Ухвала суду № 138846150, 24.07.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/40701/26-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , підозрюваного ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_9 , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -

В С Т А Н О В И В :

Старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_10 звернулася до суду із клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Мотивуючи означене клопотання слідчий вказує, що Слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025000000000389 від 10.04.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 255 (в редакції закону № 2341-III від 5.04.2001), частиною 5 статті 191 (в редакції закону № 2341-III від 5.04.2001) та іншими статями Кримінального кодексу України.

У клопотанні вказує, що 29.04.2026 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженцю с. Серафинці Городенківського району Івано-Франківської області, громадянину України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , повідомлено про те, що він підозрюється у:

- в участі у злочинній організації, створеній з метою вчинення особливо тяжких злочинів, а також у злочинах, вчинюваних такою організацією, тобто у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною першою статті 255 (в редакції Закону від 05.04.2001 № 2341-III) КК України;

- розтраті чужого майна, що перебувало у його віданні шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, організованою групою в особливо великому розмірі, у розтраті чужого майна, що перебувало у його віданні шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненій повторно, організованою групою в особливо великому розмірі, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191 (в редакції Закону від 05.04.2001 № 2341-III) КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.05.2026 № 757/23990/26-к до підозрюваного ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, тобто до 29.06.2026, з альтернативним запобіжним заходом у виді застави, визначеної у розмірі 63 000 232, 00 (вісдесят три мільйони двісті тридцять дві тисячі) гривень, в разі внесення якої покладення на підозрюваного відповідних обов`язків.

Постановою першого заступника Генерального прокурора, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62025000000000389 продовжено до 3 місяців, тобто до 29.07.2026.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25.06.2026 у справі № 757/34091/26-к продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_11 в межах строку досудового розслідування, тобто до 29.07.2026, з альтернативним запобіжним заходом у виді застави, розмір якої визначено в розмірі 50 000 000 (п`ятдесят мільйонів) гривень, в разі внесення якої покладення на підозрюваного відповідних обов`язків.

У ході досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_8 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

- п. 1 - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. Оскільки підозрюваний ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, останній може виїхати за межі України, що свідчить про неможливість запобігання цьому ризику шляхом застосування іншого, більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаний із триманням під вартою.

Окрім того, Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів країни № 57 від 27.01.1995 регламентовані обмеження для виїзду осіб призовного віку за межі України на час дії воєнного стану.

Наведені обставини свідчать, що ОСОБА_8 може безперешкодно перетнути державний кордон.

- п. 2 - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Оскільки підозрюваний ОСОБА_8 тривалий час працював в системи Федерації профспілок України та створених нею суб`єктів господарювання, користуючись своїм авторитетом серед колишніх колег та можливих співучасників розслідуваних злочинів, наявні обґрунтовані підстави вважати що існує ризик спотворення, знищення та приховування ще не здобутих документів, які не перебувають у володінні сторони обвинувачення та є у розпорядженні ФПУ, ПрАТ «Укрпрофтур», ПрАТ «Вінницятурист» та інших володільців. Крім того, під час тривалих слідчих дій не вдалося відшукати типові документи діяльності ПрАТ «Укрпрофтур», ПрАТ «Вінницятурист», в тому числі кадрові документи ОСОБА_8

- п. 3 - незаконно впливати на свідка, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні. Оскільки підозрюваний ОСОБА_8 тривалий час працював в системи Федерації профспілок України та створених нею суб`єктів господарювання, користуючись своїм авторитетом серед колег та можливих співучасників розслідуваних злочинів, наявні обґрунтовані підстави вважати що існує ризик, що він може застосовувати вплив до працівників та користувачів відчуженого майна, нотаріусів, осіб, які не допитані в кримінальному провадженні, з метою викривлення слідів кримінального правопорушення тощо.

- п. 4 - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

За час роботи в системи Федерації профспілок України та створених нею суб`єктів господарювання, наявні обґрунтовані підстави вважати що у ОСОБА_8 з`явились міцні робочі та позаробочі зв`язки з працівниками державних, правоохоронних та контролюючих органів місцевого та загальнодержавного рівня, органів місцевого самоврядування, що в свою чергу збільшило корупційні ризики при перебуванні ним на займаній посаді. Вказані зв`язки можуть бути використані ОСОБА_8 для впливу на результати досудового розслідування кримінального провадження та його судового розгляду.

- п. 5 - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Таким чином, заявлені під час обрання запобіжного заходу ОСОБА_8 ризики не зменшились, а навпаки збільшились.

Обставинами, які перешкоджали виконати слідчі (розшукові) та процесуальні дії раніше, є:

- особливою складністю кримінального провадження, великим обсягом слідчих (розшукових) та процесуальних дій, які потребують проведення;

- наявністю великої кількості осіб, яких необхідно встановити та допитати;

Проведення допитів свідків та інших слідчих, процесуальних дій з урахуванням оглянутих документів, матеріальних носіїв інформації надасть змогу деталізувати і встановити всі обставин вчинення злочину, а також виявити інших осіб, причетних до вчинення інкримінованих вказаним особам злочинів.

У той же час, не проведення вказаних слідчих та процесуальних дій може негативно відобразитись на повноті досудового розслідування та позбавляє орган досудового розслідування об`єктивно і повно встановити всі обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Виконати зазначені дії у передбачений законом строк було неможливо внаслідок особливої складності провадження, у зв`язку з необхідністю здійснення великої кількості слідчих (процесуальних) дій для встановлення всіх обставин вчинення кримінального правопорушення, великої кількості свідків, які проживають в різних областях України, а також частина з них вже звільнені з відповідних підприємств, тому їх місцезнаходження та контактні дані необхідно встановити.

Результати вказаних слідчих та процесуальних дій мають суттєве значення для судового розгляду, оскільки без їх проведення на цей час завершити досудове розслідування та дати належну оцінку діям підозрюваних у кримінальному провадженні неможливо.

Також необхідно враховувати, що з 24.02.2022 в Україні діє воєнний стан, з встановленням відповідних обмежень в діяльності органів державної влади під час запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану.

Цей факт необхідно враховувати у зв`язку з тим, що місце вчинення кримінальних правопорушень, місцезнаходження органу досудового розслідування, органу прокуратури та оперативних підрозділів, а також відповідно місце проведення більшості вказаних слідчих (розшукових) та процесуальних дій та місцезнаходження більшості свідків знаходиться по всій території України, що ускладнює проведення досудового розслідування в найкоротший час, а також безпосередньо впливає на тривалість проведення допитів осіб тощо.

Однак закінчити досудове розслідування до спливу даного строку неможливо, у зв`язку із необхідністю:

- допитати як свідків засновників та керівників ТОВ «Готель Поділля Про», зокрема ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , щодо обставин набуття у власність туристичного комплексу «ІНФОРМАЦІЯ_2», розташованого за адресою: АДРЕСА_2;

- за необхідності провести одночасні допити раніше допитаних осіб з метою усунення суперечностей у їхніх показаннях;

- витребувати та отримати від інших органів досудового розслідування матеріали (документи) кримінальних проваджень, провести їх огляд та аналіз, а також вирішити питання щодо їх долучення до матеріалів цього кримінального провадження;

- встановити інших осіб, причетних до вчинення кримінальних правопорушень, та вирішити питання щодо повідомлення їм про підозру, а також застосування відповідних заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжних заходів;

- отримати документи, що характеризують особи підозрюваних у кримінальному провадженні;

- виконати вимоги статті 290 КПК України щодо відкриття матеріалів стороні захисту;

- скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування;

- виконання інших слідчих (розшукових) та процесуальних дій, необхідність у здійсненні яких виникне під час розслідування.

Таким чином, унаслідок складності провадження, наявності об`єктивних причин, за яких перелічені вище слідчі та процесуальні дії не могли бути здійснені раніше, необхідності їх проведення в інтересах повноти і всебічності досудового розслідування, з урахуванням обґрунтованості вини ОСОБА_8 у вчиненні особливо тяжких злочинів, наявності усіх передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, подальше застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою є виправданим та необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігання зазначеним у клопотанні ризикам.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, просить задовольнити.

Захисник в судовому засіданні щодо обставин викладених у клопотанні та наявності ризиків визначених у ньому заперечував, просить відмовити в задоволенні клопотання.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав позицію захисника.

Вивчивши клопотання та матеріали, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення прокурора, сторони захисту, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

У відповідності до положень ст. ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов`язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення у строки, встановлені ст. 219 КПК України.

Відповідно до положень ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні даного клопотання підлягають встановленню та врахуванню обставини, визначені ч. 1 ст. 178, ч. 1 ст. 194 КПК України, та підстави застосування запобіжного заходу, регламентовані ст.177 КПК України.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини, а саме: рішення «Нечипорук і Йонкало проти України», п. 175; «Cebotari v. Moldova», п. 48; «Fox, Campbell and Hartley v. the UK», n. 32, яка вказує на те, що слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об`єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин, та в даному випадку вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться в долучених в обґрунтування клопотання матеріалах.

Доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри та відсутності доказів щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_8 до інкримінованих кримінальних правопорушень, на даній стадії кримінального провадження, є безпідставними.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, при вирішені питання, чи було особу «обвинувачену в кримінальному правопорушенні» для цілей статті 6 Конвенції, необхідно виходити з таких трьох критеріїв: категорія даного провадження згідно з національним законодавством; суттєві характерні риси цього провадження; вид та суворість міри покарання, яке можу бути призначено заявникові. [«O. v. Norway», n. 33926].

«Законність» тримання під вартою з погляду національного закону не завжди є вирішальним чинником. Європейський суд з прав людини зазначає, що тримання під вартою протягом зазначеного періоду має відповідати меті пункту 1 статті 5 Конвенції, яка забороняє безпідставне позбавлення свободи. [«Гаважук проти України», п. 63654]; [«Мурукін проти України», п. 34]; [«Буряга проти України», п. 54655]; [«Фельдман проти України», п. 68656].

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема можливість переховування від органів досудового розслідування з метою уникнення від кримінальної відповідальності, вчинення впливу на інших учасників кримінального провадження, в тому числі тих, з якими злочин вчинено у співучасті, можливість сховати чи знищити речі, які мають значення для кримінального провадження, а також доведена можливість впливу на свідків.

Слідчий суддя вважає, що прокурором доведено, що заявлені ризики не зменшилися, а також доведено, що обставини, які є підставами у продовжені запобіжного заходу є поважними.

Отже, слідчий суддя у відповідності до положень ст. 177, 178 КПК України враховує тяжкість кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_8 під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування, суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Приймаючи до уваги, що ризики, передбачені, ст. 177 КПК України, не зменшилися, є триваючими та продовжують існувати, обставини викладені у клопотанні, знайшли своє підтвердження та виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні № 9-р(ІІ)/2026 від 21.07.2026, зазначає, що законодавче унормування застави, розмір якої покладає на особу, яку підозрюють чи обвинувачують, значне фінансове зобов`язання, має бути спрямоване на ефективну мотивацію особи утримуватися від неправомірної поведінки, оскільки лише в такий спосіб застава є реальною альтернативою запобіжному заходу у виді тримання під вартою. Тому законодавче врегулювання застави вимагає індивідуалізації стосовно особи, яку підозрюють чи обвинувачують, а також щодо обставин кримінального провадження, тобто розмір застави має бути відчутним для особи, однак не таким, що фактично унеможливлює її альтернативність триманню під вартою.

Правовий сенс інституту застави як засобу, що є менш обтяжливим втручанням держави у право на свободу та особисту недоторканність, гарантоване частиною першою статті 29 Основного Закону України, полягає в тому, що особа має реальну можливість замінити запобіжний захід у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді застави, беручи на себе одночасно процесуальні обов`язки, які випливають із досягнення завдань кримінального провадження. Застосування застави уможливлює досягнення цих завдань без застосування до підозрюваного чи обвинуваченого найсуворішого запобіжного заходу - тримання під вартою.

У другому реченні частини четвертої статті 182 Кодексу законодавець установив, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Конституційний Суд України окремо зауважує, що вимоги частини четвертої статті 182 Кодексу щодо обов`язку врахування обставин, ризиків та заборони завідомо непомірного розміру застави мають загальний характер та є застосовними й у виключних випадках, передбачених оспорюваними приписами Кодексу - абзацом п`ятим частини п`ятої статті 182 Кодексу.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що абзац п`ятий частини п`ятої статті 182 Кодексу у взаємозв`язку з приписами частини четвертої статті 182, частини третьої статті 183 Кодексу встановлює параметри (обставини, ризики), які дають змогу слідчому судді, суду у вмотивованому рішенні на підставі індивідуальної оцінки таких критеріїв призначити справедливий та домірний розмір застави також і в тих випадках, коли застава у зазначених Кодексом межах (вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно) не здатна забезпечити виконання особою, яку підозрюють чи обвинувачують у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків у кримінальному провадженні.

Ураховуючи те, що законодавець не встановив максимального розміру (верхньої межі) застави у виключних випадках, зазначених в оспорюваних приписах Кодексу, Конституційний Суд України акцентує на тому, що майнова й інша соціальна диференціація сучасного суспільства є значною, а тому будь-який максимальний розмір застави може виявитися нерелевантним у забезпеченні стримувальної ролі застави як запобіжного заходу в кримінальному провадженні.

Конституційний Суд України зважає на те, що оспорювані приписи Кодексу у взаємозв`язку з іншими приписами Кодексу передбачають потребу враховувати майновий стан особи, а тому дають змогу слідчому судді, суду на підставі індивідуальної оцінки визначити для неї такий розмір застави, який має стримувальний характер для кожної особи незалежно від показників її майнового стану.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення в якому підозрюється ОСОБА_11 та характер інкримінованих діянь, їх корисливий мотив та підвищену суспільну небезпеку кримінальних правопорушень, наявність ризиків переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, та стадію досудового розслідування, а також вік підозрюваного, вважаю за необхідне визначити заставу у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає у сумі 998 400 грн., оскільки внесення застави у зазначеному розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Крім цього, вважаю за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_8 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду за першим викликом;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду.

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими щодо обставин кримінального провадження;

- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_9 , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 21.09.2026 включно.

Одночасно визначити підозрюваному ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу для забезпечення виконання обов`язків, визначених КПК України, у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає у сумі 998 400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) грн., яка може бути внесена (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду міста Києва:

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059

Банк отримувача ДКСУ, м. Київ

Код банку отримувача (МФО) 820172

Рахунок отримувача UA128201720355259002001012089

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в разі внесення застави, наступні обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду за першим викликом;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду.

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими щодо обставин кримінального провадження;

- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 21.09.2026 року включно.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.

Покласти на прокурора у кримінальному провадженні контроль за виконанням ухвали суду.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1