Ухвала суду № 138834146, 07.08.2026, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

07 серпня 2026 р. № 400/11399/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Величка А.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008, проСт. 382 судовий контроль,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.02.2026 у справі №400/11399/24 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області задоволено частково.Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо неврахування з 02.01.2022 року по 31.05.2023 рік для обчислення ОСОБА_1 , пенсії заробітної плати (доходу) за період з 01.12.1991 року по 30.11.1996 рік, відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити перерахунок ОСОБА_1 , пенсії за період з 02.01.2022 року по 31.05.2023 рік із врахуванням заробітної плати (доходу) за період з 01.12.1991 року по 30.11.1996 рік, відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», здійснивши виплату недонарахованих коштів з врахуванням раніше отриманих сум пенсії. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо не проведення підвищення розміру ОСОБА_1 , пенсії у зв`язку зі збільшенням розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом з 01.07.2022 по 30.11.2022 у розмірі 2027 грн.; з 01.12.2022 по 31.12.2022 у розмірі 2093 грн.; з 01.01.2023 по 31.12.2023 у розмірі 2093 грн., з 01.01.2024 по 31.12.2024 у розмірі 2361 грн. у відповідності до абзацу другого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити перерахунок ОСОБА_1 , пенсії у зв`язку зі збільшенням розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом з 01.07.2022 по 30.11.2022 у розмірі 2027 грн.; з 01.12.2022 по 31.12.2022 у розмірі 2093 грн.; з 01.01.2023 по 31.12.2023 у розмірі 2093 грн., з 01.01.2024 по 31.12.2024 у розмірі 2361 грн. у відповідності до абзацу другого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».Визнано протиправними бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо непроведення індексації ОСОБА_1 , пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 з 1 березня 2023 року та із застосуванням коефіцієнта збільшення та 1,0796 з 1 березня 2024 р. відповідно до ч.2 ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити з 01.03.2023 індексацію ОСОБА_1 , пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 та у зв`язку зі вказаним провести перерахунок і виплату мені пенсії починаючи з 01.03.2023 відповідно до ч.2 ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити з 01.03.2024 індексацію ОСОБА_1 , пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії (за 2019-2021 роки), у розмірі 1,0796 та у зв`язку зі вказаним провести перерахунок і виплату мені пенсії починаючи з 01.03.2024 відповідно до ч.2 ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

На виконання вказаного рішення суду 06.08.2026 р. видано виконавчі листи.

05.08.2026 позивач подав до суду заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі.

Дослідивши подану заяву, суд встановив таке.

Згідно з ст.124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Відповідно до ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України Про виконавче провадження.

Суд звертає увагу позивача на те, що встановлення судового контролю за виконанням рішення є правом, а не обов`язком суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі.

Положення статті 382 КАС України не є імперативними, тобто, передбачають право суду діяти на власний розсуд в залежності від обставин справи.

Як встановлено судом, заява про встановлення судового контролю не містить доказів порушення прав позивача, невиконання рішення суду.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 63 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

Положеннями статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Матеріалами справи не підтверджено, що позивачем вичерпано загальний порядок виконання судового рішення, визначений Законом України "Про виконавче провадження" внаслідок невиконання відповідачем рішення у добровільному порядку.

За таких обставин, звернення із заявою в порядку ст. 382 КАС України до суду є передчасним, оскільки доказів виконання рішення суду в порядку Закону України "Про виконавче провадження" не надано.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю та покладення на відповідача обов`язку подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Керуючись статтями 241, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України.Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 КАС України.

Суддя А.В. Величко