Рішення № 138843306, 17.07.2026, Новозаводський районний суд м. Чернігова

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2026 року

місто Чернігів

Справа №751/2961/26

Провадження №2/751/1766/26

Новозаводський районний суд міста Чернігова

у складі:

головуючого - судді Ченцової С.М.

секретар судового засідання Барбаш М.В.

учасники справи:

позивач ТОВАРИСТВО З ОМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК ЄВРОКРЕДИТ»

відповідач ОСОБА_1

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та запереченнь відповідача.

ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 42-308-855-2-19-Г від 25.04.2019 року у розмірі 75860 гривень 40 копійок.

Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що 25.04.2019 року між АТ «МЕГАБАНК» та відповідачем було укладено кредитний договір № 42-308-855-2-19-Г, який набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 07.09.2023 року.

Банк свої зобов`язання перед позичальником за кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши йому кредит у розмірі та на умовах, погоджених у кредитному договорі. Позичальник кредит одержав, що відображено у виписках з його рахунку.

Однак, свої зобов`язання за кредитним договором щодо повернення заборгованості, сплаті відсотків та комісії (за наявності) за користування кредитом відповідач виконав не в повному обсязі, допустивши прострочення здійснення строкових платежів, та не повернув кредит після закінчення строку кредитування, внаслідок чого в останнього сформувалась заборгованість перед позивачем у розмірі 75860 гривень 40 копійок, що складається із заборгованості: за кредитом - 49974 гривень 20 копійок; по сплаті відсотків - 2786 гривень 04 копійок; та по сплаті комісії 33972 гривень 33 копійок.

03.09.2024 року відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024 року між АТ «МЕГАБАНК» та ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» був укладений договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги.

Таким чином, новий кредитор ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» набув право вимоги до боржників за основними договорами, серед яких і право вимоги до відповідача боржника за кредитним договором № 42-308-855-2-19-Г від 25.04.2019 року.

ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» 27.12.2024 року уклало з ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» договір № 1/12 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» набуло право вимоги і є поточним кредитором щодо заборгованості боржників за основними договорами.

Відповідно до додатку №1 «Друкований Реєстр Боржників» до вказаного договору про відступлення прав вимоги серед інших, до ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» перейшло і право вимоги до відповідача за кредитним договором № 42-308-855-2-19-Г від 25.04.2019 року.

Всі нарахування, що відбувались до дати отримання ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС», а в подальшому ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ», права грошової вимоги, здійснювались безпосередньо AT «МЕГАБАНК» станом на день відступлення права вимоги 03.09.2024 року. У свою чергу, ні ТОВ «ФІНАНСОВА ФК «МУСТАНГ ФІНАНС», ні ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» не здійснювало жодних додаткових нарахувань, умови Кредитного договору в односторонньому порядку не змінювало.

27.05.2026 року в системі «Електронний суд» надійшов відзив відповідача, в якому сторона відповідача не погоджується із вимогами в частині стягнення заборгованості за відсотками в розмірі 11049 гривень 63 копійок, у зв`язку з наступним. Умовами кредитного договору прямо передбачено, що загальний розмір відсотків складає 5954 грн 50 коп за період з 25.04.2019 року по 23.04.2021 року, в свою чергу позивач стягує з відповідача зовсім іншу суму заборгованості за відсотками.

Цей факт є підставою для стягнення заборгованості в частині відсотків в розмірі 5954 гривень 50 копійок.

Позивач вважає, що станом на 03.09.2024 року за кредитним договором № 42-308-855-2-19-Г від 25.09.2019 року за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 32267 гривень 20 копійок за обслуговування кредиту.

Відповідач не визнає, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості нарахована правомірно, виходячи з наступного. Із змісту кредитного договору № 42-308-855-2-19-Г від 25.04.2019 року, відповідачці встановлено плату за щомісячне обслуговування кредитної заборгованості без уточнення розміру такої плати та найменування конкретної послуги, систематичності її надання.

Таким чином, вказані умови договору не містять розмежування платних та безоплатних послуг, як і не містять найменування цих послуг, а значить передбачають виключно платні послуги стосовно обслуговування кредиту, в тому числі, слід розуміти, і послуги на вимогу споживача не частіше одного разу на місяць повідомляти йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надання виписки з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформації про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншої інформації, що суперечить вимогам частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», за яким надання таких послуг передбачено безоплатно. Позивачем не подано доказів надання послуг за які необхідно нараховувати щомісячну комісію.

Враховуючи те, що позивачем встановлено щомісячну плату за послуги банку, в тому числі які за законом повинні надаватись безоплатно, положення кредитного договору, укладеного між ОСОБА_1 та АТ «МЕГАБАНК», щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі

10.04.2026 року ухвалою судді Новозаводського районного суду міста Чернігова відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився. У позовній заяві просить розгляд справи здійснювати без участі представника банку, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового розгляду повідомлена належно.

Представник відповідача надіслала до суду відзив, в якому зазначила про часткове визнання відповідачкою позовних вимог в розмірі 38498 гривень 07 копійок, та розподіл судових витрат.

Суд, відповідно до положень ч.1 ст. 244 ЦПК України, 10.07.2026 року оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення, відклав ухвалення та проголошення судового рішення, оголосив дату та час його проголошення 17.07.2026 року о 10 годині 20 хвилин.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що 25.04.2019 року ОСОБА_1 звернулася до АТ «МЕГАБАНК» із заявою на отримання Експрес-кредиту на споживчі цілі. На підставі вказаної заяви 25.04.2019 року між нею та товариством укладено договір №42-308-855-2-19-1 (з аутентичними платежами), відповідно до якого наданий кредит на споживчі цілі в розмірі 53600 гривень, шляхом видачі з каси банку готівки, на умовах сплати процентів у розмірі 10% річних за користування кредитом та комісійної винагороди. Тип процентної ставки за користування кредитними коштами визначений як фіксована процента ставка. Кредит був наданий на строк до 23.04.2021 року. Умовами договору вказаний кредитний договір є договором приєднання до правил обслуговування клієнта у ПАТ «МЕГАБАНК».

Свої зобов`язання за кредитним договором №42-308-855-2-19-1 (з ануїтетними платежами) від 25.04.2019 року АТ «МЕГАБАНК» виконало, грошові кошти в сумі 53600 гривень були видані ОСОБА_1 через касу банку 25.04.2019 року.

Пунктом 2.9 розділу 2 кредитного договору визначено, що розмір щомісячного платежу, який включає суму ануїтентного платежу та суму щомісячної комісійної винагороди сплачується щомісячно, не пізніше останнього робочого дня звітного місяця та становить 3231 гривню 67 копійок.

Станом на 03.09.2024 року загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «МЕГАБАНК» за кредитним договором №42-308-855-2-19-Г від 25.04.2019 року становив 75860 гривень 40 копійок, та включав в себе: суму залишку заборгованості за кредитом в розмірі 32543 грн 57 коп; суму залишку нарахованих та несплачених процентів - 11049 грн 63 коп; суму залишку нарахованої та несплаченої комісії - 32267 грн 20 коп.

03.09.2024 року, відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024 року, між АТ «МЕГАБАНК» та ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» був укладений договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги.

Згідно з витягом з додатку №1 до договору № GL1N426240, станом на дату відступлення заборгованість відповідача за договором №42-308-855-2-19-Г від 25.04.2019 року складала 75860 гривень 40 копійок.

Крім того, 27.12.2024 року між ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» та ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» було укладено договір про відступлення прав вимоги № 1/12, відповідно до якого ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» відступило свої права вимоги, а ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» набуло право вимоги за кредитними договорами, в тому числі відступлено право вимоги за договором № 42-308-855-2-19-Г від 25.04.2019 року у розмірі 75860 гривень 40 копійок, з яких: 32543 гривні 57 копійок сума заборгованості за основним боргом; 11049 гривень 63 хвилин - сума заборгованості за відсотками; 32267 гривень 20 копійок - комісія.

ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін

Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627 ЦК України).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору про споживчий кредит, включаючи випадки, коли така зміна відбувається внаслідок настання умов, визначених таким договором, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит. У разі якщо розмір майбутніх платежів і строки їх сплати не можуть бути встановлені у договорі про споживчий кредит (кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії тощо), споживачу також у строк, визначений цим договором, надається виписка з рахунку/рахунків (за їх наявності) та/або будь-яка інша інформація, передбачена договором про споживчий кредит.

Відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

В силу статей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ч. ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів, не встановлений договором або законом.

Отже вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 32543 гривень 57 копійок та нарахованих відсотків у розмірі 11049 гривень 63 копійок підлягають задоволенню.

Що стосується вимог в частині стягнення нарахованої та несплаченої комісії в розмірі 32267 грн 20 коп, суд зазначає наступне.

Пунктом 2.8 кредитного договору передбачена комісія за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 1,4% від суми кредиту, яка сплачується щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця. Суму нарахувань по комісії включено і до графіку платежів.

Крім того, у вказаному кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу, та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту.

Матеріали справи також не містять доказів, що споживач користувався такими послугами.

Відповідно до частин 1-2, 5, 8 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, вказаним законом безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію пов`язану з наданням кредиту.

Водночас, наявність такої комісії вимагає зазначення в кредитному договорі переліку додаткових та супутніх фінансових послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням/поверненням кредиту, що надаються позичальнику, адже, само по собі надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України є обов`язком банку/фінансової установи, й виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника.

Отже, умови договору про сплату комісії саме за обслуговування кредитної заборгованості, тобто за дії, які АТ «МЕГАБАНК» здійснює на власну користь, є несправедливими, суперечать принципу добросовісності, та мають наслідком істотний дисбаланс договірних прав і обов`язків та погіршення становища споживача, що за своєю природою є дискримінаційними.

З огляду на викладене, оцінюючі надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» в частині стягнення нарахованої та несплаченої комісії в розмірі 32267 грн 20 коп задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Статтею 1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про порушення відповідачем договірних зобов`язань перед позивачем, до якого перейшло право вимоги за кредитним договором № 42-308-855-2-19-Г від 25.04.2019 року, тому позовні вимоги обґрунтовані в частині стягнення суми заборгованості за основним боргом та заборгованості за відсотками, та підлягають задоволенню частково, шляхом стягнення з відповідача заборгованості за кредитом у розмірі 43593 гривень 20 копійок, з яких: 32543 гривень 57 копійок сума заборгованості за основним боргом; 11049 гривень 63 копійки - сума заборгованості за відсотками.

V. Розподіл судових витрат

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати, які відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

За правилами ч. 1, 2 цієї статті судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати, судовий збір, які відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог, у сумі 1529 гривень 95 копійок (2662,40х43593,20/75860,40).

Згідно пункту 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно із частинами 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Із матеріалів справи вбачається, що правнича допомога ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» надавалася на підставі договору про надання правової допомоги №1/07 від 01.07.2025 року Адвокатським об`єднанням «АЛЬЯНС ДЛС».

Відповідно до акта приймання-передачі послуг з правничої допомоги №12103501 ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» сплатило на користь Адвокатського об`єднання «АЛЬЯНС ДЛС» 11200 гривень за надання правничої допомоги.

Суд, з урахуванням складності справи, спрощеного порядку її розгляду, обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, з урахуванням принципу розумності та справедливості та часткового задоволення позовних вимог у розмірі 43593 гривень 20 копійок, вважає що стягненню з відповідача підлягають витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 6436 гривень 08 копійок ( 43593,20*11200,00/75860,40)

У відзиві на позовну заяву представник відповідача Цокало-Зливко Т.М. зазначила, що відповідач очікує понести витрати на оплату правничої допомоги у справі у сумі 9000 гривень. На підтвердження понесених витрат представник подала до суду договір №1542 про надання правничої допомоги від 25.05.2026 року, квитанцію №1542 від 25.05.2026 року, відповідно до якої ОСОБА_1 сплачено 9000 гривень за договором №1542 про надання правничої допомоги від 25.05.2026 року, детальний опис робіт (наданих послуг).

Враховуючи викладене вище, часткове задоволення позову у розмірі 43593 гривень 20 копійок, суд керуючись ст. 137 ЦПК України, дійшов висновку про задоволення заяви представника відповідача частково, з ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» на корить відповідача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3828 гривень 14 копійок, пропорційно до відмовлених позовних вимог (32267,20*9000,00/75860,40)

Керуючись статтями 12-13, 81, 141, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, статтями 525, 526, 530, 533, 543, 611, 1050, 1054 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» заборгованість за договором № 42-308-855-2-19-Г від 25.04.2024 року у розмірі 43593 гривень 20 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» 1529 гривень 95 копійок судового збору.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6436 гривень 08 копійок.

Стягнути із ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3828 гривень 14 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» (місцезнаходження: 49001, м. Дніпро, пров. Ушинського, буд.1, код ЄДРПОУ 40932411)

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Суддя С.М. Ченцова