Рішення № 138834404, 06.08.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5183/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення 06.11.2025р. №965130148147 Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, щодо відмови у виплаті допомоги на поховання, ОСОБА_1 ;

- збов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській виплатити допомогу на поховання, ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ГУ ПФУ в Херсонській області було прийнято рішення, яким відмовлено позивачу у виплаті допомоги на поховання матері. Фактично відмова у виплаті допомоги на поховання обґрунтована лише тим, що його мати ОСОБА_2 на дату смерті фактично не отримувала пенсію. Позивач зазначає, що доводи Відповідача є помилковими з урахуванням того, що правова природа допомоги на поховання є відмінною від пенсійної виплати, оскільки допомога на поховання, на відміну від пенсійної виплати, надається особам, які здійснили поховання пенсіонера. Припинення виплати пенсії не може бути підставою для відмови у виплаті допомоги на поховання, оскільки допомога є окремим видом соціальної виплати, що надається особі, яка здійснила поховання. Для отримання такої допомоги померлий пенсіонер має на дату смерті перебувати на пенсійному обліку і фактичне отримання пенсії не має правових наслідків для можливості отримання допомоги на поховання. Факт призупинення виплати пенсії жодним чином не позбавляє громадянина України статусу пенсіонера. Навіть при призупиненні нарахування та виплати пенсії залишалась бути пенсіонером з отриманням всіх гарантій, передбачених статтею 46 Конституції України та Законом № 1058.

Відповідач надав до суду відзив на позов, у якому зазначив, що померла ОСОБА_2 перебувала на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області та отримувала пенсію за віком призначену на підставі Закону №1058. 01.02.2024, у зв`язку з неотриманням пенсійних виплат більше ніж 6 місяців на підставі ч.1 ст.49 Закону №1058 нарахування та виплату пенсійних коштів було припинено. За даними електронної пенсійної справи, ОСОБА_2 , з часу припинення виплати пенсії остання із заявою про поновлення виплати пенсії з повідомленням про одержання / неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації у встановленому порядку до органів Пенсійного фонду України не зверталася. З огляду на зазначене, Головним управлінням правомірно прийнято рішення про відмову у виплаті допомоги на поховання Позивачу, оскільки на момент смерті ОСОБА_2 не отримувала пенсію в органах Пенсійного фонду України.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02 березня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № № 420/5183/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , звернувся до Головного управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області із заявою на виплату допомоги на поховання за померлу ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 актовий запис від 15.10.2025р. №5920 (проживала за адресою: АДРЕСА_1 ).

Рішенням від 06.11.2025р. №965130148147 ГУ ПФУ в Херсонській області відмовив позивачу у виплаті допомоги на поховання у зв`язку із тим, що на момент смерті ОСОБА_2 не отримувала пенсію в органах Пенсійного фонду України.

Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Так, на думку суду, позовні вимоги є обґрунтованими, правомірними, та такими, що підлягають задоволенню, з урахуванням наступного.

Частина 2 статті 19 Конституція України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.9 Закону №1058-IV у солідарній системі надаються соціальні послуги за рахунок коштів Пенсійного фонду.

До соціальних послуг, передбачених цим Законом, належить допомога на поховання пенсіонера.

Згідно ст.53 Закону № 1058-IV у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. №22-1 (далі -Порядок №22-1).

Пунктом 5.1 Порядку №22-1 вказано, що особа, яка звертається по допомогу на поховання, подає до органу, що призначає пенсію, документ, що посвідчує особу заявника, заяву про виплату допомоги на поховання (додаток 8), свідоцтво про смерть та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання (додаток 14 до Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24 липня 2008р. №1269/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 липня 2008р. за №691/15382) або довідку про смерть пенсіонера. У разі реєстрації смерті за межами України подається свідоцтво про смерть або інший документ, що підтверджує факт смерті, виданий компетентним органом іноземної держави.

Згідно із п.5.2 Порядку №22-1 заява про виплату допомоги на поховання та необхідні документи працівником структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, приймаються у порядку, передбаченому пунктом 4.2 розділу IV цього Порядку, та засобами програмного забезпечення передаються для опрацювання до структурного підрозділу з питань виплати пенсій органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.

Інформація про виплату допомоги на поховання додається до електронної пенсійної справи померлого пенсіонера.

Допомога на поховання виплачується в розмірі, визначеному чинним законодавством.

Допомога на поховання не виплачується в разі смерті особи, яка перебувала на повному державному утриманні (крім випадків, коли поховання здійснюється членами сім`ї або іншою особою).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про виплату допомоги на поховання померлої ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 актовий запис від 15.10.2025р. №5920 (проживала за адресою: АДРЕСА_1 ). До заяви додано: свідоцтво про смерть; витяг з державного реєстру актів цивільного стану громадян, паспорт громадянина України; реєстраційний номер облікової картки платника податків; довідка про відкритий рахунок в банку; витяг з реєстру територіальної громади.

Тобто, позивачем подані всі документи, передбачені Порядком №22-1.

Проте, ГУ ПФУ в Херсонській області прийнято рішення про відмову у виплаті позивачу допомоги на поховання, з огляду на те, що на момент смерті померла не отримувала пенсію. Інших підстав для відмови у виплаті допомоги на поховання оскаржуваним рішенням не визначено.

Надаючи оцінку вказаній у рішенні підставі для відмови у виплаті допомоги на поховання, суд зазначає, що відповідачем визнається та обставина, що за життя ОСОБА_2 перебував на обліку в ГУ ПФУ в Херсонській області та отримувала пенсію, призначену відповідно до Закону №1058.

Проте, як встановлено судом, виплату пенсії ОСОБА_2 було припинено з 01.02.2024 відповідно до пункту 4 частини першої статті 49 Закону у зв`язку з неотриманням призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд. Втім, як вбачається із пояснень відповідача, пенсіонер мав право на поновлення виплати пенсії при дотриманні певних умов (вчиненні певних дій, зокрема подання заяви про виплату пенсії на рахунок у банку).

Водночас, факт припинення з 01.02.2024р. ОСОБА_2 виплати пенсії жодним чином не позбавляє громадянина України статусу пенсіонера. Навіть при припиненні нарахування та виплати пенсії ОСОБА_2 зберігала статус пенсіонера з отриманням всіх гарантій, передбачених статтею 46 Конституції України та Законом №1058, при цьому припинення виплати пенсії такий статус не скасовує.

Жодних застережень, обмежень, заборон про виплату такої допомоги особам, що здійснили поховання пенсіонера, якому по тим чи іншим підставам тимчасово припинено виплату пенсії, чинне законодавство не містить.

При цьому суд зауважує, що з метою ефективного захисту прав позивача, розмір допомоги на поховання відповідно до ст.53 Закону № 1058-IV слід визначити від розміру пенсії, яка підлягала би виплаті ОСОБА_2 у разі поновлення її виплат на момент його смерті.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відтак, позовні вимоги суд вважає обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 06.11.2025р. №965130148147 про відмову у виплаті ОСОБА_1 допомоги на поховання померлої пенсіонерки ОСОБА_2 , та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу на поховання її померлої матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відносно заяви повноважного представника позивача щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн., - суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з ч.ч.3-4 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.ч.5-7 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч.1 ст.30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідно до ч.2 ст.30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Згідно з ч.3 ст.30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Однак, позивачем не надано до суду жодних доказів на підтвердження здійснення витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн (договір про надання правничої допомоги, платіжні доручення акти виконаних робіт, тощо).

За правилами оцінки доказів, встановлених статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Отже, оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження здійснених позивачем витрат на правничу допомогу, суд не вбачає підстав для задоволення такого клопотання.

Керуючись ст.ст.72-77, 139, ст.ст.241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

2. Визнання протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 06.11.2025р. №965130148147 про відмову у виплаті ОСОБА_1 допомоги на поховання померлої пенсіонерки ОСОБА_2 .

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу на поховання її померлої матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі її двомісячної пенсії.

4. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн відмовити.

5. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (ЄДРПОУ 21295057) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у загальному розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок)

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.

Рішення складено 06.08.2026 року, з урахуванням знаходження судді Харченко Ю.В. у відпустці, у період з 01.06.2026 року по 26.06.2026 року, включно.

Суддя Ю.В. Харченко

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити

06.08.2026