Рішення № 138840557, 06.08.2026, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №613/157/26 Провадження № 2/613/506/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року Богодухівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Уварової Ю.В.,

за участі секретаря Макушинської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богодухові цивільну справу № 613/157/26 провадження № 2/613/506/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 , у якому представник просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 2626403 від 09.07.2020 у розмірі 25 184,00 грн. та понесені судові витрати, які складаються з судового збору в сумі 2662,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 8000,00 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що 09.07.2020 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 2626403.

У кредитному договорі сторони погодили всі істотні умови, зокрема щодо розміру кредиту, строку кредитування, відсотків за користування кредитом.

ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання за договором виконало належним чином та у повному обсязі, а саме надало позичальнику можливість розпоряджатися кредитними коштами.

26.02.2021 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено Договір відступлення прав вимоги № ККАУ-26022021, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшли права вимоги до боржників, у тому числі до відповідача ОСОБА_2 за кредитним договором № 2626403 від 09.07.2020.

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав ні перед первісним кредитором, ні перед позивачем, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитним договором, тому позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Ухвалою суду від 03.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

25.03.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якій відповідач позовні вимоги в частині стягнення тіла кредиту в сумі 7800,00 грн. визнала. Однак заперечувала проти стягнення заборгованості за відсотками, оскільки такий розмір відсотків значно перевищує розмір тіла кредиту. Тобто такі вимоги є несправедливими та неправомірними і направлені на незаконне збагачення за рахунок особи, яка має статус ВПО і проживає в Україні під час воєнного стану.

Також відповідач зазначила, що вона жодних договорів з ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» не укладала, а кредитний договір не містить умов щодо права ТОВ «Авентус Україна» відступати права вимог третім особам.

Також відповідач звернула увагу, що позивач звернувся до суду з пропуском позовної давності.

30.03.2026 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Зазначив, що підписавши кредитний договір, позичальник погодився, що він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту. Істотні умови договору були погоджені між сторонами, зокрема щодо розміру кредиту та сплати процентів за користування кредитом. Надана Позивачем картка обліку Договору (Розрахунок заборгованості) за Договором №2626403 від 09.07.2020 містить деталізовані щоденні нарахування процентів, що дозволяє встановити рух коштів та розмір заборгованості. Судова практика свідчить про те, що розрахунок заборгованості може бути належним доказом існування боргу лише у взаємозв`язку з іншими доказами, зокрема, Позивачем було надано такі докази, а саме Лист про перерахування коштів до кредитного договору № 2626403 від 09.07.2020.

Щодо відступлення права вимоги за кредитним договором, представник позивача зазначив, що в матеріалах справи наявні належні докази переходу права грошової вимоги до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», зокрема копія Договору відступлення прав вимоги №ККАУ-26022021, Витягу із реєстру боржників до Договору відступлення прав вимог №ККАУ-26022021 від 26.02.2021, акту приймання-передачі Реєстру боржників, платіжного доручення до Договору відступлення прав вимоги №ККАУ-26022021.

Щодо строку позовної давності, то представник позивача зазначив, що 02.04.2020 набув чинності Закон України від 30.03.2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з подальшими змінами, з 12.03.2020 до 22.05.2020 на всій території України встановлений карантин.

Дію карантину неодноразово було продовжено на всій території України, востаннє постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2023 № 383 до 30 червня 2023.

До 04.09.2025, тобто до набрання чинності ЗУ «Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності», де було виключено п.19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40-44, ст. 356), згідно зазначеного пункту у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжувались на строк його дії.

Отже, позивачем не пропущено строк для звернення з вказаним позовом до суду

Ухвалою суду від 16.06.2026 задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

Представник позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» в судове засідання не з`явився, у відповіді на відзив просив розглянути справу без його участі та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 також надала суду заяву, у якій просила розглянути справу без її участі.

Крім того, відповідач просила призначену суму до стягнення розподілити на декілька місяців, оскільки вона перебуває у скрутному матеріальному становищі, тобто розстрочити виконання рішення суду.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, доходить таких висновків.

Судом встановлено, що 09.07.2020 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір № 2626403 про надання споживчого кредиту в електронній формі, який підписаний позичальником одноразовим ідентифікатором /а.с.9-11/.

Згідно з умовами договору, відповідачу надано кредит в сумі 7800,00 грн., строком на 30 днів. (п. 1.3.,1.4.).

Знижена процентна ставка становить 1,62 % в день від суми кредиту, застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 цього договору (без пролонгацій), якщо в цей строк споживач здійснить повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку (п.1.5.1.).

Стандартна процента ставка становить 1,90 % в день від суми кредиту, застосовується:

- у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 цього договору, якщо споживач не виконав умови зазначені в п.1.5.1. договору для застосування зниженої процентної ставки;

- у межах нового строку, якщо відбулося продовження строку користування кредитом відповідно до п.4.1 - 4.6 цього договору;

- у межах періоду прострочення, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, що застосовується відповідно до абз.2 ч.1 ст.1048 ЦК України ( п.1.5.2.).

Відповідно до п. 2.1. кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної карти № НОМЕР_1 або іншої платіжної карти, реквізити якої надані споживачем Товариству з метою отримання кредиту.

Відповідно до п.3.1. договору, передбачено, що нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт".

Пунктом 3.3. договору встановлено, що розмір процентної ставки, встановлений в п.1.5 договору, залежить від умов її встановлення та є незмінним протягом усього строку дії договору та не може бути збільшений Товариством в односторонньому порядку. Споживач розуміє та надає згоду Товариству, що використання стандартної процентної ставки відповідно до п.1.5.2. договору, є наперед обумовленим та не є односторонньою зміною умов Договору, оскільки, умови про встановлення різних процентних ставок за цим договором застосовуються автоматично за домовленістю сторін та не вимагають підписання сторонами будь-яких інших додаткових документів, крім цього договору.

Відповідно до п.1.2. договору, відповідач зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Відповідно до п.5.4. договору, відповідач зокрема, зобов`язаний, зокрема у встановлений договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі передбачені договором.

Графіком платежів, що є додатком №1 до договору, а також паспортом споживчого кредиту передбачено, що повернення кредиту необхідно здійснити до 08.08.2020 включно шляхом одноразового внесення платежу у сумі 11 579,10 грн. з яких: 7800,00 грн. - тіло кредиту; 3779,10 грн. проценти. /а.с.12-14/.

ТОВ «Авентус Україна» умови кредитного договору виконало у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти в сумі 7800,00 грн., що підтверджується копією повідомлення ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ про успішне перерахування коштів на платіжну карту клієнта № НОМЕР_1 /а.с.15/.

Крім того, вказаний факт підтверджується копією виписки по особовому рахунку ОСОБА_3 , яка надійшла до суду на виконання ухвали про витребування доказів.

Згідно з розрахунком заборгованості, відповідач ОСОБА_3 має заборгованість за кредитним договором у розмірі 25 184,00 грн., яка складається із:

- заборгованості за тілом кредиту у сумі 7800,00 грн.;

- заборгованості за відсотками у сумі 17 784 грн. /а.с.16-20/.

26.02.2021 ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «ФК «Кредит Капітал» права грошової вимоги до боржників, у тому числі до боржника ОСОБА_2 за кредитним договором № 2626403 від 09.07.2020, що підтверджується копією Договору відступлення прав вимоги № ККАУ-26022021 від 26.02.2021, витягу з Реєстру боржників, Акту приймання-передачі реєстру боржників, платіжної інструкції /а.с. 21-26/.

Згідно з п.п. 3 п. 5.1. кредитного договору, Товариство має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди Споживача.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, до ТОВ «ФК «Кредит Капітал» перейшло право грошової вимоги до боржника ОСОБА_2 за кредитним договором № 2626403 від 09.07.2020.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

У постанові Верховного Суду від 07.10.2020 по справі № 127/33824/19 зроблено правовий висновок, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, а кредитні кошти не були б перераховані відповідачу.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що позивачем доведено факт укладення кредитного договору, а також факт отримання відповідачем кредитних коштів.

Крім того, часткове погашення відповідачем кредиту підтверджує факт існування договірних відносин.

Що також узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 04.04.2018 по справі № 347/12292/16-ц, в якій зазначено, що не оспорювання кредитного договору, часткове його виконання відповідно до ст. 204 ЦК України свідчить про правомірність цього правочину.

До того ж, сам відповідач не оспорював дані обставини.

Отже, враховуючи, що відповідач не повернула тіло кредиту, позовні вимоги в цій частині визнала, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту підлягають задоволенню.

Що стосується заборгованості за відсотками, суд зазначає про таке.

Згідно зі ст. 1048 ЦК України проценти є платою за користування кредитними коштами, яка сплачується до дня повернення позики або в іншому порядку, встановленому договором.

Укладаючи кредитний договір, сторони передбачили порядок нарахування процентів у період строку кредиту, у період пролонгації та у період прострочення, але не більше ніж 90 днів з дня прострочення кредитної заборгованості.

Згідно з розрахунком заборгованості, відсотки нараховані за процентною ставкою відповідно до умов кредитного договору.

Підписавши кредитний договір, відповідач добровільно погодилась на такі умови кредитного договору та взяла на себе відповідні зобов`язання.

Проте, відповідачем зобов`язання за кредитним договором не виконано, кошти не повернуто та не сплачено проценти за користування кредитними коштами.

Отже, суд доходить висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню відсотки у розмірі 17 384,00 грн.

За таких обставин з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість у загальному розмірі 25 184,00 грн.

Щодо строку позовної давності, суд зазначає про таке.

02.04.2020 набув чинності Закон України від 30.03.2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з подальшими змінами, з 12.03.2020 до 22.05.2020 на всій території України встановлений карантин.

Дію карантину неодноразово було продовжено на всій території України, востаннє постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2023 № 383 до 30 червня 2023.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 внесено зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 40-44, ст. 356) та доповнено, зокрема пунктом 19 такого змісту:

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Законом України «Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності», який набрав законної сили 04.09.2025, пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40-44, ст. 356) виключено.

Отже, беручи до уваги положення вищевказаних Законів, суд доходить висновку, що позивач звернувся до суду з позовом в межах позовної давності.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає про таке.

З п. 3 ч. п. 1 статті 133 ЦПК України вбачається, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.ч.3,4 ст.137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Так, на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано:

- копію Договору про надання правової допомоги № 0107/2024 від 01.07.2025, укладеного між ТОВ «ФК «КРЕДИТ КАПІТАЛ» та Адвокатським об`єднанням «Апологет»;

- копію Акту № 190 наданих послуг (правової (правничої) допомоги від 12.01.2026, підписанням якого сторони підтверджують факт надання АО та прийняття Клієнтом послуг, відповідно до Договору про надання правової допомоги, вартість яких складає 8000,00 грн.;

- копію детального опису наданих послуг до Акту № 190 наданих послуг (правової (правничої) допомоги від 08.10.2025 у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2626403, боржник ОСОБА_1 .

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначила, що витрати на правову допомогу у розмірі 8000,00 грн. є не доведеними, необхідними та неспівмірними. Розмір витрат не відповідає складності справи.

Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13.03.2025 по справі №275/150/22 вказав на те, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт. Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи.

Отже, вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд, виходячи з положень ст. 137 ЦПК, керуючись у тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, враховуючи ціну позову, перелік послуг, що був наданий адвокатом позивачу у цій справі, час, витрачений адвокатом на надання послуг, категорію та складність справи, наявність усталеної судової практики з розгляду подібних справ, а також беручи часткове задорволення позовних вимог, доходить висновку, що заявлені представником позивача вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн. підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 3000,00 грн.

Крім того, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2662 грн. 40 грн.

Щодо клопотання відповідача про розстрочення виконання судового рішення, суд зазначає про таке.

Згідно зі ст.129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно з п. 2 ч. 7 ст. 265 ЦПК України, у разі необхідності в резолютивній частині також вказується про надання відстрочення або розстрочення виконання рішення.

Згідно з ч. 3 ст. 435 ЦПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ч. 4 ст. 435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

-ступінь вини відповідача у виникненні спору;

-щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої чи членів її сім`ї, її матеріальний стан;

-стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Згідно з ч. 5 ст. 435 ЦПК України, розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.

У постанові Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 796/43/2018 зазначено, що підставою для застосування ст.435 ЦПК України і ст.33 Закону України «Про виконавче провадження» є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.

Підстави, які зумовлюють необхідність розстрочення виконання рішення, мають оціночний характер, оскільки законодавцем не надано його вичерпного переліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач, звертаючись до суду із заявою про розстрочення виконання рішення, посилалась на свій скрутний матеріальний стан, оскільки вона не працює через те, що має на утриманні малолітню дитину. Крім того, відповідач є внутрішньо переміщеною особою.

На підтвердження вказаних обставин відповідачем надано форму ОК-7, довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, свідоцтво про народження дитини.

Надані докази суд вважає такими, що дійсно свідчать про наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення суду про стягнення коштів на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».

Суд враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору, тривалість розгляду справи, суму, яка підлягає стягненню, та вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду, розстрочити виконання рішення суду на 10 місяців, виходячи із загальної суми, яка підлягає до стягнення за рішенням суду у розмірі 30 846, 40 грн. (25 184,00 грн. + 2662,40 грн. + 3000,00 грн.), починаючи з дати ухвалення рішення суду, шляхом сплати відповідачем на користь позивача рівних платежів щомісяця на 1 число відповідного місяця в сумі 3084,64 грн.

На підставі приведеного вище, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 274-279, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (за реквізитами: код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_3 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місце реєстрації - 79029, м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, 1, 28 корпус, 4-ий поверх) заборгованість за кредитним договором № 2626403 від 09.07.2020 у розмірі 25 184 (двадцять п`ять тисяч сто вісімдесят чотири гривні 00 копійки), судовий збір 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок), та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (чотири тисячі гривень 00 копійок), а всього 30 846 (тридцять тисяч вісімсот сорок шість гривень 40 копійок).

Розстрочити виконання рішення суду на 10 місяців, починаючи з дати ухвалення рішення суду, шляхом сплати ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» рівних платежів щомісячно на 1 число відповідного місяця в сумі 3084,64 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, код ЄДРПОУ 35234236.

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя