Ухвала суду № 138851254, 10.08.2026, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/9445/26

Провадження №1-кп/367/1021/2026

УХВАЛА

Іменем України

05 серпня 2026 року м. Ірпінь

Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю:

секретаря судових засідань ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

підозрюваного ОСОБА_5 ,

потерпілих: ОСОБА_6 , ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ірпінь клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

28 липня 2026 року до Ірпінського міського суду Київської області надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 травня 2026 року за № 12026110000000460 стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286-1 КК України, з доданими до нього документами.

28 липня 2026 року ухвалою Ірпінського міського суду Київської області призначено підготовче судове засідання.

Прокурор заявив про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Київський слідчий ізолятор», оскільки ризики, передбачені п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України не зменшились.

Захисник не заперечував проти клопотання прокурора, але просив зменшити розмірі застави до 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Обвинувачений підтримав захисника.

Потерпілий ОСОБА_7 та законний представник потерпілого ОСОБА_6 просили не застосовувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Суд, вивчивши обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування, вислухавши клопотання прокурора, обвинуваченого та його захисника, потерпілого ОСОБА_7 та законного представника потерпілого ОСОБА_6 приходить до наступного висновку.

У відповідності до положень ч. 4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Згідно приписів ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

При вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені статтею 178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Під час розгляду в суді питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, суд констатує, що в межах судового розгляду не допитано свідків, не досліджено матеріали справи, ОСОБА_5 обвинувачується у скоєнні умисного злочину про безпеки руху та експлуатації транспорту, а саме порушення правил дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, які заподіяли потерпілому тяжке тілесне ушкодження, який є тяжким злочином.

При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому.

Суддя оцінює наявність ризику можливості переховування підозрюваного, як цілком ймовірний, з огляду на додані до клопотання слідчого матеріали, при цьому враховуючи також тяжкість можливого покарання у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, що може спонукати його до вчинення спроби ухилитися (позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від п`яти до восьми років). Інкриміноване кримінальне правопорушення, яке вчинене у стані алкогольного, виключає можливе застосування інституту звільнення від відбування покарання з випробуванням (ч. 1 ст. 75 КК України).

Встановлюючи ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання, зокрема, свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

Тобто, ризик незаконного впливу існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Суддя враховує, що покази свідків у цьому кримінальному провадженні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище обвинуваченого ОСОБА_5 ..

Існування іншого ризику неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, а саме вчинення іншого кримінального правопорушення, який поряд із ризиком можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду, теж залишається існувати та вірогідність його настання є досить високою, враховуючи особу підозрюваного, зокрема, який раніше притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

За таких обставин, з урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення та особи обвинуваченого, який може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3 ,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження, слідчий суддя вважає що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 забезпечить виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків та надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених ст. 2 КПК України, а саме: захист особи від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.

Крім того, не лише наявність ризиків неправомірної поведінки, але й дані про особу обвинуваченого враховуються при обранні найсуворішого запобіжного заходу.

Суддя вважає доведеним те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти названим вище ризикам, оскільки на цьому етапі особисте зобов`язання, застава, особиста порука чи домашній арешт не є достатніми для гарантування поведінки обвинуваченого, виходячи із встановлених судом ризиків та тяжкості кримінального правопорушення, які не забезпечать належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_5 та не нададуть можливості уникнути вказаних ризиків, а тому суд вважає, що необхідно продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк два місяці.

Суддя враховує суспільний інтерес у швидкому, повному і об`єктивному судовому розгляді цього кримінального провадження, чого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини у всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів (рішення від 23.09.2008 у справі «Вренчев проти Сербії» (Vrenсev v. Serbia), заява № 2361/05, п. 76).

Разом із тим, фактичні обставини вчиненого кримінального правопорушення, його суспільна небезпека, враховуючи роль ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, що йому інкримінуються, необхідно зменшити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави до 900 ( дев`ятсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, і таким, що не суперечить положенням ч.5 ст.183 КПК України та вимогам ст.ст. 178, 182, 183 КПК України.

Одночасно, враховуючи доведені прокурором ризики, у разі внесення застави, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на нього додаткові обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 177-201, 314-317 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 задовольнити частково.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 03 жовтня 2026 року включно.

Визначити ОСОБА_5 заставу у 900 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2 995 200 (два мільйони дев`ятсот дев`яносто п`ять тисяч двісті) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Київській області.

У разі внесення застави, на ОСОБА_5 покладаються наступні обов`язки:

1) прибувати до суду за викликом;

2) не відлучатися із міста Ірпінь Київської області без дозволу прокурора або суду;

3) повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

4) утримуватись від спілкування з потерпілим ОСОБА_7 та свідками в даному кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

6) носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити ОСОБА_5 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в Київській області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та суду.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити, що у разі, якщо ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього процесуальні обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим протягом цього ж строку з моменту отримання копії ухвали.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Повний текст ухвали виготовлено та оголошено 10.08.2026 року о 10 годині 25 хвилин.

Головуючий суддя ОСОБА_1