Ухвала суду № 138844294, 07.08.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/17581/25

Провадження № 2-во/643/128/26

УХВАЛА

07.08.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі головуючого судді Новіченко Н.В., розглянувши

заяву ОСОБА_1

про виправлення описки рішенні Салтівського районного суду міста Харкова від 03.07.2026 у справі № 643/17581/25

за позовом ОСОБА_1

до 1. ОСОБА_2

2. ОСОБА_3

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору

П`ята Харківська міська державна нотаріальна контора

про зняття арешту з майна,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Салтівського районного суду міста Харкова від 03.07.2026 у справі № 643/17581/25 позов ОСОБА_1 задоволено та знято арешт з нерухомого майна квартири АДРЕСА_1 , запис про обтяження № 5490634, зареєстровано: 15.08.2007, реєстраційний номер обтяження: 5490634, підстава обтяження: Ухвала судді Московського районного суду Єрмак Н.В., справа № 2-7853/07, 09.08.2007, Московський районний суд м. Харкова.

03.08.2026 ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про виправлення описки у рішенні Салтівського районного суду міста Харкова від 03.07.2026 у справі № 643/17581/25.

Частиною 2 статті 269 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.

З аналізу вищевказаних положень процесуального закону вбачається, що призначення судового засідання для вирішення питання про виправлення описки є ініціативою суду.

За таких обставин, суд вважає можливим вирішити питання про виправлення описки поза межами судового засідання та без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про виправлення описки, допущеної під час виготовлення рішення Салтівського районного суду міста Харкова від 03.07.2026 у справі № 643/17581/25, суд зазначає таке.

Згідно з частиною 1 статті 269 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

Наведена норма процесуального закону передбачає можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки.

Як на тому наголошено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2024 у справі № 990/162/23, у розумінні процесуального закону описка - це зроблена судом механічна граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках, одрук тощо). Не вважається опискою помилка, яка не викривляє зміст рішення, тобто неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування росіянізмів та діалектизмів тощо.

Опискою необхідно вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання.

Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо.

Вирішуючи питання про виправлення описок (очевидних арифметичних помилок), допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення незалежно від його юридичного значення чи зовнішнього оцінного сприйняття (розуміння). Суд лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи, займаної посади тощо) або виправляє помилки, що мають технічний характер (тобто виникли при виготовленні тексту судового рішення), які водночас впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. Отже, виправлення допущених у судовому рішенні описок, арифметичних чи технічних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть ухваленого судом рішення.

У пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» судам, зокрема, роз`яснено, що вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Як убачається з копії довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків, реєстраційний номер облікової картки платника податків ОСОБА_1 НОМЕР_1 .

Однак, під час оформлення рішення Салтівського районного суду міста Харкова від 03.07.2026 у справі № 643/17581/25 було допущено технічну описку, а саме у п. 4 резолютивної частини рішення помилково було зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків ОСОБА_1 « НОМЕР_2 » замість вірного « НОМЕР_1 ».

Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне винести у справі № 643/17581/25 ухвалу про виправлення описки.

Керуючись статтями 260, 269 Цивільного процесуального кодексу України суд

УХВАЛИВ:

1.Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

2.Виправити описку, допущену у рішенні Салтівського районного суду міста Харкова від 03.07.2026 у справі № 643/17581/25.

3. Викласти четвертий пункт резолютивної частини рішення Салтівського районного суду міста Харкова від 03.07.2026 у справі № 643/17581/25 в наступній редакції:

«4. Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; АДРЕСА_2 )».

4. Дана ухвала є невід`ємною частиною рішення Салтівського районного суду міста Харкова від 03.07.2026 у справі № 643/17581/25.

5. Відповідно до статті 261 Цивільного процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, та може бути оскаржена протягом 15 днів з дня її підписання шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду.

Суддя Н.В. Новіченко