Рішення № 138851542, 07.08.2026, Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 531/539/26

Провадження № 2/529/524/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Чуб К.В.,

за участю секретаря с/з - Онищенко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дебт Форс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

До Диканського районного суду Полтавської області за підсудністю з Карлівського районного суду Полтавської області надійшли матеріали цивільної справи за позовом ТОВ "Дебт Форс" про стягнення з відповідачки ОСОБА_1 заборгованості за договором № 0967431030 від 07.02.2020 у розмірі 40364,30 грн, в якому також просить стягнути з відповідачки судові витрати у справі - сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16000,00 грн.

Позов обґрунтовано тим, що 07.02.2020 між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір № 0967431030, згідно якого відповідачці надається кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами з максимальним лімітом 20000 грн, в межах строку договору 36 календарних місяців. Строк та умови кредитування кожним траншем є окремим та визначається сторонами відповідно до умов договору. 14.07.2021 між ТОВ «Інфінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір № 14-07/21, відповідно до умов якого останнє набуло право вимоги, зокрема за договором № 0967431030. 15.02.2023 укладено договір № 15-02/23, відповідно до якого ТОВ «Вердикт капітал» відступило право грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «Кампсіс Лігал». У подальшому, 08.05.2023 між ТОВ «Кампсіс Лігал» та ТОВ «Дебт Форс» укладено договір № 08-05/23, відповідно до умов якого ТОВ «Дебт Форс» набуло право грошової вимоги до боржників, у тому числі до відповідачки за договором № 0967431030.

Відповідачка взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, внаслідок чого заборгованість ОСОБА_1 станом на момент подання заяви складає у загальному розмірі 40364,3 грн., з яких: 2020,00 грн. - за тілом кредиту та 38344,30 грн. - за процентами.

15.05.2026 ухвалою судді відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Представник відповідачки - адвокат Калінін С.К. подав відзив на позов, в якому вказав, що ОСОБА_1 заперечує факт укладення договору та розмір заборгованості. В матеріалах справи відсутні зокрема докази, які б свідчили, що ОСОБА_1 пройшла ідентифікацію в інформаційно-комунікаційній системі ТОВ «Інфінанс» при вході в особистий кабінет, про підписання сторонами договору. Крім того, позивачем не надано доказів підтвердження оплати за договором № 15-02/23 про відступлення прав вимог від 15.02.2023, а тому ним не доведено факт переходу права вимоги за спірним договором до відповідачки, а наступні переходи прав вимоги, які є похідними, не можуть підтвердити передання вказаного права вимоги до позивача. Також представник відповідачки вказує, що проведений розрахунок заборгованості нарахований за межами строку кредитування, визначеному в договорі, а визначений договором розмір річної відсоткової ставки по процентам не відповідає засадам справедливості, добросовісності та розумності. У відзиві представник відповідачки просив відмовити у задоволенні позову та стягнути з ТОВ «Дебт Форс» на користь відповідачки витрати по оплаті послуг професійної правничої допомоги у розмірі 8000 грн.

18.06.2026 ухвалою суду частково задоволено клопотання представника позивача та витребувано в АТ КБ «Приватбанк» інформацію щодо належності ОСОБА_1 карткового рахунку, щодо зарахування на нього грошових коштів та інформацію про номер телефону.

Ухвалою суду від 28.07.2026 у задоволенні клопотання представника відповідачки про витребування у позивача оригіналу договору № 0967431030 від 07.02.2020 - відмовлено.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності.

Відповідачка та її представник в судове засідання не з`явилися, у відзиві на позов просив розглядати справу без участі сторони відповідача.

Відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 07.02.2020 між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0967431030, згідно якого кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) в межах строку дії договору - 36 календарних місяців з дня підписання договору з остаточним терміном повернення кожного траншу не пізніше строку користування траншем. Загальний розмір кредитної лінії 20000 грн, процентна ставка - фіксована, максимальна відсоткова ставка нараховується за 1 календарний день у розмірі 1,75%, максимальний строк користування траншем - 30 календарних днів. Розмір кредиту (траншу), строк користування кредитом, процентна ставка визначається сторонами у додатках до договору. Договір підписано сторонами за допомогою одноразових ідентифікаторів.

10.02.2020 ОСОБА_1 подано заяву-анкету на отримання кредиту, якою остання просила видати їй кредит у сумі 2020 грн. на строк - 30 днів, на реквізити банківської платіжної картки № НОМЕР_1 , номером телефону зазначено НОМЕР_2 . Крім того, електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора підписано акцепт оферти від 10.02.2020 на отримання другого траншу кредиту згідно заявки-анкети № 2628554503 в рамках договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0967431030 від 07.02.2020. Відповідно до якого ОСОБА_1 дала згоду отримати 2 транш кредиту у розмірі 2020 грн., строк користування кредитом - 30 днів, відсоткова ставка 1,225% за один день користування кредитом.

Згідно інформації, наданої АТ КБ «Приватбанк», на ім`я відповідачки ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 , номер телефону, на який відправлялася інформація про підтвердження операцій за вказаною платіжною картою за період з 07.02.2020 по 12.02.2020 був номер телефону НОМЕР_2 . З виписки по рахунку вбачається, що на нього 10.02.2020 надійшли грошові кошти у сумі 2020 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного первинним кредитором, заборгованість ОСОБА_1 за договором № 0967431030 станом на 14.07.2021 становила 2020 грн. за основною сумою боргу, та 18088,75 грн. - за процентами.

14 липня 2021 року між ТОВ «Інфінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 14-07/21, відповідно до якого ТОВ «Інфінанс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників, вказаних в реєстрі Боржників.

Згідно з реєстром боржників до договору факторингу сума боргу відповідачки перед ТОВ «Вердикт капітал» в реєстрі значиться за № 620, дата укладення договору - 07.02.2020, дата закінчення договору - 11.03.2020; заборгованість у розмірі 20108,75 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту - 2020 грн, заборгованість за відсотками - 18088,75 грн.

У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до боржників ТОВ «Кампсіс фінанс» відповідно до договору відступлення права вимоги №15-02/2023 від 15.02.2023.

Відповідно до витягу з реєстру боржників (№ 27916) до договору відступлення права вимоги №15-02/2023 від 15.02.2023 ТОВ «Кампсіс фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за договором № 0967431030, на загальну суму заборгованості у розмірі 40364,3 грн., з яких 2020 грн. - за основним зобов`язанням, 38344,3 грн. - за процентами.

У подальшому, 08.05.2023 між ТОВ «Кампсіс Фінанс» та ТОВ «Дебт Форс» укладено договір № 08-05/23 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Кампсіс Фінанс» відступило ТОВ «Дебт Форс», а ТОВ «Дебт Форс» набуло права вимоги за договорами кредиту.

Згідно реєстру боржників до договору відступлення права вимоги № 08-05/23 сума боргу відповідачки перед ТОВ «Дебт форс» становить 40364,30 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту - 2020 грн., заборгованість за процентами - 38344,30 грн.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, зокрема договорів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст. 626 ЦК України).

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується ЗУ "Про електронну комерцію" (далі - Закон).

Згідно зі ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 (позика), якщо інше не встановлено параграфом 2 (кредит) і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно зі ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Статтями 12, 13, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності дають підстави вважати доведеними аргументи позивача, що 07.02.2020 між ТОВ "Інфінанс" та ОСОБА_1 укладено договір надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0967431030. Відповідачкою ОСОБА_1 було отримано кредитні кошти на умовах та в порядку, що зазначені у договорі і вона користувалася ними. Також по обставинам спірних правовідносин судом встановлено, що відповідачкою допущено порушення зобов`язання в частині повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом.

Твердження відповідача про відсутність доказів викупу права вимоги за договором про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 15.02.2023 №15-02/23, як підставу для відмови в задоволенні позову, суд відхиляє з огляду на наступне. Відповідно до договору відступлення право вимоги вважається переданим новому кредитору в день належного підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників (п.5.2), який підписано сторонами 15.02.2023. Крім того, у вказаному договорі сторони погодили можливість здійснення оплати договору шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог (п. 7.2 договору), що відповідає нормі статті 601 ЦК України, а в матеріалах справи наявний акт зарахування зустрічних однорідних вимог, який підписано сторонами договору 27 лютого 2023 року.

Щодо вимоги про стягнення з відповідачки на користь позивача процентів за користування кредитними коштами суд окремо зазначає наступне.

Зі змісту договору № 0967431030 від 07.02.2020 (п. 1.2) вбачається, що кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) в межах строку дії договору - 36 календарних місяців з остаточним терміном повернення кожного траншу кредиту не пізніше строку користування траншем. Строк користування кожним траншем є окремим та визначається відповідно до умов договору: додатках № 3 та № 4 до договору при наданні другого та наступних траншів кредиту.

Відповідно до п.3.5 зазначеного Договору сторони окремо погодили, що у випадку користування позичальником кредитом (траншем) понад строк, встановлений відповідно до п.1.15 Договору або додатковими угодами між сторонами, зобов`язання позичальника за цим договором продовжуються на весь період фактичного користування кредитом (траншем), при цьому у випадку, якщо відсоткова ставка за користування кредитом (траншем), що встановлена відповідно до п. 1.15 цього договору менша ніж 1,75 (одна ціла сімдесят п`ять сотих) відсотків від суми кредиту (траншу) за кожен день користування кредитом (траншем), то правила нарахування процентів за відсотковою, ставкою визначеною відповідно до п.1.15 договору скасовуються з першого дня прострочення кредитом (траншем) і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за понадстрокове користування кредитом (траншем), а саме 1,75 (одна ціла сімдесят п`ять сотих) відсотків за кожен день користування кредитом (траншем), починаючи з дати першого дня прострочення строкового повернення кредиту (траншу) і до дня повного повернення кредиту (траншу). Причому, сторони погодили, що товариство має право застосувати до позичальника одноразовий штраф за неналежне виконання умов договору, у зв`язку з неповерненням кредиту позичальником у обумовлений строк сторонами, який розраховується як сума залишку коштів за кожний день користування кредитом (траншем), в період строкового користування кредитом (траншем) помножена на відсоткову ставку, яка розраховується по формулі 1,75% мінус відсоткова ставка встановлена відповідно до п.1.15 Договору.

Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05 квітня 2023 року №910/4518/16 зауважила, що надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за «користування кредитом», так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора як у вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов`язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов`язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника (наприклад, звернути стягнення на заставне майно боржника або стягнути борг з поручителя). Установивши, що умова договору передбачає нарахування процентів як міри відповідальності після закінчення строку кредитування, тобто за період прострочення виконання грошового зобов`язання, слід застосовувати як статтю 625 ЦК України, так і інше законодавство, яке регулює наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У пункті 7.4 Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту за умовами програми «MoneyBOOM» зазначено, що повернення заборгованості здійснюється одним платежем по закінченні строку поточного кредиту (траншу), встановленого в договорі.

У пропозиції надання кредиту (траншу) та акцепті оферти від 10.02.2020 на отримання другого траншу, сторонами визначені конкретні умови отримання цього траншу в межах основного договору, де вказано про строк користування кредитом становить 30 днів, відсоткова ставка складає 1,225% за один день користування кредитом.

За наведених обставин, нарахування відповідачці ОСОБА_1 процентів за користування кредитом після спливу 30 днів з дня надання кредиту по своїй суті є реалізацією положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка захищає інтереси кредитодавця в разі прострочення позичальником грошового зобов`язання.

Таким чином, нарахування відсотків за користування кредитними коштами поза межами строку користування кредитом (2 траншу), який становить 30 днів, є безпідставним.

Вимога про стягнення з відповідачки відсотків, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України, позивачем не заявлена.

З огляду на викладене, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню встановлена судом заборгованість за тілом кредиту у розмірі 2020 грн, та 742,5 грн. - за процентами (нарахованими відповідно до умов договору в межах строку кредитування другого траншу за період з 10.02.2020 по 10.03.2020, розмір яких підтверджується розрахунком заборгованості, складеним первинним кредитором), що у загальному розмірі становить 2762,5 грн.

Що стосується розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

За встановленими у ст. 141 ЦПК України правилами розподілу судових витрат у цивільних справах, закінчених розглядом ухваленням рішення суду, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові на позивача, у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до чч.1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відсоток задоволеності позовних вимог складає 6,84 %.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,4 грн., отже з відповідачки на користь ТОВ «Дебт Форс» підлягає стягненню судовий збір за подання позову в розмірі 182,11 грн (2662,40 грн * 6,84 %).

Також позивач просить стягнути з відповідачки понесені судові витрати на правничу допомогу у розмірі 16000 грн.

Оскільки суд задовольняє позовні вимоги позивача частково, то з відповідачки слід стягнути у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу 1094,4 грн. (16000,00 грн. * 6,84 %).

Крім того, представник відповідачки ОСОБА_1 просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу у сумі 8000,00 грн., на підтвердження яких зокрема подано: копії договору про надання правової допомоги б/н/26 від 21.03.2026, акт виконаних робіт. При цьому, так як у задоволенні вимог відмовлено на 93,16 %), з позивача на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 7452,8 грн (8000,00 грн. * 93,16 %).

Відповідно до ч. 10 ст. 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Таким чином, у силу ч. 10 ст. 141 ЦПК України з позивача ТОВ «Дебт Форс» на користь відповідачки слід стягнути різницю судових витрат у розмірі 6176 грн. 29 коп. (7452,80 грн. - (182,11 грн.+1094,40 грн.)).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 10, 12, 13, 76-81, 83, 89, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовну заяву "Дебт Форс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Дебт Форс" заборгованість за договором № 0967431030 від 07.02.2020 у загальному розмірі 2762 (дві тисячі сімсот шістдесят дві) грн. 50 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Дебт Форс" на користь ОСОБА_1 витрати по справі на професійну правничу допомогу в розмірі в розмірі 6176 (шість тисяч сто сімдесят шість) грн. 29 коп.

Рішення набирає законної сили через тридцять днів з дня його проголошення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками справи.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повне найменування сторін:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "Дебет Форс", місцезнаходження: м. Київ, вул. Княжий Затон, буд. 9, прим. 369, оф. 1, код ЄДРПОУ 43577608.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Головуючий: К.В. Чуб