Рішення № 138841712, 03.08.2026, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/3315/26

провадження №: 2/398/3455/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"03" серпня 2026 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Орловського В.В., з участю секретаря судового засідання Харіної Д.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», представник позивача Дяченко Віктор Олександрович, до ОСОБА_1 про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування в порядку суброгації,

встановив:

Стислий виклад позиції позивача.

ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» 22.05.2026 звернулося до суду через підсистему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування в порядку суброгації в розмірі 44 547,57 грн та судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23.01.2026 року між ПАТ «АБ «Укргазбанк» (страхувальник і вигодонабувач) та ПрАТ «УПСК» (страховик) укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 173/510/260001, за яким застраховано, у тому числі від ризику дорожньо-транспортної пригоди, автобус GULERYUZ ECOLINE, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що перебуває у лізингу в КП «Олександрійський транспорт» Олександрійської міської ради. 10.03.2026 року в м. Олександрія по вул. Гетьмана Мазепи сталася дорожньо-транспортна пригода за участю зазначеного автобуса під керуванням водія ОСОБА_2 , автомобіля HYUNDAI VENUE під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля BMW 318I, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням відповідача ОСОБА_1 , внаслідок якої застрахований транспортний засіб отримав механічні пошкодження. Вартість відновлювального ремонту склала 54 115,00 грн і була оплачена лізингоодержувачем. 08.04.2026 року позивач затвердив страховий акт та виплатив страхове відшкодування в розмірі 44 547,57 грн (54 115,00 грн вартості ремонту за вирахуванням франшизи 9 567,43 грн). Винною у дорожньо-транспортній пригоді особою є відповідач, у якого на момент події був відсутній поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Позивач вважає, що після виплати страхового відшкодування до нього в порядку суброгації перейшло право вимоги до відповідача в розмірі здійсненої страхової виплати, і просить стягнути цю суму з відповідача.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 15 червня 2026 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 29 липня 2026 року.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, позивач та його представник були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи. Заявою від 27.07.2026 року представник позивача просив проводити розгляд справи без участі представника ПрАТ «УПСК», позовні вимоги підтримав у повному обсязі та зазначив, що позивач не заперечує проти ухвалення у справі заочного рішення за наявності для цього підстав.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву, заяв та клопотань не подав. Судова повістка надсилалася відповідачу за зареєстрованим місцем його проживання: АДРЕСА_1 ; іншої адреси відповідач суду не повідомляв. Поштове відправлення повернулося до суду з відміткою про причини невручення «адресат відсутній». Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України день проставлення у поштовому повідомленні такої відмітки є днем вручення судової повістки, а тому суд визнає відповідача належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду.

Оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з`явився без повідомлення причин, відзив на позовну заяву не подав, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд, керуючись ст. ст. 280, 281 ЦПК України, ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою всіх учасників справи відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалося, а відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України суд підписав рішення без його проголошення. Відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України складання повного судового рішення відкладено на строк, що не перевищує п`яти днів з дня закінчення розгляду справи; відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення зазначена дата складення повного судового рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Договір страхування та правовий режим застрахованого транспортного засобу.

23 січня 2026 року між ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» (страховик) та ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «УКРГАЗБАНК» (страхувальник і вигодонабувач) укладено Договір страхування наземних транспортних засобів № 173/510/260001.

Згідно з п. 22 Договору загальний строк його дії з 27 січня 2026 року по 26 січня 2027 року. П. 6 Договору визначено, що застраховані транспортні засоби передані в лізинг за Договором фінансового лізингу № 1109/2021/КОД-МСБ-ФЛ від 11.06.2021 року. До керування застрахованими транспортними засобами допущено будь-яку особу на законних підставах (п. 7 Договору). П. 10.2 Договору встановлено безумовну франшизу за всіма ризиками, крім ризику «Викрадення», у розмірі 0,15 % від страхової суми. Відповідно до п. 24.1.1 Договору застрахованим ризиком є, зокрема, «ДТП» пошкодження транспортного засобу в результаті зіткнення під час руху з іншим транспортним засобом.

Згідно з п. 21 Договору вартість матеріального збитку встановлюється згідно з актом товарознавчої експертизи чи рахунком СТО, погодженим зі страховиком, а згідно з п. 20 Договору без урахування зносу.

Згідно з Додатком № 1 до Договору серед застрахованих транспортних засобів зазначено автобус GULERYUZ GD272 ECOLINE, 2022 року випуску, VIN НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , дійсна вартість і страхова сума якого становлять 6 378 283,04 грн. Отже, розмір безумовної франшизи щодо цього транспортного засобу становить 9 567,43 грн (6 378 283,04 грн ? 0,15 %).

Власником зазначеного автобуса є АБ «УКРГАЗБАНК»: у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 у графі C.1.1 зазначено АБ «УКРГАЗБАНК» (м. Київ, вул. Єреванська, 1), а у графі C.4 «є власником». Згідно з листом АБ «УКРГАЗБАНК» від 31.03.2026 року № 139/9457/2026 зазначений автобус є об`єктом фінансового лізингу за Договором фінансового лізингу № 1109/2021/КОД-МСБ-ФЛ від 11.06.2021 року, укладеним з КП «Олександрійський транспорт». На цей самий договір фінансового лізингу міститься посилання й у п. 6 Договору страхування. На автобус видано тимчасовий реєстраційний талон ХХР № 013592, у якому у графі C.1.1 зазначено Комунальне підприємство «Олександрійський транспорт» (Кіровоградська обл., м. Олександрія, просп. Соборний, буд. 59), у графі C.4 «не є власником», а у графі H «дійсне до 26.01.2027». Код ЄДРПОУ цього підприємства 44332330, що вбачається з витягу з наказу від 01.11.2023 року № 59, рахунку на оплату № 4 від 25.03.2026 року та платіжної інструкції № 145 від 25.03.2026 року. Таким чином, на момент дорожньо-транспортної пригоди законним володільцем автобуса було КП «Олександрійський транспорт» Олександрійської міської ради.

Наказом КП «Олександрійський транспорт» від 01.11.2023 року № 59 зазначений автобус закріплено за водієм цього підприємства ОСОБА_2 , прийнятим на роботу наказом від 31.10.2023 року № 56. Технічна справність транспортного засобу підтверджується протоколом перевірки технічного стану від 05.12.2025 року № 01107-00924-25.

Дорожньо-транспортна пригода та вина відповідача.

10 березня 2026 року об 11 год 15 хв у м. Олександрія Кіровоградської області по вул. Гетьмана Мазепи, біля будинку № 25, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем BMW 318I, реєстраційний номер НОМЕР_2 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, не був достатньо уважним та не слідкував за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого допустив зіткнення з автобусом GULERYUZ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , після чого по інерції здійснив зіткнення з автомобілем HYUNDAI, реєстраційний номер НОМЕР_5 , під керуванням водія ОСОБА_3 , які рухалися в попутному напрямку. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. п. 12.1, 13.1, 13.3 Правил дорожнього руху України. Крім того, він керував автомобілем, будучи особою, позбавленою права керування транспортними засобами, та в стані алкогольного сп`яніння (результат тесту 1,35 проміле).

Ці обставини встановлені постановою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 квітня 2026 року у справі № 398/1730/26 (провадження № 3/398/473/26), якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП, і накладено адміністративне стягнення. Постанова набрала законної сили 27 квітня 2026 року та в апеляційному порядку не переглядалася, що підтверджується копією судового рішення з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Розмір шкоди та відновлювальний ремонт застрахованого транспортного засобу.

10 березня 2026 року КП «Олександрійський транспорт» звернулося до позивача із заявою-повідомленням (АВТОКАСКО) про настання події, що має ознаки страхового випадку.

Того ж дня представником страховика проведено огляд пошкодженого транспортного засобу, за результатами якого складено Акт огляду транспортного засобу від 10.03.2026 року. Актом зафіксовано сім позицій пошкоджень лівої бокової сторони кузова автобуса деформації, розриви та відсутність фрагментів облицювальних панелей, пошкодження покажчика повороту і деформацію дверей відсіку. Пошкодження зафіксовані також фотознімками, які додано до акта.

Згідно з рахунком на оплату № 4 від 25 березня 2026 року, виставленим ТОВ «ТРАК-ПРАЙД» на підставі договору про закупівлю послуг за державні кошти, вартість відновлювального ремонту автобуса склала 54 115,00 грн без податку на додану вартість і включає: рихтувально-відновлювальні роботи (деформації, прогини, геометрія панелей № 28) 14 800,00 грн; зварювальні роботи (аргон; алюміній, розриви, пробоїни, підсилювач) 12 600,00 грн; відновлення елементів зі скловолокна (відсутні фрагменти панелей, армування) 7 200,00 грн; підготовчі малярні роботи (шпаклювання, шліфування, ґрунтування) 6 500,00 грн; фарбувальні роботи (ліва боковина, панелі 28) 9 800,00 грн; ремонт/заміна окремих елементів (поворотник і дверка відсіку) 3 215,00 грн. У рахунку зазначено, що сума податку на додану вартість становить 0,00 грн.

Зазначений рахунок оплачений КП «Олександрійський транспорт» у повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією № 145 від 25 березня 2026 року на суму 54 115,00 грн, отримувач ТОВ «ТРАК-ПРАЙД», з призначенням платежу «Оплата послуг ТО … на автобусі Guleryuz GD272 Ecoline держ. номер НОМЕР_1 згідно Договору … та Рахунку № 4 від 25.03.2026 р. … Без ПДВ».

Виплата страхового відшкодування.

25 березня 2026 року КП «Олександрійський транспорт» звернулося до позивача із заявою на виплату страхового відшкодування, в якій просило перерахувати відшкодування на власний поточний рахунок.

Листом від 31 березня 2026 року № 139/9457/2026 страхувальник і вигодонабувач за Договором страхування АБ «УКРГАЗБАНК» надав дозвіл на перерахування суми страхового відшкодування в розмірі 44 547,57 грн на поточний рахунок КП «Олександрійський транспорт».

8 квітня 2026 року позивач затвердив страховий акт № КАСКО/173/000/26/0002, яким визнав подію страховим випадком і визначив розмір страхового відшкодування в сумі 44 547,57 грн (54 115,00 грн вартості відновлювального ремонту за вирахуванням безумовної франшизи 9 567,43 грн).

Цього ж дня позивач сплатив страхове відшкодування в розмірі 44 547,57 грн на рахунок КП «Олександрійський транспорт», що підтверджується платіжною інструкцією № 174514916 від 08.04.2026 року з призначенням платежу «GULERYUZ ECOLINE НОМЕР_1 . Виплата страхового відшкодування згідно страхового акту № КАСКО/173/000/26/0002 від 08.04.2026».

Відсутність у відповідача договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Довідками з централізованої бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України від 20.05.2026 року, сформованими як за реєстраційним номером, так і за ідентифікаційним номером (VIN) автомобіля, яким керував відповідач, підтверджується, що станом на дату дорожньо-транспортної пригоди 10.03.2026 року чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів щодо цього транспортного засобу не укладено.

Норми права, які застосував суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно з ч. 2 цієї статті особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням, зокрема, транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Відповідно до ч. 2 цієї статті шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Згідно з ч. 3 цієї статті особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом і завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зобов`язана відшкодувати її на загальних підставах.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст. 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно з ч. 1 ст. 108 Закону України «Про страхування» страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов`язаних із нею фактичних витрат. Відповідно до ч. 2 цієї статті, якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» на території України дозволяється використання виключно забезпечених транспортних засобів; транспортний засіб має бути забезпеченим до початку його використання у дорожньому русі на вулично-дорожній мережі загального користування на території України.

Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрали законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Мотивована оцінка і висновки суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з таких підстав.

Щодо характеру спірних правовідносин.

Правовідносини, що виникли між сторонами, є суброгацією. Під час суброгації нове зобов`язання з відшкодування збитків не виникає відбувається заміна кредитора у вже наявному деліктному зобов`язанні: потерпілий, яким є страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату, передає страховикові своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Натомість регрес це право особи, яка здійснила відшкодування шкоди, заподіяної не її діями, звернутися з вимогою про повернення виплаченого до боржника, з вини якого заподіяно шкоду; при регресі основне (деліктне) зобов`язання припиняється та виникає нове зобов`язання. Такі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 755/9320/15-ц та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25 березня 2019 року у справі № 916/686/18, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 910/2603/17.

Отже, обсяг права, набутого позивачем, визначається розміром фактично здійсненої страхової виплати (ст. 993 ЦК України, ч. ч. 1, 2 ст. 108 Закону України «Про страхування»), а предметом доказування у цій справі є як факт та умови переходу права вимоги до позивача, так і наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення на боці відповідача.

Щодо переходу до позивача права вимоги.

Суд встановив, що позивач як страховик здійснив страхову виплату за договором страхування майна в розмірі 44 547,57 грн, що підтверджується страховим актом від 08.04.2026 року та платіжною інструкцією № 174514916 від 08.04.2026 року.

Особливістю цієї справи є те, що страхову виплату одержав не страхувальник і не вигодонабувач за Договором страхування (АБ «УКРГАЗБАНК»), а КП «Олександрійський транспорт». Ця обставина не перешкоджає суброгації з таких мотивів.

По-перше, ст. 993 ЦК України прямо пов`язує перехід права вимоги не лише зі страхувальником, а й з «іншою особою, що одержала страхову виплату», а ч. 2 ст. 108 Закону України «Про страхування» з «іншою особою, визначеною договором страхування або законом, що одержала страхову виплату». КП «Олександрійський транспорт» є лізингоодержувачем за Договором фінансового лізингу № 1109/2021/КОД-МСБ-ФЛ від 11.06.2021 року, на який Договір страхування прямо посилається у п. 6, а виплату здійснено на його рахунок за письмовою згодою вигодонабувача (лист АБ «УКРГАЗБАНК» від 31.03.2026 року № 139/9457/2026).

По-друге, реальних майнових втрат унаслідок дорожньо-транспортної пригоди зазнало саме КП «Олександрійський транспорт»: воно володіло автобусом на законній підставі (договір фінансового лізингу, тимчасовий реєстраційний талон ХХР № 013592), несло тягар його утримання та власним коштом оплатило відновлювальний ремонт у сумі 54 115,00 грн. У постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 335/2566/18 Верховний Суд виснував, що якщо порушення речового права на чуже майно з вини третіх осіб завдало майнових збитків особі, якій належить це право, така особа може звернутися за захистом належних їй прав на підставі ст. 396 ЦК України, а факт правомірності володіння особою транспортним засобом є достатньою підставою для звернення за захистом права щодо відшкодування шкоди, заподіяної цьому транспортному засобу. Отже, саме КП «Олександрійський транспорт» було кредитором у деліктному зобов`язанні, право вимоги за яким у межах здійсненої страхової виплати перейшло до позивача.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивач набув право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати, і є належним позивачем у справі.

Щодо особи, відповідальної за завдану шкоду.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не є власником автомобіля BMW 318I, реєстраційний номер НОМЕР_2 , цю обставину встановлено постановою від 14.04.2026 року у справі № 398/1730/26, у якій зазначено, що вказаний автомобіль належить іншій особі, у зв`язку з чим до відповідача не застосовано додаткове стягнення у виді конфіскації транспортного засобу.

Разом з тим ця обставина не впливає на висновок про те, що відповідальною за шкоду особою є саме відповідач. У постанові від 16 серпня 2023 року у справі № 733/1046/21 Верховний Суд зазначив, що фактична передача власником транспортного засобу іншій особі навіть із порушенням публічно-правових норм, зокрема особі, яка не має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, породжує правомірне володіння з огляду на наявність волі власника транспортного засобу; у такому випадку має місце неправомірна експлуатація особою транспортного засобу, що не є тотожним неправомірному володінню. Отже, якщо відповідач керував автомобілем за волею його власника, він є особою, яка на відповідній правовій підставі володіла транспортним засобом, і несе відповідальність за ч. 2 ст. 1187 ЦК України. Якщо ж він заволодів автомобілем неправомірно, він відповідає за завдану шкоду на загальних підставах згідно з ч. 3 ст. 1187 ЦК України. За будь-якого з наведених варіантів відповідальність за шкоду, завдану внаслідок керування ним джерелом підвищеної небезпеки, покладається на відповідача.

Питання про часткову відповідальність власника транспортного засобу, передбачену ч. 4 ст. 1187 ЦК України, у цій справі не вирішується, оскільки відповідних позовних вимог не заявлено, а суд відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України розглядає справу в межах заявлених вимог.

Щодо складу цивільного правопорушення.

Протиправність поведінки відповідача полягає в порушенні ним п. п. 12.1, 13.1, 13.3 Правил дорожнього руху України. Обставини, що саме відповідач вчинив ці дії, встановлені постановою суду у справі про адміністративне правопорушення від 14.04.2026 року, яка набрала законної сили і відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України є обов`язковою для суду в питанні, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Правову кваліфікацію спірних правовідносин суд здійснює самостійно.

Також у цій справі обставини ДТП підтверджуються іншими доказами: талоном-повідомленням єдиного обліку № 5132 від 10.03.2026 року, карткою обліку дорожньо-транспортної пригоди (відповідь Національної поліції України № 3026070684271251), заявою-повідомленням (АВТОКАСКО) від 10.03.2026 року зі схемою пригоди, актом огляду транспортного засобу від 10.03.2026 року та фотознімками пошкоджень.

Наявність шкоди та її причинний зв`язок із протиправною поведінкою відповідача цими доказами підтверджені: пошкодження зафіксовані саме на лівій боковій стороні кузова автобуса, що узгоджується з механізмом пригоди бокове зіткнення внаслідок недотримання відповідачем безпечного бокового інтервалу.

Вина відповідача згідно з ч. 2 ст. 1166 ЦК України презюмується. Відповідач жодних доказів на спростування своєї вини, а так само доказів завдання шкоди внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого, суду не надав. Обставин, які б свідчили про вину водіїв інших транспортних засобів, судом не встановлено, а тому застосуванню підлягає п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, за яким шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Щодо розміру відшкодування.

Розмір шкоди підтверджується рахунком ТОВ «ТРАК-ПРАЙД» на оплату № 4 від 25.03.2026 року на суму 54 115,00 грн та платіжною інструкцією № 145 від 25.03.2026 року про фактичну оплату цієї суми лізингоодержувачем. Перелік і характер робіт, зазначених у рахунку, узгоджуються з пошкодженнями, зафіксованими в акті огляду транспортного засобу від 10.03.2026 року та на фотознімках, а тому суд визнає цей розмір реальною вартістю робіт, необхідних для відновлення пошкодженого майна, у розумінні абз. 2 ч. 1 ст. 1192 ЦК України.

Визначення розміру збитку на підставі рахунку станції технічного обслуговування, а не висновку експерта, відповідає п. 21 Договору страхування, яким сторони погодили, що вартість матеріального збитку встановлюється згідно з актом товарознавчої експертизи чи рахунком СТО, погодженим зі страховиком. Тобто розрахунок страхової виплати здійснено на підставі документів, визначених самим договором.

У страховому акті від 08.04.2026 року вартість відновлювального ремонту виведено шляхом зменшення розрахункової суми 64 938,00 грн на суму податку на додану вартість (10 823,00 грн), унаслідок чого одержано 54 115,00 грн. Ремонт фактично оплачено в сумі 54 115,00 грн, а ТОВ «ТРАК-ПРАЙД» платником податку на додану вартість не є, про що прямо зазначено в рахунку № 4 від 25.03.2026 року (сума ПДВ 0,00 грн) та у призначенні платежу за платіжною інструкцією № 145 від 25.03.2026 року. Отже, стягувана сума не включає податку на додану вартість і відповідає фактично понесеним витратам на відновлення пошкодженого майна.

Суд також враховує, що переважна більшість позицій рахунку становить вартість робіт (рихтувально-відновлювальні, зварювальні, відновлення елементів зі скловолокна, підготовчі малярні та фарбувальні), до яких питання фізичного зносу не застосовується, а вартість позиції, що передбачає заміну окремих елементів, є незначною. Клопотань про призначення експертизи або заперечень щодо розміру шкоди відповідач не заявляв, доказів іншого розміру збитків суду не надав.

Відповідно до умов Договору страхування розмір страхової виплати визначено з вирахуванням безумовної франшизи: 54 115,00 грн ? 9 567,43 грн = 44 547,57 грн. Саме ця сума фактично виплачена позивачем і саме в її межах до нього перейшло право вимоги, що відповідає ст. 993 ЦК України та ч. 1 ст. 108 Закону України «Про страхування». Сума франшизи позивачем до стягнення не заявлялася і предметом цього спору не є.

Щодо інших доводів позивача.

Посилання позивача на ст. 1194 ЦК України суд відхиляє, оскільки ця норма регулює відносини за участю особи, яка застрахувала свою відповідальність, і застосовується у разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої нею шкоди. Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність відповідача застрахована не була, а тому підстав для застосування зазначеної норми немає.

За правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, реалізує право вимоги, передбачене ст. 993 ЦК України, шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність. Оскільки в цій справі довідками з централізованої бази даних МТСБУ від 20.05.2026 року підтверджено відсутність у відповідача чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, вимогу правомірно пред`явлено безпосередньо до особи, яка завдала шкоди. При цьому, як зазначив Верховний Суд у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 755/9320/15-ц, доводи про відсутність у заподіювача шкоди на момент дорожньо-транспортної пригоди чинного поліса цивільно-правової відповідальності не спростовують самого факту завдання ним шкоди та не звільняють його від обов`язку з її відшкодування.

З огляду на викладене, позовні вимоги ПрАТ «УПСК» є доведеними і підлягають задоволенню в повному обсязі на суму 44 547,57 грн.

Щодо розподілу судових витрат.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 174515274 від 18.05.2026 року. Розмір сплаченого судового збору відповідає ставці, встановленій ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» для позовних заяв майнового характеру, поданих юридичною особою (1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб), із застосуванням коефіцієнта 0,8 за подання позовної заяви в електронній формі, передбаченого ч. 3 ст. 4 цього Закону.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Доказів наявності інших судових витрат, зокрема і на професійну правничу допомогу, позивач суду не надав.

Керуючись ст. ст. 3, 12, 13, 81, 89, 128, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» до ОСОБА_1 про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування в порядку суброгації задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» суму виплаченого страхового відшкодування в порядку суброгації в розмірі 44 547 (сорок чотири тисячі п`ятсот сорок сім) гривень 57 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

позивач: Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія», код ЄДРПОУ 20602681, адреса місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 40;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повне рішення складено 03 серпня 2026 року. Відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України складання повного судового рішення відкладено на строк, що не перевищує п`яти днів з дня закінчення розгляду справи; відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення зазначена дата складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Орловський