Постанова № 138833576, 21.07.2026, Вітовський районний суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд Миколаївської області)

ВІТОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/1564/26

Провадження №3/477/699/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 року місто Миколаїв

Суддя Вітовського районного суду Миколаївської області Саукова А. А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за частиною 3 статті 173-2 КУпАП,

ВСТАНОВИЛА:

11 червня 2026 року об 21:00 год. гр. ОСОБА_1 за місцем свого мешкання: АДРЕСА_1 , діючи умисно вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме ображав її нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, тим самим завдав шкоди її психічному здоров`ю, внаслідок чого постраждала була емоційно пригнічена, стривожена та налякана, чим повторно протягом року вчинив правопорушення, відповідальність за яке встановлено ч.3 ст. 173-2 КУпАП.

Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, про дату час та місце судового засідання повідомлялася шляхом направлення судової повістки за адресою, яку повідомила під час складання протоколу.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату час та місце судового засідання повідомлявся шляхом направлення судової повістки за адресою, яку він повідомив під час складання протоколу.

Крім того, відповідна інформація була розміщена на сайті Вітовського районного суду Миколаївської області у вкладці «Громадянам», в розділі «Список справ призначених до розгляду».

Відповідно до статті 268 КУпАП, присутність особи під час розгляду справ про адміністративне правопорушення, передбачене положеннями статті 173-2 КУпАП, не є обов`язковою.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України», та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

ОСОБА_1 обізнаний, що відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення, який в подальшому передано на розгляд до суду, однак, про стан судового провадження не цікавиться, в судове засідання не з`явився, будь-яких письмових пояснень або заперечень не надав.

Зважаючи на викладені обставини, оскільки ОСОБА_1 , обізнаний про дату та час розгляду справи, в судове засідання не з`явився, заяв, клопотань або заперечень не надав, суд відповідно до вимог частини першої статті 268 КУпАП вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що сприятиме досягненню завдань, визначених статтями 1, 245 КУпАП, та розгляду справи в межах строків, які передбачені статтею 38 КУпАП.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності приходжу до наступного.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються: протоколом про адміністративне правопорушення; поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків тощо.

Згідно статті 252 КУпАП суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Диспозицією частини 2 статті 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення тих самих дій, вчинених особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Відповідно до частини 1 статті 173-2 КУпА передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Частиною третьою вказаної статті передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Згідно пункту 14 частини 1 статті 1 зазначеного Закону, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення; поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків тощо.

Згідно статті 252 КУпАП суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Постановою Вітовського районного суду Миколаївської області від 19 лютого 2026 року у справі 477/2811/25 (провадження №3/477/43/26) ОСОБА_1 було піддано адміністративному стягненню за частиною 1 статті 173-2 КУпАП у виді штрафу.

15 червня 2026 року відносно ОСОБА_1 було винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА №806790 строком на 3 доби з забороною в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою ОСОБА_1 .

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 173-2 КУпАП, окрім протоколу про адміністративне правопорушення від 15 червня 2026 року серії ВАД № 724653 підтверджується матеріалами справи, а саме: рапортом поліцейського ВП № 4 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області від 11.06.2026 року; заявою та письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 від 11 червня 2026 року, в яких вона просить вжити заходів до її чоловіка, який 11.06.2026 року вчинив відносно неї домашнє насильство психологічного характеру, а саме виражався на її адресу нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, вказує, що ОСОБА_2 вчиняє систематично відносно неї вказані дії; формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 15.06.2026 року, відповідно до якої рівень небезпеки середній.

Враховуючи викладені обставини та досліджені докази, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 173-2 КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 ступінь його вини, суддя вважає доцільним застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу.

Згідно пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись статтями 280, 283, 284, 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИЛА:

Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 340 (триста сорок) гривень, який перераховувати на розрахунковий рахунок: UA758999980313060106000014230, отримувач коштів Миколаїв. ГУК/Миколаївськ.р-н/21081100, код отримувача (код ЄДРПОУ) 37992030, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації і доходів бюджету 21081100.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. (розрахунковий рахунок UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду через Вітовський районний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня її винесення

Роз`яснити особі, притягнутій до адміністративної відповідальності, що штраф має бути сплачений ним не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу у порядку примусового виконання стягується подвійний розмір штрафу, у відповідності до ст. 308 КУпАП.

Суддя А. А. Саукова