Рішення № 138844140, 06.08.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 583/1073/26

Провадження № 2/638/9403/26

РІШЕННЯ

Іменем України

06 серпня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Латки І.П.,

за участю секретаря судового засідання Мяснянкіної Г.П.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

У червні 2026 року до суду надійшла позовна заява ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в яких позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором № 00-10103954 в розмірі 13730,34 грн, з яких: 4680,00 грн - залишок по тілу кредиту; 7295,34 грн - залишок по відсоткам; 1755,00 грн - штрафні санкції згідно умов договору.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 04 грудня 2024р. між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 00-10103954. Кредитний договір підписано електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер моб.телефону Відповідача, про що свідчить п.2 та п.9 Кредитного договору, адреса, реквізити та підписи сторін.

Право вимоги за вказаним кредитним договором перейшло до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» на підставі Договору факторингу №14082025-МК/ЄАПБ від 14.08.2025 з додатками.

Відповідно до Реєстру боржників від 14.08.2025 до Договору факторингу № 14082025-МК/ЄАПБ від 14.08.2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 13730,34 грн, з яких: 4680,00 грн - залишок по тілу кредиту; 7295,34 грн - залишок по відсоткам; 1755,00 грн - штрафні санкції згідно умов договору.

Всупереч умовам Кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора. У зв`язку з викладеним ТОВ «ФК «ЄАПБ» звернулося за захистом своїх прав та інтересів до суду з цим позовом.

ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_2 , у відзиві на позовну заяву просив у задоволенні позовних вимог відмовити за необґрунтованістю з огляду на таке. По-перше, позивачем не надані на дослідження суду докази перерахування коштів саме на кредитку карту відповідача і що номер, який мається в матеріалах справи, належить саме ОСОБА_1 . Відповідач зазначає суду, що кредитні кошти могла брати інша особа, скориставшись його даними, що вже мало місце в інших випадках. Тому за відсутності клопотання позивача про витребування такої інформації з належної банківської установи, без наявності в матеріалах справи первинних банківських документів факт, отримання коштів саме відповідачем являється недоведеним і відтак позовні вимоги не можуть вважатися підтвердженими належними доказами. По-друге, нарахування позивачем штрафу (неустойки) за прострочення позичальником зобов`язань з повернення кредиту у розмірі 1755,00 грн суперечить п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. По-третє, ОСОБА_1 має статус військовослужбовця, відтак на підставі частини 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» йому не повинні нараховуватись відсотки за користування кредитом.

У відзиві на позовну заяву ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» зазначило, що не має змоги надати суду виписку з особового рахунку, оскільки Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 встановлює основні вимоги щодо організації бухгалтерського обліку в банках України, а позивач не є банком України, отже на нього дія Положення не розповсюджується, виписки по особовим рахункам клієнтів не формуються. Відповідач у відзиві на позовну заяву вказує, що наведена позивачем теза про отримання відповідачем грошових коштів за умовами кредитних договорів стороною захисту не доведена, при цьому сам відповідач не визнає і одночасно не заперечує факт отримання грошових коштів, виносячи свою версію подій відносно отримання коштів «за дужки». Тобто, фактично сторона захисту не заперечує факт, але намагається показати, що позивач не довів його належним чином. При цьому, відповідач, як власник карткового рахунку, на який було перераховано кредитні кошти, може власноруч отримати виписки по рахунку для підтвердження або спростування факту перерахування/ отримання кредитних коштів.

Відповідачем не надано суду належних і допустимих доказів на спростування позовних вимог ТОВ «ФК «ЄАПБ», а саме того, що відповідні кошти не були зараховані на картковий рахунок позичальника, вказаний у договорі, або доказів того, що вказаний картковий рахунок йому не належить. Заперечуючи проти перерахування кредитних коштів, відповідач не позбавлений можливості надати відповідні банківські дані/інформацію на підтвердження своїх доводів, маючи при цьому безперешкодний та повний доступ до таких.

Підсумовуючи, позивач зазначив, що сторона відповідача побудувала свою позицію на концепції «негативного доказу». При цьому, позивачем було надано до суду всі наявні документи за Кредитним договором, які були передані Первісним кредитором до ТОВ «ФК ЄАПБ» в рамках укладеного Договору Факторингу.

Щодо посилання відповідача на положення Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», то нарахування відповідачу відсотків здійснювалось з тих підстав, що він не повідомив первісного кредитора у відповідності до чинного законодавства про те, що він є військовослужбовцем і що на нього поширюються положення Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Ухвалою суду від 23 червня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін про судове засідання.

В судове засідання сторони не з`явилися, про судове засідання повідомлені належним чином. Позивач просив справу розглянути за його відсутністю. Відповідач причини неявки суду не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався, у зв`язку з чим суд вважав за можливе розглянути справу за відсутністю сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з огляду на таке.

Судом встановлено, що 04 грудня 2024 року ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 уклали ДОГОВІР КРЕДИТНОЇ ЛІНІЇ №00-10103954, відповідно до п. 1.1 якого Кредитодавець надає Позичальнику Кредит у національній валюті у формі Кредитної лінії на умовах, передбачених Договором, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та Комісію, а також виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Згідно з п. 1.2. Договору Сума ліміту кредитної лінії (Сума кредиту) складає: 3900.00 (три тисячі дев`ятсот нуль копійок) гривень. Тип Кредиту - кредитна лінія (безвідклична). Цільове призначення Кредиту (мета отримання Кредиту): на споживчі потреби.

Відповідно до п. 1.3. Договору Строк дії кредитної лінії (Строк кредитування): 360 календарних днів. Позичальник зобов`язаний повернути Суму кредиту Кредитодавцю в останній день Строку кредитування (д ата остаточного повернення кредиту) «29» листопада 2025р. згідно умов пункту 3.6 цього Договору.

Згідно з п. 1.4 Договору позичальник зобов`язаний здійснювати оплату на рахованих процентів в Періодичну дату платежу, а саме: «29» грудня 2024р., та на кожний 25 день після цієї дати (розрахунковий платіжний період) протягом Строку дії кредитної лінії (Строку кредитування). Дата повернення кредиту, Періодичні дати платежу та дата сплати Комісії зазначаються в Графіку платежі в, який міститься в Додатку 1 до цього Договору та є його невід`ємною частиною. У разі, якщо Позичальник виконав зобов`язання по сплаті процентів та належної до оплати Комісії/частини Комісії (згідно Графіку платежів) не пізніше наступного дня за днем Періодичної дати платежу, то він вважатиметься таким, що виконав свої зобов`язання по сплаті платежу належним чином.

Згідно з п. 1.5. та п. 1.5.1. Договору тип процентної ставки - фіксована. Стандартна процента ставка складає 0,94% (нуль цілих 94 сотих) від Суми кредиту за кожний день користування Кредитом, застосовується у межах Строку дії кредитної лінії, зазначеного в пункті 1.3 цього Договору.

Кредитодавець одноразово в момент видачі Кредиту нараховує Комісію за надання кредиту у розмірі 20,00% від Суми кредиту, що складає: 780.00 (сімсот вісімдесят гривень нуль копійок) грн., яку Позичальник зобов`язаний сплатити на умовах, визначених пунктом 3.5 цього Договору (п. 1.6 Договору).

Згідно з п. 1.16. Договору цей Договір укладено на веб-сайті Кредитодавця https://treba.credit.

Відповідно до п. 2.1 Договору для отримання Кредиту, Позичальник має зареєструватися на Сайті Кредитодавця https://treba.credit та мати доступ до Особистого кабінету. При здійсненні реєстрації, Позичальнику необхідно пройти процедури ідентифікації/ верифікації, керуючись підказками Сайту. Ідентифікація/верифікація здійснюється у спосіб передбачений Постановою НБУ №107 від 28.07.2020р. «Про затвердження Положення про здійснення установами фінансового моніторингу» (із змінами та доповненнями) та залежно від технічних особливостей, результатів належної перевірки, умов фінансової послуги використовується наступний спосіб ідентифікації та верифікації Позичальника: - отримання через Систему BankID НБУ ідентифікаційних даних.

Цей Договір укладається Сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію». З метою укладання цього Договору Кредитодавець надсилає Позичальнику одноразовий(і) ідентифікатор(и) погодженим із Позичальником засобом зв`язку, зокрема в месенджер (Viber та/або Telegram), прив`язаний до фінансового номеру клієнта, та/або на електронну пошту Позичальника та /або шляхом надсилання SMS повідомлення на фінансовий номер Позичальника та/або шляхом введення останніх чотирьох цифр номера, з якого Кредитодавцем здійснюється дзвінок на фінансовий номер Позичальника. Позичальник підтверджує, що жоден з цих способів не є пріоритетним для нього. Кредитодавець має право у кожному конкретному випад ку надсилати одноразовий ідентифікатор одним із погоджених Позичальником засобів зв`язку, що технічно доступні для реалізації підписання кожного документу, пов`язаного з укладанням цього Договору (п. 2.2. Договору).

Згідно з п. 2.10 Договору кредитодавець зобов`язаний надати Кредит у дату надання/видачі Кредиту: "04"грудня 2024 р. Сума Кредиту перераховується Кредитодавцем в сумі 3900.00 грн. на рахунок Позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .

Відповідно до п. 3.4. Договору Позичальник зобов`язаний здійснити оплату нарахованої Комісії в останній день Строку кредитування, яка є датою остаточного повернення Кредиту, а саме: «29» листопада 2025 року.

Згідно з п. 5.1. Договору Сума Кредиту, одержана Позичальником за цим Договором, повертається ним в повному обсязі у валюті Кредиту не пізніше дня остаточного повернення Кредиту (включно), зазначеного в Графіку платежів, на поточний рахунок Кредитодавця зазначений в Розділі 9 цього Договору, шляхом ініціювання переказу коштів з платіжної картки Позичальника через РОS-термінал в Особистому кабінеті або у спосіб, передбачений пунктом 5.5. цього Договору.

У п. 7.11 Договору сторони підтвердили, що Договір, укладений в електронній формі, має таку саму юридичну силу для Сторін, як і документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами Сторін, тобто вчинені в простій письмовій формі. Підписуючи Договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, Позичальник підтверджує свою повну обізнаність та згоду з усіма (в тому числі істотними) умовами цього Договору та Правил.

Відповідно до п. 9 Договору «АДРЕСА МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ, РЕКВІЗИТИ ТА ПІДПИСИ СТОРІН» договір підписаний ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором 33949, відправленим 04.12.2024 о 09:14:05 год. на номер мобільного телефону НОМЕР_2 , введеним 04.12.2024 о 09:14:15год.

Окрім того, 04 грудня 2024 року ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 70972 підписав Паспорт споживчого кредиту, чим підтвердив, що до укладення договору про споживчий кредит ознайомилася з аналогічними умовами кредитування.

Директор ТОВ «МАКС КРЕДИТ» Г.В. Корбут повідомив, що 04 грудня 2024 року о 09:14:23 год. через ТОВ «ПрофітГід» проведено транзакцію з перерахування ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , безготівкового переказу грошових коштів у розмірі 3900,00 грн за кредитним договором № 00-10103954 від 04.12.2024, номер платіжної інструкції - 128104289, номер транзакції - 43329-64628-02404, номер платіжної картки - НОМЕР_1 , емітент картки - PRIVAT BANK, код авторизації - 308953, код RRN - 433909668075.

Відповідно до Детального розрахунку заборгованості, складеного директором ТОВ «МАКС КРЕДИТ», заборгованість ОСОБА_1 за договором № 00-10103954 від 04.12.2024 станом на 14 серпня 2025 року складає 13730,34 грн, з яких: 3900,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 7295,34 грн - заборгованість за процентами; 780,00 грн - заборгованість за комісіями; 1755,00 грн - штрафні санкції згідно умов договору.

На підставі Договору факторингу № 14082025-МК/ЄАПБ від 14.08.2025, Акту прийому-передачі Реєстру боржників від 14.08.2025 до Договору факторингу № 14082025-МК/ЄАПБ від 14.08.2025, платіжної інструкції № 23139 від 19.08.2025, Реєстру боржників, ТОВ «МАКС КРЕДИТ» відступило, а ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» прийняло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 00-10103954 від 04.12.2024 на суму заборгованості у розмірі 13730,34 грн, з яких: 3900,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 7295,34 грн - заборгованість за процентами; 780,00 грн - заборгованість за комісіями; 1755,00 грн - штрафні санкції згідно умов договору.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори.

Відповідно до ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно із ч. 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1-2 ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті фактичних обставин цієї справи, суд зазначає наступне.

Системний аналіз ст. 1046, 1054 ЦК України в сукупності з умовами кредитного договору дає підстави стверджувати, що обов`язок з повернення тіла кредиту, комісії за видачу кредиту та сплати процентів, виникає у позичальника виключно у разі належного виконання кредитодавцем своїх зобов`язань щодо надання позичальнику кредитних коштів. У протилежному випадку, а саме, у разі невиконання кредитодавцем своїх зобов`язань з надання кредиту, такий кредитний договір не породжує правових наслідків для позичальника, зокрема щодо повернення узгодженої суми кредиту та сплати інших платежів, передбачених договором. Без фактичного надання позичальнику суми позики договір позики є неукладеним в силу вимог закону, відтак не породжує жодних наслідків для сторін.

Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Оцінюючи надані позивачем докази, суд зазначає, що згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 24.16.2021 у справі №686/19271/19, договір не є первинним обліковим документом для цілей бухобліку, а свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання, в той час як первинні документи складаються лише за фактом надання послуг.

Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»(далі -Закон), який діяв на час виникнення спірних правовідносин, як спеціальний закон визначає загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків (далі - платіжні системи) в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, встановлює відповідальність суб`єктів переказу, а також визначає загальний порядок здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами.

Відповідно до п. 16.1.ст. 16. Закону до документів на переказ відносяться розрахункові документи, документи на переказ готівки, міжбанківські розрахункові документи, клірингові вимоги та інші документи, що використовуються в платіжних системах для ініціювання переказу.

Згідно з п. 17.1.ст. 17 Закону форми розрахункових документів, документів на переказ готівки для банків, а також міжбанківських розрахункових документів установлюються нормативно-правовими актами Національного банку України. Форми документів на переказ, що використовуються в платіжних системах для ініціювання переказу, установлюються правилами платіжних систем. Обов`язкові реквізити електронних та паперових документів на переказ, особливості їх оформлення, оброблення та захисту встановлюються нормативно-правовими актами Національного банку України.

Відповідно до ч. 19.1, 19.2.ст. 19 Закону порядок і строки зберігання, а також процедура знищення електронних документів, що застосовуються при проведенні переказу, встановлюються Національним банком України. Строки зберігання цих документів мають бути не меншими, ніж строки, встановлені для паперових документів аналогічного призначення. Електронні документи зберігаються на носіях інформації у формі, що дозволяє перевірити цілісність, достовірність та авторство електронних документів на цих носіях.

Згідно з ч. 22.1 ст. 22 Закону, ініціювання переказу здійснюється за такими видами розрахункових документів: 1) платіжне доручення; 2) платіжна вимога-доручення; 3) розрахунковий чек; 4) платіжна вимога; 5) меморіальний ордер. Національний банк України має право встановлювати інші види розрахункових документів.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

В матеріалах справи містяться документ під назвою «Детальний розрахунок заборгованості», в якому проведено калькуляцію нарахування відсотків по кожному дню та сформовано колонку із кінцевим результатом калькуляції у вигляді зального розміру заборгованості за вказаним вище договором. Однак, вказаний документ не є випискою по рахунку відповідача у справі у розумінні первинного бухгалтерського документа для цілей бухгалтерського обліку, адже відповідачу не відкривався банківський рахунок у системі первісного кредитора і даний документ не є випискою по банківському рахунку первісного кредитора, з якого можливо було б встановити факт здійснення переказу на картковий рахунок відповідача. При цьому вказаний документ є фактично розрахунком заборгованості, сформованими позивачем. Крім того, до позову не долучено доказів на підтвердження підстав здійснення таких фінансових операцій. А тому, вказаний доказ не свідчить про виконання кредитодавцем умов договору з перерахування коштів на картковий рахунок відповідача.

Крім того, в матеріалах справи міститься документ без назви з текстом «ТОВ «МАКС КРЕДИТ» надає додаткову інформацію щодо ПІБ, РНОКПП та номера договору Позичальників, яким були перераховані кошти через ТОВ «ПрофітГід», однак зазначений документ суд сприймає критично, оскільки він виданий кредитодавцем, тобто зацікавленою особою, відтак зміст цього документа повністю залежить від волі його автора. Доказу щодо здійснення зазначеної у цьому документі платіжної операції, який був би виданий та підписаний надавачем платіжних послуг ТОВ «ПрофітГід», тобто незаінтересованою особою, матеріали справи не містять.

В матеріалах справи також наявний паспорт споживчого кредиту, разом з тим, потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

Аналогічний правовий висновок висловлено в постанові Верховного Суду від 23 травня 2022 року у справі №393/126/20.

Посилання позивача на те, що ані він, ані первісний кредитор не є банком України, відтак не має змоги надати суду виписку з особового рахунку, суд сприймає критично, оскільки позивач відповідно до ст. 84 ЦПК України наділений правом заявити клопотання про витребування доказів, які стосуються предмету доказування і які він не має можливості надити самостійно, зокрема щодо витребування у АТ КБ «ПриватБанк» виписки з рахунку відповідача за період, який охоплюється укладенням кредитного договору. Однак, позивач таким правом не скористався.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Таким чином, позивач як сторона по справі, зобов`язаний довести ті обставини, на які він посилається як на правову підставу своїх вимог, зокрема, факт укладання договору, видачі кредиту, невиконання відповідачем взятих на себе за договором грошових зобов`язань, суму боргу, подавши суду належні і допустимі докази, оскільки обов`язок подання доказів покладається на сторін.

Вимогами ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї (ч. 1 ст. 84 ЦПК України).

У позовній заяві позивач стверджує, що первісний кредитор ТОВ «МАКС КРЕДИТ» на виконання умов договору перерахувало грошові кошти відповідачу.

Разом з тим, на підтвердження цих обставин позивачем, всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України, не надано відповідних первинних документів, які є належними та допустимими доказами цієї обставини.

Своїм правом на витребування доказів в порядку ст. 84 ЦПК України щодо зарахування кредитних коштів на банківський рахунок відповідача позивач не скористався.

Згідно з ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином, позивач, який не надав суду належних та допустимих доказів виконання первісним кредитором своїх зобов`язань за кредитним договором № 00-10103954 від 04.12.2024, не скористався своїм правом заявити клопотання про витребування доказів, які стосуються предмету доказування, в порядку ст. 84 ЦПК України, несе ризик настання негативних наслідків, пов`язаних з невчиненням цих дій. При цьому, суд у змагальному процесі не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Посилання позивача на те, що позиція відповідача будується на концепції «негативного доказу», суд відхиляє оскільки тягар доказування обставин щодо належного виконання кредитодавцем своїх зобов`язань з надання кредитних коштів покладається саме на позивача. При цьому, процесуальний закон передбачає різні інструменти доказування цієї обставини, а саме шляхом подання належних та допустимих доказів на підтвердження цієї обставини в порядку ст. 83 ЦПК України, або витребування цих доказів в порядку ст. 84 ЦПК України. Жодним з цих інструментів позивач не скористався, фактично намагаючись перекласти тягар спростування недоведеної ним обставини на відповідача, що суперечить принципу змагальності.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимим доказами виконання ТОВ «МАКС КРЕДИТ» своїх зобов`язань за кредитним договором № 00-10103954 від 04.12.2024щодо надання позичальнику кредитних коштів у розмірі 3900,00 грн, що виключає наявність у відповідача обов`язку з повернення узгодженої суми кредиту та сплати інших платежів за цим договором.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про недоведеність Товариством з обмеженою відповідальність «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» заявлених позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за ДОГОВОРОМ КРЕДИТНОЇ ЛІНІЇ №00-10103954 від 04 грудня 2024 року у розмірі 13730,34 грн, у зв`язку з чим суд відмовляє у задоволенні цих позовних вимог за необґрунтованістю.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. 4, 10, 12-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 242 352, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складено 10 серпня 2026 року

Суддя І.П. Латка