Рішення № 138841536, 07.08.2026, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/2007/26

Номер провадження2/173/1800/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07 серпня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Челюбєєва Є.В., за участі секретаря Салтикової С.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду із зазначеним позовом.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач послався на те, що 06.09.2025 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1597-5286.Відповідно до умов кредитного договору Позивач надав Відповідачу кредит у розмірі 7000,00 грн. У подальшому сторонами було укладено додаткові угоди, відповідно до яких кредитний ліміт збільшувався шляхом надання додаткових траншів: від 20.09.2025 1500,00 грн, від 24.09.2025 1000,00 грн, від 25.09.2025 1000,00 грн та від 04.11.2025 1200,00 грн.

Позивач зазначає, що свої зобов`язання за договором та додатковими угодами виконав у повному обсязі, перерахувавши кредитні кошти відповідачу, однак остання належним чином умови договору не виконала, у зв`язку з чим станом на 10.04.2026 утворилася заборгованість у розмірі 23129,56 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту, процентами та процентами річних, нарахованими відповідно до статті 625 ЦК України.

Враховуючи вищезазначене, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 1597-5286 від 06.09.2025 у розмірі 23129,56 грн, а також понесені судові витрати у сумі 2662,40 грн.

Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного провадження без виклику учасників розгляду справи.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому остання не погодилася з позовними вимогами в частині стягнення нарахованих процентів, пені та штрафних санкцій.

У відзиві Відповідач зазначила, що прострочення виконання кредитного зобов`язання виникло з поважних причин у зв`язку із погіршенням стану здоров`я та необхідністю витрат на лікування. Також Відповідач посилалася на положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України щодо звільнення позичальника від сплати неустойки (штрафу, пені) у період дії воєнного стану.

Крім того, Відповідач вказала на готовність погасити заборгованість у межах отриманого тіла кредиту у розмірі 7000,00 грн та просила надати розстрочку виконання рішення суду строком на 5 місяців шляхом сплати заборгованості рівними частинами по 1400,00 грн щомісячно.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідив матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги необхідно задовольнити частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 06 вересня 2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем було укладено кредитний договірпро відкриття кредитної лінії № 1597-5286 продукту «MaxiKasa» у формі електронного документа шляхом акцепту оферти із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» (п.п. 3.1, 3.83.14 договору).

Відповідно до умов договору кредитодавець відкрив відповідачу кредитну лінію та надав кредитні кошти для задоволення особистих потреб позичальника (п.п. 2.1, 2.2, 2.4, 2.5 договору).

Згідно з п. 4.1 договору розмір кредиту становив 7000,00 грн, дата видачі кредиту 06.09.2025. Кредит надавався шляхом безготівкового перерахування коштів на банківський рахунок (п.п. 4.1, 4.2 договору).

Пунктами 4.5, 4.6 договору передбачено, що процентна ставка за користування кредитом є фіксованою, а стандартна процентна ставка становить 1,00 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку дії цього Договору, за виключенням строку користування Позичальником права користування Кредитом за Зниженою процентною ставкою.

Крім того, Відповідно до п. 4.7 кредитного договору комісія за видачу кредиту становить 20,00 % від суми виданого кредиту та нараховується у день видачі кредиту.

Строк кредитування за договором становить 300 календарних днів, а кінцевий строк повернення кредиту визначено 02 липня 2026 року (п. 4.10 договору).

Позичальник зобов`язався своєчасно повернути кредит, сплачувати проценти за користування кредитом та інші платежі у порядку і строки, визначені договором та графіком платежів.

Відповідно до реквізитів Договору № 1597-5286 від 06.09.2025, укладеного між сторонами, відповідач підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Крім того, в процесі виконання договору сторони уклали низку додаткових угод, якими було збільшено розмір кредитного ліміту шляхом надання відповідачу додаткових кредитних коштів.

Так, Додатковою угодою №1 від 20.09.2025 до Договору про відкриття кредитної лінії №1597-5286 від 06.09.2025 сторони погодили надання відповідачу додаткових кредитних коштів у сумі 1500,00 грн.

Додатковою угодою №2 від 24.09.2025 до зазначеного договору сторони погодили надання відповідачу додаткових кредитних коштів у сумі 1000,00 грн.

Додатковою угодою №3 від 25.09.2025 до Договору про відкриття кредитної лінії №1597-5286 сторони погодили надання відповідачу додаткових кредитних коштів у сумі 1000,00 грн.

Додатковою угодою №4 від 04.11.2025 до Договору про відкриття кредитної лінії №1597-5286 сторони погодили надання відповідачу додаткових кредитних коштів у сумі 1200,00 грн.

Факт укладення зазначених додаткових угод та надання відповідачу додаткових кредитних коштів підтверджується додатковими угодами, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до зазначених вище умов договору, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало їй кредит в сумі: 7000,00 грн, шляхом зарахування 06.09.2025 кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , номер транзакції в системі EasyPay1669921201; 1500,00 грн шляхом зарахування 20.09.2025 кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , номер транзакції в системі EasyPay 1677979907; 1000,00 грн, шляхом зарахування 24.09.2025 кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , номер транзакції в системі EasyPay1680241422; 1000,00 грн, шляхом зарахування 25.09.2025 кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , номер транзакції в системі EasyPay1681094103; 1200,00 грн, шляхом зарахування 04.11.2025 кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , номер транзакції в системі EasyPay 1703294249.

Згідно розрахунку заборгованості за договором № 1597-5286 від 06.09.2025 станом на 10.04.2026 загальна сума заборгованості становить 23129,56 грн, з них: заборгованість за кредитом 9232,60 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами 9350,40 грн, 4546,56грн - заборгованість за процентами річних на підставі ст.625 ЦК.

23.04.2026 року позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу про усунення порушень умов договору № 1597-5286 від 06.09.2025 та про погашення заборгованості, в якій зазначено про наявність простроченої заборгованості за кредитом, процентами та нарахованими сумами за ст. 625 ЦК України у загальному розмірі 23129,56 грн, а також про необхідність її погашення у визначений законом строк.

Між сторонами по справі виникли цивільно-правові відносини на підставі договору кредитування, які регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та погодженні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, принципів розумності та справедливості.

Згідно зі статтями 626, 628 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а зміст договору становлять погоджені сторонами умови та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди щодо всіх його істотних умов.

Відповідно до частини другої статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом оферти та її акцепту, а електронний договір, підписаний електронним підписом, у тому числі одноразовим ідентифікатором, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 та від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, договір, укладений в електронній формі із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, є належною письмовою формою правочину.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірах та на умовах, визначених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено право позикодавця на одержання процентів від суми позики, а згідно з частиною другою статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати визначаються договором.

З наданих позивачем доказів убачається, що позивач виконав свої зобов`язання за договором та надав відповідачу кредитні кошти, тоді як відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконала, отримані кошти та передбачені договором платежі у встановлений договором строк не повернула, унаслідок чого утворилася заборгованість.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України у разі порушення позичальником зобов`язання щодо повернення кредиту кредитор має право вимагати повернення заборгованості за тілом кредиту, сплати належних процентів та комісії.

Відповідно до ч. 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи, що ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» за договором про відкриття кредитної лінії надало відповідачу ОСОБА_1 кредитні кошти у межах встановленого кредитного ліміту, однак відповідач обов`язку щодо їх повернення не виконала, тому заборгованість за тілом кредиту та процентами підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Водночас суд не погоджується з доводами позивача щодо правомірності нарахування процентів річних на підставі ст. 625 ЦК України, тобто за прострочення виконання зобов`язання, з огляду на таке.

17 березня 2022 р. набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX від 15 березня 2022, яким, зокрема, було внесено зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України та доповнено його пунктом 18, що встановлює нові правила звільнення позичальника від відповідальності в разі прострочення виконання ним своїх зобов`язань.

Так, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи зазначене вище, вимога позивача про стягнення заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України задоволенню не підлягають.

Суд відхиляє доводи відповідача, викладені у відзиві, як необґрунтовані. Посилання на погіршення стану здоров`я та скрутне матеріальне становище не підтверджені належними та допустимими доказами, а тому не можуть бути підставою для звільнення від виконання грошового зобов`язання чи відмови у стягненні передбачених договором процентів за користування кредитом. Посилання відповідача на частину третю статті 551 ЦК України є безпідставними, оскільки проценти за користування кредитом не є неустойкою. Інші доводи відзиву не спростовують встановлених судом обставин та правильності здійсненого позивачем розрахунку заборгованості.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню частково.

Щодо клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання рішення, про що зазначає в рішенні.

Згідно зі ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення суду, враховуючи обставини, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

У відзиві відповідач просила розстрочити виконання рішення строком на 5 місяців, посилаючись на скрутне матеріальне становище після лікування, та зазначила про готовність погашати заборгованість рівними частинами.

Разом із тим відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про істотне ускладнення виконання рішення або неможливість його виконання, зокрема доказів щодо стану здоров`я, витрат на лікування, доходів, майнового стану чи інших обставин, які б об`єктивно перешкоджали виконанню рішення суду.

Саме посилання на скрутне матеріальне становище без належного документального підтвердження не є достатньою підставою для надання розстрочки виконання рішення.

Враховуючи наведене, суд не вбачає передбачених законом підстав для розстрочення виконання рішення суду, у зв`язку з чим у задоволенні відповідного клопотання відповідача слід відмовити.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені частково, тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму понесених витрат по сплаті судового збору в розмірі 2139,05 (18583,00/23129,56* 2662,40) грн.

Керуючись ст. 12,13,81,141,259,263-265,268,273,280, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд.26 офіс 407, ЄДРПОУ 38548598) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 1597-5286 від 06.09.2025 у розмірі 18583 (вісімнадцять тисяч п`ятсот вісімдесят три) грн 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2139 (дві тисячі сто тридцять дев`ять) грн 05 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати складання повного його тексту, у порядку, передбаченому підпунктом 15.5 пункту 1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03.10.2017 року.

Суддя: Є.В. Челюбєєв