Ухвала суду № 138842585, 07.08.2026, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/4069/26

Провадження № 1-кс/206/964/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 року м. Дніпро

Слідчий суддя Самарського районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на постанову дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 1 Дніпровського районного управління поліції № 2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 24 червня 2026 року про закриття кримінального провадження № 12026047230000006 від 09 січня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 182 КК України,

ВСТАНОВИВ:

03 серпня 2026 року через підсистему «Електронний суд» до Самарського районного суду міста Дніпра надійшла скарга ОСОБА_3 на постанову дізнавача ОСОБА_4 від 24.06.2026, якою кримінальне провадження № 12026047230000006 закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 284 КПК України у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 182 КК України.

У скарзі ОСОБА_3 просить у разі встановлення пропуску строку поновити його, скасувати постанову від 24.06.2026 та зобов`язати орган досудового розслідування продовжити досудове розслідування у повному обсязі щодо всіх п`яти об`єднаних епізодів. Також просить витребувати документи щодо повноважень ОСОБА_4 та актуальний витяг з ЄРДР.

Скаржник вказує, що його звернення стосувалося систематичного поширення ОСОБА_5 у соціальній мережі Facebook образливої та, на його думку, вигаданої інформації про нього та членів його родини, у тому числі відомостей інтимного й медичного характеру, фотографій, відеозаписів та фрагментів приватного листування. На думку заявника, дізнавач не дав самостійної оцінки його епізоду, не допитав його як потерпілого, не допитав ОСОБА_5 саме щодо обставин його заяви, не відобразив у постанові результати роботи кіберполіції та належним чином не зафіксував електронні докази.

Крім того, ОСОБА_3 посилається на те, що його клопотання від 10.03.2026 про долучення та фіксацію електронних доказів, направлення запиту до Meta Platforms, Inc. та проведення інших процесуальних дій було розглянуте неналежним чином, а ухвала слідчого судді від 12.06.2026 у справі № 206/4069/26, якою залишено без задоволення його скаргу на бездіяльність дізнавача, на його думку, не свідчить про повноту подальшого досудового розслідування.

Окремо скаржник зазначає про необхідність перевірки можливої правової кваліфікації окремих обставин за статтями 163, 350, 383 та частиною другою статті 182 КК України, а також стверджує, що оскаржувана постанова прийнята особою, повноваження якої не підтверджувалися витягом з ЄРДР, наявним у нього.

ОСОБА_3 у скарзі просив здійснювати її розгляд без його участі.

Для перевірки доводів скарги слідчим суддею витребувано матеріали кримінального провадження № 12026047230000006. До суду надано матеріали досудового розслідування у двох томах, які досліджено слідчим суддею.

Дослідивши скаргу, додані до неї документи, оскаржувану постанову та матеріали кримінального провадження у двох томах, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржене рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

За частиною першою статті 304 КПК України скарга на рішення дізнавача подається протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, а якщо рішення оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії. Із наданих матеріалів убачається, що ОСОБА_3 фактично отримав копію постанови 29.07.2026 від свого батька засобами електронного зв`язку, а скаргу сформував у підсистемі «Електронний суд» 03.08.2026. Отже, скаргу подано у межах установленого законом десятиденного строку, у зв`язку з чим підстав для його поновлення немає.

Згідно з частиною п`ятою статті 110 КПК України постанова слідчого, дізнавача, прокурора має містити зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.

За пунктом 2 частини першої статті 284 КПК України кримінальне провадження закривається у разі встановлення відсутності в діянні складу кримінального правопорушення. Прийняття такого рішення передбачає оцінку сукупності зібраних відомостей з точки зору наявності або відсутності обов`язкових ознак відповідного складу кримінального правопорушення.

Частиною першою статті 182 КК України передбачено кримінальну відповідальність за незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про особу або незаконну зміну такої інформації. Отже, для встановлення складу цього кримінального правопорушення недостатньо самого факту поширення різкої, образливої або навіть недостовірної інформації: необхідно встановити, що предметом відповідних дій була саме конфіденційна інформація про особу, а поводження з нею було незаконним та умисним.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, воно об`єднує відомості за заявами п`яти потерпілих: ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Досудовим розслідуванням перевірялися зміст і походження публікацій у соціальній мережі Facebook, обставини сімейного та спадкового конфлікту, обставини проживання і користування будинком за адресою: АДРЕСА_1 , долучені потерпілими скріншоти, фотографії, відеозаписи та інші електронні матеріали, а також пояснення і показання учасників подій.

Матеріали підтверджують, що до органу дізнання було подано значний обсяг електронних матеріалів, у тому числі скріншоти публікацій і коментарів, фотографії, відеофайли та інші матеріали. У листі дізнавача від 17.03.2026 зазначено про їх отримання, долучення до кримінального провадження та використання під час перевірки. Також органом дізнання вживалися заходи для отримання додаткової інформації через кіберполіцію та адміністрацію соціальної мережі.

Твердження скаржника про те, що відсутність у постанові детального опису всіх електронних матеріалів або результатів кожного окремого доручення автоматично свідчить про неповноту дізнання, є необґрунтованим. Кримінальний процесуальний закон не вимагає відтворення у постанові змісту кожного зібраного документа або цифрового файлу. Визначальним є те, чи були істотні для рішення обставини перевірені та чи можна з наявних матеріалів зробити обґрунтований висновок щодо наявності або відсутності складу кримінального правопорушення.

При цьому отримання додаткових технічних відомостей від Meta Platforms, Inc. саме по собі не було вирішальним для встановлення авторства спірних публікацій, оскільки ОСОБА_5 у своїх поясненнях не заперечувала використання сторінки « ОСОБА_10 » та розміщення публікацій, пояснюючи їх власною позицією, емоціями та обставинами сімейно-спадкового конфлікту. За таких обставин відсутність окремої відповіді адміністрації соціальної мережі не створює неперевіреного питання щодо особи автора, яке саме по собі перешкоджало б прийняттю підсумкового рішення.

Посилання ОСОБА_3 на те, що його особисто не було допитано як потерпілого, заслуговує на увагу, однак за конкретних обставин цього провадження саме по собі не свідчить про передчасність закриття. У матеріалах містяться його письмові звернення, клопотання та подані ним електронні матеріали, в яких докладно викладено сутність його епізоду та характер інформації, яку він вважав незаконно поширеною. Крім того, у провадженні досліджувалися взаємопов`язані обставини сімейного конфлікту та публікацій, а у показаннях іншого потерпілого відображалися відомості, що стосувалися також ОСОБА_3 . За наслідками дослідження двох томів матеріалів слідчий суддя не встановив конкретної фактичної обставини, яку через відсутність особистого допиту ОСОБА_3 орган дізнання залишив неперевіреною і яка могла б істотно змінити правову оцінку його епізоду.

Не свідчить про неповноту дізнання й те, що ОСОБА_5 не допитувалася окремо за кожним епізодом кожного потерпілого. У її поясненнях викладено обставини виникнення конфлікту, користування будинком, мету розміщення фото- та відеоматеріалів і загальний мотив публікацій. З урахуванням того, що предметом перевірки було насамперед питання про незаконне поводження з конфіденційною інформацією, а не сам по собі факт емоційного або конфліктного висловлювання, відсутність повторного опитування за кожною окремою публікацією не є достатньою підставою для скасування постанови.

Щодо доводів про поширення відомостей медичного або інтимного характеру слідчий суддя виходить із того, що такі відомості за певних умов можуть належати до конфіденційної інформації про особу та підлягають підвищеному правовому захисту. Водночас із досліджених матеріалів не встановлено конкретного обсягу достовірних конфіденційних відомостей про стан здоров`я чи інтимне життя ОСОБА_3 , джерела їх незаконного одержання ОСОБА_5 та факту їх поширення в такому вигляді, який у сукупності підтверджував би об`єктивні й суб`єктивні ознаки кримінального проступку, передбаченого статтею 182 КК України.

Окремі образливі висловлювання, принизливі характеристики, звинувачення у злочинах чи недоброчесній поведінці, незалежно від їх етичності та достовірності, самі по собі не є тотожними незаконному поширенню конфіденційної інформації. Питання захисту честі, гідності, ділової репутації чи спростування недостовірної інформації не підміняють кримінально-правових ознак, установлених статтею 182 КК України.

Доводи скарги про необхідність перевірки окремих обставин за статтею 163 КК України не спростовують законність постанови про закриття провадження за статтею 182 КК України. Якщо заявник вважає, що існують самостійні обставини незаконного порушення таємниці листування, які не були внесені до ЄРДР, питання невнесення відповідних відомостей має самостійний предмет судового контролю і не є підставою для автоматичного скасування постанови про закриття іншого кримінального провадження.

Так само посилання на статтю 383 КК України не є достатнім, оскільки публікація тверджень у соціальній мережі не є тотожною завідомо неправдивому повідомленню суду, прокурору, слідчому, дізнавачу або органу досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення. Наведені у скарзі посилання на статтю 350 КК України стосуються інших об`єктивних ознак і, за наявності самостійного повідомлення про відповідне кримінальне правопорушення, також підлягають перевірці в окремому процесуальному порядку, але не спростовують висновку щодо відсутності складу кримінального правопорушення за частиною першою статті 182 КК України.

Щодо частини другої статті 182 КК України слідчий суддя зазначає, що кваліфікуючі ознаки повторності або істотної шкоди можуть оцінюватися лише за умови встановлення ознак основного складу кримінального правопорушення. Саме по собі багаторазове розміщення публікацій не утворює складу частини другої статті 182 КК України, якщо не встановлено незаконного збирання, використання чи поширення конфіденційної інформації про особу.

Посилання скаржника на ухвалу слідчого судді від 12.06.2026 у справі № 206/4069/26 не свідчить про заборону органу дізнання прийняти підсумкове процесуальне рішення. Вказаною ухвалою було перевірено дотримання порядку розгляду клопотання від 10.03.2026 і відмовлено у задоволенні скарги, зокрема з огляду на процесуальну самостійність дізнавача та відсутність у слідчого судді повноважень визначати конкретну тактику досудового розслідування. Така ухвала не встановлювала обов`язку провести конкретний перелік процесуальних дій перед завершенням дізнання.

Доводи про прийняття оскаржуваної постанови неуповноваженою особою спростовуються витребуваними матеріалами кримінального провадження, в яких містяться відомості та процесуальні документи, що підтверджують повноваження ОСОБА_4 як дізнавача у цьому кримінальному провадженні на момент прийняття постанови 24.06.2026. Відсутність його прізвища у витягу з ЄРДР, сформованому станом на більш ранню дату, не спростовує його подальшого належного визначення у провадженні.

Несвоєчасне направлення ОСОБА_3 копії постанови є порушенням належної організації повідомлення потерпілого, однак цей недолік не стосується змісту і матеріальної обґрунтованості рішення про закриття. У цьому випадку він не позбавив ОСОБА_3 права на судовий контроль, оскільки після фактичного отримання копії постанови він звернувся до слідчого судді у встановлений законом строк.

Слідчий суддя перевіряє законність оскаржуваної постанови в межах прав і доводів ОСОБА_3 та не підміняє орган досудового розслідування у визначенні тактики дізнання. Вимога заявника про відновлення розслідування щодо всіх п`яти потерпілих не може бути задоволена на підставі лише його процесуального інтересу, оскільки інші потерпілі самостійно реалізують свої права та засоби судового захисту.

За результатами дослідження матеріалів кримінального провадження у двох томах слідчий суддя не встановив таких неперевірених обставин, невиконаних обов`язкових процесуальних дій або внутрішніх суперечностей, які ставили б під обґрунтований сумнів висновок дізнавача про відсутність у досліджених діяннях складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 182 КК України.

Оскаржувана постанова містить опис істотних фактичних обставин, мотиви прийнятого рішення, правову оцінку предмета дізнання та посилання на застосовані норми закону. Незгода ОСОБА_3 з оцінкою доказів, його бачення необхідності проведення додаткових процесуальних дій та бажаної правової кваліфікації не є самостійною підставою для скасування постанови.

Отже, підстав для задоволення скарги ОСОБА_3 та скасування постанови дізнавача ОСОБА_4 від 24.06.2026 слідчий суддя не встановив.

Керуючись статтями 9, 24, 26, 110, 284, 303307, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 1 Дніпровського районного управління поліції № 2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 24 червня 2026 року про закриття кримінального провадження № 12026047230000006 від 09 січня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 182 КК України, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка не була присутня під час оголошення ухвали, строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1