Рішення № 138840480, 05.08.2026, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/6055/25

провадження №: 2/398/622/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"05" серпня 2026 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Стручкової Л.І.,

з участю секретаря судового засідання Дудченко О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Олександрія в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В:

Через систему «Електронний суд» ТОВ «Бізнес Позика» звернулось в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором №452498-КС-003 про надання кредиту від 24.10.2022 року в розмірі 31 207,86 грн та судових витрат. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 24.10.2022 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_2 укладено договір №452498-КС-003 про надання кредиту, відповідно до якого відповідач отримала кредит в розмірі 11 000,00 грн, строком на 16 тижнів, тобто з 24.10.2022 року до 13.02.2023 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 2% в день (фіксована процентна ставка); 1,16159091% в день (знижена процентна ставка); комісія за надання кредиту в розмірі 1650,00 грн. Відповідач порушила умови кредитування та не виконує належним чином зобов`язання, в результаті чого заборгованість за кредитним договором складає 31 207,86 грн, з яких: 11 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 19 531,16 грн заборгованість за відсотками за користування кредитом; 676,70 грн заборгованість за комісією.

Ухвалою суду від 06.10.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін та призначено до розгляду.

05.08.2026 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Ковальова А.І. надійшли пояснення, в яких представник просив задовольнити позовні вимоги частково. Зазначив, що умовами договору передбачено, що сума кредиту складає 11000 грн.; проценти за користування кредитом 1,16159091 % за кожен день користування кредитом; строк користування кредитом 16 тижнів. Виходячи з викладеного, сума процентів за користування кредитом підлягає нарахуванню у межах строку користування ним та становить: 11000 грн. х 1,16159091 % х 112 днів = 14310,80 грн., тоді як подальше нарахування процентів є безпідставним. Як вбачається з укладеного кредитного договору, на ОСОБА_2 покладений обов`язок щомісячно сплачувати на користь позикодавця відсотки з розрахунку 1,16159091 % на день, що становить понад 423 % річних. З огляду на наведене, при вирішенні питання щодо стягнення відсотків, встановивши співрозмірність нарахованих відсотків по невиконаному зобов`язанню відповідача та враховуючи інтереси обох сторін, з огляду на необхідність беззаперечного дотримання принципів справедливості, добросовісності і розумності, вважає за доцільне просити про зменшення розміру відсотків до розміру 50 % від суми заборгованості по кредиту, що становить 5500 грн. Понесені сторонами судові витрати просить розподілити між позивачем та відповідачем пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

05.08.2026 року через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшли додаткові пояснення, в яких представник просив врахувати те, що невиконання (неналежне виконання) позичальником платежів закономірно призвело до подорожчання загальної вартості кредиту, оскільки процента ставка (проценті ставки) за кредитним договором нараховується кожен день на залишок заборгованості позичальника за тілом кредиту, і якщо позичальник не здійснив відповідний платіж за графіком у відповідному розмірі та у відповідні дату (чи зробив його у меншому розмірі), тобто розмір заборгованості за тілом кредиту не зменшився, це призводить до подорожчання загальної вартості кредиту та нарахування процентів у більшому розмірі, ніж якби позичальник здійснював платежі у відповідності до графіку платежів. Крім того, у випадку встановлення у Кредитному договорі зниженої та стандартної процентних ставок, невиконання (неналежне виконання) Позичальником графіку платежів також призводить до застосування за Кредитним договором до закінчення його строку (терміну) стандартної процентної ставки за кредитним договором, що також призводить до подорожчання загальної вартості кредиту та нарахування процентів у більшому розмірі, ніж якби Позичальник здійснював платежі у відповідності до графіку платежів. ТОВ «Бізнес Позика» не нараховувало та не заявляло до стягнення жодну неустойку відповідно до ст. 549 ЦК України (у вигляді пені чи штрафів) чи жодну форму відповідальності за порушення грошового зобов`язання відповідно до ст. 625 ЦК України (у вигляді індексу інфляції за весь час прострочення чи трьох процентів річних від простроченої суми), тому норми Закону України «Про захист прав споживачів» та правові висновки Конституційного Суду та Верховного Суду не підлягають застосуванню під час розгляду та вирішення цієї справи. Відповідно до п. 2.5. Кредитного договору комісія за надання кредиту становить 1 650,00 грн. Кредитним договором встановлена саме комісія за надання кредитних коштів, а не комісія за комісій за обслуговування та/або користування кредитом тощо, тому жодні «додаткові чи супутні банківські послуги» комісією за надання кредиту не передбачені. Крім того, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання факту укладення договору і, відповідно, визнання правомірності вимог позивача щодо стягнення заборгованості за договором.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у прохальній частині позовної заяви та додаткових поясненнях просив провести розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, будь-яких заяв чи клопотань про відкладення до суду не надходило. Представник відповідача в додаткових поясненнях просив провести розгляд справи у відсутність відповідача та її представника.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані сторонами докази, суд приходить до наступних висновків.

Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів у справі встановив наступні факти та правовідносини.

Істотними умовами кредитного договору, відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 та ст. 1054 ЦК України, є умови про мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін.

Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За приписами ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

24.10.2022 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_2 укладено договір № 452498-КС-003 про надання кредиту, за умовами якого відповідач отримала кредит у сумі 11 000,00 грн, строком на 16 тижнів, тобто з 24.10.2022 року до 13.02.2023 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 2% в день (фіксована процентна ставка); 1,16159091% в день (знижена процентна ставка); комісія за надання кредиту в розмірі 1650,00 грн. Паспорт споживчого кредиту, пропозицію (оферту) укласти кредитний договір, прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) укласти договір та договір про надання кредиту відповідачем підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

ТОВ «Бізнес Позика» надало кредит відповідачу шляхом перерахування грошових коштів на картковий рахунок відповідача, що підтверджується квитанцією №531718849 від 24.10.2022 року та інформацією, наданою АТ «Універсал Банк», з якої вбачається, що банківська картка № НОМЕР_1 емітована та видана на ім`я відповідача та 24.10.2022 року на зазначену картку зараховано кошти в сумі 11 000,00 грн.

Статтями 12, 13, 81 та 83 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Сторони та інші учасники справи подають докази безпосередньо до суду.

За приписами ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612, ст. 629 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з розрахунком, наданим позивачем, взяті на себе зобов`язання за кредитним договором відповідач не виконав, у зв`язку з чим за кредитним договором виникла заборгованість в загальному розмірі 31 207,86 грн, з яких: 11 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 19 531,16 грн заборгованість за відсотками за користування кредитом; 676,70 грн заборгованість за комісією.

Розділом 2 кредитного договору передбачено, що кредит надається строком на 16 тижнів, тобто з 24.10.2022 року до 13.02.2023 року та зазначена дата є кінцевим терміном повернення кредиту.

Щодо заперечення представника відповідача стосовно нарахування відсотків, суд зазначає наступне.

На момент укладення кредитного договору між сторонами та до закінчення його дії (з 24.10.2022 року до 13.02.2023 року) Закон України «Про споживче кредитування», в тому числі і ст. 8 Закону, не містив норм щодо обмеження розміру денної процентної ставки.

З наданого розрахунку вбачається, що відсотки за користування кредитом нараховувались за період з 24.10.2022 року до 13.02.2023 року, тобто в межах строку кредитування, визначеного договором. При цьому, при розрахунку заборгованості враховані часткові оплати відповідачем в рахунок погашення тіла кредиту та відсотків за користування кредитом. Відтак розрахунок заборгованості в частині заборгованості за тілом кредиту та відсотками за користування кредитом відповідає умовам кредитного договору та є математично правильним.

Щодо посилань представника відповідача на неспівмірність вимог позивача щодо нарахованих сум відсотків, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

З урахуванням принципів цивільного права, зокрема, добросовісності, справедливості та розумності, сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності (див. зокрема, постанови Верховного Суду від 10 березня 2021 року у справі № 607/11746/17, від 25 липня 2024 року у справі № 500/6150/14).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 зазначено, що ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

У ст. 629 ЦК України закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати (постанова Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17).

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається та підтверджується належними доказами те, що відповідачка взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконала, отриманий кредит та нараховані за користування кредитом проценти не повернула.

При цьому судом зважено на те, що укладаючи договір, сторони розраховують на його належне виконання і досягнення поставлених ним цілей. При укладенні договору та визначенні його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, за яких він буде виконуватися, а також зважати на обсяг взятих на себе зобов`язань за таким договором.

У даному випадку, укладаючи договір про надання споживчого кредиту, сторони погодили усі його істотні умови, у тому числі вид, розмір процентної ставки, порядок її нарахування, строк кредитування. Відповідачкою не спростовано, що при укладенні вказаного договору вона діяла свідомо та вільно, враховуючи власні інтереси, добровільно погодилася з його умовами, визначивши характер правочину і всі його істотні умови. На виконання умов кредитного договору відповідачка отримала кредитні кошти та користувалася ними для задоволення власних потреб, тоді як протилежного нею не доведено.

Відповідачка була вільна у виборі контрагента та визначенні умов договору, проте узгодила умови договору № 448931 про надання споживчого кредиту саме з ТОВ «Селфі Кредит», підписавши договір, а тому всі умови даного договору з моменту його укладення стають однаково обов`язковими для виконання сторонами.

Відповідачка на свій власний розсуд вчинила правочин на встановлених умовах, не проявила розумної обачливості під час ознайомлення з умовами договору № 448931 про надання споживчого кредиту перед його підписанням, суд вважає, що враховуючи принципи розумності та свободи договору, наслідки легковажності відповідачки не можуть бути покладені на іншу сторону правочину або особу, яка набула право вимоги до боржника за таким договором.

Щодо комісії, встановленої пунктом 2.5 кредитного договору за надання кредиту, суд зазначає наступне.

Пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право фінансової установи встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту, що спростовує позицію відповідача щодо неправомірності нарахування комісії.

Враховуючи те, що відповідач не виконала передбачені кредитним договором і законом зобов`язання перед кредитором позивачем, внаслідок чого утворилася заборгованість, то суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України у зв`язку із задоволенням позову суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 2 422,40 грн

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76 81, 133, 137, 141, 258, 259, 263 265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика»(адреса місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239)заборгованість за договором №452498-КС-003 про надання кредиту від 24.10.2022 року станом на 05.09.2025 року в загальному розмірі 31 207 (тридцять дві тисячі двісті сім) грн 86 коп, яка складається з:

11 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту;

19 531,16 грн заборгованість за відсотками за користування кредитом;

676,70 грн заборгованість за комісією..

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика»(адреса місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239) судовий збір в розмірі 2 422 ( дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 05 серпня 2026 року.

Суддя Л.І. Стручкова