Ухвала суду № 138835409, 07.08.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

07 серпня 2026 р. справа № 520/14656/24

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Олексій Котеньов, розглянувши в порядку письмового провадження звіт щодо виконання рішення суду у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.10.2024 задоволено частково позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області, яка полягає у нездійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 та її виплаті згідно до наданих Північно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції довідок про грошове забезпечення від 02.06.2023 року за № 348/4.1/12-23, № 349/4.1/12-23 та № 350/4.1/12-23.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 перерахованої пенсії згідно до наданих Північно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції довідок про грошове забезпечення від 02.06.2023 року за № 348/4.1/12-23, за № 349/4.1/12-23 та № 350/4.1/12-23, з виплатою недоотриманих сум пенсії.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.10.2024 по справі № 520/14656/24 - в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасовано.

Прийнято в цій частині постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату недоотриманих сум пенсії відповідно до довідок Північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 02.06.2023 за № 348/4.1/12-23, за № 349/4.1/12-23 та за № 350/4.1/12-23 без обмеження пенсії будь-яким максимальним розміром з 01.02.2021.

10.02.2025 позивачем подано до суду заяву в порядку ст. 383 КАС України, в якій просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у не здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2021 та з 01.02.2022 років згідно довідок Північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції за № 348/4.1/12-23 та 349/4.1/12-23 при виконанні рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.10.2024 року по справі № 520/14656/24;

- визнати протиправною бездіяльність головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у не здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 за період з 01.03.2024 по 19.03.2025 на підставі довідки Північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції за № 350/4.1/12-23 при виконанні рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.10.2024 року по справі № 520/14656/24;

- зобов`язати головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати до Харківського окружного адміністративного суду детальний розрахунок розміру пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2021-2024 років по теперішній час та із загальним розміром заборгованості з виплати пенсії на виконання зазначеного рішення суду по цій справі.

В обґрунтування заяви зазначено, що відповідачем невірно проведено розрахунок заборгованості в бік зменшення розміру такої заборгованості. Позивач вказує, що у мотивувальній частині Харківського окружного адміністративного суду по справі № 520/14656/24 чітко вказано, що перерахунок пенсії на підставі довідки № 348/4.1/12-23 потрібно зробити з 01.02.2021, на підставі довідки № 349/4.1/12-23 потрібно зробити з 01.02.2022, на підставі довідки № 350/4.1/12-23 потрібно зробити з 01.02.2023. Тобто, ніяких непорозумінь при виконанні рішення суду не може бути. Також зазначає , що відповідач міг звернутись до Харківського окружного адміністративного суду із заявою про роз`яснення судового рішення, але не зробив цього, обравши при цьому протиправне обмеження розміру заборгованості з виплати пенсії за судовим рішенням.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2025 заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області при виконанні рішення суду по справі № 520/14656/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без задоволення.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2025 по справі № 520/14656/24 - скасовано. Адміністративну справу № 520/14656/24 направлено до Харківського окружного адміністративного суду - для продовження розгляду.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2025 задоволено заяву про самовідвід судді Харківського окружного адміністративного суду Спірідонова М.О. від розгляду заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними дій відповідача при виконанні рішення суду по справі № 520/14656/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Адміністративну справу №520/14656/24 передано до Відділу з надання судово-адміністративних послуг Харківського окружного адміністративного суду для визначення іншого судді в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану адміністративну справу 04.06.2025 передано в провадження судді Олексію Котеньову.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.2025 прийнято заяву до розгляду та витребувано у Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області інформацію щодо виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2025.

13 червня 2025 року від відповідача надійшли пояснення, в яких зазначив, що у січні 2025 року на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.10.2024 по справі №520/14656/24, яке скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2025 відповідачем проведено перерахунок пенсії позивачу з 01.02.2021 відповідно до наданих Північно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції довідок про грошове забезпечення від 02.06.2023 №348/4.1/12-23, № 349/4.1/12-23, № 350/4.1/12-23 станом на 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 відповідно, без обмеження пенсії максимальним розміром.

З 01.02.2021 проведено перерахунок пенсії без обмеження пенсії максимальним розміром на підставі довідки станом на 01.01.2021 № 348/4.1/12-23.

Оскільки у зазначеному рішенні суду відсутня дата, з якої головне управління зобов`язане провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідок станом на 01.01.2022, 01.01.2023 за № 349/4.1/12-23, № 350/4.1/12-23 відповідно, перерахунок проведено без обмеження пенсії максимальним розміром з дати набрання рішенням законної сили, а саме - з 20.01.2025 року.

За результатом перерахунку нараховано різницю в пенсії за період з 01.11.2023 по 29.02.2024 та з 01.01.2025 по 31.01.2025 року у розмірі 123263,56 грн.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2025 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 в порядку 383 КАС України за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суд від 13.08.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2025 по справі № 520/14656/24 - скасовано.

Адміністративну справу № 520/14656/24 направлено до Харківського окружного адміністративного суду - для продовження розгляду.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.09.2025 задоволено заяву ОСОБА_1 в порядку 383 КАС України за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області щодо невиконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.10.2024 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2025 та не здійснення перерахунку пенсії на підставі оновлених довідок від 02.06.2023 №348/4.1/12-23, № 349/4.1/12-23, № 350/4.1/12-23 станом на 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023.

15 вересня 2025 року судом постановлено окрему ухвалу, якою зобов`язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 в порядку 383 КАС України за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) на підставі оновлених довідок від 02.06.2023 №348/4.1/12-23, № 349/4.1/12-23, № 350/4.1/12-23 станом на 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023.

Від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області 09.10.2025 надійшов звіт про виконання рішення суду, у якому зазначено про вжиття заходів на виконання окремої ухвали суду від 15.09.2025, а саме проведення перерахунку пенсії позивача на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.10.2024 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2025 на підставі оновлених довідок від 02.06.2023 №348/4.1/12-23, №349/4.1/12-23, №350/4.1/12-23 без обмеження пенсії максимальним розміром. За результатами перерахунку визначено суму недоотриманої пенсії, яку внесено до Реєстру судових рішень. На підтвердження відповідачем надано протоколи перерахунку пенсії та розрахунок заборгованості.

17.10.2025 від позивача надійшли заперечення щодо поданого звіту, у яких він зазначив, що відповідачем фактично не виконано судові рішення у справі №520/14656/24, оскільки проведений перерахунок призвів до зменшення розміру пенсії із застосуванням понижуючих коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1. Позивач посилався на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 у справі №520/783/25, залишене без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.08.2025, яким визнано протиправним застосування таких коефіцієнтів. Також позивач зазначив про невиплату заборгованості та просив вжити заходів щодо притягнення винних посадових осіб відповідача до відповідальності за невиконання судового рішення.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.10.2025 затверджено звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 09.10.2025 про виконання рішення суду у справі №520/14656/24 поданий на виконання окремої ухвали від 15.09.2025.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27.10.2025 у справі № 520/14656/24 - скасовано. Справу №520/14656/24 направлено до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.02.2026 частково затверджено звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 09.10.2025 про виконання рішення суду у справі №520/14656/24 поданий на виконання окремої ухвали від 15.09.2025.

Змінено спосіб та порядок виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.10.2024 року по справі №520/14656/24 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2025 по справі №520/14656/24 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.10.2024 року по справі №520/14656/24 грошову суму у розмірі 353 945 (триста п`ятдесят три тисячі дев`ятсот сорок п`ять) гривень 13 копійок.

Справа була направлена до Харківського окружного адміністративного суду та передана у провадження судді.

Ухвалою від 28.07.2026 прийнято до розгляду звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.10.2024 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2025 у справі №520/14656/24.

Витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області: детальний розрахунок розміру пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.10.2024 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2025 у справі №520/14656/24 із зазначенням розміру пенсії до та після проведення перерахунку за кожний період, починаючи з 01.02.2021; копії протоколів перерахунку пенсії, розрахунків заборгованості та інших документів, на підставі яких було здійснено виконання судових рішень; інформацію щодо внесення визначеної заборгованості до Реєстру судових рішень, а також відомості про фактичну виплату ОСОБА_1 сум пенсії, нарахованих на виконання судових рішень; письмові пояснення щодо застосування при виконанні судових рішень положень постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 та застосування (або незастосування) обмеження пенсії максимальним розміром. Витребувані докази зобов`язано надати до суду протягом трьох днів з дня отримання копії ухвали.

Від відповідача 03.08.2026 до суду надійшли письмові пояснення на виконання ухвали суду від 28.07.2026. У поданих поясненнях відповідач зазначив, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.10.2024 та постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2025 у справі №520/14656/24 виконані в частині проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 . Відповідач вказав, що на виконання судових рішень здійснено перерахунок пенсії позивача на підставі довідок Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 02.06.2023 №348/4.1/12-23, №349/4.1/12-23 та №350/4.1/12-23 із застосуванням розмірів грошового забезпечення станом на 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 відповідно, без обмеження пенсії максимальним розміром. За результатами проведеного перерахунку відповідачем визначено розмір недоотриманих сум пенсії, який внесено до підсистеми «Реєстр судових рішень» інформаційно-комунікаційної системи Пенсійного фонду України. Водночас відповідач зазначив, що виплата нарахованої заборгованості не проведена у зв`язку з відсутністю на даний час відповідного фінансового ресурсу та необхідністю здійснення такої виплати в межах бюджетних асигнувань Пенсійного фонду України. Також відповідач зазначив, що Головним управлінням вжито всіх залежних від нього заходів для виконання судового рішення, зокрема проведено перерахунок пенсії, визначено суму заборгованості та направлено до Пенсійного фонду України запит щодо виділення коштів для її виплати.

Дослідивши поданий звіт, суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі Шмалько проти України, заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року, вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі Валерій Фуклєв проти України від 07 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі Шмалько проти України від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі Юрій Миколайович Іванов проти України від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі Apostol v. Georgia від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).

На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

Також Конституційний Суд України у рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

Відповідно до статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення містяться в статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, якою визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

19.12.2024 набрав чинності Закон України від 21.11.2024 за №4094-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень (далі також - Закон №4094-ІХ), яким статтю 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено у новій редакції та доповнено статтями 381-1, 382-1, 382-2, 382-3.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №4094-ІХ справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.

За приписами частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Згідно з частинами першої-третьої статті 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Відповідно до частини першої статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

За приписами частин першої-третьої, десятої та одинадцятої статті 382-3 КАС України визначено, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Отже, судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі, може встановити суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу.

Поряд з цим, у разі невиконання судового рішення звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування, а також відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення.

Розглядаючи звіт суб`єкта владних повноважень про виконання рішення, суд повинен перевірити, чи досягнуто мети, задля якої постановлено судове рішення, тобто, чи відбулося фактичне відновлення порушеного права.

За змістом наданого до суду звіту про виконання судового рішення та доданих до нього документів судом встановлено, що після набрання законної сили постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2025 у справі №520/14656/24 відповідачем вжито заходів щодо виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.10.2024 та постанови суду апеляційної інстанції.

Зокрема, після набрання судовим рішенням законної сили Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі оновлених довідок Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 02.06.2023 №348/4.1/12-23, №349/4.1/12-23 та №350/4.1/12-23, складених станом на 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 відповідно.

Як вбачається з наданих відповідачем протоколів перерахунку пенсії та розрахунків заборгованості, перерахунок проведено:

- з 01.02.2021 на підставі довідки №348/4.1/12-23 станом на 01.01.2021;

- з 01.02.2022 на підставі довідки №349/4.1/12-23 станом на 01.01.2022;

- з 01.02.2023 на підставі довідки №350/4.1/12-23 станом на 01.01.2023.

При цьому, під час проведення перерахунку відповідачем не застосовано обмеження пенсії максимальним розміром, що відповідає змісту постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2025, якою було зобов`язано здійснити перерахунок та виплату недоотриманих сум пенсії відповідно до зазначених довідок без обмеження пенсії будь-яким максимальним розміром з 01.02.2021.

За результатами проведених перерахунків відповідачем визначено розмір недоотриманих сум пенсії та здійснено їх облік у підсистемі «Реєстр судових рішень» інформаційно-комунікаційної системи Пенсійного фонду України. На підтвердження виконання рішення суду відповідачем надано до суду протоколи перерахунку пенсії, розрахунок заборгованості та інші матеріали пенсійної справи.

Дослідивши надані документи, судом встановлено, що визначена відповідачем сума заборгованості у розмірі 353 945,13 грн сформована саме за наслідками проведення перерахунку пенсії на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.10.2024 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2025. Зазначена сума включає різницю між розміром пенсії, який був фактично виплачений позивачу, та розміром пенсії, визначеним після проведення перерахунку на підставі оновлених довідок про грошове забезпечення за відповідні періоди.

Разом із тим, суд зазначає, що предметом розгляду у цій справі в межах процедури контролю за виконанням судового рішення є саме питання виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.10.2024 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2025, а не перевірка правильності подальших нарахувань пенсії, здійснених відповідачем після набрання вказаними судовими рішеннями законної сили з інших правових підстав.

При цьому суд враховує, що постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2025 у справі №520/14656/24 набрала законної сили саме з цієї дати, а тому обов`язок відповідача щодо її виконання виник після набрання нею законної сили. Виконання судового рішення у цій справі передбачало саме вчинення відповідачем конкретних дій, визначених його резолютивною частиною, а саме здійснення перерахунку пенсії позивача відповідно до довідок Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 02.06.2023 №348/4.1/12-23, №349/4.1/12-23 та №350/4.1/12-23 без обмеження пенсії максимальним розміром з 01.02.2021.

Отже, предметом судового контролю за виконанням рішення у цій справі є саме дії відповідача, вчинені з метою реалізації судового рішення, яке набрало законної сили, а не весь комплекс подальших пенсійних правовідносин між сторонами, що виникли після його виконання або з інших юридичних підстав.

У зв`язку з цим суд не наділений повноваженнями в межах розгляду питання про виконання рішення у справі №520/14656/24 досліджувати правомірність подальших нарахувань та змін розміру пенсії позивача, зокрема тих, що проведені у 2025 році.

Суд зазначає, що під час розгляду питання про затвердження звіту про виконання судового рішення суд не здійснює повторного розгляду спору по суті та не встановлює правильність чи законність усіх наступних перерахунків пенсії, проведених органом Пенсійного фонду України поза межами виконання конкретного судового рішення. Такі повноваження суду обмежені перевіркою того, чи вчинено відповідачем дії, які безпосередньо випливають із резолютивної частини рішення суду, чи відповідають вони визначеному судом способу виконання та чи усунуто порушення, встановлене судовим рішенням.

У зв`язку з цим, суд не наділений повноваженнями досліджувати питання щодо правильності визначення розміру пенсії позивача за періоди, які не були предметом розгляду у справі №520/14656/24, зокрема за періоди після набрання постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2025 законної сили та після проведення відповідачем перерахунку пенсії на виконання цього судового рішення.

При цьому питання щодо подальших змін розміру пенсії позивача, у тому числі за 2025 рік, застосування положень інших нормативно-правових актів, виконання інших судових рішень або проведення інших перерахунків пенсії, не можуть бути предметом оцінки у межах процедури судового контролю за виконанням рішення у цій справі, оскільки такі правовідносини виникли після завершення розгляду спору по суті та не були предметом дослідження судами при ухваленні рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.10.2024 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2025.

Суд звертає увагу, що розширене тлумачення меж судового контролю та перевірка усіх наступних перерахунків пенсії фактично призвели б до виходу за межі предмета розгляду справи №520/14656/24 та повторного вирішення інших спорів між сторонами, що суперечить завданню процедури контролю за виконанням судового рішення.

Разом з тим, суд звертає увагу, що проведення відповідачем перерахунку пенсії та визначення суми недоотриманих коштів не є тотожним фактичному виконанню судового рішення в повному обсязі, оскільки резолютивною частиною рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.10.2024 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2025 передбачено не лише здійснення перерахунку пенсії, а й її виплату з урахуванням проведеного перерахунку.

Судом встановлено, що відповідачем на виконання судового рішення проведено відповідні перерахунки пенсії позивача, визначено розмір недоотриманих сум пенсії та внесено зазначені суми до Реєстру судових рішень. Водночас, відповідачем не заперечується та матеріалами справи підтверджується, що фактична виплата визначеної за результатами перерахунку суми заборгованості позивачу не проведена.

При цьому відповідач у наданих до суду поясненнях зазначає, що невиплата визначеної суми заборгованості пов`язана з відсутністю відповідного фінансового забезпечення та необхідністю здійснення таких виплат у межах бюджетних асигнувань, передбачених для відповідних цілей, а також з порядком фінансування виплат за судовими рішеннями.

Суд наголошує, що невиплата позивачу нарахованої пенсії, яка обґрунтована відсутністю цільових бюджетних коштів, не може бути свідченням повного виконання судового рішення, оскільки при цьому порушується гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції право мирно володіти своїм майном. Органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань (рішення ЄСПЛ у справі Кечко проти України від 08 листопада 2005 року).

За практикою ЄСПЛ, зокрема у справі Шмалько проти України, суд констатував, що орган державної влади не має права посилатися на брак коштів, щоб виправдати невиконання судового рішення про виплату боргу. Невиконання рішення державного суду не може бути виправдане і відсутністю бюджетних видатків.

Зазначена позиція також підтримана Конституційним Судом України у рішеннях від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004, від 01 грудня 2004 року № 20-рп/2004, від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007.

Також така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06 серпня 2019 року у зразковій справі № 160/3586/19, яка в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України враховується судом апеляційної інстанції, а також в ухвалах Верховного Суду від 13.12.2023 у справі № 200/3958/19-а, від 03.04.2025 у справі № 560/1080/19, від 05.08.2025 у справі № 580/2522/24 тощо

Відповідно до ч. 9 ст.382-3 КАС України суд розглядає питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення за правилами статті 378 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1-3 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Відповідно до розрахунків, складених Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області за період з лютого 2021 року по лютий 2024 року, невиплачена сума пенсії позивача на виконання рішення суду склала - 122095,47 грн.; за січень 2025 року невиплачена сума пенсії позивача на виконання рішення суду склала - 732,50 грн; за січень 2025 року невиплачена сума пенсії позивача на виконання рішення суду склала - 435,55грн; за період з лютого 2022 року по вересень 2025 року невиплачена сума пенсії позивача на виконання рішення суду склала - 230681,57 грн. Загальна сума невиплаченої заборгованості по пенсії склала -353945,13 грн.

Положеннями ч.ч.2 та 3 ст. 14 КАС України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення містяться у статті 370 КАС України (обов`язковість судових рішень).

Згідно зі ст. 2 Закону України від 05.06.2012 року №4901-VI "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган; державні підприємство, установа, організація.

Відповідно до ч.1 ст. 7 вказаного Закону виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Зазначені приписи чинного законодавства свідчать, що судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Однак, у разі невиконання рішення суду в добровільному порядку існує механізм примусового виконання рішення.

Так, положеннями Закону України Про виконавче провадження визначено умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Згідно із до ч.3 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження", за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Разом з тим, суд звертає увагу, що метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ст. 2 КАС України).

Згідно зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у своїх численних рішеннях сформував сталу практику оцінки ефективності засобу юридичного захисту. Засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути «ефективним» як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (рішення від 15.10.2009 у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України", п. 64).

Також, засіб юридичного захисту має бути «ефективним» в теорії права та на практиці, зокрема, в тому сенсі, що можливість його використання не може бути невиправдано ускладнена діями або бездіяльністю органів влади держави-відповідача (рішення від 18.12.1996 року у справі «Аксой проти Туреччини» (Aksoy v. Turkey), п. 95).

Отже, ефективність засобу захисту оцінюється не абстрактно, а з урахуванням обставин конкретної справи та ситуації, в якій опинився позивач після порушення.

Так, з метою забезпечення реального та ефективного виконання судового рішення, з урахуванням положень частини дев`ятої статті 382-3 КАС України та статті 378 КАС України, суд вважає за необхідне змінити спосіб та порядок виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.10.2024 року по справі №520/14656/24 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2025 по справі №520/14656/24 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.10.2024 року по справі №520/14656/24 грошову суму у розмірі 353 945 (триста п`ятдесят три тисячі дев`ятсот сорок п`ять) гривень 13 копійок.

При цьому, судом установлено, що відповідачем вжито заходів щодо виконання судового рішення та таке рішення виконане в частині проведення перерахунку пенсії позивача відповідно до довідок про грошове забезпечення та визначення розміру недоотриманих сум пенсії.

Водночас, з огляду на те, що фактична виплата визначеної за результатами проведеного перерахунку суми заборгованості позивачу не здійснена, суд, з метою забезпечення реального та ефективного виконання судового рішення, дійшов висновку про необхідність зміни способу і порядку його виконання шляхом стягнення з відповідача на користь позивача відповідної суми заборгованості.

Разом з тим, враховуючи висновки Другого апеляційного адміністративного суду, викладені під час перегляду питання щодо судового контролю за виконанням рішення у цій справі, відповідно до яких питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення може бути вирішено судом у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту, суд дійшов висновку про відмову у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 09.10.2025 про виконання рішення суду у справі №520/14656/24.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 241-243, 248, 253, 256, 374, 383 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Відмовити у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 09.10.2025 про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.10.2024 у справі №520/14656/24, поданого на виконання окремої ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 15.09.2025.

Змінити спосіб та порядок виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.10.2024 року по справі №520/14656/24 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2025 по справі №520/14656/24 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.10.2024 року по справі №520/14656/24 грошову суму у розмірі 353 945 (триста п`ятдесят три тисячі дев`ятсот сорок п`ять) гривень 13 копійок.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 Кодексу адміністративного судочинства України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвалу у повному обсязі виготовлено 07 серпня 2026 року.

Суддя Олексій КОТЕНЬОВ