, а пункт 6 частини другої статті 8 цього Закону передбачає, що особисті немайнові права на персональні дані, які має кожна фізична особа, є невід`ємними і непорушними.

Як зазначено в Рішенні Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року № 2-рп/2012, відповідно до частин першої, другої статті 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України; не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Зазначеним вимогам Конституції України кореспондують положення законодавства України, якими передбачено, що збирання, зберігання, використання і поширення інформації про особисте життя фізичної особи без її згоди не допускаються, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (абзац другий частини першої статті 302 Цивільного кодексу України); поширення персональних даних без згоди суб`єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (частина друга статті 14 Закону про захист персональних даних); конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом (частина друга статті 21 Закону про інформацію); розпорядники інформації, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди -лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (частина друга статті 7 Закону України «Про доступ до публічної інформації»; далі - Закон про доступ до публічної інформації).

Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожному гарантовано право на повагу до приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Згідно зі статтею 5 Закону про інформацію реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Частинами третьою, четвертою статті 14 Закону про ОСББ також визначено, що порядок здійснення прав співвласників визначається законом. Здійснення співвласником своїх прав не може порушувати права інших співвласників. Аналогічна норма про те, що реалізація співвласником своїх прав не може порушувати права інших співвласників, міститься також у частині другій статті 6 Закону про особливості здійснення права власності (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Разом з тим законодавством може бути визначено інший порядок та межі надання інформації про співвласників.

Так, у Законі про особливості здійснення права власності пунктом 5 частини першої статті 6 визначено, що співвласники мають право, зокрема, знайомитися з протоколами зборів співвласників (крім конфіденційної інформації про фізичних осіб), власними листками опитування, зведеною інформацією про результати голосування кожного із співвласників (крім конфіденційної інформації про фізичних осіб), а також за власний рахунок робити з них виписки і копії та отримувати їх копії в електронній формі. Вказані положення кореспондуються із приписами абзацу четвертого частини 1 статті 14 Закону про ОСББ.

Отже, чинне законодавство містить обмеження щодо надання співвласникам конфіденційної інформації про фізичних осіб, а також має певні обмеження щодо права ознайомлення з листками опитування, зокрема, надаючи право співвласнику ознайомлюватись лише з власними листками опитування.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Разом з тим, суд відзначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункті 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п. 29). Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини, наведенні норми та беручи до уваги, що сторонами не надано суду належних та допустимих доказів у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України наявності обставин, які б у своїй сукупності дали б змогу дійти протилежного висновку, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову ТОВ «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ «КОНТАДОР».

Згідно з приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись статтями 73-79, 86, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ "КОНТАДОР" про зобов`язання вчинити дії відмовити.

2. Судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ "КОНТАДОР".

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 10.08.2026.

СУДДЯ ВІКТОРІЯ ДЖАРТИ