Рішення № 138844712, 23.07.2026, Запорізький районний суд Запорізької області

Єдиний унікальний номер 317/833/26

Номер провадження 2/317/779/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Громової І.Б.,

при секретарі судового засідання Шевченко В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2026 року до суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 19 червня 2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів у кредит №71817448, умовами якого встановлено, що кредитодавець надає позичальнику кредит у розмірі 7 500 грн. строком на 30 днів, до 18.07.2025, із фіксованою процентною ставкою у розмірі 0,275 %, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 15 % від суми наданого кредиту. У разі порушення позичальником строків повернення кредиту нараховується 4 % пені на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понадстрокового користування. Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, шляхом використання одноразового ідентифікатора.

Кредитодавець на виконання умов кредитного договору №71817448 від 19.06.2025, виконав свої зобов`язання, зокрема передав позичальнику у власність грошові кошти в розмірі 7 500 грн. на картковий рахунок позичальника № НОМЕР_1 .

06.08.2025 між позикодавцем та позичальником за ініціативою останнього укладено додаткову угоду №15508986 до договору позики №71817448, за умовами якої сторони домовились про реструктурізацію заборгованості позичальника.

16.09.2025 ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» уклали договір факторингу №16/09/25 за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, у тому числі за договором №71817448 від 19.06.2025.

Відповідно до Реєстру прав вимог №23/12/25 від 23.12.2025, кредитодавець відступив фактору право вимоги заборгованостей до боржників на умовах, передбачених договором факторингу №16/09/25 від 16.09.2025, в тому числі і до відповідача у сумі 21 255 грн., з яких: - 7 500 грн. сума заборгованості з основною сумою боргу, 618,75 грн. сума заборгованості за відсотками, 1 125 грн. сума заборгованості за комісією, 12 011, 25 грн. сума заборгованості за пенею/неустойкою.

У зв`язку із вищевикладеним, позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості, сплачений судовий збір та витрати на оплату професійної правничої допомоги.

13 березня на адресу Запорізького районного суду Запорізької області від представника позивача ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до ч. 2, 3 ст. 49 ЦПК України, у якій позивач просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості за договором кредиту №71817448 від 19.06.2025 у розмірі 9 243, 75 грн., з яких: 7500 грн. - 7 500 грн. сума заборгованості з основною сумою боргу, 618,75 грн. сума заборгованості за відсотками, 1 125 грн. сума заборгованості за комісією.

Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 12 лютого 2026 року відкрито провадження та призначено судове засідання за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 09 червня 2026 року вказана цивільна справа надійшла у провадження судді Громової І.Б. відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та Розпорядження керівника апарату Запорізького районного суду Запорізької області № 402-к-2026 від 08.06.2026 «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ», відповідно до пункту до пункту 2.3.43, п. 2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, протоколу зборів суддів № 5 від 20.05.2026 року, а саме, у зв`язку із призначенням Мінгазова Р.В. на посаду судді Запорізького апеляційного суду (Указ Президента України №392/2026 від 19.05.2026), що унеможливлює продовження розгляду справи та призначено судове засідання.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання до суду не з`явився.

На адресу суду надходив відзив від представник відповідача ОСОБА_1 адвоката Зачепило З.Я., у якому вона просила відмовити ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» у задоволенні позову до ОСОБА_1 , у зв`язку із тим, що позивач не надав доказів перерахування коштів за вказаним кредитним договором на рахунок ОСОБА_1 , позивачем не надано документів, які підтверджують суму заборгованості, документи, які підтверджували б, що саме відповідач ОСОБА_1 використовував одноразовий ідентифікатор при укладанні кредитного договору.

У своїй відповіді на відзив, представник позивача зазначив, що матеріали справи містять докази підтвердження перерахування коштів позичальнику на його картковий рахунок, крім того, з матеріалів вказаної справи вбачається, що відповідач здійснював часткову оплату своєї заборгованості , що у свою чергу підтверджує отримання відповідачем кредитних коштів і взагалі визнання за ним заборгованості.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

На підставі наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, що не з`явилися та повідомлялися завчасно і належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Дослідивши надані докази, суд прийшов до наступних висновків.

19 червня 2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів у кредит №71817448, умовами якого встановлено, що кредитодавець надає позичальнику кредит у розмірі 7 500 грн. строком на 30 днів, до 18.07.2025, із фіксованою процентною ставкою у розмірі 0,275 %, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 15 % від суми наданого кредиту. У разі порушення позичальником строків повернення кредиту нараховується 4 % пені на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понадстрокового користування. Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, шляхом використання одноразового ідентифікатора.

Кредитодавець на виконання умов кредитного договору №71817448 від 19.06.2025, виконав свої зобов`язання, зокрема передав позичальнику у власність грошові кошти в розмірі 7 500 грн. на картковий рахунок позичальника № НОМЕР_1 , що підтверджується копією довідкою АТ «ТАСКОМБАНК» про перерахування коштів.

Із наданої суду копії розрахунку заборгованості за кредитним договором №71817448 від 19.06.2025, вбачається, що відповідачем здійснювалась часткова оплата заборгованості за вищевказаним кредитним договором.

За змістом ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Приписами ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з приписами ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

За змістом ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

При цьому, одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Отже, суд приходить до висновку, що вищевказаний договір був укладений у спосіб визначений чинним законодавством України.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ч. 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами ч. 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтями 525 та 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Від так, суд приходить до висновку щодо необхідності стягнення з відповідача суми заборгованості за тілом кредиту у розмірі 7 500 грн. та 618, 75 грн. суми заборгованості за відсотками.

Щодо частини позовних вимог про стягнення комісії, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» (у редакції на час укладання кредитного договору) загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Закону України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Необхідність внесення плати за обслуговування банком кредитної заборгованості передбачено в кредитному договорі. Переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з обслуговування банком кредитної заборгованості та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту, у договорі не зазначено.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в своїй постанові від 06.11.2023 у справі № 204/224/21 (касаційне провадження № 61-4202сво22) дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Аналогічних висновків Верховний Суд доходив і раніше, наприклад в постановах № 363/1834/17 від 13.07.2022, № 496/3134/19 від 13.07.2022 тощо.

Судом встановлено, що умовами договору про надання коштів у кредит № 71817448 від 19.06.2025, передбачено комісію за надання кредиту, у розмірі 15, 00% від суми наданого кредиту, що у грошовому еквіваленті складає 1125 грн.

При цьому ні в кредитному договорі, ні в інших документах не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена комісія за видачу та обслуговування кредиту.

Позивач не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору, а тому положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію за видачу та обслуговування кредиту є нікчемними відповідно до ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Отже, вимога про стягнення заборгованості за комісією у сумі 1125 грн. є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Ч. 1 ст. 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно з приписами ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України, удовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2338, 37 грн. та судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 952, 33 грн.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 141, 247, 258-259, 280-284 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» (код ЄДРПОУ 44280974, місцезнаходження: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за договором кредиту задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП»заборгованість за договором про надання коштів у кредит №71817448 від 19.06.2025 у розмірі 8 118, 75 грн. (вісім тисяч сто вісімнадцять гривень 75 копійок), з яких: 7 500 грн. сума заборгованості з основною сумою боргу, 618,75 грн. сума заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП»судовий збір у розмірі 2338, 37 грн. (дві тисячі триста тридцять вісім гривень 37 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП»витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 952, 33 грн. (три тисячі дев`ятсот п`ятдесят дві гривні 33 копійки).

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.Б. Громова