Ухвала суду № 138840730, 05.08.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/3818/26

н/п 2-о/953/73/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2026

Київський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Вітюка Р.В.

за участю секретаря судового засідання Глазько С.О.

представника заявниці Статівка О.Є.

розглянув у судовому засіданні заяву Харківської міської ради про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Харківська міська рада, ОСОБА_2 , П`ята Харківська міська державна нотаріальна контора про встановлення факту постійного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст заявлених вимог

У березні 2026 року представник ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ) звернувся до суду із заявою в якій просив встановити факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 (далі ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 02.04.2020 року по день його смерті, а саме по ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Заява мотивована тим, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували у шлюбі. Під час шлюбу вони набули майно, зокрема, квартиру. У 2011 році судовим рішенням було визнано право власності на квартири за ОСОБА_3 . У 2020 році рішенням суду було розірвано шлюб між сторонами. Заявниця вказує, що після цього вона та ОСОБА_3 продовжували проживати разом до моменту смерті останнього, 08.06.2025. Зазначає, що зверталась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , з яким вона проживала однією сім`єю як жінка та чоловік без шлюбу. Однак нотаріус відмовив у видачі свідоцтва мотивуючи відсутністю факту прийняття нею спадщини в установлені законом строки та порядку. Також в мотивувальній частині постанови нотаріус вказав, що документи, які підтверджують родинні відносини зі спадкодавцем надана не були.

Вказує, що встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу необхідне для підтвердження у П`ятій Харківській міській державній нотаріальній конторі факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини, для послідуючого звернення заявниці ОСОБА_1 до П`ятої Харківської міської державної нотаріальної контори для отримання Свідоцтва про право на спадщину за законом, яке належало спадкодавцю ОСОБА_3 на день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Виклад позицій інших учасників справи та заперечень заявниці

02.07.2026 від Харківської міської ради надійшли пояснення, в яких заявник просив залишити без розгляду заяву ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу у справі № 953/3818/26.

Пояснення обґрунтовано таким:

-наданих заявником документ не свідчать про факт постійного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та не підтверджують, що стосунки, що склалися між заявником та ОСОБА_3 , були притаманні сім`ї (у рішенні про розлучення заначено, що сторони не проживають разом; у паспорті заявниці зазначено інше місце реєстрації ніж те, про яке вказує заявниця; покази свідків не можуть бути достатнім доказом);

-визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне;

-встановлення судом факту постійного проживання разом із спадкодавцем може вплинути на майнові права Харківської міської ради, зокрема, щодо визнання майна відумерлою спадщиною та передачі його до комунальної власності в порядку статті 1277 ЦК України;

-заява про встановлення факту не підлягає розгляду у порядку окремого провадження, оскільки за обставинами цієї справи встановлено, що існує спір про право (Заявник, заінтересована особа претендують на майно, яке входить до складу спадщини). Майновий спір підлягає вирішенню виключно у порядку позовного провадження.

Заперечення заявниці

05.08.2026 від представника заявниці надійшли заперечення на пояснення Харківської міської ради, в яких учасник просив відмовити у задоволенні клопотання міськради про залишення заяви без розгляду, яке мотивовано таким:

- надані заявницею докази підтверджують факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 02.04.2020 по день його смерті;

- враховуючи, що заявниця ОСОБА_1 , як спадкоємиця 4-ї черги, подала заяву про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 спадкодавця ОСОБА_3 до П`ятої державної нотаріальної контори 21.01.2026, тобто до закінчення 08.03.2026 додаткового строку у три місяці з моменту неприйняття 08.12.2025 спадщини спадкоємицею 1-ї черги ОСОБА_4 матір`ю спадкодавця ОСОБА_3 , а також спадкоємицею 2-ї черги ОСОБА_2 сестрою спадкодавця ОСОБА_3 , тому строк для прийняття заявницею ОСОБА_1 спадщини вважається не пропущеним, а тому заявниця ОСОБА_1 , як спадкоємиця 4-ї черги, вважається такою, що прийняла спадщину;

- встановлення судом факту постійного проживання заявниці ОСОБА_1 разом із спадкодавцем взагалі не впливає та не може вплинути на майнові права заінтересованої особи, тобто Харківської міської ради, та визнання майна спадкодавця відумерлою спадщиною з передачею його до комунальної власності в порядку ст. 1277 ЦК України

Процесуальні дії у справі

Київський районний суд м. Харкова ухвалою від 01.04.2026 прийняв до розгляду заяву та відкрив провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 заінтересована особа: П`ята Харківська міська державна нотаріальна контора, призначив справу до судового розгляду, залучив до участі у справі Харківську міську раду та ОСОБА_2 .

27.04.2026 суд ухвалою задовольнив клопотання представника заявниці, витребувати у П`ятої Харківської міської державної нотаріальної контори належним чином засвідчені копії матеріалів спадкової справи за № 35/2026.

08.05.2026 від нотаріуса надійшла копія спадкової справи.

05.06.2026 від представника заявниці надійшло клопотання про залучення до участі у справі ОСОБА_4 матір померлого ОСОБА_3

05.08.2026 у судове засідання з`явився представник ОСОБА_1 . Заінтересовані особа у судове засідання не з`явились. Про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином.

Представник заявниці вважав за можливе проводити розгляд справи за відсутності заінтересованих осіб.

За таких обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності заінтересованих осіб відповідно до пункту 1 частини третьої статті 223 ЦПК України.

Представник ОСОБА_1 у судовому засіданні надала пояснення, заперечив проти клопотання Харківської міської ради, вказав, що спір про право відсутнє.

Фактичні обставини, встановлені судом

29.04.1979 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 уклали шлюб, що підтверджується свідоцтвом про одруження (повторним) серії НОМЕР_1 , виданим 09.04.2002 року міським відділом реєстрації актів громадського стану Харківського обласного управління юстиції.

16.08.1993 ОСОБА_1 було видано ордер № 064770 на житлове приміщення, а саме: на квартиру АДРЕСА_2 на підставі рішення Виконавчого комітету Орджонікідзевської Ради народних депутатів міста Харкова № 190/1 від 10.05.1993 року, заявниці, що підтверджується копією ордеру.

Розпорядженням голови Київської районної ради міста Харкова № 401 від 19.03.2007 ОСОБА_1 вирішено видати свідоцтво про право власності на 1-кімнатну квартиру АДРЕСА_3 .

14.08.2007 на ім`я ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а саме на квартиру АДРЕСА_2 , що підтверджується копією свідоцтва.

09.12.2011 Київський районний суд м. Харкова заочним рішенням у справі № 2018/2-3065/11, яке 19.12.2011 набрало законної сили, визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується копією заочного рішення.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 02.03.2020 у справі № 953/22892/19, яке 02.04.2020 року набрало законної сили, шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було розірвано, що підтверджується копією рішення.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

21.01.2026 ОСОБА_1 звернулась до П`ятої Харківської міської нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 .

Державний нотаріус П`ятої Харківської міської нотаріальної контори постановою від 21.01.2026 № 100/02-31 відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка мотивована тим, що заявниця у встановлений законом строк не звернулась до нотаріальної контори. Крім того в постанові вказано, що документи, які підтверджують родинні відносини із спадкодавцем, зокрема, спільного проживання протягом останніх п`яти років, заявницею не надано.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Окреме провадження це самостійний вид цивільного судочинства, у якому суд при розгляді безспірних справ встановлює юридичні факти або обставини з метою захисту охоронюваних законом інтересів громадян і організацій.

Відповідно до частини шостої статті 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

У порядку окремого провадження суд може розглянути і вирішити питання, зокрема, встановлення фактів, що мають юридичне значення, при цьому у заяві про встановлення такого юридичного факту обов`язково має бути зазначено, з якою метою заявнику необхідно встановити такий факт (пункт 1 частини першої статті 318 ЦПК України).

У порядку окремого провадження суд може вирішити спір про факт, про стан, але не спір про право цивільне, оскільки метою такого судового розгляду є лише встановлення наявності або відсутності самого факту, і факт, що встановлюється судом у порядку окремого провадження, повинен мати юридичне значення і безспірний характер, оскільки якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується у порядку позовного провадження, суд повинен залишити заяву без розгляду і роз`яснити заявнику право подачі позову на загальних підставах (постанова Верховного Суду від 14.06.2021 у справі № 760/33008/19).

Відповідно до положень частини четвертої статті 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

Під спором про право у справах окремого провадження розуміється конфлікт інтересів заявника та хоча б однієї із заінтересованих осіб внаслідок заперечення такої особи проти задоволення заяви про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів або неоспорюваних прав, а також можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов`язків у третіх осіб внаслідок задоволення відповідної заяви.

Відповідності до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За змістом частини першої, другої статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Згідно з частинами першою третьою статті 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. У разі якщо на об`єкті нерухомого майна на момент відкриття спадщини знаходиться рухоме майно, що входить до складу спадщини, таке рухоме майно переходить у власність територіальної громади, якій передано нерухоме майно. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно за його місцезнаходженням.

Отже, за умови відсутності спадкоємців за заповітом та законом, усунення спадкоємців від спадщини, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття спадщина може перейти до територіальної громади на підставі рішення суду (постанова Верховного Суду від 06.09.2022 у справі № 758/7737/21).

З матеріалів справи вбачається, що метою звернення ОСОБА_1 із заявою про встановлення факту постійного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу є встановлення в судовому порядку обставини, необхідної для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , зокрема, для вирішення в подальшому питання про право власності на спадкове майно, яке залишилось після його смерті.

У клопотанні Харківська міська рада висловила свої заперечення щодо задоволення заяви ОСОБА_1 , зокрема, з посиланням на положення статті 1277 ЦК України, якою передбачено можливість набуття органом місцевого самоврядування права власності на нерухоме майно з дотриманням визначеного законом порядку. Відповідно нормою передбачена потенційна можливість набути право власності на нерухоме спадкове майно про яке вказує Харківська міська рада. Тобто вбачається спір право щодо частини квартири, власником якої був ОСОБА_3 , що виключає можливість розгляду заяви в порядку окремого провадження.

З наведених підстав відхиляються заперечення представника ОСОБА_1 щодо відсутності підстав для задоволення клопотання Харківської міськради про залишення заяви без розгляду, оскільки наведеною нормою передбачено можливість набуття права власності на спадкове майно органом місцевого самоврядування, про що останній вказує в своїй заяві. Також суд вважає необґрунтованими доводи ОСОБА_1 щодо відсутності у міськради права претендувати на майно, оскільки таке прямо передбачено статтею 1277 ЦК України. До того ж,, надані пояснення міськрадою та протилежна позиція заявниці вказують про наявність спору.

Висновки за результатами розгляду заяви

Отже, суд, встановивши, що із заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення і пояснень (клопотання) міськради, вбачається спір про право, вважає, що наявні підстави для залишення заяви ОСОБА_1 без розгляду на підставі частини четвертої статті 315 ЦПК України, оскільки встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем пов`язується з наступним вирішенням спору про право, а тому такий спір має вирішуватися в порядку позовного, а не окремого провадження.

Наведене узгоджується з усталеною практикою Верховного Суду, зокрема, висновками, викладеними у постановах від 13.10.2021 у справі № 159/858/20, від 12.01.2022 у справі № 227/2188/21, від 24.06.2022 у справі № 337/3395/21.

При цьому ОСОБА_1 не позбавлена права звернутися до суду із позовом про захист своїх прав, які вважає порушеними, не визнаними чи оспореними із належним дотриманням вимог процесуального законодавства та у порядку, який визначено ЦПК України.

Керуючись статтями 2, 43, 259 261, 315, 317, 353 355 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Харківської міської ради про залишення без розгляду задовольнити.

2. Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Харківська міська рада, ОСОБА_2 , П`ята Харківська міська державна нотаріальна контора про встановлення факту постійного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, залишити без розгляду.

3. Роз`яснити ОСОБА_1 право подати позов на загальних підставах.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її оголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 07.08.2026.

Суддя Роман ВІТЮК