Рішення № 138844300, 29.07.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/17625/25

Провадження № 2/643/1760/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.07.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого - судді Семенової Я.Ю.,

за участю секретаря судового засідання - Кашуби Ю.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , поданою в особі представника - адвоката Кашури Оксани Петрівни до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, про визначення місця проживання дитини, припинення стягнення аліментів, -

у с т а н о в и в :

Стислий зміст позовних вимог та доводів позивача

Позивач ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Кашури О.П. звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, в якій просить суд: 1) визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою її місця реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ; 2) припинити стягнення аліментів з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісяця, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 19.03.2025 до досягнення дитиною повноліття, які стягуються на підставі судового наказу, виданого Орджонікідзевським районним судом м. Харкова від 25 березня 2025 року у справі №644/2404/25, починаючи з дня набрання судовим рішенням законної сили. Також просить стягнути з відповідача на її користь понесені нею судові витрати.

В обґрунтування пред`явлених позовних вимог посилалася, що з 04.12.2012 перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 , який рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 11.06.2015 розірвано. У шлюбі в них з відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася дочка ОСОБА_3 . Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 13.10.2023 визначено місце проживання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_2 . Зауважувала, що на час розгляду судом справи про визначення місця проживання дочки з батьком вона, позивач, не заперечувала проти цього, позаяк відповідач на той час мав більші можливості щодо забезпечення дочки усім необхідним та створити дитині гармонійні умови для проживання. Посилалася, що у 2024 році в матері відповідача - ОСОБА_4 погіршилося здоров`я та 21.07.2024 ОСОБА_4 разом з їх з відповідачем дочкою ОСОБА_5 поїхали до Республіки Польща. Відповідач повідомив дочці, що вона повинна доглядати за бабою. У березні 2025 року ОСОБА_5 зателефонувала їй, позивачці, та зі сльозами попросила її забрати, 17.03.2025 вона, ОСОБА_1 , поїхала до Польщі та забрала дочку до себе додому, з того часу дочка проживає разом з нею за адресою: АДРЕСА_2 . Посилалася, що вона забезпечує дочку усім необхідним для життя та навчання, дитина має спальне місце, місце для навчання, шкільне приладдя, одяг. Наголошувала, що після того, як їх з відповідачем дочка стала проживати з нею, відповідач до суду з позовом про відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання не звертався. Посилалася, що вона працює, отримує стабільний дохід, має можливість попіклуватися про дочку та забезпечити їй необхідні умови для комфортного проживання. Натомість відповідач є військовослужбовцем, служить у лавах ЗСУ, тому за родом служби не може постійно займатися вихованням дочки. Наголошувала, що їх з відповідачем дочка ОСОБА_5 бажає проживати з нею, тому просить суд визначити місце проживання їх з відповіадчем дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з нею. Також зазначила, що судовим наказом, виданим Орджонікідзевським районним судом м. Харкова від 25.03.2025 з неї стягуються аліменти на користь відповідача ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зауважувала, що з березня 2025 року дочка проживає з нею, перебуває на її утриманні, водночас, з неї на утримання дочки, яка проживає з нею, стягуються аліменти на користь відповідача на утримання дитини, яка з ним не проживає. З огляду на наведене, просить припинити стягнення аліментів, які стягуються з неї на користь відповідача на утримання дочки ОСОБА_5 , позаяк після ухвалення рішення про стягнення з неї на користь відповідача аліментів на утримання дочки змінилися обставини, дочка проживає з нею та перебуває на її утриманні. З огляду на наведені обставини, як про це зазначає позивач, вона змушена звернутися до суду з даним позовом. Крім зазначеного, позивач просить стягнути з відповідача понесені нею судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 2 422,40 грн та витрати на правничу професійну допомогу в сумі 10 000,00 грн.

Аргументи учасників справи

Відповідач процесуальним правом на подання відзиву на позов не скористався.

02.04.2026 від представника третьої особи Департаменту служб у справах дітей виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області в особі представника Департаменту служб у справах дітей Федоровської О.С. надійшли пояснення, в яких Департамент служб у справах дітей вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності їх представника, як представника органу опіки та піклування. Разом з поясненнями суду надано висновок щодо доцільності визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю ОСОБА_1

26.06.2026 через підсистему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Рябченко Є.А, в яких представник відповідача просила проводити розгляд справи за відсутності відповідача та його представника.

29.06.2026 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Кашури О.П. надійшла заява, в якій позивач та її представник просили у судовому засіданні з`ясувати думку дитини з питання визначення її місця проживання.

Рух справи

Салтівський районний суд міста Харкова ухвалою від 15.10.2025 відкрив провадження у справі, ухвалив здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначив проведення підготовчого засідання на 12.11.2025 на 13-00 годину.

12.11.2025 через канцелярію суду від представника позивача - адвоката Кашури О.П. надійшла заява про відкладення підготовчого засідання, призначеного на 12.11.2025 на 13-00 годину через ненадходження до суду на виконання вимог ст. 19 СК України письмового висновку Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради щодо розв`язання спору. Підготовче засідання було відкладено на 10.12.2025 на 11-30 годину.

У підготовчому засіданні, призначеному на 10.12.2025 на 11-30 годину, були особисто присутні представник позивача - адвокат Кашура О.П. та відповідач ОСОБА_2 . За клопотанням учасників справи у підготовчому засіданні було оголошено перерву на 05.02.2026 на 14-00 годину, з урахуванням виходу суду у щорічну основну відпустку, у зв`язку з неподанням третьою особою висновку щодо розв`язання спору на підставі отриманих третьою особою відомостей.

У період з 25.12.2025 по 16.01.2026 суддя Семенова Я.Ю. перебувала у щорічній тарифній відпустці, з 19.01.2026 по 03.04.2026 - на лікарняному. Справу було призначено на 07.04.2026 на 11-00 годину.

02.04.2026 від відповідача ОСОБА_2., який зареєстрував у підсистемі «Електронний суд» електронний кабінет, до суду надійшло клопотання про участь відповідача у підготовчому засіданні, призначеному на 07.04.2026 на 11-00 годину, в режимі відеоконференції.

Салтівський районний суд м. Харкова ухвалою від 06.04.2026 задовольнив клопотання відповідача ОСОБА_2. про його участь у підготовчому засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Забезпечив участь відповідача у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку.

У підготовчому засіданні, призначеному на 07.04.2026 на 11-00 годину, особисто були присутні позивач ОСОБА_1 та представник позивача - адвокат Кашура О.П., відповідач ОСОБА_2 приймав участь у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції. У підготовчому засіданні учасники справи не заперечували проти закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду.

Салтівський районний суд міста Харкова ухвалою від 07.04.2026 закрив підготовче засідання у справі, призначив справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом учасників справи на 04.05.2026 на 13-00 годину.

Судове засідання, призначене на 04.05.2026 на 13-00 годину було відкладено на 01.06.2026 на 10-00 годину, у зв`язку із надходженням від відповідача ОСОБА_2 клопотання про відкладення розгляду справи.

Салтівський районний суд міста Харкова ухвалою від 01.06.2026 відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Рябченко Є.А. про повернення до стадії підготовчого провадження. Відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Рябченко Є.А. про визнання поважними причини пропуску строку на подання відзиву на позовну заяву, поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву. Задовольнив клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Рябченко Є.А. про відкладення розгляду справи. Відклав розгляд справи на 29.06.2026 на 13-00 годину.

Салтівський районний суд міста Харкова ухвалою від 29.06.2026 відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Рябченко Є.А. про виділення у самостійне провадження позовної вимоги про припинення стягнення аліментів у даній справі для передачі справи в цій частині позовних вимог до Київського районного суду м. Харкова.

У судове засідання, призначене на 29.06.2026 на 13-00 годину, з`явилася позивач ОСОБА_1 та представник позивача - адвокат Кашура О.П. Від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Рябченко Є.А. 26.06.2026 через підсистему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення, в яких представник відповідача просила проводити розгляд справи за відсутності відповідача та його представника. Представник третьої особи - Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради в судове засідання не з`явився. У судовому засіданні було заслухано вступне слово позивача, представника позивача, досліджено письмові докази у справі. Для подальшого виклику представника третьої особи та з`ясування думки дитини у судовому засіданні було оголошено перерву на 23.07.2026 на 10-30 годину.

У судове засідання, призначене на 23.07.2026 на 10-30 годину з`явилися позивач, представник позивача, представник третьої особи - Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, педагог для участі у процесуальній дії щодо з`ясування думки малолітньої дитини.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник - адвокат Рябченко Є.А. у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином та своєчасно, 26.06.2026 від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Рябченко Є.А. через підсистему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення, в яких представник відповідача просила проводити розгляд справи за відсутності відповідача та його представника.

У судовому засіданні 23.07.2026 судом було заслухано думку дитини з питання визначення її місця проживання, після заслуховування судом промови у судових дебатах позивача, представника позивача, представника третьої особи суд ухвалив про перехід до ухвалення та проголошення рішення та відклав ухвалення та проголошення рішення на 29.07.2026 на 16-30 годину.

Участь у справі сторін та інших учасників справи

Відповідача ОСОБА_2 та його представник - адвокат Рябченко Є.А. у судове засідання для розгляду справи не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином шляхом направлення судової повістки до електронного кабінету відповідача ОСОБА_2 та його представника - адвоката Рябченко Є.А. 26.06.2026 через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Рябченко Є.А надійшли додаткові пояснення, в яких представник відповідача просила проводити розгляд справи за відсутності відповідача та його представника.

За правилами ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

За правилами п. 2 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.

Суд, з`ясувавши думку присутніх у судовому засіданні позивача ОСОБА_1 , представника позивача - адвоката Кашури О.П., представника третьої особи - Департаменту служб у справах дітей Федоровської О.С., беручи до уваги, що від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Рябченко Є.А. 26.06.2026 надійшли додаткові пояснення по справі, в яких представник відповідача просила проводити розгляд справи за відсутності відповідача та його представника, вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи відповідача та його представника, проти чого у судовому засіданні не заперечували позивач, її представник та представник третьої особи.

Позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Кашура О.П. у судовому засіданні пред`явлені позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити з підстав, як про це зазначено у пред`явленому позові.

Позивач ОСОБА_1 зазначила, що їх з відповідачем дочка завжди проживала з нею, навіть після їх розлучення. Посилалася, що відповідач, як військовослужбовець, маючи намір «списатися зі служби в армії», подавав до неї позов про позбавлення її батьківських прав, але в нього нічого не вийшло, в задоволенні позову йому було відмовлено. Зазначила, що відповідач якось зазначив їй, що їх дочка ОСОБА_5 може поїхати з його, відповідача, матір`ю на море, але для цього треба визначити місце проживання дитини з ним, на що вона та їх дочка ОСОБА_5 погодилися, а вона, позивач, відкликала документи з виконавчої служби щодо стягнення з відповідача аліментів на її користь на утримання їх дочки ОСОБА_5 . Наголошувала, що фактично відповідач обманув її та їх дочку, позаяк коли ОСОБА_6 разом з бабою приїхали до Польщі, вони стали проживати в хоспісі, де живуть пенсіонери. ОСОБА_6 з бабою там прожила шість-сім місяців, ніякого моря дитина не бачила, вона, позивач, спілкувалася з дочкою засобом відеозв`язку. Одного дня дочка зателефонувала їй уся у сльозах та попросила її забрати з Польщі, оскільки їй там нестерпно було знаходитися. Вона, позивачка, швидко зібралася та поїхала до Кракова , щоб забрати дочку до себе додому. Коли вона приїхала на місце, то побачила, що хоспіс, в якому проживали ОСОБА_6 та свекруха, знаходиться десь у полі, поблизу нічого не було, навіть супермаркету. Відповідач на той час був у відпустці та також приїхав до Польщі, він сказав, що не відпустить ОСОБА_8 з нею додому, оскільки ОСОБА_6 повинна залишитися в хоспісі з його матір`ю, в якої було виявлено ракову пухлину, та доглядати за бабою, але дочка плакала та просилася поїхати з нею, позивачкою, додому. Їй, позивачці, стало зрозуміло, що відповідач вирішив використати ОСОБА_6, як няню для своєї матері. Урешті решт вони з дочкою поїхали додому, а поки вони прямували до Харкова, відповідач «подав на неї на аліменти», знаючи при цьому, що в неї, позивачки, є ще одна дочка, молодша за ОСОБА_6. Посилалася, що з того часу, як вона забрала дочку з Польші, дитина проживає разом з нею, перебуває на її утриманні, а відповідач отримує з неї аліменти на утримання дочки, яка з ним не проживає. Зауважувала, що за той час, як дочка стала проживати з нею, відповідач приїхав відвідати ОСОБА_8 лише один раз, привіз їй лише пачку соку, пачку вершкового масла та пляшку соняшникової олії. ОСОБА_6 з відповідачем іноді спілкується по телефону, вона чула, що відповідач під час їх спілкування з ОСОБА_9 морально давить на дочку, доводить її до сліз, каже, що вона повинна робити так, як він скаже. Посилалася, що дочка вже уникає спілкування з батьком по телефону, бажає жити з нею, позивачкою. Наголошувала, що коли було ухвалено рішення про визначення місця проживання ОСОБА_10 з відповідачем, ОСОБА_6 фактично проживала зі свекрухою на Салтівці , а відповідач постійно знаходився на службі.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради Федоровська О.С., яка діє на підставі довіреності, у судовому засіданні вважала наявними підстави для задоволення позовних вимог, зазначила, що Департамент служб у справах дітей вважає за доцільне визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 з матір`ю ОСОБА_1 , позивачкою у справі, позаяк це відповідатиме інтересам дитини.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

ОСОБА_2 та ОСОБА_12 уклали шлюб, зареєстрований 09.12.2012 Виконавчим комітетом Кулиничівської селищної ради Харківського району Харківської області, про що 09.12.2012 зроблено актовий запис №39, після державної реєстрації шлюбу прізвище дружини змінено на « ОСОБА_13 », що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00021634190 від 08.12.2018 (а.с. 15).

ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_3 , батьками якої записані: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_14 , про що 26.03.2013 складено відповідний актовий запис №370 та що підтверджується належним чином засвідченою копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 26.03.2013 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції (а.с. 18).

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00046011696 від 16.07.2024, ОСОБА_15 та ОСОБА_14 уклали шлюб, зареєстрований 25.01.2017 Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, про що зроблено актовий запис №45, після державної реєстрації шлюбу прізвище дружини змінено на « ОСОБА_16 » (а.с. 14).

Відтак, своє підтвердження знаходить обставина того, що позивач ОСОБА_1 є матір`ю малолітньої ОСОБА_3 , 2013 року народження.

Відповідно до довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб з Реєстру територіальної громади міста Харкова від 18.08.2025, ОСОБА_1 значиться зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 26).

Відповідно до довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб з Реєстру територіальної громади міста Харкова від 09.10.2025, ОСОБА_2 значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 46).

Згідно з характеристикою від 14.08.2025 №143, виданою за підписом начальника відділу кадрів ТОВ «ВОК-23» Ольги Стриженко, ОСОБА_1 дійсно працює в ТОВ «ВОК-23» на посаді продавця продовольчих товарів з 07.02.2024 згідно з наказом №224-К від 06.02.2024 по теперішній час. За час роботи зарекомендувала себе з позитивного боку, до виконання посадових обов`язків ставиться відповідально. Нарікань з боку керівництва не має. Дисциплінарні стягнення до співробітника не застосовувалися (а.с. 28).

Згідно з довідкою №138 від 05.08.2025, виданою за підписом директора ТОВ «ВОК-23» Дугар О.В. та головного бухгалтера ОСОБА_17 , ОСОБА_1 працює в ТОВ «ВОК-23» з 07.02.2024 по теперішній час на посаді продавця продовольчих товарів, за період з лютого 2025 року по липень 2025 року отримала заробітну плату в сумі 40 875,90 грн (29).

Відповідно до копії рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова, ухваленого 13.10.2023 по цивільній справі №644/3658/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про визначення місця проживання дитини, визначено місце проживання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 30-31).

Згідно з копією паспорта громадянина України для виїзду закордон, виданого на ім`я ОСОБА_1 25.02.2025, орган видачі 6321, в ньому міститься відмітка про перетинання ОСОБА_1 17.03.2025 державного кордону України та повернення до України 17.03.2025 (а.с. 13).

Згідно з копією паспорта громадянина України для виїзду закордон, виданого 05.06.2024 на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , орган видачі 6317, в ньому міститься відмітка про перетинання ОСОБА_3 21.07.2024 державного кордону України та повернення до України 17.03.2025 (а.с. 21).

Судовим наказом, виданим 25.03.2025 Орджонікідзевським районним судом м.Харкова стягнуто аліменти з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 19.03.2025 до досягнення дитиною повноліття (а.с. 32).

Відповідно до копії інформаційної довідки, виданої за підписом ДОП СП ВП №1 Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області Поліни Фроленкової, за час проживання громадянки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_2 , зарекомендувала себе з позитивної сторони. Свар з сусідами не вчиняє, скарг на останню від сусідів до ДПП не надходило, сусіди відзиваються про останню добре. Алкогольні напої та наркотичні препарати не вживає. При відвідуванні адреси було встановлено, що умови проживання задовільні, правопорушень не виявлено. Компрометуючи матеріали у ВП №1 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області стосовно ОСОБА_1 відсутні (а.с. 34).

Як це убачається з копії листа №02-29/217 від 19.08.2025 за підписом директора КЗ «Харківський ліцей №38 Харківської міської ради», ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , учениця 7Б класу, навчається у закладі освіти з 07.09.2022 на підставі заяви матері - ОСОБА_1 . Згідно з інформацією від класного керівника ОСОБА_18 , навчанням дитини цікавиться мати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та батько ОСОБА_2 . Батьки учениці постійно перебувають на зв`язку з класним керівником, цікавляться успіхами ОСОБА_5 у навчанні. Зі слів батьків учениці - матері ОСОБА_1 та батька ОСОБА_2 , ОСОБА_5 проживає з матір`ю за адресою: АДРЕСА_2 . ОСОБА_5 навчається онлайн, присутня на уроках з комп`ютера або планшета, забезпечена шкільним приладдям, має персональне робоче місце. Стосовно наявності дитячих іграшок заклад освіти інформації не має (а.с. 35).

Відповідно до копії листа №5/281 від 08.09.2025 за підписом голови Індустріального районного суду міста Харкова Віктора Черняка, Індустріальний районний суд міста Харкова повідомляє, що за період з 01.03.2025 по теперішній час ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , з позовом до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , про відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання в період з 01.03.2025 по теперішній час до суду не звертався (а.с. 36).

Відповідно до копії листа №489/0/545-25 від 19.09.2025 за підписом директора КПОЗ «Міська дитяча поліклініка №16» Харківської міської ради Тетяни Божко, 03.09.2025, згідно з інформацією, наданою завідувачкою амбулаторії №2 ЦПМД закладу, до лікаря-педіатра звернулася ОСОБА_1 без дитини. Між лікарем-педіатром та ОСОБА_1 укладена декларація про надання первинної медичної допомоги дитині ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Звернення батьків стосовно стану здоров`я ОСОБА_3 у комунальному некомерційному підприємстві «Міська дитяча поліклініка №16» Харківської міської ради не зареєстровані (а.с. 37).

Відповідно до копії довідки №681 від 22.05.2026, виданої за підписом командира військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України ОСОБА_19 , ОСОБА_2 , молодший сержант, перебуває на військовій службі за контрактом у в/ч НОМЕР_2 (а.с. 124).

Позивачем суду надано довідку №143 від 11.06.2026, видану за підписом директора ТОВ «ВОК-23» Дугар О.В. та головного бухгалтера ОСОБА_17 , згідно з якою з ОСОБА_1 утримано аліменти в розмірі 13 775,02 грн за період з квітня 2026 року по червень 2026 року (а.с. 202).

Департамент служб у справах дітей, як орган опіки та піклування надав висновок №136/0/1131-26 від 01.04.2026, зі змісту якого вбачається, що малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає з матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , де згідно з актом обстеження умов проживання для дитини створені необхідні умови для виховання та повноцінного розвитку. Мати ОСОБА_1 працює на посаді продавця продовольчих товарів в ТОВ «ВОК-23». Згідно з характеристикою за час роботи зарекомендувала себе з позитивного боку, нарікань з боку керівництва не має. Згідно з інформацією КЗ «Харківський ліцей №38» Харківської міської ради малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається у закладі з 07.09.2022 на підставі заяви матері. Навчанням дитини цікавляться мати та батько. Дівчина проживає з матір`ю. ОСОБА_5 навчається онлайн, присутня на уроках з комп`ютера або планшета, забезпечена шкільним приладдям, має персональне робоче місце. Відповідно до листа КПОЗ «Міська дитяча поліклініка №16» Харківської міської ради, малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спостерігається в даному закладі. Декларація про надання первинної медичної допомоги дитині укладена матір`ю з лікарем-педіатром. Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 13.10.2023 місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначено з батьком, ОСОБА_2 . Згідно з судовим наказом Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 25.03.2025 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Питання щодо визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю ОСОБА_1 було розглянуто на засіданні Комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Харківської міської ради. Малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час бесіди зі спеціалістом Департаменту служб та на засіданні Комісії повідомила, що до травня 2023 року постійно проживала з матір`ю, а в червні 2023 року на прохання батька переїхала до нього. З липня 2024 року проживала з бабусею за кордоном в Польщі, де їй не сподобалось, тому в березні 2025 року матір її забрала. Дівчина бажає проживати з мамою. Батькові, ОСОБА_2 , направлено рекомендованого листа із запрошенням для надання пояснень та з`ясування його думки стосовно позову ОСОБА_1 , але ОСОБА_2 на запрошення не з`явився, письмових пояснень не надіслав. Департамент служб, як представник органу опіки та піклування, вважає доцільним визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_1 (а.с. 86-88).

Відповідачем ОСОБА_2 в особі представника - адвоката Рябченко Є.А. суду надано копії квитанцій:

-квитанція №439Н-Р30А-8Х1Х-6РС0 від 12.03.2025, відповідно до якої відправник « ОСОБА_2 » здійснив грошовий переказ особистих коштів на суму 1500,00 грн на ім`я одержувача « ОСОБА_20 » (а.с. 162);

-квитанція №602С-ХМРМ-Х24Н-НВР6 від 02.06.2025, відповідно до якої відправник « ОСОБА_2 » здійснив грошовий переказ особистих коштів на суму 100,00 грн на ім`я одержувача « ОСОБА_20 » (а.с. 163);

-квитанція №2Е5Е-463А-С0СС-71ТМ від 02.01.2026, відповідно до якої відправник « ОСОБА_2 » здійснив грошовий переказ особистих коштів на суму 1000,00 грн на ім`я одержувача « ОСОБА_20 » (а.с. 164);

-квитанція №Х2КР-АРХХ-Х1С0-ХН99 від 24.05.2025, відповідно до якої відправник « ОСОБА_2 » здійснив грошовий переказ особистих коштів на суму 500,00 грн на ім`я одержувача « ОСОБА_20 » (а.с. 165);

-квитанція №АЕ47-5НРТ-6Х4А-96КМ від 05.06.2025, відповідно до якої відправник « ОСОБА_2 » здійснив грошовий переказ особистих коштів на суму 500,00 грн на ім`я одержувача « ОСОБА_20 » (а.с. 166);

-квитанція №НРХ9-0ТА6-СНН6-0ТМ3 від 31.07.2026, відповідно до якої відправник « ОСОБА_2 » здійснив грошовий переказ особистих коштів на суму 300,00 грн на ім`я одержувача « ОСОБА_20 » (а.с. 167);

-квитанція №А1Р7-А98Т-3430-РВЕ9 від 03.06.2025, відповідно до якої відправник « ОСОБА_2 » здійснив грошовий переказ особистих коштів на суму 150,00 грн на ім`я одержувача « ОСОБА_20 » (а.с. 168);

-квитанція №620М-М650-1870-2Т5В від 05.07.2025, відповідно до якої відправник « ОСОБА_2 » здійснив грошовий переказ особистих коштів на суму 500,00 грн на ім`я одержувача « ОСОБА_20 » (а.с. 169);

-квитанція №40ВС-865Х-00К8-976В від 16.09.2025, відповідно до якої відправник « ОСОБА_2 » здійснив грошовий переказ особистих коштів на суму 500,00 грн на ім`я одержувача « ОСОБА_20 » (а.с. 170);

-квитанція №5105-СВР6-НХ9С-1Р23 від 06.12.2025, відповідно до якої відправник « ОСОБА_2 » здійснив грошовий переказ особистих коштів на суму 1000,00 грн на ім`я одержувача « ОСОБА_20 » (а.с. 171);

-квитанція №01КТ-368Н-1Е8К-ЕЕ5С від 10.10.2025, відповідно до якої відправник « ОСОБА_2 » здійснив грошовий переказ особистих коштів на суму 500,00 грн на ім`я одержувача « ОСОБА_20 » (а.с. 172);

-квитанція №РАСК-21ЕА-7РСК-96ВА від 02.05.2025, відповідно до якої відправник « ОСОБА_2 » здійснив грошовий переказ особистих коштів на суму 500,00 грн на ім`я одержувача « ОСОБА_20 » (а.с. 173).

Крім того, відповідачем ОСОБА_2 надано копію «Заказа №210525-2 от 09.05.2025 «Цифровая точка»», на «сборку Сист Блока 15 4570 \2*4gb\ rs 570 \600w; клавіатури usb; колонок trust Illuminale» (мовою оригіналу). Замовлення містить підпис виконавця, підпис та будь-які відомості щодо особи замовника надане суду замовлення не містить (а.с. 174).

Відповідно до наданої відповідачем копії платіжної інструкції від 23.06.2026 платник « ОСОБА_2 » сплатив на користь отримувача «ФО-П ОСОБА_21 » грошові кошти в сумі 1300,00 грн, призначення платежу: оплата за підбір оправи на окуляри та роботу майстра від ОСОБА_2 (а.с. 175).

Відповідно до наданої відповідачем копії платіжної інструкції від 08.05.2025 платник « ОСОБА_2 » здійснив грошовий переказ в сумі 2000,00 грн на ім`я отримувача «ФО-П ОСОБА_22 », призначення платежу: передолплата за освіту у сфері спорту та відпочинку, згідно з рахунком 193-25 від 07.05.2025 ( ОСОБА_3 ) (а.с. 176).

Відповідно до наданої відповідачем копії платіжної інструкції від 10.05.2025 платник « ОСОБА_2 » сплатив на користь отримувача «ФО-П ОСОБА_22 » грошові кошти в сумі 2500,00 грн, призначення платежу: бронювання транспорту, згідно з рахунком 193-25 від 10.05.2025 ( ОСОБА_3 ) (а.с. 177).

Відповідно до наданої відповідачем копії платіжної інструкції від 27.05.2025 платник « ОСОБА_2 » сплатив на користь отримувача «ФО-П ОСОБА_22 » грошові кошти в сумі 15 240,00 грн, призначення платежу: за освіту у сфері спорту та відпочинку, згідно з рахунком 193-25 від 24.05.2025 ( ОСОБА_3 ) (а.с. 178).

Відповідно до наданої відповідачем копії платіжної інструкції від 28.04.2026 платник « ОСОБА_2 » сплатив на користь отримувача « ОСОБА_3 » грошові кошти в сумі 800,00 грн, призначення платежу: переказ власних коштів, переказ коштів на покупку жилетки жіночої демісезонної (а.с. 179).

Відповідно до наданої відповідачем копії платіжної інструкції від 28.04.2026 платник « ОСОБА_2 » сплатив на користь отримувача « ОСОБА_3 » грошові кошти в сумі 553,00 грн, призначення платежу: переказ власних коштів, переказ коштів на канцелярію для школи на дитячу картку (а.с. 180).

Відповідно до наданої відповідачем копії платіжної інструкції від 16.04.2026 платник « ОСОБА_2 » сплатив на користь отримувача «-» грошові кошти в сумі 1500,00 грн, призначення платежу: переказ власних коштів, ремонт телефона доньки ОСОБА_5 з картки по аліментах (а.с. 181).

Як убачається з наданої відповідачем копії виписки з Медичного центру «Офтальміка» від 16.07.2024, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відвідала лікаря-офтальмолога, відомості про стан дитини лікареві повідомлено бабусею дитини. Рекомендовано: окуляри для постійного носіння (а.с. 185-186).

Відповідачем суду надано копії документів, викладених іноземною мовою без їх перекладу на українську мові, з огляду на що їх зміст установити не передбачається за можливе (а.с. 187-188).

Крім зазначеного, з метою врахування інтересів малолітньої дочки сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судом було заслухано її думку з питання місця її проживання. У судовому засіданні малолітня ОСОБА_3 повідомила, що з березня 2025 року проживає з матір`ю та й надалі бажає проживати з нею. Зазначила, що коли вона проживала з батьком, то його ніколи не було вдома, оскільки він військовослужбовець, вона фактично жила з бабою - матір`ю батька, а батько приїздив додому лише один раз на місяць на пару днів. Посилалася, що влітку 2024 року вони з бабою поїхали до Польщі, як їй сказав батько, вони з бабою зо два місяці у Польщі відпочинуть на морі, але коли вони з бабою приїхали до Польщі, виявилося, що баба хвора на рак та вони будуть проживати в хоспісі, допоки баба не одужає. Посилалася, що їй не сподобалося жити у холспісі, там жили пенсіонери та малі діти, наголошувала, що баба до неї погано ставилася, тому вона зателефонувала матері й попросила її забрати. На її прохання мати приїхала та забрала її до себе додому, з того часу вона постійно проживає з мамою та молодшою сестрою. Зазначила, що з того часу, як мати забрала її проживати до себе, вона бачила батька лише один раз, наголошувала, що в них з батьком відносини «не дуже», іноді він до неї нормально ставиться, а іноді на неї кричить. Зазначила, що коли вона погодилася поїхати з бабою до Польщі, батько їй обіцяв переводити грошові кошти на її карту в розмірі 500 грн щомісяця, але він цього не робив. Зазначила, що за той час, як мати її забрала жити до себе, батько перевів їй на карту гроші на день народження та перед судом перевів їй якусь невелику суму. На запитання педагога дитина відповіла, що мати про неї піклується, купляє все необхідне для життя та навчання, з будь-якими складними питаннями вона йде по пораду до мами. На запитання суду ОСОБА_6 зазначила, що їй комфортно проживати з матір`ю, тому вона й надалі бажає проживати з нею.

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до частин другої, четвертої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.

Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Відповідно до частин першої, другої статті 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (§ 76).

У § 54 рішення Європейського суду з прав людини «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року, заява № 31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

Аналіз наведених норм права, практики Європейського суду з прав людини дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

При визначенні місця проживання дитини судам необхідно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору.

Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.

Нормами статті 19 СК України встановлено, що при розгляді спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе, не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Підстави для відхилення висновку Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради щодо доцільності визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю, у суду відсутні, позаяк вказаний висновок був підготовлений на підставі досліджених наданих органу опіки та піклування документів та з урахуванням думки та інтересів малолітньої дитини, яка повідомила спеціалістам Департаменту служб у справах дітей та на засіданні Комісії органу опіки та піклування, про своє бажання залишитися проживати з матір`ю.

Надаючи оцінку посиланням у висновку на те, що батько дівчини - ОСОБА_23 , згідно з направленим рекомендованим листом із запрошенням для надання пояснень та з`ясування його думки стосовно позову ОСОБА_1 , на запрошення не з`явився, письмових пояснень не надіслав, суд зважає на те, що відповідач ОСОБА_2 є військовослужбовцем, про що останнім надано суду відповідні докази. Як про це повідомила малолітня дочка сторін ОСОБА_3 , вона фактично проживала з бабою - матір`ю відповідача, позаяк батько, ОСОБА_2 , постійно перебував на службі.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2019 року у справі № 377/128/18 (провадження № 61-44680св18) зазначено, що «тлумачення частини першої статті 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку».

Аналіз наведених норм права, зокрема й практики Європейського суду з прав людини, дає підстави для висновку, що рівність прав батьків є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини у ситуації спору, а вже тільки потім - і якщо це не порушуватиме права та інтереси дитини - підлягають врахуванню інтереси батьків.

Судом установлено, що місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 13.10.2023 було визначено з батьком - ОСОБА_2 .

Водночас, у ході судового розгляду було встановлено, що з березня 2025 року малолітня дочка сторін стала проживати з матір`ю - ОСОБА_1 , про своє бажання проживати з матір`ю виявила ініціативу саме дитина - ОСОБА_3 , що вона підтвердила у судовому засіданні 23.07.2026, коли судом з`ясовувалася її думка з приводу визначення місця її проживання. Разом з тим, суд бере до уваги, що такі обставини не оспорювалися відповідачем у справі.

Посилання позивачки та малолітньої ОСОБА_3 на те, що в березні 2025 року ОСОБА_1 забрала дочку з Польщі знаходять своє підтвердження копіями паспортів громадянина України для виїзду закордон на ім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Так, з копії паспорта громадянина України для виїзду закордон, виданого на ім`я ОСОБА_3 , остання в липні 2024 року перетнула державний кордон України. ОСОБА_1 , згідно з копією паспорта громадянина України для виїзду закордон 17.03.2025 перетнула державний кордон України та 17.03.2025 разом з дочкою ОСОБА_24 повернулися на територію України, про що в паспортах останніх стоять штампи про в`їзд на територію України 17.03.2025 та що не оспорювалося відповідачем у ході розгляду справи.

Крім того, як це убачається з матеріалів справи, відповідач, будучи обізнаним про те, що дитина переїхала проживати до матері - ОСОБА_1 , не звертався до суду з позовом про відібрання дитини та повернення її за місцем проживання з батьком, зустрічний позов у даній справі також не подавав.

Частинами першою, другою статті 171 СК України визначено, що дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання.

Урахування думки дитини щодо її життя закріплено й у статті 12 Конвенції з прав дитини, відповідно до якої Конвенція зобов`язує держави-учасниці забезпечити дитині, здатній формулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що стосуються її, і цим поглядам має приділятись належна увага, згідно з віком дитини та зрілістю.

При вирішенні спору про місце проживання дитини належить звертати особливу увагу на її вік та з`ясовувати, з ким із батьків вона бажає проживати. Вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо, про те, з ким із них дитина залишається, суд, виходячи із рівності прав та обов`язків батька й матері щодо своїх дітей, повинен ухвалити рішення, яке відповідало б якнайкращим інтересам дитини. При цьому суд ураховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дітей і турботу про них, їхній вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дітей.

Як убачається з наданого суду Департаментом служб у справах дітей ХМР висновку №136/0/1131/26 від 01.04.2026, малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначила спеціалістові Департаменту служб у справах дітей та на засіданні Комісії органу опіки та піклування, що проживає разом з матір`ю та бажає надалі проживати з нею.

Крім зазначеного, з метою врахування інтересів малолітньої дочки сторін судом було заслухано її думку з питання місця її проживання. У судовому засіданні малолітня ОСОБА_3 повідомила, що бажає проживати саме з матір`ю, мати приділяє їй увагу, турбується про неї, створила для неї комфортні умови проживання. Зазначила, що з батьком - ОСОБА_2 в неї нестабільні відносини, за час її проживання з матір`ю він лише один раз її відвідав, вони зрідка спілкуються засобом телефонного зв`язку й під час спілкування він може на неї накричати. Коли вона проживала з батьком, його ніколи не було вдома, вона фактично проживала з бабою, яка під час їх спільного проживання в Польщі погано до неї ставилася.

Беручи до уваги наведене вище, ураховуючи надані суду докази, суд доходить висновку, що мати малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідально ставиться до своїх батьківських обов`язків, за місцем свого проживання створила належні умови для проживання дочки, піклується про дочку, бере участь у її житті, у тому числі, шкільному, піклується про її здоров`я, уклавши в інтересах дитини договір з лікарем-педіатром для забезпечення дитини медичною допомогою, займається вихованням дитини, піклується про її духовний і моральний розвиток, малолітня ОСОБА_3 бажає проживати з матір`ю. Зі слів малолітньої ОСОБА_3 батько з нею спілкується зрідка, сварить її.

Що стосується наданих суду відповідачем копій квитанцій про переказ грошових коштів, які містяться на а.с. 162-173, то з них убачається, що « ОСОБА_2 » здійснював грошові перекази на ім`я « ОСОБА_20 », а відтак, підстави стверджувати, що надані суду квитанції підтверджують здійснення відповідачем грошових переказів на картку дочки, - відсутні, а тому суд відхиляє такі докази, як неналежні, позаяк вони не містять у собі відомостей щодо предмету доказування.

З приводу наданої відповідачем копії «Заказа №210525-2 от 09.05.2025 «Цифровая точка»», на «сборку Сист Блока 15 4570 \2*4gb\ rs 570 \600w; клавіатури usb; колонок trust Illuminale» (мовою оригіналу) (а.с. 174), суд зазначає, що наданий суду доказ не містить жодних відомостей щодо особи, яка здійснила таке замовлення, як і не містить підпису замовника у відповідній графі бланку, а тому суд не бере такий доказ до уваги, як такий, що на думку відповідача підтверджує обставини придбання останнім комп`ютера для дитини, позаяк надане суду замовлення не містить жодних відомостей про те, на підтвердження чого відповідачем такий доказ надано.

Надаючи оцінку посиланням відповідача у додаткових поясненнях на те, що відповідач забезпечував медичні потреби дитини, ним було оплачено офтальмологічне обстеження дочки у медичному центрі «Офтальміка» та після отримання відповідних медичних рекомендацій ним було оплачено виготовлення засобів корекції зору для дитини, зокрема підбір оправи та роботу майстра-оптика, суд зважає на таке.

Так, як це убачається з наданої відповідачем копії виписки з Медичного центру «Офтальміка» на підтвердження відвідування ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , лікаря-офтальмолога, то таке відвідування спеціаліста мало місце 16.07.2024 за присутності баби дитини.

Водночас, згідно з наданою відповідачем копією платіжної інструкції, відповідно до якої « ОСОБА_2 » сплатив на користь отримувача «ФО-П ОСОБА_21 » грошові кошти в сумі 1300,00 грн, призначення платежу: оплата за підбір оправи на окуляри та роботу майстра від ОСОБА_2 , то така послуга була сплачена лише 23.06.2026, тобто через два роки після проведення обстеження дитини у лікаря-офтальмолога - 16.07.2024 та вже після звернення позивачки до суду з даним позовом.

Разом з тим, суд приймає, як належні та допустимі докази на підтвердження здійснення відповідачем витрат на забезпечення дозвілля дочки: копію платіжної інструкції від 08.05.2025, згідно з якою платник « ОСОБА_2 » здійснив грошовий переказ в сумі 2000,00 грн на ім`я отримувача «ФО-П ОСОБА_22 », призначення платежу: передолплата за освіту у сфері спорту та відпочинку, згідно з рахунком 193-25 від 07.05.2025 ( ОСОБА_3 ) (а.с. 176); копію платіжної інструкції від 10.05.2025, згідно з якою платник « ОСОБА_2 » сплатив на користь отримувача «ФО-П ОСОБА_22 » грошові кошти в сумі 2500,00 грн, призначення платежу: бронювання транспорту, згідно з рахунком 193-25 від 10.05.2025 ( ОСОБА_3 ) (а.с. 177); копію платіжної інструкції від 27.05.2025, відповідно до якої платник « ОСОБА_2 » сплатив на користь отримувача «ФО- ОСОБА_25 » грошові кошти в сумі 15 240,00 грн, призначення платежу: за освіту у сфері спорту та відпочинку, згідно з рахунком 193-25 від 24.05.2025 ( ОСОБА_3 ) (а.с. 178).

Суд бере до уваги копію платіжної інструкції від 28.04.2026, відповідно до якої платник « ОСОБА_2 » сплатив на користь отримувача « ОСОБА_3 » грошові кошти в сумі 800,00 грн, призначення платежу: переказ власних коштів, переказ коштів на покупку жилетки жіночої демісезонної (а.с. 179); копію платіжної інструкції від 28.04.2026, відповідно до якої платник « ОСОБА_2 » сплатив на користь отримувача « ОСОБА_3 » грошові кошти в сумі 553,00 грн, призначення платежу: переказ власних коштів, переказ коштів на канцелярію для школи на дитячу картку (а.с. 180); копію платіжної інструкції від 16.04.2026, згідно з якою платник « ОСОБА_2 » сплатив на користь отримувача «-» грошові кошти в сумі 1500,00 грн, призначення платежу: переказ власних коштів, ремонт телефона доньки ОСОБА_5 з картки по аліментах (а.с. 181).

Разом з тим, суд зауважує, що відповідно до довідки, виданої за місцем працевлаштування позивачки ОСОБА_1 ТОВ «ВОК-23», з позивачки було утримано та перераховано на користь відповідача аліменти за період з квітня 2026 року по червень 2026 року включно в розмірі 13 775,02 грн, тобто фактично наведені вище витрати відповідач у квітні 2026 року здійснював за рахунок грошових коштів, отриманих від відповідачки, як аліменти на дочку, яка вже більше року (з березня 2025 року) проживає з матір`ю. Крім того, як це убачається з копії платіжної інструкції від 16.04.2026, платник « ОСОБА_2 » сплатив на користь отримувача «-» грошові кошти в сумі 1500,00 грн за ремонт телефона доньки ОСОБА_5 з картки по аліментах (а.с. 181), тобто відповідач здійснив оплату такої послуги за рахунок власних коштів дочки, позаяк відповідно до вимог сімейного законодавства аліменти є власністю дитини.

Відтак, у ході судового розгляду встановлено, що з березня 2025 року малолітня дочка сторін проживає разом з матір`ю - ОСОБА_1 , позивачкою у справі, дитина й надалі бажає проживати з матір`ю.

У свою чергу, відповідач, який є військовослужбовцем, за родом служби не має можливості приділяти достатньої уваги вихованню дочки через постійну відсутність вдома, унаслідок чого дитина фактично перебувала під наглядом баби - матері відповідача.

Отже, подальше визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3 з батьком фактично нівелює бажання дитини проживати з матір`ю, яка забезпечує дитині необхідну увагу, піклування та догляд, та зводить нанівець презумпцію забезпечення якнайкращих інтересів дитини, що полягає у забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі.

Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року). При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Згідно із частиною восьмою статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі Касаційного цивільного суду у постанові, прийнятій 28 жовтня 2020 року у цивільній справі №241/47/19, провадження №61-5726св20.

Отже, у контексті першочергового врахування інтересів дитини, які переважають над інтересами батьків, ураховуючи висновок органу опіки і піклування, яким рекомендовано визначити місце проживання дитини разом з матір`ю, а також створення останньою належних умов для проживання, виховання та матеріального забезпечення дитини, суд вважає за необхідне визначити місцем проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_1 за адресою місця проживання останньої: АДРЕСА_2 , з якою дитина фактично проживає з березня 2025 року, що відповідатиме найкращим інтересам дитини.

При цьому, суд зауважує, що відповідач та його представник не скористалися процесуальним правом на вступне слово, відповідач в особі представника - адвоката Рябченко Є.А. подав заяву, в якій зазначив про розгляд справи за його відсутності та відсутності його представника. Водночас, відповідно до положень ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Ураховуючи сукупність наведених вище обставин, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визначення місця проживання малолітньої дочки сторін - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів, то суд керується таким.

Відповідно до статті 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (яка була ратифікована Постановою Верховної Ради України №789-ХП від 27 лютого 1991 року і набула чинності для України 27 вересня 1991 року), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

За змістом частини першої статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно з частинами першою, другою статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Способи захисту сімейних прав та інтересів закріплені правилами частини 2 статті 18 СК України, згідно з нормами якої способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є припинення правовідношення, а також його анулювання.

Як про це зазначено в пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», право на звернення до суду із заявою про стягнення аліментів і, відповідно, право на отримання аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина.

Відповідно до статті 273 СК України якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати. Суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених у статтях 267-271 цього Кодексу, за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

З аналізу наведених вище норм сімейного законодавства убачається, що припинення стягнення аліментів можливим є у тому випадку, коли дитина перестала проживати з одержувачем аліментів, одержувач аліментів не витрачає отримувані ним аліменти на дитину. У такому випадку відбувається припинення стягнення аліментів на ім`я одержувача аліментів, у даній справі - батька дитини. При цьому обов`язок матері - платника аліментів утримувати дитину не припиняється.

При вирішенні цього спору суд також ураховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 04.09.2019, прийнятій у справі №711/8561/16, відповідно до якого за своєю суттю аліменти - це кошти, покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків, хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.

Окрім того, як виснував Верховний Суд у постанові від 29.06.2022, прийнятій у справі №596/826/21-ц щодо звільнення від сплати аліментів, з урахуванням предмета цієї категорії спорів (припинення стягнення аліментів на утримання дітей), однією з обставин, яка підлягає доказуванню у справі, є те, з ким саме з батьків проживає дитина на час вирішення спору судом та ухвалення рішення у справі, зокрема з одержувачем аліментів чи з їх платником. Нарахування аліментів за період, коли дитина не проживала з батьком, суперечить цільовому призначенню аліментів, за рахунок яких утримується дитина.

Відтак, вирішуючи позовну вимогу про припинення стягнення аліментів на утримання дитини, однією з обставин, яка підлягає доказуванню у справі, є те, з ким саме з батьків проживає дитина на час звернення до суду з позовом, розгляду справи судом та ухвалення рішення по справі, зокрема з одержувачем аліментів чи з їх платником.

Судом установлено, що малолітня ОСОБА_3 , 2013 року народження, проживає разом з матір`ю - ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , що також не оспорюється відповідачем.

Ураховуючи, що місце проживання малолітньої ОСОБА_3 змінено і вона проживає з матір`ю ОСОБА_1 та перебуває на її утриманні, то змінились обставини, що впливають на стягнення аліментів на користь відповідача.

Зважаючи на загальні принципи регулювання сімейних відносин, способи захисту сімейних прав, суд доходить висновку про необхідність припинення стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітньої дочки ОСОБА_3 , 2013 року народження, які стягуються з позивачки на користь відповідача відповідно до судового наказу, виданого 25.03.2025 Орджонікідзевським районним судом м. Харкова, позаяк факт зміни місця проживання дитини від одного з батьків до іншого, є обставиною, яка слугує підставою для припинення обов`язку утримання дитини з боку позивача на користь відповідача, з яким дитина вже не проживає.

Як це унормовано положеннями частини четвертої статті 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Зміна фактичних обставин після ухвалення судом рішення про стягнення аліментів, а саме, встановлення судом факту проживання дитини з іншим з батьків, а не з тим, на чию користь стягуються аліменти, є тією істотною обставиною, яка в розумінні частини другої статті 197 СК України може бути підставою для припинення сплати аліментів.

Рішення про припинення стягнення аліментів повинно також відповідати найкращим інтересам дитини, оскільки таке рішення не звільняє від обов`язку матері - платника аліментів утримувати дитину.

Наявність рішення про стягнення аліментів не є перешкодою для вирішення спору про припинення такого стягнення і стягнення аліментів на користь іншого з батьків, бо саме у зміні обставин, які існували на момент ухвалення першого рішення, полягає новий спір. Таке припинення стягнення аліментів можливе тоді, коли одержувач аліментів не витрачає одержані ним аліменти на дитину, дитина проживає з іншим із батьків, який її повністю утримує. У такому разі відбувається припинення стягнення аліментів на ім`я їх одержувача.

Висновки щодо застосування вказаних норм матеріального права викладені у постановах Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №477/1165/20, від 03.02.2021 у справі №125/2525/18, від 26.12.2019 у справі №219/6287/17, від 26.09.2019 у справі №760/32225/18, від 27.02.2019 у справі №307/1186/17, від 29.06.2022 у справі №596/826/21, від 03.02.2021 у справі №520/21069/18, від 28.09.2022 у справі №686/18140/21.

З огляду на наведене вище, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про припинення стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання малолітньої дочки ОСОБА_3 , 2013 року народження, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили, як про це просить у пред`явленому позові позивач.

Розподіл судових витрат

Згідно з платіжними інструкціями №1.340862719.1 від 31.10.2025 та №5АКС-9К81-3310-М187 від 07.10.2025 позивачем ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Кашури О.П. було сплачено судовий збір у загальному розмірі 2 422,40 грн.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України. Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2 422,40 гривень.

Крім зазначеного, у пред`явленому позові позивач просила стягнути з відповідача понесені витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 10 000,00 грн.

Так, судом установлено, що 30.07.2025 між адвокатом Кашурою О.П. та ОСОБА_1 був укладений Договір про надання правничої допомоги у цивільному провадженні, згідно з яким адвокат бере на себе зобов`язання надавати необхідну правничу допомогу ОСОБА_1 як представник у справі про визначення місця проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , припинення стягнення аліментів на дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у Салтівському районному суді міста Харкова (далі - Договір) (а.с. 39).

У пункті 4.1. Договору сторони погодили, що розмір гонорару, а також витрати, які виникли у зв`язку з виконанням даного Договору, узгоджується сторонами додатково та визначається в додатку №1 до даного Договору.

Як це убачається з Попереднього розрахунку витрат з надання правничої допомоги від 30.07.2025, сторонами Договору про надання правничої допомоги від 30.07.2025 погоджено запланований перелік надання послуг з правничої допомоги: 1) усні консультації - 1 година; 2) аналіз судової практики - 1 година; 3) отримання доказів по справі (запити до поліклініки, школи, поліції, суду) - 1 година; 4) складення позовної заяви - 2 години; 5) участь у судових засіданнях. Приблизна попередня кількість становитиме 5 судових засідань по 1 годині кожне (із врахуванням часу на шлях до суду та з суду) - 5 годин (загальний час). Розмір гонорару адвоката, що підлягає виплаті за домовленістю сторін встановлюється в сумі 1 000,00 грн за 1 годину роботи адвоката з виконання доручення клієнта. За попередній розрахунком зайнятість адвоката при виконанні доручення клієнта становить 10 годин та гонорар адвоката складає 10 000,00 грн (а.с. 42).

Відповідно до квитанції серії ААІ №001/2025 від 30.07.2025 за надання правничої допомоги ОСОБА_1 у цивільній справі за позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини, припинення стягнення аліментів у Салтівському районному суді міста Харкова на користь адвоката Кашури О.П. ОСОБА_1 сплачено 10 000,00 грн (а.с. 43).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За змістом ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За правилами ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, як це закріплено положеннями п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України.

Частинами 5-6 статті 137 ЦПК України визначено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 4-6 ст. 137 ЦПК України відповідач не заявляв клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, з підстав неспівмірності витрат та не виконав обов`язку доведення неспівмірності витрат.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частинах 4-5 статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Таких доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до справи, відповідачем не надано.

Відсутність клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, від іншої сторони виключає можливість суду самостійно (без указаного клопотання) зменшувати розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Таку позицію викладено в постановах Верховного Суду від 29.03.2018 у справі №907/357/16, від 18.12.2018 у справі №910/4881/18, від 08.04.2019 у справі №922/619/18.

Клопотання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу від відповідача до суду не надходило.

Отже, судом установлено, що представником позивача надано суду належні докази на підтвердження витрат позивача на професійну правничу допомогу, зокрема надано докази щодо обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, переліку складових наданих послуг, квитанцію на підтвердження сплати позивач ОСОБА_1 представникові - адвокату Кашурі О.П. гонорару у розмірі 10 000,00 грн, у зв`язку із чим суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача понесених нею витрат на професійну правничу допомогу.

Ураховуючи викладене, керуючись ст. 12, 81, 82, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 , поданий в особі представника - адвоката Кашури Оксани Петрівни до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, про визначення місця проживання дитини, припинення стягнення аліментів - задовольнити повністю.

Визначити місце проживання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем проживання матері за адресою: АДРЕСА_2 .

Припинити стягнення аліментів з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісяця, але не менш, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 19.03.2025 до досягнення дитиною повноліття, які стягуються на підставі судового наказу, виданого Орджонікідзевським районним судом м.Харкова від 25 березня 2025 року у справі №644/2404/25, починаючи з дати набрання судовим рішенням законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять два) гривень 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , зареєстроване у встановленому законом місце проживання (перебування): АДРЕСА_2 ;

відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , зареєстроване у встановленому законом місце проживання (перебування): АДРЕСА_3 ;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, код ЄДРПОУ: 26489104, адреса місцезнаходження: 61002, м. Харків, вул. Чернишевська, буд. 55.

Повне судове рішення складено 07 серпня 2026 року.

Суддя : Я.Ю. Семенова