Рішення № 138842548, 07.08.2026, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/13404/25

Провадження № 2/185/5391/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2026 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Перекопського М.М.,

за участю секретаря судового засідання Шевченко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Павлоградської міської ради, треті особи: Перша Павлоградська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк", ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

встановив:

У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Павлоградської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

В обґрунтування своїх вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її рідний брат ОСОБА_3 . Після смерті брата залишилась спадщина, яка складається з квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Про смерть ОСОБА_3 позивач дізналась після спливу строку для прийняття спадщини, у зв`язку з тим, що перебуває на військовій службі. Посилаючись на поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, позивачка просить надати їй додатковий строк тривалістю три місяці.

Ухвалою суду від 25 листопада 2025 року провадження у справі відкрито та постановлено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження.

В судове засідання сторони не з`явились. Позивач просила розглянути справу без її участі. Відповідач та треті особи, Перша Павлоградська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, ОСОБА_2 , надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, проти задоволення не заперечували.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про можливість задоволення позову виходячи з наступного.

Згідно копії свідоцтва про смерть, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер рідний брат позивачки, ОСОБА_3 .

15 лютого 2025 року до Першої павлоградської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області надійшла претензія кредитора, АТ КБ «ПРИВАТБАНК», на підставі якої після померлого заведено спадкову справу за №124/2025.

29 квітня 2025 року до Першої павлоградської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області надійшла заява ОСОБА_2 про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .

18 червня 2025 року, ОСОБА_2 звернулась до нотаріусу з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ОСОБА_3 , проте постановою державного нотаріуса Першої Павлоградської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області від 19 червня 2025 року останній було відмовлено у вчинені нотаріальної дії, у зв`язку з тим, що ОСОБА_2 не надано документів, які підтверджують родинні відносини між нею та померлим.

02 вересня 2025 року до Першої павлоградської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області надійшла заява ОСОБА_1 про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 .

Постановою державного нотаріуса Першої Павлоградської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області від 17 вересня 2025 року позивачці було відмовлено у видачі на її ім`я свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , оскільки заява про прийняття спадщини ОСОБА_1 не була своєчасно подана.

Згідно з довідкою від 12 вересня 2025 року, наданою відділом реєстрації та обліку громадян виконавчого комітету Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, ОСОБА_3 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 з 15.07.1999 року та знятий з реєстраційного обліку 06.12.2024 року у зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_2 , станом на день смерті за зазначеною адресою ОСОБА_3 був зареєстрований один.

Згідно з довідкою, ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в ІНФОРМАЦІЯ_3 з квітня 2023 року по теперішній час. В період з 01 грудня 2024 по 30 червня 2025 року була залучена до виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з наказами (розпорядженнями) начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Сам факт проходження військової служби не є безумовною підставою для визначення додаткового строку. Однак у цій справі позивачка довела, що протягом практично всього шестимісячного строку вона була залучена до виконання бойових (спеціальних) завдань, що об`єктивно істотно ускладнювало своєчасне звернення до нотаріуса.

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Відповідно до частини першої статті1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з положеннями статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

З аналізу наведених норм матеріального закону випливає, що право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Таким чином, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Однак правила частини третьої ст. 1272 ЦК України про надання судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, виключно у разі якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Аналогічний за своїм змістом правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 (провадження № 61-38298св18), від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19).

Таким чином, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

У пункті 2 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 міститься роз`яснення, відповідно до якого судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Визначення поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, входить до предмета доказування в справі, тобто стосується оцінки доказів на предмет належності, допустимості, достатності доказів.

Суд вказує, що Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Також згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Тому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що строк для прийняття спадщини був пропущений нею з поважних причин, оскільки вона перебуває на військовій службі та безпосередньо брала участь у бойових діях. Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач перебуває на військовій службі у ІНФОРМАЦІЯ_5 . Згідно з наданими суду доказами, позивач у період з 01 грудня 2024 року по 30 червня 2025 року була залучена до виконання бойових (спеціальних) завдань. Аналізуючи зазначені обставини, суд зазначає, що період виконання позивачем бойових завдань (з 01.12.2024 по 30.06.2025) повністю охоплює весь передбачений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини (з 06.12.2024 по 05.06.2025).

З огляду на вищевикладене, що інші особи, залучені до участі у справі, проти задоволення позову не заперечували, що свідчить про відсутність спору, суд доходить висновку, що причини пропуску позивачем строку для прийняття спадщини є поважними.

Враховуючи інтереси позивача та з метою забезпечення реалізації її спадкових прав, суд вважає за необхідне визначити позивачу додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини тривалістю три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Керуючись ст.ст.12,13,81,89,259,265 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Задовольнити позов ОСОБА_1 до Павлоградської міської ради, треті особи: Перша Павлоградська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк", ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком три місяці з дати набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Павлоградська міська рада, ЄДРПОУ: 33892721, місцезнаходження: вул. Соборна, 95, м. Павлоград, Дніпропетровська область.

Третя особа: Перша Павлоградська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, ЄДРПОУ: 02891115, місцезнаходження: вул. Харківська, 114, м. Павлоград, Дніпропетровська область.

Третя особа: Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк", ЄДРПОУ: 14360570, місцезнаходження: вул. Грушевського, 1Д, м.Київ.

Третя особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 .

Суддя М. М. Перекопський