Ухвала суду № 138843197, 07.08.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/7445/26

Номер провадження 2/205/4974/26

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

07 серпня 2026 року м. Дніпро

Суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра Дорошенко Г.В., ознайомившись з матеріалами позовної заяви адвоката Чернець Антона Віталійовича в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про усунення перешкод у користуванні майном шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача адвокат Чернець А.В. в інтересах ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про усунення перешкод у користуванні майном шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.06.2026 року, цивільну справу №205/7445/26, провадження №2/205/4974/26, було розподілено головуючому судді Дорошенко Г.В. та передано судді канцелярією суду 10.06.2026 року.

На виконання ч. 6 ст. 187 ЦПК України, в порядку ч. 8 ст. 187 ЦПК України, судом було витребувано відомості про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача з Єдиного державного демографічного реєстру та отримано відповідь №2867953 від 10.06.2026 року, згідно з якою підтверджено зазначену у позові адресу реєстрації відповідача.

Відповідно до відповіді відділу формування та ведення реєстру територіальної громади Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради №02.3-26/1296, згідно даних реєстру територіальної громади міста Дніпра та картотеки з питань реєстрації місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 31.05.1983 року по теперішній час.

Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, суд дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 175, 177 ЦПК України, з огляду на таке.

У позовній заяві адвокат Чернець А.В. в інтересах ОСОБА_1 просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .

У частині першій статті 175 ЦПК України зазначено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява, серед іншого, повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них, а також виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Системне тлумачення норм Глави 29 ЦК України та статті 396 ЦК України свідчить про право власника або законного користувача житлового приміщення (квартири, будинку) захищати свої майнові права на таке, що належить, або перебуває в їхньому користуванні житло.

Одним із засобів захисту, відповідно до статті 391 ЦК України є право таких осіб вимагати усунення перешкод у здійсненні ними права користування та/або розпорядження своїм майном. Усунення таких перешкод можливе шляхом визнання такими, що втратили право користування житловим приміщенням осіб, що передбачено частиною другою статті 405 ЦК України.

У спорах про втрату користування житлом на стороні позивача можуть виступати власник житлового приміщення, наймач (фізична або юридична особа, яка відповідно до умов договору найму (оренди) житла отримує житлове приміщення у користування на певний строк за плату), члени його сім`ї, в тому числі ті, за якими зберігається право на користування житлом як за тимчасово відсутніми, або ті, що отримали броню (стаття 73 - 75 ЖК України).

Статтею 61 Житлового кодексу України визначено, що користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення.

Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім`я якого видано ордер.

Разом з тим, до позовної заяви не додано правовстановлюючий документ на квартиру АДРЕСА_1 , що підтверджує право власності чи право користування позивача на зазначене житлове приміщення. Долучена до матеріалів справи копія з копії ордера №62 серія 4 без дати, видана на ім`я ОСОБА_3 та членів сім`ї дружину ОСОБА_4 , сина ОСОБА_2 та сина ОСОБА_1 . Документів про здійснення приватизації квартири позивачем до матеріалів справи також не долучено. При цьому, ОСОБА_4 до складу учасників справи не залучено.

Таким чином, на виконання вимог ухвали про залишення позову без руху позивачеві слід надати актуальну інформацію про власника/користувача житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , та відповідні правовстановлюючі документи.

Будь-яких доказів того, що зазначена квартира належить на праві власності або те, що позивач є наймачем квартири, до позову не надано.

Положеннями ч. 5 ст. 177 ЦПК України визначено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Окрім того, зважаючи на зміст позовних вимог та на виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, якщо квартира не приватизована, то вона перебуває у власності територіальної громади міста Дніпра, тому майбутнє ухвалене судове рішення у справі може вплинути на її права.

Згідно з ч. 1 ст. 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Таким чином, позивачу необхідно визначитись з колом учасників справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду,- у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2026 року становить 3328 гривень.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою, сплачується ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1331,20 грн.

Відповідно до ч. 3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Зі змісту заяви вбачається, що на вимогу п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України попередній розрахунок судових витрат, які заявник поніс і очікує понести у зв`язку з розглядом даної справи складається із суми судового збору. Разом з цим, позивачем до заяви не додано докази сплати судового збору або докази звільнення його від сплати судового збору.

Таким чином, позивачем має бути сплачено судовий збір в розмірі 1064,96 грн за реквізитами Новокодацького районного суду міста Дніпра, а саме: отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Нов.р/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA898999980313111206000004633, код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу 101 __(реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр));Судовий збір, за заявою ___ (ПІБ), Новокодацький районний суд міста Дніпра, та надати суду докази сплати судового збору, або надати докази звільнення від сплати судового збору.

Крім того, відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Водночас позовна заява не містить викладу обставин та зазначення доказів на підтвердження того, що саме на час звернення до суду відповідач вчиняє дії або утримується від вчинення дій, якими порушується, не визнається або оспорюється право власності позивачки на спірну квартиру та які створюють їй перешкоди у користуванні чи розпорядженні належним їй майном.

Таким чином, позивачеві необхідно усунути зазначений недолік позовної заяви шляхом викладення конкретних обставин, якими вона обґрунтовує наявність порушення, невизнання або оспорювання відповідачем її права власності на спірну квартиру, із зазначенням відповідних доказів на підтвердження таких обставин, зокрема щодо характеру, часу та способу вчинення відповідачем дій, які, на думку позивача, створюють їй перешкоди у користуванні та/або розпорядженні спірним майном.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.

Частиною 1 статті 185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, передбачених ст.ст.175, 177 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

З огляду на зазначене, судді дійшов висновку про необхідність залишення без руху даної заяви з наданням заявнику строку для усунення виявлених недоліків заяви.

Керуючись ст.ст.175,177,185 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про усунення перешкод у користуванні майном шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, залишити без руху.

Надати заявнику семиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити, що в разі невиконання вказаних вимог, заява буде вважатись не поданою та повернута.

Копію ухвали надіслати заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Г.В. Дорошенко