Рішення № 138846802, 07.08.2026, Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 650/1339/26

провадження № 2/650/2266/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2026 рокуселище Велика Олександрівка

Великоолександрівський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого - судді Сікори О.О.,

за участю секретаря судового засідання Завістовської Л.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в селищі Велика Олександрівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах яких діє представник - адвокат Бєліков Андрій Андрійович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» про розірвання договору оренди землі,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивачів звернувся до суду із вказаним позовом, у якому просить розірвати договір оренди землі № 4АА002128-040671500003 від 25 квітня 2006 року (згідно з інформацією, що міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, дата договору зазначена як 25 квітня 2016 року), укладений між ОСОБА_3 та ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт», право оренди за яким у подальшому перейшло до ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», а з 17 квітня 2025 року - до ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520686700:03:006:0006 площею 9,0325 га, номер запису про інше речове право 31875879.

В обґрунтування позову представник позивачів зазначив, що спірна земельна ділянка належить на праві спільної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які набули право власності після ОСОБА_3 . Земельна ділянка розташована на території Степнянської сільської ради, яка після реорганізації входить до Новорайської сільської територіальної громади Бериславського району Херсонської області, та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

25 квітня 2006 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт» укладено договір оренди землі № 4АА002128-040671500003. 05 квітня 2016 року сторону орендаря змінено на ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС», а 20 травня 2019 року - на ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ».

31 січня 2022 року укладено додаткові угоди до договору оренди землі. За їх умовами нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 308 548,91 грн, орендна плата вноситься у грошовій формі у розмірі 8,46 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 26 102,46 грн за рік оренди в сукупності обом орендодавцям, та підлягає внесенню до 31 грудня кожного року. Строк дії договору визначено до 31 грудня 2034 року.

17 квітня 2025 року ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» відчужило право оренди спірної земельної ділянки на користь ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» за договором купівлі-продажу права оренди. Після цього в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно орендарем земельної ділянки зазначене ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС».

Представник позивачів послався на те, що орендна плата за договором не виплачувалась у 2022, 2023, 2024 та 2025 роках. За умовами договору розмір орендної плати за кожний календарний рік становить 26 102,46 грн, а отже за 2023, 2024 та 2025 роки сукупний розмір невнесеної орендної плати становить 78 307,38 грн.

На підтвердження несплати орендної плати представник позивачів послався на відомості органів ДПС про доходи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за 2020-2025 роки, з яких не вбачається нарахування та виплати їм орендної плати за спірною земельною ділянкою у 2022-2025 роках. Також представник позивачів направляв ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» та ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» адвокатські запити з вимогою надати документи про нарахування і виплату орендної плати та погасити заборгованість, однак відповіді на ці запити не отримав.

Позивачі вважають, що несплата орендної плати за 2023, 2024 та 2025 роки утворює систематичне порушення істотної умови договору та є достатньою підставою для його дострокового розірвання. При цьому представник позивачів визнає особливий характер обставин 2022 року, пов`язаних із тимчасовою окупацією території, однак заперечує наявність належних доказів повної неможливості використання конкретної земельної ділянки після її деокупації.

Представник позивачів зазначив, що самі по собі воєнний стан, віднесення території до території можливих бойових дій, загальна мінна небезпека, розпорядження про надання податкових пільг або припущення про потенційне забруднення не підтверджують фактичної неможливості використання саме земельної ділянки з кадастровим номером 6520686700:03:006:0006 у 2023-2025 роках. Акт обстеження, акт розмінування, сертифікат або інший індивідуалізований документ про фактичне забруднення чи непридатність цієї земельної ділянки відповідачами не надано.

У відзиві на позов представник ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» заперечив проти задоволення позову. Зазначив, що до 2022 року товариство виконувало зобов`язання за договором, однак після початку повномасштабної збройної агресії рф господарська діяльність була зупинена внаслідок тимчасової окупації території Херсонської області, втрати майна підприємства, небезпеки проведення польових робіт та потенційного забруднення земель вибухонебезпечними предметами.

Представник відповідача послався на Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, розпорядження Новорайської сільської військової адміністрації від 31 жовтня 2023 року № 163, від 06 лютого 2024 року № 29 та від 18 квітня 2024 року № 154, розпорядження Херсонської обласної ради від 01 березня 2023 року № 24, лист Головного управління ДСНС України у Херсонській області від 11 червня 2025 року, а також інші матеріали, які, на його думку, підтверджують об`єктивну неможливість використання земельної ділянки.

За твердженням відповідача, відповідно до частини шостої статті 762 ЦК України орендар звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає. Представник ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» вважає, що окупація, мінна небезпека, постійні обстріли та відсутність офіційного підтвердження безпечності землі виключають підстави вважати несплату орендної плати винним порушенням договору.

Також представник відповідача зазначив, що ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» є неналежним відповідачем, оскільки з 17 квітня 2025 року право оренди належить ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС». Крім того, він послався на неналежний, на його думку, суб`єктний склад справи, ставлячи під сумнів процесуальний статус ОСОБА_2 як другого співвласника земельної ділянки та вказуючи на наявність лише одного платіжного документа про сплату судового збору.

У відповіді на відзив представник позивачів заперечив наведені доводи. Зазначив, що ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» було орендарем у період виникнення більшої частини порушень, зокрема у 2023 та 2024 роках, а відчуження права оренди у квітні 2025 року не усуває допущених ним порушень. ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», своєю чергою, є чинним орендарем, тому рішення про розірвання договору безпосередньо впливає на його зареєстроване речове право.

Щодо участі ОСОБА_2 представник позивачів зазначив, що позов подано в інтересах обох співвласників - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , до матеріалів справи додано окремі ордери адвоката на представництво кожного з позивачів, а зміст позовної заяви та подальших процесуальних документів однозначно підтверджує заявлення вимоги обома позивачами.

У запереченнях на відповідь на відзив ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» підтримало свою позицію та додатково наголосило, що відсутність сертифіката про розмінування, дані інтерактивної карти ДСНС і офіційний статус території свідчать про небезпечність використання землі. Представник відповідача також просив не враховувати нотаріально посвідчені заяви ОСОБА_4 та ОСОБА_5 без їх допиту в судовому засіданні.

У додаткових поясненнях від 12 травня 2026 року представник ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» послався на відповідь Центру протимінної діяльності Міністерства оборони України від 05 травня 2026 року № 616. За викладом представника відповідача, сертифіковані оператори протимінної діяльності не проводили на спірній земельній ділянці робіт з гуманітарного розмінування, у зв`язку з чим Центр не може надати сертифікат або висновок щодо її безпечності для господарського використання.

Представник ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» подав заяву про розгляд справи за його відсутності та зазначив, що підтримує відзив на позовну заяву. Інші учасники справи, будучи повідомленими про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, у судове засідання не з`явилися.

З огляду на викладені обставини та наявність у матеріалах справи письмових позицій учасників суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені учасниками доводи, суд дійшов таких висновків.

Суд встановив, що земельна ділянка з кадастровим номером 6520686700:03:006:0006 площею 9,0325 га є об`єктом права спільної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Земельна ділянка розташована на території Новорайської сільської територіальної громади Бериславського району Херсонської області та має цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

25 квітня 2006 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт» укладено договір оренди землі № 4АА002128-040671500003 щодо вказаної земельної ділянки. У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно при державній реєстрації права оренди дату договору зазначено як 25 квітня 2016 року, тоді як копія самого договору підтверджує його укладення 25 квітня 2006 року.

05 квітня 2016 року сторону орендаря змінено на ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС», 20 травня 2019 року - на ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ». 31 січня 2022 року із співвласниками укладено додаткові угоди, якими визначено строк дії договору до 31 грудня 2034 року, річний розмір орендної плати 26 102,46 грн та строк її внесення до 31 грудня кожного року.

17 квітня 2025 року право оренди за договором перейшло до ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» на підставі договору купівлі-продажу права оренди. Отже, у 2023 та 2024 роках орендарем було ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», а станом на строк виконання річного зобов`язання зі сплати орендної плати за 2025 рік чинним орендарем було ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС».

З відомостей органів ДПС про доходи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за 2020-2025 роки, а також з відсутності у матеріалах справи платіжних документів вбачається, що орендна плата за 2022, 2023, 2024 та 2025 роки за договором не виплачувалась. Сам ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» у письмових запереченнях факту несплати не спростовує, обґрунтовуючи її неможливістю користування землею.

Таким чином, суд вважає доведеним факт повної несплати орендної плати за 2023, 2024 та 2025 роки. За кожний із цих років строк виконання зобов`язання закінчився 31 грудня відповідного року, а тому кожний випадок несплати є окремим завершеним порушенням умов договору.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. За статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Стаття 96 ЗК України покладає на землекористувачів обов`язок своєчасно сплачувати орендну плату. Відповідно до статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 виходила з того, що для застосування пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України необхідна систематична, тобто два та більше випадки, несплата орендної плати. Разове порушення такої умови договору систематичності не утворює.

Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним є порушення, внаслідок якого друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Передаючи земельну ділянку у строкове платне користування, співвласники розраховують насамперед на своєчасне та регулярне отримання погодженої сторонами орендної плати. Повна відсутність такого платежу протягом декількох послідовних років позбавляє орендодавців основного майнового результату договору та істотно порушує баланс прав і обов`язків сторін.

Оцінюючи заперечення відповідача щодо застосування частини шостої статті 762 ЦК України, суд виходить з такого.

Частиною шостою статті 762 ЦК України встановлено, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає. Для застосування цієї норми недостатньо встановлення загальних несприятливих умов або ускладнення господарської діяльності. Визначальним є доведення об`єктивної та безпосередньої неможливості використання конкретного об`єкта оренди протягом конкретного періоду з причин, які не залежать від орендаря.

Подібний підхід викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 08 травня 2018 року у справі № 910/7495/16 та Верховним Судом у постанові від 23 квітня 2025 року у справі № 916/5400/23: саме орендар, який посилається на частину шосту статті 762 ЦК України, повинен довести факт неможливості використання майна та незалежність причин такої неможливості від його поведінки.

Стаття 617 ЦК України регулює звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання у разі випадку або непереборної сили, але сама по собі не припиняє основного договірного зобов`язання. Такий підхід узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 757/58385/16-ц.

Суд враховує, що територія Новорайської сільської територіальної громади, де розташована спірна земельна ділянка, у 2022 році перебувала під тимчасовою окупацією. Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, відповідна територія була тимчасово окупованою з 09 квітня 2022 року до 11 листопада 2022 року.

З огляду на тривалість окупації та сезонний характер сільськогосподарського виробництва суд вважає доведеним, що протягом 2022 року орендар не мав реальної можливості провести повний цикл сільськогосподарських робіт, зокрема посівну кампанію та збирання врожаю, з причин, які від нього не залежали. Тому щодо 2022 року підлягають застосуванню положення частини шостої статті 762 ЦК України, а несплата орендної плати за цей рік не враховується судом при визначенні систематичності порушення.

Водночас підстав для такого ж висновку щодо 2023, 2024 та 2025 років суд не встановив.

Після деокупації території відповідач посилається передусім на потенційну мінну небезпеку, статус території можливих бойових дій та документи органів влади, видані у зв`язку з податковими пільгами. Однак жоден із наданих документів не є актом обстеження спірної земельної ділянки, актом виконаних робіт з розмінування, актом перевірки місцевості, сертифікатом передачі відповідальності за очищену територію або іншим індивідуалізованим документом, яким було б встановлено фактичне забруднення чи непридатність саме земельної ділянки з кадастровим номером 6520686700:03:006:0006 для сільськогосподарського використання у 2023, 2024 або 2025 роках.

Віднесення Новорайської громади до територій можливих бойових дій саме по собі свідчить про підвищений безпековий ризик, але не встановлює повної неможливості використання кожної окремої земельної ділянки на всій території громади. Для застосування частини шостої статті 762 ЦК України така неможливість повинна бути підтверджена щодо конкретного об`єкта оренди.

Розпорядження Новорайської сільської військової адміністрації № 163 від 31 жовтня 2023 року, № 29 від 06 лютого 2024 року та № 154 від 18 квітня 2024 року прийняті у сфері оподаткування та надання пільг із місцевих податків і зборів. У частині орендної плати вони стосуються плати за землі комунальної власності. Спірна земельна ділянка є приватною власністю фізичних осіб, а тому зазначені розпорядження не змінюють і не припиняють приватно-правового грошового зобов`язання орендаря за договором.

Вказівка у цих розпорядженнях на потенційну загрозу забруднення земель вибухонебезпечними предметами має значення для застосування передбачених податковим законодавством пільг, однак сама по собі не є результатом технічного обстеження конкретної земельної ділянки та не встановлює факту її фактичного забруднення або повної неможливості використання.

Так само розпорядження Херсонської обласної ради від 01 березня 2023 року № 24 щодо включення ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» до переліку суб`єктів господарювання, які постраждали внаслідок обставин непереборної сили, характеризує загальний стан підприємства після окупації, але не встановлює неможливості використання конкретної земельної ділянки у 2023-2025 роках та не містить припису про звільнення від орендної плати за землю приватної власності.

Лист Головного управління ДСНС України у Херсонській області від 11 червня 2025 року також не містить результатів обстеження спірної земельної ділянки. Навпаки, у ньому зазначено, що піротехнічні розрахунки ДСНС до робіт з розмінування відповідних земель не залучались, а висновок сформульований у вигляді припущення про можливе потенційне забруднення території та загального застереження щодо безпеки проведення польових робіт.

Зазначений лист не встановлює, що на земельній ділянці з кадастровим номером 6520686700:03:006:0006 виявлено вибухонебезпечні предмети, не визначає меж небезпечної зони та не підтверджує, що протягом 2023, 2024 і 2025 років користування цією ділянкою було повністю неможливим.

Відповідь Центру протимінної діяльності Міністерства оборони України від 05 травня 2026 року № 616, на яку відповідач послався у додаткових поясненнях, також не є доказом фактичного забруднення спірної земельної ділянки. Відсутність відомостей про проведення робіт з гуманітарного розмінування та відсутність акта виконаних робіт означає лише те, що такі роботи сертифікованими операторами не проводилися або не зафіксовані у відповідній системі. Така обставина сама по собі не доводить, що проведення розмінування було необхідним саме на цій ділянці та що до його проведення користування нею було об`єктивно неможливим.

Інакше застосування частини шостої статті 762 ЦК України фактично ґрунтувалося б не на доведеній неможливості використання майна, а на припущенні про небезпеку, що суперечить загальним правилам доказування, визначеним статтями 76, 81 та 89 ЦПК України.

Суд також враховує, що після деокупації саме орендар, як особа, якій передано земельну ділянку у користування та яка зобов`язана забезпечувати її використання за цільовим призначенням, мав проявляти розумну та активну поведінку для з`ясування фактичного стану об`єкта оренди. У разі існування підозри щодо мінної небезпеки така поведінка могла полягати у зверненні до компетентних органів та операторів протимінної діяльності щодо обстеження конкретної ділянки, ініціюванні визначених законом процедур та інформуванні орендодавців про встановлені перешкоди.

Матеріали справи не містять доказів того, що протягом 2023 та 2024 років ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» ініціювало обстеження саме земельної ділянки з кадастровим номером 6520686700:03:006:0006 або отримало від компетентного органу заборону чи висновок про неможливість її використання. Не надано й доказів повідомлення співвласників про конкретні встановлені перешкоди та запропонований порядок подальшого виконання договору.

Звернення до ДСНС, результатом якого став лист від 11 червня 2025 року, а також звернення до Центру протимінної діяльності у 2026 році були здійснені вже після тривалого періоду невиконання грошового зобов`язання і не встановили фактичного стану спірної земельної ділянки у попередні роки.

Відомості про здійснення іншими сільськогосподарськими підприємствами господарської діяльності на території Бериславського району суд оцінює лише як додаткову обставину, яка підтверджує, що після деокупації можливість сільськогосподарського використання земель на відповідній території не була виключена автоматично для всіх земельних ділянок. Разом з тим вирішальним для суду є не діяльність інших суб`єктів, а відсутність індивідуалізованих доказів повної неможливості використання саме спірної земельної ділянки.

Нотаріально посвідчені заяви ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не є визначальними для висновків суду. Навіть без покладення цих письмових пояснень в основу рішення сукупність інших доказів є достатньою для встановлення факту несплати орендної плати та недоведеності передбачених частиною шостою статті 762 ЦК України підстав звільнення від неї у 2023-2025 роках. Тому заперечення відповідача щодо форми подання цих заяв не впливають на результат розгляду справи.

Отже, ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» не довело наявності у 2023 та 2024 роках таких обставин, які б повністю звільняли його від внесення орендної плати за користування спірною земельною ділянкою. ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» не надало доказів існування таких обставин у 2025 році та не надало доказів сплати орендної плати після набуття права оренди.

Невнесення орендної плати за 2023, 2024 та 2025 роки є трьома окремими завершеними випадками повної несплати орендної плати. Навіть після виключення 2022 року з періоду, який враховується для визначення систематичності, залишаються більше ніж два послідовні випадки повної несплати.

Така несплата є систематичною у розумінні пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України та становить самостійну і достатню підставу для розірвання договору оренди землі відповідно до статті 32 Закону України «Про оренду землі». Крім того, повна відсутність орендної плати протягом трьох послідовних років є істотним порушенням договору у розумінні частини другої статті 651 ЦК України, оскільки співвласники тривалий час були повністю позбавлені погодженого майнового результату договору.

Довід ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» про те, що воно є неналежним відповідачем, суд відхиляє. Саме це товариство було орендарем у 2023 та 2024 роках, коли допущено два окремі випадки повної несплати орендної плати, та залишалось орендарем до 17 квітня 2025 року. Тому оцінка правомірності його поведінки та наслідків допущених ним порушень безпосередньо стосується прав та обов`язків ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ».

Водночас із 17 квітня 2025 року право оренди перейшло до ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС». Саме це товариство є чинним носієм речового права оренди, яке припиняється внаслідок розірвання договору, а строк сплати орендної плати за 2025 рік настав уже після переходу до нього прав орендаря. Отже, участь обох товариств як відповідачів відповідає характеру спірних матеріальних правовідносин.

Подальше відчуження права оренди не усуває порушень, допущених за тим самим договором у попередні роки, не відновлює порушене право орендодавця на своєчасне отримання орендної плати та не перериває оцінку систематичності невиконання основного обов`язку орендаря за чинним договором.

Щодо доводів відповідача про процесуальний статус ОСОБА_2 суд зазначає, що вони не відповідають змісту поданого позову та матеріалам справи.

З позовної заяви вбачається, що вона подана представником в інтересах двох співвласників земельної ділянки - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Обставини позову викладені від імені обох позивачів, заявлена вимога спрямована на захист їх спільного права як орендодавців, а повноваження адвоката на представництво кожного з них підтверджені окремими ордерами.

Отже, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співпозивачами у цій справі, а тому заперечення ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» щодо неналежного суб`єктного складу суд відхиляє.

Водночас відповідно до частини сьомої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі, коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірі, установленому статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру. Тому наявність двох позивачів враховується судом при остаточному розподілі судових витрат.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовна вимога про розірвання договору оренди землі є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, зважаючи на те, що позов задоволено повністю, судові витрати у вигляді судового збору слід покласти на відповідачів.

Позивачами сплачено судовий збір у загальному розмірі 2 129,92 грн, а тому судові витрати у вказаному розмірі слід стягнути з відповідачів ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» та ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» порівну, тобто з кожного по 1 064,96 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає, що сам факт зазначення у позовній заяві про очікуване понесення таких витрат не є достатнім для їх стягнення. У наданих суду матеріалах відсутні належні докази фактичного розміру витрат на професійну правничу допомогу, їх сплати або обов`язку позивачів сплатити відповідну суму, а тому підстав для стягнення таких витрат у цьому рішенні немає.

Зважаючи на викладене, враховуючи наведені положення цивільного та земельного законодавства та керуючись статтями 12, 13, 76, 81, 89, 141, 209, 259, 263-265 ЦПК України, Великоолександрівський районний суд Херсонської області,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах яких діє представник - адвокат Бєліков Андрій Андрійович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» про розірвання договору оренди землі - задовольнити.

Розірвати договір оренди землі № 4АА002128-040671500003 від 25.04.2006 (згідно з інформацією, що міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, від 25.04.2016), укладений між ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт» (новий орендар - ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» на підставі договору купівлі-продажу права оренди від 17.04.2025) та ОСОБА_3 (нові власники земельної ділянки - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ), номер запису про право (номер запису в Державному реєстрі прав) 31875879 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520686700:03:006:0006 площею 9,0325 га.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» (ЄДРПОУ 41101589, 74360, Херсонська область, Бериславський район, с. Новорайськ, вул. Промислова, буд. 3) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 532,48 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» (ЄДРПОУ 41101589, 74360, Херсонська область, Бериславський район, с. Новорайськ, вул. Промислова, буд. 3) на користь ОСОБА_2 витрати зі сплати судового збору у розмірі 532,48 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» (ЄДРПОУ 33251307, 37223, Полтавська область, Миргородський район, с. Гиряві Ісківці, вул. Миру, буд. 12) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 532,48 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» (ЄДРПОУ 33251307, 37223, Полтавська область, Миргородський район, с. Гиряві Ісківці, вул. Миру, буд. 12) на користь ОСОБА_2 витрати зі сплати судового збору у розмірі 532,48 грн.

У стягненні витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 08 серпня 2026 року.

Суддя:_____О.О. Сікора