Ухвала суду № 138843727, 31.07.2026, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/10094/25

Провадження № 1-кп/204/590/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року м. Дніпро

Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання: ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглядаючи у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №12025042140000961, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 серпня 2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту. Окрім цього, прокурор заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного щодо обвинуваченого ОСОБА_5 та відповідно до ст.183 КПК України, з визначенням обвинуваченому розмір застави у вигляді вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Клопотання прокурора обґрунтовано наявністю ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Зокрема, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, усвідомлюючи невідворотність покарання та його наслідки, з метою уникнення відповідальності за вчинене, може переховуватися від суду. Про наявний ризик, який передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, свідчить те, що із врахуванням того факту, що ОСОБА_5 можуть бути відомі анкетні дані свідків у вказаному кримінальному провадженні, показання яких є важливим доказом по справі, а тому є достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 у разі застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу, може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, з метою зміни їх показань та подальшого уникнення кримінальної відповідальності. Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 вчинив умисне кримінальне правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, тобто є людиною, яка зневажливо ставиться до норм чинного законодавства та схильна до вчинення злочинів, а тому існує ризик вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення. На підставі викладеного, прокурор вважає, що з урахуванням реальної наявності вказаних ризиків, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, можливо лише при продовженні застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також враховуючи особу обвинуваченого, запобігання вищевказаним ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим.

Захисник ОСОБА_4 не заперечувала проти призначення обвинувального акту до судового розгляду. Щодо клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, то просила в його задоволенні відмовити. Стосовно ризику переховування від суду вказала, що обвинувачений зобов`язується з`являтись до суду, та не порушувати процесуальні обов`язки. Щодо ризику впливу на свідків, то на її думку, він є недоведеним. Крім того, частина свідків є співробітниками поліції. Намірів вчинити інше кримінальне правопорушення ОСОБА_5 не має, доказів на підтвердження вказаного ризику прокурором не надано. Таким чином, ризик вчинити інше кримінальне правопорушення є недоведеним. Вважає, що застосований розмір застави є непомірним для обвинуваченого. Просила застосувати до обвинуваченого більш м`який запобіжний захід, або зменшити розмір застави до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Обвинувачений підтримав думку захисника.

Заслухавши учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт, обговоривши доводи клопотання, суд приходить до наступних висновків.

Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. Кримінальне провадження підсудне Чечелівському районному суду міста Дніпра. Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається. Тому дане кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Щодо клопотання прокурора про продовження застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, знищити, сховати або спотворити будь-які із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Обставини, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу, передбачені ст.178 КПК України, відповідно до якої, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Так, відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

При вирішенні клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує вимоги ч.2 ст.177 КПК України, відповідно до якої підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Суд виходить з вірогідності причетності обвинуваченого до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Оцінюючи ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд зазначає, що обвинувачений може переховуватися від суду, окрім цього існує певна ймовірність того, що обвинувачений з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, може вдатися до відповідних дій.

На користь реального існування вказаного ризику слід віднести те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років, а тому з великою ймовірністю обвинувачений може вчиняти дії щодо уникнення покарання за вчинене кримінальне правопорушення, враховує, що така оцінка стосується перспективних фактів, тому суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інший більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти визначеним ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.

Судом також береться до уваги й той факт, що на території України, починаючи, з 24 лютого 2022 року, введено воєнний стан, а тому у обвинуваченого збільшуються можливості для ухилення від суду, адже у держави наразі з об`єктивних причин відсутні можливості в повному обсязі виконувати органами влади свої повноваження на певних територіях, що в свою чергу погіршує можливість здійснення контролю за поведінкою обвинуваченого.

Крім того, перевіряючи наявність ризику впливу ОСОБА_5 на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, суд враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.

Ризик впливу на свідків існує не лише під час зібрання доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання показань від вказаних осіб та дослідження їх судом.

Оскільки, судовий розгляд по кримінальному провадженню ще не розпочато, свідки залишаються не допитаними, а тому існує ймовірний ризик того, що внаслідок впливу обвинуваченого ОСОБА_5 на свідків, вони можуть надавати неправдиві свідчення або ж відмовитись від їх надання, а тому існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжує існувати, враховуючи особу обвинуваченого, який офіційно не працевлаштований та не має легального постійного джерела доходу.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 5 ст. 182 КПК України, передбачено, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

З огляду на те, що застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави має стимулюючий характер дотримання покладених на неї обов`язків та запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, враховуючи кількість покладених на обвинувачену процесуальних обов`язків та співвідношення з існуючими ризиками їх невиконання, а також особу обвинуваченого ОСОБА_5 , суд вважає, що розмір застави на цій стадії кримінального провадження слід зменшити до 70 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 232 960,00 гривень, що на переконання суду, відповідатиме критеріям справедливості та співмірності (пропорційності), забезпечить справедливий баланс інтересів особи та суспільства, не суперечитиме Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд вважає, що обраний та продовжений відносно обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

При цьому застосований до обвинуваченого запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості інкримінованого діяння, а встановлені ризики є дійсними та триваючими, а тому на даний час виключається можливість зміни міри запобіжного заходу на більш м`який.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого суд на даному етапі не встановив.

Що стосується клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу, суд вважає, що інший більш м`який запобіжний захід є таким, що не здатний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_5 та усунути ризики, які наявні та є дійсними на даний час, тому у задоволенні клопотання слід відмовити.

Тому ризики передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які посилається прокурор, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченого, не змінилися та мають місце й в теперішній час, що вказує на недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу і продовження існування ризиків, а тому обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу.

За таких обставин суд приходить до висновку, що підстави для продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою не відпали, більш м`які запобіжні заходи не в змозі гарантувати її належну поведінку, а тому дію обраного запобіжного заходу слід продовжити на 60 днів, із визначенням розміру застави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 183, 193-194, 197, 314, 315, 369- 372, 376 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Кримінальне провадження №12025042140000961, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 серпня 2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Чечелівського районного суду міста Дніпра , за адресою: м. Дніпро, просп. Лесі України,77-Б, о 13 годині 50 хвилин 31 липня 2026 року.

Судовий розгляд проводити суддею одноособово.

В судове засідання викликати учасників процесу.

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити частково.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 28 вересня 2026 року включно.

Визначити відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно складає 232 960,00 (двісті тридцять дві тисячі дев`ятсот шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на більш м`який відмовити.

Копію ухвали направити до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань № 4», для виконання.

Ухвала в частині продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1