Рішення № 138842426, 22.07.2026, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/11487/23

Провадження № 2/204/29/26

ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

49006, м. Дніпро, проспект Лесі Українки 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua

_____________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

22 липня 2026 року Чечелівський районний суд міста Дніпра в складі:

головуючої судді Чудопалової С.В.

за участю секретаря судового засідання Янчук П.П.

представника позивача/відповідача ОСОБА_1

представників відповідача/позивача Роговської А.О.,Ужви К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрів порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районах у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_3 , треті особи: Індустріальний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_4 про визнання недійсними актових записів про розірвання шлюбу та про шлюб та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районах у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_2 про встановлення неправильності та внесення змін до актового запису від 31.08.2021,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом в якому просить визнати недійсним розірвання шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , у відповідності до складеного актового запису №103 від 31.08.2021 Чечелівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро); анулювати актовий запис №103 від 31.08.2021 про розірвання шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що був зареєстрований Чечелівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро); анулювати свідоцтво про розірвання шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , серії НОМЕР_1 видане Чечелівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро); визнати недійсним та зобов`язати Індустріальний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) внести зміни до актового запису про шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а саме анулювати актовий запис шлюб.

На обґрунтування позовних вимог вказала, що 01.11.1994 між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 було укладено шлюб. Під час отримання консультації у приватного нотаріуса для засвідчення нотаріального правочину та отримання згоди другого з подружжя, з`ясувалось, що 31.08.2021 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвано, про що складений відповідний актовий запис №103 Чечелівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро). Згідно інформації Відділу ДРАЦС від 15.07.2023 № 268/31.29-30, розірвання шлюбу між сторонами здійснено в порядку, передбаченому статтями 106 та 107 СК України, повинно бути зареєстровано в органі державної реєстрації актів цивільного стану. Повідомлено про наявність заяви про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей від ОСОБА_3 та ОСОБА_2 № 93/20.21-54 від 16.07.2021, яка підписана обома заявниками. 31.08.2021 на підставі існуючої заяви про розірвання шлюбу за присутності обох чоловіка та дружини, шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розірвано та складено відповідний актовий запис про розірвання шлюбу № 103 від 31.08.2021. На підтвердження вказаного заявниками проставлено підписи в актовому записі та отримано свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 від 31.08.2021 та серії НОМЕР_1 від 31.08.2021. За твердженням позивача жодної заяви про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей від 16.07.2021 позивачем не подавалось та не підписувалось, а отже заява за № 93/20.21-54, яка міститься в справах Відділу є сфальсифікованою. При складанні актового запису про розірвання шлюбу з відповідачем ОСОБА_3 , позивач не була присутньою та жодних підписів в Книзі реєстрації актових записів про розлучення не проставляла. Отже, актовий запис про розірвання шлюбу №103 від 31.08.2023, який міститься в Книзі реєстрації актових записів у Відділі ДРАЦС є таким, що виконаний з порушенням норм чинного законодавства, а саме: містить підроблений підпис позивача як на заяві про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей так і в самому актовому записі про розірвання шлюбу №103. Жодного волевиявлення та згоди Позивачки на розірвання шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не було, а отже зазначений актовий запис про розірвання шлюбу повинен бути визнаний недійсним. У випадку встановлення факту недійсності актового запису про розірвання шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , шлюб, який зареєстрований Індустріальним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 підлягає анулюванню відповідно до ч. 2 ст. 25 СК України.

Ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніпро від 01.09.2023 прийнято позовну заяву, відкрито провадження та призначено цивільну справу до розгляду в порядку загального позовного провадження (т.1, а.с.28-29).

Представник відповідача ОСОБА_3 адвокат Роговська А.О. надала суду відзив на позовну заяву в якому зазначила, що відповідач ОСОБА_3 позов не визнає та проти позовних вимог заперечує. Так, відповідач не заперечує проти факту, що 01.11.1994 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено шлюб, відповідно до актового запису №1020, зареєстрованого Відділом реєстрації актів цивільного стану Індустріального району м. Дніпропетровська. 31.08.2021 року шлюб між Позивачем та Відповідачем було розірвано відповідно до складеного актового запису № 103 від 31.08.2021 року Чечелівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі. У своїй позовній заяві позивач не посилається на будь - які докази того, що вона не була присутня у Чечелівському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі при подачі заяви про розірвання шлюбу подружжя, яке не має неповнолітніх дітей від 16.07.2021 року № 93/20.21-54. Її висновки про підробку власного підпису в графі « ОСОБА_2 » ґрунтуються виключно на суб`єктивному сприйнятті графічного зображення її підпису на зазначеній заяві, яка була нею нанесена у 2021 році. До позовної заяви не додано доказів того, що позивач не могла або не мала можливості з`явитися до Чечелівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі при подачі заяви про розірвання шлюбу подружжя, яке не має неповнолітніх дітей від 16.07.2021 року №93/20.21-54.

Що стосується вимоги про визнання недійсним та зобов`язання Індустріального відділу державної реєстрації цивільного стану у м. Дніпрі Південного - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) внести зміни до актового запису про шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а саме анулювати актовий запис про шлюб, то після розірвання шлюбу з позивачем ОСОБА_2 , ОСОБА_3 уклав шлюб з ОСОБА_4 , отже після попереднього шлюбу ОСОБА_3 зареєстрував повторний шлюб. Таким чином, відсутні підстави для задоволення позовних вимог (т.1, а.с.69-74).

28.09.2023 на адресу суду представник позивача подала відповідь на відзив на позовну заяву, у якому зазначила, що про розірвання шлюбу між позивачем та ОСОБА_3 позивач дізналась під час отримання консультації у приватного нотаріуса для засвідчення нотаріального правочину та отримання згоди другого з подружжя. Відповідно до інформації ДРАЦС позивачу повідомлено про наявність заяви про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей від ОСОБА_3 та ОСОБА_2 № 93/20.21-54 від 16.07.2021, яка підписана обома заявниками. 21.07.2023 позивач була ознайомлена з актовим записом про розірвання шлюбу № 103 від 31.08.2021 між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Після ознайомлення з матеріалами справи (про розлучення), які перебувають у відділі ДРАЦС, а саме в актовому записі про розірвання шлюбу № 103 від 31.08.2021 позивачем було візуально зафіксовано підробку власного підпису в графі « ОСОБА_2 ». На підтвердження підробки власного підпису позивача в актовому записі про розірвання шлюбу №103 від 31.08.2021 заявлено клопотання про витребування оригіналів документів для проведення судової почеркознавчої експертизи. Тобто, твердження Відповідача-2 про те що, висновки ОСОБА_2 про підробку власного підпису в графі « ОСОБА_2 » ґрунтуються виключно суб`єктивному сприйнятті графічного зображення її підпису на зазначеній заяві, яка була нею нанесена у 2021 році не заслуговують на увагу та є такими, що вводять в оману суд, оскільки Позивач не була присутньої ні на підписанні заяви про розірвання шлюбу подружжя від 16.07.2021, ні на складенні та підписанні актового запису про розірвання шлюбу від 31.08.2021. Щодо тверджень відповідача про суб`єктивне сприйняття власного підпису, то позивач достеменно знає, як виглядає її підпис та може відрізнити його від сфальсифікованого.

Як зазначає відповідач ОСОБА_3 «відповідач здійснюючи своє право передбачене статтею 25 Сімейного кодексу України на повторний шлюб після припинення попереднього шлюбу зареєстрував повторний шлюб з Третьою особою-2. Відповідач на момент укладення повторного шлюбу не перебував у іншому шлюбі, у томі числі із позивачем. Підтвердженням припинення шлюбу на момент укладення повторного шлюбу було свідоцтво про розірвання шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , видане Чечелівським ДРАЦС». Зазначене твердження щодо законності повторного шлюбу не відповідає дійсності, оскільки наразі актовий запис про розірвання шлюбу оспорюється в судовому порядку, а з повідомлених позивачем відомостей жодної добровільної згоди на розірвання шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 остання не надавала і жодних документів про розірвання шлюбу не підписувала (т.1, а.с.60-62).

30.10.2023 представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Роговська А.О. подала заперечення на відповідь на відзив, у яких зазначила, що позивач зазначає, що під час отримання консультації у приватного нотаріуса для засвідчення нотаріального правочину та отримання згоди другого з подружжя з`ясувалось, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було розірвано, про що складений відповідний актовий запис № 103 Чечелівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро). Однак, Позивач таким чином вводить суд в оману, оскільки між подружжям був укладений шлюбний договір, посвідчений 14 липня 2020 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Солошенко Ю.В., зареєстровано в реєстрі за № 3055. Згідно п.4.1 даного договору своєю особистою приватною власністю кожен з подружжя володіє, користується і розпоряджається на власний розсуд, вчиняє будь-які дії щодо неї, не узгоджуючи питання з Чоловіком (Дружиною). Відповідно до п.1.3 Договору майно (рухоме та нерухоме), яке підлягає державній реєстрації та буде нажите під час шлюбу, переходить в особисту приватну власність того з подружжя, на чиє ім`я оформлено та зареєстровано рухоме або нерухоме майно. При відчуженні або при передачі в заставу (іпотеку) такого майна згода другого з подружжя не вимагається. Таким чином, позивач, звертаючись до нотаріуса для нотаріального правочину та отримання засвідчення згоди другого з подружжя, достовірно знала, що для розпорядження особистим майном їй не потрібно було отримувати згоду чоловіка.

Щодо законності шлюбу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , то ОСОБА_3 на момент укладення повторного шлюбу не перебував у іншому шлюбі, у тому числі із позивачем. Підтвердженням припинення шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 , видане Чечелівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Дніпрі Південного - Східного управління Міністерства юстиції (м. Дніпро). Таким чином, не можна стверджувати про перебування ОСОБА_3 у шлюбі з Позивачем в момент укладення ним повторного шлюбу. Факт припинення шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 був підтверджений належними документами, які в розумінні ЦПК України є належними доказами. При цьому, а ні в позові, а ні в відповіді на відзив позивач не посилається на належні та допустимі докази, які б обґрунтовували її позовні вимоги. Тому позов не підлягає задоволенню (т.1, а.с.92-95).

21.10.2024 ОСОБА_3 , в інтересах якого діє представник - адвокат Роговська А.О. звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районах у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), ОСОБА_2 , у якому просив суд: встановити неправильність в актовому записі цивільного стану № 103 від 31.08.2021, складеному Чечелівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Дніпро), з огляду на відсутність в актовому записі про розірвання шлюбу в графі «Для відміток» запису про заяву ОСОБА_2 від 13.07.2021 р., посвідчену приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Шевцовою Н.В., реєстровий за № 847; визнати незаконним висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану Новокодацькому та Чечелівському районах у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 30.09.2025 р. в частині відмови у внесення змін в графу «Для відміток» шляхом доповнення записом «заява ОСОБА_2 від 13.07.2021 р., посвідчена приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Шевцовою Н.В., реєстровий номер 847» та зобов`язати відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районах у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) внести зміни актового запису цивільного стану № 103 від 31.08.2021 року, складеному Чечелівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дніпро) шляхом внесення в актовий запис про розірвання шлюбу в графу «Для відміток» запису про заяву ОСОБА_2 від 13.07.2021 р., посвідчену приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Шевцовою Н.В., реєстровий за № 847. Позовні вимоги обґрунтувано тим, що відділом ДРАЦС надано завірену належним чином копію заяви ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, підписану нею власноруч та посвідчену приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Шевцовою Н.В. за № 847 від 13.07.2021. На підставі власної заяви ОСОБА_3 та зазначеної нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_2 було здійснено розірвання шлюбу, зареєстрованого відділом РАЦС Індустріального району м. Дніпропетровська 01.11.1994 року згідно актового запису № 1020 від 01.11.1994 року. Однак, як стало відомо ОСОБА_3 після відкриття провадження по справі та ознайомлення з позовною заявою ОСОБА_2 при розірванні шлюбу відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Новокадацькому та Чечелівському районах у місті Дніпрі було допущено порушення норм діючого, на момент розірвання шлюбу, законодавства. Виявилося, що ОСОБА_2 не визнає наявності її волі для розірвання шлюбу відповідно до актового запису № 103 від 31.08.2021 року. Крім цього вона не визнає право ОСОБА_3 на укладення шлюбу із ОСОБА_4 і просить суд у своєму позові визнати недійсним та зобов`язати Індустріальний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) внести зміни до актового запису про шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а саме анулювати запис про шлюб. ОСОБА_2 зазначає, що не давала згоду на розірвання шлюбу між нею та ОСОБА_3 . Однак, такі твердження є неправдивими, оскільки приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Швецовою Н.В. 13.07. 2021 була посвідчена заява ОСОБА_2 до компетентних органів за реєстровим номером 847, в якій вона просила розірвати шлюб, укладений між нею та ОСОБА_3 , зареєстрований відділом РАЦС Індустріального району м. Дніпропетровська 01 листопада 1994 року, актовий запис № 1020. Ця заява наявна у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районах у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та саме на її підставі мав бути розірваний шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відповідно до актового запису № 103 від 31.08.2021 року. Як виявилося, розірвання шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , відповідно до актового запису № 103 від 31.08.2021, було розірвано за заявою від 16.07.2021, яка прийнята та зареєстрована в журналі за № 93/20.21-54, яка наявна в матеріалах справи та складено актовий запис № 103 від 31.08.2021 року.

ОСОБА_2 виявила свою волю на розірвання шлюбу заявою від 13.07.2021 року, посвідченою приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Шевцовою Н.В., яка зареєстрована в реєстрі за № 847. Отже актовий запис № 103 від 31.08.2021 року про розірвання шлюбу має містити відмітку у п.16 «Для відміток» про те, що вона, як одна з подружжя, не змогла особисто подати заяву та розірвання шлюбу та його розірвання відбулося відповідно до поданої нею заяви від 13.07.2021 року, посвідченою приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Шевцовою Н.В., яка зареєстрована в реєстрі за № 847 (т.2, а.с.139-141).

06.10.2025 суд протокольною ухвалою прийняв зустрічний позов до спільного розгляду, вимоги за зустрічним позовом об`єднані з вимогами за первісним позовом в одне провадження, встановлено строки для подання заяв по суті справи (т. 2, а.с.137-138).

22.10.2025 представником відповідача Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районах у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначив, що згідно статей 104107, 109110 Сімейного кодексу України, а також статей 18, 106, 107 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація розірвання шлюбу проводиться: на підставі спільної заяви подружжя, яке не має спільних неповнолітніх дітей, у відділі ДРАЦС за місцем проживання подружжя або одного з них; на підставі рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, у будь-якому відділі ДРАЦС за заявою одного з подружжя. Відповідно до відомостей актового запису про розірвання шлюбу № 103 вiд 31.08.2021 року, складеного Чечелівським вiддiлом державної реєстрацiї актiв цивiльного стану у мiстi Днiпрi Пiвденно - ІНФОРМАЦІЯ_1 (Днiпро), шлюб розірвано в порядку передбаченому частиною першою статті 106 Сімейного кодексу України, а саме на підставі заяви про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей № 93/20.21-54 від 16.07.2021. Подача заяви ОСОБА_2 від 13.07.2021, посвiдченої приватним нотарiусом Днiпровського мiського нотарiального округу Шевцовою, реєстраційний номер № 847, передбачена абзацом 2 статті 106 Сімейного кодексу України. Така заява подається у випадку, якщо один із подружжя через поважну причину не може особисто подати заяву про розірвання шлюбу до органу державної реєстрації актів цивільного стану, таку заяву, нотаріально засвідчену або прирівняну до неї, від його імені може подати другий з подружжя. Порядок реєстрації актів цивільного стану про розірвання шлюбу передбачений Правилами державної реєстрації актів цивільного стану, згідно пункту 4, 14 розділу 3, глави 3, підставою для державної реєстрації розірвання шлюбу є рішення суду про розірвання шлюбу, постановлене судом до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», яке набрало законної сили; спільна заява про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей; заява про розірвання шлюбу одного з подружжя та рішення суду про визнання другого з подружжя безвісно відсутнім, недієздатним. В актовому записі про розірвання шлюбу в графі «Підстава державної реєстрації розірвання шлюбу» зазначається одна з підстав: назва суду, дата постановлення судового рішення, номер справи; дата подання заяви про розірвання шлюбу подружжям, яке не має дітей; назва суду, дата постановлення судового рішення про визнання одного з подружжя безвісно відсутнім або недієздатним, номер справи. Державна реєстрація розірвання шлюбу у випадку, передбаченому статтею 106 Сімейного кодексу України, проводиться на підставі письмової заяви про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей, у якій повинно бути зазначено про відсутність у них спільних дітей, після закінчення одного місяця від дня подання такої заяви, якщо вона не була відкликана, у присутності хоча б одного з подружжя. Шлюб розривається незалежно від наявності між подружжям майнового спору. Якщо один із подружжя через поважну причину (у зв`язку з тяжкою хворобою, тривалим відрядженням, проживанням у віддаленій місцевості) не може особисто подати заяву про розірвання шлюбу до відділу державної реєстрації актів цивільного стану, таку заяву, справжність підпису на якій має бути нотаріально засвідченою, або прирівняну до неї, від його імені може подати другий із подружжя, про що робиться відмітка в журналі обліку заяв про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей, та заяв відповідно до статті 107 Сімейного кодексу України, а також в актовому записі про розірвання шлюбу в графі «Для відміток».

Заява про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей № 93/20.21-54 від 16.07.2021, містить відомості датовані 13.08.2021, про перенос дати державної реєстрації розірвання шлюбу з 17.08.2021 на 31.08.2021, напис засвідчено підписами обох. Аналогічно в графі 15 актового запису про розірвання шлюбу № 103 вiд 31.08.2021 року, складеного Чечелівським вiддiлом державної реєстрацiї актiв цивiльного стану у мiстi Днiпрi Пiвденно - Схiдного мiжрегiонального управлiння Мiнiстерства юстицii (Днiпро), зазначено що видано свідоцтва чоловіку I-KИ №277450, дружині НОМЕР_3 , за які в графі 14 проставлено підписи чоловіка та дружини. У поданому відзиві представник відповідача просила суд: встановити що відповідно до документів, які стали підставою для реєстрації розірвання шлюбу, а саме заяви про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей № 93/20.21-54 від 16.07.2021, державну реєстрацію розірвання шлюбу проведено відповідно до норм чинного законодавства, а внесення відомостей про заяву ОСОБА_2 вiд 13.07.2021 р., посвiдчену приватним нотарiусом Днiпровського мiського нотарiального округу Шевцовою Н.В., заресстрована в реєстрi за № 847 є доцільним за відсутності при державній реєстрації однієї зі сторін; визнати дії відділу державної реєстрації актів цивільного стану такими, що відповідали вимогам чинного законодавства України на момент здійснення державної реєстрації (т.2, а.с.146-148).

23.02.2026 відповідачем за зустрічним позовом ОСОБА_2 подано відзив на зустрічну позовну заяву, у якій зазначено, що відповідач зустрічні позовні вимоги не визнає з таких підстав.

Як зазначає ОСОБА_3 , оскільки ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не мають неповнолітніх дітей, вони прийняли рішення про подачу заяви про розірвання шлюбу у Чечелівський ВДРАЦС у м. Дніпрі. На підставі прийнятого подружжям рішення ОСОБА_3 подав заяву про розірвання шлюбу особисто. У відділ ДРАЦС ОСОБА_2 не могла з`явитися особисто, тому звернулася до зазначеного вище відділу шляхом подачі заяви від 13.07.2021 року, посвідченої приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Шевцовою Н.В. про розірвання шлюбу укладеного між нею та ОСОБА_3 . Цією ж заявою висловила свою волю мати прізвище « ОСОБА_6 » після розірвання шлюбу та просила розглядати питання розірвання шлюбу без її участі. Зазначені факти підтверджуються зокрема відповіддю на адвокатський запит адвоката Роговської А.О. від 23.09.2024 №2003/31.29-25». Однак, вищезазначена інформація є хибною. Так, у відзиві на позовну заяву ОСОБА_3 не зазначено обставин, які викладені у зустрічній позовній заяві. Звертала увагу суду на фактичне твердження ОСОБА_3 , а саме: «У своїй позовній заяві Позивач не посилається на будь-які докази того, що вона не була присутня у Чечелівському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі при подачі заяви про розірвання шлюбу подружжя, яке не має неповнолітніх дітей від 16.07.2021 року №93/20.21-54. Її висновки про підробку власного підпису в графі « ОСОБА_2 » ґрунтуються виключно на суб`єктивному сприйнятті графічного зображення її підпису на зазначеній заяві, яка була нею нанесена у 2021 році. До позовної заяви не додано доказів того, що Позивач не могла або не мала можливості з`явитися у Чечелівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі при подачі заяви про розірвання шлюбу подружжя, яке не має неповнолітніх дітей від 16.07.2021 року №93/20.21-54», «висновки ОСОБА_2 про підробку власного підпису в графі « ОСОБА_2 » ґрунтуються виключно на суб`єктивному сприйнятті графічного зображення її підпису на зазначеній заяві, яка була нею нанесена у 2021 році». Тобто, у своєму відзиві на позовну заяву, ОСОБА_3 зазначено про факт підпису ОСОБА_2 в графі « ОСОБА_2 », а також про той факт, що висновки Позивача за первісним позовом в частині підробки підпису ґрунтуються виключно на суб`єктивному сприйнятті графічного зображення її підпису на зазначеній заяві. Таким чином, у разі розірвання шлюбу за нотаріальною заявою ОСОБА_2 у актовому записі про розірвання шлюбу та у заяві про розірвання шлюбу, ОСОБА_3 було б достеменно відомо, що жодної фізичної присутності Позивача в органах ДРАЦС під час підписання актового запису про розірвання шлюбу та заяви про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей не було. Натомість, ОСОБА_3 при поданні відзиву на позовну заяву за первісним позовом в вересні 2023 цього не заперечував. Відповідно до актового запису про розірвання шлюбу №103 від 31.08.2021, а саме пункту 10 передбачено підставу державної реєстрації розірвання шлюбу: Заява про розірвання шлюбу подружжя, яка не має дітей від 16.07.2021 року №93/20.21-54. Тобто, на підставі заяви про розірвання шлюбу подружжя, яка була складена та підписана сторонами в Чечелівському районному у місті Дніпрі відділі ДРАЦС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) було складено актовий запис про розірвання шлюбу №103 від 31.08.2021, що наразі є предметом спору у даній справі. Надана заява про розірвання шлюбу подружжя, яка не має дітей за №93/20.21-54 від 16.07.2021 містить всі заповнені графи щодо другого із подружжя, а саме щодо ОСОБА_2 , де зазначено: Прізвище, власне ім`я, по батькові; Дата народження, місце народження; Громадянство; Який за рахунком шлюб (перший, другий тощо); Місце державної реєстрації шлюбу, що розривається. Номер та дата актового запису про шлюбу; Яке прізвище бажає мати після державної реєстрації шлюбу (узяте при державній реєстрації шлюбу чи дошлюбне); Місце проживання (повна адреса); ОСОБА_7 документа, що посвідчує особу: паспорт або паспортний документ (серія, номер, яким органом та коли виданий). Також в заяві зазначено, що сторони з умовами розірвання шлюбу ознайомлені, про відповідальність за завідомо неправдиві відомості відділу державної реєстрації актів цивільного стану попереджені. Тобто, заява містить всі заповнені графи, підписи обох сторін, сплату державного мита та наявність попередження про відповідальність за завідомо неправдиві відомості. Підставою для державної реєстрації розірвання шлюбу, була саме заява про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей від 16.07.202 року №93/20.21-54, а в графі для відміток зазначено, що відомості про актовий запис про розірвання шлюбу внесено до Державного реєстру актів цивільного стану громадян 31.08.2021 за номером 00142783825.

Відповідно до листа Чечелівського ДРАЦС від 15.07.2023 №268/31.29-30 зазначено про наявність заяви про розірвання шлюбу подружжя, яка не має дітей (ст. 106 СКУ) від ОСОБА_3 та ОСОБА_2 №93/20.21-54 від 16.07.2021 р., яка підписана обома заявниками та міститься в справах відділу та надається органами відповідно до закону. 31.08.2021 на підставі існуючої заяви про розірвання шлюбу, за присутності обох (чоловіка і дружини) шлюб між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 було розірвано та складено відповідний актовий запис про розірвання шлюбу №103 від 31.08.2021 р. У матеріалах справ відділу не виявлено нотаріально засвідчену заяву про розірвання шлюбу (про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей) від ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Тобто, згідно наданої відповіді, Чечелівським ДРАЦС було підтверджено, що державна реєстрація розірвання шлюбу була проведена саме на підставі заяви обох сторін, а саме ОСОБА_2 та ОСОБА_3 №93/20.21-54 від 16.07.2021 р., яка підписана обома заявниками.

Листом Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса). від 10.06.2025 №1283/31.29-25 ВДРАЦС по Новокодацькому та Чечелівському районах у м. Дніпрі ПМУМЮ (м. Одеса) зазначено, що 31 серпня 2021 відділом складено актовий запис про розірвання шлюбу №103 на ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу, у якому підставою реєстрації розірвання шлюбу вказано «Заяву про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей від 16.07.2021 року №93/20.21-54. З`ясувати, яким чином було виявлено нотаріально засвідчену заяву про розірвання шлюбу від ОСОБА_2 не має змоги, оскільки ОСОБА_8 , яка готувала та підписувала відповідь не працює у відділі. Отже, підставою для складання актового запису про розірвання шлюбу №103 31.08.2021, яка наразі є предметом спору є саме заява про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей від 16.07.2021 року №93/20.21-54, зареєстрована у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян за №00016069250. Тобто, нотаріально посвідчена заява громадянки ОСОБА_2 про розірвання шлюбу з ОСОБА_3 , засвідченої приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Швецовою Н.В., від 13.07.2021 не стосується предмету спору у справі №204/11487/23 та є неналежним доказом, а отже предмети позову викладені у позовній заяві ОСОБА_2 та у зустрічній позовній заяві ОСОБА_3 не є взаємопов`язаними та вимоги викладені у зустрічній позовній заяві не можуть бути задоволені. (т.2, а.с.223-232).

06.04.2026 суд ухвалив протокольно закрити підготовче провадження у даній цивільній справі та призначив справу до судового розгляду (т.2, а.с.244).

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовну заяву підтримав в повному обсязі та просив суд її задовольнити. У задоволенні зустрічних позовних вимог просив відмовити. Також у судовому засіданні представник позивача пояснив, що у дату розірвання шлюбу ОСОБА_2 у відділі РАЦС не була, ніяких документів не підписувала, шлюб було розірвано на підставі заяви, яку позивачка не підписувала. ОСОБА_2 зверталася до нотаріуса з метою посвідчення її заяви, однак у дату безпосереднього розірвання шлюбу її воля могла відрізнятися, вона могла передумати.

Представник відповідача ОСОБА_9 у судовому засіданні проти задоволення позову ОСОБА_2 заперечувала, у його задоволенні просила відмовити. Вимоги зустрічної позовної заяви підтримала в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_10 у судовому засіданні проти задоволення первісного позову заперечувала в повному обсязі, вимоги зустрічної позовної заяви підтримала. Також у судовому засіданні зазначила, що позовна заява ОСОБА_2 порушує право на приватне життя ОСОБА_3 , оскільки останнім зареєстровано інший шлюб з ОСОБА_4 . З ОСОБА_2 вони спільно не проживають з 2021 року, сімейних стосунків та спільного майна не мають. ОСОБА_2 виявила свою згоду на розірвання шлюбу, що засвідчено нотаріусом. Вимога позивача про анулювання шлюбу ОСОБА_3 з ОСОБА_4 не має мети, при цьому також така вимога порушує права людини визначені в Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Також у судовому засідання представник наголосила, що шлюб з ОСОБА_11 ОСОБА_3 зареєстрував уже після розірвання шлюбу з ОСОБА_2 .

Представник Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районах у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) 05.12.2023 подала до суду заяву, у якій просила суд слухання справи провести за її відсутності. Рішення у справі просила винести відповідно до вимог чинного законодавства.

Представник Індустріального відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) 25.10.2023 подала до суду заяву, у якій просила суд слухання справи провести за її відсутності. Рішення просила винести на розсуд суду.

Третя особа ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином, про причини неявки не повідомила. Письмових пояснень по суті спору не подала.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, вивчивши та дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 встановлено, що 01 листопада 1994 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено шлюб, який зареєстровано РАГС Індустріального району м. Дніпропетровська (т.1, а.с.22).

14 липня 2020 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено шлюбний договір, який посвідчено приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Солошенко Ю.В., відповідно до якого сторонами визначено належність майна кожного (т.1, а.с.95-96).

Згідно інформації Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районах у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса) від 15.07.2023 № 268/31.29-30, розірвання шлюбу, здійснене в порядку, передбаченому статтями 106 і 107 Сімейного кодексу України, повинно бути зареєстроване в органі державної реєстрації актів цивільного стану.

У справах відділу наявна заява про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей (ст. 106 СКУ) від ОСОБА_3 та ОСОБА_2 № 93/20.21-54 від 16.07.2021 р., яка підписана обома заявниками.

Згідно абзацу 2, п. 4 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5 (зі змінами), однією з підстав для державної реєстрації розірвання шлюбу є спільна заява про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей.

31.08.2021, на підставі існуючої заяви про розірвання шлюбу, за присутності обох (чоловіка і дружини) шлюб між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 було розірвано та складено відповідний актовий запис про розірвання шлюбу №103 від 31.08.2021 р. Заявниками проставлено підписи в актовому записі та отримано свідоцтва про розірвання шлюбу.

У матеріалах справ відділу не виявлено нотаріально засвідченої заяви про розірвання шлюбу від ОСОБА_2 (т.1, а.с.14).

Згідно актового запису про шлюб за № 517 від 05.07.2022, складеного Індустріальним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції, зареєстровано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , свідоцтво серія НОМЕР_5 . Сімейний стан ОСОБА_3 розлучений, ОСОБА_4 у шлюбі не перебувала (т.1, а.с.117)

16.07.2021 до Чечелівського районного у місті Дніпрі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) від ОСОБА_3 , ОСОБА_2 надійшла заява про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей. Державна реєстрація розірвання шлюбу призначена на 17.08.2021. Згідно рукописного тексту виконаного на заяві, у зв`язку з сімейними обставинами сторони просять перенести державну реєстрацію розірвання шлюбу на 31.08.2021.

Розірвання шлюбу зареєстровано 31.08.2021 актовий запис № 103 (т.1, а.с.235, 236).

31.08.2021 Чечелівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) складено актовий запис про розірвання шлюбу № 103, відповідно до якого розірвано шлюб зареєстрований 01.11.1994 Індустріальним відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис № 1020, між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Видано свідоцтво: серія НОМЕР_2 , серія НОМЕР_1 . Актовий запис внесено до Державного реєстру актів цивільного стану громадян 31.08.2021 за номером 00142783825 (т.1, а.с.236 зворот 237).

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення почеркознавчої експертизи № 665-24 від 09.09.2024, підпис від імені ОСОБА_2 , який розміщений в розділі «Дружина» актового запису №103 від 31.08.2021 про розірвання шлюбу між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , складений Чечелівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного Міністерства юстиції міжрегіонального управління іншою особою з наслідуванням (м. Дніпро) - виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою з наслідуванням справжньому її підпису.

Підпис від імені ОСОБА_2 , який розміщений в графі «підписи осіб, що розривають шлюб: Вона» заяви про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей № 93/20.21-54 від 16.07.2021 зареєстрованої Чечелівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) - виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою з наслідуванням справжньому її підпису.

Підпис від імені ОСОБА_2 , який розміщений під рукописними цифровими записами дати «31.08.2021» заяви про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей № 93/20.21-54 від 16.07.2021 зареєстрованої Чечелівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) - виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою з наслідуванням справжньому її підпису (т.1, а.с.198-207).

Відповідно до заяви ОСОБА_2 , посвідченої приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Шевцовою Н.В. 13.07.2021, яка зареєстрована в реєстрі за № 847, ОСОБА_2 , просить розірвати шлюб, укладений нею та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського стану Індустріального району міста Дніпра 01 листопада 1994 року, актовий запис № 1020. Після розірвання шлюбу бажає мати прізвище ОСОБА_6 . Справу про розірвання шлюбу просила розглядати без її участі. З умовами про розірвання шлюбу ознайомлена, про відповідальність за повідомлення завідомо неправдивих відомостей попереджена (т.2, а.с.82).

Згідно інформації відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районах у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 10.06.2025 за № 1283/31.29-25, відділом складено актовий запис про розірвання шлюбу № 103 на ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , у якому підставою реєстрації розірвання шлюбу вказано Заяву про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей від 16.07.2021 року № 93/20.21-54.

Відповідно до Переліку документів, що створюються у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, зі строками їх зберігання, а саме документи (заяви про розірвання шлюбу, довіреності, копії рішень судів про визнання особи безвісно відсутньою, недієздатною, копії повідомлень про державну реєстрацію розірвання шлюбу для проставлення відповідної відмітки до актового запису про шлюб, копії повідомлень про доповнення актового запису про розірвання шлюбу, квитанції про сплату держмита тощо) про державну реєстрацію розірвання шлюбу відповідно до статей 106, 107 Сімейного кодексу України зберігаються у відділі державної реєстрації актів цивільного стану громадян 5 років.

Оскільки спеціаліст, який приймав заяву про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей від ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на даний час у відділі не працює, отримати від неї пояснення не має змоги, тому повідомити наявність чи відсутність на момент прийому нотаріально засвідченої заяви не має змоги.

Надати пояснення, чому у листі від 15.07.2023 року № 268/31.29-30 складеним відділом, надана інформація про відсутність нотаріально засвідченої заяви про розірвання шлюбу від ОСОБА_2 не має можливості, оскільки ОСОБА_12 на даний час не працює у відділі.

З`ясувати, яким чином було виявлено нотаріально засвідчену заяву про розірвання шлюбу від ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та на запит адвоката Роговської А.О. листом від 23.09.2024 року № 2003/3.29-25 направлено належним чином завірену копію заяви не має змоги, оскільки ОСОБА_8 , яка готувала та підписувала відповідь не працює у відділі (т.2,а.с.120).

Згідно інформації Управління державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 06.06.2025, відповідно до пояснення керівника відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районах у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ільїної Я.В. та за результатами перевірки за відомостями Державного реєстру актів цивільного стану встановлено, що актовий запис про розірвання шлюбу № 103 від 31.08.2021 по Чечелівському відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) (правонаступником якого є Відділ) на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , складений на підставі заяви про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей від 16.07.2021 року № 93/20.21-54, зареєстрована у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян за № 00016069250.

Згідно пояснення керівника Відділу Ільїної Я.В. на даний час з`ясувати обставини надходження заяви громадянки ОСОБА_2 про розірвання шлюбу з ОСОБА_3 , засвідченої приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Швецовою Н.В., від 13.07.2021, зареєстрованої в реєстрі за № 847, а також надання 15.07.2023 відповіді на запит адвоката Дрофич Ю.В. від 11.07.2023 не є можливим у зв`язку зі звільненням безпосередніх виконавців (т.2, а.с.121).

Згідно висновку про внесення змін до актового запису цивільного стану від 30.09.2025, в актовому записі про розірвання шлюбу № 103, складеному 31 серпня 2021 року Чечелівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), відсутні відомості в графі щодо «заява ОСОБА_2 від 13.07.2021 р., посвідчена приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Шевцовою Н.В., реєстровий № 847», в графі місце проживання чоловіка відсутня назва вулиці проживання, номер квартири зазначено «198».

Аналіз документів, представлених заявником, свідчить, що відповідно до: паспорта заявника НОМЕР_6 від 19.06.2012, виданий Індустріальним РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області, проставлено штамп щодо місця проживання (реєстрації) заявника, в якому вказано відомості щодо вулиці «Сімферопольська», щодо номера квартири «189», дата проставлення штампа «20.07.2021», що є ранішим за дату складання актового запису про розірвання шлюбу.

Відповідно до відомостей графи 10 копії актового запису про розірвання шлюбу та відомостей ДРАЦСГ «підстава державної реєстрації розірвання шлюбу» зазначено «заява про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей від 16.07.2021 року № 93/20.21-54», згідно заяви ОСОБА_2 , завірена приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Швецовою Н.В., зареєстрована в реєстрі за № 847 від 13.07.2021, відсутні реквізити, за якими можна встановити наявність чи відсутність даної заяви на момент складання актового запису про розірвання шлюбу, а в графі 14 копії актового запису проставлено підписи чоловіка та дружини, що вказує на відсутність зазначення або наявності на момент реєстрації розірвання шлюбу заяви ОСОБА_2 , завірена приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Швецовою Н.В., зареєстрована в реєстрі за №847 від 13.07.2021 р.

Відповідно до Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 N 96/5 для уникнення юридичних непорозумінь та розбіжностей можливо частково задовольнити заяву ОСОБА_3 , який діє через представника адвоката Роговську А.О. та внести зміни до актового запису про розірвання шлюбу №103 від 31 серпня 2021 року, складений Чечелівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на гр. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , в графу місце проживання чоловіка зазначити «вулиця Сімферопольська», номер квартири змінити з "198" на "189" - на підставі паспорта заявника, в частині внесення змін в гр. «Для відміток» доповнити запис «заява ОСОБА_2 від 13.07.2021р. посвідчена приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Шевцовою Н.В., реєстровий за №847», відмовити через відсутність достатніх підстав (т.2, а.с.213).

Розглядаючи позовні вимоги ОСОБА_2 за первісним позовом, суд дійшов такого.

У частинах першій та другій статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 1 СК України визначено засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов`язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов`язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім`ї та родичів.

Згідно з частиною другою статті 3 Сімейного кодексу України (далі - СК України) сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.

Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану (частина перша статті 21 СК України).

За вимогами статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до статті 106 СК України подружжя, яке не має дітей, має право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану заяву про розірвання шлюбу. Якщо один із подружжя через поважну причину не може особисто подати заяву про розірвання шлюбу до органу державної реєстрації актів цивільного стану, таку заяву, нотаріально засвідчену або прирівняну до неї, від його імені може подати другий з подружжя. Орган державної реєстрації актів цивільного стану складає актовий запис про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання такої заяви, якщо вона не була відкликана. Шлюб розривається незалежно від наявності між подружжям майнового спору.

Згідно зі статтею 108 СК України за заявою заінтересованої особи розірвання шлюбу, здійснене відповідно до положень статті 106 цього Кодексу, може бути визнане судом фіктивним, якщо буде встановлено, що жінка та чоловік продовжували проживати однією сім`єю і не мали наміру припинити шлюбні відносини. На підставі рішення суду актовий запис про розірвання шлюбу та свідоцтво про розірвання шлюбу анулюються органом державної реєстрації актів цивільного стану.

З урахуванням наведених положень сімейного законодавства, розірвання шлюбу може бути визнане фіктивним за таких умов: розірвання шлюбу повинно бути здійснене відповідно до положень статті 106 СК України, тобто органом державної реєстрації актів цивільного стану; жінка та чоловік після розірвання шлюбу продовжували проживати однією сім`єю; на момент розірвання шлюбу вони не мали на меті припинення шлюбних відносин.

Для визнання розірвання шлюбу фіктивним є необхідною наявність не лише факту спільного проживання, а і фактів, які підтверджують існування в обох з подружжя внутрішньої волі до підтримання подальших шлюбних відносин та її виявлення у вигляді активних дій. Такими активними діями є: 1) дії, спрямовані на реалізацію функцій сім`ї та мети шлюбних відносин (наприклад, репродуктивної функції); 2) подальше активне ведення спільного господарства, подальша спільна праця, спрямована на забезпечення фінансової стабільності союзу чоловіка та жінки та збільшення їх спільного капіталу.

Відповідні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 31 березня 2020 року у справі № 644/6976/16-ц, від 07 травня 2020 року у справі № 461/6692/16-ц, від 30 травня 2023 року у справі № 711/3329/21.

У даній справі ОСОБА_2 , пред`являючи позовні вимоги про визнання недійсним розірвання шлюбу між нею та ОСОБА_3 , а також анулювання актового запису №103 від 31.08.2021 про розірвання шлюбу, посилалася на те, що фактично заяву про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей 16.07.2021 до органу РАЦС вона не подавала, 31.08.2021 при розірванні шлюбу присутня не була, власноручних підписів у жодних документах не проставляла.

На підтвердження наведеного за заявою сторони позивача ОСОБА_2 було призначено та проведено експертизу (висновок експерта № 665-24 від 09.09.2024), відповідно до висновків якої: підпис від імені ОСОБА_2 в розділі «Дружина» актового запису №103 від 31.08.2021 про розірвання шлюбу, підпис від імені ОСОБА_2 , який розміщений в графі «підписи осіб, що розривають шлюб: Вона» заяви про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей № 93/20.21-54 від 16.07.2021, підпис від імені ОСОБА_2 , який розміщений під рукописними цифровими записами дати «31.08.2021» заяви про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей № 93/20.21-54 від 16.07.2021 зареєстрованої Чечелівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) - виконані не ОСОБА_2 , а іншою особою з наслідуванням справжньому її підпису.

Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що під час прийняття заяви № 93/20.21-54 від 16.07.2021, а також складанні актового запису №103 від 31.08.2021 про розірвання шлюбу, мали місце порушення, встановлення суті і змісту, яких не є предметом розгляду у даній цивільній справі, а отже судом не розглядається.

Однак, під час розгляду справи судом відповідно по поданих позовних заяв, відзивів на позовні заяви, пояснень представників сторін у судовому засіданні, судом достовірно встановлено, що позивач ОСОБА_2 звертаючись до суду з позовом, а також її представник у судовому засіданні не зазначали про те, що після 31.08.2021 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 намагалися зберегти шлюб, або ж не припинили фактичні шлюбні відносини та продовжили разом проживати, як чоловік та дружина. Також, ні позивач ОСОБА_2 , ні її представник в судовому засіданні, не вказали про те, що на момент розірвання шлюбу між нею та ОСОБА_3 було відсутнє справжнє її волевиявлення та/або не бажання припинити шлюбні відносини, як фактично так і юридично з ОСОБА_3 , на підтвердження чого судом приймається, надана у судовому засіданні заява ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посвідчена 13.07.2021 приватним нотаріусом Швецової Н.В. При цьому у судовому засіданні ОСОБА_2 , а також її представник не вказували на помилковість вказаної заяви, або відсутність на момент її складання та засвідчення нотаріусом справжньої волі ОСОБА_2 на розірвання шлюбу. Отже, суд дійшов висновку, що 13.07.2021 ОСОБА_2 виявила свою волю на розірвання шлюбу з ОСОБА_3 , що у судовому засіданні не спростовано жодним доказом.

Відтак, ураховуючи викладене судом не приймається у даній справі на підтвердження відсутності волевиявлення ОСОБА_2 на розірвання шлюбу, висновок експерта № 665-24 від 09.09.2024.Та виходячи з зазначеного за наявності нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_2 на розірвання шлюбу, що не суперечить нормам цивільного законодавства, та не може тлумачитися та розглядатися іншим чином, а ніж виявлення волі на розірвання шлюбу, судом приймається у якості належного та допустимого доказу на підтвердження вираження волі другого з подружжя ОСОБА_2 на розірвання шлюбу з ОСОБА_3 .

При цьому, суд також уважає за необхідне звернути увагу, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було розірвано у серпні 2021 року, однак позивач звернулася з даним позовом до суду 02.08.2023, тобто майже через два роки після розірвання шлюбу. З викладеного суд робить висновок, що у разі перебування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у фактичних шлюбних відносинах після 31.08.2021 і наявність їх волі до цього, позивач не могла не дізнатися про факт розірвання шлюбу між ними раніше.

ОСОБА_2 не довела наявності умов, за яких можливо визнати фіктивним розірвання шлюбу між нею та ОСОБА_3 , зокрема, що дії колишнього подружжя після розірвання шлюбу були спрямовані на реалізацію функцій сім`ї та мети шлюбних відносин, ведення ними спільного господарства та спільної праці.

Доказів того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не мали наміру припинити шлюбні відносини, позивачем суду не надано.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 травня 2020 року в справі № 461/6692/16-ц (провадження № 61-46020св18) зроблено висновок, що «розірвання шлюбу може бути визнане фіктивним за таких умов: розірвання шлюбу повинно бути здійснене відповідно до положень статті 106 СК України, тобто органом державної реєстрації актів цивільного стану; жінка та чоловік після розірвання шлюбу продовжували проживати однією сім`єю; на момент розірвання шлюбу вони не мали на меті припинення шлюбних відносин. При цьому для визнання розірвання шлюбу фіктивним є необхідною наявність не лише факту спільного проживання, а і фактів, які підтверджують існування в обох з подружжя внутрішньої волі до підтримання подальших шлюбних відносин та її виявлення у вигляді активних дій. Такими активними діями є: 1) дії, спрямовані на реалізацію функцій сім`ї та мети шлюбних відносин (наприклад, репродуктивної функції); 2)подальше активне ведення спільного господарства, подальша спільна праця, спрямована на забезпечення фінансової стабільності союзу чоловіка та жінки та збільшення їх спільного капіталу. […].

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог ОСОБА_2 про визнання недійсним розірвання шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , анулювання актового запису №103 від 31.08.2021 про розірвання шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , анулювання свідоцтва про розірвання шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , серії НОМЕР_1 , виданого Чечелівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

Розглядаючи вимоги ОСОБА_2 в частині визнати недійсним та зобов`язання Індустріального відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) внести зміни до актового запису про шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , анулювання актового запису шлюб, суд дійшов такого.

Відповідно до частини 1 статті 39 СК України недійсним є шлюб, зареєстрований з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі.

Відповідно до статі 40 СК України шлюб визнається недійсним за рішенням суду, якщо він був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка. Згода особи не вважається вільною, зокрема, тоді, коли в момент реєстрації шлюбу вона страждала тяжким психічним розладом, перебувала у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, в результаті чого не усвідомлювала сповна значення своїх дій і (або) не могла керувати ними, або якщо шлюб було зареєстровано в результаті фізичного чи психічного насильства. Шлюб визнається недійсним за рішенням суду у разі його фіктивності. Шлюб є фіктивним, якщо його укладено жінкою та чоловіком або одним із них без наміру створення сім`ї та набуття прав та обов`язків подружжя. Шлюб не може бути визнаний недійсним, якщо на момент розгляду справи судом відпали обставини, які засвідчували відсутність згоди особи на шлюб або її небажання створити сім`ю.

Під час вирішення справи про визнання шлюбу недійсним суд бере до уваги, наскільки цим шлюбом порушені права та інтереси особи, тривалість спільного проживання подружжя, характер їхніх взаємин, а також інші обставини, що мають істотне значення (частина друга статті 41 СК України).

Відповідно до ст. 25 СК України жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі. Жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу.

У судовому засіданні встановлено, що шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстровано 05.07.2022, тобто майже через рік після розірвання шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Таким чином, укладаючи шлюб з ОСОБА_4 . ОСОБА_3 у іншому зареєстрованому шлюбі не перебував. Будь-яких доказів відсутності вільної згоди вказаних осіб у судовому засіданні не встановлено, як і не встановлено, що уклавши шлюб ОСОБА_3 та ОСОБА_4 фактичні шлюбні відносини не підтримують та не проживають однією сім`єю, уклали шлюб без наміру створення сім`ї та набуття прав та обов`язків подружжя, що є законодавчо визначеними підставами для визнання шлюбу фіктивним.

Відповідно до ст. 42 СК України право на звернення до суду з позовом про визнання шлюбу недійсним мають дружина або чоловік, інші особи, права яких порушені у зв`язку з реєстрацією цього шлюбу, батьки, опікун, піклувальник дитини, опікун недієздатної особи, прокурор, орган опіки та піклування, якщо захисту потребують права та інтереси дитини, особи, яка визнана недієздатною, або особи, дієздатність, якої обмежена.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 13 постанови від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» при розгляді судом справ про визнання шлюбу недійсним слід мати на увазі, що за наявності одних підстав суд зобов`язаний, а за наявності інших суд може визнати шлюб недійсним. За рішенням суду шлюб обов`язково визнається недійсним, якщо він був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка, а також у разі його фіктивності (ст. 40 СК України).

Сімейний кодекс України містить вичерпний перелік обставин, які слугують підставами для визнання шлюбу недійсним. Аналіз їх дозволяє дійти висновку, що недійсним визнається шлюб, зареєстрований в державному органі державної реєстрації актів цивільного стану (далі - ДРАЦС) за відсутності хоча б однієї з позитивних умов його укладення, або, навпаки, за наявності хоча б однієї з негативних умов укладення. Таким чином, недійсність шлюбу пов`язується з порушенням умов укладення шлюбу та є формою відмови держави від визнання укладеного шлюбу як юридично значущого акту, виражена в рішенні суду, винесеному в порядку цивільного судочинства у зв`язку з порушенням встановлених законом умов укладання шлюбу, що є за своєю суттю заходом захисту. До підстав визнання шлюбу недійсним належать: порушення умов укладення шлюбу, передбачених статтями 22, 24-26 СК України; наявність при укладенні шлюбу обставин, що перешкоджають його реєстрації; реєстрація фіктивного шлюбу.

При чому, залежно від того, які вимоги закону були порушені при укладенні шлюбу, останні поділяються на: абсолютно недійсні; шлюби, які визнаються недійсними за рішенням суду; та відносно недійсні (оспорювані), які можуть бути визнані недійсними судом.

Абсолютно недійсними вважаються шлюби, які укладені всупереч встановленим законом перешкодам до їх укладення, а саме, шлюб: - зареєстрований з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі (ч. 1 ст. 39 СК), тобто укладенням такого шлюбу порушено основний принцип сімейного права - одношлюбність. У цьому випадку недійсним визнається останній шлюб, оскільки на момент його укладення особа вже перебувала в іншому зареєстрованому шлюбі; - зареєстрований між особами, які є родичами прямої лінії споріднення, а також між рідними братом і сестрою (ч. 2 ст. 39 СК), тобто порушено такий основний принцип сімейного права, як відсутність кровного споріднення; - зареєстрований з особою, яка визнана недієздатною (ч. 3 ст. 39 СК). Абсолютно недійсні шлюби вважаються недійсними з моменту їх реєстрації і не потребують судового рішення щодо цього. Анулювання актового запису відбувається органами ДРАЦС на підставі заяви заінтересованої особи з наданням відповідних доказів порушення цим шлюбом однієї з указаних засад сімейного права. Причому актовий запис про шлюб анулюється незалежно від смерті осіб, з якими було зареєстровано шлюб, а також розірвання цього шлюбу (ч. 6 ст. 39 СК).

До шлюбів, які визнаються недійсними за рішенням суду, належать шлюби, укладені без вільної згоди жінки або чоловіка (ч. 1 ст. 40 СК), а також фіктивні шлюби (ч. 2 ст. 40 СК).

Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Реєстрація шлюбу з особою, яка визнана недієздатною, а також з собою, яка з інших причин не усвідомлювала значення своїх дій і (або) не могла керувати тими, має наслідки, встановлені статтями 38-40 цього Кодексу (частини перша-друга статті 24 СК України).

Добровільність шлюбу є однією з основних засад сучасного сімейного права. Тому порушення умов щодо добровільності шлюбу є підставою для визнання його недійсним. Згода особи є способом зовнішнього виявлення її внутрішньої волі на реєстрацію шлюбу. Згода особи не вважається вільною, зокрема, якщо в момент реєстрації шлюбу особа страждала тяжким психічним розладом, в результаті чого не усвідомлювала сповна значення своїх дій і або) не могла керувати ними. У разі коли особа страждала тяжким психічним розладом, вона, без сумніву, не могла сповна усвідомлювати значення своїх дій і (або) керувати ними.

Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 761/16077/19.

Державна реєстрація шлюбу встановлена для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах держави та суспільства.

Звертаючись до суду з вимогою про анулювання актового запису про реєстрацію шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 сторона позивача посилалась на те, що шлюб між ними зареєстровано у період перебування ОСОБА_3 у шлюбі з ОСОБА_2 , однак за встановлених під час судового розгляду фактичних обставин справи, судом встановлено волевиявлення колишнього подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на розірвання шлюбу, який і було розірвано. Натомість у судовому засіданні не встановлено відсутності волевиявлення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на укладення шлюбу, а також фіктивності укладеного ними шлюбу.

При цьому, також у судовому засіданні не встановлено, зокрема і з пояснень у судовому засіданні сторони позивача, що шлюб укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 порушує майнові права, а також особисті немайнові права ОСОБА_2 .

Вимога позивача про анулювання шлюбу ОСОБА_3 з ОСОБА_4 не має мети, при цьому також така вимога порушує права людини визначені в Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Як вже було встановлено судом, та не заперечувалось сторонами, шлюб з ОСОБА_4 . ОСОБА_3 зареєстрував уже після розірвання шлюбу з ОСОБА_2 .

Так, визнаний державою сімейний статус є частиною приватного життя, а пізнє руйнування вже існуючого шлюбу укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , тобто вже визнаного державою їх фактичного сімейного статусу,у без чіткої й пропорційної правової підстави становить серйозне втручання приватне життя за статтями 8 і 12 Конвенції. Тому недопустимо руйнування нового шлюбу через технічний дефект запису ДРАЦС про розірвання шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 враховуючи, що воля ОСОБА_2 на розірвання шлюбу була на момент розірвання шлюбу. Більш того, вона не продовжувала та не продовжує сімейне життя із ОСОБА_3 .

Первісний позов фактично спрямований не лише на оспорювання запису про розірвання попереднього шлюбу, а й на поставлення під сумнів нового шлюбу ОСОБА_3 з ОСОБА_4 тобто на втручання у його приватне та сімейне життя, а також у вже набутий ним сімейний і цивільний статус. Стаття 8 Конвенції охоплює приватне і сімейне життя, а ЄСПЛ у своїй практиці визнає, що питання шлюбного статусу та реєстрації шлюбу безпосередньо належать до сфери захисту цієї статті. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що поняття особистої автономії є важливим принципом, який лежить в основі тлумачення статті 8 Конвенції, а сама стаття 8 захищає право особи на особистий розвиток, а також право встановлювати і розвивати стосунки з іншими людьми і зовнішнім світом. Саме тому сімейний вибір особи, рішення припинити попередні шлюбні відносини та побудувати нову сім`ю становлять частину її приватної автономії, яка підлягає захисту.

За змістом статті 8 Конвенції втручання у приватне і сімейне життя допускається лише тоді, коли воно є законним, переслідує легітимну мету та є необхідним у демократичному суспільстві, тобто пропорційним. Крім того, Європейський Суд з прав людини підкреслює, що процес ухвалення рішень, наслідком яких є втручання у права, гарантовані статтею 8, має бути справедливим, із належним урахуванням інтересів особи та оцінкою пропорційності конкуруючих інтересів. Отже, будь-яке судове рішення, наслідком якого може стати руйнування вже існуючого шлюбу, має оцінюватися особливо ретельно, саме крізь призму пропорційності такого втручання. У практиці ЄСПЛ закріплено, що хоча стаття 8 не містить жодних чітких процесуальних вимог, процес ухвалення рішень, наслідком якого є засоби, що спричиняють втручання, має бути справедливим і таким, що належно поважає інтереси, гарантовані особам відповідно до статті 8 (Buckley проти Сполученого Королівства, 1996, § 76; Tanda-Muzinga проти Франції, 2014, § 68; M.S. проти України, 2017, § 70). Зокрема, це вимагає належного залучення заявника до участі у цьому процесі (Lazoriva проти України, § 63) і щоб компетентні органи влади проводили оцінку пропорційності відповідних суперечливих інтересів та враховували відповідні права, закріплені статтею 8 (Liebscher проти Австрії, 2021, §§ 64-69). Разом із цим стаття 12 Конвенції гарантує право на шлюб і створення сім`ї. При цьому, як прямо випливає з практики ЄСПЛ, стаття 12 не містить самостійної гарантії права на розлучення. Однак, якщо національне законодавство допускає розірвання шлюбу, то ця ж стаття захищає право особи, шлюб якої вже припинено, укласти новий шлюб без необґрунтованих, свавільних або непропорційних перешкод. Обмеження у цій сфері не можуть звужувати право настільки, щоб була порушена сама його сутність.

Саме такий підхід ЄСПЛ застосував у справі Chernetskiy v. Ukraine, де Суд визнав, що неможливість для особи укласти новий шлюб через затягування та неефективність державних процедур щодо оформлення розірвання попереднього шлюбу порушила саму суть права на шлюб. Іншими словами, процедурні або реєстраційні недоліки з боку державних органів не можуть покладатися на особу і не можуть позбавляти її права на нове сімейне життя.

Ще більш показовою для цієї справи є позиція ЄСПЛ у справі Theodorou and Tsotsorou v. Greece, в якій національні суди анулювали шлюб заявників через багато років після його укладення. ЄСПЛ дійшов висновку, що таке пізніше анулювання шлюбу непропорційно обмежило право заявників на шлюб настільки, що була порушена сама сутність цього права. Ця справа є безпосередньо релевантною, оскільки демонструє: коли шлюб уже існує та породжує правові і особисті наслідки, його подальше руйнування через запізніле або формалістичне втручання потребує особливо переконливого обґрунтування, якого у даній справі немає.

За таких обставин перекладати негативні наслідки можливих помилок або неповноти актового запису на ОСОБА_3 , а тим більше ставити під сумнів його подальший шлюб із ОСОБА_4 , означало б допустити непропорційне втручання у його право на повагу до приватного і сімейного життя за статтею 8 Конвенції та у право на шлюб за статтею 12 Конвенції. Стаття 12 гарантує особам, чий шлюб розірвано, право на повторний шлюб без необґрунтованих обмежень («Ф. проти Швейцарії» (F. v.Switzerland), 1987 р.). Особа не може бути фактично утримувана у попередньому шлюбному статусі або позбавлена наслідків уже реалізованого права на новий шлюб лише через процедурні недоліки державного органу, за наявності доказів відсутності її вільного волевиявлення.

З огляду на викладене, вимоги первісного позову в частині, яка спрямована на анулювання шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та фактично на зруйнування нового шлюбу ОСОБА_3 суперечать стандартам Конвенції, сформульованим у практиці ЄСПЛ. Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог ОСОБА_2 про визнання недійсним розірвання шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , анулювання актового запису №103 від 31.08.2021 про розірвання шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , анулювання свідоцтва про розірвання шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , серії НОМЕР_1 , виданого Чечелівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро). Таким чином, ураховуючи, викладене відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 у даній частині.

Розглядаючи вимоги зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 , суд дійшов такого.

У відповідності до ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.

Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану. Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану. Актовий запис цивільного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвідчується, до спростування його в судовому порядку.

Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану передбачений Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 №96/5 (далі - Правила).

Відповідно до п.1.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.

Актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків. Актами цивільного стану є народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, зміна імені, інвалідність, смерть тощо. Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть (ч.1-3 ст.49 Цивільного кодексу України).

В силу вимог ч. 1 ст. 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

Відповідно до п.п. 1.15. 2.16.7. 2.18 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 №96/5, відмова органів державної реєстрації актів цивільного стану у внесенні змін до актових записів цивільного стану, їх поновленні та анулюванні може бути оскаржена в судовому порядку. На підставі рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень в актові записи цивільного стану вносяться відповідні зміни, які зазначені в рішенні суду. Зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації за місцем зберігання відповідного актового запису цивільного стану, крім випадків, встановлених у пункті 2.28 цього розділу.

Відповідно до пунктів 2.5.-2.7 Правил заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається: особою, щодо якої складено актовий запис; одним із батьків неповнолітнього малолітнього); піклувальником неповнолітнього та опікуном малолітнього; опікуном недієздатної особи; спадкоємцем померлого; представником органу опіки та піклування під час здійснення повноважень з опіки та піклування стосовно особи, яка має право на подання такої заяви.

Разом із заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану заявником подаються: свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, у яких зазначені неправильні, неповні відомості або відомості, які підлягають зміні; інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті.

Підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану (п.п. 2.13.1 п. 2.13 Правил).

Згідно з п. 2.16.7 Правил на підставі рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень в актові записи цивільного стану вносяться відповідні зміни, які зазначені в рішенні суду.

У пункті 2.12 Правил визначено, що на підставі зібраних документів та за наслідками перевірки відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво чи консульська установа України складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису (або декількох актових записів) цивільного стану або про відмову в цьому.

Відповідно пункту 2.15.9 Правил висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану про внесення змін до актових записів цивільного стану складається якщо під час державної реєстрації акту цивільного стану були допущені помилки (перекручення, пропуск відомостей, окремих слів або граматичні помилки чи вказані неправильні відомості).

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07 липня 1995 року № 12 «Про практику розгляду судами справ про встановлення неправильності запису в актах громадянського стану» судам роз`яснено, що суд розглядає заяви про встановлення неправильності запису в акті громадянського стану як у випадках не виправлення органами реєстрації актів громадянського стану помилок, допущених при складанні актового запису, так і при відмові зазначених органів внести в ці записи передбачені законодавством зміни (прізвища, імені, по батькові тощо) і доповнення (наприклад, про національність і громадянство батьків).

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 «Про практику розгляду судами справ про встановлення неправильності запису в актах громадянського стану» від 07.07.1995 року, суд розглядає заяви про встановлення неправильності запису в акті громадянського стану як у випадках не виправлення органами реєстрації актів громадянського стану помилок, допущених при складанні актового запису, так і при відмові зазначених органів внести в ці записи передбачені законодавством зміни (прізвища, імені, по батькові тощо) і доповнення (наприклад, про національність і громадянство батьків). Згідно з вимогами статей 137, 268 ЦПК (1502-06) подана до суду заява про встановлення неправильності запису в акті громадянського стану чи про анулювання такого акту повинна містити в собі відомості про те, в якому акті громадянського стану є неправильності в записі і в чому саме вони полягають, який запис в акті громадянського стану і у зв`язку з чим підлягає анулюванню, коли і яким органом реєстрації актів громадянського стану відмовлено у виправленні запису, внесенні до нього змін чи доповнень або в анулюванні поновленого чи повторно складеного актового запису. До заяви мають бути додані: копія відповідного свідоцтва, висновок органу реєстрації актів громадянського стану про відмову у виправленні, зміні чи доповненні запису або в анулюванні поновленого чи повторно складеного запису акта громадянського стану, інші документи, що стосуються даної справи.

Суд постановляє рішення про неправильність запису в акті громадського стану, саме в тій частині цього запису, в якій встановлено неправильність, а не запису всього акта громадянського стану. При цьому, неправильність в актовому записі не обов`язково має бути пов`язана з помилками власне при складенні актового запису чи помилками реєстратора, така неправильність може бути пов`язана з іншими чинниками, наприклад, неправильним перекладом в документі, на підставі якого вносились відомості до актового запису.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.01.2019р. у справі № 807/45/17 стосовно вирішення спору та щодо дотримання судами правил предметної юрисдикції в аналогічних правових відносинах дійшла висновку, що справи даної категорії підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Як встановлено в судовому засіданні, згідно актового запису про розірвання шлюбу № 103 від 31.08.2021, підставою для розірвання шлюбу зазначено - заява про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей від 16.07.2021 № 93/20, у якій як у подальшому встановлено в судовому засіданні підпис від імені ОСОБА_2 поставлений не нею, а іншою особою з наслідуванням її справжнього підпису. Копія вказаної заяви подружжя наявна у відділі Чечелівського ДРАЦС.

23.09.2024 на запит адвоката Роговської А.О. Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районах у місті Дніпрі надано копію заяви ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посвідчену приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Швецовою Н.В. 13.07.2021 за № 847.

Однак, як уже було зазначено судом, заява ОСОБА_2 , яка посвідчена приватним нотаріусом Швецовою Н.В. 13.07.2021 за № 847, достеменно свідчить про виявлення волі ОСОБА_2 на розірвання шлюбу з ОСОБА_3 .

При цьому, як слідує з відповідей Відділів РАЦС, оскільки спеціаліст, який приймав заяву про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей від ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у відділі не працює, повідомити про наявність чи відсутність на момент прийому нотаріально засвідченої заяви не має змоги. З`ясувати, яким чином було виявлено нотаріально засвідчену заяву про розірвання шлюбу від ОСОБА_2 не має можливості, оскільки відповідний спеціаліст у відділі не працює.

Згідно пояснень керівника Відділу ОСОБА_14 на даний час з`ясувати обставини надходження заяви ОСОБА_2 про розірвання шлюбу з ОСОБА_3 , засвідченої приватним нотаріусом Швецовою Н.В. 13.07.2021, не є можливим у зв`язку зі звільненням безпосередніх виконавців.

Суд постановляє рішення про неправильність запису в акті громадського стану, саме в тій частині цього запису, в якій встановлено неправильність.

Оскільки з наявних у справі доказів не можливо встановити про наявність на момент розірвання шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та складання актового запису про наявність у відділі РАЦС заяви ОСОБА_2 про розірвання шлюбу з ОСОБА_3 , засвідченої приватним нотаріусом Швецовою Н.В. 13.07.2021 за № 847, відсутні підстави для встановлення неправильності та внесення змін до актового запису про розірвання шлюбу № 103, складеному 31 серпня 2021 року Чечелівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини перша, п`ята, шоста статті 81 ЦПК України).

Таким чином, обов`язок доказування покладається на сторони, що є одним із принципів змагальності сторін. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків дії принципу змагальності у цивільному процесі.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанова Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19).

Стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведення.

Згідно з частинами першою - третьою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Таким чином, за наслідками розгляду цивільної справи, суд дійшов висновку, що як позивачем за первісним позовом так і позивачем за зустрічним позовом не доведено заявлених ними позовних вимог, відтак у задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 , зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 належить відмовити в повному обсязі. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районах у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_3 , треті особи: Індустріальний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_4 про визнання недійсними розірвання шлюбу, визнання недійсним та анулювання актових записів про розірвання шлюбу та про шлюб відмовити.

У задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районах у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_2 про встановлення неправильності та внесення змін до актового запису від 31.08.2021, визнання незаконним висновок Відділу державної реєстрації актів цивільного стану - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, суд вважає необхідним зазначити у резолютивній частині рішення наступні дані:

Позивач/відповідач ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 (місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 );

Представник позивача/відповідача адвокат Білий Іван Миколайович (адреса місцезнаходження: вул. Володимира Вернадського, 17, м. Дніпро);

Відповідач Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацькому та Чечелівському районах у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) код ЄДРПОУ: 33339831 (місце розташування за адресою: пр. Лесі Українки, 67, м. Дніпро);

Відповідач/позивач ОСОБА_3 РНОКПП НОМЕР_8 (місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 );

Представники відповідача/позивача адвокат Роговська Алла Олександрівна (адреса місця знаходження: АДРЕСА_3 )та адвокат Ужва Катерина Вікторівна (адреса: АДРЕСА_4 ):

Третя особа Індустріальний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) код ЄДРПОУ: 33340014 (місце розташування за адресою: пр. Слобожанський, 14, м. Дніпро);

Третя особа ОСОБА_4 РНОКПП невідомий, (місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 ).

Повний текст рішення складено 05.08.2026.

Суддя: С.В.Чудопалова