Рішення № 138833585, 23.07.2026, Вітовський районний суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд Миколаївської області)

ВІТОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №484/5483/25

Провадження №2/477/295/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року Вітовський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючої судді Саукової А.А.,

з секретарем Котовою О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До Вітовського районного суду Миколаївської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Представник позивача Столітній М.М. звернувся з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 32679,75 грн., судовий збір у сумі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу у сумі 10000,00 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що 22 квітня 2024 року між Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачем ОСОБА_1 укладено електронний Договір №4586082 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

Відповідно до умов кредитного договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надало ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 10000,00 грн. строком на 350 днів з 22 квітня 2024 року по 07 квітня 2025 року з періодичністю сплати процентів кожні 25 днів. Кредит надано у безготівковій формі шляхом перерахування на банківський рахунок за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 , яку позичальником вказано під час укладання договору, а позичальник, у свою чергу, зобов`язався повернути кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту, зокрема, згідно пунктів 3.1, 1.4.1 кредитного договору нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту за стандартною процентною ставкою 1,5 % на день. Пунктом 1.4.2 передбачено знижену процентну ставку, яка становить 0,225 % в день та застосовується на умовах, якщо клієнт до встановленого п.1.4.2 Договору або протягом трьох календарних днів сплатить кошти у сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту.

Відповідач підписала договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

31 березня 2025 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» уклало договір факторингу №31/03/2025 з ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ». Згідно зазначеного договору, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» набуло статусу кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до боржників ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», у тому числі до ОСОБА_1 .

В зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язання за кредитним договором, позивач звернувся з позовом до суду та просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором у розмірі 32679,75 грн., з яких: сума кредиту - 6752,07 грн., сума процентів за користування кредитом, нарахована первісним кредитором - 25218,72 грн., нараховані позивачем проценти за 7 календарних днів - 708,96 грн.

У судове засідання представник позивача не з`явився, подавши під час звернення до суду заяву, в якій просив справу розглянути за його відсутності, не заперечував проти ухвалення судом заочного рішення.

Відповідач відповідно до поданої 03.02.2026 року через систему "Електронний суд" заяви просила відкласти розгляд справи для подання відзиву на позовну заяву. 06.04.2026 року відповідач надала суду заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку зі зверненням до Національного банку України за роз`ясненням щодо незаконного втручання третіх осіб.

У судове засідання 23 липня 2026 року відповідач не з`явилася, про причини неявки не повідомила, відзив та докази звернення до позивача не подала. Відповідно до поданої 21 липня 2026 року через систему "Електронний суд" заяви просила відкласти розгляд справи у зв`язку з неможливість подати відзив через ненадання Національним банком України відповіді на її звернення та намаганням вирішити спір з позивачем мировою угодою.

Ухвалою суду від 23 липня 2026 року постановлено здійснювати розгляд справи в заочному порядку за правилами спрощеного позовного провадження зважаючи на те, що з лютого 2026 року відповідачем не подано відзив на позовну заяву та докази звернення до Національного банку України, на що вона посилалась у заявах від 03.02.2026 року та 06.04.2026 року. Враховуючи зазначене, неодноразові заяви відповідача про відкладення розгляду справи є безпідставним затягуванням строків розгляду справи.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, дійшов наступного висновку.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України та частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, що 22 квітня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачем ОСОБА_1 укладено електронний Договір №4586082 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов`язується надати Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору.

Відповідно до п. 1.3 Договору сума кредиту складає 10000,00 грн.

Згідно із п. 1.3 Договору строк кредиту 350 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 25 днів, стандартна процентна ставка 1,5 %, знижена процентна ставка - 0,23 % в день.

На підставі погоджених умов, викладених в п.2.1. Договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надає кредит у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_2 , яку відповідачем вказано особисто під час укладання Договору.

Відповідно до зазначених вище умов договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало їй кредит в сумі 10 000,00 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_2 , що підтверджується листом платіжного провайдера - ТОВ «ПЕЙТЕК».

Окрім цього, на адресу суду надійшла відповідь на запит суду від АТ «Ощадбанк», відповідно до якої вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в Банку емітовано карту № НОМЕР_2 , на яку здійснено переказ коштів 25.04.2024 року в розмірі 10 000,00 грн.

31 березня 2025 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» уклало договір факторингу №31/03/2025 з ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ».

Згідно п.1.2 Розділу 1 договору факторингу право вимоги до боржників за договорами переходить до фактора в момент підписання сторонами акту прийому-передачі Реєстру боржників.

Зазначений акт приймання-передачі Реєстру боржників був підписаний між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» 31 березня 2025 року.

Відомості щодо боржника ОСОБА_1 містяться у реєстрі під порядковим №76, де зазначено розмір заборгованості за основною сумою боргу 6752,07 грн., розмір заборгованості за відсотками станом на 31.03.2025 року - 25218,72 грн., заборгованість за штрафами та пенею 5000,00 грн.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, 31 березня 2025 року відбулося відступлення прав вимоги за договором №4586082 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 22 квітня 2024 року щодо боржника ОСОБА_1 від ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ»

Згідно з частиною 1 статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу; інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Частинами 1, 2 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно зі статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частинами 1 та 2 статті 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частини 1 статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (частина перша статті 642 ЦК України).

Так, відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною 1 статті 1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до частини 1 статті 1049, частини 1 статті 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредитодавцю кредит у строк та в порядку, що встановлені договором.

У разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання та повинен сплатити суму боргу та процентів, передбачених договором.

Згідно зі змістом статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно розрахунку заборгованості за договором №4586082 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 22.04.2024 року станом на 31.03.2025 року заборгованість ОСОБА_1 становить 32679,75 грн., з яких: сума кредиту - 6752,07 грн., сума процентів за користування кредитом, нарахована первісним кредитором - 25218,72 грн., нараховані позивачем проценти за 7 календарних днів - 708,96 грн.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що ним здійснено нарахування процентів за 7 календарних днів у розмірі 708,96 грн.

Судом встановлено, що вказане нарахування здійснено позивачем після відступлення прав вимоги за договором №4586082 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 22 квітня 2024 року щодо боржника ОСОБА_1 від ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» відповідно до умов вказаного договору, яким визначено, що грошові кошти у розмірі 10000,00 грн. надаються кредитодавцем строком на 350 днів з 22 квітня 2024 року по 07 квітня 2025 року.

Станом на дату укладання 31 березня 2025 року договору факторингу №31/03/2025 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» строк дії Договору №4586082 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 22.04.2024 року не закінчився.

Зважаючи на викладене, позивачем правомірно в межах строку дії договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачем, донараховано відсотки за 7 календарних днів у розмірі 708,96 грн.

Нараховані відсотки не носять штрафний характер, а є процентами за користування кредитом, що нараховані в межах строку кредиту - процентами за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором.

Здійснена відповідачем сплата тіла кредиту та відсотків за договором у сумі 11310,18 грн. врахована у розрахунку заборгованості.

Таким чином, розрахунок суми заборгованості відповідає умовам кредитного договору, докази зворотнього відповідачем суду не надані.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає встановленим факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо погашення кредиту та визнає достатнім порушення істотних умов договору відповідно до положень ст.ст. 625, 1049, 1054 ЦК України, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, а саме у розмірі 32679,75 грн.

Стосовно встановлення в порядку частин 10, 11 статті 265 ЦПК України подальших нарахувань інфляційних витрат і 3% річних відповідно до статті 625 ЦПК України органом, що здійснюватиме примусове виконання судового рішення, починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили до моменту виконання рішення в частині задоволеної суми заборгованості, то суд зазначає наступне.

Відповідно до змісту ч. ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України, суд, ухвалюючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, має право зазначити про їх подальше нарахування до моменту виконання рішення суду, за умови визначення відповідного механізму (формули) такого нарахування.

З аналізу наведених норм убачається, що застосування відсотків або пені можливе виключно у випадках, коли судом за результатами розгляду справи по суті вже застосовано відповідні відсотки або пеню як елемент відповідальності за порушення грошового зобов`язання, та визначено їх правову природу і порядок обчислення.

Разом з тим, такі вимоги не були предметом дослідження в ході розгляду справи. Більше того, позивачем такі вимоги як складова заявлених до стягнення сум не заявлялись.

Враховуючи правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 16 жовтня 2024 року у справі № 911/952/22, положення ч. ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України не встановлюють самостійної підстави для нарахування нових платежів, а лише надають можливість продовжити нарахування тих самих платежів, які вже були предметом судового розгляду та задоволення.

Отже, вказане унеможливлює застосування механізму подальшого нарахування 3% річних відповідно до статті 625 ЦПК України у порядку ч. ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України.

Що стосується інфляційних витрат, то суд зазначає, що індекс інфляції хоч математично і може бути виражений через відсоткове співвідношення, але за методикою розраховується за набагато складнішою формулою, ніж відсотки чи пеня на суму боргу та за своєю економічною суттю є показником, що характеризує зміни загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, а отже нарахування інфляційних витрат відповідно до статті 625 ЦПК України взагалі не підпадає під дію ч. ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Позивачем на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу у загальному розмірі 10000,00 грн. надано договір про надання правової допомоги № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року, ордер про надання правової допомоги ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» - адвокатом Столітнім Михайлом Миколайовичем, акт прийому - передачі виконаних робіт №10423 від 22 вересня 2025 року до договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року в розмірі 10 000,00 грн.

Від відповідача не надходило клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката та заперечень стосовно не співмірності заявлених позивачем витрат на правничу допомогу, понесених у зв`язку із розглядом справи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне вирішити питання щодо розподілу судових витрат та стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Керуючись ст. ст.4,12,89,259,263-265,282 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ), на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» заборгованість за договором №4586082 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 22.04.2024 року станом на 31.03.2025 року у розмірі 32679 (тридцять дві тисячі шістсот сімдесят дев`ять) грн. 75 коп., з яких: сума кредиту - 6752,07 грн., сума процентів за користування кредитом, нарахована первісним кредитором - 25218,72 грн., нараховані позивачем проценти за 7 календарних днів - 708,96 грн.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ), на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» судовий збір в сумі 2 422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ), на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» понесені витрати на правову допомогу в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

позивач - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Загородня 15, оф.118/2; код ЄДРПОУ 44559822;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 . РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя А.А.Саукова