Рішення № 138837877, 06.08.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 серпня 2026 року Справа № 280/4803/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від18.03.2026 № 923140819375 про відмову у здійсненні ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання, виходячи з розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, визначеного у довідці Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 20.01.2026 № 08-02/29;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.01.2026 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з розміру суддівської винагороди, визначеного у довідці Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 20.01.2026 № 08-02/29.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачка перебувала на посаді судді Мелітопольського міського суду та Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з 03 травня 1993 року по 16 листопада 2015 року. Згідно з постановою Верховної Ради України від 12.11.2015 №788-VIII у зв`язку з поданням заяви про відставку, позивачку звільнено з посади судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області. На підставі рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 12.01.2016 позивачці призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 88 % суддівської винагороди. На теперішній час позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці. Так, 20.01.2026 Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Запорізькій області видано довідку № 08-02/29 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Відповідно до вказаної довідки суддівська винагорода судді, який працює на відповідній посаді, становить 104 049,00 грн, у тому числі: - посадовий оклад 69 366,00 грн; - доплата за вислугу років 34 683,00 грн. В подальшому, 09.03.2026 позивачкою до Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області подано заяву про проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки ТУ ДСА України у Запорізькій області від 20.01.2026 № 08-02/29. За результатами розгляду заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, за принципом екстериторіальності, прийнято рішення від 18.03.2026 № 923140819375, яким відмовлено у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. В обґрунтування відмови Відповідач зазначив, що підстави для проведення перерахунку відсутні, оскільки розмір посадового окладу судді визначається із застосуванням показника 2102 грн. Позивачка вважає зазначене рішення протиправним, таким, що порушує її право на належне пенсійне забезпечення та гарантії незалежності суддів, у зв`язку із чим звернулася до суду з даним позовом. Просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 25 травня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що з 08.07.2010 позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 №1402-VIII. 09.03.2026 позивачка засобами поштового зв`язку звернулась до органів Фонду з заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. До заяви додані копії довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 20.01.2026 № 08-02/29 та довідки від 20.01.2026 № 08-04/678, які видані Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Запорізькій області. Дана заява розглядалася за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області та за результатами її розгляду прийнято рішення про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від від 18.03.2026 № 923140819375. Наголошує, що змін у законодавстві щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового окладу судді, протягом останніх шести років не відбулося. Питання наявності підстав для застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом про Держбюджет станом на 1 січня календарного року, для розрахунку посадового окладу судді було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду. Так, у постанові від 24 квітня 2025 року по справі № 240/9028/24 Велика Палата Верховного Суду зазначила наступне. Безсумнівно, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, поняття якого наведено у Законі № 966-XIV. Цим Законом закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум. І приписами цього Закону судді не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо. Водночас, законодавець починаючи з 2021 року у законах про Державний бюджет України на відповідний рік не встановлював прожитковий мінімум стосовно суддів як соціальної демографічної групи. Окремими приписами цих законів встановлювався на 1 січня відповідного календарного року саме прожитковий мінімум для працездатних осіб для цілей визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102 гривні. За таких обставин, враховуючи правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 24.04.2025 у справі № 240/9028/24, з 01.01.2025 для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, повинен застосовуватись прожитковий мінімум для працездатних осіб відповідно до абзацу п`ятого статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2025 рік, а саме: 2102,00 грн. Разом з тим, у довідці про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 31.03.2025 № 04 48/332, виданій Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Харківській області, суддівська винагорода для визначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці обчислена із прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028,00 грн. Таким чином, правові підстави для проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці Позивачки відсутні. У рішенні Конституційного суду України від 28.08.2020 № 10-р/2020 вказано, що обмеження відповідних виплат є допустимим за умов воєнного або надзвичайного стану. Однак такого роду обмеження має запроваджуватися пропорційно, із встановленням чітких часових строків та в жорсткій відповідності до Конституції та законів України. Таке обмеження також може застосовуватися й до суддів, однак після закінчення терміну його дії втрачені у зв`язку з цим обмеженням кошти необхідно компенсувати відповідними виплатами, оскільки суддівська винагорода є складовим елементом статусу судді, визначеного Конституцією України. Таким чином, Конституційний суд України констатував можливість обмеження розміру суддівської винагороди в умовах воєнного або надзвичайного стану. Наразі воєнний стан в Україні триває. Верховним Судом у постанові від 01 грудня 2022 року у справі № 580/2869/22 вказано, що в умовах воєнного стану держава зобов`язана мобілізувати всі доступні їй ресурси, у тому числі фінансові, для посилення своєї обороноздатності та відсічі збройної агресії російської федерації проти України. На підставі викладеного у відзиві на позовну заяву, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

У відповіді на відзив зазначено, що відповідач не ставить під сумнів чинність зазначеної довідки, не посилається на її скасування чи відкликання, а також не наводить жодних доказів її невідповідності вимогам законодавства. Фактично підставою для відмови у проведенні перерахунку стало власне тлумачення відповідачем положень законодавства щодо складових суддівської винагороди та переоцінка відомостей, зазначених у довідці уповноваженого органу. Разом із тим органи Пенсійного фонду України не наділені повноваженнями визначати розмір суддівської винагороди або перевіряти правильність її обчислення. Такі повноваження належать органам судової влади та Державній судовій адміністрації України. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19.02.2021 у справі №280/9056/20 було визнано протиправною відмову органу Пенсійного фонду у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання та зобов`язано здійснити перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 17.03.2020 №08-02/981. Таким судовим рішенням вже була надана правова оцінка аналогічним правовідносинам між сторонами та підтверджено право позивача на проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідки про суддівську винагороду, виданої уповноваженим органом Державної судової адміністрації України. Водночас після отримання нової довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 20.01.2026 №08-02/29 відповідач не врахував висновки суду, викладені у рішенні від 19.02.2021 у справі №280/9056/20, не надав належної оцінки поданим документам та фактично повторно відмовив у проведенні перерахунку. Таким чином, відповідач повинен був розглянути подану заяву з урахуванням висновків, викладених у рішенні Запорізького окружного адміністративного суду від 19.02.2021 у справі №280/9056/20, та здійснити перерахунок на підставі нової довідки уповноваженого органу, а не відмовляти у його проведенні з мотивів незгоди із визначеним Державною судовою адміністрацією України розміром суддівської винагороди. Більше того, навіть за логікою відповідача щодо застосування показника прожиткового мінімуму у розмірі 2102 грн довідка Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 20.01.2026 №08-02/29 сформована саме із застосуванням такого показника, що саме по собі не пояснює причин відмови у її врахуванні та проведенні перерахунку. Крім того, до відзиву відповідачем долучено розрахунок щомісячного довічного грошового утримання, згідно з яким при визначенні його розміру застосовано показник 54 відсотки суддівської винагороди. Разом з тим відповідачем не надано жодного рішення про зміну розміру щомісячного довічного грошового утримання, не наведено правових підстав застосування іншого відсоткового значення та не подано доказів повідомлення мене про прийняття відповідного рішення. Таким чином, відповідачем не доведено правомірності ані оскаржуваного рішення від 18.03.2026, ані підстав для відмови у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання. Окремо зазначено, що значна частина доводів відзиву стосується питань воєнного стану, бюджетних обмежень, фінансового становища держави та необхідності фінансування сектору безпеки й оборони. Водночас наведені обставини не були покладені в основу оскаржуваного рішення та не можуть свідчити про його правомірність.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 з 08.07.2010 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII.

20 січня 2026 року Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Запорізькій області видано позивачу довідку №08-02/29 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01 січня 2026 року.

У довідці визначено суддівську винагороду, яка враховується при призначенні / перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, в загальному розмірі 104049,00 грн, яка складається з: посадового окладу - 69 366,00 грн; доплати за вислугу років - 34 683,00 грн; доплати за науковий ступінь - 0,00 грн; доплати за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці, - 0,00 грн; щомісячної доплати відповідно до частини шостої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» - 0,00 грн.

Довідка видана на підставі особового рахунку працюючого на відповідній посаді судді за січень 2026 року.

Зі змісту довідки №08-02/29 від 20 січня 2026 року вбачається, що посадовий оклад визначений із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який використовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, у розмірі 2102,00 грн.

09.03.2026 позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області із заявою про проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки ТУ ДСА України у Запорізькій області від 20.01.2026 № 08-02/29.

За результатами розгляду заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, за принципом екстериторіальності, прийнято рішення від 18.03.2026 №923140819375, яким відмовлено позивачці у проведенні перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону №1402 згідно заяви від 09.03.2026.

У рішенні від 18.03.2026 № 923140819375 зазначено, зокрема, що відповідно до вимог пункту 1 пункту 3 статті 135 Закону №1402 базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановленого на 1 січня календарного року. Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовуєтся для визначення базового розміру посадового окладу судді 2102 гривні, тобто залишено на рівні 2020 року. За результатами розгляду наданих документів та матеріалів електронної пенсійної справи ОСОБА_1 встановлено, що розмір посадового окладу станом на 18.02.2020 враховано на підставі рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.02.2021 №280/9056/20, іншого чинним законодавством не передбачено. З урахуванням вищевикладеного підстави для проведення перерахунку відсутні.

Вважаючи протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 18.03.2026 № 923140819375 про відмову у здійсненні перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання, виходячи з розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, визначеного у довідці Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 20.01.2026 № 08-02/29, та з вимогами про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01.01.2026 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з розміру суддівської винагороди, визначеного у довідці Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 20.01.2026 № 08-02/29, позивачка звернулася до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно зі статтею 130 Конституції України, держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII).

Відповідно до частини 1 статті 142 Закону №1402-VIII, судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

Згідно з частиною 3 статті 142 Закону №1402-VIII, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Відповідно до ч.ч.4-5 статті 142 Закону №1402-VIII, у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Частиною першою статті 135 Закону №1402-VIII визначено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці (частина друга статті 135 Закону №1402-VIII).

Згідно з частиною 3 статті 135 Закону №1402-VIII, базовий розмір посадового окладу судді становить:

1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Для визначення базового розміру посадового окладу судді не може застосовуватися інша вартісна величина, ніж прожитковий мінімум для працездатних осіб, передбачений абзацом четвертим частини другої статті 1 Закону України "Про прожитковий мінімум", в розмірі, встановленому для цієї соціальної і демографічної групи населення законом України про Державний бюджет на відповідний рік.

Пунктом 1 розділу IV Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, судді Конституційного Суду України територіальними органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року № 3-1, передбачено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться відповідно до частини четвертої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частини другої статті 27 Закону України «Про Конституційний Суд України» органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання. Про наявність підстав для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання (зміну розміру складових суддівської винагороди працюючого судді, винагороди працюючого судді Конституційного Суду України) Пенсійний фонд України повідомляється Конституційним Судом України, Верховним Судом, Вищим судом з питань інтелектуальної власності, Вищим антикорупційним судом - щодо суддів цих судів, Державною судовою адміністрацією України - щодо суддів місцевих та апеляційних судів, судів, що перебувають в процесі ліквідації, у місячний строк з дня виникнення таких підстав.

Згідно з пунктом 4 розділу IV Порядку № 3-1 на підставі списків відповідні органи видають довідки про суддівську винагороду працюючого судді / довідки про винагороду працюючого судді Конституційного Суду України за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди / винагороди судді Конституційного Суду України, що враховується для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, для кожного судді, зазначеного в списку. Відповідні органи можуть звертатись до органів, що призначають щомісячне довічне грошове утримання, із запитами щодо отримання додаткових відомостей, необхідних їм для видачі довідки про суддівську винагороду / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України.

Відповідно до пункту 6 розділу IV Порядку № 3-1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, на підставі довідки про суддівську винагороду / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, надісланої відповідним органом (без звернення судді у відставці, судді Конституційного Суду України), або за зверненням судді у відставці, судді Конституційного Суду України.

Звернення судді за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання здійснюється шляхом подання до органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду судді у відставці / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, в тому числі через вебпортал або засобами Порталу Дія з використанням суддею електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), або надсилання поштою.

Заява про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання приймається органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, за наявності в судді всіх необхідних документів та оформляється відповідно до вимог розділу III цього Порядку.

Днем звернення за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання вважається день прийняття органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України.

У разі надсилання заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання і документів для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання поштою днем звернення за перерахунком вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення цієї заяви (у разі подання заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання через вебпортал або засобами Порталу Дія - дата реєстрації цієї заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія разом із сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення тексту документа та його реквізитів).

Відповідно до пункту 9 розділу IV Порядку № 3-1, Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться з дня виникнення права на відповідний перерахунок.

Пунктом 2 розділу ІІ Порядку № 3-1 визначено, що до заяви про перерахунок щомісячного довічного утримання додається довідка про суддівську винагороду працюючого судді за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди.

Відповідно до пункту 8 розділу ІV Порядку № 3-1, орган, що приймає рішення про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, не пізніше 10 днів після винесення рішення інформує особу про перегляд щомісячного довічного грошового утримання із зазначенням його розміру або про відмову в перегляді щомісячного довічного грошового утримання із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Як було зазначено вище, відповідно до частини четвертої статті 142 Закону №1402-VIII, у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Верховний Суд неодноразово, зокрема, у постановах від 06.03.2019 у справі №638/12586/16-а та від 11.02.2020 у справі № 200/3958/19-а, висловлював правовий висновок, відповідно до якого правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання/складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Таким чином, необхідною правовою підставою для здійснення перерахунку є саме зміна розміру хоча б однієї зі складових суддівської винагороди працюючого судді на відповідній посаді.

Суд зазначає, що обставина надання позивачу довідки від 20.01.2026 № 08-02/29 не створює підстави для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, якщо визначений у довідці розмір суддівської винагороди не змінився порівняно з розміром, уже врахованим під час попереднього призначення чи перерахунку довічного грошового утримання.

Отже правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни розміру грошового утримання або складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

У цій справі судом встановлено, що розмір суддівської винагороди у довідці від 20.01.2026 №08-02/29, на підставі якої позивач просить здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, становить 104 049,00 грн. Такий розмір визначений із застосуванням: базового посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб; показника прожиткового мінімуму - 2102,00 грн; регіонального коефіцієнта 1,1; доплати за вислугу років у розмірі 50 відсотків посадового окладу.

Відтак посадовий оклад становить: 2102,00 грн х 30 х 1,1 = 69 366,00 грн, а доплата за вислугу років: 69 366,00 грн х 50% = 34 683,00 грн.

Загальний розмір суддівської винагороди становить: 69 366,00 грн + 34 683,00 грн = 104 049,00 грн.

Суд зауважує, що матеріалами пенсійної справи підтверджено, що саме розмір суддівської винагороди - 104 049,00грн уже використовується як середньомісячний заробіток для обчислення довічного грошового утримання позивача.

Зокрема, у розрахунку заробітку для обчислення зазначено заробіток за довідкою у розмірі 104 049,00 грн та середньомісячний заробіток для обчислення в розмірі 104 049,00 грн.

У розрахунку від 27.02.2026 також зазначено середньомісячний заробіток 104 049,00 грн.

Таким чином, надана позивачем довідка №08-02/29 від 20.01.2026 не містить іншого розміру суддівської винагороди порівняно з тим, що вже врахований у пенсійній справі позивача.

Довідка №08-02/29 від 20.01.2026 підтверджує той самий розмір суддівської винагороди, що вже врахований у пенсійній справі позивача, а тому її видача не свідчить про виникнення передбаченої частиною четвертою статті 142 Закону №1402-VIII підстави для нового перерахунку.

Суд не заперечує, що довідка видана уповноваженим органом, оформлена за встановленою формою, не скасована та не відкликана.

Водночас чинність довідки не є тотожною наявності підстави для перерахунку.

Для виникнення підстави для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має бути встановлено не лише існування належної довідки, але й відображену в ній зміну розміру складових суддівської винагороди.

У спірних правовідносинах такої зміни матеріалами справи не підтверджено.

Стосовно посилання позивача на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2021 року у справі №280/9056/20 суд зазначає наступне.

У вказаній справі вирішувався спір щодо права позивача на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання у зв`язку з правовими наслідками рішення Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року №2-р/2020 та на підставі довідки, виданої у 2020 році.

Так, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2021 року у справі №280/9056/20, яке набрало законної сили, визнано протиправними дії та рішення, оформлене повідоленням №0800-0216-8/63390 від 26.11.2020, Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку та виплаті щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління ДСА в Запорізькій області від 17.03.2020 №08-02/981. Зобов`язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області) здійснити з 19.02.2020 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, на підставі довідки Територіального управління ДСА в Запорізькій області від 17.03.2020 №08-02/981, з урахуванням раніше проведених виплат.

Натомість предметом цієї справи є наявність підстав для перерахунку з 01 січня 2026 року на підставі іншої довідки.

Щодо доводів позивача про застосування відповідачем у наданому розрахунку 54 відсотків суддівської винагороди замість 88 відсотків, суд зазначає наступне.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом цього спору є правомірність рішення від 18 березня 2026 року №923140819375 про відмову у проведенні перерахунку на підставі довідки №08-02/29 від 20.01.2026, наявність підстав для зобов`язання відповідача здійснити такий перерахунок з 01 січня 2026 року.

Позивачем не заявлено вимог про визнання протиправним застосування відповідачем показника 54 відсотки, визнання протиправними дій щодо зменшення раніше встановленого відсоткового значення, зобов`язання перерахувати та виплатити довічне грошове утримання в розмірі 88 відсотків суддівської винагороди.

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Однак у цій справі вирішення питання про належний відсоток довічного грошового утримання потребувало б установлення іншого предмета спору, дослідження правомірності окремих дій або рішень органу Пенсійного фонду України, та означало б самостійну зміну судом предмета позову.

Тому питання правомірності застосування 54 або 88 відсотків не входить до предмета доказування у цій справі та не може бути вирішене судом у межах цієї справи.

При цьому розрахунок, долучений відповідачем до відзиву, підтверджує, що для обчислення використаний розмір суддівської винагороди 104 049,00 грн, тобто саме той розмір, який зазначено в довідці №08-02/29 від 20.01.2026.

Отже, задоволення заявленої позивачем вимоги про зобов`язання відповідача здійснити з 01.01.2026 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з розміру суддівської винагороди, визначеного у довідці Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 20.01.2026 №08-02/29, не зумовило б застосування іншої бази обчислення, оскільки саме цей розмір уже був врахований у пенсійній справі позивача, що підтверджується матеріалами справи.

Водночас вирішення питання про відсоткове значення довічного утримання, не є предметом розгляду в цій справі.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що відповідачем підтверджено належними доказами, що суддівська винагорода, яка враховується для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 104049,00 грн вже використовується як заробіток для обчислення довічного грошового утримання позивача, станом на 01 січня 2026 року складові суддівської винагороди, з яких обчислено суму 104049,00 грн, не змінилися, відтак передбачена частиною четвертою статті 142 Закону №1402-VIII підстава для перерахунку відсутня.

Позивачем не надано доказів того, що станом на 01 січня 2026 року відбулося збільшення посадового окладу, зміна регіонального коефіцієнта, збільшення відсотка доплати за вислугу років або виникнення права на іншу складову суддівської винагороди, яка раніше не враховувалась.

З огляду на наведене суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 18 березня 2026 року №923140819375 прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені законом, із урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття.

Відтак підстави для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 18 березня 2026 року №923140819375 відсутні.

Оскільки вимога про зобов`язання провести перерахунок є похідною від вимоги про скасування рішення про відмову, а судом не встановлено підстави для перерахунку, така вимога також не підлягає задоволенню.

Решта доводів учасників справи на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.

У своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово зазначав, що рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

Разом з цим, згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

У відповідності до статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст.9, 77, 132, 143, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84121, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні ді - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ж.М. Чернова