Ухвала суду № 138833544, 04.08.2026, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/4850/20

Провадження № 1-кп/466/68/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2026 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова у складі:

головуючої-судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42018141090000040 від 03.05.2018 року про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України

клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку з із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження,-

в с т а н о в и в:

У провадженні Шевченківського районного суду м. Львова знаходиться кримінальне провадження № 42018141090000040 від 03.05.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України.

04.08.2026 від захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на адресу суду надійшло письмове клопотання про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 49 КК України.

В обґрунтування клопотання посилається на те, що ОСОБА_6 висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України, яке, згідно обвинувального акту, було вчинене в 1996 році. Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 366 КК України у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до нетяжкого злочину. Оскільки події, які ставляться у провину ОСОБА_6 , мали місце у 1996 році, відтак, у 2001 році минули строки давності притягнення до кримінальної відповідності. З урахуванням приписів ст. ст. 4, 44, 286 КК України, провадження у справі № 466/4850/20 підлягає закриттю, а ОСОБА_6 - звільненню від кримінальної відповідальності.

Крім того, звертає увагу суду на постанову ККС у складі Верховного Суду від 18.02.2025 у справі № 712/8174/23 (провадження № 51-2807км24), відповідно до якої: «Об`єднана палата ККС ВС зробила висновок про те, що якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов`язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту (постанова від 12 вересня 2022 року у справі №203/241/17). Оскільки ОСОБА_8 було звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 2 ст. 28, ст. 340; ч. 1 ст. 366; ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 371 КК, на підставі пунктів 2- 4 ч. 1 ст. 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності, кримінальне провадження щодо нього закрито, а ініціатором проведення судових експертиз у цьому кримінальному провадженні був орган досудового розслідування, то відповідно до положень ч. 2 ст. 122, ст. 124 КПК витрати на проведення експертиз в розмірі 86 579,70 грн не підлягають стягненню з ОСОБА_8 та покладаються на державу.»

З врахуванням викладеного, просить клопотання задовольнити.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 підтримав письмове клопотання свого захисника.

В судовому засіданні прокурор не заперечив проти клопотання його захисника про звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.

Представник потерпілої юридичної особи в судові засідання неодноразово не з`являвся. Водночас на адресу суду надійшла письмова заява від Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України» про розгляд справи за їхньої відсутності. Згідно з поданою заявою, при прийнятті процесуальних рішень вони покладаються на розсуд суду, будь-які заперечення з їхнього боку відсутні.

Заслухавши думку прокурора, який не заперечив щодо клопотання захисника обвинуваченого, думку обвинуваченого ОСОБА_6 , після всебічного, повного та об`єктивного дослідження доказів на які посилаються учасники кримінального провадження, як на докази та обґрунтування поданого до суду клопотання, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з положеннями п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Разом з тим, відповідно до вимог ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом про кримінальну відповідальність.

Згідно обвинувального акту, ОСОБА_6 12 лютого 1996 року, перебуваючи на посаді голови Брюховицької селищної Ради народних депутатів, знаходячись у службовому приміщенні селищної ради за адресою: смт. Брюховичі, вул. Ясна, 1, здійснюючи покладені на нього обов`язки, склав та засвідчив власним підписом Державний акт на право приватної власності на землю серія та номер ІІ ЛВ № 081660 від 12 лютого 1996 року, виданий на ім`я ОСОБА_8 , зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1184, який в подальшому, у період часу з 1996 року по 03.11.2017 видав ОСОБА_8 для подальшої реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі та реєстрації права власності на земельну ділянку.

Таким чином, ОСОБА_6 обвинувачується у складанні, видачі службовою особою завідомого неправдивого офіційного документу, що спричинило тяжкі наслідки, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України, нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 366 КК України у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до нетяжкого злочину.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.

Таким чином, починаючи від 2001 року і станом на час подання цього клопотання, строки давності стосовно вчинення інкримінованого обвинуваченому протиправного діяння кримінального правопорушення, - є такими, що минули.

Окрім цього, в силу ч. 2, 3 ст. 49 КК України, суд має перевірити, чи не зупинявся або переривався перебіг давності.

Так, згідно з ч. 2 ст. 49 КК України, перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років.

В матеріалах справи відсутні дані про судимості обвинуваченого, а відтак і про переривання строків давності відповідно до ч. 3 ст. 49 КК України, а також про ухилення обвинуваченого від досудового розслідування або суду, що могло б вплинути на зупинення строків давності згідно з ч. 2 ст. 49 КК України.

У постанові від 18.02.2025 у справі № 712/8174/23 Верховним Судом сформульовано правовий висновок, відповідно до якого у результаті закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК за ініціативою та згодою особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, суд не може і не повинен констатувати факт вчинення цією особою кримінально-караного діяння, адже кримінальний процесуальний закон зобов`язує суд розглянути клопотання сторони захисту про таке звільнення невідкладно. У разі розгляду такого клопотання без проведення повного судового розгляду суд не може констатувати винуватість або навпаки невинуватість особи у вчиненні інкримінованого діяння.

Зі змісту ст. ст. 284, 288 КПК України вбачається, що підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах. Тобто, саме наявність цих процесуальних умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

Також суд бере до уваги, що звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов`язковим. Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження.

При цьому, визнання підозрюваним, обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов`язкової умови такого звільнення кримінальним процесуальним законом не передбачено.

Відповідно до положень ст. 63 Конституції України та ст. 18 КПК України жодну особу не може бути примушено визнати свою вину у вчиненні кримінального правопорушення або примушено давати пояснення чи показання, які можуть стати підставою для її підозри або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення.

Виходячи з цих положень закону визнання винуватості є правом, а не обов`язком підозрюваного, обвинуваченого, а отже невизнання вказаними особами своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності не може бути перешкодою в реалізації ними свого права на таке звільнення та правовою підставою для відмови судом у задоволенні заявленого клопотання.

Беручи до уваги те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, з моменту його вчинення минуло більше п`яти років, перебіг строків давності не зупинявся та не переривався, обвинувачений раніше не судимий і з часу вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення інших кримінальних правопорушень не вчинив, тому суд, з урахуванням того, що обвинувачений проти цього не заперечив, вважає за необхідне, у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 366 КК України, а кримінальне провадження щодо нього закрити.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 122, ст. 124 КПК витрати на проведення експертиз не підлягають стягненню з обвинуваченого та покладаються на державу.

Також, у постанові ККС ВС від 12.09.2022 у справі № 203/241/17 (провадження № 51-4251кмо21) зроблено висновок, що якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності, то процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов`язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.

Відтак, процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судової почеркознавчої експертизи № 6/581 у розмірі 3140, 20 грн, технічної експертизи документів № 10/7/53 у розмірі 570,10 грн, судової оціночно земельної експертизи № 3462 - у розмірі 6 537,60 грн, відносяться на рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 284, 288, 369-372 КПК України, ст.49 КК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 - задовольнити.

Звільнити обвинуваченого ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України, на підставі ч. 1 ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Кримінальне провадження № 42018141090000040 від 03.05.2018 року про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 366 КК України, - закрити.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1