Ухвала суду № 138850261, 10.08.2026, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/6538/26

№ провадження 6/646/426/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2026 року м.Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова у складі: головуючого судді Демченко І.М., за участю секретаря судового засідання Кочитової Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» про заміну сторони у виконавчому провадженні щодо виконання виконавчого напису нотаріуса,

У С Т А Н О В И В :

1.Зміст заяви.

03.06.2026 до суду через систему «Електронний суд», що є складовою частиною Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, надійшла заява ТОВ «ФК «ПОЗИКА» про заміну сторони у виконавчому провадженні щодо виконання виконавчого напису нотаріуса.

Заява мотивована тим, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Богатиренка А.І. перебуває виконавче провадження № 64934490, відкрите на підставі виконавчого напису № 100750, вчиненого 20.11.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., про стягнення з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» заборгованості за кредитним договором № 159880211 від 13.04.2019, укладеного з ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».

Заявник, посилаючись на положення статей 442, 446 ЦПК України, статтю 15 Закону України «Про виконавче провадження», просить замінити стягувача ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на правонаступника ТОВ «ФК «ПОЗИКА» у вищевказаному виконавчому провадженні.

2. Позиції учасників судового провадження.

Представник заявника ТОВ «ФК «ПОЗИКА» у судове засідання не з`явився, при зверненні до суду з цією заявою розгляд справи просив проводити за його відсутності.

Стягувач ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», приватний виконавець, у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується довідками, сформованими автоматизованою системою документообігу суду про успішну доставку процесуальних документів до електронний кабінетів в системі «Електронний суд» кожного з учасників.

Представник боржника ОСОБА_2 адвокат Опольська Н.М. надала до суду заяву про розгляд заяви ТОВ «ФК «ПОЗИКА» у їх відсутність.

Відповідно до положень частини третьої статті 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

У запереченнях на заяву про заміну сторони виконавчого провадження представник Безпарточної А.Ю. у задоволенні заяви ТОВ «ФК «ПОЗИКА» просила відмовити, з огляду на те, що заявником не доведено належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами перехід права вимоги саме до неї, з таких підстав.

1. Заміна сторони виконавчого провадження можлива лише за умови встановлення матеріального правонаступництва.

Заявник повинен довести: наявність відповідного права вимоги у кожного попереднього кредитора; включення права вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором № 159880211 до кожного відповідного реєстру; дотримання визначеного договорами порядку переходу права вимоги; перехід до заявника права вимоги саме за виконавчим написом № 100750 від 20.11.2020; передачу заявнику документів, необхідних для реалізації набутого права.

Отже, розгляд заяви не може зводитися до формальної констатації наявності договорів факторингу без перевірки документів, якими підтверджується перехід конкретної вимоги.

2. Заявником не надано виконавчого напису, право на виконання якого він просить набути.

ТОВ «ФК «ПОЗИКА» просить замінити стягувача у виконавчому провадженні №64934490, відкритому на виконання виконавчого напису № 100750 від 20.11.2020, однак самого виконавчого напису до заяви не додано.

Більше того, у заяві прямо зазначено, що заявник не має копії виконавчого напису та вважає, що позбавлений можливості отримати її до набуття статусу стягувача.

Водночас саме виконавчий напис є виконавчим документом, у межах виконання якого заявник просить надати йому статус стягувача.

Постанова про відкриття виконавчого провадження підтверджує лише факт прийняття виконавчого напису до примусового виконання та містить загальну суму стягнення. Вона не відтворює повного змісту виконавчого документа.

За відсутності виконавчого напису неможливо безпосередньо встановити: повний зміст вимоги, посвідченої нотаріусом; період, за який проводилося стягнення; склад суми, визначеної до стягнення; зміст документів, на підставі яких було вчинено виконавчий напис; відповідність права вимоги, зазначеного у договорах факторингу та реєстрах, праву, посвідченому виконавчим написом; чи охоплює останній договір факторингу всі права попереднього стягувача за цим виконавчим документом.

Заміна стягувача стосується конкретного виконавчого провадження, відкритого на підставі конкретного виконавчого документа.

Тому висновок про перехід до заявника права бути стягувачем у виконавчому провадженні № 64934490 без дослідження виконавчого напису буде передчасним.

3. Щодо недоведеності переходу права вимоги саме до ОСОБА_2

Правильним прізвищем заінтересованої особи є ОСОБА_2 . Водночас у всіх ключових документах, якими заявник обґрунтовує перехід права вимоги, зазначено інше прізвище - « ОСОБА_3 ».

Зокрема, а у витягу з Реєстру боржників № 1 до Договору факторингу № 161025-01-ОФ від 16.10.2025 року боржника зазначено як « ОСОБА_1 ».

Отже, заявником не доведено, що право вимоги, включене до відповідних реєстрів щодо особи з прізвищем « ОСОБА_3 », є саме правом вимоги до ОСОБА_2 .

Саме по собі співпадіння інших реквізитів не усуває цієї суперечності, оскільки до заяви не додано кредитного договору, анкети-заявки позичальника, документів щодо ідентифікації особи.

За таких обставин заявник не довів належними, достовірними та достатніми доказами, що предметом кожного з договорів факторингу було право вимоги саме до ОСОБА_2 , а відтак не підтвердив безперервний перехід конкретного права вимоги до заявника.

4. Акт прийому-передачі Реєстру боржників самостійно не ідентифікує право вимоги до ОСОБА_2

До заяви додано акт прийому-передачі Реєстру боржників за Договором факторингу № 161025-01-ОФ від 16.10.2025.

Відповідно до акта ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» передало, а ТОВ «ФК «Позика» прийняло Реєстр боржників, який містить відомості щодо 46 564 боржників із загальною сумою заборгованості 639 147 523,58 грн.

Водночас безпосередньо акт не містить: 1. ПІБ ОСОБА_2 ; 2. її РНОКПП; 3. номера кредитного договору № 159880211; 4. номера виконавчого напису № 100750; 5. номера виконавчого провадження № 64934490; 6. інших індивідуальних ознак права вимоги до боржника.

Таким чином, акт прийому-передачі Реєстру боржників не усуває суперечностей щодо ідентифікації боржника, оскільки безпосередньо не містить жодних персоніфікованих відомостей про ОСОБА_2 та лише засвідчує передачу загального масиву прав вимоги щодо 46 564 боржників.

Конкретизація осіб, права вимоги до яких передавалися за Договором факторингу № 161025-01-ОФ від 16.10.2025, здійснюється виключно у відповідному Реєстрі боржників № 1 до Договору факторингу № 161025-01-ОФ від 16.10.2025. Однак у витягу з цього Реєстру зазначено інше прізвище - « ОСОБА_1 », тоді як правильним прізвищем заінтересованої особи є ОСОБА_2 .

Отже, акт прийому-передачі, який не містить індивідуальних даних заінтересованої особи, не може самостійно підтверджувати, що до ТОВ «ФК «Позика» перейшло право вимоги саме до ОСОБА_2 , а не до особи з прізвищем « ОСОБА_3 », зазначеної у Реєстрі боржників.

У матеріалах, доданих до заяви, відсутні документи про виправлення, уточнення або приведення персональних даних заінтересованої особи у відповідність до її дійсного прізвища. Також не надано пояснень щодо причин зазначення неправильного прізвища у Реєстрі боржників, який є невід`ємною частиною договору факторингу та безпосередньо визначає перелік переданих прав вимоги.

Сам заявник у поданій до суду заяві також зазначає боржника як « ОСОБА_1 », що свідчить про те, що на момент звернення до суду він не усунув суперечності у персональних даних особи, право вимоги до якої просить визнати таким, що перейшло до нього.

За таких обставин акт прийому-передачі Реєстру боржників у сукупності з витягом із Реєстру, який містить неправильне прізвище, не підтверджує належними, достовірними та достатніми доказами включення до переданого масиву саме права вимоги до ОСОБА_2 .

Відтак заявником не доведено належну індивідуалізацію предмета відступлення та не підтверджено, що за Договором факторингу № 161025-01-ОФ від 16.10.2025 до нього перейшло саме право вимоги до ОСОБА_2 .

3. Фактичні обставини, встановлені судом.

Постановою приватного виконавчого округу Харківської області Богатиренком А.І. від 23.03.2021 відкрито виконавче провадження № 64934490 на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. за № 100750 від 20.11.2020 про стягнення з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» заборгованості в розмірі 22 198, 73 грн.

З інформації про виконавче провадження № 64934490, сформованої станом на 13.02.2026, встановлено, що державний виконавець Богатиренко А.І. не діє.

За даними реєстру приватних виконавців України діяльність приватного виконавця Богатиренка А.І. зупинена та його заміщує приватний виконавець Іванюта І.М.

28.11.2018 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01.

У подальшому до Договору факторингу № 28/1118-01 укладалися Додаткові угоди від 31.12.2020, 31.12.2021, 31.12.2022, 31.12.2023 щодо продовження терміну дії Договору факторингу № 28/1118-01.

Пунктом 1.2 Договору факторингу № 28/1118-01 визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги.

Відповідно до п. 1.3 Договору факторингу № 28/1118-01 під правом вимоги розуміються всі права грошових вимог клієнта (Первісного кредитора) до боржників (Відповідача) по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Пунктом 1.5 Договору факторингу № 28/1118-01 встановлено, що реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за договором. Форма вказаного реєстру наведена в додатку № 1 до договору.

Згідно з п. 2.1 розділу 2 Договору факторингу № 28/1118-01. клієнт (Первісний кредитор) зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 4.1 Договору факторингу № 28/1118-01. право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному Додатку.

Підписанням Реєстру прав вимоги Сторони засвідчують передачу Права вимоги до Боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром права вимоги.

Відповідно до п.5.3.3 Договору факторингу № 28/1118-01 (в редакції з урахуванням додаткових угод до нього) визначено, що Фактор (ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС) має право розпоряджатися Правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати Право вимоги на користь третіх осіб.

ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору факторингу № 28/1118-01 підписали Реєстр прав вимоги № 49 від 22.10.2019, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до « ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , номер кредитного договору 159880211, дата кредитного договору 13.04.2019 загальна заборгованість 16 657, 06 грн.».

05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 05/0820-01. У подальшому до Договору факторингу № 05/0820-01 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу № 05/0820-01.

Розділом 2 Договору факторингу № 05/0820-01 визначено, що ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за плату на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 1.3 Договору факторингу № 05/0820-01 під правом вимоги розуміється всі права ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Пунктом. 1.5 Договору факторингу № 05/0820-01 встановлено, що реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за цим договором. Форма вказаного реєстру наведена в додатку № 1 до цього договору.

Відповідно до п.п. 5.3.3 Договору факторингу № 05/0820-01 ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» має право розпоряджатися Правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати Право вимоги на користь третіх осіб.

ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання Договору факторингу № 05/0820-01 підписали Реєстр прав вимоги № 2 від 04.11.2020 до Договору факторингу № 05/0820-01, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до « ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , номер кредитного договору 159880211, дата кредитного договору 13.04.2019, загальна заборгованість 16 640,23 грн.».

16.10.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» укладено Договір факторингу № 161025-01-ОФ, відповідно до умов якого заявнику відступлено право грошової вимоги до Боржника за Кредитним договором.

Відповідно до п.1.2. Договору факторингу № 161025-01-ОФ перехід від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до ТОВ «ФК «ПОЗИКА» прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком № 2, після чого Заявник стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги.

Відповідно до Реєстру Боржників № 1 від 16.10.2025 за Договором факторингу № 161025-01-ОФ від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до ТОВ «ФК «ПОЗИКА» перейшло право вимоги до Боржника « ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , кредитний договір № 159880211, дата кредитного договору 13.04.2019, сума виконавчого документа 22 198,73 грн., сума боргу 20 998, 73 грн. ( 5 998,15 грн - заборгованість по тілу кредиту; 10 642,08 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 4 358,50 грн заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

4. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду.

Відповідно до ст. 90 Закону України «Про нотаріат» стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

У ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих написів нотаріусів.

Відповідно до ч. 2 ст. 446 ЦПК України процесуальні питання, пов`язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

У ч. 1, 2, 4 ст. 442 ЦПК України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.

З наведеного нормативного визначення слідує, що на стадії виконавчого провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження. Така заміна є прийнятною, зокрема, у правовідносинах, що допускають правонаступництво.

З досліджених матеріалів судом встановлено, що ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до « ОСОБА_1 » за кредитним договором № 100750 від 13.04.2019, однак інформація про виконавче провадження не містить будь-яких даних, що виконавчий напис № 100750 від 20.11.2020 стосується цього кредитного договору та ОСОБА_2 .

Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. Закону України «Про нотаріат» нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії як вчинення виконавчого напису.

Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Отже, вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права кредитора на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому, нотаріус проводить свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції та не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає та не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна.

У п. 1 глави 15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за № 282/20595, передбачено, що у разі виявлення нотаріусом, що ним допущено помилку при вчиненні нотаріальної дії або що вчинена нотаріальна дія не відповідає законодавству, нотаріус зобов`язаний повідомити про це сторони (осіб), стосовно яких вчинено нотаріальну дію, для вжиття заходів щодо скасування зазначеної нотаріальної дії відповідно до законодавства.

Згідно з абз. 1-3 п. 6.16. розділу VI Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України 22.12.2010 № 3253/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2010 р. за № 1318/18613, у разі виявлення нотаріусом у тексті нотаріального документа, який створений ним у результаті вчинення нотаріальної дії, технічної помилки, яка не змінює змісту документа та не впливає на права особи(іб), щодо якої(их) було вчинено нотаріальну дію (описка, друкарська або граматична помилка), нотаріус може виправити таку помилку. Помилка у тексті нотаріального документа виправляється у всіх примірниках такого документа одночасно. Виправлення помилки повинно відповідати відомостям, що містяться в документах, які були подані нотаріусу для вчинення нотаріальної дії, або отримані безпосередньо з єдиних та державних реєстрів.

Будь-яких доказів щодо виправлення помилки у написанні прізвища боржника за виконавчим написом № 10750 від 20.11.2020 приватним нотаріусом та уточнення анкетних даних приватним виконавцем матеріали справи не містять.

Згідно з ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

З досліджених договорів факторингу та реєстрів боржників встановлено, що сума заборгованості за кредитним договором, то збільшувалася, то зменшувалася, хоча не могла зростати після відступлення прав вимоги.

За приписами ч. 1 ст. 1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Згідно з ч. ст. 1081, ч. 1 ст. 1082 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Підставою для заміни стягувача є заміна кредитора у матеріальних правовідносинах, у зв`язку із чим суд насамперед має з`ясувати, чи первісному кредиторові належало право вимоги до боржника на момент його відступлення, а також перевірити дійсність / чинність вимоги на момент звернення до суду з відповідною заявою.

У цьому контексті Велика Палата Верховного Суду вважає за неодмінне розмежувати поняття «право вимоги», «цесія» та «договір про відступлення права вимоги», нагадавши власний висновок, сформульований у пункті 73 постанови від 08.08.2023р. у справі №910/19199/21, про те, що відступленням права вимоги (цесією) є сам факт заміни особи в зобов`язанні. Цесія є не окремим самостійним договором, а правовим наслідком укладення договору про відступлення права вимоги.

У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду зауважила, що недійсність вимоги не зумовлює недійсності відповідного договору, за яким була передана така вимога, а має наслідком відповідальність первісного кредитора перед новим кредитором, врегульовану положеннями ЦК України. Недійсність переданої вимоги, про яку йдеться в статті 519 ЦК України, не можна ототожнювати з недійсністю правочину, а законодавець не пов`язує питання дійсності / недійсності правочину про заміну кредитора з дійсністю вимоги, яка передається новому кредитору (див. пункти 92, 96 постанови у справі № 910/19199/21).

У пункті 132 постанови від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що права кредитора у зобов`язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв`язку з припиненням зобов`язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов`язанні не переходять до набувача.

Отже, суд повинен надати оцінку саме наявності у кредитора права вимоги та його чинності (неприпинення) на момент подання заяви про заміну стягувача.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Заміна будь-якого учасника справи судом має не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених ч. 1 ст. 2 ЦПК України, в тому числі на стадій виконання рішень інших органів (посадових осіб).

Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Ухвалою суду від 09.06.2026 заява ТОВ «ФК «ПОЗИКА» залишалася судом без руху у зв`язку з некоректністю анкетних даних боржника та невідповідністю їх відомостям, що містяться в державних реєстрах, однак заявником ці обставини проігноровані.

Враховуючи, що кредитний договір, право вимоги за яким неодноразово переуступалося, суду надано не було, а інші документи містять суперечливе та варіативне написання анкетних даних боржника, суд приходить до висновку, що заявник не надав достовірних та достатніх доказів про те, що до нього перейшло право вимоги саме до боржника ОСОБА_2 .

5.Висновки за результатами розгляду заяви

Інститут заміни сторони виконавчого провадження (правонаступництво) за своєю правовою природою не є інструментом для виправлення граматичних, орфографічних або технічних помилок, допущених в тому числі під час вчинення нотаріальних дій. Суд не наділений повноваженнями вносити зміни або виправляти помилки у виконавчих написах нотаріусів через механізм процесуального правонаступництва.

На цій підставі суд виснував про недоведеність факту відступлення прав вимоги, що дає підстави для задоволення заяви про заміну сторони стягувача у відкритому виконавчому провадженні № 64934490 на підставі статті 442 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 11, 512, 514, 1078, 1080-1082 ЦК України, ст. 1, 3, 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 1, 87-88, 90 Закону України «Про нотаріат», керуючись ст. 2, 12, 76-81, 89, 95, 247, 258-260, 263, 268, 272, 353, 442, 446 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» про заміну сторони у виконавчому провадженні щодо виконання виконавчого напису нотаріуса відмовити.

Ухвала може бути оскаржена повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст ухвали складено 10.08.2026.

Суддя І.М.Демченко