Рішення № 138853046, 10.08.2026, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.08.2026р. Справа № 905/368/26

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання) справу

за позовом ОБЛАСНОГО КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ДОНЕЦЬКТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО" (код ЄДРПОУ 03337119)

до відповідача ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "НВП "МЕТАЛУРГ" (03056, місто Київ, вул.Нижньоключова, будинок 14, офіс 9; код ЄДРПОУ 43492736)

про стягнення заборгованості в загальному розмірі 113 236,61 грн, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Обласне комунальне підприємство "ДОНЕЦЬКТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО" (надалі - Позивач) звернулося до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Металург" (надалі - Відповідач) про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії.

Ухвалою суду від 10.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/368/26; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Щодо повідомлення відповідача

Відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Попри вказані вимоги закону, у відповідача відсутній зареєстрований електронний кабінет.

Як зазначено в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридичною адресою відповідача є: 03056, місто Київ, вул.Нижньоключова, будинок 14, офіс 9.

Судом були вчинені всі належні дії для своєчасного повідомлення відповідача про розгляд даної справи. Ухвала суду про відкриття провадження у справі була надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення на його юридичну адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Суд зазначає, що поштове відправлення (трековий номер R067201795203), надіслане на юридичну адресу відповідача та 23.06.2026 року було вручено уповноваженій особі за довіреністю, що підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ «Укрпошта». Окрім того, до матеріалів справи приєднано повернуте на адресу суду рекомендоване повідомлення про вручення зазначеного поштового відправлення.

Згідно з ч.3 та ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Крім того, судом було здійснено повідомлення відповідача про розгляд справи шляхом телефонограми на відомий суду номер телефону: НОМЕР_1. Телеграму прийняв керівник відповідача - Роєв К.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно із частинами 1, 2 статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

З огляду на зазначене, суд вважає, що вчинено всі можливі дії з метою повідомлення відповідача про факт відкриття провадження у справі.

Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався, свої пояснення стосовно позову до суду не подав. Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Згідно із частиною 9 статті 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 ГПК України, зважаючи на наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

Положеннями ст.248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, шо суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» (далі -Позивач) є обласним теплопостачальним підприємством, яке виробляє теплову енергію для забезпечення споживачів послугами з постачання теплової енергії.

Підприємство є юридичною особою та являється самостійним господарським суб`єктом, може від свого імені набувати майнових та особистих немайнових прав, нести обов`язки, бути позивачем та відповідачем в судових органах, укладати угоди.

Управління Підприємством на період дії Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» здійснює Донецька обласна державна адміністрація, обласна військова адміністрація. До складу підприємства у вигляді відокремлених підрозділів входить 16 теплопостачальних відокремлених підрозділів-виробничих одиниць, що не мають статусу юридичної особи та діють згідно з Положенням, затвердженим обласним комунальним підприємством «Донецьктеплокомуненерго», а також самостійно здійснюють фінансово-економічну діяльність та являються самостійними платниками податків.

Відокремлений підрозділ «Виробнича одиниця обласного комунального підприємств «Донецьктеплокомуненерго» «Дружківкатепломережа» не є юридичною особою, являється структурним підрозділом обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», діє на господарськи засадах згідно з Положенням про неї з метою найбільшого, повного та якісного задоволення споживачів щодо забезпечення тепловою енергією, іншими видами послуг. Підприємство здійснює виробничу діяльність в межах прав, наданих обласним підприємством, керується законодавчими актами та іншими нормативними документами України, наказами та розпорядженнями Позивача.

Згідно із положеннями Законів України «Про теплопостачання» та «Про житлово-комунальні послуги», Позивач здійснює виробництво, транспортування та постачання теплової енергії відповідно до встановлених стандартів, нормативів і правил з метою забезпечення потреб опалення, підігріву питної води, а також інших господарських і технологічних потреб споживачів.

Діяльність з постачання теплової енергії Позивач здійснює відповідно до вимог вказаного Закону та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання теплової енергії.

У період з 01.01.2022 по 31.12.2025 Позивач безперервно забезпечував постачання теплової енергії, а також надавав послуги з абонентського обслуговування до багатоквартирного житлового будинку, розташованого за адресою: Донецька обл., м. Дружківка, вул. Космонавтів, буд. 44.

У вказаному будинку встановлений вузол комерційного обліку теплової енергії Pollu Stat EX №44560002 DN50, що підтверджується відповідним актом прийняття в експлуатацію (копія додається).

У складі зазначеного будинку знаходиться нежитлове приміщення - вбудовано-прибудовані підсобні приміщення супермаркету (ІІ черга будівництва) загальною площею 1193,7 кв. м, з яких опалювальна площа становить 352,6 кв. м, яке, хоч і відключене від системи централізованого теплопостачання, залишається невід`ємною частиною багатоквартирного житлового будинку та фактично бере участь у споживанні теплової енергії, що використовується для опалення місць загального користування (спільного майна співвласників будинку). При цьому вказане приміщення не обладнане вузлом розподільного обліку теплової енергії.

Власником зазначеного нежитлового приміщення є ТОВ "НВП "Металург" (далі - Відповідач). Право власності на зазначене нежитлове приміщення Відповідач набув на підставі договору купівлі-продажу серії та № 1739 від 30.12.2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Краматорського районного нотаріального округу Донецької області Ізмайловою В. Б., що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 406822456 від 05.12.2024 р.

Оскільки нежитлове приміщення Відповідача розташоване у багатоквартирному будинку, який підключений до системи централізованого теплопостачання, Відповідач є споживачем житлово-комунальних послуг у розумінні Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а отже, на відповідні правовідносини поширюється дія зазначеного Закону, зокрема в частині обов`язку з оплати комунальних послуг, що надаються для спільного користування усіма співвласниками багатоквартирного будинку.

03.11.2021 року між підприємством Позивача та споживачами, у тому числі й Відповідачем, діє типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії як публічний договір приєднання.

Факт приєднання Відповідача до умов індивідуального договору підтверджується його діями, які свідчать про акцептування договору: фактичним отриманням послуг, відсутністю заперечень проти договору, неповерненням рахунків та актів. Відповідач не подавав заяву про укладення іншого письмового договору, а тому між сторонами встановилися договірні відносини без його окремого підписання - відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону № 2189.

Згідно доводів Позивача, факт отримання Відповідачем послуги у опалювальних періодах 2021-2025 років підтверджується:

рішенням виконкому Дружківської міської ради від 06.10.2021 р.№1188 «Про початок опалювального періоду 2021- 2022 років»;

розпорядженням начальника Дружківської міської військової адміністрації від 07.10.2022 №178 «Про початок опалювального періоду 2022- 2023 років у Дружківській міській територіальній громаді в умовах воєнного стану»;

розпорядженням начальника Дружківської міської військової адміністрації від 13.10.2023 №215 «Про початок опалювального періоду 2023- 2024 років у Дружківській міській територіальній громаді в умовах воєнного стану»;

розпорядженням начальника Дружківської міської військової адміністрації від

18.10.2024 №322 «Про початок опалювального періоду 2024- 2025 років у Дружківській міській територіальній громаді в умовах воєнного стану»;

актами про підключення/відключення будинку до системи опалення у відповідні періоди (додаються до позову);

актами про зняття показань прибору обліку теплової енергії;

рахунками та претензіями, надісланими відповідачу.

Позивач надав Відповідачу послуги з постачання теплової енергії в період з 01.01.2022 по 31.12.2025 відповідно до умов типового індивідуального договору. Позивач направляв Відповідачу за місцем надання послуг рахунки та акти приймання-передачі теплової енергії і плати за абонентське обслуговування; Відповідач ці документи отримав, оскільки вони не поверталися, а отже вважаються врученими. Додатково Позивач повторно направив Відповідачу зазначені документи поштою з описом вкладення.

З метою досудового врегулювання спору Позивач вжив заходів, передбачених чинним законодавством: 22.05.2025 направив директору Відповідача Роєву Костянтину через месенджер Viber претензію № 201, відповіді на яку не отримав; крім того, 30.03.2026 направив на адресу місцезнаходження Відповідача претензію № 205 разом із рахунками та актами приймання-передачі послуг за спірний період, яка також залишилася без відповіді.

Станом 04.06.2026 (на дату звернення з позовом до суду) заборгованість Відповідача перед Позивачем за теплову енергію, спожиту на загальнобудинкові потреби в період з 01.01.2022 по 31.12.2025, становить 111908,37 грн. Крім того, заборгованість за абонентське обслуговування становить 1328,24 грн.

Вважаючи порушеним своє право, Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Металург» заборгованості за постачання теплової енергії у розмірі 111908,37 грн та за абонентське обслуговування у розмірі 1328,24 грн.

Джерела права, акти їх застосування та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються нормами Цивільного та умовами Типового договору про надання послуги з постачання теплової енергії

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з дій осіб, передбачених актами цивільного законодавства, а також з дій, не передбачених цими актами, але які за своєю правовою природою породжують відповідні права та обов`язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав і обов`язків є укладення договорів та вчинення інших правочинів.

Згідно із Законами України «Про теплопостачання» та «Про житлово-комунальні послуги», теплопостачальні організації здійснюють виробництво, транспортування та постачання теплової енергії відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм і правил з метою задоволення потреб споживачів в опаленні, підігріві води, а також для інших господарських або технологічних цілей.

У опалювальні періоди 2021- 2025 років між Позивачем та Відповідачем виникли договірні відносини щодо надання послуг з постачання теплової енергії на підставі Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII від 09.11.2017 (далі - Закон № 2189).

З 1 травня 2019 року Закон № 2189 набрав чинності в повному обсязі, а Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-IV було визнано таким, що втратив чинність. Закон № 2189 передбачає нову класифікацію житлово-комунальних послуг, систему договірних відносин між споживачами та виконавцями послуг, а також визначає порядок укладення, зміни та припинення договорів, формування тарифів і нарахування плати.

Відповідно до статті 5 Закону № 2189, до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, послуги з постачання теплової енергії.

Частина перша статті 12 цього Закону передбачає, що житлово-комунальні послуги надаються виключно на договірних засадах. Згідно з частиною другою статті 8, виконавець зобов`язаний укладати зі споживачами договори відповідно до вимог типового договору, а споживач, у свою чергу, згідно з пунктом 1 частини другої статті 7 Закону - зобов`язаний укласти такий договір.

Відповідно до статті 13 Закону № 2189, якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення щодо вибору моделі договірних відносин та не уклали відповідного договору з виконавцем, з таким виконавцем укладається індивідуальний договір, що є публічним договором приєднання. Такий договір вважається укладеним, якщо протягом 30 днів з моменту його оприлюднення на офіційному сайті органу місцевого самоврядування та/або виконавця, співвласники не обрали іншу модель договірних відносин.

04 жовтня 2021 року Позивач оприлюднив на своєму офіційному вебсайті за посиланням: https://kpdtke.com.ua текст публічного договору про надання послуг з постачання теплової енергії, а також супровідну інформацію, зокрема: затверджені тарифи, умови якості надання послуг, розмір плати за абонентське обслуговування тощо. Зазначений публічний договір є чинним на момент виникнення спірних правовідносин та є обов`язковим для виконання сторонами відповідно до положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Таким чином, з 03.11.2021 року між підприємством Позивача та споживачами, у тому числі й Відповідачем, діє типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії як публічний договір приєднання.

Факт приєднання Відповідача до умов індивідуального договору підтверджується його діями, які свідчать про акцептування договору: фактичним отриманням послуг, відсутністю заперечень проти договору, неповерненням рахунків та актів. Відповідач не подавав заяву про укладення іншого письмового договору, а тому між сторонами встановилися договірні відносини без його окремого підписання - відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону № 2189.

Згідно зі статтями 19 та 19-1 Закону України «Про теплопостачання» № 2633-IV, споживач зобов`язаний щомісячно здійснювати оплату за фактично отриману теплову енергію у строки, встановлені договором або законом.

Крім того, частина перша статті 9 Закону № 2189 прямо передбачає, що відмова споживача від укладення договору не звільняє його від обов`язку сплачувати за фактично отримані житлово-комунальні послуги. Тобто, навіть у разі відсутності укладеного договору, факт споживання послуги породжує обов`язок її оплатити.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд, зокрема в постановах від 30.10.2013 у справі № 6-59цс13 та від 20.04.2016 у справі № 6-2951цс15: «Факт відсутності письмового договору не звільняє споживача від обов`язку оплатити фактично отримані житлово-комунальні послуги».

Факт отримання Відповідачем послуги у опалювальних періодах 2021-2025 років підтверджується належними доказами, зокрема:

рішенням виконкому Дружківської міської ради від 06.10.2021 р.№1188 «Про початок опалювального періоду 2021- 2022 років»;

розпорядженням начальника Дружківської міської військово адміністрації від 07.10.2022 №178 «Про початок опалювального періоду 2022- 2023 років у Дружківській міській територіальній громаді в умовах воєнного стану»;

розпорядженням начальника Дружківської міської військово адміністрації від 13.10.2023 №215 «Про початок опалювального періоду 2023- 2024 років у Дружківській міській територіальній громаді в умовах воєнного стану»;

розпорядженням начальника Дружківської міської військово адміністрації від

18.10.2024 №322 «Про початок опалювального періоду 2024- 2025 років у Дружківській міській територіальній громаді в умовах воєнного стану»;

актами про підключення/відключення будинку до системи опалення у відповідні періоди;

актами про зняття показань прибору обліку теплової енергії;

рахунками та претензіями, надісланими відповідачу.

Таким чином, факт споживання Відповідачем теплової енергії на умовах типового індивідуального договору є документально підтвердженим. Усі розрахункові документи - рахунки та акти приймання-передачі теплової енергії й плати за абонентське обслуговування - Позивач вручав Відповідачу за місцем надання послуг, що підтверджується відсутністю їх повернення; крім того, ці ж документи Позивач додатково надіслав Відповідачу поштовим відправленням з описом вкладення.

Станом на дату звернення з позовом до суду, заборгованість Відповідача перед Позивачем за теплову енергію, спожиту на загальнобудинкові потреби в період з 01.01.2022 по 31.12.2025, становить 111908,37 грн. Крім того, заборгованість за абонентське обслуговування становить 1328,24 грн. Вказана заборгованість підтверджується відповідними рахунками та актами приймання-передачі послуг, наявними у матеріалах справи.

ЩОДО ОПЛАТИ ЗА АБОНЕНТСЬКЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ

Плата за абонентське обслуговування (граничний розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України) входить до плати виконавцю комунальної послуги за договором.

Стаття 1 Закону «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017р. №2189 визначає, що плата за абонентське обслуговування - це платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку для відшкодування витрат виконавця, пов`язаних з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачем та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, а у випадках, визначених цим Законом, також і витрати на обслуговування приладів-розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирах (приміщеннях) багатоквартирного будинку.

Такі витрати підлягають відшкодуванню за рахунок плати за абонентське обслуговування всіма співвласниками багатоквартирних будинків, незалежно від того, чи підключено їхні приміщення до систем теплопостачання виконавця комунальної послуги, оскільки відповідно до ст.10 Закону України від 22.06.2017р. №2119 «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» (далі - Закон №2119) співвласникам, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення, здійснюються нарахування за теплову енергію витрачену на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, а також на функціонування внутрішньобудинкової системи опалення (загально будинкові потреби).

Розмір плати за абонентське обслуговування встановлено відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 808 «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам багатоквартирних будинків за індивідуальними договорами».

Розмір плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для послуг з постачання теплової енергії, що надаються Позивачем споживачам багатоквартирних будинків за індивідуальними договорами (п.34 індивідуального договору) становить:

з 01.10.2021 р плата за абонентське обслуговування становить 33,74 грн. (будинки, обладнані вузлами обліку теплової енергії) та 23,04 грн. (будинки, необладнані вузлами обліку теплової енергії) з ПДВ;

з 01.10.2022 р плата за абонентське обслуговування становить 29,15 грн. (будинки, обладнані вузлами обліку теплової енергії) та 21,36 грн. (будинки, необладнані вузлами обліку теплової енергії) з ПДВ;

з 01.10.2023 р плата за абонентське обслуговування становить 38,02 грн. (будинки, обладнані вузлами обліку теплової енергії) та 28,07 грн. (будинки, необладнані вузлами обліку теплової енергії) з ПДВ;

з 01.10.2024 р плата за абонентське обслуговування становить 42,89 грн. (будинки, обладнані вузлами обліку теплової енергії) та 29,78 грн. (будинки, необладнані вузлами обліку теплової енергії) з ПДВ.

з 01.10.2025 р плата за абонентське обслуговування становить 42,89 грн. (будинки, обладнані вузлами обліку теплової енергії) та 31,03 грн. (будинки, необладнані вузлами обліку теплової енергії) з ПДВ.

Нарахування здійснюються щомісяця протягом календарного року у фіксованому розмірі.

Таким чином, за період з 01.01.2022 року по 31.12.2025 року заборгованість Відповідача за абонентське обслуговування становить 1328,24 грн.

ПРАВОВІ ПІДСТАВИ ТА ПОРЯДОК НАРАХУВАННЯ ПЛАТИ ЗА ТЕПЛОВУ ЕНЕРГІЮ, ВИТРАЧЕНУ НА ЗАГАЛЬНОБУДИНКОВІ ПОТРЕБИ З ОПАЛЕННЯ

Частиною другою статті 382 Цивільного кодексу України передбачено, що всі власники квартир і нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками спільного майна такого будинку на праві спільної сумісної власності. До складу спільного майна, зокрема, входять приміщення загального користування, інженерні системи, конструктивні елементи будинку та обладнання, яке обслуговує більше одного приміщення.

У зв`язку з набранням чинності Законом України № 1060-ІХ від 01.05.2021, а також із введенням у дію з 01.05.2019 нової редакції Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII та Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» №2119-VIII, змінено порядок розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг.

Порядок розподілу теплової енергії визначено Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою наказом Мінрегіону від 28.12.2018 № 315 (далі - Методика).

Із лютого 2022 року, відповідно до наказу Мінрегіону від 28.12.2021 № 358, запроваджено поняття «загальнобудинкові потреби опалення», яке охоплює витрати теплової енергії, зокрема, на опалення місць загального користування (МЗК) та допоміжних приміщень.

Багатоквартирний будинок розглядається як єдиний об`єкт теплопостачання. Тепло поширюється всередині будівлі від усіх елементів системи опалення, незалежно від наявності конкретних опалювальних приладів у приміщенні, та забезпечує нормативну температуру повітря в усіх приміщеннях - як житлових, так і нежитлових.

Згідно з вимогами чинного законодавства, кожен власник зобов`язаний брати участь у загальному розподілі обсягу теплової енергії, спожитої будинком, у тому числі витраченої на опалення МЗК, та своєчасно і в повному обсязі оплачувати надані послуги.

Відповідно до п. 24 Правил, затверджених Методикою, розподіл спожитої у будівлі теплової енергії здійснюється за показаннями вузлів комерційного чи розподільного обліку, а за їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об`єму) приміщень.

Визначений обсяг теплової енергії включає опалення житлових і нежитлових приміщень, опалення МЗК, гаряче водопостачання та забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем. При цьому обов`язок із розподілу та оплати обсягу теплової енергії, витраченої на МЗК, покладається також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення або відключені від централізованої мережі.

Згідно з ч. 6 ст. 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», обсяг теплової енергії, витраченої на МЗК та забезпечення функціонування систем, розподіляється між усіма співвласниками відповідно до Методики - пропорційно до площі займаних приміщень.

Методика, затверджена наказом Мінрегіону № 315, визначає порядок розподілу обсягів теплової енергії на підставі фактичних або розрахункових даних за розрахунковий період. Розподіл охоплює всі приміщення, зокрема з індивідуальним опаленням, якщо вони є частиною будинку.

Розділ IV Методики встановлює порядок визначення обсягу теплової енергії, що витрачена на загальнобудинкові потреби з опалення, у тому числі в будівлях без вузлів або приладів розподільного обліку. У таких випадках теплову енергію, спожиту на опалення МЗК, визначають разом із загальним обсягом, а її розподіл між споживачами здійснюється згідно з формулами, передбаченими Методикою.

Відповідно до вищенаведеного, споживач зобов`язаний оплачувати частку витрат теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб пропорційно до опалювальної площі займаного приміщення, незалежно від наявності чи відсутності в ньому опалювальних приладів, оскільки таке приміщення не є «неопалюваним» у розумінні законодавства.

ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ ТАРИФІВ НА ТЕПЛОВУ ЕНЕРГІЮ

Нарахування плати за теплопостачання Відповідачу здійснювалося на підставі фактичного приєднання об`єкта (будинку) до системи централізованого теплопостачання, а також відповідно до актів про підключення/відключення будинку до системи централізованого теплопостачання.

Правовою підставою для визначення розміру плати за теплову енергію є чинні тарифи для відповідної категорії споживачів, встановлені відповідно до вимог чинного законодавства України. Зазначені тарифи затверджені розпорядженнями голови Донецької обласної державної адміністрації, начальника обласної військової адміністрації, а саме:

Правовою підставою для визначення розміру плати за теплову енергію є чинні тарифи для відповідної категорії споживачів, встановлені відповідно до вимог чинного законодавства України. Зазначені тарифи затверджені розпорядженнями голови Донецької обласної державної адміністрації, начальника обласної військової адміністрації, а саме:

розпорядженням від 27.10.2021 №1083/5-21 - у розмірі 2540,13 грн/Гкал (без ПДВ);

розпорядженням від 23.12.2021 №1309/5-21 - у розмірі 4581,02 грн/Гкал (без ПДВ);

розпорядженням від 23.12.2021 №477/5-23 - у розмірі 3672,88 грн/Гкал (без ПДВ);

розпорядженням від 19.02.2024 №85/5-24 - у розмірі 3832,23 грн/Гкал (без ПДВ);

розпорядженням від 09.09.2024 №599/5-24 - у розмірі 3680,16 грн/Гкал (без ПДВ);

розпорядженням від 12.12.2024 №828/5-24 - у розмірі 3699,06 грн/Гкал (без ПДВ);

розпорядженням від 17.02.2025 №117/5-25 - у розмірі 3845,18 грн/Гкал (без ПДВ);

розпорядженням від 22.09.2025 №631/5-25 - у розмірі 3739,46 грн/Гкал (без ПДВ);

розпорядженням від 18.12.2025 №878/5-25 - у розмірі 3777,05 грн/Гкал (без ПДВ).

Зазначені розпорядження, прийняті уповноваженим органом виконавчої влади - головою Донецької обласної державної адміністрації, начальником обласної військової адміністрації, мають нормативний характер, поширюються на відповідну категорію споживачів, до якої належить Відповідач, та оприлюднені на офіційному сайті Донецької ОДА (https://dn.gov.ua), що підтверджує їх офіційний статус та загальнодоступність.

ДОСУДОВЕ ВРЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

У відповідності до вимог частини 1 статті 7, частини 1 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII, споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, передбачені відповідними договорами. Якщо інше не передбачено договором, оплата здійснюється щомісяця. Водночас, отримання послуг до укладення договору не звільняє споживача від обов`язку їх оплати.

Згідно зі статтею 19 Закону України «Про теплопостачання», споживач зобов`язаний щомісячно сплачувати теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Пунктом 34 індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії передбачено, що споживач зобов`язаний здійснювати оплату щомісячно, не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом.

Таким чином, правовідносини, що виникли між сторонами, є цивільно-правовими зобов`язаннями, у межах яких на боржника покладено обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг. Цей обов`язок відповідає праву Позивача (кредитора) вимагати належного виконання зобов`язання (частина 1 статті 509 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов згідно статті 525 Цивільного кодексу України не допускається, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.ст. 526, 527 , ч.1 ст. 612, 599 Цивільного кодексу України).

З метою досудового врегулювання спору Позивач вжив заходів, передбачених чинним законодавством: 22.05.2025 директору Відповідача Роєву Костянтину через месенджер Viber направлено претензію № 201, відповіді на яку не надано; крім того, на адресу місцезнаходження Відповідача направлено претензію № 205 від 30.03.2026 разом із рахунками та актами приймання-передачі послуг за спірний період, яка також залишена без відповіді.

Судом встановлено та підтверджено належними і допустимими доказами, що станом на 01.06.2025 загальна сума боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Металург» перед Обласним комунальним підприємством «Донецьктеплокомуненерго» за період з 01.01.2022 по 31.12.2025 становить 113 236 гривень 61 копійку, з яких 111 908 гривень 37 копійок - за постачання теплової енергії, а 1 328 гривень 24 копійки - за абонентське обслуговування.

Матеріали справи не містять доказів повного чи часткового погашення Відповідачем боргу за спірний період. Таким чином, доводи Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» є правомірними та обґрунтованими.

Станом на дату вирішення спору по суті Відповідач не надав суду доказів оплати послуг з постачання теплової енергії у сумі 111 908,37 грн та заборгованості за абонентське обслуговування у розмірі 1 328,24 грн, не спростував доводів Позивача щодо наявності заборгованості за типовим індивідуальним договором про надання послуг з постачання теплової енергії.

ПІДСУДНІСТЬ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених до юрисдикції господарського суду, гарантується статтею 55 Конституції України та статтею 4 Господарського процесуального кодексу України. Отже, окрім загального конституційного права на судовий захист, процесуальне законодавство передбачає та встановлює можливість звернення до суду особи, котра вважає свої права та інтереси порушеними.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII), господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, зокрема спори, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Господарського процесуального кодексу України, позов пред`являється до господарського суду за місцем знаходження або місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності місцезнаходження юридичної особи визначається за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

За інформацією із зазначеного Реєстру, Відповідач зареєстрований за адресою: 03056, місто Київ, вул. Нижньоключова, будинок 14, офіс 9.

Разом з тим, згідно з частиною п`ятою статті 29 Господарського процесуального кодексу України, позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Між сторонами укладено індивідуальний договір, який є публічним договором приєднання, про надання послуги з постачання теплової енергії, який передбачає, що послуга надається виключно за місцем розташування об`єкта нерухомості споживача. Зокрема, пункт 5 договору встановлює, що обсяг та якість послуги визначаються відповідно до теплового навантаження будинку; пункт 8 договору передбачає, що постачання теплової енергії здійснюється до межі внутрішньобудинкових систем конкретного будинку. Крім того, у Заяві-приєднанні прямо зазначається адреса приміщення споживача, його опалювана площа, що підтверджує надання послуги саме за місцем знаходження цього об`єкта. Таким чином, виконання договору можливе виключно у житловому будинку, розташованому за адресою: Донецька обл., м. Дружківка, вул. Космонавтів, буд. 44.

Таким чином, позовна заява Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до ТОВ "НВП "Металург" про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії, витрачену на загальнобудинкові потреби та абонентське обслуговування у розмірі 113236,61 грн, що виникла на підставі індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії, підлягає розгляду Господарським судом Донецької області.

Статтею. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Відповідач відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не подав, доказів на спростування позовних вимог не надав та обставин, викладених Позивачем у позовній заяві, не заперечив, а тому відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та статтями 73, 74, 76, 77, 79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши умови Договору, надавши відповідну юридичну оцінку доказам, на які посилається Позивач як на підставу своїх вимог, а також враховуючи відсутність заперечень з боку Відповідача, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі.

У відповідності статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 20, 73, 74, 76, 77, 79, 123, 129, 162- 165, 236- 238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 610, 612, 625, 714 Цивільного кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Металург" (ЄДРПОУ 43492736, адреса: 03056, місто Київ, вул.Нижньоключова, будинок 14, офіс 9) на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (84207, Донецька область, місто Дружківка, вулиця Космонавтів, будинок 39, код за ЄДРПОУ 03337119) заборгованість за теплову енергію, витрачену на загальнобудинкові потреби в розмірі 111908,37 грн,, заборгованість за абонентське обслуговування в розмірі 1328,24 грн, та судовий збір 2662,40 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно із статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.

Рішення складено та підписано 10.08.2026.

Суддя Е.В. Зекунов