Рішення № 138840617, 07.08.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/7517/26

Провадження № 2/638/7248/26

РІШЕННЯ

Іменем України

07 серпня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Латки І.П.,

за участю секретаря судового засідання Мяснянкіної Г.П.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

У квітні 2026 року до суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитними договорами № 4031198 від 24.09.2021 та № 8395496763 від 01.07.2021 у загальному розмірі 117429,97 грн; покласти на відповідача судовий збір у розмірі 2662,40 грн та стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 не виконала свої зобов`язання за договором № № 4031198 від 24.09.2021, укладеним з ТОВ «МІЛОАН», правонаступником якого у зобов`язанні є позивач, внаслідок чого станом на день подання позовної заяви має заборгованість у розмірі 113780,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 20000,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 92780,00 грн, заборгованість за комісіями - 1000,00 грн.

Окрім того, ОСОБА_1 не виконала свої зобов`язання за договором № № №8395496763 від 01.07.2021, укладеним з ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ», правонаступником якого у зобов`язанні є позивач, внаслідок чого станом на день подання позовної заяви має заборгованість у розмірі 3649,97 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 2565,75 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 0,24 грн, заборгованість за комісіями - 1083,98 грн.

У відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 , проти позовних вимог заперечувала з наступних підстав. По-перше, Договір про споживчий кредит № 4031198 було укладено в спосіб, не передбачений ст. 1047 Цивільного кодексу України, тобто не в письмовій формі, а тому він є нікчемним та таким, що не створює юридичних наслідків. По-друге, позивачем не надано до матеріалів справи доказів повідомлення відповідача про зміну кредитора та укладання правочинів щодо відступлення прав вимоги та факторингу, чим порушено права відповідача, які встановлені ст. 518 Цивільного кодексу України. По-третє, матеріали справи не містять обов`язкових документів, які передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», зокрема: позивачем не надано всі виписки по рахункам відповідача. По-четверте, надані позивачем розрахунки заборгованості за договором про споживчий кредит № 4031198 від 24.09.2021 року містять відмінні дані щодо заборгованості та суттєві розбіжності, що дає підстави для обґрунтованих сумнівів у об`єктивності заявленої позивачем позовної вимоги щодо стягнення заборгованості, оскільки вищевказані розрахунки заборгованості не містять чіткої та послідовної інформації. Крім того, є сумнівним нарахування процентів у розмірі 29000 грн станом на 10.01.2023 року ТОВ «Вердикт Капітал», як і не надання до суду документів, які свідчать про наявність таких прав ТОВ «Вердикт Капітал». По-п`яте, вимоги про стягнення комісії є необґрунтованими, оскільки позивачем не зазначено та не надано доказів наявності переліку банківських послуг, які пов`язані з наданням кредиту та які повинні надаватись банком, і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитних договорів, що свідчить про нікчемність таких умов договору відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування». Щодо судових витрат позивача на професійну правничу допомогу, то відповідач просила відмовити у їх стягненні за недоведеністю, оскільки окрім договору про надання правової допомоги, укладеного з АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС» від 01.07.2024 року, а також підписаних беззмістовних додатків до нього, позивачем не надано до суду будь-яких доказів, пов`язаних з отриманням правової допомоги, враховуючі, що позовна заява підписана та подана до суду безпосередньо позивачем, а саме: детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» у відповіді на відзив зазначило, що ТОВ «МІЛОАН» перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 20000,00 грн. Враховуючи, що ТОВ «МІЛОАН» не є банком або відповідною фінансовою установою, яка має право здійснювати грошові перекази, відповідна операція була здійснена ТОВ ФК «Елаєнс» на підставі укладеного між сторонами договору. Даний договір є частиною господарської діяльності товариства, а його дослідження судом в рамках даної справи є недоречним. Зданого листа ТОВ ФК «Елаєнс» вбачається, що 24.09.2021 року було перераховано грошові кошти в сумі 20000,00 грн. на картковий рахунок НОМЕР_1 . Щодо надання виписок з рахунку позичальника з відображенням всіх операцій по такому рахунку, то позивач об`єктивно позбавлений можливості їх надати, оскільки не є банком в розумінні Закону України "Про банки і банківську діяльність", а є фінансовою установою і діє відповідно до Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії". Ні первісний кредитор, ні позивач не є банками та на них не розповсюджується дія Закону України «Про банки та банківську діяльність». Разом з тим, кредитор є небанківською фінансовою установою, діяльність яких регулюється спеціальним законодавством для осіб, які надають небанківські фінансові послуги. Щодо розрахунків заборгованості, то в них чітко вказано з чого складається заявлена сума заборгованості, відповідно до яких умов договору та за який період вона була нарахована. При цьому, перевірити правильність розрахунків можливо за допомогою елементарних математичних операцій множення, ділення та додавання. Нарахування відсотків за договором № 4031198 від 24.09.2021 здійснювалось в межах строку кредитування, визначеного та погодженого сторонами Договору. Розмір та порядок нарахування відсотків погоджений сторонами Кредитного договору, підстави виникнення заборгованості є законними, а її розмір розумним та справедливим. В матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження належного виконання умов договору та контррозрахунок заборгованості, здійснений відповідачем. Таким чином, відсутні підстави для сумніву у правильності здійснених кредитором розрахунків. Щодо повідомлення про заміну кредитора, то позивач зазначив, що таке повідомлення не є обов`язковим при укладанні договорів відступлення прав вимоги. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням. Єдиним наслідком такого неповідомлення є ризик для кредитора у вигляді можливості виконання боржником свого обов`язку на користь попереднього кредитора. І це більше стосується добровільного виконання зобов`язання, а не стягнення з боржника сум в примусовому порядку. Разом з тим, матеріали справи не містять доказів належного виконання боржником зобов`язань як на користь первісного кредитору, так і на користь позивача.

У запереченні на відповідь ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 , зазначила, що відповідно до Квитанції №7146be6d-e6aa-4dbf-bc6f76f4551689ad_637680828060633377, яка міститься в матеріалах справи, кредитні кошти були перераховані ТОВ «ФК «ЕЛАЄНС», з якою, відповідачем не укладалось жодних договорів або інших правочинів. Таким чином, кредитодавцем (ТОВ «МІОЛАН») не виконано свої зобов`язань за вищевказаним договором щодо надання грошових коштів в кредит, а отже, позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за Договором про споживчий кредит № 4031198, укладеного між ТОВ «МІОЛАН» та відповідачем, є безпідставною. Відповідач наголосила, що виписка з рахунка особи є документом, який може бути доказом і який суду необхідно оцінити відповідно до вимог цивільного процесуального закону при перевірці доводів про реальне виконання кредитного договору. Такої виписки матеріали справи не містять. Первісним кредитором було передано позивачу всі передбачені законодавством документи, щодо кредитних договорів, у тому числі і первинних, однак позивачем разом з позовною заявою вищевказані первинні документи, у т.ч. виписки з рахунку позичальника з відображенням всіх операцій по такому рахунку надані не були, а твердження про неможливість їх надання до суду є безпідставними. Позивачем не спростовуються розбіжність даних, які містяться у 3(!) розрахунках заборгованості, що дає обґрунтовані підставі для сумнівів у об`єктивності заявленої позивачем позовної вимоги щодо стягнення заборгованості, оскільки вищевказані розрахунки заборгованості не містять чіткої та послідовної інформації. Крім того, позивачем не надаються пояснення та докази щодо об`єктивності нарахування процентів у розмірі 29000 грн. станом на 10.01.2023 року ТОВ «Вердикт Капітал», як і не надання до суду документів, які свідчать про наявність таких прав ТОВ «Вердикт Капітал». Також, позивачем не обґрунтовуються та не спростовуються нарахування комісій в спосіб, який не передбачений законодавством. Також позивачем не спростовується, що договір про споживчий кредит № 4031198 було укладено в спосіб, не передбачений ст. 1047 Цивільного кодексу України, а тому є нікчемним та таким, що не створює юридичних наслідків. Неповідомлення відповідача про заміну кредитора та укладання правочинів щодо відступлення прав вимоги та факторингу, порушує права відповідача, які встановлені нормою ст. 518 Цивільного кодексу України.

Ухвалою суду від 13 квітня 2026 року заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін про судове засідання.

Ухвалою суду від 23 червня 2026 року за клопотанням позивача витребувано у Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» (код ЄДРПОУ 21133352, адреса: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19) наступні докази:

- ідентифікаційні дані власника картки та повний номер картки № НОМЕР_1 , в тому числі, але не виключно прізвище, ім`я, по-батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта, адресу місця проживання, контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти, тощо), та інші відомості про власника вказаної картки;

- докази зарахування на картку № НОМЕР_1 кредитних коштів ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 )у сумі 20000,00 грн., та які 24.09.2021 року були на неї перераховані, а саме витребувати виписки за номером картки № НОМЕР_1 за період із 24.09.2021 по 29.09.2021;

- інформацію, чи відкривалась ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) банківська картка № НОМЕР_1 (віртуальна чи фізична картка) та надати повний номер банківської картки № НОМЕР_1 ;

- інформацію щодо номеру телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_1 за період із 24.09.2021по 29.09.2021;

- інформацію чи знаходиться номер телефону НОМЕР_3 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в анкетних даних.

03 липня 2026 року до суду від АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» надійшли докази, витребувані ухвалою від 23 червня 2026 року.

В судовому засіданні представник позивача Васюта Крістіна Сергіївна позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Представник відповідача Хоменко Євген Олександрович в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві. Наголосив на тому, що матеріали справи не містять доказів щодо укладення договору на переказ грошових коштів з ТОВ «ФК «ЕЛАЄНС».

Заслухавши вступне слово сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Судом встановлено, що 01 липня 2021 року ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» (далі - ТОВ «ФК «ЦФР») та ОСОБА_1 уклали Кредитний договір№ 8395496763, відповідно до п. 1.1. якого Кредитодавець зобов`язується надати кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором..

Відповідно до п. 1.2 Договору кредит надається позичальнику на наступних умовах: тип кредиту - кредит, сума кредиту - 2799,00 грн, строк, на який надається кредит, - 24 міс.

Позичальник зобов`язується сплачувати проценти за користування кредитом та здійснювати повернення кредиту на умовах передбачених Паспорті кредиту №5496763, який є невід`ємною частиною цього Договору.

У Розділах 4-5 Паспорту кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР» № 5496763 містяться основні умови кредитування та інформація щодо процентної ставки, а саме: сума кредиту - 2799,00 грн; строк, на який надається кредит, - 24; щомісячні проценти - 3,00%. Загальні витрати за кредитом - 1943,96 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника за весь строк користування кредитом - 4142,96 грн.

У Розділі 6 Паспорту кредиту визначено графік погашення кредиту.

Договір № 8395496763 разом з додатками підписані ОСОБА_1 24 вересня 2021 року.

З Виписки по особовим рахункам кредитного договору № 8395496763 за період з 01.07.2021 по 21.12.2023, клієнт - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , складеною АТ «Таскомбанк», вбачається рух кредитних коштів по вказаному рахунку ОСОБА_1 та наявність заборгованості за кредитним договором.

На підставі Договору факторингу № 171221 від 17 грудня 2021 року, Витягу з Реєстру прав вимоги до Договору факторингу №171221 від 17.12.2021 ТОВ «ФК «ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ» відступило АТ «ТАСКОМБАНК» право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 8395496763 від 01.07.2021 на суму заборгованості у розмірі 2565,82 грн, з яких 2215,88 грн - заборгованість за тілом кредиту, 349,87 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 0,01 грн - заборгованість за відсотками, 0,06 грн - заборгованість за простроченими відсотками.

На підставі Договору факторингу № НІ/11/14-Ф від 21 грудня 2023 року, платіжної інструкції № 0403680000 від 21.12.2023 на суму 564047,38 грн, Акту прийому-передачі Реєстру Прав Вимоги за Договором факторингу № HI/11/14-Ф від «21» грудня 2023 року, Акту прийому-передачі Реєстру Прав Вимоги в електронному вигляді за Договором факторингу № HI/11/14-Ф від «21» грудня 2023 року, Реєстру прав вимоги за формою Додатку № 1 до Договору факторингу № НІ/11/14-Ф від 21 грудня 2023 року, АТ «ТАСКОМБАНК» відступило ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 8395496763 від 01.07.2021 на суму заборгованості у розмірі 3649,97 грн, з яких: 2565,75 грн - заборгованість за тілом кредиту, 0,24 грн - заборгованість за відсотками, 1083,98 грн - заборгованість за комісіями.

Згідно з розрахунком заборгованості за Кредитним договором № 8395496763 від 01.07.2021 за період з 21.12.2023 по 20.03.2026, складеним ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором складає 3649,97 грн, з яких: 2565,75 грн - заборгованість за тілом кредиту, 0,24 грн - заборгованість за відсотками, 1083,98 грн - заборгованість за комісіями.

Окрім того, 24 вересня 2021 року ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 уклали Договір про споживчий кредит № 4031198, відповідно до п. 1.1 якого Кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2. Договору (далі - кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у встановлений п.1.4. Договору термін та виконати іншізобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.

Згідно із п. 1.2. Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 20000.00 грн. у валюті: Українські гривні.

Кредит надається строком на 30 днів з 24.09.2021 (строк кредитування) (п. 1.3. Договору).

Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 24.10.2021 (п. 1.4 Договору).

Згідно з п. 1.5.1. Договору комісія за надання кредиту: 1000.00 грн., яка нараховується за ставкою 5.00 відсотків від суми кредиту одноразово.

Проценти за користування кредитом: 3780.00 грн., які нараховуються за ставкою 0.63 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п. 1.5.2 Договору).

Відповідно до п. 1.6. Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Згідно з п. 1.7 Договору тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п.2.2,.2.3 цього Договору.

Відповідно до п. 2.3.1.2 Договору Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у Позичальника відсутня заборгованість перед Кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо Позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п.1.6 Договору. У випадку, якщо Позичальник протягом періоду на який продовжено строк кредитування(пролонгації) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах.

Згідно з п. 2.1 Договору кредитні кошти надаються Позичальнику шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти Позичальника, зареєстрованої Позичальником для цієї мети в особистому кабінеті на сайті miloan.ua.

Згідно з п. 6.1 Договору цей Кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та\або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Приймаючи пропозицію Товариства про укладання цього кредитного Договору Позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (у т.ч. Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів) Договору в цілому (п. 6.3 Договору).

У п. 6.4 Договору сторони погодили, що укладення Товариством Кредитного договору з Позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню Товариством ідентичного за змістом Кредитного договору, який підписаний власноручним підписом Позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки.

Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (п. 6.5 Договору).

Пункт 10 Договору містить податковий код ОСОБА_1 - НОМЕР_2 , її паспортні дані ( НОМЕР_4 ), адресу реєстрації: АДРЕСА_1 , номер мобільного телефону НОМЕР_3 та електронну пошту: ІНФОРМАЦІЯ_2

Договір №4031198 разом з Додатком 1 та 2 (Графік платежів та Паспорт споживчого кредиту відповідно) підписані ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором «W71447» 24.09.2021 о 12:20 год., про що міститься відмітка на першому аркуші договору, а також підтверджується Довідкою про ідентифікацію б/н, складеною генеральним директором ТОВ «МІЛОАН».

Відповідно до квитанції № № 7146be6d-e6aa-4dbf-bc6f-76f4551689ad_637680828060633377 від 24 вересня 2021 року ТОВ «Фінансова компанія «Елаєнс» здійснила наступну фінансову операцію: Платник ТОВ «МІЛОАН», код 40484607; Отримувач: власник платіжної картки НОМЕР_5 ; сума та валюта - 20000 грн.

АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» листом № БТ/Е-28688 від 26.06.2026 повідомило, що На ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) Банком була емітована фізична платіжна картка № НОМЕР_6 ; ідентифікаційні дані власника картки № НОМЕР_6 - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорта ID НОМЕР_7 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ; контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти тощо): НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . За період 24.09.2021 року на рахунок банківської картки № НОМЕР_6 були успішно зараховані грошові кошти у сумі 20000,00 грн. Повний номер рахунку, що належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) маска-Картки № НОМЕР_6 - НОМЕР_8 .

Згідно з банківською випискою про рух коштів по картці від 02.07.2026, складеною АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», 24.09.2021 о 12:20:09 год. на банківський рахунок ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) НОМЕР_8 з карткою № НОМЕР_6 було зараховано грошові кошти у розмірі 20000,00 грн, деталі операції: CASH2CARD P2PCREDIT.

Згідно з Відомістю про щоденні нарахування та погашення, складеною ТОВ «МІЛОАН», кредитодавцем ОСОБА_1 за кредитним договором № 4031198 за період з 24.09.2021 до 23.12.2021 нараховано: 20000,00 грн - тіло кредиту, 1000,00 грн - комісія за надання кредиту, 3780,00 грн - проценти згідно п. 1.5.2 Договору за період з 25.09.2021 до 24.10.2021, 63000,00 грн - проценти згідно п.п.1.6, 2.3.1.2 договору за період з 24.10.2021 до 23.12.2021.

На підставі Договору факторингу № 26-01/2022-83 від 26 січня 2022 року, платіжного доручення № 324190002 від 27.01.2022 на суму 4097773,59 грн, Акту приймання-передавання Реєстру Боржників за Договором Факторингу № 26-01/2022-83 від 26.01.2022, Акту приймання-передавання Реєстру Боржників в електронному вигляді за Договором Факторингу № 26-01/2022-83 від 26.01.2022, Реєстру Боржників до Договору факторингу № 26-01/2022-83 від 26 січня 2022 року, ТОВ «МІЛОАН» відступило за плату ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 4031198 від 24.09.2021 на суму заборгованості у розмірі 84780 грн, з яких 20000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 1000,00 грн - комісія, 63780,00 грн - заборгованість за відсотками.

ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» на суму заборгованості за тілом кредиту за період з 26.01.2022 до 23.03.2022 нарахувало відсотки у розмірі 29000,00 грн, у внаслідок чого заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 4031198 від 24.09.2021 станом на 10.01.2023 складає 113780,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 20000,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 92780,00 грн, заборгованість за комісіями - 1000,00 грн.

На підставі Договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року, Акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.02.2023, Акту прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором № 10-01/2023 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10.01.2023 року, Акту прийому-передачі Реєстру Боржників в електронному вигляді за Договором № 10-01/2023 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10.01.2023 року, Реєстру боржників до Договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило за плату ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 4031198 від 24.09.2021 на суму заборгованості у розмірі 113780,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 20000,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 92780,00 грн, заборгованість за комісіями - 1000,00 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості за Кредитним договором № 4031198 від 24.09.2021, складеним ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором складає 113780,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 20000,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 92780,00 грн, заборгованість за комісіями - 1000,00 грн.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Відповідно до ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» (тут і далі в редакції станом на 05.02.2020), загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію, зокрема, за надання кредиту.

Виходячи з аналізу вимог п. 4 ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», роз`яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», які викладені у постанові від 13 липня 2022 року по справі №496/3134/19 така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача, як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, зазначила, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У постанові від 05 квітня 2023 року, справа №910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно із ч. 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті фактичних обставин цієї справи, суд зазначає наступне.

Позивачем належними, допустимими та достовірними доказами доведено обставини укладення відповідачкою кредитних договорів № 4031198 від 24.09.2021 та № 8395496763 від 01.07.2021 з ТОВ «МІЛОАН» та з ТОВ «ФК «ЦФР» відповідно; належне виконання кредитодавцями своїх зобов`язань щодо надання кредиту. Доводи відповідача про неотримання кредитних коштів від ТОВ «МІЛОАН» спростовуються сукупністю долучених до позовної заяви та витребуваних судом у АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» доказів. Крім того, суд сприймає критично доводи відповідача про неукладення кредитного договору з ТОВ «МІЛОАН», оскільки долучений до позовної заяви кредитний договір містить персональні дані відповідача, яка не надала суду розумних пояснень яким чином ці дані (податковий номер, номер паспорту, номер телефону, адреса місця проживання та електронна пошта) опинилися у розпорядженні кредитодавця. Доказів звернення відповідача до правоохоронних органів з підстав неправомірного заволодіння та використання її персональних даних матеріали справи не містять. Крім того, безпосередньо після укладення кредитного договору на банківський рахунок відповідача були зараховані грошові кошти у розмірі 20000 грн, тобто у тому ж розмірі, який погоджений сторонами кредитного договору № 4031198, що дає підстави стверджувати про реальне укладення та фактичне виконання кредитодавцем вказаного кредитного договору.

Крім того, позивачем доведено обставини набуття ним прав кредитора за вказаними кредитними договорами на підставі договорів факторингу та відступлення прав вимоги, презумпцію правомірності яких відповідачем не спростовано, а судом не встановлено обставин, які би свідчили про їх нікчемність. Судом враховано, що матеріали справи не містять доказів отримання відповідачем повідомлення про відступлення права вимоги, проте за змістом ч. 2 ст. 516 ЦК України неотримання боржником повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не звільняє його від обов`язку погашення заборгованості, а лише наділяє його право на погашення заборгованості первісному кредитору, у зв`язку з чим новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків, оскільки у цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Водночас, суд не може погодитися з розрахованим позивачем розміром заборгованості ОСОБА_1 за вказаними кредитними договорами з огляду на таке.

Щодо кредитного договору № 8395496763 від 01.07.2021, то ані зміст кредитного договору, ані паспорт кредитного договору не містять умов щодо нарахування та сплати комісії за користування кредитом. Тобто сторони кредитного договору не погодили порядок нарахування та сплати комісії за користування кредитом, відтак у ОСОБА_1 відсутній обов`язок зі сплати нарахованої позивачем комісії у розмірі 1083,98 грн, у зв`язку з чим суд відмовляє у задоволенні цих позовних вимог за їх необґрунтованістю.

Щодо кредитного договору № 4031198 від 24.09.2021, то суд не повною мірою погоджується з розміром заборгованості за відсотками з огляду на таке.

Так, у п. 1.4 Договору сторони погодили строк договору до 24.10.2021, при цьому пунктом 2.3.1.2 Договору передбачено пролонгація строку договору на стандартних (базових) умовах, відповідно до якого збільшення (продовження) строку кредитування не може перевищувати 60 днів. Відтак, загальний строк кредитування не може перевищувати 90 днів.

Виходячи з умов договору, здійснених позивачем та попередніми кредиторам нарахувань, розмір заборгованості за відсотками, нарахованими в межах строку кредитування, складає 63780,00 грн, з яких: 3780,00 грн - за період з 25.09.2021 до 24.10.2021 за процентною ставкою 0,63% відповідно до п. 1.5.2 Договору; 60000,00 грн - за період з 25.10.2021 до 23.12.2021 за процентною ставкою 5,0% відповідно до п. 1.6 Договору в межах строку, передбаченого п. 2.3.1.2 Договору.

Нарахування в подальшому ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відсотків за користування кредитом за період з 26.01.2022 до 23.02.2023, тобто поза межами строку договору, суперечить умовам договору та вимогам чинного законодавства, оскільки за висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування. Після закінчення строку кредитування права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. При цьому, суд враховує, що позивачем не пред`явлено позовних вимог про стягнення заборгованості за відсотками, нарахованими згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, оскільки у позовній заяві зазначено заборгованість зі сплати 3% річних, тобто згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, складає 0,00 грн.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог про стягнення заборгованості за процентами у розмірі 29000,00 грн, нарахованих поза межами строку кредитування, у зв`язку з чим відмовляє у їх задоволенні.

Решта позовних вимог, а саме про стягнення заборгованості за кредитним договором № 8395496763 від 01.07.2021 у розмірі 2565,99 грн, з яких 2565,75 грн - заборгованість за тілом кредиту, 0,24 грн - заборгованість за відсотками, та за кредитним договором № 4031198 від 24.09.2021 у розмірі 84780,00 грн, з яких: 20000,00 грн - тіло кредиту, 63780,00 грн - відсотки, 1000,00 грн - комісія, оскільки є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки позивач довів обставини укладення кредитного договору на зазначених умовах, належне виконання кредитодавцями своїх зобов`язань шляхом надання відповідачу кредитних коштів у розмірі та у спосіб, які передбачені договорами, тоді як відповідач всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України не надала належних та допустимих доказів повернення позивачу тіла кредиту, сплати комісії за видачу кредиту, нарахування якої передбачене чинним законодавством, а також процентів за користування кредитом у вказаному розмірі, які нараховані відповідно до умов договору та з дотриманням чинного законодавства, тобто не спростувала заборгованість за вказаними кредитними договорами у загальному розмірі 87345,99 грн.

Решта доводів сторони відповідача не є суттєвими, а тому не потребують окремої оцінки.

З урахуванням викладеного, суд задовольняє позовні вимоги частково та стягує з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за кредитними договорами № 8395496763 від 01.07.2021 та № 4031198 від 24.09.2021 у загальному розмірі 87345,99 грн, тоді як у задоволенні решти позовних вимог відмовляє за необґрунтованістю.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог (74,381344047%), тобто у розмірі 1980,33 грн.

Щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; із вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч. 1, п. 1, 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до частини першої статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Згідно ч. 8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Позивач при зверненні до суду з цим позовом зазначив, що сума витрат на професійну правничу допомогу складає 25000 грн. У позовній заяві позивач просив стягнути зазначену суду інших судових витрат з відповідача на користь позивача.

На підтвердження понесення вказаних судових витрат позивач надав наступні докази:

- Договір про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024, укладений між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС»;

- Прайс-лист АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС»;

- Заявку на надання юридичної допомоги № 777 від 02.02.2026;

- Витяг з Акту № 19 про надання юридичної допомоги від 27.02.2026 року, яким ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС» у відповідності до Заявки на надання юридичної допомоги № 777 погодили надання наступних послуг щодо примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 ), договір № 4031198, 8395496763, а саме:

1.1) Надання усної консультації з вивченням документів - 2 год., вартістю 4000 грн;

1.2) Складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду - 6 год., вартістю 18000 грн;

1.3) Письмова (вивчення документації Клієнта з посиланням на нормативно-правові акти та підготовкою аналітичної довідки щодо судової практики) - 3000,00 грн.

Сторона відповідача просила зменшити розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу до 100 грн у зв`язку з їх неспівмірністю зі складністю справи, недоведенням їх розміру.

Згідно зі статтею 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У постанові Великої Палати Верховного Суду у від 13 січня 2022 року у справі № 755/9215/15 (провадження № 14-382цс19), зазначено, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Водночас, при визначенні суми відшкодування, суд виходить з критерію реальності та необхідності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 5-6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Оцінюючи визначений стороною позивача розмір витрат на правничу допомогу, суд зазначає, що він не відповідає критерію розумності з огляду на ціну позову, складність справи, яка є малозначною справою та розглянута судом у спрощеному позовному провадженні. Крім того, враховуючи предмет та підстави позову, сталість законодавство та судової практики щодо цих правовідносин, надання правової допомоги у цій справі не потребувало від представника позивача витрачення значного часу на збирання та дослідження великого обсягу доказів.

Заявлена позивачем до стягнення сума судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25000,00 грн вочевидь є неспівмірною зі складністю справи та свідчить про намір надмірного збагачення і по суті становить додатковий спосіб отримання доходу, що суперечить правовому висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 24 січня 2022 року у справі № 911/2737/17.

На підставі викладеного, з урахуванням категорії справи, ціни позову, значення справи для сторін, рівня складності спірних правовідносин, обсягу та характеру наданих позивачу послуг з правничої допомоги, виходячи з принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, їхньої дійсності та необхідності, суд дійшов висновку, що справедливим буде стягнення з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу грошових коштів у розмірі 3000 грн

Керуючись ст. 4, 10, 12-13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 279-280, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926, адреса: м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306) заборгованість за кредитними договорами № 8395496763 від 01.07.2021 та № 4031198 від 24.09.2021 у загальному розмірі 87345,99 грн (вісімдесят сім тисяч триста сорок п`ять гривень 99 копійок).

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926, адреса: м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306) судовий збір у розмірі 1980,33 грн та судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн, а всього судові витрати у розмірі 4980,33 грн (чотири тисячі дев`ятсот вісімдесят гривень 33 копійки).

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складено 07 серпня 2026 року.

Суддя І.П. Латка