Рішення № 138852819, 10.08.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.2026м. ДніпроСправа № 904/3395/26

за позовом Апостолівської міської ради, м. Апостолове

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр технічного контролю", м. Київ

про стягнення 122 927, 10грн.

Суддя Ліпинський О.В.

Представники: справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

Апостолівська міська рада (далі - Позивач) звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр технічного контролю" (далі - Відповідач) про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки з кадастровим номером 1220310100:03:003:0555 площею 6,2486 га у розмірі 122 927,10 грн.

Ухвалою суду від 29.06.2026 року відкрито провадження у справі №904/3395/26, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників, відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України. Відповідачу встановлено строк для подачі відзиву на позов протягом 15 днів з дати одержання ухвали. Зазначена ухвала доставлена до електронного кабінету Відповідача 29.06.2026 о 19:37, що підтверджується відповідною довідкою (а.с. 133).

Таким чином, відповідно до приписів ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення Відповідачу ухвала про відкриття провадження у справі, є 30.06.2026 року.

У строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, Відповідач відзив на позовну заяву не подав.

17.07.2026 року Відповідач подав відзив на позов, за змістом якого навів свої заперечення по суті заявленого позову, зокрема зазначив, що в позовній заяві відсутні докази фактичного користування Відповідачем земельною ділянкою з кадастровим номером 1220310100:03:003:0555.

З приводу відзиву на позов суд зазначає наступне. В силу положень ст. 161 ГПК України, при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до приписів ст. 165 ГПК України, заперечення проти позову, Відповідач викладає у відзиві на позов, який подається в строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Таким чином, процесуальний закон імперативно визначає можливість викладення відповідачем своїх заперечень проти позову, виключно в заявах по суті справи, і в строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відзив на позов від 17.07.2026 року подано з порушенням встановленого судом строку.

Згідно положень ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З урахуванням наведеного, зважаючи на те, що відзив на позов подано Відповідачем з порушенням встановленого судом строку та без зазначення поважних причин його пропуску, останні не приймаються судом до уваги.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 476877152 від 12.05.2026, право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1220310100:03:003:0555, площею 6,2486 га, розташовану за адресою: вул. Промислова, 6, м. Апостолове, Дніпропетровська область, зареєстроване за Позивачем з 31.01.2018 по теперішній час, на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012 № 5245-VI (індексний номер рішення - 39535666 від 06.02.2018, номер відомостей про речове право - 24700601, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна- 1478506012203).

На підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 1471, виданого 05.09.2025 приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Хмельницької області Лаврентьєвим Ю.В., Відповідач придбав у власність закінчений будівництвом об`єкт нерухомого майна (індексний номер рішення про державну реєстрацію прав - 83211791 від 05.09.2025, номер відомостей про речове право - 61381681, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 890784112203), тип об`єкта - Будівлі та споруди, а саме (опис об`єкта):

Б - контора цегляна, загальною площею 494,4 кв.м.; В - пожежне депо цегляне, загальною площею 133,7 кв.м.; Г - матеріальний склад шлакоблок, цегла, загальною площею 39,7 кв.м.; Е - насосна стойки металеві; 3 - операторна бетон, цегла, загальною площею 16,5 кв.м.; №1 резервуар металеві; №16 резервуар металеві; №18 резервуар металеві; №21 резервуар металеві; №22 резервуар металеві; №25 резервуар металеві; №26 резервуар металеві; №27 резервуар металеві; №28 резервуар металеві; №29 резервуар металеві; №30 резервуар металеві; №31 резервуар металеві; №32 резервуар металеві; №33 резервуар металеві; №34 резервуар металеві; №35 резервуар металеві; №36 резервуар металеві; №37 резервуар металеві; №38 резервуар металеві; №65 резервуар 5 куб.м. металеві; VIII-трубопроводи металеві; Л IX лінія електропередач металевий дріт, з/б стовби, металеві; IV, IV {1} пожежне водосховище №1; VI пожежне водоймище №3; V пожежне водоймище №2; VII пожежне водоймище №4; І, II замощення бетон, асфальт; №51-57 огорожа з/б плити металева сітка, металеві; М склад цегла, загальною площею 348,5 кв.м.

Вищезазначений об`єкт нерухомого майна (номер об`єкта в РПВН - 15285754) розташований за адресою: вул. Промислова, 6, м. Апостолове, Криворізького району, Дніпропетровської області, на земельній ділянці площею 6,2486 га, кадастровий номер 1220310100:03:0555.

Позивач зазначає, що через 13 календарних дів, після придбання у власність зазначеного об`єкта нерухомого майна, а саме 18.09.2025 між Відповідачем та колишнім власником даного об`єкту нерухомого майна було укладено договір про розірвання раніше укладеного договору купівлі-продажу, в результаті чого з 18.09.2025 року у Відповідача припинилось право власності на цей об`єкт нерухомого майна.

Таким чином, в період з 05.09.2025 по 17.09.2025 Відповідач був власником вищезазначеного об`єкту нерухомого майна, який розташований за адресою: вул. Промислова, 6, м. Апостолове, Криворізького району, Дніпропетровської області, на земельній ділянці з кадастровим номером -№ 1220310100:03:0555, яка в свою чергу перебуває у власності Позивача.

В подальшому 09.02.2026 року на підставі договору купівлі-продажу Відповідач повторно придбав у власність вищезазначений об`єкт нерухомого майна (індексний номер рішення про державну реєстрацію прав - 83211791, від 09.02.2026, номер відомостей про речове право - 63426054, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 890784112203), яким безперервно володіє до теперішнього часу.

Отже, як убачається з матеріалів справи, Відповідач у період з 05.09.2025 по 17.09.2025 був, та у період з 09.02.2026 по теперішній час є власником вказаного об`єкту нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 890784112203), який розташований за адресою: вул. Промислова, 6, м. Апостолове, Криворізького району, Дніпропетровської області, на земельній ділянці площею 6,2486 га, кадастровий номер 1220310100:03:0555, яка в свою чергу перебуває у власності Позивача.

Позивач зазначає що, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості щодо реєстрації речових прав на вищезазначену земельну ділянку за Відповідачем у період з 05.09.2025 по 17.09.2025 та у період з 09.02.2026 по теперішній час.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, Відповідач являється фактичним користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 1220310100:03:0555 з моменту набуття права власності на нерухоме майно, розміщене на вказаній земельній ділянці, та мав відповідним чином оформити таке право користування.

Апостолівська міська рада просить стягнути з Відповідача безпідставно збережені кошти за користування спірною земельною ділянкою без укладання договору оренди, а саме з 05.09.2025 року по 17.09.2025 року та з 09.02.2026 року по 30.04.2026 року.

Протягом заявленого періоду, між Апостолівською міською радою та Відповідачем не існувало договірних правовідносин щодо користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1220310100:03:0555.

Позивач вказує, що використання земельної ділянки Відповідачем без належного правового оформлення позбавило Апостолівську міську раду, як власника землі, права отримувати від цієї ділянки дохід у розмірі орендної плати.

Відповідно до інформації фінансового управління Апостолівської міської ради вих. №79 від 25.05.2026 (а.с.124), встановлено, що згідно звіту про рух коштів на рахунках, відкритих у ГУДКСУ у Дніпропетровській області, надходжень орендної плати з юридичних осіб від ТОВ "Центр технічного контролю" за період з 05.09.2025 по станом на 22.05.2026 року не було.

Позивач в позові зазначає, що Відповідач як фактичний користувач земельної ділянки з кадастровим номером 1220310100:03:0555, що без достатньої правової підстави за рахунок Апостовської міської ради зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею на рівні орендної плати за період з 05.09.2025 року по 17.09.2025 року та з 09.02.2026 року по 30.04.2026 року зобов`язаний повернути ці кошти у розмірі 122 927,10 грн. власнику земельної ділянки (Позивачу) на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Таким чином, предметом позову в цій справі є стягнення з Відповідача, як власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою, на якій об`єкт розміщено.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом "д" частини 1 статті 156 Земельного кодексу України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

За змістом вказаних положень Земельного кодексу України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 №629/4628/16-ц (провадження №14-77цс18) зробила правовий висновок, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Тобто, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту "д" статті 156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно із приписами статті 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (частина 2 статті 1166 Цивільного кодексу України).

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до приписів статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

За змістом пункту 4 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України положення глави 83 цього Кодексу застосовується також до вимог про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до загальних положень законодавства про відшкодування завданої шкоди таке відшкодування є мірою відповідальності. Разом з тим обов`язок набувача повернути безпідставно набуте (збережене) майно потерпілому не належить до заходів відповідальності, оскільки боржник при цьому не несе жодних майнових втрат - він зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно утримував (зберігав). На відміну від зобов`язань, які виникають із завдання шкоди, для відшкодування шкоди за пунктом 4 частини третьої статті 1212 Цивільного кодексу України вина не має значення, оскільки важливий сам факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Частиною 2 статті 1213 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Плата за землю вноситься не залежно від вини особи щодо оформлення правовстановлюючих документів, а за сам факт користування земельною ділянкою.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів Позивача щодо виникнення у Відповідача обов`язку зі сплати коштів за використання земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.

Згідно ст. 284 Податкового кодексу України, органи місцевого самоврядування уповноважено встановлювати ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.

В силу статті 143 Конституції України, статті 12 ПК України, частини першої статті 69 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Криворізька міська рада наділена повноваженнями самостійно встановлювати місцеві податки та збори у порядку, визначеному Податковим кодексом України, чим забезпечується реалізація принципу правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності місцевого самоврядування, під яким розуміється право територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

До місцевих податків, зокрема, належить податок на майно, до складу якого входить плата за землю - обов`язковий платіж, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (ст. 10, пп. 14.1.147. п. 14.1 ст. 14 ПК України).

За умовами підпунктів 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5. статті 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки НВ-9951699602025 від 11.03.2025, нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 1220310100:03:0555 у 2025 році становила 14 885 651, 44 грн. 4 (а.с. 113).

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки НВ-9965425302026 від 12.05.2025, нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 1220310100:03:0555 у 2026 році становила 16 075 303, 90 грн. (а.с. 114).

Розрахунок річного розміру безпідставно збережених коштів здійснено за наступною формулою (нормативна грошова оцінка земельної ділянки * 3% (встановлена ставка орендної плати) * кількість днів фактичного використання протягом відповідного року/ кількість днів у відповідному році.

Земельна ділянка з кадастровим номером 1220310100:03:003:0555, площею 6,2486 га, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, м. Апостолове, вулиця Промислова, 6, за категорією відноситься до земель житлової та громадської забудови, код виду цільового призначення - 03.15 - Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови.

Ставка орендної плати за землю у розмірі 3 % за земельну ділянку для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, була встановлена рішенням Апостолівської міської ради від 26.03.2024 за № 2148-70/VIII «Про встановлення місцевих податків і зборів на території Апостолівської міської ради», яке діє з 01.01.2025 по теперішній час.

З урахуванням наведених даних, Позивач здійснив розрахунок безпідставно збережених коштів, згідно з яким, належна до сплати Відповідачем сума за період користування земельною ділянкою з 05.09.2025 по 17.09.2025 та з 09.02.2026 по 30.04.2026 включно, становить 122 927 грн. 10 коп., з яких:

- за 2025 рік (з 05.09.2025 по 17.09.2025) - 15 905 грн. 22 коп. (14 885 651 грн. 44 коп. * 3% * 13 днів / 365 днів);

- за 2026 рік (з 09.02.2026 по 30.04.2026) - 107 021 грн. 88 коп. (16 075 303 грн. 90 коп. * 3% * 81 день / 365 днів).

Суд, перевіривши наданий Позивачем розрахунок безпідставно збережених коштів, дійшов висновку, що вказаний розрахунок зроблено вірно.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю зі стягненням з Відповідача безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1220310100:03:003:0555, за період з 05.09.2025 року по 17.09.2025 року та з 09.02.2026 року по 30.04.2026 року в розмірі 122 927,10 грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статями 73-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр технічного контролю" (03151, м. Київ, вул. Волинська, 11/14, код ЄДРПОУ-43374579) на користь Апостолівської міської ради (53802, Дніпропетровська область, Криворізький район, м. Апостолове, вул. Центральна, 65, код ЄДРПОУ04052583) 122 927,10 грн. безпідставно збережених коштів, 3 328,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Ліпинський