Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 177/1066/26
2/214/4468/26
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
07 серпня 2026 року Саксаганський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Гриня Н.Г.,
за участю секретаря судового засідання Гайдученко С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування вимог зазначено, що відповідно до укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 договору позичальнику було надано кредит у сумі 10000,00 грн на строк 360 днів. 30.10.2025 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», як клієнтом, та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА», як фактором, було укладено договір факторингу №30/10/2025, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором. Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за зазначеним кредитним договором у загальному розмірі 78245,00 грн, у тому числі: сума кредиту 16000,00 грн, сума процентів за користування кредитом 35549,00 грн, нараховані позивачем проценти за 123 календарних днів 18696,00 грн, штрафні санкції 8000,00 грн. Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати на сплату судового збору у розмірі 2662,40 грн, на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.
Ухвалою суду від 27.04.2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Одночасно ухвалою суду витребувано докази.
Від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Мартинової Н.Ю. надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву посилається на те, що позивачем до суду надані докази щодо, начебто, укладення договору №5367988 від 07.03.2025 року про відкриття кредитної лінії, а саме: роздруківку тексту Кредитного договору, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 97310; роздруківку паспорту споживчого кредиту; копію листа-довідки про перерахування коштів від фінансово-розрахункової установи. Разом з тим, із наданих позивачем доказів не вбачається, що відповідач вчинив певну сукупність дій, спрямовану на отримання кредиту від позивача, оскільки на її думку, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів надання відповідачу кредитних коштів за умовами вказаного вище договору №5367988 від 07.03.2025 року, зокрема, платіжної інструкції, меморіального ордеру, виписки з особового рахунку, тощо. Розрахунок заборгованості, що наданий разом з позовною заявою, також не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту. За таких обставин, приймаючи до уваги недоведеність позивачем підпису відповідачем кредитного договору, недоведеність видачі ТОВ «Лінеура Україна» відповідачу кредитних коштів за умовами договору № 5367988 від 07.03.2025 року, вважають, що відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача за договором № 5367988 від 07.03.2025 року заборгованості.
Крім того , представник відповідача зазначила, що відповідно до Указу Президента № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні запроваджено воєнний стан, який на теперішній час продовжено. Враховуючи ту обставину, що неустойка, яка передбачена кредитним договором, нарахована у період дії в Україні воєнного стану, після 24 лютого 2022 року, вона підлягає списанню кредитодавцем, а отже й відсутні підстави для задоволення позовної вимоги про стягнення неустойки в розмірі 8000,00 грн. Крім того зауважила, що згідно військового квитка ОСОБА_1 є військовослужбовцем Збройних Сил України та проходить військову службу 23.05.2024 року по теперішній час. Отже, в період виконання умов договорів, на відповідача поширювалися пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей", тобто до нього не може застосовуватися відповідальність у виді штрафних санкцій та пені за невиконання зобов`язань за користування кредитом, а також відсутній обов`язок щодо сплати процентів за користування кредитом. Відтак відсутні правові підстави для стягнення з нього на користь позивача нарахованих процентів та штрафних санкцій. Що стосується стягнення витрат на правничу допомогу зазначила наступне, а саме що матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження б яких юрист витратив значний час. Таким чином, дана справа є звичайним спором простої складності та не потребувала значного обсягу часу для підготовки та звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості. За таких обставин, просять суд максимально зменшити розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу.
Зважаючи на викладене, враховуючи відсутність між сторонами договірних відносин, наполягає на відмові в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Крім того, просить стягнути з позивача на користь ОСОБА_1 судові витрати пов`язані з розглядом справи, що складаються з витрат на правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн.
Від представника позивача через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, в якій зазначив, що з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву, позивач не погоджується вважає їх такими, що не відповідають дійсності та вимогам чинного законодавства. Переказ коштів, виданих в рамках Кредитного договору та Додаткового договору здійснено шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 , яку Відповідачем вказано особисто в заяві на отримання Кредиту та підтверджується копіями довідок платіжних провайдерів ТОВ «ПЕЙТЕК» та ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ». Зарахування кредитних коштів на платіжну карту Відповідача відбулось через платіжну систему Pay Tech, на підставі укладеного Договору №03012024-1 про організацію переказу коштів від 03.01.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ПЕЙТЕК». ТОВ «ПЕЙТЕК» надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків, внесене в державний реєстр фінансових установ та отримало Ліцензію Національного банка України. За інформацією в листі ТОВ «ПЕЙТЕК», відповідно до зазначеного договору № 5367988 від 07.03.2025 було успішно перераховано грошові кошти у сумі 10000 грн. на платіжну карту НОМЕР_1 . Щодо застосування до відповідача ч. 15 статті 14 Закону «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей». Для припинення або звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники або члени їх сімей повинні звернутись до кредитора (банку або МФО) із заяву разом з документами, перелік документів встановлений листом Міністерства оборони від 21 серпня 2014 року 322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. В матеріалах справи відсутні докази про те, що відповідач звертався до первісного кредитора ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та/або позивача у встановленому порядку з відповідним пакетом документів щодо списання відсотків за кредитним договором до моменту звернення з позовною заявою до суду. Згідно військового квитка відповідач є військовослужбовцем Збройних Сил України та проходить військову службу з 23.05.2024 року по теперішній час. Крім того, Договір № 5367988 про надання коштів на умовах споживчого кредиту було укладено 07.03.2025 року та Додатковий договір від 17.03.2025 року, тобто вже після початку проходження відповідачем військової служби, відповідач добровільно прийняв на себе кредитні зобов`язання, усвідомлюючи свій статус військовослужбовця та пов`язані з ним обставини. Отже, посилання відповідача на п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не є підставою для звільнення його від виконання кредитних зобов`язань та не спростовує обґрунтованість позовних вимог. У зв`язку з вищевикладеним, просить суд відмовити представнику відповідача в задоволенні клопотання щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Фінтраст Капітал» на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити у повному обсязі.
На виконання ухвали суду від 27.04.2026, надійшла витребувана від АТ «Універсал Банк» інформація.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, у позовній заяві та відповіді на відзив просив розгляд справи проводити без участі позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, позов просить задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 та його представник у судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи та наявні у справі докази, встановив такі обставини.
Судом встановлено, що 07.03.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем укладений договір №5367988 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Сума кредиту складає 1000,00 грн, строк кредиту 360 днів: з 07.03.2025 по 02.03.2026, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів.
Договір укладений в електронній формі, підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Кредитні кошти перераховані у безготівковій формі за реквізитами платіжної картки №4441114453249482, вказаними відповідачем під час укладення договору.
На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. Договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто під час укладання Договору.
Відповідно до зазначених вище умов Договору, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит в сумі 10000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується копією довідки платіжного провайдера - ТОВ «ПЕЙТЕК».
Пунктом 1.2.1. Договору сторони передбачили, що, за взаємною згодою Сторін сума кредиту може бути збільшена, про що Сторонами укладається Додатковий договір. При цьому сторони погодили, що збільшення суми кредиту можливе до дати здійснення клієнтом першого платежу за Договором, відповідно до Графіку платежів (п.1.3 цього Договору).
Враховуючи, зазначені вище умови Договору, 17.03.2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачем було укладено Додатковий договір до Договору №5367988 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 07.03.2025 року.
Таким чином, кредитні кошти відповідачу перераховувалися за допомогою платіжного провайдера, що має відповідну ліцензію та у спосіб обумовлений умовами кредитного договору на банківську картку НОМЕР_1 , що повною мірою відповідає вимогам чинного законодавства.
Згідно договору факторингу №30/10/2025 від 30.10.2025 року ТОВ «Лінеура Україна» відступило на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.
Таким чином згідно статті 514 Цивільного кодексу України до позивача як до нового кредитора перейшли права первісного кредитора внаслідок відступлення права вимоги.
Позивач зазначає, що ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання за кредитним договором виконало і перерахувало кредитні кошти на картку відповідача. Отримання відповідачем кредитних коштів у визначеному договором розмірі підтверджується інформацією банку, наданою на запит суду.
Згідно розрахунку заборгованості станом на 30.10.2025 року ОСОБА_1 має заборгованість перед ТОВ «Лінеура України» за кредитним договором №5367988 від 07.03.2025 року в розмірі 59549,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 16000,00 грн, заборгованість за відсотками 35549,00 грн, заборгованість за штрафами 8000,00 грн.
Згідно розрахунку заборгованість в період за 123 календарних днів (31.10.2025 по 02.03.2026) ОСОБА_1 ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» нарахувало відсотки за кредитним договором №5367988 про надання споживчого кредиту від 07.03.2025 року в розмірі 16000,00 грн на суму 18696,00 грн з відсотковою ставкою 0,95 %.
Ухвалою від 27.04.2026 за клопотанням позивача витребувано з Акціонерного товариства АТ «Універсал Банк», інформацію, що містить банківську таємницю.
АТ «Універсал Банк» надана відповідь, за змістом якої в установі на ім`я ОСОБА_1 відкрито банківський рахунок, до якого емітованого банківську платіжну карту № НОМЕР_2 , на зазначену картку було зараховано кошти у сумі 6000,00 грн (а.с.183).
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Судом встановлено, що відповідач належним чином своїх зобов`язань не виконував, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість за кредитним договором перед позивачем.
ОСОБА_1 отримав кредитні кошти, а тому у нього виникло зобов`язання повернути їх, у розмірі та у строки, зазначеними в договорі про споживчий кредит.
А тому позовні вимоги ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 16000,00 грн підлягають до задоволення.
Як вбачається із наданого військового квитка ОСОБА_1 є військовослужбовцем Збройних Сил України та проходить військову службу 23.05.2024 року по теперішній час.
Згідно з п. 19 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до осіб, які належать до учасників бойових дій, належать військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов`язку та ведення військового обліку» від 30.03.2021 №1357-IX, який набрав чинності 23.04.2021 пункт 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» викладено в новій редакції: «15. Військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються».
Останніми змінами, які набрали чинності 19.08.2022, пункт 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» доповнено словами «крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля».
Відповідно до абз. 5 ст. 1 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», особливий період це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Вирішуючи питання щодо меж дії особливого періоду у розумінні Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.08.2020 у справі № 813/402/17 дійшла висновку, що навіть за не введення у країні воєнного стану, особливий період, початок якого пов`язаний з моментом оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової чи прихованої), хоч і охоплює час мобілізації, однак не може вважатися закінченим лише зі спливом строку, протягом якого підлягали виконанню визначені у відповідному рішенні про мобілізацію заходи. Особливий період закінчується з прийняттям Президентом України відповідного рішення про переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу.
На підставі Указу Президента України від 17.03.2014 №303/2014 «Про часткову мобілізацію» з 18.03.2014 в Україні розпочався особливий період. Указом Президента України від 24.02.2022№64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, який продовжувався і діє на час розгляду справи. Тобто, введення та продовження строку воєнного стану у зв`язку із триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України було визначено в законодавчому порядку і є особливим періодом.
Зважаючи на те, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі з 23.05.2024 року, суд вважає, що він має право на визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» пільги, гарантії та компенсації, зокрема, на звільнення від обов`язку сплачувати проценти за користування кредитом, штрафні санкції та пеню за невиконання зобов`язань за кредитним договором.
Таким чином, матеріалами справи встановлено, що відповідач ОСОБА_1 проходить військову з 23.05.2024 року, а тому на нього поширюються пільги, передбачені п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», тобто до нього не може застосовуватися відповідальність у виді штрафних санкцій і пені за невиконання зобов`язань за користування кредитом, а також у нього відсутній обов`язок щодо сплати процентів за користування кредитом.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості підлягають частковому задоволенню в частині стягнення суми залишку за тілом кредиту за кредитними договором в розмірі 16000,00 грн.
В іншій частині позовних вимог слід відмовити.
Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на те, що суд задовольнив позовні вимоги частково, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача розмірі 544,42 грн судових витрат зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, виходячи з розрахунку (16000*100/78245=20,44 %; 20,44%*2662,40/100=544,42).
Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача подано до суду договір про надання правничої допомоги №11/05/26 від 11.05.2026, укладений між ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» та адвокатом Столітнім М.М.; акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору №11/05/2026 від 11.05.2026 на суму 10000,00 грн.
У відповідності до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, беручи до уваги заперечення відповідача, з останнього на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000,00 грн.
Представником відповідача також заявлено вимогу про стягнення на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу. На підтвердження цих витрат відповідачем подано договір про надання правничої допомоги №11/05/2026 від 11.05.2026, акт приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги №11/05/26 від 11.05.2026, звіт про надану правничу допомогу у справі прийому-передачі юридичних послуг, квитанція №01 від 28.05.2026 на суму 6000,00 грн оплати послуг адвоката згідно договору №11/05/26 від 11.05.2026.
Відповідно до положень статей 133, 137, 141 ЦПК України судові витрати, зокрема витрати на професійну правничу допомогу, підлягають розподілу між сторонами з урахуванням результатів розгляду справи, принципів розумності та співмірності, характеру спору, складності справи та обсягу наданих правничих послуг.
Оцінюючи заяву відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить із того, що подані ним докази підтверджують факт понесення відповідних витрат та їх зв`язок із розглядом цієї справи.
Відтак, зважаючи на складність справи, часу та обсягу наданих правничих послуг, стягненню з позивача на користь відповідача підлягає 2000,00 грн.
Керуючись статтями 525, 526, 530, 610, 625, 1050, 1054 ЦК України, статями 10, 12,13, 141, 263, 265 ЦПК України, суду
УХВАЛИВ:
позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» суму заборгованості за кредитним договором №5367988 від 07.03.2025 в розмірі 16000 (шістнадцять тисяч) грн 00 коп., судовий збір у сумі 544 (п`ятсот сорок чотири) грн 42 грн та в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу 2000 (дві тисячі) грн 00 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000 (дві тисячі) грн 00 коп.
Рішення суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів.
Рішення набирає законної після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.Г. Гринь
Судове рішення № 138848853, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу було прийнято 07.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 177/1066/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: