Ухвала суду № 138853178, 04.08.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 26/58/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

04.08.2026 Справа № 908/1877/24

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Юлдашева Олексія Олексійовича, за участю секретаря судового засідання Лісовик О.В., розглянувши матеріали господарської справи

кредитори 1/ ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 )

2/ ОСОБА_2

3/ Товариство з обмеженою відповідальністю ЮС-Капітал

4/ ФОП Сухіна Ілля Володимирович

5/ Головне управління ДПС у Дніпропетровській області

6/ Товариство з обмеженою відповідальністю ПАРУС 36

боржник Товариство з обмеженою відповідальністю ІНСТИТУТ ДНІПРОВНІПІЕНЕРГОПРОМ, код ЄДРПОУ 04840748, 69035, Україна, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 133)

про банкрутство

за участю представників:

від кредитора ТОВ «ПАРУС 36» Кім Ганна Володимирівна, адвокат, у режимі відеоконференції;

ліквідатор арбітражний керуючий Тущенко Сергій Васильович, не з`явився,

УСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Запорізької області перебуває справа № 908/1877/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНСТИТУТ ДНІПРОВНІПІЕНЕРГОПРОМ».

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 23.07.2024 відкрито провадження у справі № 908/1877/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНСТИТУТ ДНІПРОВНІПІЕНЕРГОПРОМ», визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Тущенка Сергія Васильовича.

25.07.2024 на офіційному вебпорталі судової влади України за номером 73705 оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 10.10.2024 припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНСТИТУТ ДНІПРОВНІПІЕНЕРГОПРОМ», боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Тущенка Сергія Васильовича.

08.07.2026 через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Запорізької області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРУС 36» з грошовими вимогами до боржника на загальну суму 3 140 575,00 грн, з яких: 6 656,00 грн судовий збір, сплачений за подання заяви з грошовими вимогами; 3 133 919,00 грн основна заборгованість, яка становить ринкову вартість частки ТОВ «ПАРУС 36» у статутному капіталі боржника.

Заявник просить віднести витрати зі сплати судового збору в розмірі 6 656,00 грн до першої черги задоволення вимог кредиторів, а основну заборгованість у розмірі 3 133 919,00 грн до четвертої черги задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРУС 36» прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 04.08.2026.

03.08.2026 через підсистему «Електронний суд» від ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНСТИТУТ ДНІПРОВНІПІЕНЕРГОПРОМ» арбітражного керуючого Тущенка Сергія Васильовича надійшло повідомлення про результати розгляду заяви ТОВ «ПАРУС 36».

Ліквідатор заявлені грошові вимоги не визнав у повному обсязі.

На обґрунтування заперечень ліквідатор зазначив, що заявник не надав доказів фактичного внесення ОСОБА_3 вкладу до статутного капіталу боржника, а тому, на думку ліквідатора, не довів розміру оплаченої частини частки, пропорційно до якої відповідно до частини десятої статті 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» може здійснюватися виплата колишньому учаснику.

Крім того, ліквідатор вважає, що вимога ТОВ «ПАРУС 36» має корпоративну природу та фактично є вимогою колишнього учасника про отримання грошового еквівалента частки в майні боржника, задоволення якої після відкриття провадження у справі про банкрутство заборонене частиною чотирнадцятою статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства.

У судовому засіданні 04.08.2026 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРУС 36» адвокат Кім Ганна Володимирівна підтримала заяву з грошовими вимогами в повному обсязі та просила її задовольнити.

Ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Тущенко Сергій Васильович у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до частини шостої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства неявка кредитора, боржника, розпорядника майна або ліквідатора не перешкоджає розгляду заяви з грошовими вимогами за умови їх належного повідомлення про дату, час і місце судового засідання.

З огляду на належне повідомлення ліквідатора та наявність його письмової позиції щодо заявлених вимог суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви за відсутності ліквідатора за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши заяву ТОВ «ПАРУС 36», дослідивши надані на її підтвердження докази, письмові заперечення ліквідатора, матеріали справи про банкрутство та судові рішення у справі № 908/1877/24 (908/3444/24), суд установив такі обставини.

Щодо виникнення грошових вимог ТОВ «ПАРУС 36».

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАРУС 36» створено на підставі рішення єдиного учасника ОСОБА_3 зі статутним капіталом у розмірі 18 000,00 грн.

14.01.2020 між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАРУС 36» складено акт приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНСТИТУТ ДНІПРОВНІПІЕНЕРГОПРОМ».

Відповідно до зазначеного акта ОСОБА_3 передав Товариству з обмеженою відповідальністю «ПАРУС 36» належну йому частину частки у статутному капіталі боржника номінальною вартістю 18 000,00 грн як внесок до статутного капіталу ТОВ «ПАРУС 36».

Справжність підписів сторін на акті приймання-передачі засвідчена нотаріально.

20.01.2020 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань внесено відомості про Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАРУС 36» як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНСТИТУТ ДНІПРОВНІПІЕНЕРГОПРОМ».

На дату виходу ТОВ «ПАРУС 36» зі складу учасників розмір статутного капіталу боржника становив 42 050,33 грн, а номінальна вартість частки ТОВ «ПАРУС 36» 18 000,00 грн, що відповідало 42,8058 відсотка статутного капіталу товариства.

Рішенням єдиного учасника ТОВ «ПАРУС 36» № 1 від 21.01.2020 вирішено вийти зі складу учасників ТОВ «ІНСТИТУТ ДНІПРОВНІПІЕНЕРГОПРОМ».

22.01.2020 ТОВ «ПАРУС 36» подало заяву про вихід зі складу учасників боржника, на підставі якої до Єдиного державного реєстру внесено відповідні зміни.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» учасник товариства, частка якого у статутному капіталі становить менше 50 відсотків, може вийти з товариства у будь-який час без згоди інших учасників.

Згідно із частиною п`ятою статті 24 зазначеного Закону учасник вважається таким, що вийшов із товариства, з дня державної реєстрації його виходу.

Частиною шостою статті 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» передбачено, що не пізніше 30 днів із дня, коли товариство дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, воно зобов`язане повідомити такому колишньому учаснику вартість його частки, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку.

Вартість частки учасника визначається станом на день, що передував дню подання учасником заяви про вихід.

Відповідно до частини сьомої статті 24 цього Закону товариство зобов`язане протягом одного року із дня, коли воно дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, виплатити такому колишньому учаснику вартість його частки, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.

За приписами частини восьмої статті 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» вартість частки учасника визначається виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства пропорційно до розміру частки такого учасника.

Отже, з дня державної реєстрації виходу ТОВ «ПАРУС 36» зі складу учасників у боржника виник установлений законом обов`язок визначити та виплатити колишньому учаснику ринкову вартість його частки.

З метою визначення вартості частки фізичною особою підприємцем, незалежним оцінювачем ОСОБА_4 складено звіт про оцінку вартості частки у статутному капіталі ТОВ «ІНСТИТУТ ДНІПРОВНІПІЕНЕРГОПРОМ» номінальною вартістю 18 000,00 грн.

Згідно із зазначеним звітом ринкова вартість частки ТОВ «ПАРУС 36» у статутному капіталі боржника станом на дату оцінки становила 3 133 919,00 грн.

14.02.2020 між ТОВ «ІНСТИТУТ ДНІПРОВНІПІЕНЕРГОПРОМ» і ТОВ «ПАРУС 36» складено акт приймання-передачі майнової частки, справжність підписів на якому посвідчена приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Іванютіним-Сандомирським Леонідом Олеговичем.

На підставі зазначеного акта за ТОВ «ПАРУС 36» зареєстровано право власності на 129649/1000000 часток будівлі АДРЕСА_2 .

Нерухоме майно було передане ТОВ «ПАРУС 36» у рахунок виплати вартості його частки у зв`язку з виходом зі складу учасників ТОВ «ІНСТИТУТ ДНІПРОВНІПІЕНЕРГОПРОМ».

Отже, самим боржником було визнано:

- факт набуття ТОВ «ПАРУС 36» статусу учасника товариства;

- факт виходу ТОВ «ПАРУС 36» зі складу учасників;

- наявність у боржника обов`язку здійснити розрахунок із колишнім учасником;

- розмір вартості частки, що підлягала виплаті;

- можливість виконання відповідного зобов`язання шляхом передання майна.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 18.03.2025 у справі № 908/1877/24 (908/3444/24) позов ТОВ «ІНСТИТУТ ДНІПРОВНІПІЕНЕРГОПРОМ» в особі арбітражного керуючого Тущенка С.В. задоволено.

Визнано недійсним правочин щодо передання нерухомого майна, оформлений актом приймання-передачі майнової частки від 14.02.2020, укладеним між ТОВ «ПАРУС 36» та ТОВ «ІНСТИТУТ ДНІПРОВНІПІЕНЕРГОПРОМ».

Витребувано у ТОВ «ПАРУС 36» на користь боржника 129649/1000000 часток нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 17.12.2025 рішення Господарського суду Запорізької області від 18.03.2025 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 11.06.2026 рішення судів попередніх інстанцій залишено без змін.

Таким чином, правочин, яким боржник виконав свій грошовий обов`язок щодо розрахунку з колишнім учасником у майновій формі, визнаний недійсним, а передане на його виконання нерухоме майно повернуто до складу майна боржника.

Визнання недійсним правочину щодо передання майна та його повернення боржнику усуває правову підставу, за якою обов`язок із виплати вартості частки вважався виконаним.

Водночас недійсність способу виконання зобов`язання не припиняє первісного обов`язку боржника здійснити передбачений статтею 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» розрахунок із колишнім учасником.

Інше тлумачення призвело б до безпідставного повернення до ліквідаційної маси боржника майна, переданого в рахунок погашення заборгованості, без одночасного відновлення відповідного грошового обов`язку боржника.

Щодо преюдиційного значення судових рішень.

Відповідно до частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються під час розгляду іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлені ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судовими рішеннями у справі № 908/1877/24 (908/3444/24), які набрали законної сили, встановлено факт передання боржником ТОВ «ПАРУС 36» нерухомого майна саме в рахунок виплати вартості частки у зв`язку з виходом останнього зі складу учасників товариства.

Під час розгляду зазначеної справи досліджувався звіт незалежного оцінювача про визначення ринкової вартості частки ТОВ «ПАРУС 36».

Судами встановлено, що предметом оцінки була не лише вартість окремого об`єкта нерухомого майна, а саме вартість частки у статутному капіталі ТОВ «ІНСТИТУТ ДНІПРОВНІПІЕНЕРГОПРОМ», яка визначалася через ринкову вартість чистих активів товариства, тобто з урахуванням вартості майна та інших активів за вирахуванням зобов`язань товариства.

Зазначені обставини також підтверджені Верховним Судом у постанові від 11.06.2026.

Отже, під час розгляду заяви з грошовими вимогами суд не вправі повторно ставити під сумнів установлені судовими рішеннями обставини щодо правової підстави передання майна та визначення вартості частки ТОВ «ПАРУС 36».

Суд також бере до уваги, що Центральний апеляційний господарський суд у постанові від 17.12.2025 прямо відхилив доводи про те, що повернення майна позбавить ТОВ «ПАРУС 36» можливості заявити вимоги до боржника через сплив строку на заявлення кредиторських вимог.

Апеляційний суд зазначив, що визнання недійсним правочину і витребування майна від ТОВ «ПАРУС 36» на користь боржника не позбавляє ТОВ «ПАРУС 36» права звернутися до Господарського суду Запорізької області в межах справи № 908/1877/24 про банкрутство з грошовими вимогами до боржника незалежно від спливу тридцятиденного строку.

Постанова апеляційного суду в цій частині залишена без змін Верховним Судом.

Щодо заперечень ліквідатора про відсутність доказів оплати частки.

Суд відхиляє доводи ліквідатора про те, що заявник не підтвердив фактичного внесення ОСОБА_3 вкладу до статутного капіталу боржника.

Факт набуття ТОВ «ПАРУС 36» частки у статутному капіталі боржника підтверджується нотаріально посвідченим актом приймання-передачі частки від 14.01.2020 та відомостями Єдиного державного реєстру.

Після набуття частки ТОВ «ПАРУС 36» було зареєстроване учасником боржника, а після подання заяви про вихід виключене зі складу його учасників.

Сам боржник не заперечував обсяг корпоративних прав ТОВ «ПАРУС 36», визначив ринкову вартість його частки та передав нерухоме майно саме в рахунок виплати цієї вартості.

Вчинення боржником правочину щодо передання майна в рахунок повного розрахунку з колишнім учасником свідчить про визнання боржником як факту оплати частки, так і обсягу обов`язку, який виник у зв`язку з виходом учасника.

Матеріали справи не містять доказів того, що до передачі майна або під час оформлення виходу ТОВ «ПАРУС 36» боржник заявляв про неоплату чи часткову оплату відповідної частки.

Питання щодо належності ТОВ «ПАРУС 36» частки номінальною вартістю 18 000,00 грн, її розміру в процентному співвідношенні, виходу заявника зі складу учасників та передання йому майна в рахунок вартості частки досліджувалися судами у справі № 908/1877/24 (908/3444/24).

За таких обставин вимога ліквідатора про подання додаткових первинних документів щодо формування статутного капіталу боржника фактично спрямована на повторний перегляд обставин, установлених судовими рішеннями, які набрали законної сили.

Крім того, відповідно до принципу добросовісності учасник цивільних та господарських відносин не може спочатку визнавати існування певної обставини, вчиняти на її підставі юридично значущі дії, а надалі заперечувати цю обставину лише тому, що попередній спосіб виконання зобов`язання було визнано недійсним.

Отже, заперечення ліквідатора щодо недоведеності факту оплати частки не спростовують наданих заявником доказів та встановлених судовими рішеннями обставин.

Щодо правової природи заявлених вимог.

Відповідно до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства кредитором є юридична або фізична особа, а також контролюючий орган чи інший державний орган, які мають документально підтверджені вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника.

Грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Зобов`язання боржника виплатити колишньому учаснику ринкову вартість його частки безпосередньо встановлене статтею 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

З моменту виходу ТОВ «ПАРУС 36» зі складу учасників відповідне корпоративне право трансформувалося у майнову вимогу колишнього учасника до товариства щодо сплати визначеної грошової суми.

ТОВ «ПАРУС 36» на момент відкриття провадження у справі про банкрутство вже не було учасником боржника, а мало невиконану грошову вимогу щодо виплати вартості частки.

Передання майна було лише погодженим сторонами способом виконання цього грошового зобов`язання.

Після визнання правочину щодо передання майна недійсним і повернення майна боржнику невиконаною залишилася основна грошова вимога в розмірі ринкової вартості частки.

Тому заявлена ТОВ «ПАРУС 36» вимога відповідає визначенню грошового зобов`язання, наведеному у статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства.

Щодо застосування частини чотирнадцятої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства.

Суд не погоджується з доводами ліквідатора про те, що частина чотирнадцята статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства виключає можливість визнання заявлених вимог.

Згідно із зазначеною нормою з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство задоволення вимог засновника або учасника боржника юридичної особи про виділення частки у майні боржника у зв`язку з виходом зі складу його учасників забороняється.

Наведена норма забороняє після відкриття провадження у справі про банкрутство задоволення вимоги учасника шляхом безпосереднього виділення йому частини майна боржника поза процедурою банкрутства.

Метою такого обмеження є недопущення зменшення майнової маси боржника в індивідуальному порядку та надання колишньому учаснику переваги перед кредиторами.

Однак ця норма не встановлює заборони на судове визнання документально підтвердженої грошової вимоги колишнього учасника та її задоволення в порядку черговості, встановленої Кодексом України з процедур банкрутства.

У цій справі ТОВ «ПАРУС 36» не просить виділити йому нерухоме чи інше майно боржника та не вимагає позапроцедурного задоволення своїх вимог.

Заявник просить визнати грошову вимогу, включити її до реєстру вимог кредиторів та задовольнити виключно в порядку черговості, визначеної Кодексом України з процедур банкрутства.

Таке звернення не суперечить частині чотирнадцятій статті 39 Кодексу, а навпаки, забезпечує реалізацію вимоги виключно в межах справи про банкрутство та з дотриманням принципу рівності кредиторів.

Висновок ліквідатора про те, що визнання грошового еквівалента вартості частки є тотожним виділенню майна боржника, не відповідає змісту заяви та правовим наслідкам її задоволення.

Визнання кредиторських вимог не означає їх негайного або позачергового погашення. Воно лише визначає наявність, розмір і черговість відповідної вимоги в процедурі банкрутства.

Крім того, судовими рішеннями у справі № 908/1877/24 (908/3444/24) уже встановлено, що витребування майна на користь боржника не позбавляє ТОВ «ПАРУС 36» права заявити грошові вимоги у справі про банкрутство.

Тому заперечення ліквідатора в цій частині відхиляються судом.

Щодо строку подання заяви.

Відповідно до частини першої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника та документи, які їх підтверджують, протягом 30 днів із дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі.

Оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника оприлюднено 25.07.2024.

Заява ТОВ «ПАРУС 36» подана 08.07.2026, тобто після закінчення встановленого частиною першою статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства строку.

Відповідно до частини четвертої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, всі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких заявлені протягом установленого строку.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення встановленого строку, задовольняються в порядку черговості, передбаченої Кодексом.

Такі кредитори є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Строк, установлений частиною першою статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, не є присічним у частині самого права на заявлення вимог.

Його пропуск не є підставою для відмови у визнанні документально підтверджених грошових вимог, а має наслідком позбавлення кредитора права вирішального голосу на зборах і комітеті кредиторів.

Суд також ураховує, що правова підстава для фактичного звернення ТОВ «ПАРУС 36» із вимогами остаточно визначилася після завершення судового розгляду справи № 908/1877/24 (908/3444/24), постановлення Верховним Судом постанови від 11.06.2026 та повернення майна до складу ліквідаційної маси боржника.

Заяву подано 08.07.2026, тобто без невиправданого зволікання після завершення касаційного перегляду.

Однак зазначена обставина не відновлює права вирішального голосу, оскільки такого поновлення стаття 45 Кодексу України з процедур банкрутства не передбачає.

Щодо розміру та черговості вимог.

Розмір основної заборгованості в сумі 3 133 919,00 грн підтверджується: актом приймання-передачі частки у статутному капіталі від 14.01.2020; відомостями Єдиного державного реєстру щодо набуття заявником статусу учасника боржника та його подальшого виходу; рішенням єдиного учасника ТОВ «ПАРУС 36» № 1 від 21.01.2020; заявою про вихід зі складу учасників від 22.01.2020; звітом незалежного оцінювача про оцінку ринкової вартості частки; актом приймання-передачі майнової частки від 14.02.2020; рішенням Господарського суду Запорізької області від 18.03.2025, постановою Центрального апеляційного господарського суду від 17.12.2025 та постановою Верховного Суду від 11.06.2026 у справі № 908/1877/24 (908/3444/24).

Доказів виплати боржником ТОВ «ПАРУС 36» вартості частки в грошовій формі або іншого належного погашення цієї заборгованості після повернення нерухомого майна матеріали справи не містять.

Ліквідатор також не надав власного розрахунку іншої ринкової вартості частки, рецензії на звіт оцінювача чи іншого належного доказу, який спростовував би визначену заявником суму.

Отже, основна заборгованість у розмірі 3 133 919,00 грн підтверджена належними, допустимими та вірогідними доказами.

Відповідно до статті 64 Кодексу України з процедур банкрутства вимоги конкурсного кредитора, не забезпечені заставою майна боржника та не віднесені законом до іншої черги, задовольняються у четверту чергу.

Заявлені ТОВ «ПАРУС 36» вимоги не забезпечені заставою майна боржника.

Тому вимоги в розмірі 3 133 919,00 грн підлягають включенню до четвертої черги задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 64 Кодексу України з процедур банкрутства до першої черги задоволення вимог кредиторів належать витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді.

ТОВ «ПАРУС 36» за подання заяви з грошовими вимогами сплатило судовий збір у розмірі 6 656,00 грн.

Зазначені витрати безпосередньо пов`язані з провадженням у справі про банкрутство та підлягають включенню до першої черги задоволення вимог кредиторів.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРУС 36» та наявність підстав для визнання заявлених грошових вимог у повному обсязі.

Керуючись статтями 1, 2, 39, 45, 46, 59, 60, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 73 79, 86, 202, 232 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРУС 36» з грошовими вимогами до боржника задовольнити.

Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРУС 36», код ЄДРПОУ 43447547 (49019, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, буд. 36), до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНСТИТУТ ДНІПРОВНІПІЕНЕРГОПРОМ», код ЄДРПОУ 04840748 (69035, м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 133), у загальному розмірі 3 140 575,00 грн, з яких: 6 656,00 грн витрати зі сплати судового збору за подання заяви з грошовими вимогами, перша черга задоволення вимог кредиторів; 3 133 919,00 грн основна заборгованість із виплати вартості частки колишнього учасника, четверта черга задоволення вимог кредиторів.

Зобов`язати ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНСТИТУТ ДНІПРОВНІПІЕНЕРГОПРОМ» арбітражного керуючого Тущенка Сергія Васильовича внести визнані судом грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРУС 36» до реєстру вимог кредиторів боржника відповідно до встановленої цією ухвалою черговості.

Визначити, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАРУС 36», вимоги якого заявлено після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, є конкурсним кредитором без права вирішального голосу на зборах і комітеті кредиторів.

Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «ПАРУС 36», що всі дії, вчинені у справі про банкрутство до визнання його грошових вимог, є обов`язковими для нього так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом установленого законом строку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 254 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 10.08.2026.

Суддя О.О. Юлдашев