Рішення № 138849252, 10.08.2026, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

10.08.2026

Провадження № 2-о/389/93/26

ЄУН 389/1806/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2026 року Знам`янський міськрайонний суд

Кіровоградської області

у складі: головуючого судді Українського В.В.,

за участю секретаря судового засідання Гой І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Знам`янка Кіровоградської області в режимі відеоконференції цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , про встановлення факту перебування на утриманні,

В С Т А Н О В И В:

Заявник звернувся до суду із заявою, в якій просить встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував на утриманні своєї матері - старшого солдата ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , радіо телефоніста-лінійного наглядача 2-го відділення управління командира батареї бригадної артилерійської групи військової частини НОМЕР_1 , на момент її смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Свої вимоги обґрунтував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла мати заявника ОСОБА_1 та заінтересованої особи - ОСОБА_2 - ОСОБА_4 . За життя матері він перебував на її утриманні. ОСОБА_3 з квітня 2020 року по січень 2023 року регулярно надсилала грошові кошти своєму сину, тим самим утримуючи його матеріально. Крім того, в період з 01.09.2021 по 30.06.2022 він навчався у ДНЗ «Знам`янський професійний ліцей» на денній формі навчання на комерційний основі, стипендію не отримував. Перебування на утриманні матері також підтверджується показаннями свідків.

Згідно з витягом з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної ВЛК ЗСУ від 31.07.2024 №5827, захворювання старшого солдата ОСОБА_3 , яке стало причиною смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, лікарським свідоцтвом про смерть, військово-обліковими документами захворювання, яке призвело до смерті, та причина смерті, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби.

ОСОБА_1 звернувся з заявою до ІНФОРМАЦІЯ_5 стосовно виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою КМУ від 25.12.2013 №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві».

У відповідь на вказану заяву надійшов Витяг із протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги №9/д від 12.02.2026., відповідно до якого комісія дійшла висновку про повернення двом синам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, старшого солдата ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ) на доопрацювання документів для призначення одноразової грошової допомоги, зазначивши про наступне. Згідно з ч.1 ст.16-1 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у ред. станом на дату смерті ОСОБА_3 , а саме ІНФОРМАЦІЯ_4 ) у випадках, зазначених у п.п.1-3 п.2 ст.16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення). Також комісія зазначила, що без надання документів, які відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» підтверджують, що повнолітні сини перебували на утриманні померлого військовослужбовця, зокрема, судового рішення про встановлення факту перебування на його утриманні на дату смерті, неможливо встановити право заявників на отримання одноразової грошової допомоги.

Враховуючи викладене вище, у ОСОБА_1 виникла необхідність звернутися до суду із даною заявою з метою встановити факт його перебування на утриманні померлої матері ОСОБА_3 , яка була військовослужбовцем.

Міністерством Оборони України надано пояснення у справі, відповідно до яких міністерство заперечує пороти заявлених вимог. Надано пояснення, що для цілей визначення того, чи є особа утриманцем у розумінні чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, необхідно встановити, чи має така особа право на призначення пенсії в разі втрати годувальника за приписами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Заявнику на момент вступу на навчання до ДНЗ «Знам`янський професійний ліцей» вже було значно більше 23 років та на момент смерті матері він вже не навчався. Заявник не надає докази того, що він є непрацездатною особою та має право на пенсію у разі втрати годувальника.

Заявник та його представник у судовому засіданні підтримали вимоги заяви та просять їх задовольнити вказавши що ОСОБА_1 повністю перебував на утриманні матері..

Представник військової частини НОМЕР_1 у судове засіданні не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву, відповідно до якої просить проводити розгляд справи без його участі та врахувати пояснення військової частини.

Представник Міністерства Оборони України у судовому засіданні заперечив щодо задоволення вимог заяви та просить відмовити заявнику у задоволенні таких через недоведеність перебування заявника на утриманні матері.

ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив надав заяву що підтримує вимоги свого брата.

Суд вислухав пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи вважає, що заявлені вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 , свідоцтвом про одруження між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ; свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ; свідоцтвом про зміну імені серії НОМЕР_4 , актовий запис №8 від 04.04.2015, згідно з яким ОСОБА_6 змінила прізвище на « ОСОБА_7 ».

ОСОБА_3 проходила військову службу за контрактом , про що свідчать наступні документи: довідка №231 від 30.06.2017 відповідно до якої ОСОБА_3 у період з 25.10.2016 по 12.04.2017 брала участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення АТО на території Донецької та Луганської областей; витягу із наказу командира в/ч НОМЕР_5 (по стройовій частині) №40 від 27.02.2020 відповідно до якого ОСОБА_3 , санітарний інструктор автомобільної роти в/ч НОМЕР_5 вибула до нового місця служби - в/ч НОМЕР_6 ; наказ командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) №92 від 01.04.2020 про те,що ОСОБА_3 зарахована до списків особового складу в/ч НОМЕР_1 ; довідкою №297 від 02.03.2023 згідно з якою ОСОБА_3 у період з 01.04.2020 по 20.08.2020, з 22.06.2021 по 24.02.2022 брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів м. Вугледар Донецької обл., м. Сєвєродонецьк Луганської обл.; довідкою №296 від 02.03.2023 та довідкою №441/1766 від 03.07.2025, відповідно до яких ОСОБА_3 у період з 24.02.2022 по 26.02.2022, з 18.03.2022 по 08.07.2022, з 24.08.2022 по 21.11.2022, з 23.11.2022 по 23.01.2023 брала безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, перебуваючи у АДРЕСА_1 .

Відповідно до витягу із наказу командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) №29 від 29.01.2023 старшого солдата ОСОБА_3 , радіо телефоніста-лінійного наглядача 2-го відділення управління командира батареї взводу управління командира батареї реактивної артилерійської батареї бригадної артилерійської групи в/ч НОМЕР_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 23.01.2023 знято з усіх видів забезпечення у зв`язку зі смертю.

Померла ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_8 . Згідно зі сповіщенням сім`ї №114 від 30.01.2023, наданим ІНФОРМАЦІЯ_9 , повідомлено, що старший солдат ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 о 02:00 год., під час переміщення підрозділу до станції погрузки с. Барвінкове Херсонської області, відчула погіршення стану здоров`я. На прохання військовослужбовця та у зв`язку з неможливістю звернутися за медичною допомогою до медичної роти, була відпущена до місця власного проживання для обстеження у місцевій лікарні м.Знам`янка Кропивницького р-ну Кіровоградської обл. 29.01.2023 до підрозділу було доведено інформацію про смерть від природних обставин (серцевої недостатності).

Згідно з Витягом з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної ВЛК ЗСУ від 31.07.2024 №5827, захворювання старшого солдата ОСОБА_3 , «Гостра серцева недостатність. Атеросклеротична хвороба серця», яке стало причиною смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, лікарським свідоцтвом про смерть, військово-обліковими документами захворювання, яке призвело до смерті, та причина смерті, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби.

ОСОБА_1 звернувся з заявою до ІНФОРМАЦІЯ_5 стосовно виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою КМУ від 25.12.2013 №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві».

У відповідь на вказану заяву заявник отримав Витяг із протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги №9/д від 12.02.2026., відповідно до якого комісія дійшла висновку про повернення двом синам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, старшого солдата ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ) на доопрацювання документів для призначення одноразової грошової допомоги. Вказав про те, що у редакції статті 16-1 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» , чинний на дату смерті військовослужбовця, зазначено, що право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають: батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до наданих документів заявники не відносяться до визначеного Законом кола осіб (а саме неповнолітніх дітей померлого). Також за поданими документами неможливо встановити, чи є повнолітні сини померлого військовослужбовця непрацездатними (особами з інвалідністю) і чи перебували на його утриманні. Без надання документів, які відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» підтверджують, що повнолітні сини перебували на утриманні померлого військовослужбовця, зокрема, судового рішення про встановлення факту перебування на його утриманні на дату смерті, неможливо встановити право заявників на отримання одноразової грошової допомоги.

Заявник вказує, що перебував на утриманні матері до дня смерті останньої. Так, відповідно до наданих виписок по банківським рахункам ОСОБА_1 в АТ КБ «ПриватБанк» за періоди з 01.01.2018 по 01.11.2021 та з 01.11.2021 по 29.01.2023, ОСОБА_3 з квітня 2020 по січень 2023 надсилала періодично грошові кошти своєму сину.

Згідно з довідкою №81 від 14.04.2026, виданою ДНЗ «Знам`янський професійний ліцей», ОСОБА_1 навчався у вказаному навчальному закладі у період з 01.09.2021 (наказ №1 «З-СНН» від 01.09.2021) по 30.06.2022 (наказ №2 «В СНН» від 30.06.2022). Форма навчання денна, знаходився на комерційній основі, стипендію не отримував.

Свідки підтверджують той факт, що ОСОБА_1 перебував на утриманні матері, так як не працював та не мав власних коштів. Крім того, в нього є малолітня дитина, на утримання якої ОСОБА_3 також надавала кошти, так як її батьки не працювали та не мали коштів на утримання родини.

Частиною 7 ст. 19 ЦПК України визначено, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Частиною 2 ст. 315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у ст. 315 ЦПК України, не є вичерпним.

У порядку окремого провадження справа про встановлення фактів розглядається, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду за умов, якщо факти, які підлягають встановленню, мають юридичний характер, тобто відповідно до закону викликають юридичні наслідки - виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11.12.2019 року у справі № 305/279/16-ц (провадження № 61-30299св18)).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян.

Таким чином, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Таким чином, у судовому порядку можливо встановити факти, коли ці факти безпосередньо породжуватимуть юридичні наслідки, тобто вони повинні мати юридичне значення, а саме: від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення.

Звертаючись до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, ОСОБА_1 посилався на те, що встановлення факту перебування на утриманні матері, яка приймаючи безпосередню участь у заходах із забезпечення оборони України та проходячи військову службу померла, необхідно йому з метою реалізації свого права на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця, яка передбачена статтею 16-1 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та розмір якої визначений постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 № 168 «Про деякі питання виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Отже, для визначення можливості встановлення факту, про який просив заявник, суду в першу чергу при ухваленні рішення необхідно встановити, чи породить встановлення таких фактів юридичні наслідки для заявника у виді набуття права на отримання матеріальних виплат та гарантій, передбачених Законами України «Про військовий обов`язок і військову службу», «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців і членів їх сімей» та постановою КМУ від 28.02.2022 № 168.

Статтею 41 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі, зокрема, загибелі (смерті) військовослужбовців, здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Згідно із ч. 1 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі, зокрема, загибелі (смерті) військовослужбовців - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби (пп. 1 п. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 установлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пунктах 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16- 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункт 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Згідно зі ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на дату смерті матері заявника) у випадках, зазначених у підп. 1-3 п. 2 сатті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», зокрема, за загиблого (померлого) військовослужбовця.

Частинами 1, 2 ст. 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих, які перебували на їх утриманні (ст. 31). Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли в період проходження служби.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» непрацездатними членами сім`ї вважаються:

а) діти, брати, сестри та онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років. При цьому братам, сестрам та онукам право на пенсію надається у тих випадках, якщо у них немає працездатних батьків;

б) батьки та дружина (чоловік), якщо вони досягли віку, що дає право на призначення пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (незалежно від тривалості страхового стажу), або є особами з інвалідністю;

в) батьки та дружина (чоловік), якщо вони не взяли повторний шлюб військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули, померли чи пропали безвісти в період проходження служби або померли після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов`язку, безпосередньою участю в антитерористичній операції або забезпеченням її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення, безпосередньою участю у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченням здійснення зазначених заходів, перебуваючи безпосередньо в районах та у період їх здійснення, безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, мають право на пенсію не раніш як за 5 років до досягнення віку, що дає право на призначення пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (незалежно від тривалості страхового стажу), або якщо вони мають право на пенсію незалежно від віку відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на дострокову пенсію за віком, пенсію за віком на пільгових умовах чи пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до закону, або якщо вони є особами з інвалідністю;

г) дід і бабуся - при відсутності осіб, які за законом зобов`язані їх утримувати;

д) дружина (чоловік) або один з батьків чи дід, бабуся, брат або сестра, незалежно від віку і працездатності, якщо вона (він) зайнята доглядом за дітьми, братами, сестрами чи онуками померлого годувальника, які не досягли 8-річного віку, і не працює.

Вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, а також професійно-технічних, закладах вищої освіти (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), мають право на пенсію в разі втрати годувальника до закінчення навчальних закладів, але не більш як до досягнення ними 23 років. Діти-сироти мають право на пенсію в разі втрати годувальника до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні.

Як визначено ч.1 ст. 31 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Таким чином, системне тлумачення положень ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на дату смерті матері заявника ) та положень статей 30, 31 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» дає підстави для висновку, що право на виплату одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого).

При цьому, утриманцями можуть бути непрацездатні члени сім`ї, зокрема, син, який не досяг 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років.

Під час розгляду справи було встановлено, що заявником не надано суду належних і допустимих доказів, які б підтверджували належність заявника до переліку категорії осіб, які б у разі встановлення судом факту перебування на утриманні матері, надавали йому право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції на час виникнення спірних правовідносин, а саме на час смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_8 . Так, на час смерті матері ОСОБА_1 вже закінчив навчання та йому було більше ніж 23 роки. Крім того, систематичне пересилання ОСОБА_3 коштів на рахунок сина ОСОБА_1 не підтверджує перебування останнього на утриманні матері, враховуючи працездатний вік заявника, відсутність будь-яких доказів наявності у нього інвалідності до досягнення ним 18 років та інших доказів непрацездатності. Показання свідків суд не приймає до уваги як такі, що не підтверджують непрацездатність заявника.

Відтак, встановлення юридичного факту, а саме факту перебування на утриманні матері на момент її смерті, про який просить заявник, не породить для нього юридичних наслідків, тобто не призведе до набуття права на отримання одноразової грошової допомоги, а тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.

Керуючись ст. 263, 265, 273, 293, 315, 353 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про встановлення факту перебування на утриманні матері ОСОБА_3 на час її смерті ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Судовий збір залишити на рахунок заявника.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник - ОСОБА_1 проживає по АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 .

Заінтересована особа - ОСОБА_2 проживає по АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_8 .

Заінтересована особа - Міністерство оборони України місце знаходження м. Київ просп. Повітряних сил, 6, код ЄДРПОУ 00034022.

Заінтересована особа - Військова частина НОМЕР_1 місце знаходження АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_9.

Суддя В.В. Український