Рішення № 138849034, 07.08.2026, Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/514/26

Провадження № 2/342/634/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої судді Андріюк І.Г.,

за участю секретаря судового засідання Малик Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Городенка у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Кредитної спілки «Скарбниця» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Представник Кредитної спілки «Скарбниця» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та просить стягнути солідарно з відповідачів на користь кредитної спілки «Скарбниця» заборгованість за кредитним договором № 330-ГВ від 04.08.2022 у розмірі 26182,47 грн; стягнути пропорційно з відповідачів на користь Кредитної спілки «Скарбниця» судові витрати в розмірі по 1109,33 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Гвіздецьке відділення Кредитна спілка «Скарбниця» 04.08.2022 уклало кредитний договір №3303-ГВ з членом кредитної спілки ОСОБА_1 на суму 40 000 грн строком на 24 місяці.

Відповідно до умов кредитного договору та графіку розрахунків погашення кредиту та сплати процентів за користування ним здійснюється щомісяця (30 числа). Згідно п.4.1 кредитного договору процентна ставка за користування кредитом становила 60,00 % на рік від суми залишку кредиту за кожен день користування кредитом і не може бути збільшена без письмової згоди позичальника. Відсотки нараховуються за фактичне число календарних днів користування кредитом за виключенням дня отримання кредиту та включаючи дату його повернення.

04.08.2022 відповідачка, згідно видаткового касового ордеру №1, отримала кредит в розмірі 40 000 гривень. Зобов`язання відповідача за кредитним договором забезпечувалося порукою ОСОБА_2 відповідно до договору поруки № 4220 від 04.08.2022 та ОСОБА_3 відповідно до договору поруки № 4221 від 04.08.2022.

Відповідачі не виконали взяті на себе зобов`язання за кредитним договором №3303-ГВ від 04.08.2022, укладеним на 24 місяці, який закінчився 04.08.2022, впродовж дії договору не здійснювали передбачених умовами договору платежів, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.

Таким чином відповідачі допустили повне невиконання істотних умов договору.

На 06.05.2026 відповідачка має заборгованість за кредитним договором у розмірі 26182,47 грн, з яких: 4043,65 грн заборгованість за кредитом; 22138,82 грн заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом.

Провадження у даній справі відкрито 08.05.2026, справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом сторін.

Ухвалою від 19.06.2026 визнано явку представника Кредитної спілки «Скарбниця» визнано обов`язковою.

У судовому засіданні 21.07.2026 представник позивачки вимоги позову підтримала, просила задовольнити. Щодо розрахунку заборгованості, з приводу якого суд мав запитання, просила оголосити перерву для надання письмового пояснення щодо стягуваних за кредитом сум.

У судове засідання 21.07.2026 відповідачі не прибули, повідомлялися у встановленому законом порядку. Рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_1 , ОСОБА_3 повернулися до суду із відмітками про вручення; рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_2 повернулися до суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Також ОСОБА_2 про судовий розгляд справи був повідомленим через оголошення, розміщене на офіційному веб-сайті судової влади України, відповідно до вимог ч.11 ст.128 ЦПК України. З опублікуванням оголошень про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

За клопотанням представника позивача суд оголосив перерву у судовому засіданні.

23.07.2026 від представника позивача до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог з метою уточнення правової природи процентів. Зазначено, що предмет позову, підстави, розмір заявлених до стягнення сум та прохальна частина позову залишаються незмінними. До закінчення строку дії кредитного договору - 04.08.2024 позивач здійснював нарахування процентів за користування кредитом, відповідно до п.4.1 кредитного договору. Після закінчення строку дії кредитного договору, у зв`язку з неповерненням відповідачкою кредиту у встановлений договором строк, позивач, відповідно до п.4.6 кредитного договору, припинив нарахування процентів за користування кредитом та з 05.08.2024 здійснював нарахування процентів виключно за неправомірне користування кредитом. До складу заявленої суми процентів входять проценти за неправомірне користування кредитом, нараховані за п.4.6 кредитного договору. Долучено деталізований розрахунок заборгованості.

У судове засідання 07.08.2026 учасники справи не з`явились, повідомлялись у встановленому законом порядку. Причин неявки не повідомили. Рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_1 , ОСОБА_3 повернулися до суду із відмітками про вручення; ОСОБА_2 про судовий розгляд справи був повідомленим через оголошення, розміщене на офіційному веб-сайті судової влади України, відповідно до вимог ч.11 ст.128 ЦПК України.

Щодо неявки представника позивача суд взяв до уваги подану 27.05.2026 заяву представника позивача про розгляд справи за відсутності позивача, відсутність заперечень щодо заочного розгляду справи.

Згідно ч.3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до частини 1 статті 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Передбачених ч.2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності учасників справи з ухваленням, відповідно до ст.ст. 280-283 ЦПК України, заочного рішення.

Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідачі не скористалися правом на подання відзиву в порядку ст.178 ЦПК України, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами справи, що відповідає вимогам ч.8 ст.178 ЦПК України.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата його складання.

Суд, дослідивши документи і матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, вважає необхідним зазначити таке.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Підставою звернення представника позивача з даним позовом до суду є невиконання кредитних зобов`язань відповідачами щодо укладеного між сторонами договору.

Судом встановлено, що 04.08.2022 року між кредитною спілкою «Скарбниця», в особі голови правління Дружкіної С.Я., та відповідачкою ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 3303-ГВ, відповідно до умов якого позивач зобов`язався надати позичальнику споживчий кредит в сумі 40 000 грн на засадах строковості, зворотності, цільового використання, платності та забезпеченості, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим договором. Договір підписаний 04.08.2022 кредитодавцем та позичальником ОСОБА_1 . Договір підписали поручителі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Також 04.08.2022 підписано ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 додаток №1 до Договору про споживчий кредит №3303-ГВ.

Відповідно до п. 3.1, 3.4, 4.1 кредитного договору строк кредитування становить 24 місяці від дати отримання кредиту. Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом з дотриманням графіка платежів, що є невід`ємною частиною договору, до закінчення строку, визначеного п.3.1. договору. Проценти за користування кредитом є фіксованими та становить 60% річних від суми залишку кредиту за кожен день користування.

Згідно із п.4.5 Кредитного договору повернення кредиту та процентів за користування кредитом відбувається в такому порядку: у першу чергу сплачується прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом; у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом; у третю чергу сплачуються інші платежі відповідно до цього договору.

Також відповідачка власноручним підписом підписала паспорт споживчого кредиту 04.08.2022, що містить всі умови укладеного договору.

04.08.2022 року між кредитною спілкою «Скарбниця», в особі голови правління Дружкіної С.Я., та відповідачем ОСОБА_2 укладено договір поруки № 4220, відповідно до умов якого останній прийняв на себе зобов`язання солідарно відповідати перед позивачем у повному обсязі за належне виконання зобов`язання відповідачкою ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 3303-ГВ від 04.08.2022.

04.08.2022 року між кредитною спілкою «Скарбниця», в особі голови правління Дружкіної С.Я., та відповідачкою ОСОБА_3 укладено договір поруки № 4221, відповідно до умов якого остання прийняла на себе зобов`язання солідарно відповідати перед позивачем у повному обсязі за належне виконання зобов`язання відповідачкою ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 3303-ГВ від 04.08.2022.

Згідно договорів поруки (п.6.1) порука діє з моменту укладення договору протягом усього часу дії, встановленого основного договору та в будь-якому випадку до моменту повного належного виконання зобов`язань боржника. Непред`явлення кредитодавцем вимоги про погашення поручителем заборгованості позичальника не тягне за собою припинення поруки. Кредитодавець вправі пред`явити вимогу поручителю про погашення заборгованості позичальника протягом 3 років з моменту виникнення існуючої на момент такої вимоги заборгованості позичальника.

Позивач виконав свої зобов`язання за кредитним договором та надав позичальниці суму кредиту у розмірі 40 000 грн, що підтверджується видатковим касовим ордером від 04.08.2022.

Згідно з положеннями ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За нормами ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Таким чином, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами у письмовій формі.

Згідно платіжних квитанцій про сплату ОСОБА_1 кредиту за договором про споживчий кредит № 3303-ГВ від 04.08.2022 та розрахунку заборгованості остання сплатила 334,59 грн основної суми кредиту, 47957,65 грн процентів. Згідно деталізованого розрахунку заборгованості залишок непогашеної основної суми кредиту становить 39665,41 грн, сума нарахованих та несплачених процентів становила 8411,24 гривень. Оскільки на 04.08.2026 позичальниця не виконала свого обов`язку щодо повного повернення кредиту, кредитна спілка, починаючи з 05.08.2024 припинила нарахування процентів за користування кредитом, та здійснювала нарахування виключно процентів за неправомірне користування кредитом до дати проведення розрахунку. Заборгованість за процентами після закінчення строку кредитного договору, відповідно до п.4.6 кредитного договору, за період з 05.08.2024 по 06.05.2026 становить 22138,82 гривень. Протягом зазначеного періоду позичальниця здійснювала часткове погашення заборгованості, внаслідок чого залишок основної суми кредиту зменшився з 39665,41 грн до 4043,65 грн, повністю погашено проценти за користування кредитом, нараховані на 04.08.2024 у сумі 8411,24 гривень.

Всього ОСОБА_1 сплатила за кредитом 35956,35 грн основної суми кредиту та 47957,65 грн процентів.

Отже, судом встановлено, що платежі по кредиту здійснювались нерегулярно та не в повному обсязі та на 06.05.2026 заборгованість позичальниці становить : основна сума кредиту 4043, 65 гривень; проценти за неправомірне користування кредитом 22138, 82 гривень, а всього 26182,47 гривень.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

У ст. 1049 ЦК України закріплено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених ст. 82 ЦПК України. Належними доказами в розумінні ст.77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно з принципом диспозитивності, встановленим ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (ч. 1ст. 553 ЦК України).

Як визначено ч. 1 та 2ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно із ч. 3ст. 554 ЦК України, особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч.1 ст.543 ЦК України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Таким чином, судом встановлено, що позивач свої зобов`язання за договором про споживчий кредит виконав в повному обсязі, однак відповідачі взяті на себе зобов`язання по погашенню кредиту в передбачені кредитним договором строки не виконують, наслідком чого є заборгованість.

Наведеного відповідачами не спростовано.

Відповідачка ОСОБА_1 порушила строки повернення кредитних коштів, відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 взяли на себе обов`язок відповідати за зобов`язаннями ОСОБА_1 за кредитним договором, як поручителі, у зв`язку з чим з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 слід стягнути солідарно на користь позивача 4043,65 грн заборгованості за основною сумою боргу.

Водночас суд зауважує, що відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.

Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.

За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.

Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Вказаних вище висновків Велика Палата Верховного Суду дійшла у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19).

Встановлення строку дії кредитного договору має важливе значення для правильного вирішення справи з огляду на те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18)).

Можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом») (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16).

Поняття «строк виконання зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання» охарактеризовані у ст. 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання.

Позивач підтвердив, що 04.08.2024 закінчився строк кредитування за договором, проте нарахування відсотків з 05.08.2024 обґрунтовує застосуванням п. 4.6 кредитного договору, згідно якого у випадку порушення позичальником встановленого у п.3.1, 6.2.8, 6.7 або 10.2 цього договору строку погашення кредиту, позичальник надалі сплачує проценти за неправомірне користування кредитом, виходячи з процентної ставки у розмірі 60% річних, порядок нарахування і сплати яких встановлюється згідно з пунктами 4.2, 4.6 цього договору.

Отже, позивач звернувся до суду про стягнення відсотків за неправомірне користування кредитом (поза межами строку дії кредитного договору), що регулюється положеннями частини другої статті 625 ЦК України.

Судом встановлено, що сторонами кредитного договору було погоджено строк кредитування 24 місяці від дати отримання позичальником кредиту (п.3.1 договору), а тому право кредитодавця нараховувати відсотки тривало з 04.08.2022 по 04.08.2024, що передбачено також графіком платежів.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як зазначено у п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України,Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався.

Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року №183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків.

Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Суд зауважує, що стягнення з відповідачів 22138,82 гривень процентів за неправомірне користування кредитом у період дії воєнного стану не відповідає вимогам Закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевказане, беручи до уваги, що відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 несуть солідарну відповідальність з відповідачкою ОСОБА_1 за невиконання нею умов кредитного договору, проаналізувавши документи на підтвердження заборгованості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення в частині стягнення основної суми кредиту .

Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідачів на користь позивача також підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору по 171,33 гривень з кожного (514/3).

На підставі ст.ст.2, 15, 526, 530, 536, 610-612, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76-81, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 272, 273, 274, 280-289, 352, 354 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов Кредитної спілки «Скарбниця» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь Кредитної спілки «Скарбниця» (місцезнаходження: 78103, Івано-Франківська область, м. Городенка, вул. Богуна, 9, код ЄДРПОУ 25068803) заборгованість за кредитним договором № 3303-ГВ від 04.08.2022 в сумі 4043,65 (чотири тисячі сорок три) гривні 65 копійок.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Кредитної спілки «Скарбниця» по 171,33 гривень судового збору з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його складення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Кредитна спілка «Скарбниця», місцезнаходження: вул. Богуна,9 м. Городенка Івано-Франківська область, 78103, код ЄДРПОУ 25068803.

Відповідачка: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідачка: ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 07.08.2026.

Суддя: Андріюк І.Г.