Ухвала суду № 138833579, 22.07.2026, Вітовський районний суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд Миколаївської області)

ВІТОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №489/3869/26

Провадження №2-з/477/6/26

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

22 липня 2026 року м. Миколаїв

Вітовський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючої судді Саукової А.А.,

із секретарем Котовою О.Д.,

розглянувши заяву представника заявника ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» про захист прав споживачів,

ВСТАНОВИЛА:

На адресу Вітовського районного суду Миколаївської області за підсудністю з Інгульського районного суду міста Миколаєва надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» про захист прав споживачів.

Представник позивача ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить скасувати (списати) заборгованість за її рахунком, відкритому в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» в рамках проєкту MONOBANK, по договору №20.30.029288018, укладеному 14.04.2026 року, що утворилася внаслідок проведення несанкціонованих операцій (транзакцій) з 14.04.2026 року по дату ухвалення рішення суду.

Окрім цього, до Вітовського районного суду Миколаївської області надійшла заява про забезпечення позову відповідно до якої представник заявника ОСОБА_1 просить суд вжити заходи забезпечення позову ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» про захист прав споживачів шляхом заборони відповідачу АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» здійснювати списання коштів з будь - яких рахунків ОСОБА_2 в рахунок погашення заборгованості до договору №20.30.029288018, укладеному 14.04.2026 року з призначенням платежу «Щомісячний платіж»(МСС 4829).

Представник заявника вказує, що предметом спору по даній справі є скасування (списання) заборгованості за рахунком ОСОБА_2 , відкритому в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» в рамках проєкту MONOBANK, по договору №20.30.029288018, укладеному 14.04.2026 року, що утворилася внаслідок проведення несанкціонованих операцій (транзакцій) з 14.04.2026 року по дату ухвалення рішення суду. Оскільки відповідач за період з 01.05.2026 року по теперішній час здійснив дві операції по списанню коштів з іншого рахунку позивачки, відкритому в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» в рамках проєкту MONOBANK, в рахунок погашення заборгованості, що на думку позивачки виникла внаслідок проведення несанкціонованих операцій (транзакцій), на загальну суму 20466,56 грн. з призначенням платежу Щомісячний платіж МСС 4829, невжиття заходів щодо забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим надалі виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Як зазначається Пленумом Верховного Суду України у Постанові № 9 від 22 грудня 2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. По суті забезпечення позову є встановлення судом обмежень суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених претензій позивача (заявника). Вжиття заходів забезпечення позову є правом суду, а не його обов`язком. Тому, при вирішенні питання щодо заяви про забезпечення позову суд враховує не лише доводи, викладені у відповідній заяві, а й інші наявні матеріали цивільної справи.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просив заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Зважаючи на наведені норми, враховуючи характер позову, вагомість поданих доказів при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд насамперед має дослідити, чи існує небезпека ускладнення можливості виконання рішення суду, чи є така небезпека реальною, та чи співмірні запропоновані заходи забезпечення позову позовним вимогам. При цьому, єдиною передбаченою законом підставою для застосування заходів забезпечення позову є ризик ускладнення виконання або неможливості виконання рішення суду у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Проте, у заяві щодо застосовування заходів забезпечення позову, зазначених позивачем, не встановлено реальної небезпеки, за якої невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення, або навіть неможливості у майбутньому виконати рішення суду.

Одночасно з цим, ч. 10 ст.150 ЦПК України вказано, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Тобто, забезпечення позову шляхом задоволення тотожних позову вимог є грубим порушенням положень частини десятої статті 150 ЦПК України, що узгоджується із правовим висновком викладеним у постанові Верховного Суду від 15.12.2021 у справі № 758/2776/21.

Крім того, у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.06.2023 у справі № 925/731/18 вказано, що "не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів».

Вимога представника заявника про забезпечення позову шляхом заборони АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» здійснювати списання коштів з будь - яких рахунків ОСОБА_2 в рахунок погашення заборгованості до договору №20.30.029288018, укладеному 14.04.2026 року з призначенням платежу «Щомісячний платіж» (МСС 4829) є по своїй суті вимогою, що заявлена у позові про скасування (списання заборгованості) за її рахунком її рахунком, відкритому в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» в рамках проєкту MONOBANK, по договору №20.30.029288018, укладеному 14.04.2026 року, що утворилася внаслідок проведення несанкціонованих операцій (транзакцій) з 14.04.2026 року по дату ухвалення рішення суду.

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ускладнення виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заява про забезпечення позову не містить посилань на докази, що підтверджують неможливість чи ускладнення виконання рішення суду у разі задоволення позову. А тому з урахуванням наведених мотивів, враховуючи предмет позову та суб`єктний склад спірних правовідносин, обґрунтування позову та заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Ухвала постановлена 22 липня 2026 року у зв`язку з одночасним надходженням до провадження судді значної кількості справ за результатами повторного автоматизованого розподілу справ на підставі розпорядженням в.о керівника апарату від 10 червня 2026 року, виконанням обов`язків голови Вітовського районного суду Миколаївської області та виконанням обов`язків слідчого судді, а також постійними повітряними тривогами у зв`язку з загрозою ракетних обстрілів, що значно знижує ефективність використання робочого часу.

Керуючись ст.ст. 149, 150, 153 ЦПК України,

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні заяви представника заявника - адвоката Луконіної Наталі Валеріївни про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» про захист прав споживачів відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя А.А. Саукова