Ухвала суду № 138843053, 30.07.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

"30" липня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/4571/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді: Усатого В.О.

при секретарі судового засідання Кісь В.В.

розглянувши заяву ОСОБА_1 (вх. № 16606 від 08.07.2026) про залучення до участі у справі

за заявоюВідкритого акціонерного товариства "Лозівське АТП 16309" доВідкритого акціонерного товариства "Лозівське АТП 16309" про визнання банкрутом

учасники у справі про банкрутство не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

Постановою суду від 27.11.2014 ВАТ "Лозівське АТП 16309" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора.

Ухвалою суду від 06.02.2025 ліквідатором ВАТ "Лозівське АТП 16309" призначено арбітражного керуючого Онищенка К.С.

08.07.2026 до суду від ОСОБА_1 надійшла заява (вх. № 16606) про залучення до участі у справі в якості заінтересованої особи, в якій заявник просить суд залучити до участі у справі №922/4571/14 акціонера ВАТ "Лозівське АТП 16309" ОСОБА_1 та постановити щодо цього ухвалу в порядку статті 234 ГПК України.

Ухвалою суду від 10.07.2026 призначено заяву ОСОБА_1 про залучення до участі у справі (вх. № 16606 від 08.07.2026) до розгляду на 16.07.2026. Зобов`язано ОСОБА_1 до дати проведення судового засідання надати суду докази надсилання заяви про залучення до участі у справі на адресу ліквідатора та інших учасників у справі про банкрутство (фіскальні чеки та поштові описи вкладення або квитанції про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС). Запропоновано ліквідатору та кредиторам до дати проведення судового засідання надати суду: відзив на заяву ОСОБА_1 про залучення до участі у справі (вх.№16606 від 08.07.2026) з його правовим та документальним обґрунтуванням; докази надсилання відзиву на адресу ОСОБА_1 та інших учасників у справі про банкрутство (фіскальні чеки та поштові описи вкладення або квитанції про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС).

15.07.2026 до суду від ОСОБА_1 надійшла заява (вх. № 17245) про долучення до матеріалів справи доказів надсилання заяви про залучення до участі у справі.

Також 15.07.2026 до суду від ОСОБА_1 надійшла заява (вх. № 17241) про залучення до участі у справі в якості заінтересованої особи, яка за своїм змістом є ідентичною заяві з вх. № 16606 від 08.07.2026.

Суд зауважує на тому, що всупереч вимогам ухвали суду від 10.07.2026 до вищезазначеної заяви ОСОБА_1 (вх. № 17245 від 15.07.2026) ані фіскальних чеків та поштових описів вкладення, ані квитанцій про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувачів ЄСІТС не надано.

ОСОБА_1 та учасники у справі про банкрутство в судове засідання 16.07.2026 не з`явилися; про дату, час та місце розгляду заяви ОСОБА_1 були повідомлені відповідно до вимог чинного законодавства.

Ухвалою суду від 16.07.2026 відкладено розгляд заяви ОСОБА_1 (вх.№ 16606 від 08.07.2026) про залучення до участі у справі на 30.07.2026. Роз`яснено ОСОБА_1 та учасникам справи, що вони мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, у тому числі з використанням власних технічних засобів відповідно до ст. 197 ГПК України. Запропоновано ОСОБА_1 та учасникам справи подати заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відповідно до ст. 197 ГПК України. Повторно зобов`язано ОСОБА_1 до дати проведення судового засідання надати суду докази надсилання заяви про залучення до участі у справі на адресу ліквідатора та інших учасників у справі про банкрутство (фіскальні чеки та поштові описи вкладення або квитанції про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС). Запропоновано ліквідатору та кредиторам до дати проведення судового засідання надати суду: відзив на заяву ОСОБА_1 про залучення до участі у справі (вх. № 16606 від 08.07.2026) з його правовим та документальним обґрунтуванням; докази надсилання відзиву на адресу ОСОБА_1 та інших учасників у справі про банкрутство (фіскальні чеки та поштові описи вкладення або квитанції про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС).

21.07.2026 до суду від ліквідатора надійшов відзив (вх. № 17749) на заяву ОСОБА_1 , в якому арбітражний керуючий Онищенко К.С. просить суд відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про залучення до участі у справі № 922/4571/14 як заінтересованої особи.

24.07.2026 до суду від ОСОБА_1 разом із супровідним листом (вх.№18119) надійшли докази надсилання заяви про залучення до участі у справі на адреси ліквідатора та інших учасників у справі про банкрутство.

Ліквідатор у судовому засіданні 30.07.2026 заперечив проти заяви ОСОБА_1 про залучення до участі у справі.

ОСОБА_1 у судове засідання 30.07.2026 вдруге не з`явився; про причини неявки не повідомив; про дату, час та місце розгляду його заяви був повідомлений відповідно до вимог чинного законодавства шляхом направлення копії ухвали суду від 16.07.2026 на його адресу (вих. № 008477/3, трек-номер R067236352703).

Інші учасники у справі про банкрутство в судове засідання 30.07.2026 не з`явилися; про дату, час та місце розгляду заяви ОСОБА_1 були повідомлені відповідно до вимог чинного законодавства, відзив на заяву не надали.

У судовому засіданні 30.07.2026 оголошено перерву на 30.07.2026 о 17:00.

Після перерви учасники у справі про банкрутство в судове засідання не з`явилися.

Як вказано у Рішенні Конституційного суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

В частині 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вказує на те, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Суд зазначає, що питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішуються судом залежно від конкретних обставин справи.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

З урахуванням вищенаведеного, приймаючи до уваги, що явка ОСОБА_1 та інших учасників у справі про банкрутство судом не була визнана обов`язковою, суд вважає, що зібраних доказів достатньо для розгляду заяви ОСОБА_1 про залучення до участі у справі за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про залучення до участі у справі, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Постановою суду від 27.11.2014 ВАТ "Лозівське АТП 16309" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора.

Ухвалою суду від 06.02.2025 ліквідатором ВАТ "Лозівське АТП 16309" призначено арбітражного керуючого Онищенка К.С.

08.07.2026 до суду від ОСОБА_1 надійшла заява (вх. № 16606), названа "Заявою про залучення до участі у справі в якості заінтересованої особи", в якій заявник просить суд залучити до участі у справі акціонера ВАТ "Лозівське АТП 16309" ОСОБА_1 та постановити щодо цього ухвалу в порядку статті 234 ГПК України.

В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 посилається на те, що він є засновником (учасником) та акціонером Відкритого акціонерного товариства "Лозівське АТП 16309".

Надаючи правову кваліфікацію даному спору, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною п`ятою статті 41 ГПК України передбачено, що у справах про банкрутство (неплатоспроможність) склад учасників справи визначається Кодексом України з процедур банкрутства.

Статтею 1 Кодексом України з процедур банкрутства визначено, що сторони у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - конкурсні кредитори (голова комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут); уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника - особа, уповноважена вищим органом управління боржника представляти інтереси засновників під час провадження у справі про банкрутство з правом дорадчого голосу або у процедурі превентивної реструктуризації; учасники у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, Фонд державного майна України, Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника.

Засновники (учасники, акціонери) боржника як власники корпоративних прав (частки у статутному капіталі (майні), акцій, права на вклад до статутного капіталу) з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство за загальним правилом не беруть у ній безпосередньої участі, проте, не втрачають корпоративних прав та інтересів у цій справі (стосовно відновлення платоспроможності боржника або отримання майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів та ліквідації банкрута, можливого застосування до них субсидіарної відповідальності).

Корпоративні права засновників (учасників, акціонерів) боржника внаслідок відкриття провадження у справі про банкрутство не припиняються, а лише набувають окремих обмежень у реалізації, а їх інтереси у такій справі в силу приписів Кодексу України з процедур банкрутства представляє спеціальний суб`єкт - уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника.

Стаття 1 Кодексу України з процедур банкрутства пов`язує уповноваження особи на представництво інтересів засновників (учасників, акціонерів) боржника з рішенням його вищого органу управління, яке має визначену нормами корпоративного законодавства форму, зміст і процедуру прийняття. Таке рішення, прийняте в регламентованому законом та статутом порядку і оформлене протоколом, є доказом уповноваження особи на представництво інтересів засновників (учасників, акціонерів) боржника у справі про банкрутство.

При цьому, у разі наявності у боржника одного учасника (акціонера) він може самостійно здійснювати представництво своїх інтересів у справі про банкрутство або відповідно до приписів статті 37 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", статті 49 Закону України "Про акціонерні товариства" своїм письмовим рішенням уповноважити іншу особу представляти його інтереси в розумінні статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 НЕ є єдиним (одноосібним) учасником (засновником) ВАТ "Лозівське АТП 16309"; при цьому, доказів, які б свідчили про уповноваження вищим органом управління боржника представляти інтереси засновників під час провадження у справі про банкрутство саме ОСОБА_1 - матеріали справи не містять.

З огляду на зазначене, у суду відсутні підстави для залучення ОСОБА_1 до участі у справі як уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника.

Щодо залучення ОСОБА_1 до участі у справі про банкрутство в якості "заінтересованої особи" (що випливає з назви заяви з вх. № 16606 від 08.07.2026), суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що заінтересовані особи стосовно боржника - юридична особа, створена за участю боржника, юридична особа, що здійснює або протягом останніх трьох років здійснювала контроль над боржником, юридична або фізична особа, контроль над якою здійснює або протягом останніх трьох років здійснював боржник, юридична особа, з якою боржник перебуває або протягом останніх трьох років перебував під контролем третьої особи, власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, які входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі звільнені з роботи за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство; особи, з якими чи на користь яких боржник вчиняв правочини з відчуження майна боржника, які не відповідають критеріям розумності (економічної доцільності, наявності ділової мети) та добросовісності; сторона фраудаторного правочину, вчиненого боржником, або правочину, який згідно із статтею 42 цього Кодексу визнано недійсним; а також особи, які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами та фізичною особою - боржником, а саме: подружжя та їхні діти, батьки, брати, сестри, онуки, а також інші особи, стосовно яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими. Для цілей цього Кодексу заінтересованими особами стосовно арбітражного керуючого чи кредиторів визнаються особи в такому самому значенні, як і заінтересовані особи стосовно боржника. Кредитор є заінтересованим стосовно боржника також у разі, якщо він протягом шести місяців до дати відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або процедури превентивної реструктуризації прямо чи опосередковано набув право вимоги до боржника від кредитора, заінтересованого стосовно боржника.

Так, положення Кодексу України з процедур банкрутства встановлюють критерії ідентифікації заінтересованих осіб стосовно боржника та окреслюють правові наслідки такого статусу (обмеження щодо участі у голосуванні на зборах та комітеті кредиторів, щодо вирішення долі майнових активів боржника, щодо припинення повноважень арбітражного керуючого та про призначення іншого тощо).

За змістом нормативного визначення слідує, що заінтересованими визнаються особи, які мають безпосередні або опосередковані зв`язки з боржником, що потенційно може впливати на їхню неупередженість у процедурі банкрутства.

Тож визнання особи заінтересованою стосовно боржника у процедурі банкрутства виконує важливу функцію, забезпечуючи баланс інтересів усіх кредиторів у справі.

Поряд із цим, суд зазначає про те, що визначення "заінтересована особа" використовується для характеристики певних суб`єктів у межах процедур банкрутства (наприклад, при перевірці афілійованості, правочинів, кандидатури арбітражного керуючого тощо) та не виділяє таких осіб як самостійних суб`єктів, не наділяє їх окремим самостійним статусом сторін та/або учасників у справі про банкрутство (неплатоспроможність).

Вимога залучення одного з учасників (засновників) боржника до участі у справі саме як "заінтересовану особу" не відповідає конструкції Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки Кодекс не передбачає окремого процесуального статусу "заінтересованої особи" як сторони чи учасника у справі про банкрутство.

При цьому, як зазначено вище, для представництва інтересів засновників (учасників, акціонерів) Кодекс передбачає інший спеціальний суб`єкт - уповноважену особу засновників (учасників, акціонерів), яка визначається у встановленому законом порядку, зокрема, шляхом подання нею заяви про залучення до участі у справі (з доказами на підтвердження її уповноваження вищим органом управління боржника представляти інтереси засновників під час провадження у справі про банкрутство) та постановлення судом відповідної ухвали, про що неодноразово зазначено судом в ухвалах (які набрали законної сили), а саме: від 29.02.2024 (про залишення без розгляду клопотання ОСОБА_1 про відсторонення арбітражного керуючого Черкасова С.А. від виконання повноважень ліквідатора), від 12.04.2024 (про повернення ОСОБА_1 клопотання про відсторонення арбітражного керуючого Черкасова С.А. від виконання повноважень ліквідатора), від 30.06.2026 (про повернення ОСОБА_1 без розгляду скарги на дії ліквідатора та заяви про вступ у справу як третьої особи / скарги на дії ліквідатора), зі змістом яких ОСОБА_1 був обізнаний.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, суд доходить висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про залучення до участі у справі.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 58-67 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 41, 232-235 ГПК України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про залучення до участі у справі.

Ухвалу направити ліквідатору, кредиторам, ОСОБА_1 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги в строки, передбачені ст. 256 ГПК України.

Повний текст ухвали суду складено та підписано 07 серпня 2026 року (у зв`язку з тривалими повітряними тривогами та обстрілами міста Харкова).

Суддя Усатий В.О.